www.wikidata.uk-ua.nina.az

Алголь Не плутати з алгоритмічною мовою АЛГОЛ Розташування Алголя у сузір ї ПерсеяДані спостереженняЕпоха J2000Сузір я П

Алголь

Не плутати з алгоритмічною мовою АЛГОЛ.
Алголь

Розташування Алголя у сузір'ї Персея
Дані спостереження
Епоха J2000
Сузір’я Персей
Пряме піднесення 03h 08m 10,1315s
Схилення +40° 57′ 20,332″
Видима зоряна величина (V) 2.21
Астрометрія
Променева швидкість (Rv) 4 км/c
Власний рух (μ) Пр.сх.: 2,99 мас/р
Схил.: -1,66 мас/р
Паралакс (π) 36.27 ± 1.40 мас
Відстань 90 ± 3 св. р.
(28 ± 1 пк)
Абсолютна зоряна
величина (MV) 		0,15
Характеристики
Спектральний клас B8V (A) / K02IV (B) /A5V (C)
Показник кольору (B−V) -0,05
Показник кольору (U−B) -0,37
Тип змінності типу Алголя (прототип)
Інші позначення
β Персея, Горгона, El Ghoul, 26 Per, GJ 9110, HR 936, BD +40°673, HD 19356, GCTP 646.00, SAO 38592, FK5 111, Wo 9110, ADS 2362, WDS 03082+4057A, HIP 14576.
Посилання
SIMBADдані для ALGOL

Алголь (від араб. الغول‎ — гуль, чудовисько; Горгона, β Персея) — змінна зоря, друга за блиском у сузір'ї Персея, прототип затемнюваних змінних. На зображеннях сузір'я Алголь розташований на місці ока відрубаної голови Медузи.

Історія спостережень Редагувати

Розповсюдженою є думка, що змінність Алголя була відома ще середньовічним арабам (за що він і отримав свою назву). Утім, дослідники вважають такі відомості непідтвердженими й пояснюють арабську назву зорі лише її розташуванням у сузір'ї — на тлі вочевидь нечистого чудовиська (Медуза — у грецькій міфології, гуль — в арабській традиції).

Документально змінність Алголя першим відзначив Джемініано Монтанарі 1667 року. Однак лише в наступному сторіччі Джон Ґудрайк зафіксував періодичну природу змін та 1782 року пояснив їх. За це відкриття він отримав медаль Коплі 1783 року

Фізичні характеристики Редагувати

Схематична ілюстрація затемнень у системі Алголя

Алголь — потрійна зоря. Зорі Алголь Aa1 та Алголь Aa2 утворюють дуже тісну подвійну систему, відстань між ними становить 0,062 а. о. (11 млн км) — тобто у 16 разів менше відстані від Сонця до Землі. Період обертання становить 2,86731 доби (68 год 49 хв).

Під час обертання компоненти по черзі затемнюють одна одну, внаслідок чого спостережуваний блиск зорі змінюється від 2,1 до 3,4 зоряної величини.

За сучасними уявленнями, головним компонентом тісної подвійної системи є молода гаряча зоря масою 5 M☉ із температурою поверхні близько 12 000 К, що випромінює приблизно в 80 разів більше енергії, ніж Сонце. Другий компонент, холодний субгігант, приблизно такий же за розміром, однак випромінює набагато менше, оскільки його температура не більше 4500 K.

Третя зоря системи, Алголь Ab, обертається на відстані 2,69 а. о. від центру мас перших двох із періодом 681 доба (1,86 року).

Парадокс Алголя Редагувати

Ситуацію, коли масивніша зоря подвійної системи перебуває на головній послідовності, тоді як менш масивна зоря вже залишила її й зсунулася в зону субгігантів (тобто перебуває на пізнішій стадії еволюції), називають парадоксом Алголя. Річ у тім, що, за теорією зоряної еволюції, масивніші зорі мають залишати головну послідовність першими. Парадокс пояснюється перетіканням речовини між зорями в тісній подвійній системі.

Алголі Редагувати

Алголь дав назву цілому класу затемнюваних змінних, які мають загальну назву «алголі». У 4-му виданні Загального каталогу змінних зір налічується понад 3,5 тисячі зір такого типу.

Джерела Редагувати

  1. ↑ Database entry for Algol A, SIMBAD. Перевірено 2013-09-15
  2. Database entry for Algol B [ 27 травня 2016 у Wayback Machine.], SIMBAD. Перевірено 2010-05-20.
  3. Н. Н. Самусь. Введение // Переменные звёзды / Учебное пособие по курсу «Астрономия».
  4. G. Montanari (1671). Sopra la sparizione d'alcune stelle et altre novità celesti. У Zani, V. and Accademia dei Gelati (Bolonia). . Per li Manolessi. с. 369-392. Bibcode:zani1671prose. Архів оригіналу|archiveurl= вимагає |url= (довідка) за 9 листопада 2018. Процитовано 20 лютого 2016. 
  5. Колчинский И. Г., Корсунь А. А., Родригес М. Р. (1977). Гудрайк Джон (Goodricke, John). Астрономы. Биографический справочник (на сайте Астронет). отв. редактор Богородский А. Ф. (вид. 2-ге, 416 с.). Киев: Наукова думка. (рос.)
  6. . 6 серпня 2003. Архів оригіналу за 22 червня 2006. Процитовано 29.02.2016. 
  7. Алголь // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 16—17. — ISBN 966-613-263-X.
  8. N.N. Samus, O.V. Durlevich (18-June-2015). . Архів оригіналу за 10 вересня 2015. Процитовано 20 лютого 2016. 


Це незавершена стаття з астрономії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Ne plutati z algoritmichnoyu movoyu ALGOL Algol Roztashuvannya Algolya u suzir yi PerseyaDani sposterezhennyaEpoha J2000Suzir ya PersejPryame pidnesennya 03h 08m 10 1315sShilennya 40 57 20 332 Vidima zoryana velichina V 2 21 1 AstrometriyaPromeneva shvidkist Rv 4 km cVlasnij ruh m Pr sh 2 99 mas r Shil 1 66 mas rParalaks p 36 27 1 40 mas 1 Vidstan 90 3 sv r 28 1 pk Absolyutna zoryanavelichina MV 0 15HarakteristikiSpektralnij klas B8V A K02IV B A5V C 2 Pokaznik koloru B V 0 05Pokaznik koloru U B 0 37Tip zminnosti tipu Algolya prototip Inshi poznachennyab Perseya Gorgona El Ghoul 26 Per GJ 9110 HR 936 BD 40 673 HD 19356 GCTP 646 00 SAO 38592 FK5 111 Wo 9110 ADS 2362 WDS 03082 4057A HIP 14576 PosilannyaSIMBADdani dlya ALGOLAlgol vid arab الغول gul chudovisko Gorgona b Perseya zminna zorya druga za bliskom u suzir yi Perseya prototip zatemnyuvanih zminnih Na zobrazhennyah suzir ya Algol roztashovanij na misci oka vidrubanoyi golovi Meduzi Zmist 1 Istoriya sposterezhen 2 Fizichni harakteristiki 2 1 Paradoks Algolya 3 Algoli 4 DzherelaIstoriya sposterezhen RedaguvatiRozpovsyudzhenoyu ye dumka sho zminnist Algolya bula vidoma she serednovichnim arabam za sho vin i otrimav svoyu nazvu Utim doslidniki vvazhayut taki vidomosti nepidtverdzhenimi j poyasnyuyut arabsku nazvu zori lishe yiyi roztashuvannyam u suzir yi na tli vochevid nechistogo chudoviska Meduza u greckij mifologiyi gul v arabskij tradiciyi 3 Dokumentalno zminnist Algolya pershim vidznachiv Dzheminiano Montanari 1667 roku 4 Odnak lishe v nastupnomu storichchi Dzhon Gudrajk zafiksuvav periodichnu prirodu zmin ta 1782 roku poyasniv yih 5 Za ce vidkrittya vin otrimav medal Kopli 1783 roku 6 Fizichni harakteristiki Redaguvati nbsp Shematichna ilyustraciya zatemnen u sistemi AlgolyaAlgol potrijna zorya Zori Algol Aa1 ta Algol Aa2 utvoryuyut duzhe tisnu podvijnu sistemu vidstan mizh nimi stanovit 0 062 a o 11 mln km tobto u 16 raziv menshe vidstani vid Soncya do Zemli Period obertannya stanovit 2 86731 dobi 68 god 49 hv Pid chas obertannya komponenti po cherzi zatemnyuyut odna odnu vnaslidok chogo sposterezhuvanij blisk zori zminyuyetsya vid 2 1 do 3 4 zoryanoyi velichini Za suchasnimi uyavlennyami golovnim komponentom tisnoyi podvijnoyi sistemi ye moloda garyacha zorya masoyu 5 M iz temperaturoyu poverhni blizko 12 000 K sho viprominyuye priblizno v 80 raziv bilshe energiyi nizh Sonce Drugij komponent holodnij subgigant priblizno takij zhe za rozmirom odnak viprominyuye nabagato menshe oskilki jogo temperatura ne bilshe 4500 K 7 Tretya zorya sistemi Algol Ab obertayetsya na vidstani 2 69 a o vid centru mas pershih dvoh iz periodom 681 doba 1 86 roku Paradoks Algolya Redaguvati Dokladnishe Paradoks AlgolyaSituaciyu koli masivnisha zorya podvijnoyi sistemi perebuvaye na golovnij poslidovnosti todi yak mensh masivna zorya vzhe zalishila yiyi j zsunulasya v zonu subgigantiv tobto perebuvaye na piznishij stadiyi evolyuciyi nazivayut paradoksom Algolya Rich u tim sho za teoriyeyu zoryanoyi evolyuciyi masivnishi zori mayut zalishati golovnu poslidovnist pershimi Paradoks poyasnyuyetsya peretikannyam rechovini mizh zoryami v tisnij podvijnij sistemi Algoli RedaguvatiAlgol dav nazvu cilomu klasu zatemnyuvanih zminnih yaki mayut zagalnu nazvu algoli U 4 mu vidanni Zagalnogo katalogu zminnih zir nalichuyetsya ponad 3 5 tisyachi zir takogo tipu 8 Dzherela Redaguvati a b Database entry for Algol A SIMBAD Perevireno 2013 09 15 Database entry for Algol B Arhivovano 27 travnya 2016 u Wayback Machine SIMBAD Perevireno 2010 05 20 N N Samus Vvedenie Peremennye zvyozdy Uchebnoe posobie po kursu Astronomiya G Montanari 1671 Sopra la sparizione d alcune stelle et altre novita celesti U Zani V and Accademia dei Gelati Bolonia Prose de Signori Accademici Gelati di Bologna distinte ne seguenti trattati Per li Manolessi s 369 392 Bibcode zani1671prose Arhiv originalu archiveurl vimagaye url dovidka za 9 listopada 2018 Procitovano 20 lyutogo 2016 Kolchinskij I G Korsun A A Rodriges M R 1977 Gudrajk Dzhon Goodricke John Astronomy Biograficheskij spravochnik na sajte Astronet otv redaktor Bogorodskij A F vid 2 ge 416 s Kiev Naukova dumka ros John Goodricke The Discovery of the Occultating Variable Stars 6 serpnya 2003 Arhiv originalu za 22 chervnya 2006 Procitovano 29 02 2016 Algol Astronomichnij enciklopedichnij slovnik za zag red I A Klimishina ta A O Korsun Lviv Golov astronom observatoriya NAN Ukrayini Lviv nac un t im Ivana Franka 2003 S 16 17 ISBN 966 613 263 X N N Samus O V Durlevich 18 June 2015 GCVS Variability Types and Distribution Statistics of Designated Variable Stars According to their Types of Variability Arhiv originalu za 10 veresnya 2015 Procitovano 20 lyutogo 2016 Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 nbsp Ce nezavershena stattya z astronomiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Algol amp oldid 36405656