www.wikidata.uk-ua.nina.az

Єгипетська мова У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Єгипетська арабська мова Єги петська мова мова давн

Єгипетська мова

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Єгипетська арабська мова.

Єги́петська мова — мова давніх єгиптян. Є відгалуженням афразійської мовної родини. Найдавніші написи єгипетською мовою датуються 3200-м роком до н. е., таким чином, єгипетська мова є однією з перших мов, що мали писемність. Єгипетську мову використовували до кінця XVII-го століття у вигляді коптської мови. Жителі сучасного Єгипту спілкуються арабською мовою, а точніше єгипетським різновидом арабської мови, що поступово заступив коптську як мову у повсякденному вжитку після арабського завоювання Єгипту. Коптська мова й досі залишається літургійною мовою Коптської православної церкви.

Періодизація

Єгипетська мова пройшла такі стадії розвитку:

Папірус Еберс, видатний зразок ієратичного письма. У цьому фрагменті описується лікування астми.
  • Староєгипетська мова, мова Стародавнього царства. Староєгипетською мовою розмовляли протягом 500 років починаючи від 2600 р. до н. е.
  • Середньоєгипетська (класична) мова, Середнє царство до амарнського періоду. Середньоєгипетський період починається близько 2000 р. до н. е. і триває 700 років (до 1300 р. до н. е.), тоді його заступає новоєгипетський період. Однак сердньоєгипетська (класична єгипетська) мова лишається літературною мовою аж до IV-го століття н. е., подібно до того, як використовувалась латинська мова у Європі у середньовіччі й класична арабська мова в арабському світі сьогодні.
  • Новоєгипетська мова (1300 р. до н. е. — 700 р. до н. е., амарнський період — третій перехідний період);
  • Демотична мова, Пізнє царство — римський період. Демотична мова з'являється у VII століття до н. е. і є розмовною мовою до V-го століття н. е.
  • Коптська мова, ранній римський період — Новий час. Коптська мова з'являється у перших століттях н. е. і використовується до XVI-го століття н. е., коли вона стала відомою європейським вченим епохи Відродження. Вона, імовірно, зберігалася аж до XIX-го століття в деяких віддалених селах Верхнього Єгипту. Бохейрський діалект коптської мови досі використовується у богослужіннях Коптської православної церкви.

У 1999 журнал Archaeology оприлюднив статтю, в якій стверджується, що найдавніші єгипетські письмові пам'ятки датуються 3400 до н. е., що «…ставить під сумнів поширене уявлення про те, що перші логограми, піктографічні символи, які позначають певні місця, об'єкти або кількість спершу еволюціонували у складніші фонетичні символи в Месопотамії».

Коптський напис III-го століття.

Староєгипетська, середньоєгипетська і новоєгипетська мови використовували єгипетські ієрогліфи й ієратичне письмо. Демотична мова записувалася письмом, що виникло з ієратичного; зовнішнім виглядом воно дещо нагадує сучасне арабське письмо і також писалося справа наліво (хоча ці види письма не споріднені). Коптська мова вживала коптський алфавіт, видозмінену форму грецької абетки, до якої було додано декілька символів з демотичного письма для передачі звуків, що їх не було в давньогрецькій мові.

У 7 ст. н. е. після завоювання Єгипту арабами адміністративною мовою країни стала арабська, що поступово витіснила коптську мову з повсякденного спілкування. Сьогодні коптська мова лишається літургічною мовою Коптської православної церкви і Коптської католицької церкви.

Структура мови

Єгипетська мова є типовою афразійською мовою. Основу єгипетської лексики складають триприголосні корені. Деякі корені складались лише з двох приголосних, наприклад <rʕ> /riʕa/ «сонце» (де [ʕ], імовірно, був дзвінким глотковим щілинним), але можливі також корені, що складались з більшої кількості приголосних, наприклад, /sḫdḫd/ «бути перевернутим догори дном» — з п'яти приголосних. Подібно до арабської, івриту та інших афразійських мов, шляхом зміни голосних кореня й додавання афіксів утворювались інші значення слів та похідні слова. Але, оскільки голосні не позначалися на письмі (за виключенням коптської мови), то справжню вимову слів важко реконструювати; тому, наприклад, орфографічне stp «вибирати» могло бути статичною або імперфектною формою дієслова або навіть віддієслівним іменником («вибирання»).

Фонологічно єгипетська мова розрізняла лабіальні, велярні, увулярні, глоткові і глотальні приголосні, подібно до арабської мови. Так само як і в інших афразійських мовах, розрізнялися глухі і емфатичні приголосні, хоча достоту невідомо, як реалізувались емфатичні приголосні.

У класичній єгипетській мові базовий порядок слів був VSO (присудок — підмет — прямий додаток); наприклад, речення «чоловік відчиняє двері» єгипетською було б wn s ˁ3, дослівно «відчиняє чоловік двері». Для передавання значень родового відмінку у єгипетській мові вживається так звана сполучена конструкція (status constructus), так само як і в івриті (сміхут), арабській (ідафа) та інших афразійських мовах. Ранні стадії єгипетської мови не мали артиклів, пізніше для цього стали вживатися слова p3, t3 і n3. Як в арабській, сомалійській і берберських мовах, є два роди — чоловічий і жіночий. Вживається однина, множина і двоїна, хоча остання з часом стає непродуктивною.

Єгипетське письмо

Ієрогліфічне письмо (sẖ3 n mdw nṯr)
ієрогліфами


Більшість пам'яток єгипетською мовою — це написи ієрогліфічним письмом на камені. Однак насправді більшість текстів записано на папірусі ієратичним і (пізніше) демотичним письмом; більшість з них втрачено через недовговічність папірусу. Існувало також курсивне ієрогліфічне письмо, яким записувалися релігійні тексти на папірусі, наприклад Книга мертвих у період правління Рамессидів; це письмо було легшим у написанні за ієрогліфічне, але не було таким курсивним, як ієратичне, що широко застосовувало лігатури. Ієратичне письмо, у свою чергу, мало різновид, що вживався на кам'яних пам'ятниках, так звана «лапідарна ієратика». На останньому етапі розвитку мови усі ці оригінальні системи письма витіснив коптський алфавіт.

Ієрогліфічне письмо по-єгипетськи називалося «письмо божого слова» (sẖ3 n mdw nṯr). Ієрогліфи використовувались двояко: як ідеограми для позначення зображуваних понять і, частіше, для позначення звуків.

Фонетика

Оскільки на письмі передавались лише приголосні звуки, то консонантизм єгипетської мови нам відомий більше, аніж вокалізм. Акустичні й артикуляційні характерситики єгипетських приголосних звуків зроблено на основі даних коптської мови, а також порівнянням з іншими афразійськими мовами. Особливість єгипетської мови, а також семітських і кушитських мов (наприклад, сомалійської) - наявність «емфатичних приголосних». Раніше вважалося, що проривні характеризувалися опозицією глухі — дзвінкі, однак тепер вважається, що в єгипетській мові радше розрізнялися глухі й емфатичні проривні. .

Голосні на письмі не передавались, отже їх реконструкція становить більшу проблему, базуючись в основному на коптському вокалізмі і передачі єгипетських власних імен іншими мовами. Оскільки архаїчну єгипетську мову і пізню єгипетську мову розділяє два тисячоліття (такий самий проміжок часу відділяє архаїчну латину від сучасної італійської мови), то, ймовірно, за цей час мова зазнала значних фонетичних змін. Свідченнями цих змін є помилки переписувачів. Фактична вимова єгипетської мови, реконструйована таким чином, використовується лише кількома спеціалістами; для усіх інших цілей використовується штучне «умовне читання», яке мало нагадує те, як єгипетська мова насправді вимовлялася.

  Губно-губні Альвеолярні Палатальні Велярні Увулярні
  транслітерація приблизна вимова транслітерація приблизна вимова транслітерація приблизна вимова транслітерація приблизна вимова транслітерація приблизна вимова
Глухі p [p] t [t] ṯ [c] k [k] q (ḳ) [q]
Дзвінкі b [b]
Емфатичні d [t'] ḏ [c'] g [k']

Єгипетське g могло позначати дві фонеми (g1 і g2) ; обидві фонеми походять з афразійського /ɡ/.

Палатальний /c/ ṯ (емфатичний /cʼ/ ḏ) продовжує афразійські /q/ і /k/ (які злилися в демотичній мові з t і d)

Коптська мова

  Губно-губні Альвеолярні Палатальні Велярні
  Літера Приблизна вимова Літера Приблизна вимова Літера Приблизна вимова Літера Приблизна вимова
Глухі ⲡ [p] ⲧ [t] ϭ [c] ⲕ [k]
Дзвінкі ⲇ [d] ⲅ [g]
Емфатичні ⲇ [t'] ϫ [c'] ⲅ [k']
Губні Альвеолярні Велярні Фарингальні Глоттальні
f
s (ś)
š
ẖ
ḥ
h
z
ḫ (x)
ꜥ (ˁ)
ꜣ ( 3, ȝ)

s і z злилися у s в епоху Середнього царства.

ˁ («єгипетський айн») могло позначати /d/ за часів Стародавнього царства, яке у період Середнього царства еволюціонувало у глотковий.

Природа єгипетських ḫ і ẖ є дискусійною. Можливо, це дзвінкий і глухий велярні щілинні. Згідно з іншою точкою зору, ẖ був глухим палатальним щілинним.

3 часто ідентифікується як «єгипетський алеф» (твердий приступ), або як залишок фонеми r чи l.

ı͗, як алеф [ʔ] або [j].

y (ı͗ı͗) [j]

w, [w] або [u]

m

n

r

l на письмі передавалося як n, r, j, nr або 3 або як rw (це звукосполучення позначалося ієрогліфом у формі лева).

«Єгипетський алеф» (3) міг також бути альвеолярним апроксимантом /ɹ/.

Умовне читання

Оскільки читання слів, що складаються лише з приголосних є проблематичним, то єгиптологи дотримуються такого правила: єгипетські приголосні «алеф» 3 і «айн» ˁ вимовляються як а, «йод» ı͗ вимовляється як і, «ваф» w — як у, між іншими приголосними вставляється нейтральна приголосна е. Однак багато царських імен використовують інакше читання. Наприклад, ім'я jmn ḥtp, яке згідно з діючими єгиптологічними норми мало б читатися «Іменхетеп», традиційно вимовляється «Аменхотеп».

Еволюція приголосних у єгипетській мові

Середньоєгипетський приголосний Коптський (саїдський) приголосний
3 y, i
ṯ t
ḏ t, d
k k, g
ḫ, ẖ, š š, ḫ, h, ẖ

Граматика

Як і більшості афразійських мов, староєгипетській і середньоєгипетській мові властивий порядок слів VSO (присудок — підмет — прямий додаток); для новоєгипетської і пізніших стадій розвитку мови характерніший порядок слів SVO.

Іменники

Єгипетські іменники можуть бути чоловічого і жіночого роду (як і в інших афразійських мовах, жіночий рід позначався суфіксом -t) і мають три форми числа: однину, двоїну (суфікс -wy / -ty) і множину (суфікс -w / -wt).

Артикль з'являється у новоєгипетській мові і з того часу широко вживається.

Займенники

Єгипетська мова має три види особових займенників: суфіксальні, залежні (енклітика) і незалежні. Є також ряд дієслівних закінчень, що приєднуються до інфінітиву для утворення форм стативу; ці закінчення деякі мовознавці вважають за четвертий ряд особових займенників. Особові займенники нагадують свої семітські і берберські відповідники. Нижче наведено три головні ряди особових займенників:

Суфіксальні Залежні Незалежні
1 ос. одн. -ı͗ wı͗ ı͗nk
2 ос. одн. чол. р. -k tw ntk
2 ос. одн. жін. р. -t tn ntt
3 ос. одн. чол. р. -f sw ntf
3 ос. одн. жін. р. -s sy nts
1 ос. множ. -n n ı͗nn
2 ос. множ. -tn tn nttn
3 ос. множ. -sn sn ntsn

Існують також вказівні займенники (цей, той тощо), що мали форми чоловічого роду, жіночого роду і множини:

Чол. Жін. Множ.
pn tn nn «цей/той, ця/та, ці/ті»
pf tf nF «той, та, ті»
pw tw nw «цей/той, ця/та, ці/ті» (архаїчні)
p3 t3 n3 «цей/той, ця/та, ці/ті» (розмовні (спочатку) і новоєгипетська мова)

Питальні займенники:

mı͗ «хто? що?» (залеж.)
ptr «хто? що?» (незалеж.)
iḫ «що?» (залеж.)
ı͗šst «що?» (незалеж.)
zı͗ «який?» (незалеж. і залеж.)

Дієслова

Дієслово має особові (перфект, статив тощо) і безособові (дієприкметник, інфінітив) форми. Базовою особовою дієслівною формою є форма sḏm.f (читається «седжемеф») «він чує» (за традицією sḏm «чути» є модельним дієсловом). Інші дієслівні форми творяться шляхом афіксації.

Дієслова мають категорії способу (виділяється наказовий спосіб) і стану (актив і пасив), а також особи і роду.

Єгипетські форми дієслів передають відносний час або вид, а не абсолютний час. Якщо на початку дискурсу дієслово зазвичай визначає подію по відношенню до моменту мовлення (jj.n=j «я прийшов»; jj=j «я йду»), то подальші дієслова вказують на дію, що орієнтована по відношенню до дії, вираженої початковою формою і часто передають аспектуальні значення (mk wj m jj.t «дивись, я йду»; mk wj jj.kj «дивись, я прийшов»).

Прикметники

Прикметники узгоджуються у роді й числі з іменниками, наприклад: s nfr «добрий чоловік» і st nfrt «добра жінка».

Прикметники стоять після іменників, якщо вони виступають як означення: nṯr ˁ3 «великий бог». Однак прикметники, що вживаються самостійно, наприклад, як присудок, стоять перед іменниками: ˁ3 nṯr («великий (є) бог»).

Прийменники

Єгипетські прийменники стоять перед іменниками.

m «в»
n (вказує на непрямий додаток)
r «до»
ı͗n (після дієслів у пасивному стані вказує на діяча)
ḥnˁ «з (кимось)»
mỉ «як, подібно»
ḥr «на»
ḥ3 «за, навколо»
ẖr «під»
tp «на»
ḏr «з (якогось часу)»

Прислівники

У єгипетській мові прислівники стоять у кінці речення, наприклад у реченні zỉ.n nṯr ỉm «бог пішов туди», слово «туди» (ỉm) є прислівником.

Нижче наведено деякі поширені єгипетські прислівники:

ˁ3 «тут»
ı͗m «там»
ṯnỉ «де»
zy-nw «коли»
mı͗-ı͗ḫ «як»
r-mı͗ «чому»
ḫnt «раніше»

Різне

Напис Ісмет-Ахома — останній відомий напис, зроблений єгипетськими ієрогліфами в 394. Висічений на стіні в храмі Ісіди на острові Філе в Південному Єгипті

Хоча єгипетська культура впливала на розвиток європейської цивілізації, у європейських мовах є небагато слів, що походять з єгипетської мови. Навіть ті слова, що позначали єгипетські реалії, зазвичай запозичувалися європейськими мовами за посередництвом грецької й у грецькій формі. Серед українських слів, що походять з єгипетської мови, є такі: «ебеновий» (про дерево) з єгипетського ḥbny, за посередництвом грецької і латинської мов; «фенікс» з єгипетського bnw, дослівно «чапля», за посередництвом грецької; «фараон» з єгипетського pr-ˁʒ, дослівно «великий будинок», за посередництвом давньоєврейської; а також ряд власних імен, таких як Сусанна, Онуфрій, Таїсія тощо.

Реконструйована американським єгиптологом Стюартом Тайсоном Смітом, єгипетська мова звучить у фільмі «Зоряна брама». Він також створив єгипетський діалог для фільму «Мумія». Єгипетську мову можна почути в фільмі «Безсмертні: Війна світів» і в грі Age of Mythology.

Посилання

Примітки

  1. Bard, Kathryn A.; Steven Blake Shubert (1999). Encyclopedia of the archaeology of ancient Egypt. Routledge. с. 274. ISBN 0-4151-8589-0. 
  2. більше про історію розвитку уявлень на цю тему можна знайти у Carsten Peust: Egyptian Phonology.
  3. Wolfgang Schenkel: Glottalisierte Verschlußlaute, glottaler Verschlußlaut und ein pharyngaler Reibelaut im Koptischen, Rückschlüsse aus den ägyptisch-koptischen Lehnwörtern und Ortsnamen im Ägyptisch-Arabischen. У: Lingua Aegyptia 10, 2002. S. 1-57 ISSN 0942-5659. S. 31 ff.
  4. Loprieno 1995, p. 65

Література

Загальні роботи

Граматики

  • Edel A. Altägyptische Grammatik, Bd. I—II. Roma, 1955—1964.
  • Gardiner A.H. Egyptian Grammar: Being an Introduction to the Study of HieroglyphsGriffith Institute, Oxford, 3rd ed. 1957. ISBN 0-900416-35-1
  • Петровский Н.С. Египетский язык. Л. 1958. [ 27 червня 2020 у Wayback Machine.]
  • Graefe E. Mittelägyptische Grammatik für Anfänger. 5th ed. Wiesbaden, 1997.
  • Allen J.P. Middle Egyptian: An Introduction to the Language and Culture of Hieroglyphs, first edition, Cambridge University Press, 1999. ISBN 0-521-65312-6 (hbk) ISBN 0-521-77483-7 (pbk)
  • Malaise M., Winand J. Grammaire raisonnée de l'égyptien classique. Liege, 1999.
  • Collier, Mark, and Manley, Bill, How to Read Egyptian Hieroglyphs : A Step-by-Step Guide to Teach Yourself, British Museum Press (ISBN 0-7141-1910-5) and University of California Press (ISBN 0-520-21597-4), both in 1998.
  • Hoch, James E., Middle Egyptian Grammar, Benben Publications, Mississauga, 1997. ISBN 0-920168-12-4
  • Korostovtsev M. Grammaire du néoégyptien. M., 1973.
  • Černý J., Groll S.I. A Late Egyptian Grammar. 4th ed. Rome, 1993.
  • Junge F. Einführung in die Grammatik des Neuägyptischen. Wiesbaden, 1999.
  • Lexa F. Grammaire démotique. Vol. I—VII. Praha, 1947-51.
  • Johnson J.H. - Thus Wrote 'Onchsheshonqy. An Introductory Grammar of Demotic. 2nd ed. Chicago, 1991.
В Інкубаторі Wikimedia існує тестовий розділ Вікіпедії єгипетською мовою

Словники

  • Kahl, J.; Bretschneider, M.; Kneißler, B. Frühägyptisches Wörterbuch. Bd. 1—3 (від ȝ до ḥ, видання триває). Wiesbaden, 2002—2004.
  • Hannig, R. Ägyptisches Wörterbuch I: Altes Reich und Erste Zwischenzeit. Mainz am Rhein, 2003 (Hannig-Lexica, 4).
  • Faulkner, R. O. A Concise Dictionary of Middle Egyptian, Griffith Institute, Oxford, 1962. ISBN 0-900416-32-7
  • Hannig, R. Ägyptisches Wörterbuch II: Mittleres Reich und Zweite Zwischenzeit. Mainz am Rhein, 2006 (Hannig-Lexica, 5).
  • Lesko, L. H., Lesko, B. S. A Dictionary of Late Egyptian. 2nd ed. Vol. I—II. Providence, 2002—2004.
  • Johnson, J. H. The Demotic Dictionary. Chicago, 2001. [ 4 лютого 2007 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Yegipetska arabska mova Yegi petska mova mova davnih yegiptyan Ye vidgaluzhennyam afrazijskoyi movnoyi rodini Najdavnishi napisi yegipetskoyu movoyu datuyutsya 3200 m rokom do n e takim chinom yegipetska mova ye odniyeyu z pershih mov sho mali pisemnist Yegipetsku movu vikoristovuvali do kincya XVII go stolittya u viglyadi koptskoyi movi Zhiteli suchasnogo Yegiptu spilkuyutsya arabskoyu movoyu a tochnishe yegipetskim riznovidom arabskoyi movi sho postupovo zastupiv koptsku yak movu u povsyakdennomu vzhitku pislya arabskogo zavoyuvannya Yegiptu Koptska mova j dosi zalishayetsya liturgijnoyu movoyu Koptskoyi pravoslavnoyi cerkvi Yegipetska movar n km tPoshirena v Ellinistichnij Yegipet Yegipet i YegipetRegion Starodavnij YegipetNosiyi mertva movaMisce vimerlaPisemnist Yegipetski iyeroglifi iyeratichne pismo demotichne pismo koptske pismoKlasifikaciya Afrazijski movi Yegipetski moviOficijnij statusKodi moviISO 639 2 egyISO 639 3 egySIL egy Zmist 1 Periodizaciya 2 Struktura movi 3 Yegipetske pismo 4 Fonetika 4 1 Umovne chitannya 4 2 Evolyuciya prigolosnih u yegipetskij movi 5 Gramatika 5 1 Imenniki 5 2 Zajmenniki 5 3 Diyeslova 5 4 Prikmetniki 5 5 Prijmenniki 5 6 Prislivniki 6 Rizne 7 Posilannya 8 Primitki 9 Literatura 9 1 Zagalni roboti 9 2 Gramatiki 9 3 SlovnikiPeriodizaciya RedaguvatiYegipetska mova projshla taki stadiyi rozvitku 1 Papirus Ebers vidatnij zrazok iyeratichnogo pisma U comu fragmenti opisuyetsya likuvannya astmi Staroyegipetska mova mova Starodavnogo carstva Staroyegipetskoyu movoyu rozmovlyali protyagom 500 rokiv pochinayuchi vid 2600 r do n e Serednoyegipetska klasichna mova Serednye carstvo do amarnskogo periodu Serednoyegipetskij period pochinayetsya blizko 2000 r do n e i trivaye 700 rokiv do 1300 r do n e todi jogo zastupaye novoyegipetskij period Odnak serdnoyegipetska klasichna yegipetska mova lishayetsya literaturnoyu movoyu azh do IV go stolittya n e podibno do togo yak vikoristovuvalas latinska mova u Yevropi u serednovichchi j klasichna arabska mova v arabskomu sviti sogodni Novoyegipetska mova 1300 r do n e 700 r do n e amarnskij period tretij perehidnij period Demotichna mova Piznye carstvo rimskij period Demotichna mova z yavlyayetsya u VII stolittya do n e i ye rozmovnoyu movoyu do V go stolittya n e Koptska mova rannij rimskij period Novij chas Koptska mova z yavlyayetsya u pershih stolittyah n e i vikoristovuyetsya do XVI go stolittya n e koli vona stala vidomoyu yevropejskim vchenim epohi Vidrodzhennya Vona imovirno zberigalasya azh do XIX go stolittya v deyakih viddalenih selah Verhnogo Yegiptu Bohejrskij dialekt koptskoyi movi dosi vikoristovuyetsya u bogosluzhinnyah Koptskoyi pravoslavnoyi cerkvi U 1999 zhurnal Archaeology oprilyudniv stattyu v yakij stverdzhuyetsya sho najdavnishi yegipetski pismovi pam yatki datuyutsya 3400 do n e sho stavit pid sumniv poshirene uyavlennya pro te sho pershi logogrami piktografichni simvoli yaki poznachayut pevni miscya ob yekti abo kilkist spershu evolyucionuvali u skladnishi fonetichni simvoli v Mesopotamiyi Koptskij napis III go stolittya Staroyegipetska serednoyegipetska i novoyegipetska movi vikoristovuvali yegipetski iyeroglifi j iyeratichne pismo Demotichna mova zapisuvalasya pismom sho viniklo z iyeratichnogo zovnishnim viglyadom vono desho nagaduye suchasne arabske pismo i takozh pisalosya sprava nalivo hocha ci vidi pisma ne sporidneni Koptska mova vzhivala koptskij alfavit vidozminenu formu greckoyi abetki do yakoyi bulo dodano dekilka simvoliv z demotichnogo pisma dlya peredachi zvukiv sho yih ne bulo v davnogreckij movi U 7 st n e pislya zavoyuvannya Yegiptu arabami administrativnoyu movoyu krayini stala arabska sho postupovo vitisnila koptsku movu z povsyakdennogo spilkuvannya Sogodni koptska mova lishayetsya liturgichnoyu movoyu Koptskoyi pravoslavnoyi cerkvi i Koptskoyi katolickoyi cerkvi Struktura movi RedaguvatiYegipetska mova ye tipovoyu afrazijskoyu movoyu Osnovu yegipetskoyi leksiki skladayut triprigolosni koreni Deyaki koreni skladalis lishe z dvoh prigolosnih napriklad lt rʕ gt riʕa sonce de ʕ imovirno buv dzvinkim glotkovim shilinnim ale mozhlivi takozh koreni sho skladalis z bilshoyi kilkosti prigolosnih napriklad sḫdḫd buti perevernutim dogori dnom z p yati prigolosnih Podibno do arabskoyi ivritu ta inshih afrazijskih mov shlyahom zmini golosnih korenya j dodavannya afiksiv utvoryuvalis inshi znachennya sliv ta pohidni slova Ale oskilki golosni ne poznachalisya na pismi za viklyuchennyam koptskoyi movi to spravzhnyu vimovu sliv vazhko rekonstruyuvati tomu napriklad orfografichne stp vibirati moglo buti statichnoyu abo imperfektnoyu formoyu diyeslova abo navit viddiyeslivnim imennikom vibirannya Fonologichno yegipetska mova rozriznyala labialni velyarni uvulyarni glotkovi i glotalni prigolosni podibno do arabskoyi movi Tak samo yak i v inshih afrazijskih movah rozriznyalisya gluhi i emfatichni prigolosni hocha dostotu nevidomo yak realizuvalis emfatichni prigolosni U klasichnij yegipetskij movi bazovij poryadok sliv buv VSO prisudok pidmet pryamij dodatok napriklad rechennya cholovik vidchinyaye dveri yegipetskoyu bulo b wn s ˁ3 doslivno vidchinyaye cholovik dveri Dlya peredavannya znachen rodovogo vidminku u yegipetskij movi vzhivayetsya tak zvana spoluchena konstrukciya status constructus tak samo yak i v ivriti smihut arabskij idafa ta inshih afrazijskih movah Ranni stadiyi yegipetskoyi movi ne mali artikliv piznishe dlya cogo stali vzhivatisya slova p3 t3 i n3 Yak v arabskij somalijskij i berberskih movah ye dva rodi cholovichij i zhinochij Vzhivayetsya odnina mnozhina i dvoyina hocha ostannya z chasom staye neproduktivnoyu Yegipetske pismo RedaguvatiIyeroglifichne pismo sẖ3 n mdw nṯr iyeroglifamiBilshist pam yatok yegipetskoyu movoyu ce napisi iyeroglifichnim pismom na kameni Odnak naspravdi bilshist tekstiv zapisano na papirusi iyeratichnim i piznishe demotichnim pismom bilshist z nih vtracheno cherez nedovgovichnist papirusu Isnuvalo takozh kursivne iyeroglifichne pismo yakim zapisuvalisya religijni teksti na papirusi napriklad Kniga mertvih u period pravlinnya Ramessidiv ce pismo bulo legshim u napisanni za iyeroglifichne ale ne bulo takim kursivnim yak iyeratichne sho shiroko zastosovuvalo ligaturi Iyeratichne pismo u svoyu chergu malo riznovid sho vzhivavsya na kam yanih pam yatnikah tak zvana lapidarna iyeratika Na ostannomu etapi rozvitku movi usi ci originalni sistemi pisma vitisniv koptskij alfavit Iyeroglifichne pismo po yegipetski nazivalosya pismo bozhogo slova sẖ3 n mdw nṯr Iyeroglifi vikoristovuvalis dvoyako yak ideogrami dlya poznachennya zobrazhuvanih ponyat i chastishe dlya poznachennya zvukiv Fonetika RedaguvatiOskilki na pismi peredavalis lishe prigolosni zvuki to konsonantizm yegipetskoyi movi nam vidomij bilshe anizh vokalizm Akustichni j artikulyacijni haraktersitiki yegipetskih prigolosnih zvukiv zrobleno na osnovi danih koptskoyi movi a takozh porivnyannyam z inshimi afrazijskimi movami Osoblivist yegipetskoyi movi a takozh semitskih i kushitskih mov napriklad somalijskoyi nayavnist emfatichnih prigolosnih Ranishe vvazhalosya sho prorivni harakterizuvalisya opoziciyeyu gluhi dzvinki odnak teper vvazhayetsya sho v yegipetskij movi radshe rozriznyalisya gluhi j emfatichni prorivni 2 Golosni na pismi ne peredavalis otzhe yih rekonstrukciya stanovit bilshu problemu bazuyuchis v osnovnomu na koptskomu vokalizmi i peredachi yegipetskih vlasnih imen inshimi movami Oskilki arhayichnu yegipetsku movu i piznyu yegipetsku movu rozdilyaye dva tisyacholittya takij samij promizhok chasu viddilyaye arhayichnu latinu vid suchasnoyi italijskoyi movi to jmovirno za cej chas mova zaznala znachnih fonetichnih zmin Svidchennyami cih zmin ye pomilki perepisuvachiv Faktichna vimova yegipetskoyi movi rekonstrujovana takim chinom vikoristovuyetsya lishe kilkoma specialistami dlya usih inshih cilej vikoristovuyetsya shtuchne umovne chitannya yake malo nagaduye te yak yegipetska mova naspravdi vimovlyalasya Prorivni Gubno gubni Alveolyarni Palatalni Velyarni Uvulyarni transliteraciya priblizna vimova transliteraciya priblizna vimova transliteraciya priblizna vimova transliteraciya priblizna vimova transliteraciya priblizna vimovaGluhi p p t t ṯ c k k q ḳ q Dzvinki b b Emfatichni d t ḏ c g k Yegipetske g moglo poznachati dvi fonemi g1 i g2 3 obidvi fonemi pohodyat z afrazijskogo ɡ Palatalnij c ṯ emfatichnij cʼ ḏ prodovzhuye afrazijski q i k yaki zlilisya v demotichnij movi z t i d Koptska mova Gubno gubni Alveolyarni Palatalni Velyarni Litera Priblizna vimova Litera Priblizna vimova Litera Priblizna vimova Litera Priblizna vimovaGluhi ⲡ p ⲧ t ϭ c ⲕ k Dzvinki ⲇ d ⲅ g Emfatichni ⲇ t ϫ c ⲅ k ShilinniGubni Alveolyarni Velyarni Faringalni Glottalnif s s s ẖ ḥ hz ḫ x ꜥ ˁ ꜣ 3 ȝ s i z zlilisya u s v epohu Serednogo carstva ˁ yegipetskij ajn moglo poznachati d za chasiv Starodavnogo carstva yake u period Serednogo carstva evolyucionuvalo u glotkovij Priroda yegipetskih ḫ i ẖ ye diskusijnoyu Mozhlivo ce dzvinkij i gluhij velyarni shilinni Zgidno z inshoyu tochkoyu zoru ẖ buv gluhim palatalnim shilinnim 3 chasto identifikuyetsya yak yegipetskij alef tverdij pristup abo yak zalishok fonemi r chi l i yak alef ʔ abo j y i i j w w abo u Nosovi m nPlavni rl na pismi peredavalosya yak n r j nr abo 3 abo yak rw ce zvukospoluchennya poznachalosya iyeroglifom u formi leva Yegipetskij alef 3 mig takozh buti alveolyarnim aproksimantom ɹ Umovne chitannya Redaguvati Oskilki chitannya sliv sho skladayutsya lishe z prigolosnih ye problematichnim to yegiptologi dotrimuyutsya takogo pravila yegipetski prigolosni alef 3 i ajn ˁ vimovlyayutsya yak a jod i vimovlyayetsya yak i vaf w yak u mizh inshimi prigolosnimi vstavlyayetsya nejtralna prigolosna e Odnak bagato carskih imen vikoristovuyut inakshe chitannya Napriklad im ya jmn ḥtp yake zgidno z diyuchimi yegiptologichnimi normi malo b chitatisya Imenhetep tradicijno vimovlyayetsya Amenhotep Evolyuciya prigolosnih u yegipetskij movi Redaguvati Serednoyegipetskij prigolosnij Koptskij sayidskij prigolosnij3 y iṯ tḏ t dk k gḫ ẖ s s ḫ h ẖGramatika RedaguvatiYak i bilshosti afrazijskih mov staroyegipetskij i serednoyegipetskij movi vlastivij poryadok sliv VSO prisudok pidmet pryamij dodatok dlya novoyegipetskoyi i piznishih stadij rozvitku movi harakternishij poryadok sliv SVO Imenniki Redaguvati Yegipetski imenniki mozhut buti cholovichogo i zhinochogo rodu yak i v inshih afrazijskih movah zhinochij rid poznachavsya sufiksom t i mayut tri formi chisla odninu dvoyinu sufiks wy ty i mnozhinu sufiks w wt Artikl z yavlyayetsya u novoyegipetskij movi i z togo chasu shiroko vzhivayetsya Zajmenniki Redaguvati Yegipetska mova maye tri vidi osobovih zajmennikiv sufiksalni zalezhni enklitika i nezalezhni Ye takozh ryad diyeslivnih zakinchen sho priyednuyutsya do infinitivu dlya utvorennya form stativu ci zakinchennya deyaki movoznavci 4 vvazhayut za chetvertij ryad osobovih zajmennikiv Osobovi zajmenniki nagaduyut svoyi semitski i berberski vidpovidniki Nizhche navedeno tri golovni ryadi osobovih zajmennikiv Sufiksalni Zalezhni Nezalezhni1 os odn i wi i nk2 os odn chol r k tw ntk2 os odn zhin r t tn ntt3 os odn chol r f sw ntf3 os odn zhin r s sy nts1 os mnozh n n i nn2 os mnozh tn tn nttn3 os mnozh sn sn ntsnIsnuyut takozh vkazivni zajmenniki cej toj tosho sho mali formi cholovichogo rodu zhinochogo rodu i mnozhini Chol Zhin Mnozh pn tn nn cej toj cya ta ci ti pf tf nF toj ta ti pw tw nw cej toj cya ta ci ti arhayichni p3 t3 n3 cej toj cya ta ci ti rozmovni spochatku i novoyegipetska mova Pitalni zajmenniki mi hto sho zalezh ptr hto sho nezalezh iḫ sho zalezh i sst sho nezalezh zi yakij nezalezh i zalezh Diyeslova Redaguvati Diyeslovo maye osobovi perfekt stativ tosho i bezosobovi diyeprikmetnik infinitiv formi Bazovoyu osobovoyu diyeslivnoyu formoyu ye forma sḏ m f chitayetsya sedzhemef vin chuye za tradiciyeyu sḏ m chuti ye modelnim diyeslovom Inshi diyeslivni formi tvoryatsya shlyahom afiksaciyi Diyeslova mayut kategoriyi sposobu vidilyayetsya nakazovij sposib i stanu aktiv i pasiv a takozh osobi i rodu Yegipetski formi diyesliv peredayut vidnosnij chas abo vid a ne absolyutnij chas Yaksho na pochatku diskursu diyeslovo zazvichaj viznachaye podiyu po vidnoshennyu do momentu movlennya jj n j ya prijshov jj j ya jdu to podalshi diyeslova vkazuyut na diyu sho oriyentovana po vidnoshennyu do diyi virazhenoyi pochatkovoyu formoyu i chasto peredayut aspektualni znachennya mk wj m jj t divis ya jdu mk wj jj kj divis ya prijshov Prikmetniki Redaguvati Prikmetniki uzgodzhuyutsya u rodi j chisli z imennikami napriklad s nfr dobrij cholovik i st nfrt dobra zhinka Prikmetniki stoyat pislya imennikiv yaksho voni vistupayut yak oznachennya nṯr ˁ3 velikij bog Odnak prikmetniki sho vzhivayutsya samostijno napriklad yak prisudok stoyat pered imennikami ˁ3 nṯr velikij ye bog Prijmenniki Redaguvati Yegipetski prijmenniki stoyat pered imennikami m v n vkazuye na nepryamij dodatok r do i n pislya diyesliv u pasivnomu stani vkazuye na diyacha ḥn ˁ z kimos mỉ yak podibno ḥr na ḥ3 za navkolo ẖr pid tp na ḏr z yakogos chasu Prislivniki Redaguvati U yegipetskij movi prislivniki stoyat u kinci rechennya napriklad u rechenni zỉ n nṯr ỉm bog pishov tudi slovo tudi ỉm ye prislivnikom Nizhche navedeno deyaki poshireni yegipetski prislivniki ˁ3 tut i m tam ṯnỉ de zy nw koli mi i ḫ yak r mi chomu ḫ nt ranishe Rizne Redaguvati Napis Ismet Ahoma ostannij vidomij napis zroblenij yegipetskimi iyeroglifami v 394 Visichenij na stini v hrami Isidi na ostrovi File v Pivdennomu Yegipti Hocha yegipetska kultura vplivala na rozvitok yevropejskoyi civilizaciyi u yevropejskih movah ye nebagato sliv sho pohodyat z yegipetskoyi movi Navit ti slova sho poznachali yegipetski realiyi zazvichaj zapozichuvalisya yevropejskimi movami za poserednictvom greckoyi j u greckij formi Sered ukrayinskih sliv sho pohodyat z yegipetskoyi movi ye taki ebenovij pro derevo z yegipetskogo ḥ bny za poserednictvom greckoyi i latinskoyi mov feniks z yegipetskogo bnw doslivno chaplya za poserednictvom greckoyi faraon z yegipetskogo pr ˁʒ doslivno velikij budinok za poserednictvom davnoyevrejskoyi a takozh ryad vlasnih imen takih yak Susanna Onufrij Tayisiya tosho Rekonstrujovana amerikanskim yegiptologom Styuartom Tajsonom Smitom yegipetska mova zvuchit u filmi Zoryana brama Vin takozh stvoriv yegipetskij dialog dlya filmu Mumiya Yegipetsku movu mozhna pochuti v filmi Bezsmertni Vijna svitiv i v gri Age of Mythology Posilannya RedaguvatiYegipetska mova na sajti Glottolog 3 0 Language Egyptian Ancient Arhivovano 18 serpnya 2017 u Wayback Machine angl Portal Starodavnij Yegipet Primitki Redaguvati Bard Kathryn A Steven Blake Shubert 1999 Encyclopedia of the archaeology of ancient Egypt Routledge s 274 ISBN 0 4151 8589 0 bilshe pro istoriyu rozvitku uyavlen na cyu temu mozhna znajti u Carsten Peust Egyptian Phonology Wolfgang Schenkel Glottalisierte Verschlusslaute glottaler Verschlusslaut und ein pharyngaler Reibelaut im Koptischen Ruckschlusse aus den agyptisch koptischen Lehnwortern und Ortsnamen im Agyptisch Arabischen U Lingua Aegyptia 10 2002 S 1 57 ISSN 0942 5659 S 31 ff Loprieno 1995 p 65Literatura RedaguvatiZagalni roboti Redaguvati Korostovcev M A Egipetskij yazyk M 1961 Korostovcev M A Vvedenie v egipetskuyu filologiyu M 1963 Arhivovano 3 chervnya 2012 u Wayback Machine Loprieno Antonio Ancient Egyptian A Linguistic Introduction Cambridge University Press 1995 ISBN 0 521 44384 9 hbk ISBN 0 521 44849 2 pbk Peust Carsten Egyptian phonology an introduction to the phonology of a dead language Peust amp Gutschmidt 1999 ISBN 3 933043 02 6Gramatiki Redaguvati Staroyegipetska movaEdel A Altagyptische Grammatik Bd I II Roma 1955 1964 Serednoyegipetska movaGardiner A H Egyptian Grammar Being an Introduction to the Study of HieroglyphsGriffith Institute Oxford 3rd ed 1957 ISBN 0 900416 35 1 Petrovskij N S Egipetskij yazyk L 1958 Arhivovano 27 chervnya 2020 u Wayback Machine Graefe E Mittelagyptische Grammatik fur Anfanger 5th ed Wiesbaden 1997 Allen J P Middle Egyptian An Introduction to the Language and Culture of Hieroglyphs first edition Cambridge University Press 1999 ISBN 0 521 65312 6 hbk ISBN 0 521 77483 7 pbk Malaise M Winand J Grammaire raisonnee de l egyptien classique Liege 1999 Collier Mark and Manley Bill How to Read Egyptian Hieroglyphs A Step by Step Guide to Teach Yourself British Museum Press ISBN 0 7141 1910 5 and University of California Press ISBN 0 520 21597 4 both in 1998 Hoch James E Middle Egyptian Grammar Benben Publications Mississauga 1997 ISBN 0 920168 12 4Novoyegipetska movaKorostovtsev M Grammaire du neoegyptien M 1973 Cerny J Groll S I A Late Egyptian Grammar 4th ed Rome 1993 Junge F Einfuhrung in die Grammatik des Neuagyptischen Wiesbaden 1999 Demotichna movaLexa F Grammaire demotique Vol I VII Praha 1947 51 Johnson J H Thus Wrote Onchsheshonqy An Introductory Grammar of Demotic 2nd ed Chicago 1991 V Inkubatori Wikimedia isnuye testovij rozdil Vikipediyi yegipetskoyu movoyu Slovniki Redaguvati ZagalniErman A Grapow H Worterbuch der aegyptischen Sprache Bd I V Berlin 1926 1931 Arhivovano 3 chervnya 2012 u Wayback Machine Hannig R Grosses Handworterbuch Agyptisch Deutsch Mainz 1995 Takacs G Etymological Dictionary of Egyptian Bd I III vidannya trivaye Leiden Koln 1999 2007 Thesaurus Linguae Aegyptiae Arhivovano 9 kvitnya 2011 u Wayback Machine Po okremih stadiyah rozvitku moviKahl J Bretschneider M Kneissler B Fruhagyptisches Worterbuch Bd 1 3 vid ȝ do ḥ vidannya trivaye Wiesbaden 2002 2004 Hannig R Agyptisches Worterbuch I Altes Reich und Erste Zwischenzeit Mainz am Rhein 2003 Hannig Lexica 4 Faulkner R O A Concise Dictionary of Middle Egyptian Griffith Institute Oxford 1962 ISBN 0 900416 32 7 Hannig R Agyptisches Worterbuch II Mittleres Reich und Zweite Zwischenzeit Mainz am Rhein 2006 Hannig Lexica 5 Lesko L H Lesko B S A Dictionary of Late Egyptian 2nd ed Vol I II Providence 2002 2004 Johnson J H The Demotic Dictionary Chicago 2001 Arhivovano 4 lyutogo 2007 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Yegipetska mova amp oldid 38263284