www.wikidata.uk-ua.nina.az

Коптська абетка Ко птська абе тка алфавіт який використовується для записування коптської мови поширений з IV століття б

Коптська абетка

Ко́птська абе́тка — алфавіт, який використовується для записування коптської мови, поширений з IV століття. Коптська абетка базується на грецькій абетці, з додаванням деяких літер з давньоєгипетського демотичного письма, що передавали приголосні звуки, які були відсутні у грецькій мові. Фактично є кілька різновидів коптської абетки, які використовувалися у різних діалектах коптської мови.

Коптська абетка
Вид
Мови Коптська мова
Період
 з 200 до н. е.
Напрям Зліва направо
Ця стаття містить символи МФА та знаки описуваної системи письма. Якщо у Вас не встановлений відповідний шрифт, то замість юнікодівських символів Ви можете побачити знаки питання, квадратики або інші знаки.

Коптське письмо було одним із джерел давньонубійської писемності.

Коптська абетка підтримується стандартом Юнікод як самостійний алфавіт, починаючи з версії 4.1 (2005).

Історія Редагувати

Коптські літери (бохайрське письмо)

Коптська абетка має довгу історію, яка починається в епоху правління Птолемеїв, коли грецькі літери вперше було застосовано для транскрибування демотичних текстів з метою фіксації правильної вимови слів демотичної мови. Протягом перших двох століть нашої ери цілий ряд магічних текстів були записані так званим «давньокоптським письмом», яке являло собою грецькі літери, використані для записування текстів єгипетською мовою; ряд літер, однак, було запозичено з демотичного письма, багато з яких (але не всі) використовуються у власне коптському письмі. З поширенням християнства в Єгипті до кінця III-го століття н. е. знання ієрогліфічного письма було втрачено, як згодом і демотичного письма, що сприяло поширенню нової писемності, більш тісно пов'язаної з християнською церквою. У IV-му сторіччі коптська абетка унормувалася, особливо для саїдського діалекту (існує ряд відмінностей між абетками, що використовуються у різних діалектах коптської мови). Сьогодні коптська мова вживається лише послідовниками Коптської православної церкви для записування релігійних текстів. Усі «гностичні євангелія» з Наг-Хаммаді записані коптською абеткою.

Зовнішній вигляд Редагувати

Коптська абетка була першою єгипетською писемністю, яка позначала голосні, таким чином коптські документи допомагають правильній інтерпретації раніших текстів. У деяких єгипетських складах роль голосних виконують сонорні приголосні; у саїдському різновиді коптського письма такі склади писалися з горизонтальною лінією зверху. Різні каліграфічні школи використовували деякі діакритичні знаки: апостроф для розділення слів і для позначення клітик (для цього у логографічному єгипетському письмі використовувались детермінативи); інші школи вживали трему над ⲓ і ⲩ, коли вони стояли на початку складу, часом для цього використовувався циркумфлекс.

Коптська абетка головно базується на грецькій абетці, що теж допомогло в інтерпретації єгипетських текстів., 24 літери мають грецьке походження; 6 або 7 літер було взято з демотичного письма, залежно від діалекту (6 у саїдському діалекті, 7 у бохайрському й ахмімському). Коптська абетка, на відміну від кирилиці і латиниці, які теж походять з грецького письма, більшою мірою зберегли особливості грецького написання літер.

Коптська абетка Редагувати

Велика буква (зображення) Мала буква (зображення) Велика буква Мала буква Числове значення Назва Грецький відповідник Український відповідник Вимова (МФА)
Ⲁ ⲁ 1 алп'а Α, α А, а [a]
Ⲃ ⲃ 2 бета Β, β Б, б / В, в [β~w]
Ⲅ ⲅ 3 ґамма Γ, γ Ґ, ґ [ɡ]
Ⲇ ⲇ 4 далда Δ, δ Д, д [d]
Ⲉ ⲉ 5 ей Ε, ε І, і / Е, е [i, e]
Ⲍ ⲍ 7 зета Ζ, ζ З, з [z]
Ⲏ ⲏ 8 ета Η, η Е, е [eː]
Ⲑ ⲑ 9 т'ета Θ, θ Т, т [tʰ]
Ⲓ ⲓ 10 йота Ι, ι Ї, ї / Й, й [iː~j]
Ⲕ ⲕ 20 каппа Κ, κ К, к [k]
Ⲗ ⲗ 30 лаула Λ, λ Л, л [l]
Ⲙ ⲙ 40 ме Μ, μ М, м [m]
Ⲛ ⲛ 50 не Ν, ν Н, н [n]
Ⲝ ⲝ 60 ксі Ξ, ξ — [ks]
Ⲟ ⲟ 70 оу Ο, ο О, о [o]
Ⲡ ⲡ 80 пі Π, π П, п [p]
Ⲣ ⲣ 100 ро Ρ, ρ Р, р [r]
Ⲥ ⲥ 200 семма Σ, σ, ς С, с [s]
Ⲧ ⲧ 300 тау Τ, τ Т, т [t]
Ⲩ ⲩ 400 хе Υ, υ У, у [uː]
Ⲫ ⲫ 500 п'і Φ, φ Ф, ф [pʰ]
Ⲭ ⲭ 600 к'і Χ, χ Х, х [kʰ]
Ⲯ ⲯ 700 псі Ψ, ψ — [ps]
Ⲱ ⲱ 800 о Ω, ω О, о [oː]
Ϣ ϣ шай Ϸ, ϸ Ш, ш [ʃ]
Ϥ ϥ 90 фай — Ф, ф [f]
Ϧ (Ⳉ) ϧ (ⳉ) хай — Х, х [x]
Ϩ ϩ горі Ͱ, ͱ Г, г [h, ħ]
Ϫ ϫ джанджа — Дж, дж [dʒ]
Ϭ ϭ кіма Ϙ, ϙ Ч, ч [kʲ, tʃ]
Ϯ ϯ ті — — [ti, de]

Літери, які походять з демотичного письма:

Ієрогліфічне письмо Демотичне письмо Коптське письмо
Значення Зображення Значення Зображення Назва Зображення
SA
ʃ шай
F
f фай
x хай

h хорі
dʒ джанджа
K
q кіма
TI

ti ті

У коптському письмі розрізняються великі і малі літери. На відміну від сучасного грецького письма, у якому великі і малі літери часто мають різну форму (наприклад, Ν і ν), коптські великі літери є лише збільшеними малими літерами. Єдиним винятком є літера «хай»: велика літера Ϧ і мала ϧ.

Коптські літери мають різні назви у різних текстах. Варіації у назвах літер можуть бути мінімальними (літера «фай» може називатися «фей») або значнішими («хе» у новіших текстах часто називається «епсилон»).

Різні джерела дають різні варіанти вимови коптських літер, залежно від того, чи мається на увазі давня чи сучасна вимова. Є також відмінності між саїдською і бохайрською вимовою (бохайрський діалект є єдиним «живим» діалектом коптської мови). У середині XIX-го століття бохайрська вимова коптської мови була штучно наближена до грецької вимови. Саме ця еллінізована вимова переважно і використовується сьогодні.

Літера «хай» не використовувалася у саїдському діалекті, оскільки у ньому була відсутня відповідна фонема /x/.

Літери і використовувались лише для запису чисел (вони мали значення «6» і «900» відповідно).

Крім вищеназваних букв, у коптській абетці були також застарілі букви та букви для інших діалектів.

Примітки Редагувати

  1. ↑ Ritner, Robert Kriech. 1996. "The Coptic Alphabet". В The World's Writing Systems, edited by Peter T. Daniels and William Bright. Oxford and New York: Oxford University Press. 1994:287–290.
  2. CampBell, George L. "Coptic." Compendium of the World's Writing Systems. 2nd ed. Vol. 1. Biddles LTD, 1991. 415.
  • Пламли, Дж. М. Введение в коптскую грамматику (саидский диалект) / Пер. с англ., пред., прим. М. К. Трофимовой. М., 2001.
  • Quaegebeur, Jan. 1982. "De la préhistoire de l'écriture copte." Orientalia lovaniensia analecta 13:125–136.
  • Kasser, Rodolphe. 1991. "Alphabet in Coptic, Greek". In The Coptic Encyclopedia, edited by Aziz S. Atiya. New York: Macmillan Publishing Company, Volume 8. 30–32.
  • Kasser, Rodolphe. 1991. "Alphabets, Coptic". In The Coptic Encyclopedia, edited by Aziz S. Atiya. New York: Macmillan Publishing Company, Volume 8. 32–41.
  • Kasser, Rodolphe. 1991. "Alphabets, Old Coptic". In The Coptic Encyclopedia, edited by Aziz S. Atiya. New York: Macmillan Publishing Company, Volume 8. 41–45.
  • Wolfgang Kosack: Koptisches Handlexikon des Bohairischen. Koptisch - Deutsch - Arabisch. Verlag Christoph Brunner, Basel 2013, ISBN 978-3-9524018-9-7.

Див. також Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Ko ptska abe tka alfavit yakij vikoristovuyetsya dlya zapisuvannya koptskoyi movi poshirenij z IV stolittya Koptska abetka bazuyetsya na greckij abetci z dodavannyam deyakih liter z davnoyegipetskogo demotichnogo pisma sho peredavali prigolosni zvuki yaki buli vidsutni u greckij movi Faktichno ye kilka riznovidiv koptskoyi abetki yaki vikoristovuvalisya u riznih dialektah koptskoyi movi Koptska abetkaVid AbetkaMovi Koptska movaPeriod z 200 do n e Napryam Zliva napravoYunikod U 2C80 U 2CFF CopticU 0370 U 03FF Greek and CopticU 102E0 U 102FF Coptic Epact NumbersCya stattya mistit simvoli MFA ta znaki opisuvanoyi sistemi pisma Yaksho u Vas ne vstanovlenij vidpovidnij shrift to zamist yunikodivskih simvoliv Vi mozhete pobachiti znaki pitannya kvadratiki abo inshi znaki Koptske pismo bulo odnim iz dzherel davnonubijskoyi pisemnosti Koptska abetka pidtrimuyetsya standartom Yunikod yak samostijnij alfavit pochinayuchi z versiyi 4 1 2005 Zmist 1 Istoriya 2 Zovnishnij viglyad 3 Koptska abetka 4 Primitki 5 Div takozh 6 PosilannyaIstoriya Redaguvati nbsp Koptski literi bohajrske pismo Koptska abetka maye dovgu istoriyu yaka pochinayetsya v epohu pravlinnya Ptolemeyiv koli grecki literi vpershe bulo zastosovano dlya transkribuvannya demotichnih tekstiv z metoyu fiksaciyi pravilnoyi vimovi sliv demotichnoyi movi Protyagom pershih dvoh stolit nashoyi eri cilij ryad magichnih tekstiv buli zapisani tak zvanim davnokoptskim pismom yake yavlyalo soboyu grecki literi vikoristani dlya zapisuvannya tekstiv yegipetskoyu movoyu ryad liter odnak bulo zapozicheno z demotichnogo pisma bagato z yakih ale ne vsi vikoristovuyutsya u vlasne koptskomu pismi Z poshirennyam hristiyanstva v Yegipti do kincya III go stolittya n e znannya iyeroglifichnogo pisma bulo vtracheno yak zgodom i demotichnogo pisma sho spriyalo poshirennyu novoyi pisemnosti bilsh tisno pov yazanoyi z hristiyanskoyu cerkvoyu U IV mu storichchi koptska abetka unormuvalasya osoblivo dlya sayidskogo dialektu isnuye ryad vidminnostej mizh abetkami sho vikoristovuyutsya u riznih dialektah koptskoyi movi Sogodni koptska mova vzhivayetsya lishe poslidovnikami Koptskoyi pravoslavnoyi cerkvi dlya zapisuvannya religijnih tekstiv Usi gnostichni yevangeliya z Nag Hammadi zapisani koptskoyu abetkoyu Zovnishnij viglyad RedaguvatiKoptska abetka bula pershoyu yegipetskoyu pisemnistyu yaka poznachala golosni takim chinom koptski dokumenti dopomagayut pravilnij interpretaciyi ranishih tekstiv U deyakih yegipetskih skladah rol golosnih vikonuyut sonorni prigolosni u sayidskomu riznovidi koptskogo pisma taki skladi pisalisya z gorizontalnoyu liniyeyu zverhu Rizni kaligrafichni shkoli vikoristovuvali deyaki diakritichni znaki apostrof dlya rozdilennya sliv i dlya poznachennya klitik dlya cogo u logografichnomu yegipetskomu pismi vikoristovuvalis determinativi inshi shkoli vzhivali tremu nad ⲓ i ⲩ koli voni stoyali na pochatku skladu chasom dlya cogo vikoristovuvavsya cirkumfleks 1 Koptska abetka golovno bazuyetsya na greckij abetci sho tezh dopomoglo v interpretaciyi yegipetskih tekstiv 2 24 literi mayut grecke pohodzhennya 6 abo 7 liter bulo vzyato z demotichnogo pisma zalezhno vid dialektu 6 u sayidskomu dialekti 7 u bohajrskomu j ahmimskomu 1 Koptska abetka na vidminu vid kirilici i latinici yaki tezh pohodyat z greckogo pisma bilshoyu miroyu zberegli osoblivosti greckogo napisannya liter Koptska abetka RedaguvatiVelika bukva zobrazhennya Mala bukva zobrazhennya Velika bukva Mala bukva Chislove znachennya Nazva Greckij vidpovidnik Ukrayinskij vidpovidnik Vimova MFA nbsp nbsp Ⲁ ⲁ 1 alp a A a A a a nbsp nbsp Ⲃ ⲃ 2 beta B b B b V v b w nbsp nbsp Ⲅ ⲅ 3 gamma G g G g ɡ nbsp nbsp Ⲇ ⲇ 4 dalda D d D d d nbsp nbsp Ⲉ ⲉ 5 ej E e I i E e i e nbsp nbsp Ⲍ ⲍ 7 zeta Z z Z z z nbsp nbsp Ⲏ ⲏ 8 eta H h E e eː nbsp nbsp Ⲑ ⲑ 9 t eta 8 8 T t tʰ nbsp nbsp Ⲓ ⲓ 10 jota I i Yi yi J j iː j nbsp nbsp Ⲕ ⲕ 20 kappa K k K k k nbsp nbsp Ⲗ ⲗ 30 laula L l L l l nbsp nbsp Ⲙ ⲙ 40 me M m M m m nbsp nbsp Ⲛ ⲛ 50 ne N n N n n nbsp nbsp Ⲝ ⲝ 60 ksi 3 3 ks nbsp nbsp Ⲟ ⲟ 70 ou O o O o o nbsp nbsp Ⲡ ⲡ 80 pi P p P p p nbsp nbsp Ⲣ ⲣ 100 ro R r R r r nbsp nbsp Ⲥ ⲥ 200 semma S s s S s s nbsp nbsp Ⲧ ⲧ 300 tau T t T t t nbsp nbsp Ⲩ ⲩ 400 he Y y U u uː nbsp nbsp Ⲫ ⲫ 500 p i F f F f pʰ nbsp nbsp Ⲭ ⲭ 600 k i X x H h kʰ nbsp nbsp Ⲯ ⲯ 700 psi PS ps ps nbsp nbsp Ⲱ ⲱ 800 o W w O o oː nbsp nbsp Ϣ ϣ shaj Ϸ ϸ Sh sh ʃ nbsp nbsp Ϥ ϥ 90 faj F f f nbsp nbsp Ϧ Ⳉ ϧ ⳉ haj H h x nbsp nbsp Ϩ ϩ gori Ͱ ͱ G g h ħ nbsp nbsp Ϫ ϫ dzhandzha Dzh dzh dʒ nbsp nbsp Ϭ ϭ kima Ϙ ϙ Ch ch kʲ tʃ nbsp nbsp Ϯ ϯ ti ti de Literi yaki pohodyat z demotichnogo pisma Iyeroglifichne pismo Demotichne pismo Koptske pismoZnachennya Zobrazhennya Znachennya Zobrazhennya Nazva ZobrazhennyaSA ʃ nbsp shaj nbsp F f nbsp faj nbsp x nbsp haj nbsp h nbsp hori nbsp dʒ nbsp dzhandzha nbsp K q nbsp kima nbsp TI ti nbsp ti nbsp U koptskomu pismi rozriznyayutsya veliki i mali literi Na vidminu vid suchasnogo greckogo pisma u yakomu veliki i mali literi chasto mayut riznu formu napriklad N i n koptski veliki literi ye lishe zbilshenimi malimi literami Yedinim vinyatkom ye litera haj velika litera Ϧ i mala ϧ Koptski literi mayut rizni nazvi u riznih tekstah Variaciyi u nazvah liter mozhut buti minimalnimi litera faj mozhe nazivatisya fej abo znachnishimi he u novishih tekstah chasto nazivayetsya epsilon Rizni dzherela dayut rizni varianti vimovi koptskih liter zalezhno vid togo chi mayetsya na uvazi davnya chi suchasna vimova Ye takozh vidminnosti mizh sayidskoyu i bohajrskoyu vimovoyu bohajrskij dialekt ye yedinim zhivim dialektom koptskoyi movi U seredini XIX go stolittya bohajrska vimova koptskoyi movi bula shtuchno nablizhena do greckoyi vimovi Same cya ellinizovana vimova perevazhno i vikoristovuyetsya sogodni Litera haj ne vikoristovuvalasya u sayidskomu dialekti oskilki u nomu bula vidsutnya vidpovidna fonema x Literi nbsp i nbsp vikoristovuvalis lishe dlya zapisu chisel voni mali znachennya 6 i 900 vidpovidno Krim vishenazvanih bukv u koptskij abetci buli takozh zastarili bukvi ta bukvi dlya inshih dialektiv Primitki Redaguvati a b Ritner Robert Kriech 1996 The Coptic Alphabet V The World s Writing Systems edited by Peter T Daniels and William Bright Oxford and New York Oxford University Press 1994 287 290 CampBell George L Coptic Compendium of the World s Writing Systems 2nd ed Vol 1 Biddles LTD 1991 415 Plamli Dzh M Vvedenie v koptskuyu grammatiku saidskij dialekt Per s angl pred prim M K Trofimovoj M 2001 Quaegebeur Jan 1982 De la prehistoire de l ecriture copte Orientalia lovaniensia analecta 13 125 136 Kasser Rodolphe 1991 Alphabet in Coptic Greek In The Coptic Encyclopedia edited by Aziz S Atiya New York Macmillan Publishing Company Volume 8 30 32 Kasser Rodolphe 1991 Alphabets Coptic In The Coptic Encyclopedia edited by Aziz S Atiya New York Macmillan Publishing Company Volume 8 32 41 Kasser Rodolphe 1991 Alphabets Old Coptic In The Coptic Encyclopedia edited by Aziz S Atiya New York Macmillan Publishing Company Volume 8 41 45 Wolfgang Kosack Koptisches Handlexikon des Bohairischen Koptisch Deutsch Arabisch Verlag Christoph Brunner Basel 2013 ISBN 978 3 9524018 9 7 Div takozh RedaguvatiKoptska movaPosilannya RedaguvatiKoptske pismo Enciklopedichnij slovnik klasichnih mov L L Zvonska N V Korolova O V Lazer Pankiv ta in za red L L Zvonskoyi 2 ge vid vipr i dopov K VPC Kiyivskij universitet 2017 S 275 ISBN 978 966 439 921 7 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Koptska abetka amp oldid 39835024