Єгоров Валерій Ігорович

Вале́рій І́горович Єго́ров (нар. 17 грудня 1989(19891217) — 19 лютого 2018) — сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Єгоров Валерій Ігорович
Сержант
Загальна інформація
Народження	17 грудня 1989(1989-12-17) Прилуки
Смерть	19 лютого 2018(2018-02-19) (28 років) Піски
Alma Mater	Прилуцький гуманітарно-педагогічний фаховий коледж імені І. Я. Франка
Військова служба
Роки служби	2014-2018
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Механізовані війська
Формування	34 ОМПБ
Війни / битви	Війна на сході України Бої за Торецьк Бої за Луганський аеропорт Бої під Горлівкою Бої за Піски
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Єгоров.

Життєпис

Народився 1989 року в місті Прилуки (Чернігівська область); 2008-го закінчив Прилуцький гуманітарно-педагогічний коледж імені І. Я. Франка — за спеціальністю педагога-організатора та вчителя початкових класів. Проходив строкову службу у феодосійському батальйоні морської піхоти старшим матросом, на посаді старшого навідника. Паралельно вступив на заочну форму навчання у Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова (Лубенська філія), де 2010-го отримав диплом бакалавра за спеціальністю «початкове навчання (практична психологія)».

19 березня 2014 року призваний за мобілізацією, спочатку служив у 1-й танковій бригаді старшим навідником мінометного розрахунку, за 2 місяці перевівся до 34-го батальйону «Батьківщина» — щоб бути на передовій. На фронті з липня 2014-го, був командиром гранатометного відділення, спочатку батальйон доправили до Костянтинівки, а 21 липня почався штурм Дзержинська; брав безпосередню участь. Пробув приблизно місяць на позиціях у напрямку Дебальцевого та висоти Гостра Могила, там вперше здійснив розвідувальний рейд. З 1 листопада 2014 року став розвідником; 2015-го брав участь у боях за Зайцеве. 25 грудня 2015 року підписав контракт; сержант, командир розвідувального відділення розвідувального взводу. У вільний час на фронті ковалював.

19 лютого 2018 року загинув під час виконання бойового завдання поблизу селища Піски (Ясинуватський район) — група Єгорова потрапила під обстріл з АГС-17, Валерій зазнав осколкового поранення у голову, ще дві години боровся за життя.

21 лютого 2018-го похований в Прилуках на кладовищі «Новий побут».

Без Валерія лишились батьки і старший брат.

Нагороди та вшанування

• указом Президента України № 98/2018 від 6 квітня 2018 року «за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкового виконання військового обов'язку» — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня
• 4 квітня 2018 року відбулося відкриття меморіальної дошки в Прилуцькому коледжі честі Валерія Єгорова.

Примітки

1. Указ Президента України від 6 квітня року № 98/2018 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела

• Єгоров Валерій Ігорович [ 23 травня 2019 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті
• Майже чотири роки на війні: Історія розвідника з 57 бригади, який загинув поблизу Пісків [ 1 грудня 2018 у Wayback Machine.]