www.wikidata.uk-ua.nina.az

Народна латина відома також як вульгарна латина 1 і про ста мова про ста балачка лат sermo vulgaris розмовний різновид л

Народна латина

Народна латина, відома також як «вульгарна латина» і про́ста мова/про́ста балачка (лат. sermo vulgaris) — розмовний різновид латинської мови, поширений в Італії, а пізніше і в інших провінціях Римської імперії.

Значення терміну Редагувати

Термін «народна» або «вульгарна латина» може вживатися в різних значеннях. Він може означати:

  • Розмовну латинську мову Римської імперії;
  • Розмовну латину пізньоримського часу, що стала основою романських мов;
  • У вужчому сенсі протороманську мову Західної Романії, тобто прамову тих мов, що були поширені на північний захід від ізоглоси Лінія Спеція-Ріміні у Франції та на Іберійському півострові, а також романських мов у Північній Африці.
  • У ширшому сенсі, що виходить за рамки мовознавства, народною латиною називають інновації пізньоантичних текстів від II ст., які відрізняються від класичної латини.

Прамова романської групи Редагувати

Саме народна латина (а не класична латинська мова) є безпосереднім предком романських мов. З іншого боку, не у всіх регіонах її поширення нині існують романські мови. Свого найбільшого географічного поширення народна латина досягла в III столітті н. е., в період максимального розширення кордонів Римської імперії. З кінця III, і особливо між V і XV століттями, під час Великого переселення народів, мовні межі народно-латинського (романського) ареалу в регіонах так званої Старої Романії істотно скоротилися. Так, в Північній Африці народна латина була повністю витіснена арабською мовою, а в Британії — германськими говірками (правда, народна латина зробила значний вплив на місцеві кельтські мови). Регіони, де латинська мова поступово зникла (Паннонія, Іллірія, Британія, Римська Германія, Римська Африка), отримали назву Романія Субмерса /Romania Submersa.

Історія Редагувати

Cantar de Mio Cid (Пісня мого Сіда) є найбільш раннім текстом іспанською мовою.

Як окремий період в історії латинської мови виділяється пізня латина, хронологічними межами якої є III - VI століття - епоха пізньої імперії та виникнення, після її падіння, варварських держав. У 313 р. імператор Костянтин видає Міланський Едикт, який ставить християнство у рівне положення з іншими віросповіданнями. Зʼявляється християнська література латинською мовою - Єронім (348 - 420), Августин (354 - 430). У IV - V століттях юристи не мали інтелектуальної самостійності: надто великим був авторитет наукової спадщини їхніх попередників. Вони вносили зміни в праці класиків, які продовжували служити навчальною літературою. Під час правління Юстиніана (527 - 565) була відроджена на державному рівні юридична культура та юридична освіта. За Юстиніана була здійснена кодифікація права, тексти якої у Західній Європі вивчалися як Corpus iuris civilis (звід цивільного права). До нього входив офіційний підручник Inststutions (532 р. ), складений на підставі «Інституцій» Гай, Флорентіна, Маріана, Ульпіна та інших елементарних творів; антологія творів класиків Digesta (530- 533), які були та лишаються не лише памʼяткою історії права, але й літератури і естетики, збірник імператорських конституцій - Codex (вступив у силу в 534 р. ). В епоху розквіту феодалізму, коли національні держави ще не сформувалися, а національні мови не зміцніли, латинська мова виступала на Заході в ролі літературної мови. Дуже важливий для історії латинської мови матеріал встановлюється за допомогою порівняльно-історичного методу, що стало можливим лише в XIX ст. . з розвитком історичного мовознавства. 3 розпадом античного суспільства, падінням Римської імперії (476р. ) і формуванням нових народів латинська народно-розмовна мова дає початок романським мовам: італійській, французькій, іспанській, португальській, румунській та ін. Хоча у той час латинська мова перестала служити засобом спілкування певного народу загалом, але продовжувала зберігатися як письмова - мова науки, частково літератури й офіційних актів. У такій функції латинська мова вийшла далеко за межі колишньої Римської імперії. У творах письменників цієї пори - переважно істориків і християнських богословів - можна натрапити на багато морфологічних та синтаксичних явищ, що готують перехід до нових романських мов. Як історичне джерело, зберегли своє значення твори Аммана Марцелліна (330-400 рр. н. е.), св. Ієроніма (348-420 рр. н. е.), св. Августина (354-430 рр. н. е.).

Вульгарна латина розвивалася по-різному в різних провінціях Римської імперії; з неї поступово виникали різні романські мови. 813 року Турський собор постановив для священиків Франкської Імперії читати проповіді серед вірян зрозумілими для них місцевими рідними говірками, зокрема rusticam Romanam linguam, тобто «сільською романською мовою» для ареалів проживання романського населення та linguam Theodiscam, тобто «німецькою мовою» — для ареалів проживання германського населення, оскільки пересічний романський люд(не кажучи про зовсім чужих за мовою германців) вже не міг зрозуміти латину, якою написана Біблія. Майже через 30 років після постанови Турського Собору, тобто через життя одного покоління, «Присяги в Страсбурзі» (842), за суттю — угоди між онуками Карла Великого, між Карлом Лисим та Людвігом Німецьким, були проголошені й записані мовою, яка вже була відмінною від латинської. Так, дійсно, в проміжку часу між восьмим і десятим століттями нашої ери на території колишньої Західної Римської імперії латина вже перестала бути загальною зрозумілою мовою спілкування. Дослідник М. Banniard на основі ретроспективної соціолінгвістичної праці наводить з цього приводу наступні дати:

Регіон Коли населення перестало розуміти латину
Північна Франція 750—800 роки
Південна Франція 800—850 роки
Мосарабська Іспанія 850—900 роки
Північна/Центральна Італія 900—950 роки
Південна Італія Важко встановити однозначні часові рамки
Північна Африка 750—800 роки

Еволюція народної латини

Можна знайти докази для цих змін в Appendix Probi, в збірці тлумачень, яку датують III століттям, що прописують поряд з правильними формами класичної латини також й деякі форми вульгарної. Ці тлумачення описують:

Процес приглушення, втрату ненаголошених голосних (MASCVLVS — MASCLVS);

Редукція /е/ та /і/, колись силабічний /j/ (VINEA NON VINIA);

Вирівнювання відмінностей між /o/ й /u/ (COLVBER NON COLOBER) й /e/ та /i/ (DIMIDIVS NON DEMEDIVS);

Регуляризація неправильної форми (GLIS NON GLIRIS);

Регуляризація та акцент гендерних форм (PAVPER MVLIER NON PAVPERA MVLIER);

Вирівнювання відмінностей між /b/ та /v/ між голосними (BRAVIVM NON BRABIVM);

Заміна зменшувальних для слів без розпізнавальних знаків (AVRIS NON ORICLA, NEPTIS NON NEPTICLA);

Втрата носових, які знаходяться в кінцевому складі (MENSA NON MESA), або неналежне вставлення носових (FORMOSVS NON FORMVNSVS) у формі гіперкорекції.

Лексика

Деякі слова класичної латини були замінені лексикою з народної латини. Наприклад, класичне Equus (кінь) замінене на caballus (шкапа). Часто слова класичної латини, запозичені народною латиною за пізніших часів, поряд з більш просунутими формами передаються у спадок. Очікувані фонетичні зміни (або їхня відсутність) є свідчення того, що одна з форм була запозичена. Наприклад, fungus (гриб), знахідний відмінок fungum в народній латині став fongus. Пізніше це слово перетворилося на італійський fungo, каталонський fong, португальський fongo та іспанський hongo. Крім того, народна латина Західної Римської імперії всотала чималий пласт слів з германських мов, які замінили слова класичної латини. Наприклад:

TURBAS → fulcos (ватага);

CEMENTARIIS → mationibus (мулярі);

NON PERPERCIT → non sparniavit (не зберігати);

GALEA → helme (шолом);

Albus -> blancus (білий, від германського blank — світлий, сяючий);

Bellum -> guerra (війна, від германського werra — зброя);

Flavus -> blundus(жовтий, від германського blund — жовтавий);

Hortus -> gardinus (сад, від германського gardo).

Silva -> buscus (ліс, від германського busk)


Деякі слова класичної латини в «народному» варіанті змінили своє первісне значення:

IN ORE → in bucca (bucca(щока) класичної латини перетворилася на рот (Os));

ROSTRUM → beccus (beccus (законопроєкт) класичної латини перетворився на трибуну (rostrum));

ISSET → ambulasset (isset(пройшло, минуло) класичної латини перетворилося на шлях (ambulasset));

MILITES → servientes (milites, «воїни, солдати» класичної латини перетворилися на службовців (servientes));

LIBEROS → infantes (infantes(немовлята) в народній латині стали діти (liberos)).

Витяг присяги, раніше текст французькою мовою

Приклади Редагувати

Першими від загального народно-латинського ареалу Римської імперії відкололися носії так званої балканської латини, які продовжували населяти Римську Дакію (нині Трансильванія), яку римська адміністрація офіційно залишила в 271 році. Так почався процес становлення сучасних румунської та молдовської мов.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Семантика слова vulgaris у латині відрізняється від семантики його похідних у сучасних мовах, означаючи просто «загальний», «звичайний»

Література Редагувати

  • Frederick Bodmer: Die Sprachen der Welt. Geschichte — Grammatik — Wortschatz in vergleichender Darstellung. Parkland-Verlag, Köln 1997, ISBN 3-88059-880-0.
  • Eugenio Coseriu: Das sogenannte «Vulgärlatein» und die ersten Differenzierungen in der Romania. Eine kurze Einführung in die romanische Sprachwissenschaft. In: Reinhold Kontzi (Hrsg.): Zur Entstehung der romanischen Sprachen. Wissenschaftliche Buchgesellschaft, Darmstadt 1978, ISBN 3-534-04073-2, S. 257—291.
  • Reinhard Kiesler: Einführung in die Problematik des Vulgärlateins. Niemeyer, Tübingen 2006, ISBN 3-484-54048-6 (Romanistische Arbeitshefte 48).
  • Dag Norberg: Manuel pratique de latin médiéval. Picard, Paris 1968 (Connaissance des langues 4, ZDB-ID 1111263-3).
  • Gerhard Rohlfs: Vom Vulgärlatein zum Altfranzösischen. Einführung in das Studium der altfranzösischen Sprache. 3. verbesserte Auflage. Niemeyer, Tübingen 1968 (Sammlung kurzer Lehrbücher der romanischen Sprachen und Literaturen 15, ZDB-ID 517267-6).
  • Karl Vossler: Einführung ins Vulgärlatein. Schmeck, München 1953.

Посилання Редагувати

Це незавершена стаття про мову.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Narodna latina vidoma takozh yak vulgarna latina 1 i pro sta mova pro sta balachka lat sermo vulgaris rozmovnij riznovid latinskoyi movi poshirenij v Italiyi a piznishe i v inshih provinciyah Rimskoyi imperiyi Zmist 1 Znachennya terminu 2 Pramova romanskoyi grupi 3 Istoriya 4 Prikladi 5 Div takozh 6 Primitki 7 Literatura 8 PosilannyaZnachennya terminu RedaguvatiTermin narodna abo vulgarna latina mozhe vzhivatisya v riznih znachennyah Vin mozhe oznachati Rozmovnu latinsku movu Rimskoyi imperiyi Rozmovnu latinu piznorimskogo chasu sho stala osnovoyu romanskih mov U vuzhchomu sensi protoromansku movu Zahidnoyi Romaniyi tobto pramovu tih mov sho buli poshireni na pivnichnij zahid vid izoglosi Liniya Speciya Rimini u Franciyi ta na Iberijskomu pivostrovi a takozh romanskih mov u Pivnichnij Africi U shirshomu sensi sho vihodit za ramki movoznavstva narodnoyu latinoyu nazivayut innovaciyi piznoantichnih tekstiv vid II st yaki vidriznyayutsya vid klasichnoyi latini Pramova romanskoyi grupi RedaguvatiSame narodna latina a ne klasichna latinska mova ye bezposerednim predkom romanskih mov Z inshogo boku ne u vsih regionah yiyi poshirennya nini isnuyut romanski movi Svogo najbilshogo geografichnogo poshirennya narodna latina dosyagla v III stolitti n e v period maksimalnogo rozshirennya kordoniv Rimskoyi imperiyi Z kincya III i osoblivo mizh V i XV stolittyami pid chas Velikogo pereselennya narodiv movni mezhi narodno latinskogo romanskogo arealu v regionah tak zvanoyi Staroyi Romaniyi istotno skorotilisya Tak v Pivnichnij Africi narodna latina bula povnistyu vitisnena arabskoyu movoyu a v Britaniyi germanskimi govirkami pravda narodna latina zrobila znachnij vpliv na miscevi keltski movi Regioni de latinska mova postupovo znikla Pannoniya Illiriya Britaniya Rimska Germaniya Rimska Afrika otrimali nazvu Romaniya Submersa Romania Submersa Istoriya Redaguvati nbsp Cantar de Mio Cid Pisnya mogo Sida ye najbilsh rannim tekstom ispanskoyu movoyu Yak okremij period v istoriyi latinskoyi movi vidilyayetsya piznya latina hronologichnimi mezhami yakoyi ye III VI stolittya epoha piznoyi imperiyi ta viniknennya pislya yiyi padinnya varvarskih derzhav U 313 r imperator Kostyantin vidaye Milanskij Edikt yakij stavit hristiyanstvo u rivne polozhennya z inshimi virospovidannyami Zʼyavlyayetsya hristiyanska literatura latinskoyu movoyu Yeronim 348 420 Avgustin 354 430 U IV V stolittyah yuristi ne mali intelektualnoyi samostijnosti nadto velikim buv avtoritet naukovoyi spadshini yihnih poperednikiv Voni vnosili zmini v praci klasikiv yaki prodovzhuvali sluzhiti navchalnoyu literaturoyu Pid chas pravlinnya Yustiniana 527 565 bula vidrodzhena na derzhavnomu rivni yuridichna kultura ta yuridichna osvita Za Yustiniana bula zdijsnena kodifikaciya prava teksti yakoyi u Zahidnij Yevropi vivchalisya yak Corpus iuris civilis zvid civilnogo prava Do nogo vhodiv oficijnij pidruchnik Inststutions 532 r skladenij na pidstavi Institucij Gaj Florentina Mariana Ulpina ta inshih elementarnih tvoriv antologiya tvoriv klasikiv Digesta 530 533 yaki buli ta lishayutsya ne lishe pamʼyatkoyu istoriyi prava ale j literaturi i estetiki zbirnik imperatorskih konstitucij Codex vstupiv u silu v 534 r V epohu rozkvitu feodalizmu koli nacionalni derzhavi she ne sformuvalisya a nacionalni movi ne zmicnili latinska mova vistupala na Zahodi v roli literaturnoyi movi Duzhe vazhlivij dlya istoriyi latinskoyi movi material vstanovlyuyetsya za dopomogoyu porivnyalno istorichnogo metodu sho stalo mozhlivim lishe v XIX st z rozvitkom istorichnogo movoznavstva 3 rozpadom antichnogo suspilstva padinnyam Rimskoyi imperiyi 476r i formuvannyam novih narodiv latinska narodno rozmovna mova daye pochatok romanskim movam italijskij francuzkij ispanskij portugalskij rumunskij ta in Hocha u toj chas latinska mova perestala sluzhiti zasobom spilkuvannya pevnogo narodu zagalom ale prodovzhuvala zberigatisya yak pismova mova nauki chastkovo literaturi j oficijnih aktiv U takij funkciyi latinska mova vijshla daleko za mezhi kolishnoyi Rimskoyi imperiyi U tvorah pismennikiv ciyeyi pori perevazhno istorikiv i hristiyanskih bogosloviv mozhna natrapiti na bagato morfologichnih ta sintaksichnih yavish sho gotuyut perehid do novih romanskih mov Yak istorichne dzherelo zberegli svoye znachennya tvori Ammana Marcellina 330 400 rr n e sv Iyeronima 348 420 rr n e sv Avgustina 354 430 rr n e Vulgarna latina rozvivalasya po riznomu v riznih provinciyah Rimskoyi imperiyi z neyi postupovo vinikali rizni romanski movi 813 roku Turskij sobor postanoviv dlya svyashenikiv Frankskoyi Imperiyi chitati propovidi sered viryan zrozumilimi dlya nih miscevimi ridnimi govirkami zokrema rusticam Romanam linguam tobto silskoyu romanskoyu movoyu dlya arealiv prozhivannya romanskogo naselennya ta linguam Theodiscam tobto nimeckoyu movoyu dlya arealiv prozhivannya germanskogo naselennya oskilki peresichnij romanskij lyud ne kazhuchi pro zovsim chuzhih za movoyu germanciv vzhe ne mig zrozumiti latinu yakoyu napisana Bibliya Majzhe cherez 30 rokiv pislya postanovi Turskogo Soboru tobto cherez zhittya odnogo pokolinnya Prisyagi v Strasburzi 842 za suttyu ugodi mizh onukami Karla Velikogo mizh Karlom Lisim ta Lyudvigom Nimeckim buli progolosheni j zapisani movoyu yaka vzhe bula vidminnoyu vid latinskoyi Tak dijsno v promizhku chasu mizh vosmim i desyatim stolittyami nashoyi eri na teritoriyi kolishnoyi Zahidnoyi Rimskoyi imperiyi latina vzhe perestala buti zagalnoyu zrozumiloyu movoyu spilkuvannya Doslidnik M Banniard na osnovi retrospektivnoyi sociolingvistichnoyi praci navodit z cogo privodu nastupni dati Region Koli naselennya perestalo rozumiti latinuPivnichna Franciya 750 800 rokiPivdenna Franciya 800 850 rokiMosarabska Ispaniya 850 900 rokiPivnichna Centralna Italiya 900 950 rokiPivdenna Italiya Vazhko vstanoviti odnoznachni chasovi ramkiPivnichna Afrika 750 800 rokiEvolyuciya narodnoyi latiniMozhna znajti dokazi dlya cih zmin v Appendix Probi v zbirci tlumachen yaku datuyut III stolittyam sho propisuyut poryad z pravilnimi formami klasichnoyi latini takozh j deyaki formi vulgarnoyi Ci tlumachennya opisuyut Proces priglushennya vtratu nenagoloshenih golosnih MASCVLVS MASCLVS Redukciya e ta i kolis silabichnij j VINEA NON VINIA Virivnyuvannya vidminnostej mizh o j u COLVBER NON COLOBER j e ta i DIMIDIVS NON DEMEDIVS Regulyarizaciya nepravilnoyi formi GLIS NON GLIRIS Regulyarizaciya ta akcent gendernih form PAVPER MVLIER NON PAVPERA MVLIER Virivnyuvannya vidminnostej mizh b ta v mizh golosnimi BRAVIVM NON BRABIVM Zamina zmenshuvalnih dlya sliv bez rozpiznavalnih znakiv AVRIS NON ORICLA NEPTIS NON NEPTICLA Vtrata nosovih yaki znahodyatsya v kincevomu skladi MENSA NON MESA abo nenalezhne vstavlennya nosovih FORMOSVS NON FORMVNSVS u formi giperkorekciyi LeksikaDeyaki slova klasichnoyi latini buli zamineni leksikoyu z narodnoyi latini Napriklad klasichne Equus kin zaminene na caballus shkapa Chasto slova klasichnoyi latini zapozicheni narodnoyu latinoyu za piznishih chasiv poryad z bilsh prosunutimi formami peredayutsya u spadok Ochikuvani fonetichni zmini abo yihnya vidsutnist ye svidchennya togo sho odna z form bula zapozichena Napriklad fungus grib znahidnij vidminok fungum v narodnij latini stav fongus Piznishe ce slovoperetvorilosya na italijskij fungo katalonskij fong portugalskij fongo ta ispanskij hongo Krim togo narodna latina Zahidnoyi Rimskoyi imperiyi vsotala chimalij plast sliv z germanskih mov yaki zaminili slova klasichnoyi latini Napriklad TURBAS fulcos vataga CEMENTARIIS mationibus mulyari NON PERPERCIT non sparniavit ne zberigati GALEA helme sholom Albus gt blancus bilij vid germanskogo blank svitlij syayuchij Bellum gt guerra vijna vid germanskogo werra zbroya Flavus gt blundus zhovtij vid germanskogo blund zhovtavij Hortus gt gardinus sad vid germanskogo gardo Silva gt buscus lis vid germanskogo busk Deyaki slova klasichnoyi latini v narodnomu varianti zminili svoye pervisne znachennya IN ORE in bucca bucca shoka klasichnoyi latini peretvorilasya na rot Os ROSTRUM beccus beccus zakonoproyekt klasichnoyi latini peretvorivsya na tribunu rostrum ISSET ambulasset isset projshlo minulo klasichnoyi latini peretvorilosya na shlyah ambulasset MILITES servientes milites voyini soldati klasichnoyi latini peretvorilisya na sluzhbovciv servientes LIBEROS infantes infantes nemovlyata v narodnij latini stali diti liberos nbsp Vityag prisyagi ranishe tekst francuzkoyu movoyuPrikladi RedaguvatiPershimi vid zagalnogo narodno latinskogo arealu Rimskoyi imperiyi vidkololisya nosiyi tak zvanoyi balkanskoyi latini yaki prodovzhuvali naselyati Rimsku Dakiyu nini Transilvaniya yaku rimska administraciya oficijno zalishila v 271 roci Tak pochavsya proces stanovlennya suchasnih rumunskoyi ta moldovskoyi mov Div takozh Redaguvati nbsp Portal Starodavnij Rim Latinska lajka Britanska latina Latinska mova Romanski movi Spisok latinskih visloviv Dodatok ProbaPrimitki Redaguvati Semantika slova vulgaris u latini vidriznyayetsya vid semantiki jogo pohidnih u suchasnih movah oznachayuchi prosto zagalnij zvichajnij Literatura RedaguvatiFrederick Bodmer Die Sprachen der Welt Geschichte Grammatik Wortschatz in vergleichender Darstellung Parkland Verlag Koln 1997 ISBN 3 88059 880 0 Eugenio Coseriu Das sogenannte Vulgarlatein und die ersten Differenzierungen in der Romania Eine kurze Einfuhrung in die romanische Sprachwissenschaft In Reinhold Kontzi Hrsg Zur Entstehung der romanischen Sprachen Wissenschaftliche Buchgesellschaft Darmstadt 1978 ISBN 3 534 04073 2 S 257 291 Reinhard Kiesler Einfuhrung in die Problematik des Vulgarlateins Niemeyer Tubingen 2006 ISBN 3 484 54048 6 Romanistische Arbeitshefte 48 Dag Norberg Manuel pratique de latin medieval Picard Paris 1968 Connaissance des langues 4 ZDB ID 1111263 3 Gerhard Rohlfs Vom Vulgarlatein zum Altfranzosischen Einfuhrung in das Studium der altfranzosischen Sprache 3 verbesserte Auflage Niemeyer Tubingen 1968 Sammlung kurzer Lehrbucher der romanischen Sprachen und Literaturen 15 ZDB ID 517267 6 Karl Vossler Einfuhrung ins Vulgarlatein Schmeck Munchen 1953 Posilannya RedaguvatiNarodna latina Enciklopedichnij slovnik klasichnih mov L L Zvonska N V Korolova O V Lazer Pankiv ta in za red L L Zvonskoyi 2 ge vid vipr i dopov K VPC Kiyivskij universitet 2017 S 345 ISBN 978 966 439 921 7 nbsp Ce nezavershena stattya pro movu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Narodna latina amp oldid 40440055