www.wikidata.uk-ua.nina.az

Великомасштабна структура Всесвіту в космології розподіл галактик та їх скупчень у просторі 1 як вона виглядає з нашої Г

Великомасштабна структура Всесвіту

Великомасштабна структура Всесвіту в космології — розподіл галактик та їх скупчень у просторі.

Великомасштабна структура Всесвіту як вона виглядає з нашої Галактики за даними огляду SDSS. Яскравість кожної точки відображає щільність розподілу галактик на відповідному напрямку у перетинах постійної товщини (10 Мпк), які послідовно змінюються. У міру переходу до віддаленіших ділянок лінійний масштаб зображень зростає, а видимий розмір структур, як здається, зменшується. Яскрава пляма в нижній частині картини — Велика Стіна Слоуна.
Версія з більшою роздільною здатністю - http://commons.wikimedia.org/wiki/File:Universe_Large-Scale.gif


Історія Редагувати

Вже на початку XX століття було відомо, що зорі групуються в зоряні скупчення. Після відкриття Едвіном Хабблом цефеїд у галактиці Андромеди стало зрозуміло, що зоряні системи, подібні до нашого Чумацького Шляху, існують і поза його межами. 1933 року було відомо про існування 25 груп і скупчень галактик.

Існування структур більшого розміру тривалий час не розглядалося, хоча таку пропозицію висловив ще Джон Гершель 1864 року. Він звернув увагу, що майже третина скупчень з опублікованого ним Загального каталогу зосереджена на невеликій ділянці неба поблизу сузір'я Діви й припустив, що вони утворюють сферичну систему із центром у цьому сузір'ї, а Чумацький Шлях перебуває на периферії цього утворення. Відстані до скупчень тоді ще не були відомі, тож таке припущення було швидше здогадкою, однак воно доволі точно описує Місцеве надскупчення за сучасними даними.

До великої кількості скупчень у цьому напрямку намагався привернути увагу Харлоу Шеплі. У своїй лекції 1934 року він назвав цю структуру супергалактикою (англ. supergalaxy in Virgo). Пізніше таким позначенням користувався також Жерар де Вокулер. Також Шеплі звернув увагу на дві віддалені хмари галактик у сузір'ї Центавра та в сузір'ї Годинника. За розмірами вони перевищували скупчення галактик. Однак, його погляди не здобули визнання, і лише не так давно стало зрозуміло, що Шеплі був правий.

Прорив у вивченні розподілу галактик у просторі було здійснено після публікації «Другого огляду яскравих галактик» (RC2, 1975 рік). За його даними М. Йїевеер та Я. Ейнасто побудували тривимірні карти, на яких було видно не лише надскупчення галактик, а й галактичні нитки навколо порожнин. Теорію утворення такої «комірчастої» структури передбачив Я. Б. Зельдович за кілька років до її відкриття астрономами. Основною причиною виникнення неоднорідності є гравітаційна нестійкість. Майже однорідний спочатку розподіл маси у Всесвіті за рахунок гравітаційної нестійкості концентрується на каустиках.

Можна було б припустити, що ця ієрархія поширюється на структури вищого рівня, але в 1990-х Маргарет Геллер і Джон Хунра з'ясували, що на масштабах близько 300 мегапарсек Всесвіт практично однорідний[відсутнє в джерелі].

За сучасними уявленнями, Всесвіт являє собою сукупність досить плоских «стін», розділених ділянками, в яких практично немає спостережуваної речовини. Ці ділянки назвали войдами (від англ. voids — порожнеча), вони мають розмір близько сотні мегапарсек. Першою спостережуваною стіною стала Велика Стіна CfA2, яка перебуває на відстані 200 мільйонів світлових років. Вона має розмір близько 500 млн св. років і товщину всього 15 млн св. років. Її видно з ребра і вона виглядає досить вузькою смугою, що пролягає на значній частині неба.

Розташування Землі у структурі Всесвіту Редагувати

Рисунок показує розташування Землі в Метагалактиці.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ↑ Великомасштабна структура Всесвіту // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 67—68. — ISBN 966-613-263-X.
  2. ↑ Макаров.
  3. Shapley, H. (jun 1934). . Monthly Notices of the Royal Astronomical Society 94: 791–816. Bibcode:1934MNRAS..94..791S. doi:10.1093/mnras/94.9.791. Архів оригіналу за 15 грудня 2017. Процитовано 28 грудня 2017. 
  4. de Vaucouleurs, Gerard (feb 1953). . Astronomical Journal 58: 30. doi:10.1086/106805. Архів оригіналу за 7 січня 2019. Процитовано 29 грудня 2017. 
  5. de Vaucouleurs, G.; de Vaucouleurs, A.; Corwin, H. G., Jr. (1976). Second reference catalogue of bright galaxies. Containing information on 4,364 galaxies with references to papers published between 1964 and 1975.. Austin, TX (USA): University of Texas Press. с. 6 + 396. Bibcode:1976srcb.book.....D. 
  6. Mihkel Jôeveer. Has the Universe the Cell Structure? — In: The Large Scale Structure of the Universe : [ ][англ.] / Mihkel Jôeveer, Jaan Einasto ; Malcolm S. Longair, J. Einasto // International Astronomical Union Symposia. — 11 b/w illustrations. — Springer Netherlands, 1978. — Vol. 79. — P. 241—251. — ISBN 978-94-009-9843-8. — ISSN 1743-9213.
  7. Климушкин, Граблевский. Космология, 2001, §6.5. Сценарий формирования крупномасштабной структуры Вселенной.
  8. GELLER MARGARET J.; HUCHRA JOHN P. Mapping the Universe // Science. — American Association for the Advancement of Science, 1989. — Т. 246 (17 листопада). — С. 897—903. — ISSN 0036-8075. — DOI:10.1126/science.246.4932.897.
  9. Tully, R. B. (1 квітня 1986). . The Astrophysical Journal 303: 25–38. Bibcode:1986ApJ...303...25T. doi:10.1086/164049. Архів оригіналу за 11 грудня 2015. Процитовано 3 травня 2011. 

Література Редагувати

  • Вавилова І. Б. (1998). Великомасштабна структура Всесвіту (навчальний посібник для спецкурсу «Позагалактична астрономія»). Київ: РВЦ київського університету. с. 107. 
  • Клыпин А.А., Сурдин В.Г. Крупномасштабная структура Вселенной. М., Знание. 1981. − 64 с.
  • Крупномасштабная структура Вселенной. М., 1981. − 515 с. (материалы Таллиннского симпозиума Международного астрономического союза)
  • Пиблс Э. Ф. Д. Структура Вселенной в больших масштабах. М., Знание. 1983. − 408 с.
  • Bahcall N. A. (1996). Large scale structure of the universe. arXiv:astro-ph/9611116. 
  • Макаров, Д.И. . Астронет. Архів оригіналу за 24 грудня 2013. Процитовано 28 грудня 2017.  (рос.)

Посилання Редагувати


Це незавершена стаття з астрономії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Velikomasshtabna struktura Vsesvitu v kosmologiyi rozpodil galaktik ta yih skupchen u prostori 1 Velikomasshtabna struktura Vsesvitu yak vona viglyadaye z nashoyi Galaktiki za danimi oglyadu SDSS Yaskravist kozhnoyi tochki vidobrazhaye shilnist rozpodilu galaktik na vidpovidnomu napryamku u peretinah postijnoyi tovshini 10 Mpk yaki poslidovno zminyuyutsya U miru perehodu do viddalenishih dilyanok linijnij masshtab zobrazhen zrostaye a vidimij rozmir struktur yak zdayetsya zmenshuyetsya Yaskrava plyama v nizhnij chastini kartini Velika Stina Slouna Versiya z bilshoyu rozdilnoyu zdatnistyu http commons wikimedia org wiki File Universe Large Scale gif Zmist 1 Istoriya 2 Roztashuvannya Zemli u strukturi Vsesvitu 3 Div takozh 4 Primitki 5 Literatura 6 PosilannyaIstoriya RedaguvatiVzhe na pochatku XX stolittya bulo vidomo sho zori grupuyutsya v zoryani skupchennya Pislya vidkrittya Edvinom Habblom cefeyid u galaktici Andromedi stalo zrozumilo sho zoryani sistemi podibni do nashogo Chumackogo Shlyahu isnuyut i poza jogo mezhami 1933 roku bulo vidomo pro isnuvannya 25 grup i skupchen galaktik 2 Isnuvannya struktur bilshogo rozmiru trivalij chas ne rozglyadalosya hocha taku propoziciyu visloviv she Dzhon Gershel 1864 roku Vin zvernuv uvagu sho majzhe tretina skupchen z opublikovanogo nim Zagalnogo katalogu zoseredzhena na nevelikij dilyanci neba poblizu suzir ya Divi j pripustiv sho voni utvoryuyut sferichnu sistemu iz centrom u comu suzir yi a Chumackij Shlyah perebuvaye na periferiyi cogo utvorennya Vidstani do skupchen todi she ne buli vidomi tozh take pripushennya bulo shvidshe zdogadkoyu odnak vono dovoli tochno opisuye Misceve nadskupchennya za suchasnimi danimi 2 Do velikoyi kilkosti skupchen u comu napryamku namagavsya privernuti uvagu Harlou Shepli U svoyij lekciyi 1934 roku vin nazvav cyu strukturu supergalaktikoyu angl supergalaxy in Virgo 3 Piznishe takim poznachennyam koristuvavsya takozh Zherar de Vokuler 4 Takozh Shepli zvernuv uvagu na dvi viddaleni hmari galaktik u suzir yi Centavra ta v suzir yi Godinnika Za rozmirami voni perevishuvali skupchennya galaktik Odnak jogo poglyadi ne zdobuli viznannya i lishe ne tak davno stalo zrozumilo sho Shepli buv pravij 2 Proriv u vivchenni rozpodilu galaktik u prostori bulo zdijsneno pislya publikaciyi Drugogo oglyadu yaskravih galaktik RC2 1975 rik 5 Za jogo danimi M Jyieveer ta Ya Ejnasto pobuduvali trivimirni karti na yakih bulo vidno ne lishe nadskupchennya galaktik a j galaktichni nitki navkolo porozhnin 6 2 Teoriyu utvorennya takoyi komirchastoyi strukturi peredbachiv Ya B Zeldovich 1 za kilka rokiv do yiyi vidkrittya astronomami Osnovnoyu prichinoyu viniknennya neodnoridnosti ye gravitacijna nestijkist Majzhe odnoridnij spochatku rozpodil masi u Vsesviti za rahunok gravitacijnoyi nestijkosti koncentruyetsya 7 na kaustikah Mozhna bulo b pripustiti sho cya iyerarhiya poshiryuyetsya na strukturi vishogo rivnya ale v 1990 h Margaret Geller i Dzhon Hunra z yasuvali sho na masshtabah blizko 300 megaparsek Vsesvit praktichno odnoridnij 8 vidsutnye v dzhereli Za suchasnimi uyavlennyami Vsesvit yavlyaye soboyu sukupnist dosit ploskih stin rozdilenih dilyankami v yakih praktichno nemaye sposterezhuvanoyi rechovini Ci dilyanki nazvali vojdami vid angl voids porozhnecha voni mayut rozmir blizko sotni megaparsek Pershoyu sposterezhuvanoyu stinoyu stala Velika Stina CfA2 yaka perebuvaye na vidstani 200 miljonivsvitlovih rokiv Vona maye rozmir blizko 500 mln sv rokiv i tovshinu vsogo 15 mln sv rokiv Yiyi vidno z rebra i vona viglyadaye dosit vuzkoyu smugoyu sho prolyagaye na znachnij chastini neba 2 Roztashuvannya Zemli u strukturi Vsesvitu RedaguvatiPlanetna sistema Sonyachna sistema Galaktichnij rukav Rukav Oriona Galaktika Chumackij Shlyah Skupchennya galaktik Misceva grupa Nadskupchennya galaktik Nadskupchennya Divi Laniakeya Stini Kompleks nadskupchen Rib Kita 9 nbsp Risunok pokazuye roztashuvannya Zemli v Metagalaktici Div takozh RedaguvatiVidimij Vsesvit Kosmologichnij princip Shkala kosmichnih vidstanej Gravitacijna nestijkist Velikomasshtabna struktura prostoru chasuPrimitki Redaguvati a b Velikomasshtabna struktura Vsesvitu Astronomichnij enciklopedichnij slovnik za zag red I A Klimishina ta A O Korsun Lviv Golov astronom observatoriya NAN Ukrayini Lviv nac un t im Ivana Franka 2003 S 67 68 ISBN 966 613 263 X a b v g d Makarov Shapley H jun 1934 On some structural features of the metagalaxy George Darwin Lecture Monthly Notices of the Royal Astronomical Society 94 791 816 Bibcode 1934MNRAS 94 791S doi 10 1093 mnras 94 9 791 Arhiv originalu za 15 grudnya 2017 Procitovano 28 grudnya 2017 de Vaucouleurs Gerard feb 1953 Evidence for a local supergalaxy Astronomical Journal 58 30 doi 10 1086 106805 Arhiv originalu za 7 sichnya 2019 Procitovano 29 grudnya 2017 de Vaucouleurs G de Vaucouleurs A Corwin H G Jr 1976 Second reference catalogue of bright galaxies Containing information on 4 364 galaxies with references to papers published between 1964 and 1975 Austin TX USA University of Texas Press s 6 396 Bibcode 1976srcb book D Mihkel Joeveer Has the Universe the Cell Structure In The Large Scale Structure of the Universe angl Mihkel Joeveer Jaan Einasto Malcolm S Longair J Einasto International Astronomical Union Symposia 11 b w illustrations Springer Netherlands 1978 Vol 79 P 241 251 ISBN 978 94 009 9843 8 ISSN 1743 9213 Klimushkin Grablevskij Kosmologiya 2001 6 5 Scenarij formirovaniya krupnomasshtabnoj struktury Vselennoj GELLER MARGARET J HUCHRA JOHN P Mapping the Universe Science American Association for the Advancement of Science 1989 T 246 17 listopada S 897 903 ISSN 0036 8075 DOI 10 1126 science 246 4932 897 Tully R B 1 kvitnya 1986 Alignment of clusters and galaxies on scales up to 0 1 C The Astrophysical Journal 303 25 38 Bibcode 1986ApJ 303 25T doi 10 1086 164049 Arhiv originalu za 11 grudnya 2015 Procitovano 3 travnya 2011 Literatura RedaguvatiVavilova I B 1998 Velikomasshtabna struktura Vsesvitu navchalnij posibnik dlya speckursu Pozagalaktichna astronomiya Kiyiv RVC kiyivskogo universitetu s 107 Klypin A A Surdin V G Krupnomasshtabnaya struktura Vselennoj M Znanie 1981 64 s Krupnomasshtabnaya struktura Vselennoj M 1981 515 s materialy Tallinnskogo simpoziuma Mezhdunarodnogo astronomicheskogo soyuza Pibls E F D Struktura Vselennoj v bolshih masshtabah M Znanie 1983 408 s Bahcall N A 1996 Large scale structure of the universe arXiv astro ph 9611116 Propushenij abo porozhnij url dovidka Makarov D I Raspredelenie galaktik v mestnoj Vselennoj Astronet Arhiv originalu za 24 grudnya 2013 Procitovano 28 grudnya 2017 ros Posilannya RedaguvatiSpringel Volker Simulations of the formation evolution and clustering of galaxies and quasars Springel Volker White Simon D M Jenkins Adrian ta in Nature 2005 Vol 435 cherven P 629 636 arXiv astro ph 0504097 DOI 10 1038 nature03597 D Yu Klimushkin S V Grablevskij Kosmologiya ros 2001 Logarithmic Maps of the Universe Arhivovano 1 veresnya 2015 u Wayback Machine A Fairall An Atlas of Nearby Large Scale Structures Arhivovano 18 kvitnya 2011 u Wayback Machine An Atlas of the Universe Tugaj A V 26 lyutogo 2013 Velikomasshtabna struktura vsesvitu videolekciya Intelekt TV nbsp Ce nezavershena stattya z astronomiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Velikomasshtabna struktura Vsesvitu amp oldid 37406014