Сандо́мир, або Судомир (пол. Sandomierz) — старовинне місто і міська ґміна, розташоване у Свентокшиському воєводстві в південно-східній Польщі над річкою Віслою на семи пагорбах (звідси інша назва міста — «малий Рим»), на краю Сандомирської височини.
| Сандомир Sandomierz | ||
|---|---|---|
| ||
| | ||
| Основні дані | ||
| 50°41′ пн. ш. 21°45′ сх. д. / 50.683° пн. ш. 21.750° сх. д.Координати: 50°41′ пн. ш. 21°45′ сх. д. / 50.683° пн. ш. 21.750° сх. д. | ||
| Країна | Польща | |
| Регіон | Свентокшиське воєводство | |
| Столиця для | Сандомирський повіт і Duchy of Sandomierzd | |
| Магдебурзьке право | 1227 | |
| Площа | 28,69 км² | |
| Населення | 24894 (2011) | |
| · густота | 864 (2008) осіб/км² | |
| Висота НРМ | бл.200 м | |
| Водойма | Вісла | |
| Міста-побратими | Еммендінген Ньюарк-он-Трент Острог Вольтерра | |
| Телефонний код | (48) 15 | |
| Часовий пояс | UTC+1 і UTC+2 | |
| Номери автомобілів | TSA | |
| GeoNames | 759603 | |
| OSM | ↑2635573 ·R (Сандомирський повіт) | |
| SIMC | 0980926 | |
| Поштові індекси | 27-600 | |
| Міська влада | ||
| Адреса | pl. Poniatowskiego 3 | |
| Мер міста | Марцін Мажец | |
| Вебсайт | sandomierz.pl | |
| Мапа | ||
| | ||
| | ||
| Сандомир у Вікісховищі |
Назва Редагувати
Назва міста походить від давньопольської Sędomir, від Sędzi- (від дієслова sądzić — «судити») і mir («мир»).
Географія Редагувати
Промислова частина міста, що має назву Надбережжя, розташується на правому березі Вісли, в так званому «Сандомирському котловані». Отримало Магдебурзьке право до 1227 р. Серед численних пам'яток архітектури ґотична катедра (бл. 1360 —82), стіни запрестольної апсиди якої розписані візантійсько-українськими фресками. Розпис виконали на замовлення польського короля Владислава Яґайла в кінці XIV, або на початку XV століть українські майстри галицької школи. Головна картина — Успіння Пресвятої Богородиці — займає цілу планицю, інші композиції зображують сцени з життя Ісуса Христа. Стінопис відкритий 1887 року; при невдалій реставрації 1932 —34 років фрески втратили свій первісний колорит і чіткі стилістичні ознаки.
Історія Редагувати
Археологічні розкопки свідчать, що місцевість в районі сучасного Сандомира була заселена вже в часи неоліту . Як вважається, місто існувало з раннього середньовіччя, використовуючи переваги вигідного географічного положення при злитті Сяну і Вісли на перетині важливих торговельних шляхів.
Перша згадка міста відноситься до початку XII століття, коли літописець Галл Анонім описував його як одне з найважливіших міст Польщі поряд з Краковом і Вроцлавом. У статуті (заповіті) Болеслава III Кривоустого Сандомир фігурував як столиця одного з заповіданих синам князівств, на які він розділив Польщу.
Протягом XIII століття місту було завдано серйозної шкоди в ході татарських набігів (1241, 1259 і 1287 роки), дерев'яні споруди міста були повністю знищені. В 1260 в Сандомирі татарами разом з 48 товаришами був замучений Садок Блаженний . В 1286 Сандомир стараннями Лешека Чорного, що згодом став князем Сандомирський, отримав Магдебурзьке право. Після возз'єднання польських земель в XIV столітті колишнє князівство стало іменуватися Сандомирським воєводством, об'єднавши великі землі південно-східної Польщі. У той час Сандомир, який налічував близько 3 тис. жителів, був одним з найбільших міст країни. В середині XIV століття Сандомир був спалений литовцями, після чого був перебудований в роки правління короля Казимира III. Сьогоднішнє планування міста залишилося практично незмінним з того часу.
Минулі 300 років, до середини XVII століття, стали для Сандомира періодом розквіту: саме тоді були збудовані найбільш примітні історичні споруди. У 1570 році тут був укладений Сандомирський договір — одне з перших екуменічних угод між протестантами, які об'єднували свої сили в боротьбі проти контрреформації. Спокійні часи закінчилися, коли 1655 року місто було захоплене шведами (т. зв. «шведський потоп»), які підірвали замок, що завдали істотної шкоди іншим будівлям. У наступні сто років економіка Речі Посполитої була в процесі стагнації, що не могло не відбитися на розвитку міста. Велика пожежа в 1757 році і перший розділ Польщі в 1772 році, в результаті якого Сандомир опинився під владою Австрії, ще більше знизило його статус.
1809 року місто постраждало в ході боїв між військами Австрії та Варшавського герцогства в рамках Наполеонівських воєн . Після 1815 Сандомир, який налічував тоді 2640 жителів, у складі Царства Польського увійшов до складу Російської імперії.
У черговий раз місто зазнало руйнування під час Першої світової війни, після закінчення її знову увійшовши до складу незалежної Польщі. В 1930-х місто увійшло в проект розвитку Центрального індустріального регіону країни, завдяки чому почав швидко рости. Передбачалося, що до 1940-вих років Сандомир перетвориться на столицю воєводства з населенням в 120 тис. осіб. У вересні 1939 року місто, як і решта Польщі, було окуповане військами Вермахту. Єврейське населення міста, що налічувало близько 2500 чоловік, було знищено, здебільшого в таборах смерті Белжець і Треблінка.
Звільнене від німецьких загарбників радянськими військами в серпні 1944 року. На відміну від багатьох польських міст, йому вдалося уникнути руйнування; заслугу врятування міста приписують військовій вправності радянського підполковника В. Ф. Скопенка, який керував звільненням. Його могила з пам'ятником знаходилася біля Опатовської Брами, але в 1990 році рішенням бурмистра Томаша Панфіля перенесена до військового радянського цвинтаря на вулиці Міцкевича; це був один з перших публічних актів декомунізації в Польщі.
У 1956 році був створений музей в Сандомирі, першим місцем якого було Олесьницьке приміщення, а з 1986 року музей перенесли до замка в Сандомирі. У 1975—1998 роках місто було адміністративною частиною Тарнобжезького воєводства, а з 1999 року у Свентокшиському воєводстві.
- XIV століття—1795: центральне місто Сандомирського воєводства Королівства Польського та Речі Посполитої.
Пам'ятки Редагувати
- Ратуша
- Брама Опатовська
- Сандомирський замок
- Латинський собор
- Костел святого Михаїла
- Монастир святого Якова
Демографія Редагувати
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:
| Загалом | Допрацездатний вік | Працездатний вік | Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 11639 | 2135 | 8034 | 1470 |
| Жінки | 13255 | 2128 | 7862 | 3265 |
| Разом | 24894 | 4263 | 15896 | 4735 |
Релігія Редагувати
- Церква святих Кирила і Мефодія
Відомі люди Редагувати
- Роман Мстиславич — князь Галицький, був тимчасово похований у церкві святого Якова на передмісті.
Світлини Редагувати
Примітки Редагувати
- ↑ GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
- Рудницький С. Л. «Карта України». — Відень: Фрейтаг і Берндт, 1918.
- Stanisław Rospond[pl], Słownik etymologiczny miast i gmin PRL, Wrocław — Warszawa — Kraków, Zakład Narodowy im. Ossolińskich Wydawnictwo, 1984. — 464 s. + 1 mapa. — ISBN 83-04-01090-9.
- Featured Dominican Saints. // sistersofmary.org. Архів оригіналу за 4 червня 2012. Процитовано 2012-3-30.
- Jak władze Sandomierza wyprzedziły historię. Z prof. Tomaszem Panfilem rozmawia Piotr Mazurek, «W Sieci Historii» nr 8/2014, s. 78-79.
- Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.
Джерела Редагувати
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
- Sandomierz // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1889. — Т. X. — S. 268. (пол.) — S. 268—292. (пол.)
Посилання Редагувати
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сандомир |
- Сандомір // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1964. — Т. 7, кн. XIII : Літери Риз — Се. — С. 1678. — 1000 екз.
- Офіційна сторінка міста Сандомира
- Сандомирський інформаційний портал
- Сандомир в старих фотографіях
- Бастіони русько-польського Прикордоння –Завихост і Сандомир
Мапи:
- мапа м. Сандомира
- мапа в пошуковцю
- мапа в Targeo
| Це незавершена стаття з географії Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| Цю статтю треба вікіфікувати для відповідності стандартам якості Вікіпедії. (червень 2013) |