Четвертий поділ Польщі — формулювання, вживане до і після початку Другої світової війни у польській історіографії та польській і російській публіцистиці на позначення поділу території польської держави в 1939 році, а іноді також у 1815 та 1918 роках.
Історія Редагувати
1815 поділ Варшавського герцогства Редагувати
Під час наполеонівських війн поляки повернули собі частину території під владою Пруссії. Звільнена територія була названа Варшавським герцогством. Ця територія була розширена у 1809 році за рахунок австрійського поділу. Проте після поразки Наполеона ця територія перейшла під контроль Росії. Його долю треба було вирішити державам-переможницям.
На Віденському конгресі 1815 року європейські лідери ухвалили рішення про ліквідацію Варшавського герцогства. Остаточний вид нових кордонів отримав у двосторонніх договорах, підписаних Росією з Австрією та Пруссією 3 травня 1815, а потім увійшли в остаточний договір, підписаний 9 червня 1815 року.
- Австрійська імперія зайняла Підгуже разом із солеварнями у Величці;
- Королівство Пруссія зайняло західну частина герцогства: Бидгощський департамент з Торуні, Познанський департамент і частина Каліша (так зване Велике князівство Познань);
- Російська імперія зайняла території Варшавського герцогства (4/5 площі). Там було створено автономне Королівство Польське;
- Було створено вільне місто Краків.
Учасники конгресу у Відні знали, що поділ Герцогства був фактично черговим поділом Польщі. Історик Адам Замойський у своїй великій праці, опублікованій англійською: «1815. Падіння Наполеона і Віденський конгрес» писав: « Кастрег (міністр закордонних справ Англії), запрошений на зустріч, погодився, за умови, що він зможе публічно заявити про своє неприйняття самої ідеї поділу Польщі, як він це зробив. не бажає увійти в історію як людина У польській історіографії прийнято називати події з'їзду Четвертим поділом Польщі
1918 Брест-Литовський мир Редагувати
Під час Першої світової війни 5 листопада 1916 року імператори Німеччини та Австрії оголосили про створення Королівства Польського. Під впливом цього оголошення на території Королівства Конгресу, окупованої Центральними державами, з'явилися перші за довгий час польські органи влади, такі як Регентська рада. У цей час формувалася польська адміністрація і армія, підпорядкована Центральним державам.
Проте вже наприкінці 1917 року Австрія та Німеччина здійснили поворот у своїй політиці. Натхнені можливістю отримання зерна та сировини з України, вони вирішили укласти договір з Українською Народною Республікою. За Брест-Литовським договором від 9 лютого 1918 р. українська влада в обмін на постачання Центральним державам була визнана і включена до складу їх територій Хелм та Підлясся
Ця звістка викликала протест майже всіх політичних сил у Польщі. Поляки вважали Брест-Литовський світ державною зрадою та четвертим поділом Польщі
2-а бригада легіонів ополчилася проти своїх колишніх союзників - австрійців, перейшла фронт і приєдналася до 2-го польського корпусу, що формується російською армією.
1939 пакт Молотова — Ріббентропа. Включення Галичини та Волині до складу Української РСР Редагувати
Термін «IV поділ Польщі» вживали ще перед початком Другої світової війни радянські та німецькі дипломати:
«Не бачу для нас іншого виходу, ніж четвертий поділ Польщі.»
Володимир Потьомкін, заступник наркома закордонних справ СРСР, 4 жовтня 1938
«Поляки почуваються впевненими в собі, бо вони розраховують на підтримку Франції та Англії і на матеріальну допомогу Росії, але вони помиляються. Так само, як Гітлер не вважав за можливе владнати питання Австрії та Чехословаччини без згоди Італії, так він і не мислить сьогодні про те, щоб залагодити польсько-німецький спір без Росії. Вже були три поділи Польщі; побачите четвертий!»
Карл-Генріх Боденшац, генерал Люфтваффе і близький соратник Германа Герінга, 6 травня 1939
23 травня 1939 р. Адольф Гітлер на зустрічі вищого командного складу заявив, що завданням Німеччини буде ізоляція Польщі. 22 серпня 1939 р. перед верховним командуванням вермахту він чітко означив ціль — знищити Польщу: мова не про захоплення певної території чи нового кордону, а про знищення ворога. Сталін же хотів відвоювати втрачені в ході Жовтневого перевороту та громадянської війни території колишньої Російської імперії.
Безпосередньо перед початком Другої світової війни 23 серпня 1939 було підписано пакт Молотова — Ріббентропа, який послужив основою для взаємодії між Третім Райхом та СРСР після її початку.
1 вересня 1939 розпочалася агресія Третього Райху проти Польщі, 17 вересня — радянське вторгнення у Польщу. Агресори частину окупованої ними території Другої Речі Посполитої передали всупереч міжнародному праву іншим державам: Німеччина передала 21 листопада 1939 частину польської території, зайнятої вермахтом (Спиш і Орава) Словаччині, тоді як Радянський Союз частину польської території, зайнятої Червоною Армією (Вільнюс з округою), передав 10 жовтня 1939 Литві, що й передбачав Пакт про взаємодопомогу між СРСР і Литвою та про дислокацію Червоної Армії в Литві, укладений у Москві В'ячеславом Молотовим та Юозасом Урбшисом 10 жовтня 1939. На виконання його положень литовська армія вступила у Вільнюс у ніч проти 28 жовтня 1939, взявши місто під литовське управління (до 15 червня 1940, після чого воно було знову окуповане Червоною Армією). Розпорядчі правові акти щодо території Другої Речі Посполитої, ухвалені всупереч ратифікованій Німеччиною та Росією Гаазькій конвенції IV (1907), були недійсними у світлі міжнародного права і не визнавалися як урядом Польщі у вигнанні, так і союзними Польщі державами, а також третіми (нейтральними) країнами упродовж усієї Другої світової війни. Вони порушували і цілу низку інших договорів: з боку Райху — Версальський договір у частині III, що описує кордони Німеччини, пакт Бріана — Келлоґа і Польсько-німецьку декларацію про незастосування сили від 26 січня 1934 та з боку СРСР — Ризький договір, Договір про ненапад між Польщею та Радянським Союзом від 1932 і Договір Ліги Націй.
Щодо подій після 17 вересня 1939 року — розділу польської держави між Райхом і Радянським Союзом — союзні Польщі держави Велика Британія і Франція (які на напад Гітлера відреагували 3 вересня формальним оголошенням війни Німеччині без будь-яких воєнних дій: т. зв. «дивна війна») обмежилися словесним осудом дій СРСР, відмовляючись визнати, що нібито «польська держава та її уряд фактично припинили своє існування», як виправдовував напад Молотов. Саму ж Польщу 31 жовтня 1939 року Молотов зневажливо назвав «потворним дитям Версальського договору».
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- Так назвали німецько-радянське співробітництво в 1939 р. провідні польські та російські історики, дослідники польсько-російських відносин у виданій 2010 року за підтримки урядів Польщі та РФ публікації Польсько-російської групи зі складних питань Białe plamy - Czarne plamy. Sprawy trudne w relacjach polsko-rosyjskich (1918-2008)
- Białe plamy - Czarne plamy. Sprawy trudne w relacjach polsko-rosyjskich (1918-2008), Adam D. Rotfeld, Anatolij W. Torkunow (red.), Warszawa 2010, str. 219, 264
- https://kurierhistoryczny.pl/artykul/ile-bylo-iv-rozbiorow-polski,469.
- Kongres Wiedeński i... czwarty rozbiór Polski. passa.waw.pl (англ.). Процитовано 15 травня 2023.
- Historyk: Polacy uznali pokój brzeski z 1918 r. za IV rozbiór Polski. kultura.gazetaprawna.pl (пол.). 9 лютого 2018. Процитовано 15 травня 2023.
- A. Bregman "Najlepszy sojusznik Hitlera", Londyn 1981, s. 12, za Coulondre R. "De Stalin a Hitler", Paris 1950 s.165
- A. Szymański "Rozmowa z Bodenschatzem", "Wiadomość" nr 394 z 18.10.1953
- Natalja Siergiejewna Lebiediewa, Inwazja Armii Czerwonej, IV rozbiór Polski, w: Białe plamy - Czarne plamy. Sprawy trudne w relacjach polsko-rosyjskich (1918-2008), Adam D. Rotfeld, Anatolij W. Torkunow (red.), Warszawa 2010, s. 266.
- За так званим договором Ріббентроп — Чернак (посол Словацької Республіки в Берліні), укладеним 21 листопада 1939 р. у Берліні.
- Sławomir Dębski. Między Berlinem a Moskwą. Stosunki niemiecko-sowieckie 1939-1941, Warszawa 2007, wyd. II poprawione, Polski Instytut Spraw Międzynarodowych ISBN 978-83-89607-08-9 s.244.
- Це гарантували двосторонні угоди з Польщею (польсько-французький договір про гарантії від 1 грудня 1925 та Договір про англо-польський військовий альянс від 25 серпня 1939 р.).
- Jerzy Łojek, Agresja 17 września 1939, PAX, Warszawa 1990. Tekst noty rządu brytyjskiego (s. 192) i francuskiego (s. 193), omówienie (s. 120 - 123).
- Nota rządu ZSRR z 17.09.1939
- Молотов В. М. Доклад о внешней политике Правительства // Внеочередная пятая сессия Верховного Совета СССР 31 октября - 2 ноября 1939 г. Стенографический отчет. — Издание Верховного Совета СССР, 1939. — С. 7-24. (рос.)
Посилання Редагувати
- Поділи Польщі [ 2 серпня 2018 у Wayback Machine.]
Джерела Редагувати
- Рожик М.Є. та ін. Всесвітня історія: Новітні часи – Четвертий поділ Польщі. Початок Другої світової війни [ 2 серпня 2018 у Wayback Machine.]
- В. Даниленко. «Четвертий поділ» Польщі і встановлення радянського тоталітарного режиму в Західній Україні [ 2 серпня 2018 у Wayback Machine.]
- Andrzej Leszek Szcześniak "Zmowa. IV Rozbiór Polski" Wyd. ALFA, Warszawa 1990 (пол.)