www.wikidata.uk-ua.nina.az

Архіпелаг вілаєт Вілаєт Джезаір і Бахр і Сефід вілаєт Островів Егейського моря або Вілаєт Архіпелага осман ولايت جزائر ب

Архіпелаг (вілаєт)

Вілаєт Джезаір-і Бахр-і Сефід вілаєт Островів Егейського моря) або Вілаєт Архіпелага(осман. ولايت جزائر بحر سفيد‎) — вілаєт Османської імперії, що охоплював острови Егейського моря, Кіпр та протоку Дарданелли. Утворений 1867 року замість еялету Архіпелагу. У 1900 році мав площу 12,850 км². Припинив існування за підсумками Першої Балканської війни 1913 року.

Архіпелаг
Дата створення / заснування 1867
Країна  Османська імперія
Адміністративно-територіально поділяється на Sakiz Sanjakd, Sanjak of Rodosd, Sanjak of Midillid, Sanjak of Limnid, Sanjak of Kıbrısd
Замінений на Королівство Греція, Italian Aegean Islandsd і Британський Кіпр
На заміну Архіпелаг
Час/дата припинення існування 1913
Площа 12 850 км²
 Архіпелаг у Вікісховищі

Координати: 40°09′21″ пн. ш. 26°24′49″ сх. д. / 40.15583333336077487° пн. ш. 26.41361111113877769° сх. д. / 40.15583333336077487; 26.41361111113877769

Історія ред.

У 1867 році в рамках реформ часів Танзимату еялет Архіпелаг було перетворено на вілаєт Архіпелаг. В його складі залишилися острови північної та східної частини Егейського моря, зокрема Лемнос, Лесбос, Хіос, Самос та Родос. Головним містом стала Чанаккале. Але острів Тасос перебував у приватній вланості хедивів Єгипту.

З 1868 року підпорядкувався острів Кіпр, де була ліквідована автономія (мутасаррифат). Але вже 1870 року мутассарифат Кіпру відновлено. У 1878 році його було окуповано Великою Британією (офіційно анексовано у 1914 році).

У 1876 році санджак Біга було передано до Стамбульського вілаєту. Тому адміністративний центр було перенесено до міста Родос. У 1880 році його переведено до Хіосу, але у 1888 році повернуто до Родосу. У 1908 році внаслідок Молодотурецької революції острів Тасос було повернуто під владу султана та передано до складу вілаєту.

В результаті італо-турецької війни 1911—1912 років було втрачено острови Додеканес, а у 1913 році після поразки у Першій Балканській війні греки захопили всі острови вілаєту Архіпелаг. В результаті ця провінція була ліквідована. Лише у 1923 році за умовами Лозаннського мирного договору вже турецька республіка зуміла повернути острови Імброс та Тенедос.

Структура ред.

У 1867 році складалася з 5 санджаків: Біга, Родос, Міділлі (Лесбос), Сакіз (Хіос), Лемнос. У 1868 році додався санджак Кіпр. У 1877 році передано санджак Біга до вілаєту Стамбул. У 1912 році перестав існувати санджак Родос.

Очільники ред.

  • Ес-Саїд Мехмед Емін-ефенді (1817—1821)
  • Муса Саферті Паша, (1849)
  • Мехмед Рагиб Паша Серпень (1849—1851)
  • Дамат Гюргу Халіл Рифат Паша, (1851—1852)
  • Ісмаїл Рахмі Паша (1852—1855)
  • Махмуд Хамді Паша, (1855—1856)
  • Ахмед Паша Кайсеріли (1857)
  • Саліх Вамік Паша (1857—1859)
  • Ахмед Паша Кайсеріли (1859—1860)
  • Осман Рашид Паша (1863—1864)
  • Мехмед Семаледдін Паша (1864—1866)
  • Гусейн Гісню Паша, (1866—1867)
  • Ахмед Паша Кайсеріли (1867—1873)
  • Мехмед Назіф Паша (1873)
  • Омер Февзі Паша, (1873—1874)
  • Моралі Ібрагім Халіл Паша (1874—1877)
  • Сава Паша, (1877—1878)
  • Мехмед Садик Паша (1878—1881)
  • Мехмед Саїд Паша Сулейманієлі (1881—1882)
  • Рашид Надіс Паша, (1882—1883)
  • Мехмед Назіф Паша (1883—1884)
  • Ісмаїл Паша (1884—1885)
  • Абдулла Галіб Паша, (1885—1886)
  • Мехмед Акіф Паша (1886—1893)
  • Абідін Паша, (1893—1906)
  • Гусейн Назім Паша, (1906—1908)
  • Алі Екрем-бей (1908—1910)
  • Ібрагім Селім Суса-ефенді, (1910—1911)
  • Алі Екрем-бей, (1912)
  • Алі Субх-бей (1911—1912)

Населення ред.

У 1906 році відповідно до перепису в вілаєті мешкало 364 223 особи, з яких 316 842 були греками, 37 601 — турками, 4762 — жидами. Також тут перебували албанці, французи, англійці та інші європейці.

Економіка ред.

Основу становило садівництво, вирощувалися різноманітні фрукти та цитрусові. Також було розвинено рибальство та землеробство. На островах вирощували пшеницю, особливо був відомим лесбоський сорт. Вілаєт був постачальником на внутрішній та зовнішній ринки оливок та оливкової олії. Проте постійні конфлікти в області не сприяли запровадженню нових виробництв, будівництву фабрик.

Джерела ред.

  • Karpat, Kemal (1985). Ottoman Population, 1830—1914: Demographic and Social Characteristics. University of Wisconsin Press. ss. 162—163. ISBN 9780299091606.
  • Son Dönem Osmanlı Erkan ve Ricali (1839—1922) Prosopografik Rehber, Sinan Kuneralp, ISIS Press, İstanbul, ISBN 9784281181, 1999.
  • Mehmet Nasrullah et al.: Osmanlı Atlası. XX. Yüzyıl Başları. Hazırlayanlar: Rahmi Tekin/Yaşar Baş. Osmanlı Araştırmaları Vakfı, İstanbul 2003, ISBN 978-975-726834-5 (Neuveröffentlichung des Memâlik-i Mahrûse-i Şâhâneye Mahsus Mükemmel ve Mufassaâl Atlas, İstanbul, 1325/1907, in lateinıscher Schrift, Karten mit originaler Beschriftung), S. 110
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Архіпелаг (вілаєт)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Vilayet Dzhezair i Bahr i Sefid vilayet Ostroviv Egejskogo morya abo Vilayet Arhipelaga osman ولايت جزائر بحر سفيد vilayet Osmanskoyi imperiyi sho ohoplyuvav ostrovi Egejskogo morya Kipr ta protoku Dardanelli Utvorenij 1867 roku zamist eyaletu Arhipelagu U 1900 roci mav ploshu 12 850 km Pripiniv isnuvannya za pidsumkami Pershoyi Balkanskoyi vijni 1913 roku ArhipelagData stvorennya zasnuvannya1867Krayina Osmanska imperiyaAdministrativno teritorialno podilyayetsya naSakiz Sanjakd Sanjak of Rodosd Sanjak of Midillid Sanjak of Limnid Sanjak of KibrisdZaminenij naKorolivstvo Greciya Italian Aegean Islandsd i Britanskij KiprNa zaminuArhipelagChas data pripinennya isnuvannya1913Plosha12 850 km Arhipelag u VikishovishiKoordinati 40 09 21 pn sh 26 24 49 sh d 40 15583333336077487 pn sh 26 41361111113877769 sh d 40 15583333336077487 26 41361111113877769 Zmist 1 Istoriya 2 Struktura 2 1 Ochilniki 3 Naselennya 4 Ekonomika 5 DzherelaIstoriya red U 1867 roci v ramkah reform chasiv Tanzimatu eyalet Arhipelag bulo peretvoreno na vilayet Arhipelag V jogo skladi zalishilisya ostrovi pivnichnoyi ta shidnoyi chastini Egejskogo morya zokrema Lemnos Lesbos Hios Samos ta Rodos Golovnim mistom stala Chanakkale Ale ostriv Tasos perebuvav u privatnij vlanosti hediviv Yegiptu Z 1868 roku pidporyadkuvavsya ostriv Kipr de bula likvidovana avtonomiya mutasarrifat Ale vzhe 1870 roku mutassarifat Kipru vidnovleno U 1878 roci jogo bulo okupovano Velikoyu Britaniyeyu oficijno aneksovano u 1914 roci U 1876 roci sandzhak Biga bulo peredano do Stambulskogo vilayetu Tomu administrativnij centr bulo pereneseno do mista Rodos U 1880 roci jogo perevedeno do Hiosu ale u 1888 roci povernuto do Rodosu U 1908 roci vnaslidok Molodotureckoyi revolyuciyi ostriv Tasos bulo povernuto pid vladu sultana ta peredano do skladu vilayetu V rezultati italo tureckoyi vijni 1911 1912 rokiv bulo vtracheno ostrovi Dodekanes a u 1913 roci pislya porazki u Pershij Balkanskij vijni greki zahopili vsi ostrovi vilayetu Arhipelag V rezultati cya provinciya bula likvidovana Lishe u 1923 roci za umovami Lozannskogo mirnogo dogovoru vzhe turecka respublika zumila povernuti ostrovi Imbros ta Tenedos Struktura red U 1867 roci skladalasya z 5 sandzhakiv Biga Rodos Midilli Lesbos Sakiz Hios Lemnos U 1868 roci dodavsya sandzhak Kipr U 1877 roci peredano sandzhak Biga do vilayetu Stambul U 1912 roci perestav isnuvati sandzhak Rodos Ochilniki red Es Sayid Mehmed Emin efendi 1817 1821 Musa Saferti Pasha 1849 Mehmed Ragib Pasha Serpen 1849 1851 Damat Gyurgu Halil Rifat Pasha 1851 1852 Ismayil Rahmi Pasha 1852 1855 Mahmud Hamdi Pasha 1855 1856 Ahmed Pasha Kajserili 1857 Salih Vamik Pasha 1857 1859 Ahmed Pasha Kajserili 1859 1860 Osman Rashid Pasha 1863 1864 Mehmed Semaleddin Pasha 1864 1866 Gusejn Gisnyu Pasha 1866 1867 Ahmed Pasha Kajserili 1867 1873 Mehmed Nazif Pasha 1873 Omer Fevzi Pasha 1873 1874 Morali Ibragim Halil Pasha 1874 1877 Sava Pasha 1877 1878 Mehmed Sadik Pasha 1878 1881 Mehmed Sayid Pasha Sulejmaniyeli 1881 1882 Rashid Nadis Pasha 1882 1883 Mehmed Nazif Pasha 1883 1884 Ismayil Pasha 1884 1885 Abdulla Galib Pasha 1885 1886 Mehmed Akif Pasha 1886 1893 Abidin Pasha 1893 1906 Gusejn Nazim Pasha 1906 1908 Ali Ekrem bej 1908 1910 Ibragim Selim Susa efendi 1910 1911 Ali Ekrem bej 1912 Ali Subh bej 1911 1912 Naselennya red U 1906 roci vidpovidno do perepisu v vilayeti meshkalo 364 223 osobi z yakih 316 842 buli grekami 37 601 turkami 4762 zhidami Takozh tut perebuvali albanci francuzi anglijci ta inshi yevropejci Ekonomika red Osnovu stanovilo sadivnictvo viroshuvalisya riznomanitni frukti ta citrusovi Takozh bulo rozvineno ribalstvo ta zemlerobstvo Na ostrovah viroshuvali pshenicyu osoblivo buv vidomim lesboskij sort Vilayet buv postachalnikom na vnutrishnij ta zovnishnij rinki olivok ta olivkovoyi oliyi Prote postijni konflikti v oblasti ne spriyali zaprovadzhennyu novih virobnictv budivnictvu fabrik Dzherela red Karpat Kemal 1985 Ottoman Population 1830 1914 Demographic and Social Characteristics University of Wisconsin Press ss 162 163 ISBN 9780299091606 Son Donem Osmanli Erkan ve Ricali 1839 1922 Prosopografik Rehber Sinan Kuneralp ISIS Press Istanbul ISBN 9784281181 1999 Mehmet Nasrullah et al Osmanli Atlasi XX Yuzyil Baslari Hazirlayanlar Rahmi Tekin Yasar Bas Osmanli Arastirmalari Vakfi Istanbul 2003 ISBN 978 975 726834 5 Neuveroffentlichung des Memalik i Mahruse i Sahaneye Mahsus Mukemmel ve Mufassaal Atlas Istanbul 1325 1907 in lateinischer Schrift Karten mit originaler Beschriftung S 110Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Arhipelag vilayet Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Arhipelag vilayet amp oldid 39978653