www.wikidata.uk-ua.nina.az

Паризька обсерваторія астрономічна обсерваторія чиї споруди розташовані в трьох місцях Париж Авеню Обсерваторія частина

Паризька обсерваторія

Паризька обсерваторія — астрономічна обсерваторія, чиї споруди розташовані в трьох місцях: Париж (Авеню Обсерваторія, частина центру міста на лівому березі Сени), Медон (на місці стародавнього замку Медону) та Нансе.

Паризька обсерваторія

48°50′11″ пн. ш. 2°20′11″ сх. д. / 48.83643888891677420° пн. ш. 2.3365055555833778° сх. д. / 48.83643888891677420; 2.3365055555833778Координати: 48°50′11″ пн. ш. 2°20′11″ сх. д. / 48.83643888891677420° пн. ш. 2.3365055555833778° сх. д. / 48.83643888891677420; 2.3365055555833778
Країна  Франція
Розташування Монпарнас
Тип Великі заклади (Франція) і астрономічна обсерваторія
Стиль бароко
Дата заснування 1667
Паризька обсерваторія
Паризька обсерваторія (Франція)
 Медіафайли у Вікісховищі
Північний фасад. Статуя Урбена Левер'є

Паризька обсерваторію було засновано в 1667 р. з метою створити астрономічну обсерваторію оснащену точними (на той час) інструментами, що дозволили б провести детальне картування для навігації. Вона стала своєрідним доповненням до французької Академії наук заснованої на рік раніше. Ця обсерваторія зіграла дуже важливу роль у розвитку астрономії на теренах колишньої Європи. Саме там набули бурхливого розвитку у Франції такі науки як геодезія, картографія та метеорологія.

Історія Редагувати

Будівля Паризької обсерваторії на сувенірній тарілці

Внаслідок вимог численних науковців й особливо Адрієна Озу, який написав Луї XIV листа у 1665 з проханням створити без заминок спеціальну установу для розвитку наук та мистецтв, король Франції та Жан Батист Кольбер заснували у 1666 французьку Академію наук.

На своєму першому засіданні 22 грудня 1966 академія постановила створити королівську обсерваторію, яка пізніше перетворилася на паризьку обсерваторію. Вона повинна була слугувати місцем для наукових зустрічей і для проведення експериментів всіма академіками. Але внаслідок далекого (на той час) розташування обсерваторії від Парижу з цією метою її використовували лише астрономи.

21 червня 1667 (в день літнього сонцестояння) математики французької академії наук безпосередньо на місці майбутнього будинку обсерваторії зробили відмітки на землі щодо розташування меридіану та інших напрямків, необхідних для точного орієнтування будівлі по відношенню до сторін світу. Будівля обсерваторії була спроектована архітектором та лікарем Клодом Перро, який доводився братом новелісту Шарлю Перро, що працював також секретарем Кольбера. Згідно з планом вісь симетрії обсерваторії повинна визначати положення місцевого меридіану, який відтоді стали іменувати паризьким меридіаном. У 1669 р. Кольбер доручив керувати обсерваторією Джованні Кассіні, який істотно модифікував будівлю. Король Франції Луї XIV перший раз відвідав паризьку обсерваторію у травні 1682, лише через 10 років після закінчення її будівництва.

Обсерваторія Медону Редагувати

Великий купол над замком в Медоні

Павільйон в Медоні було відкрито у 1876 р. на місці стародавнього замку Медону.

Жуль Жансен презентував проект реставрації замку в Медоні, отримав під нього необхідні кошти (більше мільйона франків тієї епохи) і заснував там у 1876 році астрофізичну обсерваторію. Було побудовано великий купол, який містив інструменти для астрономічних спостережень. Обсерваторія Медону й по сьогоднішній день залишається ведучим інститутом Франції в галузі досліджень Сонця.

Династія Кассіні Редагувати

Меридіанний зал або зал Кассіні

Сім'я Кассіні керувала паризькою обсерваторією протягом 125 перших років її існування:

  • Джованні Кассіні (Кассіні I), з 1669 по 1712 надав швидкого розвитку обсерваторії. Протягом цього періоду такі відомі астрономи як Хрістіан Гюйгенс, Оле Ремер та інші часто відвідували обсерваторію. Жан Пікар провів там вимірювання довжини одного градуса дуги земного меридіана.
  • Жак Кассіні (Кассіні II), син Джованні Кассіні, займав керівну посаду з 1712 по 1756. Загалом обсерваторія перебувала під керівництвом французької Академії наук, але в дійсності директор обсерваторії міг діяти досить незалежно.
  • Цезар-Франсуа Кассіні (Кассіні III, також відомий як Кассіні де Тюрі), молодший син, керував обсерваторією з 1756 по 1784. Під час його керування суттєво розвинулися дослідження в галузі геодезії та картографії.
  • Жан-Домінік Кассіні (Кассіні IV), один з молодших синів, зазнав переслідувань під час французької революції й керував обсерваторією з початку 1784 р. Роком пізніше він прийняв на роботу трьох учнів: Нікола-Антуан Нуєт, Жан Пемі де Вільнеф та Александр Руел, яких було згодом визнано астрономами (професорами). Оскільки Жан-Домінік Кассіні був монархістом, то його було усунуто з посади у 1793.

Всі представники роду Кассіні брали активну участь у роботі й житті обсерваторії та безпосередньо там жили.

Після революції Редагувати

Вид на обсерваторію з верхівки гори Монпарнас
Купол Араго

Після усунення з посади директора Жана Кассіні обсерваторія зазнала деяких утисків під час французької революції внаслідок своїх тісних зв'язків з французькою монархією. 16 липня 1789 р. в районі обсерваторії було проведено обшук у пошуках зброї та продовольства, проте в самій обсерваторії нічого не знайшли. Забрали тільки гроші.

Декретом від 25 липня 1795 р. було засноване бюро довгот, якому підпорядкували також і паризьку обсерваторію. Проте її основним завданням залишився розвиток астрономії. Астрономи Лаланд, Жан-Домінік Кассіні, П'єр Меше та Жан-Батіст Деламбр були поновлені в правах й отримували зарплатню.

З 1795 року посаду директора обсерваторії послідовно обіймали:

Протягом цього періоду директор обсерваторії був водночас і президентом (якого щороку поновлювали) Бюро довгот і займався загалом адміністративною роботою. Тому астрономи могли діяти автономно, коли це стосувалося їхньої наукової праці. З 1808 р. Алексіс Бувард був скарбником Бюро довгот і виконував адміністративні обов'язки в обсерваторії аж до своєї смерті у 1843 р. У квітні 1834 р., згідно з новим регламентом Бюро довгот, директором паризької обсерваторії було номіновано Франсуа Араго, який повинен був керувати повсякденною роботою обсерваторії, працею астрономів та їхніх учнів.

Франсуа Араго розвивав в обсерваторії фотометрію та вперше виконав дагеротипію Сонця. Він встановив в башті великий оптичний телескоп з екваторіальним монтуванням. Для цього у 1846—1847 роках архітектор Альфонс де Гісор збільшив башту та переобладнав її новим куполом. Проте з технічних причин, телескоп не можна було використовувати ще з 25 років. Протягом цього часу, Фуко почав використовувати відбиваюче дзеркало покрите сріблом.

Урбен Левер'є обіймав посаду директора з 1854 р. по 1870 р. Він започаткував в обсерваторії метеорологію, заснував метеорологічне бюро й потім переніс його в Парк Монсурі. Будучи досить близьким до нової влади і водночас членом французького Сенату, він значно розширив повноваження директора паризької обсерваторії й зумів підняти зарплату астрономам. Проте його авторитарний характер привів до напружених відношень з персоналом обсерваторії. Відповідно, після колективної заяви 14 астрономів, його було звільнено з посади директора.

З 1878 року аж до своєї смерті в 1892р обсерваторією керував Аміраль Мушез. У 1887р він вирішив створити «Карту зоряного неба». В той час над цим проектом працювало близько 180 обсерваторій світу. Він поновив інструментальну базу обсерваторії, відкрив її для проведення публічних екскурсій й привів місцевий час Франції до часу паризького меридіану.

Фелікс Тіссеранд обіймав посаду директора обсерваторії з 1892 р. аж до своєї смерті у 1896 р. Присвятивши більшість свого часу розробці «Трактату про небесну механіку», він також приділяв увагу проведенню інших робіт та спостережень в обсерваторії.

З 1897 р. до 1907 р. паризькою обсерваторією керував Моріс Леві. Він брав активну участь у створенні та вдосконаленні «Карти зоряного неба».

Бенжамен Бейо обіймав посаду директора обсерваторії з 1908 р. по 1926 р. Він ініціював створення Міжнародного бюро часу, яке згодом увійшло до Міжнародного бюро мір і ваг. Також він брав активну участь в обновленні астрономічного обладнання та інструментів на французьких обсерваторіях.

З 1927 р. по 1929 р. посаду директора обіймав Анрі Деляндр, який одночасно був директором і астрономічної обсерваторії в Медоні. Об'єднання цих двох обсерваторій в єдину організацію допомогло йому стати також на чолі і паризької обсерваторії. Деляндр намагався перевезти більшість астрономічного обладнання з паризької обсерваторії (яка по суті опинилася вже в центрі міста) в медонську обсерваторію, розташування якої було зручнішим для проведення астрономічних спостережень. Паризькій обсерваторії він планував надати загалом лише адміністративні функції. Проте цей проект ніколи не було втілено у життя.

Період в околі Другої світової війни Редагувати

Ернест Ескланьо керував паризькою обсерваторією в період з 1927р по 1944 р. Він був одним з ініціаторів створення телефонних послуг годинника, що розмовляє у 1932 р. Під час окупації Франції Німеччиною Ескланьо разом із співробітниками перебралися до Бордо, щоб продовжити надавати Службу часу. Тимчасові обов'язки директора Паризької обсерваторії виконував на той час Арманд Ламберт. Після Комп'єнського перемир'я 1940 р. обсерваторія продовжувала працювати в нормальному режимі. Проте, у 1943 Ламберта було заарештовано німецькою владою як єврея і відправлено до концтабору в Аушвіц, звідки він вже не повернувся.

Після війни Редагувати

З кінця Другої світової війни аж до 1963 р. посаду директора обсерваторії обіймав Ондре Данжон. У 1953 р. обсерваторію Нансе було приєднано до Паризької обсерваторії. Це дало можливість здійснити численні відкриття в галузі вивчення природи сонячної корони та Юпітера.

Сучасна епоха Редагувати

Екваторіальний телескоп під куполом Араго. Загалом цей телескоп використовують для навчання в обсерваторії студентів.

Розмістивши свої астрономічні павільйони в Парижі, Медоні та Нансе, паризька обсерваторія є великою установою, що діє під егідою Міністерства вищої освіти та наукових досліджень Франції. Вона є основоположним членом фундації «Париж науки та просвіти — латинський квартал».

Очолювана Клодом Катала паризька обсерваторія є найбільшим національним інститутом, що проводить дослідження в галузі астрономії. Сьогоденна діяльність дослідників обсерваторії покриває всі сучасні області астрономії та астрофізики:

Авеню Обсерваторія. Паризький меридіан проходить вздовж осі цієї вулиці.
Купол Араго, якого видно з тераси

Перелік директорів Редагувати

Навчання Редагувати

Південна тераса

Нині обсерваторія пропонує навчання в галузі астрономії та астрофізики для осіб, що вже мають ступінь магістра, зі здобуттям наукового ступеня доктора філософії (український аналог кандидата наук). Обсерваторія надає також можливість дистанційного навчання.

Примітки Редагувати

  1. base Mérimée — ministère de la Culture, 1978.
    d:Track:Q384602d:Track:Q68471231d:Track:Q809830
  2. ↑ archINFORM — 1994.
    d:Track:Q265049
  3. History and Heritage
  4. ↑ Suzanne Débarbat, S. Grillot et J. Lévy (Observatoire de Paris), Comprendre — Histoire — observatoire de Paris IX: direction du Bureau des Longitudes (1795—1854), Paris, Institut de mécanique céleste et de calcul des éphémérides (IMCCE/UFE), c. 2007 (CD-ROM en ligne [ 20 травня 2011 у Wayback Machine.]).
  5. див. ici.
  6. L'équatorial de la tour de l'est de l'Observatoire de Paris
  7. «П'ять великих паризьких шкіл створили фундацію» в «Le Monde» від 16 квітня 2010.
  8. Навчання в паризькій Обсерваторії. Observatoire de Paris. L'enseignement à l'Observatoire de Paris. Процитовано 5.квітня.2011. 

Див. також Редагувати

  • Лабораторія космічних досліджень та інструменто-будування в астрофізиці (LESIA)
  • Сонячна екскурсія в Медоні
  • Бюро довгот

Посилання Редагувати

Джерела Редагувати

  • Jean-René Roy, L'Astronomie et son histoire, Editions Presses Univ. Québec/Masson, 1982. 2-225-77781-0
  • Aubin, D. (2003). The fading star of the Paris Observatory in the nineteenth century: astronomers' urban culture of circulation and observation. Osiris 18: 79–100. 
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Parizka observatoriya astronomichna observatoriya chiyi sporudi roztashovani v troh miscyah Parizh Avenyu Observatoriya chastina centru mista na livomu berezi Seni Medon na misci starodavnogo zamku Medonu ta Nanse Parizka observatoriya48 50 11 pn sh 2 20 11 sh d 48 83643888891677420 pn sh 2 3365055555833778 sh d 48 83643888891677420 2 3365055555833778 Koordinati 48 50 11 pn sh 2 20 11 sh d 48 83643888891677420 pn sh 2 3365055555833778 sh d 48 83643888891677420 2 3365055555833778Krayina Franciya 1 2 Roztashuvannya Monparnas 2 Tip Veliki zakladi Franciya i astronomichna observatoriyaStil barokoData zasnuvannya 1667 3 Parizka observatoriyaParizka observatoriya Franciya Mediafajli u VikishovishiPivnichnij fasad Statuya Urbena Lever yeParizka observatoriyu bulo zasnovano v 1667 r z metoyu stvoriti astronomichnu observatoriyu osnashenu tochnimi na toj chas instrumentami sho dozvolili b provesti detalne kartuvannya dlya navigaciyi Vona stala svoyeridnim dopovnennyam do francuzkoyi Akademiyi nauk zasnovanoyi na rik ranishe Cya observatoriya zigrala duzhe vazhlivu rol u rozvitku astronomiyi na terenah kolishnoyi Yevropi Same tam nabuli burhlivogo rozvitku u Franciyi taki nauki yak geodeziya kartografiya ta meteorologiya Zmist 1 Istoriya 1 1 Observatoriya Medonu 1 2 Dinastiya Kassini 1 3 Pislya revolyuciyi 1 4 Period v okoli Drugoyi svitovoyi vijni 1 5 Pislya vijni 1 6 Suchasna epoha 1 7 Perelik direktoriv 2 Navchannya 3 Primitki 4 Div takozh 4 1 Posilannya 5 DzherelaIstoriya Redaguvati nbsp Budivlya Parizkoyi observatoriyi na suvenirnij tarilciVnaslidok vimog chislennih naukovciv j osoblivo Adriyena Ozu yakij napisav Luyi XIV lista u 1665 z prohannyam stvoriti bez zaminok specialnu ustanovu dlya rozvitku nauk ta mistectv korol Franciyi ta Zhan Batist Kolber zasnuvali u 1666 francuzku Akademiyu nauk Na svoyemu pershomu zasidanni 22 grudnya 1966 akademiya postanovila stvoriti korolivsku observatoriyu yaka piznishe peretvorilasya na parizku observatoriyu Vona povinna bula sluguvati miscem dlya naukovih zustrichej i dlya provedennya eksperimentiv vsima akademikami Ale vnaslidok dalekogo na toj chas roztashuvannya observatoriyi vid Parizhu z ciyeyu metoyu yiyi vikoristovuvali lishe astronomi 21 chervnya 1667 v den litnogo soncestoyannya matematiki francuzkoyi akademiyi nauk bezposeredno na misci majbutnogo budinku observatoriyi zrobili vidmitki na zemli shodo roztashuvannya meridianu ta inshih napryamkiv neobhidnih dlya tochnogo oriyentuvannya budivli po vidnoshennyu do storin svitu Budivlya observatoriyi bula sproektovana arhitektorom ta likarem Klodom Perro yakij dovodivsya bratom novelistu Sharlyu Perro sho pracyuvav takozh sekretarem Kolbera Zgidno z planom vis simetriyi observatoriyi povinna viznachati polozhennya miscevogo meridianu yakij vidtodi stali imenuvati parizkim meridianom U 1669 r Kolber doruchiv keruvati observatoriyeyu Dzhovanni Kassini yakij istotno modifikuvav budivlyu Korol Franciyi Luyi XIV pershij raz vidvidav parizku observatoriyu u travni 1682 lishe cherez 10 rokiv pislya zakinchennya yiyi budivnictva Observatoriya Medonu Redaguvati nbsp Velikij kupol nad zamkom v MedoniPaviljon v Medoni bulo vidkrito u 1876 r na misci starodavnogo zamku Medonu Zhul Zhansen prezentuvav proekt restavraciyi zamku v Medoni otrimav pid nogo neobhidni koshti bilshe miljona frankiv tiyeyi epohi i zasnuvav tam u 1876 roci astrofizichnu observatoriyu Bulo pobudovano velikij kupol yakij mistiv instrumenti dlya astronomichnih sposterezhen Observatoriya Medonu j po sogodnishnij den zalishayetsya veduchim institutom Franciyi v galuzi doslidzhen Soncya Dinastiya Kassini Redaguvati nbsp Meridiannij zal abo zal KassiniSim ya Kassini keruvala parizkoyu observatoriyeyu protyagom 125 pershih rokiv yiyi isnuvannya Dzhovanni Kassini Kassini I z 1669 po 1712 nadav shvidkogo rozvitku observatoriyi Protyagom cogo periodu taki vidomi astronomi yak Hristian Gyujgens Ole Remer ta inshi chasto vidviduvali observatoriyu Zhan Pikar proviv tam vimiryuvannya dovzhini odnogo gradusa dugi zemnogo meridiana Zhak Kassini Kassini II sin Dzhovanni Kassini zajmav kerivnu posadu z 1712 po 1756 Zagalom observatoriya perebuvala pid kerivnictvom francuzkoyi Akademiyi nauk ale v dijsnosti direktor observatoriyi mig diyati dosit nezalezhno Cezar Fransua Kassini Kassini III takozh vidomij yak Kassini de Tyuri molodshij sin keruvav observatoriyeyu z 1756 po 1784 Pid chas jogo keruvannya suttyevo rozvinulisya doslidzhennya v galuzi geodeziyi ta kartografiyi Zhan Dominik Kassini Kassini IV odin z molodshih siniv zaznav peresliduvan pid chas francuzkoyi revolyuciyi j keruvav observatoriyeyu z pochatku 1784 r Rokom piznishe vin prijnyav na robotu 4 troh uchniv Nikola Antuan Nuyet Zhan Pemi de Vilnef ta Aleksandr Ruel 5 yakih bulo zgodom viznano astronomami profesorami Oskilki Zhan Dominik Kassini buv monarhistom to jogo bulo usunuto z posadi u 1793 Vsi predstavniki rodu Kassini brali aktivnu uchast u roboti j zhitti observatoriyi ta bezposeredno tam zhili Pislya revolyuciyi Redaguvati nbsp Vid na observatoriyu z verhivki gori Monparnas nbsp Kupol AragoPislya usunennya z posadi direktora Zhana Kassini observatoriya zaznala deyakih utiskiv pid chas francuzkoyi revolyuciyi vnaslidok svoyih tisnih zv yazkiv z francuzkoyu monarhiyeyu 16 lipnya 1789 r v rajoni observatoriyi bulo provedeno obshuk u poshukah zbroyi ta prodovolstva 4 prote v samij observatoriyi nichogo ne znajshli Zabrali tilki groshi Dekretom vid 25 lipnya 1795 r bulo zasnovane byuro dovgot 4 yakomu pidporyadkuvali takozh i parizku observatoriyu Prote yiyi osnovnim zavdannyam zalishivsya rozvitok astronomiyi Astronomi Laland Zhan Dominik Kassini P yer Meshe ta Zhan Batist Delambr buli ponovleni v pravah j otrimuvali zarplatnyu Z 1795 roku posadu direktora observatoriyi poslidovno obijmali Laland z 1795 po 1800 pid kerivnictvom yakogo observatoriya zrobila 10 grudnya 1799 r standartizaciyu mir metra ta kilograma Ci dva etaloni mir zberigalisya v observatoriyi do 1889 Opislya yih bulo pereneseno do novostvorenogo v Servi mizhnarodnogo byuro mir ta vag P yer Meshe z 1800 po 1804 Zhan Batist Delambr z 1804 po 1822Protyagom cogo periodu direktor observatoriyi buv vodnochas i prezidentom yakogo shoroku ponovlyuvali Byuro dovgot i zajmavsya zagalom administrativnoyu robotoyu Tomu astronomi mogli diyati avtonomno koli ce stosuvalosya yihnoyi naukovoyi praci Z 1808 r Aleksis Buvard buv skarbnikom Byuro dovgot i vikonuvav administrativni obov yazki v observatoriyi azh do svoyeyi smerti u 1843 r U kvitni 1834 r zgidno z novim reglamentom Byuro dovgot direktorom parizkoyi observatoriyi bulo nominovano Fransua Arago yakij povinen buv keruvati povsyakdennoyu robotoyu observatoriyi praceyu astronomiv ta yihnih uchniv Fransua Arago rozvivav v observatoriyi fotometriyu ta vpershe vikonav dagerotipiyu Soncya Vin vstanoviv v bashti velikij optichnij teleskop z ekvatorialnim montuvannyam Dlya cogo u 1846 1847 rokah arhitektor Alfons de Gisor zbilshiv bashtu ta pereobladnav yiyi novim kupolom Prote z tehnichnih prichin teleskop ne mozhna bulo vikoristovuvati she z 25 rokiv 6 Protyagom cogo chasu Fuko pochav vikoristovuvati vidbivayuche dzerkalo pokrite sriblom Urben Lever ye obijmav posadu direktora z 1854 r po 1870 r Vin zapochatkuvav v observatoriyi meteorologiyu zasnuvav meteorologichne byuro j potim perenis jogo v Park Monsuri Buduchi dosit blizkim do novoyi vladi i vodnochas chlenom francuzkogo Senatu vin znachno rozshiriv povnovazhennya direktora parizkoyi observatoriyi j zumiv pidnyati zarplatu astronomam Prote jogo avtoritarnij harakter priviv do napruzhenih vidnoshen z personalom observatoriyi Vidpovidno pislya kolektivnoyi zayavi 14 astronomiv jogo bulo zvilneno z posadi direktora Z 1878 roku azh do svoyeyi smerti v 1892r observatoriyeyu keruvav Amiral Mushez U 1887r vin virishiv stvoriti Kartu zoryanogo neba V toj chas nad cim proektom pracyuvalo blizko 180 observatorij svitu Vin ponoviv instrumentalnu bazu observatoriyi vidkriv yiyi dlya provedennya publichnih ekskursij j priviv miscevij chas Franciyi do chasu parizkogo meridianu Feliks Tisserand obijmav posadu direktora observatoriyi z 1892 r azh do svoyeyi smerti u 1896 r Prisvyativshi bilshist svogo chasu rozrobci Traktatu pro nebesnu mehaniku vin takozh pridilyav uvagu provedennyu inshih robit ta sposterezhen v observatoriyi Z 1897 r do 1907 r parizkoyu observatoriyeyu keruvav Moris Levi Vin brav aktivnu uchast u stvorenni ta vdoskonalenni Karti zoryanogo neba Benzhamen Bejo obijmav posadu direktora observatoriyi z 1908 r po 1926 r Vin iniciyuvav stvorennya Mizhnarodnogo byuro chasu yake zgodom uvijshlo do Mizhnarodnogo byuro mir i vag Takozh vin brav aktivnu uchast v obnovlenni astronomichnogo obladnannya ta instrumentiv na francuzkih observatoriyah Z 1927 r po 1929 r posadu direktora obijmav Anri Delyandr yakij odnochasno buv direktorom i astronomichnoyi observatoriyi v Medoni Ob yednannya cih dvoh observatorij v yedinu organizaciyu dopomoglo jomu stati takozh na choli i parizkoyi observatoriyi Delyandr namagavsya perevezti bilshist astronomichnogo obladnannya z parizkoyi observatoriyi yaka po suti opinilasya vzhe v centri mista v medonsku observatoriyu roztashuvannya yakoyi bulo zruchnishim dlya provedennya astronomichnih sposterezhen Parizkij observatoriyi vin planuvav nadati zagalom lishe administrativni funkciyi Prote cej proekt nikoli ne bulo vtileno u zhittya Period v okoli Drugoyi svitovoyi vijni Redaguvati Ernest Esklano keruvav parizkoyu observatoriyeyu v period z 1927r po 1944 r Vin buv odnim z iniciatoriv stvorennya telefonnih poslug godinnika sho rozmovlyaye u 1932 r Pid chas okupaciyi Franciyi Nimechchinoyu Esklano razom iz spivrobitnikami perebralisya do Bordo shob prodovzhiti nadavati Sluzhbu chasu Timchasovi obov yazki direktora Parizkoyi observatoriyi vikonuvav na toj chas Armand Lambert Pislya Komp yenskogo peremir ya 1940 r observatoriya prodovzhuvala pracyuvati v normalnomu rezhimi Prote u 1943 Lamberta bulo zaareshtovano nimeckoyu vladoyu yak yevreya i vidpravleno do konctaboru v Aushvic zvidki vin vzhe ne povernuvsya Pislya vijni Redaguvati Z kincya Drugoyi svitovoyi vijni azh do 1963 r posadu direktora observatoriyi obijmav Ondre Danzhon U 1953 r observatoriyu Nanse bulo priyednano do Parizkoyi observatoriyi Ce dalo mozhlivist zdijsniti chislenni vidkrittya v galuzi vivchennya prirodi sonyachnoyi koroni ta Yupitera Suchasna epoha Redaguvati nbsp Ekvatorialnij teleskop pid kupolom Arago Zagalom cej teleskop vikoristovuyut dlya navchannya v observatoriyi studentiv Rozmistivshi svoyi astronomichni paviljoni v Parizhi Medoni ta Nanse parizka observatoriya ye velikoyu ustanovoyu sho diye pid egidoyu Ministerstva vishoyi osviti ta naukovih doslidzhen Franciyi Vona ye osnovopolozhnim chlenom fundaciyi Parizh nauki ta prosviti latinskij kvartal 7 Ocholyuvana Klodom Katala parizka observatoriya ye najbilshim nacionalnim institutom sho provodit doslidzhennya v galuzi astronomiyi Sogodenna diyalnist doslidnikiv observatoriyi pokrivaye vsi suchasni oblasti astronomiyi ta astrofiziki Sonce ta sonyachno zemni zv yazki Planeti ta planetarni sistemi Formuvannya zir Mizhzoryane seredovishe Formuvannya ta evolyuciya galaktik Kosmichni chastinki Kosmologiya Metrologiya prostoru ta chasu Istoriya ta filosofiya nauk nbsp Avenyu Observatoriya Parizkij meridian prohodit vzdovzh osi ciyeyi vulici nbsp Kupol Arago yakogo vidno z terasiPerelik direktoriv Redaguvati Dzhovanni Kassini 1671 1712 Zhak Kassini fr Jacques Cassini 1712 1756 Cezar Fransua Kassini fr 1756 1784 Zhan Dominik Kassini fr 1784 1793 Zhan Pemi de Vilnef timchasovij direktor veresen 1793 1794 Nikola Antuan Nuyet fr timchasovij direktor blizko 1794 1795 Zhozef Zherom Lefransua de Laland 1795 1800 P yer Fransua Andre Meshen 1800 1804 Zhan Batist Zhozef Delambr 1804 1822 Aleksis Buvard fr 1822 1843 Fransua Arago 1843 1853 Urben Lever ye 1854 1870 Sharl Ezhen Delone 1870 1872 Urben Lever ye 1873 1877 Amede Mushez fr 1878 1892 Feliks Tisserand 1892 1896 Moris Levi fr fr Maurice Loewy 1896 1907 Benzhamen Bejo fr Benjamin Baillaud fr 1908 1926 Anri Delyandr 1926 1929 Ernest Esklano fr 1929 1944 Andre Luyi Danzhon 1945 1963 Zhan Fransua Denis fr Jean Francois Denisse fr 1963 1967 Zhan Delaye fr 1967 1971 Rejmon Mishar 1971 1976 Zhak Bulon 1976 1981 P yer Sharven 1981 1991 Mishel Komb fr 1991 1999 P yer Kutyur ye 1999 2003 Daniel Egre 2003 2011 Klod Katala 2011 Navchannya Redaguvati nbsp Pivdenna terasaNini observatoriya proponuye navchannya v galuzi astronomiyi ta astrofiziki dlya osib sho vzhe mayut stupin magistra zi zdobuttyam naukovogo stupenya doktora filosofiyi ukrayinskij analog kandidata nauk Observatoriya nadaye takozh mozhlivist distancijnogo navchannya 8 Primitki Redaguvati base Merimee ministere de la Culture 1978 d Track Q384602d Track Q68471231d Track Q809830 a b archINFORM 1994 d Track Q265049 History and Heritage a b v Suzanne Debarbat S Grillot et J Levy Observatoire de Paris Comprendre Histoire observatoire de Paris IX direction du Bureau des Longitudes 1795 1854 Paris Institut de mecanique celeste et de calcul des ephemerides IMCCE UFE c 2007 CD ROM en ligne Arhivovano 20 travnya 2011 u Wayback Machine div ici L equatorial de la tour de l est de l Observatoire de Paris P yat velikih parizkih shkil stvorili fundaciyu v Le Monde vid 16 kvitnya 2010 Navchannya v parizkij Observatoriyi Observatoire de Paris L enseignement a l Observatoire de Paris Procitovano 5 kvitnya 2011 Div takozh RedaguvatiLaboratoriya kosmichnih doslidzhen ta instrumento buduvannya v astrofizici LESIA Sonyachna ekskursiya v Medoni Byuro dovgotPosilannya Redaguvati Oficijnij sajt Parizkoyi observatoriyi Foto observatoriyi v MedonDzherela RedaguvatiJean Rene Roy L Astronomie et son histoire Editions Presses Univ Quebec Masson 1982 2 225 77781 0 Aubin D 2003 The fading star of the Paris Observatory in the nineteenth century astronomers urban culture of circulation and observation Osiris 18 79 100 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Parizka observatoriya amp oldid 39536594