Ампліту́да коливань (лат. amplitudo — величина, обшир) — найбільше відхилення величини, яка періодично змінюється від деякого значення, умовно прийнятого за нульове.
у системі координат з осями «зміщення» (англ. displacement) та «відстань» (англ. distance)
Для гармонічного коливання, рівняння що його описує має вигляд:
або
де — відхилення величини, яка коливається у поточний момент часу від середнього арифметичного за період значення (наприклад, у кінематиці — зміщення (відхилення) точки, яка коливається, від положення рівноваги, в електротехніці — миттєве відхилення напруги або сили струму від середнього значения тощо);
Амплітудою неформально називають також рамки в яких відбуваються зміни будь-якої природи, наприклад, різницю в мінімальних та максимальних показах шкали приладу.
У гармонічних коливаннях амплітуда є сталою величиною. Однак термін «амплітуда» часто вживають у ширшому сенсі — щодо величин, які змінюються за законом, більше чи менше наближеним до гармонічного (напр., амплітуда кров'яного тиску), а часом до коливань, що є далекими від гармонічних (напр., амплітуда річної температури). Амплітудою звукової хвилі є гучність, а світлової — яскравість.
Див. також
Джерела
- Амплітуда // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Яворський Б. М., Детлаф А. А., Лебедев А. К. Довідник з фізики для інженерів та студентів вищих навчальних закладів / Переклад з 8-го переробл. і випр. вид. — Т. : Навчальна книга — Богдан, 2007. — 1040 с. — ISBN 966-692-818-3.
- Миллер М. А., Пермитин Г. В. Амплитуда // Физическая энциклопедия: [в 5 т.] / Гл. ред. А. М. Прохоров. — М. : Советская энциклопедия, 1988. — Т. 1. — С. 70.