Місто-герой

Мі́сто-геро́й — почесне звання міст з часів існування СРСР, яке було надано 12 містам і одній фортеці. Це звання їм присвоєно після німецько-радянської війни. Положення про звання «Місто-герой» було затверджено 8 травня 1965 року.

Київ. Галицька площа. Обеліск на честь Перемоги у німецько-радянській війні

6 березня 2022 року Президент України Володимир Зеленський встановив аналогічну відзнаку «Місто-герой України».

Опис радянського почесного звання

Відповідно до «Положення про ордени, медалі, і почесні звання СРСР» 1979 року місто, нагороджене званням «місто-герой», одержувало найвищі нагороди СРСР — орден Леніна та медаль «Золота Зірка». Чотири міста: Київ, Севастополь, Одеса та Керч, знаходяться в Україні; одне місто —Мінськ та Берестейська фортеця-герой — розташовані на території Білорусі; решта сім міст — в Росії.

Міста-герої

У Білорусі

1. Берестейська фортеця-герой — з 8 травня 1945 (підтверджено 8 травня 1965).
2. Мінськ — з 26 червня 1974.

У Росії

Обеліск «місту-герою» в Санкт-Петербурзі

1. Ленінград — з 1 травня 1945 (підтверджено 8 травня 1965).
2. Сталінград — з 1 травня 1945 (підтверджено 8 травня 1965).
3. Москва — з 8 травня 1965.
4. Новоросійськ — з 14 вересня 1973.
5. Тула — з 7 грудня 1976.
6. Мурманськ — з 6 травня 1985.
7. Смоленськ — з 6 травня 1985.

В Україні

Міста-герої німецько-радянської війни

Севастополь: обеліск «Багнет-вітрило» на честь міста героя

1. Севастополь — з 1 травня 1945 (підтверджено 8 травня 1965)
2. Одеса — з 1 травня 1945 (підтверджено 8 травня 1965)
3. Київ — з 8 травня 1965
4. Керч — з 14 вересня 1973

Міста-герої російсько-української війни

6 березня 2022 року Президент України Володимир Зеленський з метою відзначення подвигу, масового героїзму та стійкості громадян, виявлених у захисті своїх міст під час відсічі збройної агресії Російської Федерації проти України встановив почесну відзнаку «Місто-герой України».

Почесну відзнаку присвоєно таким містам:

• Указом від 6 березня 2022 року:
  1. Волноваха;
  2. Гостомель;
  3. Маріуполь;
  4. Харків;
  5. Херсон;
  6. Чернігів.
• Указом від 24 березня 2022:
  1. Буча;
  2. Ірпінь;
  3. Миколаїв;
  4. Охтирка.

Міста-герої в інших країнах

• В Югославії міста могли бути нагороджені Орденом Народного героя, що аналогічно присвоєння звання «Місто-герой» в СРСР.
• В Італії міста були нагороджені Золотою медаллю Військової доблесті під час і після війни.

Галерея

Радянські поштові марки 1965 «Міста-Герої»:

Джерела та література

• Я. В. Верменич. Місто-герой [ 24 вересня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 755. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1028-1.

Примітки

1. Указ Президиума Верховного Совета СССР от 08.05.1965 об утверждении «Положения о высшей степени отличия — звании "Город-Герой"» — Викитека. ru.wikisource.org (рос.). Архів оригіналу за 22 травня 2021. Процитовано 22 травня 2021. 
2. . Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 8 березня 2022. Процитовано 6 березня 2022. 
3. Указ Президиума ВС СССР от 8.05.1965 № 3573-VI — Викитека. ru.wikisource.org (рос.). Архів оригіналу за 22 травня 2021. Процитовано 22 травня 2021. 
4. Указ Президиума ВС СССР от 26.06.1974 № 6163-VIII — Викитека. ru.wikisource.org (рос.). Архів оригіналу за 26 березня 2022. Процитовано 22 травня 2021. 
5. . www.libussr.ru. Архів оригіналу за 22 травня 2021. Процитовано 22 травня 2021. 
6. . www.libussr.ru. Архів оригіналу за 22 травня 2021. Процитовано 22 травня 2021. 
7. . old.omr.gov.ua. Архів оригіналу за 22 травня 2021. Процитовано 22 травня 2021. 
8. Указ Президента України від 6 березня 2022 року року № 111/2022 «Про встановлення почесної відзнаки «Місто-герой України»»
9. Зеленський вручив Бучі відзнаку «Місто-герой» (uk-UA). Процитовано 31 березня 2023. 

Посилання

• Харків — Місто-Герой
• Місто-герой [ 24 квітня 2017 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — ISBN 966-7492-03-6.