Філи (єгип. Pilak або P'aaleq, грец. Φιλαί, араб. أنس الوجود) — острів річки Ніл на півдні Єгипту, де зараз розташований великий давньоєгипетський храмовий комплекс. Сюди його перенесли зі своєї первісної ділянки через затоплення під час будівництва Асуанської греблі.
| Пам'ятники Нубії від Абу-Сімбела до Філ | |
|---|---|
| Nubian Monuments from Abu Simbel to Philae | |
| Світова спадщина | |
| | |
| 24°01′18″ пн. ш. 32°53′20″ сх. д. / 24.02174000002777987° пн. ш. 32.8889100000277779° сх. д. | |
| Країна | Єгипет |
| Тип | Культурний |
| Критерії | i, iii, vi |
| Об'єкт № | 88 |
| Регіон | Арабські країни |
| Зареєстровано: | 1979 (3 сесія) |
| | |
| Філи у Вікісховищі |
На острові за давньоєгипетськими повір'ями, був похований Осіріс. В часи античності до нього застосовувався епітет «недоступний»: на священній землі могли жити тільки жерці, навіть птахи і риба нібито уникали його берегів. Ще раніше острів служив перевалочним пунктом для торгівлі фараонів з Нубією. Як і Абу-Сімбел, знаходиться під охороною ЮНЕСКО як пам'ятник Світової спадщини.
Стародавні автори називали філами два невеликих острови біля першого порога Нілу. Власне Філи з них менший (до затоплення — 380 метрів в довжину і 120 метрів завширшки), але більш цікавий для істориків і археологів. При Птолемеях острів був щільно забудований будівлями, при спорудженні яких використовувався граніт з довколишніх кар'єрів, і багато із споруд збереглися до нашого часу.
Нектанеб I спорудив на південній кромці острова храм на честь богині Хатхор. Його почин підтримали Птолемеї і перші римські правителі Єгипту. За подвійними пропілеями височіли гранітні леви, кам'яні клітки для священних яструбів та два тринадцятиметрові обеліски. На стінах храму були висічені рельєфи зі сценами з життя Осіріса. Храм на Філах — виняткове за повнотою свідоцтво еволюції традиційного давньоєгипетського мистецтва в період еллінізма.
Храм на Філах проіснував до часів Юстиніана — чи не останнє язичницьке святилище на землях Візантії. Пов'язано це було з тим, що його вважали присвяченим Ісиді, яка в пізній античності ототожнювалася з Кіпрідою і зближалася з Богородицею. При Юстиніані храм був переосвячений як церква Богородиці; його рельєфи систематично знищувалися християнськими монахами і радикальними іконоборцями.
Доля пам'ятників в Новий час Редагувати
У XVIII і XIX століттях єгипетські старожитності досліджувалися французькими (під час походу Наполеона в Єгипет) і англійськими вченими. Так, обеліск з острова Філи з двомовним написом грецькими буквами і єгипетськими ієрогліфами був виявлений англійським єгиптологом У. Дж. Бенксом, і його розшифровка в єгипетському записи імен Птолемея і Клеопатри, підтверджена надалі Томасом Юнгом і Жаном-Батистом Шампольоном, допомогла Шампольону в розумінні всього комплексу єгипетського ієрогліфічного письма. Сам же обеліск, як і численні інші пам'ятники Стародавнього Єгипту, виявився вивезеними до Європи — він поповнив єгипетську колекцію Бенкса в його родовому маєтку в Кінгстон-Лейсі (англ. Kingston Lacy), який знаходиться під опікою Національного фонду об'єктів історичного інтересу або природної краси Великої Британії і доступний для відвідування публікою.
У XX столітті перед ученим співтовариством постала проблема збереження спадщини еллінізму Філ, зважаючи на загрозу затоплення острова водами водосховища Насер після спорудження Асуанської греблі. Уже перша дамба, споруджена в 1902 році англійцями, підтопила частину острова, що завдало непоправної шкоди пам'ятнику — була втрачена поліхромія рельєфів, зруйновані деякі частини споруд. При спорудженні Асуанського водосховища (1960) ЮНЕСКО виступило з ініціативою про перенесення храму на Елефантину. Пам'ятник був ретельно обміряний і сфотографований, після чого кам'яні блоки були перевезені і знову зібрані на острові Агілкія, розташованому за 500 метрів вгору за течією.
Галерея Редагувати
| Храм, перенесений на острів Агілкія | Павільйон Трояна | Інтер'єр храму. Ілюстрація з книги Description de l'Égypte, ou Recueil des observations et des recherches qui ont été faites en Égypte pendant l’expédition de l’armée française (1809—1822) |
Див. також Редагувати
- Напис Ісмет-Ахома — останній відомий напис, зроблений єгипетськими ієрогліфами в 394. Висічений на стіні в храмі Ісіди на острові Філе в Південному Єгипті.
Посилання Редагувати
- * Назва в офіційному англомовному списку
- «Milestones in Archaeology: a Chronological Encyclopedia», Tim Murray, P464, ABC-CLIO, 2007ISBN 1-57607-186-3
- Клітки в даний час знаходяться в Луврі й у Флоренції
| Це незавершена стаття з географії Єгипту. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |