Радіоінтерферометрі́я з наддо́вгою ба́зою — метод вимірювання координат радіоджерел за допомогою інтерферометрів, рознесених на великі відстані (понад 1000 км). Об'єктами спостережень є радіоджерела далекого космосу з незначними власними рухами, здебільшого (квазари), (активні ядра галактик).
Метод застосовується для складання астрономічних каталогів, визначення параметрів обертання Землі, побудови координатних систем (зокрема, (міжнародної небесної координатної системи) та (міжнародної наземної координатної системи)).
Див. також Редагувати )
- (Укргеокосмомережа)
- (Українські радіоінтерферометри Академії Наук)
- (Український Т-подібний радіотелескоп-2)
- (Український радіоінтерферометр Академії Наук - 2)
- (Європейська РНДБ-мережа)
- Радіоінтерферометр
Джерела Редагувати )
- Радіоінтерферометрія з наддовгою базою // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 392. — (ISBN 966-613-263-X).
| Ця стаття недостатньо (ілюстрована). |
| Це незавершена стаття з (астрономії). Ви можете (допомогти) проєкту, виправивши або дописавши її. |