www.wikidata.uk-ua.nina.az

Пальма місто Па льма кат Palma 1 також Па льма де Майо рка ісп Palma de Mallorca раніше кат Ciutat de Mallorca Ciutat ар

Пальма (місто)

Па́льма (кат. Palma), також Па́льма-де-Майо́рка (ісп. Palma de Mallorca), раніше кат. Ciutat de Mallorca, Ciutat, араб. بالما دي مايوركا‎ Medina Mayurqa — столиця та найбільше місто іспанської автономної спільноти Балеарські острови на острові Майорка.

Пальма
Palma
—  Муніципалітет  —
Пальмський собор (1231–1601)
Пальмський собор (1231–1601)
Координати: 39°34′ пн. ш. 2°39′ сх. д. / 39.567° пн. ш. 2.650° сх. д. / 39.567; 2.650
Країна Іспанія
Автономна спільнота Балеарські острови
Провінція Балеарські острови
Острів Мальорка
Засноване 123 рік до н.е.
Площа
 - Повна 208,63 км²
Висота над р.м. 13 м 
Населення (2009)
 - Усього 401 270
 - Густота 1923,35/км²
Часовий пояс CET (UTC+1)
 - Літній час CEST (UTC+2)
Поштові коди 070xx
Телефонний код(и) 971
Вебсайт: www.palmademallorca.es
Розташування муніципалітету на мапі острову Мальйорка
Розташування муніципалітету на мапі острову Мальйорка
Пальма
Розташування міста на мапі Іспанії

Розміщене у Пальмській бухті (ширина бухти 20 км, довжина 25 км) та є значним туристичним центром і портом. Станом на 2009 рік населення становило 401 тис. мешканців, з передмістями — 517 тис.

Історія Редагувати

Заснування міста припадає на римське завоювання Балеарських островів. У 123 році до н. е. Квінт Цецилії Метел, пізніше отримав прізвисько Балеарського, звинуватив жителів островів у допомозі піратам і завоював архіпелаг. Він також заклав місто Пальму. Місто було перевалочним портом і адміністративно входило до провінції Тарраконська Іспанія.

З 902 року місто перебувало під владою арабів. В 1114—1115 роках місто нендовго потрапляє під контроль хрестоносців — учасників Балеарського хрестового походу (1113—1115). Хрестоносці розпочали облогу міста Пальми в серпні 1114 р.. У квітні 1115 року Пальма капітулювала, а все її населення було поневолене. Після цієї перемоги було захоплено більшість основних поселень Балеарських островів, а правителя мусульманської тайфи полонили та вивезли до Пізи. Однак володіння хрестоносцями Балеарськими островами тривало не більше кількох місяців. У 1116 р. їх відвоювали іберійські Альморавіди.

31 грудня 1229 місто, тепер вже остаточно, захопили у мусульман війська арагонського короля Хайме I Завойовника. В 1231—1349 роках Пальма входила до складу пов'язаного з Арагоном королівства Майорка (столицею був розміщений на континенті Перпіньян).

У XVI столітті Пальма неодноразово піддавалася нападам середземноморських піратів, що негативно позначилося на розвитку торгівлі, що раніше процвітала. Новий підйом спостерігався після того, як у XVIII столітті були зняті обмеження на торгівлю з американськими колоніями. У 1833 Пальма стала центром провінції Балеарські острови. 

У 1996 році тут відбувся Чемпіонат світу з напівмарафону.


Пам'ятки Редагувати

Туристичний бум 1960-х років перетворив Майорку на один із найрозвиненіших середземноморських центрів туризму. Члени іспанської королівської родини проводять канікули в Марівентському палаці, недалеко від Пальми.

Будівництво готичного кафедрального собору почалося в 1231 при королі Хайме II на місці арабської мечеті. Освячений в 1601. Завдяки своїм численним великим вікнам собор Пальми вважається найсвітлішим готичним собором Середземномор'я.

На землях навколо собору Пальми раніше стояло арабське місто, відоме в мусульманському світі під назвою Медіна-Маюрки. Від його будівель залишилися тільки арка на вулиці Альмудена й арабські лазні на вулиці Серра. Недалеко від собору розміщені старовинні церкви й багаті будинки, що належали знаті та купцям.

Готична церква Св. Франциска побудована в XIV столітті, хоча фасад її було перебудовано в кінці XVIII століття. Одна з її восьмикутних каплиць з прикрасами в стилі ренесанс і бароко зберігає з XV століття саркофаг Раймунда Лулія.

Королівський палац Альмудена (Palácio Real de La Almudaina) було побудовано а XIII столітті на фундаментах арабської фортеці — Алькасар (Пальма). Король Хайме II перетворив її на свій королівський палац.

Символом минулого процвітання Пальми є споруда, відома як Са-Льйоджа (Sa Llotja), яка слугувала фондовою біржею. Вона мовби протистоїть могутньому собору своїми чотирма зубчастими восьмикутними вежами й вікнами з балконами. Са-Льйоджа є зараз виставковим центром.

Поруч із Са-Льйоджа розміщено Морське консульство (Consolat de Mar), побудоване в XVII столітті, з захопливою картинною галереєю в ренесансному стилі. Зараз тут знаходиться резиденція Уряду автономної області, а спочатку тут розміщувався Арбітраж із питань морської торгівлі. Фасад будівлі прикрашено арками епохи Відродження.

Економіка Редагувати

Так економіка міста досить різноманітна. Так тут є бавовняні прядильні та ткацькі фабрики, виробництво шовкових тканин, паперу, мила, свічок, шкіряних виробів, меблів, музичних інструментів, штучних перлів. Борошномельне й масляне виробництво. Гавань захищено молом (довжиною 385 м), має маяк, доступна для великих кораблів.

Інститут (в 1836 перетворений з університету, заснованого в 1503 ), учительська семінарія, морехідна школа, академія мистецтв, музичне училище, 2 публічні бібліотеки, театр. В околицях — красивий замок Бельвер ( XIII століття ) і вілла Мірамар, австрійського ерцгерцога Людвіга-Сальватора.

Одна з найбільших перешкод. яка заважає динамічному розвитку міста -- це відсутність питної води. Тому є потреба в постійному її завезенні або підземному видобутку.

Один з найбільших аеропортів Європи. 2007 року відкрили метрополітен.

Туризм Редагувати

Лише на початку 21 століття. з'явився сучасний вигляд поділу міста на адміністративні райони. Місцеві жителі та гіди туристичних проспектів дуже часто використовують старі назви міських кварталів. або взагалі орієнтуються за допомоги визначних пам'яток міста.

Старе місто -- історичний центр та серце Пальми, яке найбільш люблять відвідувати туристи. 6 широких проспекти складають його кордони. Раніше на їх місці знаходилися масивні міські стіни. Саме цей район зберігає найбільшу кількість істоичних та культурних пам'яток. Саме тут можна побачити давні арабські лазні -- віта.

Освіта Редагувати

Факультет наук Університету Балеарських островів

У 1483 році король Фердинанд II заснував у Пальмі академію «Луллійське загальноосвітнє навчання» (на честь Раймунда Луллія). Вона діяла до 1835 року, коли, після напружених дебатів між урядом Іспанії та громадськістю Мальйорки, її було остаточно закрито. Відтоді всі студенти Балеарських островів, які хотіли здобути вищу освіту, повинні були їхати спочатку в Серверу, а потім у Барселону.

У 1978 році відкрито Університет Балеарських островів (UIB), у якому навчається близько 20 000 студентів. В університеті 10 факультетів та шкіл: філософський, науковий, юридичний, політехнічний, освіти, економіки та бізнесу, психології, природних наук, бізнесу, медсестер і фізіотерапії та туризму. Університет має філіали на інших островах архіпелагу — Меноркці та Ібісі.

Також у місті діє філіал Інституту Рамона Луллія (IRL).

Медицина Редагувати

Архітектура Редагувати

Пальмський собор
Будинок Фортеза-Рея (1909)

Культура й мистецтво Редагувати

Музеї Редагувати

  • Ес Балуард — музей сучасного мистецтва.
  • Музей Мальйорки
  • Фонд Пілар і Жуана Міро — колекція робіт іспанського художника Жуана Міро (1893—1983).
  • Музей діоцезії Мальйорки
  • Палау-Марк — колекція сучасної скульптури.
  • Музей міста Пальми (у приміщеннях замку Бельвер)
  • Музей фонду Жуана Марка
  • Музей Крековича — колекція робіт боснійсько-хорватського художника Крістіана Крековича (1901—1985).

Релігія Редагувати

Транспорт Редагувати

Морський транспорт Редагувати

Пором компанії Baleària у порту Пальми

У Пальмській затоці розташовано порт Пальми. Місто має морське сполучення з материковою Іспанією (Барселона, Денія та Валенсія), а також з іншими портами Балеарських островів (Форментера, Мао та Ейвіса). Є найбільшим з 5 портів Балеарських островів. Пасажирські та вантажні перевезення здійснюють компанії Baleària, Trasmediterránea та Iscomar.

Метрополітен Редагувати

Метрополітен відкритий в попередньому режимі 25 квітня 2007 року. Є однією лінією довжиною 7,2 км з 9 станціями, що сполучає центр міста (станція «Пласа-де-Еспанья») з університетом Балеарських островів (станція «Університатя де ліс Ільес Балеарс» ). Метро експлуатується державними залізницями Мальйорки (Servicios Ferroviarios de Mallorca).

Автобус Редагувати

Автобус компанії EMT у Пальмі

В місті діє розвинута мережа автобусних маршрутів. Міські і приміські автобусні перевезення здійснює компанія Empresa Municipal de Transports de Palma de Mallorca (EMT). Компанія щороку перевозить 39 мільйонів пасажирів. Пасажирські перевезення здійснюються за 31 маршрутом (включаючи і сусідні муніципалітети Маррачі, Кальвія і Льюкмажор), а рухомий склад нараховує 179 одиниць автобусів.

Також у місті діють автобусні маршрути компанії Transport de les Illes Balears (TIB), яка здійснює міжміські перевезення по всьому острову, а також управляє однією лінією метро.

Інші види транспорту Редагувати

У 1891–1958 році у Пальмі існувала мережа трамвайних ліній. У 1891 році з'явилися перші трамваї на тязі мулів, з 1914 року почав курсувати електричний трамвай. У 1958 році трамваї були замінені автобусами.

Персоналії, пов'язані з містом Редагувати

Пам'ятник Жауме Ферреру в Пальмі

Уродженці міста Редагувати

Пам'ятник Раймунду Луллію (1952), скульптор Андреу Орель Сальва
  • Раймунд Луллій (1235—1315) — каталонський місіонер, поет, філософ і теолог, один із найбільш впливових і оригінальних мислителів европейского високого Середньовіччя.
  • Авраам Крескес (1325—1387) — єврейський картограф, один з авторів знаменитого Каталанського атласу (1375).
  • Гільєрмо Мескіда (1675—1747) — іспанський художник.
  • Хуан Хосе Перес Ернандес (1725—1775) — іспанський мореплавець.
  • Томас Агіло-і-Фортеза (1812—1884) — іспанський поет і журналіст.
  • Валеріано Вейлер (1838—1930) — іспанський генерал і політичний діяч.
  • Еусебіо Естада (1843—1917‎) — іспанський інженер-будівельник та архітектор, піонер створення транспортної інфраструктури на острові Мальйорка.
  • Франсеско Уетам (1847—1913) — іспанський оперний співак (баритон).
  • Антоніо Маура (1853—1925) — іспанський державний діяч, прем'єр-міністр Іспанії (1903-04, 1907-09, 1918, 1919, 1921-22).
  • Жуан Альковер (1854—1926) — іспанський письменник і політичний діяч.
  • Артуро Помар (1931) — іспанський шахіст.
  • Марія дель Мар Бонет-і-Вердагер (1947) — іспанська співачка й композиторка.
  • Россі де Пальма (1964) — іспанська актриса.
  • Майка Маковскі (1983) — іспанська співачка.
  • Карлос Мойя (1976) — іспанський тенісист.
  • Хорхе Лоренсо (1987) — іспанський мотогонщик.
  • Марко Асенсіо (1996) — іспанський футболіст.

Жили чи працювали в місті Редагувати

  • Жауме Феррер (біля 1346 р.)  — майорканський (можливо генуезького походження) мореплавець, що в 1346 році відправився з Пальми до західноафриканського узбережжя на пошуки «Золотої Річки». Пам'ятник йому встановлено на площі Plaça de les Drassanes у Пальмі
  • Антоніо Гауді (1852—1926) — іспанський архітектор. Працював на Мальйорці в 1904—1914 роках, проводив реконструкцію катедрального собору в Пальмі.
  • Жоан Міро (1893—1983) — іспанський художник; жив і працював на Мальйорці, де й помер.

Галерея Редагувати

Див. також Редагувати

  • 372 Палма — астероїд, названий на честь міста.

Примітки Редагувати

  1. Palma ya no es ´de Mallorca´ [ 2009-10-09 у Wayback Machine.]. (ісп.)
  2. Salvatori, 19.
  3. ↑ Busch, 211.
  4. Giuseppe Scalia (1980), «Contributi pisani alla lotta anti-islamica nel Mediterraneo centro-occidentale durante il secolo XI e nei prime deceni del XII», Anuario de estudios medievales, 10, 138.
  5. ↑ Пальма-де-Майорка, Испания - путеводитель по городу | Planet of Hotels. planetofhotels.com (рос.). Процитовано 7 червня 2023. 
  6. Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.

Література Редагувати

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Palma de Mallorca


Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Pa lma kat Palma 1 takozh Pa lma de Majo rka isp Palma de Mallorca ranishe kat Ciutat de Mallorca Ciutat arab بالما دي مايوركا Medina Mayurqa stolicya ta najbilshe misto ispanskoyi avtonomnoyi spilnoti Balearski ostrovi na ostrovi Majorka Palma Palma Municipalitet Palmskij sobor 1231 1601 Palmskij sobor 1231 1601 Prapor GerbKoordinati 39 34 pn sh 2 39 sh d 39 567 pn sh 2 650 sh d 39 567 2 650KrayinaIspaniyaAvtonomna spilnotaBalearski ostroviProvinciyaBalearski ostroviOstrivMalorkaZasnovane 123 rik do n e Plosha Povna 208 63 km Visota nad r m 13 m Naselennya 2009 Usogo 401 270 Gustota 1923 35 km Chasovij poyas CET UTC 1 Litnij chas CEST UTC 2 Poshtovi kodi 070xxTelefonnij kod i 971Vebsajt www palmademallorca esRoztashuvannya municipalitetu na mapi ostrovu MaljorkaRoztashuvannya municipalitetu na mapi ostrovu MaljorkaPalmaRoztashuvannya mista na mapi IspaniyiRozmishene u Palmskij buhti shirina buhti 20 km dovzhina 25 km ta ye znachnim turistichnim centrom i portom Stanom na 2009 rik naselennya stanovilo 401 tis meshkanciv z peredmistyami 517 tis Zmist 1 Istoriya 2 Pam yatki 3 Ekonomika 4 Turizm 4 1 Osvita 4 2 Medicina 5 Arhitektura 6 Kultura j mistectvo 6 1 Muzeyi 7 Religiya 8 Transport 8 1 Morskij transport 8 2 Metropoliten 8 3 Avtobus 8 4 Inshi vidi transportu 9 Personaliyi pov yazani z mistom 9 1 Urodzhenci mista 9 2 Zhili chi pracyuvali v misti 10 Galereya 11 Div takozh 12 Primitki 13 Literatura 14 PosilannyaIstoriya RedaguvatiZasnuvannya mista pripadaye na rimske zavoyuvannya Balearskih ostroviv U 123 roci do n e Kvint Ceciliyi Metel piznishe otrimav prizvisko Balearskogo zvinuvativ zhiteliv ostroviv u dopomozi piratam i zavoyuvav arhipelag Vin takozh zaklav misto Palmu Misto bulo perevalochnim portom i administrativno vhodilo do provinciyi Tarrakonska Ispaniya Z 902 roku misto perebuvalo pid vladoyu arabiv V 1114 1115 rokah misto nendovgo potraplyaye pid kontrol hrestonosciv uchasnikiv Balearskogo hrestovogo pohodu 1113 1115 2 Hrestonosci rozpochali oblogu mista Palmi v serpni 1114 r 3 U kvitni 1115 roku Palma kapitulyuvala a vse yiyi naselennya bulo ponevolene Pislya ciyeyi peremogi bulo zahopleno bilshist osnovnih poselen Balearskih ostroviv a pravitelya musulmanskoyi tajfi polonili ta vivezli do Pizi 4 Odnak volodinnya hrestonoscyami Balearskimi ostrovami trivalo ne bilshe kilkoh misyaciv U 1116 r yih vidvoyuvali iberijski Almoravidi 3 31 grudnya 1229 misto teper vzhe ostatochno zahopili u musulman vijska aragonskogo korolya Hajme I Zavojovnika V 1231 1349 rokah Palma vhodila do skladu pov yazanogo z Aragonom korolivstva Majorka stoliceyu buv rozmishenij na kontinenti Perpinyan U XVI stolitti Palma neodnorazovo piddavalasya napadam seredzemnomorskih pirativ sho negativno poznachilosya na rozvitku torgivli sho ranishe procvitala Novij pidjom sposterigavsya pislya togo yak u XVIII stolitti buli znyati obmezhennya na torgivlyu z amerikanskimi koloniyami U 1833 Palma stala centrom provinciyi Balearski ostrovi U 1996 roci tut vidbuvsya Chempionat svitu z napivmarafonu Pam yatki RedaguvatiTuristichnij bum 1960 h rokiv peretvoriv Majorku na odin iz najrozvinenishih seredzemnomorskih centriv turizmu Chleni ispanskoyi korolivskoyi rodini provodyat kanikuli v Mariventskomu palaci nedaleko vid Palmi Budivnictvo gotichnogo kafedralnogo soboru pochalosya v 1231 pri koroli Hajme II na misci arabskoyi mecheti Osvyachenij v 1601 Zavdyaki svoyim chislennim velikim viknam sobor Palmi vvazhayetsya najsvitlishim gotichnim soborom Seredzemnomor ya Na zemlyah navkolo soboru Palmi ranishe stoyalo arabske misto vidome v musulmanskomu sviti pid nazvoyu Medina Mayurki Vid jogo budivel zalishilisya tilki arka na vulici Almudena j arabski lazni na vulici Serra Nedaleko vid soboru rozmisheni starovinni cerkvi j bagati budinki sho nalezhali znati ta kupcyam Gotichna cerkva Sv Franciska pobudovana v XIV stolitti hocha fasad yiyi bulo perebudovano v kinci XVIII stolittya Odna z yiyi vosmikutnih kaplic z prikrasami v stili renesans i baroko zberigaye z XV stolittya sarkofag Rajmunda Luliya Korolivskij palac Almudena Palacio Real de La Almudaina bulo pobudovano a XIII stolitti na fundamentah arabskoyi forteci Alkasar Palma Korol Hajme II peretvoriv yiyi na svij korolivskij palac Simvolom minulogo procvitannya Palmi ye sporuda vidoma yak Sa Ljodzha Sa Llotja yaka sluguvala fondovoyu birzheyu Vona movbi protistoyit mogutnomu soboru svoyimi chotirma zubchastimi vosmikutnimi vezhami j viknami z balkonami Sa Ljodzha ye zaraz vistavkovim centrom Poruch iz Sa Ljodzha rozmisheno Morske konsulstvo Consolat de Mar pobudovane v XVII stolitti z zahoplivoyu kartinnoyu galereyeyu v renesansnomu stili Zaraz tut znahoditsya rezidenciya Uryadu avtonomnoyi oblasti a spochatku tut rozmishuvavsya Arbitrazh iz pitan morskoyi torgivli Fasad budivli prikrasheno arkami epohi Vidrodzhennya Ekonomika RedaguvatiTak ekonomika mista dosit riznomanitna Tak tut ye bavovnyani pryadilni ta tkacki fabriki virobnictvo shovkovih tkanin paperu mila svichok shkiryanih virobiv mebliv muzichnih instrumentiv shtuchnih perliv Boroshnomelne j maslyane virobnictvo Gavan zahisheno molom dovzhinoyu 385 m maye mayak dostupna dlya velikih korabliv Institut v 1836 peretvorenij z universitetu zasnovanogo v 1503 uchitelska seminariya morehidna shkola akademiya mistectv muzichne uchilishe 2 publichni biblioteki teatr V okolicyah krasivij zamok Belver XIII stolittya i villa Miramar avstrijskogo ercgercoga Lyudviga Salvatora Odna z najbilshih pereshkod yaka zavazhaye dinamichnomu rozvitku mista ce vidsutnist pitnoyi vodi Tomu ye potreba v postijnomu yiyi zavezenni abo pidzemnomu vidobutku Odin z najbilshih aeroportiv Yevropi 2007 roku vidkrili metropoliten Turizm RedaguvatiLishe na pochatku 21 stolittya z yavivsya suchasnij viglyad podilu mista na administrativni rajoni Miscevi zhiteli ta gidi turistichnih prospektiv duzhe chasto vikoristovuyut stari nazvi miskih kvartaliv abo vzagali oriyentuyutsya za dopomogi viznachnih pam yatok mista 5 Stare misto istorichnij centr ta serce Palmi yake najbilsh lyublyat vidviduvati turisti 6 shirokih prospekti skladayut jogo kordoni Ranishe na yih misci znahodilisya masivni miski stini Same cej rajon zberigaye najbilshu kilkist istoichnih ta kulturnih pam yatok Same tut mozhna pobachiti davni arabski lazni vita 5 Osvita Redaguvati nbsp Fakultet nauk Universitetu Balearskih ostrovivU 1483 roci korol Ferdinand II zasnuvav u Palmi akademiyu Lullijske zagalnoosvitnye navchannya na chest Rajmunda Lulliya Vona diyala do 1835 roku koli pislya napruzhenih debativ mizh uryadom Ispaniyi ta gromadskistyu Maljorki yiyi bulo ostatochno zakrito Vidtodi vsi studenti Balearskih ostroviv yaki hotili zdobuti vishu osvitu povinni buli yihati spochatku v Serveru a potim u Barselonu U 1978 roci vidkrito Universitet Balearskih ostroviv UIB u yakomu navchayetsya blizko 20 000 studentiv V universiteti 10 fakultetiv ta shkil filosofskij naukovij yuridichnij politehnichnij osviti ekonomiki ta biznesu psihologiyi prirodnih nauk biznesu medsester i fizioterapiyi ta turizmu Universitet maye filiali na inshih ostrovah arhipelagu Menorkci ta Ibisi Takozh u misti diye filial Institutu Ramona Lulliya IRL Medicina RedaguvatiArhitektura Redaguvati nbsp Palmskij sobor nbsp Budinok Forteza Reya 1909 Palmskij sobor XIII XVI st Zamok Belver XIV st Korolivskij palac Almudajna XVI st Morskij konsulat XVII st Lonha 1420 1452 Cerkva sv Yevlaliyi Cerkva sv Franciska XIV XVIII st Cervkva sv Mihayila Fort svyatogo Karlosa XVII st Grand gotel 1903 arhitektor Luyis Domenek i Montaner Budinok Forteza Reya 1909 Budinki Kasasayas 1908 11 Plasa Major ukrayinska greko katolicka cerkva Pokrovi Presvyatoyi BogorodiciKultura j mistectvo RedaguvatiMuzeyi Redaguvati Es Baluard muzej suchasnogo mistectva Muzej Maljorki Fond Pilar i Zhuana Miro kolekciya robit ispanskogo hudozhnika Zhuana Miro 1893 1983 Muzej dioceziyi Maljorki Palau Mark kolekciya suchasnoyi skulpturi Muzej mista Palmi u primishennyah zamku Belver Muzej fondu Zhuana Marka Muzej Krekovicha kolekciya robit bosnijsko horvatskogo hudozhnika Kristiana Krekovicha 1901 1985 Religiya RedaguvatiCentr Majorkskoyi dioceziyi Katolickoyi cerkvi Transport RedaguvatiMorskij transport Redaguvati nbsp Porom kompaniyi Balearia u portu PalmiU Palmskij zatoci roztashovano port Palmi Misto maye morske spoluchennya z materikovoyu Ispaniyeyu Barselona Deniya ta Valensiya a takozh z inshimi portami Balearskih ostroviv Formentera Mao ta Ejvisa Ye najbilshim z 5 portiv Balearskih ostroviv Pasazhirski ta vantazhni perevezennya zdijsnyuyut kompaniyi Balearia Trasmediterranea ta Iscomar Metropoliten Redaguvati Dokladnishe Palmskij metropolitenMetropoliten vidkritij v poperednomu rezhimi 25 kvitnya 2007 roku Ye odniyeyu liniyeyu dovzhinoyu 7 2 km z 9 stanciyami sho spoluchaye centr mista stanciya Plasa de Espanya z universitetom Balearskih ostroviv stanciya Universitatya de lis Iles Balears Metro ekspluatuyetsya derzhavnimi zaliznicyami Maljorki Servicios Ferroviarios de Mallorca Avtobus Redaguvati nbsp Avtobus kompaniyi EMT u PalmiV misti diye rozvinuta merezha avtobusnih marshrutiv Miski i primiski avtobusni perevezennya zdijsnyuye kompaniya Empresa Municipal de Transports de Palma de Mallorca EMT Kompaniya shoroku perevozit 39 miljoniv pasazhiriv Pasazhirski perevezennya zdijsnyuyutsya za 31 marshrutom vklyuchayuchi i susidni municipaliteti Marrachi Kalviya i Lyukmazhor a ruhomij sklad narahovuye 179 odinic avtobusiv Takozh u misti diyut avtobusni marshruti kompaniyi Transport de les Illes Balears TIB yaka zdijsnyuye mizhmiski perevezennya po vsomu ostrovu a takozh upravlyaye odniyeyu liniyeyu metro Inshi vidi transportu Redaguvati U 1891 1958 roci u Palmi isnuvala merezha tramvajnih linij U 1891 roci z yavilisya pershi tramvayi na tyazi muliv z 1914 roku pochav kursuvati elektrichnij tramvaj U 1958 roci tramvayi buli zamineni avtobusami Personaliyi pov yazani z mistom Redaguvati nbsp Pam yatnik Zhaume Ferreru v PalmiUrodzhenci mista Redaguvati nbsp Pam yatnik Rajmundu Lulliyu 1952 skulptor Andreu Orel SalvaRajmund Lullij 1235 1315 katalonskij misioner poet filosof i teolog odin iz najbilsh vplivovih i originalnih misliteliv evropejskogo visokogo Serednovichchya Avraam Kreskes 1325 1387 yevrejskij kartograf odin z avtoriv znamenitogo Katalanskogo atlasu 1375 Gilyermo Meskida 1675 1747 ispanskij hudozhnik Huan Hose Peres Ernandes 1725 1775 ispanskij moreplavec Tomas Agilo i Forteza 1812 1884 ispanskij poet i zhurnalist Valeriano Vejler 1838 1930 ispanskij general i politichnij diyach Eusebio Estada 1843 1917 ispanskij inzhener budivelnik ta arhitektor pioner stvorennya transportnoyi infrastrukturi na ostrovi Maljorka Fransesko Uetam 1847 1913 ispanskij opernij spivak bariton Antonio Maura 1853 1925 ispanskij derzhavnij diyach prem yer ministr Ispaniyi 1903 04 1907 09 1918 1919 1921 22 Zhuan Alkover 1854 1926 ispanskij pismennik i politichnij diyach Arturo Pomar 1931 ispanskij shahist Mariya del Mar Bonet i Verdager 1947 ispanska spivachka j kompozitorka Rossi de Palma 1964 ispanska aktrisa Majka Makovski 1983 ispanska spivachka Karlos Mojya 1976 ispanskij tenisist Horhe Lorenso 1987 ispanskij motogonshik Marko Asensio 1996 ispanskij futbolist Zhili chi pracyuvali v misti Redaguvati Zhaume Ferrer bilya 1346 r majorkanskij mozhlivo genuezkogo pohodzhennya moreplavec sho v 1346 roci vidpravivsya z Palmi do zahidnoafrikanskogo uzberezhzhya na poshuki Zolotoyi Richki Pam yatnik jomu vstanovleno na ploshi Placa de les Drassanes u Palmi Antonio Gaudi 1852 1926 ispanskij arhitektor Pracyuvav na Maljorci v 1904 1914 rokah provodiv rekonstrukciyu katedralnogo soboru v Palmi Zhoan Miro 1893 1983 ispanskij hudozhnik zhiv i pracyuvav na Maljorci de j pomer Galereya Redaguvati nbsp Zamok Belver u Palmi nbsp Grand otel nbsp Potyag metro ta primiskoyi zaliznici Palmi nbsp Muzej prosto neba Ispanske selo Div takozh Redaguvati372 Palma asteroyid nazvanij na chest mista 6 Primitki Redaguvati Palma ya no es de Mallorca Arhivovano 2009 10 09 u Wayback Machine isp Salvatori 19 a b Busch 211 Giuseppe Scalia 1980 Contributi pisani alla lotta anti islamica nel Mediterraneo centro occidentale durante il secolo XI e nei prime deceni del XII Anuario de estudios medievales 10 138 a b Palma de Majorka Ispaniya putevoditel po gorodu Planet of Hotels planetofhotels com ros Procitovano 7 chervnya 2023 Lutz D Schmadel Dictionary of Minor Planet Names 5 th Edition Berlin Heidelberg Springer Verlag 2003 992 XVI s ISBN 3 540 00238 3 Literatura Redaguvati Majorka Editorial Escudo de Oro 2005 95 s Turizm Ispaniya ISBN 978 84 378 2709 4 ros Palma Enciklopedicheskij slovar v 86 t 82 t i 4 dop SPb F A Brokgauz I A Efron 1890 1907 T XXIIa 1897 S 649 Posilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Palma de MallorcaMiska rada Palmi kat isp angl nim Pro istoriya nazvi mista Palma kat Statistichna informaciya kat Palma Beach Oficijnij vebsajt Plajya de Palma Majorka Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Palma misto amp oldid 40543170