Гравітаційний колапс — стискання масивних тіл під дією гравітаційних сил, що призводить до значного зменшення їх розмірів.
У широкому сенсі гравітаційним колапсом називають будь-який процес стискання речовини під дією гравітаційних сил, який не в змозі зупинити інші сили (зокрема, тиск газу). Наприклад, колапс газопилової хмари у протозорю або колапс темної матерії з утворенням великомасштабної структури Всесвіту.
Досить часто під гравітаційним колапсом мають на увазі кінцеву стадію еволюції зір із масою більше кількох мас Сонця. У цьому випадку гравітаційний колапс має катастрофічний характер. Наприклад, якщо після вичерпання сировини для термоядерних реакцій, маса білого карлика перевищує межу Чандрасекара (~1,44M☉), зоря втрачає стійкість і починає з дедалі більшою швидкістю стискатися до центру. Зупинити гравітаційне стиснення може тиск виродженого нейтронного газу, тоді центральна ділянка зорі стає надщільною нейтронною зорею, а процес може супроводжуватися скиданням оболонки й спостерігається як спалах наднової. Якщо ж маса зорі перевищить межу Оппенгеймера—Волкова, то колапс триває до її перетворення на чорну діру.
Джерела Редагувати
- Гравітаційний колапс // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 120. — ISBN 966-613-263-X.
- ↑ В. І. Жданов. Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2022. — ISBN 966-02-2074-X.
Посилання Редагувати
- Чорні дірки - загадкові об'єкти космічного простору
- Гравітаційний колапс [ 8 листопада 2012 у Wayback Machine.]