Напис Ісмет-Ахома (або Філе 436) — останній відомий напис, зроблений єгипетськими ієрогліфами в 394. Висічений на стіні в храмі Ісіди на острові Філе в Південному Єгипті.
| Напис Ісмет-Ахома | |
| Країна | Римська імперія |
|---|---|
| Місце розташування | Філе |
| Мова твору або назви | єгипетська мова |
| Дата й час | 394 |
| Напис Ісмет-Ахома у Вікісховищі |
Історичний контекст Редагувати
У цей час у Римському Єгипті широко поширювалося християнство, в Єгипті була окрема єпархія в Преторіанській префектурі Сходу. Блеммії з нагір'я Червоного моря відвідували єгипетський храм Ісіди всупереч указу Феодосія I про закриття всіх єгипетських храмів (392).
У 535-537 імператор Юстиніан I наказав закрити храм, схопити жерців, а статуї доставити до Константинополя. Єгипетський храм присвятили Святому Стефану, пізніше на Філе звели ряд церков.
Текст Редагувати
Напис вирізаний ієрогліфічним та демотичним письмом. Демотична частина розповідає про урочистості «Дня народження Осіріса, його (?) священного свята на рік 110 [епоха Діоклетіана]», що відповідає 24 серпня 394.
Ліворуч зображений фараон періоду Птолемеїв або Риму, праворуч - текст його указу.
Ієрогліфічний напис говорить:
Перед Мерулом, сином Гора, рукою (?) Ісмет-Ахома (?) , сина Ісмета, другого жерця Ісіди, на віки віків. Слова продиктовані Мерулом, володарем Абатона, великим богом.
У демотичному написі сказано:
Я, Ісмет-Ахом, писар дому записів (?) Ісіди, син Ісмет-Панехата, другого жерця Ісіди, і матері Ісвер; я виконав роботу над виглядом Мандуліса заради вічності, оскільки він звернув його люб'язно (?) до мене. Сьогодні День народження Осіріса, його (?) священне свято на рік 110.
Галерея Редагувати
Примітки Редагувати
- THE ANCIENT EGYPTIAN LANGUAGE: NOT JUST HIEROGLYPHS. American Research Center in Egypt Orange County. оригіналу за 24 лютого 2020. Процитовано 26 квітня 2015.
- ↑ The Latest Known Inscription Written in Egyptian Hieroglyphs (August 24, 394 CE) : HistoryofInformation.com (англ.). www.historyofinformation.com. оригіналу за 24 червня 2017. Процитовано 6 квітня 2018.
- R. B. Parkinson. The Rosetta Stone. — British Museum Press, 2005. — С. 19—20. — ISBN 9780714150215.
- ↑ Frank R. Trombley. Hellenic Religion and Christianization: C. 370-529. — BRILL, 1995. — С. 228. — ISBN 9004096914.