Зорі типу Алголя EA за класифікацією ЗКЗЗ клас затемнюваних подвійних зір із чітко вираженими мінімумами блиск яких поза

Зорі типу Алголя (EA за класифікацією ЗКЗЗ) — клас затемнюваних подвійних зір із чітко вираженими мінімумами, блиск яких поза затемненням залишається практично незмінним.

Опис Редагувати

Затемнення можуть спостерігатися лише для тих подвійних систем, для яких з промінь зору з Землі майже збігається з площиною орбіти зір або утворює з нею малий кут. Коли тьмяніший компонент подвійної системи проходить перед яскравішим, він закриває його від спостерігача з Землі. Частина світла останнього блокується, і загальна яскравість подвійної системи для спостерігача з Землі тимчасово зменшується. Це називається первинним мінімумом подвійної системи. Загальна яскравість також може знижуватись (хоча й меншою мірою), коли гарячий компонент проходить перед холодним. Ці зменшення яскравості мають назву вторинних мінімумів. У деяких випадках вторинний мінімум може не простежуватися. Вважається, що компоненти подвійних систем типу Алголя мають форму близьку до кулястої, що відрізняє їх подвійних систем типу β Ліри та типу W Великої Ведмедиці, у яких зорі розташовані настільки тісно, що вплив гравітації призводить до значного викривлення форми зір.

Період змінності, тобто час між двома первинними мінімумами, є дуже сталий і визначається орбітальним періодом подвійної зорі, часом, який необхідний двом її компонентам, щоб обернутись один довкола одного, і може змінюватися в дуже широких межах. Більшість змінних типу Алголя є подвійними системами з досить близько розташованими компонентами, тому їх періоди короткі — декілька днів чи годин. Найкоротший відомий період — 2 години 48 хвилин (0,1167 доби) — має HW Діви. Найдовший період — 27 років (9892 діб) — має ε Візничого, затемнення в цій системі триває 18 місяців.

Здебільшого амплітуда зміни яскравості становить до однієї зоряної величини, найбільша відома — 3,4 величини (V342 Орла). Компоненти подвійної зорі можуть мати будь-який спектральний клас, хоча зазвичай яскравіший компонент має клас B, A, F або G.

Змінність самого Алголя — прототипу цього класу змінних зір — вперше була письмово відзначена 1667 року Джемініано Монтанарі, а механізм змінності вперше правильно пояснив Джон Ґудрайк 1782 року.

На сьогодні відомо тисячі подвійних зір типу Алголя: у четвертому виданні Загального каталогу змінних зір 2003 року налічується 3554 таких зір (9% усіх змінних).

Класифікація Редагувати

Змінні типу Алголя виділяють серед інших затемнюваних зір за особливостями кривої блиску. За цією класифікацією вони отримують позначення EA. Для подвійних систем застосовують також інші критерії класифікації:

за фізичними особливостями компонентів;
за ступенем заповнення компонентами своїх порожнин Роша.

Об'єктам можуть призначати позначення за кожною з цих трьох класифікацій, розділяючи їх похилою рискою (наприклад, EA/DS/RS).

Класифікація за фізичними особливостями компонентів Редагувати

GS (giant and supergiant) — система з одним або обома компонентами — гігантом та/або надгігантом; другий компонент може бути зорею головної послідовності.
PN — системи, в яких одним з компонентів є планетарна туманність (UU Sge).
RS — системи типу RS Гончих Псів. Характеризуються наявністю в їх спектрах потужних емісійних ліній кальцію та калію змінної інтенсивності, що означає підвищену хромосферну активність сонячного типу, і наявністю рентгенівського та радіовипромінювання. Деякі системи мають на кривих блиску синусоподібні хвилі з амплітудою й фазою, що повільно змінюються. Ці хвилі часто називають «хвилями викривлення» (англ. distortion wave) і пояснюють їх диференційним обертанням зорі та наявністю на поверхні плям.
WD (white-dwarf) — системи з білим карликом.
WR (Wolf-Rayet) — системи, в яких одним з компонентів є зоря Вольфа—Райє (V444 Cyg).

Класифікація за ступенем заповнення порожнини Роша Редагувати

D (Detached) — розділена система. Обидва компоненти не заповнили своїх порожнин Роша.
- DM (main-sequence) — розділена система головної послідовності. Обидва компоненти є зорями головної послідовності.
- DS (subgiant) — система з субгігантом.
- AR — розділені системи типу AR Ящірки. Обидва компоненти є субгігантами.
- DW — системи, за фізичними властивостями подібні до змінних типу W Великої Ведмедиці (див. нижче клас KW), однак неконтактні.
SD (Semidetached) — напіврозділена система, в якій один з компонентів майже заповнив свою порожнину Роша.
K — контактні системи, обидва компоненти заповнили свої порожнини Роша.
- KE (early spectral type) — контактна система раннього (O-A) спектрального класу.
- KW — контактні системи типу W Великої Ведмедиці з еліпсоїдальними компонентами спектральних класів F0-K.

Зазвичай зорі типу Алголя — це розділені (Detached) та напіврозділені (Semidetached) системи.

Приклади змінних типу Алголя Редагувати

Позначення (назва)	Сузір'я	Відкриття змінності	Видима зоряна величина (Максимум)	Видима зоряна величина (Мінімум)	Різниця в величині	Період	Підтип	Спектральні типи (затемнювані компоненти)	Коментар
ε Aur	Візничий	J.H. Fritsch, 1821	!B9989284163837 2^m.92	!B9986571351968 3^m.83	!D0000943106794 0.91	!B9908013071983 27,08 років	GS	F0 Iab + ~ B5V
U Цефея	Цефей		!B9980904574951 6^m.75	!B9977764581143 9^m.24	!B9990877172895 2.49	!B9990864931395 2.49305 дн.
R CMa	Великий Пес		!B9982595338251 5^m.70	!B9981531212315 6^m.34	!D0004462871026 0.64	!B9998725394979 1.13594 дн.	SD	потрійна зоря
S Cnc	Рак	Гайнд, 1848	!B9978849500308 8^m.29	!B9976727222944 10^m.25	!B9993270555267 1.96	!B9977503358410 9.48455 дн.	DS
α CrB (Гемма або Альфекка)	Північна Корона		!B9992070074844 2^m.21 (B)	!B9991584328143 2^m.32 (B)	!D0022072749131 0.11	!B9971458364751 17.35991 дн.	DM	A0V + G5V
U CrB	Північна Корона		!B9979639880162 7^m.66	!B9978263852883 8^m.79	!B9998777823672 1.13	!B9987609882910 3.45220 дн.	SD
u Her (68 Her)	Геркулес		!B9984545674175 4^m.69	!B9983191720914 5^m.37	!D0003856624808 0.68	!B9992816578940 2.05103 дн.	SD
VW Гідри	Гідра		!B9976486247428 10^m.5	!B9973538252026 14^m.1	!B9987190661545 3.6	!B9990080750327 2.69642 дн.	SD
δ Ori (Мінтака)	Оріон	Джон Гершель, 1834	!B9992391941709 2^m.14	!B9991846351867 2^m.26	!D0021202635362 0.12	!B9982538517531 5.73248 дн.	DM	O9.5 II + B0.5III
VV Ori	Оріон		!B9983304081647 5^m.31	!B9982665761077 5^m.66	!D0010498221244 0.35	!B9996043293682 1.48538 дн.	KE
Алголь (β Per)	Персей	Джемініано Монтанарі, 1669	!B9992485839113 2^m.12	!B9987791700786 3^m.39	!B9997609830995 1.27	!B9989466291795 2.86730 дн.	SD	B8V + K0IIV	прототип, потрійна зоря
ζ Phe	Фенікс		!B9986364626260 3^m.91	!B9985138603039 4^m.42	!D0006733445532 0.51	!B9994873141076 1.66977 дн.	DM	B6 V + B9 V	можливо чотирикратна зоряна система
U Sge	Стріла		!B9981359198691 6^m.45	!B9977721384532 9^m.28	!B9989597232883 2.83	!B9987819408753 3.38062 дн.	SD
λ Tau	Телець	Баксенделл, 1848	!B9987850872556 3^m.37	!B9986364626260 3^m.91	!D0006161861394 0.54	!B9986255378643 3.95295 дн.	DM	B3 V + A4 IV	потрійна зоря
BL Tel	Телескопа	Лейтен, 1935	!B9980413146594 7^m.09	!B9979106081274 8^m.08	!D0000100503358 0.99	!B9933432734758 778 дн.	GS	F4Ib+M	один компонент може бути фізично змінною зорею

Примітки Редагувати

↑ (візуальна величина, крім випадків, коли є примітка (B) (= блакитна) or (p) (= фотографічна))

Див. також Редагувати

Парадокс Алголя

Джерела Редагувати

↑ Фотометричні подвійні // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 500—501. — ISBN 966-613-263-X.
A consideration of close binary systems in relation to light variation.. Report of the South African Association for the Advancement of Science 1: 110–111. 1903. Процитовано 11 серпня 2010.
. Архів оригіналу за 13 серпня 2017. Процитовано 22 лютого 2016.
. Encyclopedia Britannica. Архів оригіналу за 12 березня 2016. Процитовано 22 лютого 2016.
Алголь // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 16—17. — ISBN 966-613-263-X.
↑ N.N. Samus, O.V. Durlevich (18-June-2015). . Архів оригіналу за 10 вересня 2015. Процитовано 10 жовтня 2015.
Зорі типу Алголя // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 177. — ISBN 966-613-263-X.

Посилання Редагувати

Космічна класика: подвійні зорі типу Алголя на YouTube
Dan Bruton. . Архів оригіналу за 16 вересня 2019. Процитовано 20.02.2016.

[mag-8] (візуальна величина, крім випадків, коли є примітка (B) (= блакитна) or (p) (= фотографічна))

[АЕС_500-1] Фотометричні подвійні // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 500—501. — ISBN 966-613-263-X.

[2] A consideration of close binary systems in relation to light variation.. Report of the South African Association for the Advancement of Science 1: 110–111. 1903. Процитовано 11 серпня 2010.

[3] . Архів оригіналу за 13 серпня 2017. Процитовано 22 лютого 2016.

[4] . Encyclopedia Britannica. Архів оригіналу за 12 березня 2016. Процитовано 22 лютого 2016.

[АЕС_Алголь-5] Алголь // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 16—17. — ISBN 966-613-263-X.

[gcvs-6] N.N. Samus, O.V. Durlevich (18-June-2015). . Архів оригіналу за 10 вересня 2015. Процитовано 10 жовтня 2015.

[АЕС_177-7] Зорі типу Алголя // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 177. — ISBN 966-613-263-X.