Отто Васильович Струве (нім. Otto Willhelm von Struve, 7 травня 1819 — 14 квітня 1905) — російський астроном, академік Петербурзької АН (1861—1889). Син Василя Яковича Струве.
| Струве Отто Васильович | |
|---|---|
| нім. Otto Wilhelm von Struve | |
| Народився | 7 травня 1819 Тарту, Ліфляндська губернія, Російська імперія |
| Помер | 14 квітня 1905 (85 років) Карлсруе, Німецька імперія |
| Країна | Російська імперія Німецька імперія |
| Діяльність | астроном |
| Галузь | астрономія |
| Alma mater | Дерптський імператорський університетd і Санкт-Петербурзький державний університет |
| Знання мов | російська |
| Заклад | Пулковська обсерваторія |
| Членство | Лондонське королівське товариство, Шведська королівська академія наук, Петербурзька академія наук, Американська академія мистецтв і наук, Прусська академія наук, Нідерландська королівська академія наук, Національна академія наук Італіїd, Баварська академія наук, Національна академія наук США і Corporation Livoniad |
| Рід | Струве[d] |
| Батько | Струве Василь Якович |
| Мати | Емілія Валльd |
| Брати, сестри | Бернард Вільгельм фон Струвеd і Конрад Струвеd |
| Діти | Струве Герман Оттович, Струве Людвіг Оттович і Alfred von Struved |
| Нагороди | |
|
Біографія Редагувати
У 1839 закінчив Дерптський університет. У 1836—1838 — понадштатний помічник директора Дерптської обсерваторії. З 1839 — помічник директора, в 1862—1889 — директор Пулковської обсерваторії. Після відходу у відставку виїхав в 1895 до Німеччини. До періоду перебування Струве на посаді директора Пулковської обсерваторії відноситься спорудження в 1885 30-дюймового рефрактора, одного з найбільших у світі.
Основні наукові роботи пов'язані зі спостереженнями на 15-дюймовому рефракторі Пулковської обсерваторії. Відкрив понад 500 подвійних зірок, виміряв паралакс кількох зірок, вів спостереження планет і їхніх супутників, комет і туманностей. Представляють цінність його вимірювання положень зірок у газопилової туманності в сузір'ї Оріона, при цьому він встановив змінність деяких з цих зірок. Незалежно від інших вчених і майже одночасно з ними відкрив темне внутрішнє кільце Сатурна, один із супутників Урана. Для визначення систематичних помилок спостережень за допомогою нитяного мікрометра зробив вимірювання штучних подвійних зірок. У 1841 визначив значення сталої прецесії, загальноприйняте протягом 55 років. Аналізуючи результати спостережень повного сонячного затемнення 1851, зробив правильний висновок про те, що протуберанці належать Сонцю.
Склав два ювілейних видання у зв'язку з 25- і 50-річчям Пулковської обсерваторії, які містили історичний огляд її робіт і опис нових інструментів.
У першому шлюбі з Емілією Дірссен (Emilie Dyrssen, 1823—1868) Отто Васильович Струве мав чотирьох синів і двох дочок, а у другому шлюбі з Еммою Янковською (Emma Jankowsky, 1839—1902) доньку Єву (1873—1954). Два його сина, Людвіг Оттович і Герман Оттович і онук Отто Людвігович Струве також стали астрономами, продовживши сімейну династію Струве.
Почесний член багатьох академій наук і наукових товариств, нагороджувався медалями та преміями за наукові роботи.
У 1913 відкрита Григорієм Неуйміним мала планета номер 768 була названа Струвеаною на честь астрономів Василя Яковича, Отто Васильовича і Германа Оттовича Струве.
Нагороди Редагувати
Найважливіші роботи Редагувати
- «Bestimmung der Constante der Präcession mit Berichtsichtigung der eigenen Bewegung des Sonnensystems» (1841);
- «Sur les dimensions des anneaux de Saturne» (1852);
- "Observations de la grande nébuleuse d'Orion faites à Kasan et à Poulkova par M. Liapounow et O. Struve "(1862).
Посилання Редагувати
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Струве Отто Васильович |
- Колчинский И. Г., Корсунь А. А., Родригес М. Р. (1977). Струве Отто Васильевич. Астрономы. Биографический справочник (на сайте Астронет). отв. редактор Богородский А. Ф. (вид. 2-ге, 416 с.). Киев: Наукова думка.(рос.)
- Сайт «Русская генеалогия»
Примітки Редагувати
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Струве Отто Васильевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- В. С. Струве, Отто Васильевич // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1901. — Т. XXXIа. — С. 834.
- В. С. Струве, Герман Оттонович // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1901. — Т. XXXIа. — С. 832–833.
- Hof- und Staatshandbuch der Österreichisch-Ungarischen Monarchie. — Wien 1901. — S. 152. (нім.)