www.wikidata.uk-ua.nina.az

Тростянець дендрологічний парк Тростяне ць дендрологічний парк загальнодержавного значення в Україні до 1983 року Держав

Тростянець (дендрологічний парк)

«Тростяне́ць» — дендрологічний парк загальнодержавного значення в Україні (до 1983 року — Державний дендрологічний заповідник «Тростянець» НАН України), парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва середини XIX століття. Створений завдяки зусиллям і коштам Івана Михайловича Скоропадського.

Державний дендрологічний парк «Тростянець» НАН України
50°47′23″ пн. ш. 32°48′59″ сх. д. / 50.78972222224977173° пн. ш. 32.81638888891677652° сх. д. / 50.78972222224977173; 32.81638888891677652Координати: 50°47′23″ пн. ш. 32°48′59″ сх. д. / 50.78972222224977173° пн. ш. 32.81638888891677652° сх. д. / 50.78972222224977173; 32.81638888891677652
Країна  Україна
Розташування  Україна,
Чернігівська область,
селище Тростянець
Площа 204,7 га
Засновано 1834 р.
(статус з 1960 р.)
Оператор НАН України
Посилання
Тростянець (дендрологічний парк) (Чернігівська область)
 Тростянець у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інші географічні об’єкти з назвою Тростянець.

Парк розташований у південно-східній частині Чернігівської області, в селищі Тростянець Ічнянського району, у загалом сприятливих для розвитку деревної рослинності кліматичних умовах. Навколо нього простягаються лісозахисні смуги площею близько 350 га.

Площа дендропарку 204,7 га. Статус присвоєно згідно з Постановою Ради міністрів УРСР № 105 від 29.05.1960 року. Перебуває у віданні: Національна академія наук України.

Розпорядженням Уряду України № 73 від 11 лютого 2004 року колекції інтродуцентів рослин, які є основою ландшафтних насаджень, надано статус «Національного надбання України».

Директор парку — Заслужений природоохоронець України, старший науковий співробітник, кандидат біологічних наук Ільєнко Олексій Олексійович.

Історія парку Редагувати

Створення Редагувати

Засновник парку — Iван Скоропадський

Місцевість, вибрана для створення дендропарку, на початку XIX століття була типовою для Лівобережного лісостепу відкритою рівниною, що розсікалась численними незалісненими заболоченими балками. На південній частині цієї території зростав дубовий гай, частина дерев якого, посаджених у кінці XVIII і на початку XIX століття, збереглися і входять до складу паркових ландшафтів. Решта вибраної території використовувалась як сільськогосподарські угіддя.

Садиба, яка включала великий дерев'яний будинок із баштами та чотири флігелі, була споруджена у 1833 році поблизу струмка Тростянець, що був використаний для створення системи ставків. Шляхом поглиблення балок і насипання гребель було створено Великий став, завдовжки 1,3 км і завширшки біля греблі майже 100 м. Він розділив парк посередині з півночі на південь і став його композиційною віссю. З різних сторін біля ставу було створено два менших за розмірами — Лебединий і Куциха, з якими загальна водна поверхня парку перевищила 10 га.

У 1834 році по берегах ставків на площі бл. 20 га зроблені перші посадки деревних рослин крупномірними саджанцями ялини європейської, тополі та інших місцевих видів. Згодом почали висаджувати також саджанці берези, липи, клена, дуба, які використовували в сусідніх лісонасадженнях. Ці рослини з часом практично повністю загинули, крім тих, які були висаджені безпосередньо біля води. Такі результати перших посадок спонукали Скоропадського до створення власного розсадника на території парку. У балці Богівщина в значній кількості почали вирощувати посадковий матеріал як місцевих видів, так і завезених з інших районів. За наявності достатньої кількості посадкового матеріалу посадки почали здійснювати великими суцільними ділянками, які межували із сінокосними галявинами. Це дало досить позитивні результати.

Наприкінці першої половини XIX століття в насадження почали вводити екзотичні види, саджанці яких доставляли із Риги, Петербурга, Парижа, Києва, Нікітського ботанічного саду, акліматизаційного саду Каразіна та інших місць. Не всі вони приживались у нових умовах, але це сприяло для удосконалення акліматизаційної роботи і застосуванню нових засобів, у тому числі шляхом щеплення екзотів на місцеві види — південних дубів на місцевому дубі, кедра сибірського на сосні звичайній тощо. Це дало позитивні результати: паркові насадження почали швидко збагачуватись новими оригінальними формами з незвичайними декоративними властивостями. Одночасно з розвитком паркових ландшафтів виникла необхідність створення захисних насаджень. Це здійснювалось шляхом заліснення степових ділянок розміром від 0,5 до 15 га за межами паркової території. Насадження розміщувались смугами чи компактними галявинами навкруги парку на відстані до 2 км від нього, створюючи захисну зону, розширену з боку переважного напрямку вітрів. Як правило, у більшості цих насаджень домінував якийсь один вид, наприклад сосна, береза, ялина, дуб, але були і змішані насадження, де до місцевих видів додавались екзоти, запас саджанців яких створювався у розсаднику. Так площу захисних насаджень було доведено до 155 га, з яких 100 га займали хвойні види.

З 1858 року почався новий етап у будівництві Тростянецького парку — перетворення рівнинної місцевості на рельєфний ландшафт. Спочатку роботи здійснювались на 5 га, а згодом площу було розширено до 30 га по обох боках від Великого ставу. Керував роботами головний садівник К. Д. Шлінглоф. З метою створення гірського рельєфу на відведених ділянках частково вирубували існуючі насадження, а в місцях, де створювали високі гірки, вони ставали каркасом і повністю засипались землею. У результаті робіт, що проводили близько 30 років, створено гористий рельєф, де висота окремих гірок сягала 35 метрів. Гірки обсаджували деревами, переважно соснами та кущовими видами.

У 1886 році було проведено першу інвентаризацію насаджень парку і складено топографічний план. За її підсумками площа парку становила 170 га, видовий склад налічував 623 види та форми, з них 161 — хвойних, 462 — листяних, у тому числі дуба — 50 видів і форм, клена — 60, ясена — 37, ільмових — 34, липи — 27, берези — 16, тополі — 18, горобини — 17, ялини та ялиці — 51, сосни — 22, туї — 32, ялівцю — 25 видів та форм. Взагалі за цей період ландшафт парку був практично сформований: захисні насадження займали площу 180 га, формування рельєфу безпосередньо на території парку закінчено, прокладено доріжки, встановлено кам'яні та дерев'яні лави й альтанки, скульптури, побудовані малі архітектурні форми, греблі та мости.

Занепад парку Редагувати

З кінця XIX століття в історії дендропарку починається період повного занепаду, спричиненого смертю Івана Скоропадського в 1887 році і відомими суспільно-політичними подіями початку і середини XX століття. Факт занепаду достовірно засвідчила інвентаризація насаджень парку 1948 року, коли було виявлено тільки 391 вид і форму, зокрема 70 хвойних і 312 листяних. Істотне значення у такому зменшенні видового і формового складу насаджень мав фактор відсутності протягом тривалого часу компетентного і зацікавленого господаря. Так, у січні 1918 року садибу було зруйновано й упродовж майже двох десятиліть парк був у віданні створеного у Тростянці тваринницького радгоспу. Відповідно до постанови Раднаркому УРСР від 25 березня 1938 року, № 392, головна частина парку була виділена в самостійну господарську одиницю і підпорядкована безпосередньо Наркомзему УРСР, а в 1940 році він став державним заповідником і був підпорядкований Головному управлінню по заповідниках. Цього ж року заповіднику було додано 30 га орної землі для створення розсадника і колекційної ділянки.

Відродження Редагувати

З передачею дендропарку до Академії наук УРСР у 1951 році в його історії почався якісно новий період розвитку. Він стає науково-дослідницькою установою, де вивчаються питання інтродукції та акліматизації рослин, реконструкції та відновлення паркових ландшафтів, вегетативного та генеративного розмноження інтродукованих рослин і проводиться ефективна культурно-просвітницька робота. Практично відразу після передачі в Тростянці на площі 11,4 га створюється арборетум, де зібрано майже тисячну колекцію деревних видів, різновидів і форм. Активно розвивається виробничий розсадник, де вирощуються сотні тисяч саджанців різноманітних видів і форм як для потреб власне дендропарку, так і для потреб зеленого будівництва. З часом дендропарк став головним виробником декоративних саджанців для північних регіонів України, а також Росії і Білорусі. Дендропарк використовується і як насіннєва база для постачання зацікавленим структурам насіння екзотичних видів.

Рослинність Редагувати

Тепер у «Тростянці» росте понад 400 видів і форм дерев та кущів, у тому числі бл. 75 шпилькових (серед них рідкісні — смерека Фразера, смерека каліфорнійська, ялина канадська, туя велетенська та інші) і велика колекція листяних (зокрема дубів — понад 15 видів, кленів — понад 20, лип — 9).

Проблеми парку Редагувати

Як свідчать матеріали систематичних інвентаризацій, існує помітна тенденція до зміни видового складу насаджень, що особливо виражено у змішаних групах, до складу яких входять інтродуковані та місцеві види. Інтенсивна динаміка зміни видового складу характерна також для насаджень, які досягають або вже досягли критичного віку: тут спостерігається зменшення кількості інтродуцентів і збільшення кількості місцевих видів, як-от береза, клен, ясен, липа та інші. Самозасів зазначених видів розповсюджується настільки активно, що може створювати реальну загрозу існуванню менш адаптованих до місцевих умов інтродукованих видів.

Не менш активною проблемою парку є відновлення та реконструкція ландшафтів, що є типовою практично для всіх старовинних парків. Причиною цього є те, що з плином часу в насадженнях з'явилось багато екземплярів дерев, які вже пережили свій оптимальний декоративний вік, досягли критичної вікової межі і практично втратили своє декоративне значення. Кількість таких дерев неухильно збільшується і загальна тенденція стає загрозливою.

Галерея Редагувати

бюст Скоропадського
місток через став
усічена колона
галявина

Ювілейна монета Редагувати

Аверс
Реверс

15 вересня 2008 року Національний банк України, продовжуючи серію «Флора і фауна України», ввів в обіг ювілейну монету 175 років державному дендрологічному парку «Тростянець» номіналом 5 гривень, присвячену Тростянецькому парку. Монету виготовлено з нейзильберу, категорія якості карбування — «спеціальний анциркулейтед», маса — 16,54 г, діаметр — 35,0 мм, тираж — 45 000 штук. Гурт монети — рифлений.

На аверсі монети розміщено: праворуч на дзеркальному тлі рельєфне зображення лебедя на воді; ліворуч — дзеркальне зображення лебедя на рельєфному тлі води, над ним — номінал 5/ГРИВЕНЬ, угорі праворуч — малий Державний герб України, півколом напис — НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ (праворуч), унизу — рік карбування монети 2008 та логотип Монетного двору Національного банку України.

На реверсі монети на тлі стилізовано зображеного ставка і парку праворуч розміщено скульптурний портрет його засновника та напис під ним ІВАН/СКОРОПАДСЬКИЙ/ 1804—1887, ліворуч — 175/РОКІВ, по колу — напис: ДЕРЖАВНИЙ ДЕНДРОЛОГІЧНИЙ ПАРК (ліворуч), «ТРОСТЯНЕЦЬ» (угорі).

Художники — Володимир Таран, Олександр Харук, Сергій Харук. Скульптори — Святослав Іваненко, Володимир Атаманчук.

Могила засновника парку Редагувати

Бурхлива і трагічна історія України сприяла як розпорошенню культурного надбання країни, так і відсутності збережених поховань історичних діячів. Тростянецький дендрологічний парк — одне з небагатьох місць України, де випадково збереглося поховання колишнього володаря парку — Івана Скоропадського. На надгробку напис (російською):

Любезный прохожий! Сад, в котором ты гуляешь, насажен мною. Он служил мне утешением в моей жизни. Если ты заметишь беспорядок, ведущий к уничтожению его, то скажи об этом хозяину сада: ты сделаешь доброе дело.

Примітки Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Тростянець (дендрологічний парк)
  1. Сайт Верховної Ради України

Джерела Редагувати

Посилання Редагувати

Див. також Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Trostyane c dendrologichnij park zagalnoderzhavnogo znachennya v Ukrayini do 1983 roku Derzhavnij dendrologichnij zapovidnik Trostyanec NAN Ukrayini park pam yatka sadovo parkovogo mistectva seredini XIX stolittya Stvorenij zavdyaki zusillyam i koshtam Ivana Mihajlovicha Skoropadskogo Derzhavnij dendrologichnij park Trostyanec NAN Ukrayini50 47 23 pn sh 32 48 59 sh d 50 78972222224977173 pn sh 32 81638888891677652 sh d 50 78972222224977173 32 81638888891677652 Koordinati 50 47 23 pn sh 32 48 59 sh d 50 78972222224977173 pn sh 32 81638888891677652 sh d 50 78972222224977173 32 81638888891677652Krayina UkrayinaRoztashuvannya Ukrayina Chernigivska oblast selishe TrostyanecPlosha 204 7 gaZasnovano 1834 r status z 1960 r Operator NAN UkrayiniPosilannyaTrostyanec dendrologichnij park Chernigivska oblast Trostyanec u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi geografichni ob yekti z nazvoyu Trostyanec Park roztashovanij u pivdenno shidnij chastini Chernigivskoyi oblasti v selishi Trostyanec Ichnyanskogo rajonu u zagalom spriyatlivih dlya rozvitku derevnoyi roslinnosti klimatichnih umovah Navkolo nogo prostyagayutsya lisozahisni smugi plosheyu blizko 350 ga Plosha dendroparku 204 7 ga Status prisvoyeno zgidno z Postanovoyu Radi ministriv URSR 105 vid 29 05 1960 roku Perebuvaye u vidanni Nacionalna akademiya nauk Ukrayini Rozporyadzhennyam Uryadu Ukrayini 73 vid 11 lyutogo 2004 roku kolekciyi introducentiv roslin yaki ye osnovoyu landshaftnih nasadzhen nadano status Nacionalnogo nadbannya Ukrayini 1 Direktor parku Zasluzhenij prirodoohoronec Ukrayini starshij naukovij spivrobitnik kandidat biologichnih nauk Ilyenko Oleksij Oleksijovich Zmist 1 Istoriya parku 1 1 Stvorennya 1 2 Zanepad parku 1 3 Vidrodzhennya 2 Roslinnist 3 Problemi parku 4 Galereya 5 Yuvilejna moneta 6 Mogila zasnovnika parku 7 Primitki 7 1 Dzherela 8 Posilannya 9 Div takozhIstoriya parku RedaguvatiStvorennya Redaguvati nbsp Zasnovnik parku Ivan SkoropadskijMiscevist vibrana dlya stvorennya dendroparku na pochatku XIX stolittya bula tipovoyu dlya Livoberezhnogo lisostepu vidkritoyu rivninoyu sho rozsikalas chislennimi nezalisnenimi zabolochenimi balkami Na pivdennij chastini ciyeyi teritoriyi zrostav dubovij gaj chastina derev yakogo posadzhenih u kinci XVIII i na pochatku XIX stolittya zbereglisya i vhodyat do skladu parkovih landshaftiv Reshta vibranoyi teritoriyi vikoristovuvalas yak silskogospodarski ugiddya Sadiba yaka vklyuchala velikij derev yanij budinok iz bashtami ta chotiri fligeli bula sporudzhena u 1833 roci poblizu strumka Trostyanec sho buv vikoristanij dlya stvorennya sistemi stavkiv Shlyahom pogliblennya balok i nasipannya grebel bulo stvoreno Velikij stav zavdovzhki 1 3 km i zavshirshki bilya grebli majzhe 100 m Vin rozdiliv park poseredini z pivnochi na pivden i stav jogo kompozicijnoyu vissyu Z riznih storin bilya stavu bulo stvoreno dva menshih za rozmirami Lebedinij i Kuciha z yakimi zagalna vodna poverhnya parku perevishila 10 ga U 1834 roci po beregah stavkiv na ploshi bl 20 ga zrobleni pershi posadki derevnih roslin krupnomirnimi sadzhancyami yalini yevropejskoyi topoli ta inshih miscevih vidiv Zgodom pochali visadzhuvati takozh sadzhanci berezi lipi klena duba yaki vikoristovuvali v susidnih lisonasadzhennyah Ci roslini z chasom praktichno povnistyu zaginuli krim tih yaki buli visadzheni bezposeredno bilya vodi Taki rezultati pershih posadok sponukali Skoropadskogo do stvorennya vlasnogo rozsadnika na teritoriyi parku U balci Bogivshina v znachnij kilkosti pochali viroshuvati posadkovij material yak miscevih vidiv tak i zavezenih z inshih rajoniv Za nayavnosti dostatnoyi kilkosti posadkovogo materialu posadki pochali zdijsnyuvati velikimi sucilnimi dilyankami yaki mezhuvali iz sinokosnimi galyavinami Ce dalo dosit pozitivni rezultati Naprikinci pershoyi polovini XIX stolittya v nasadzhennya pochali vvoditi ekzotichni vidi sadzhanci yakih dostavlyali iz Rigi Peterburga Parizha Kiyeva Nikitskogo botanichnogo sadu aklimatizacijnogo sadu Karazina ta inshih misc Ne vsi voni prizhivalis u novih umovah ale ce spriyalo dlya udoskonalennya aklimatizacijnoyi roboti i zastosuvannyu novih zasobiv u tomu chisli shlyahom sheplennya ekzotiv na miscevi vidi pivdennih dubiv na miscevomu dubi kedra sibirskogo na sosni zvichajnij tosho Ce dalo pozitivni rezultati parkovi nasadzhennya pochali shvidko zbagachuvatis novimi originalnimi formami z nezvichajnimi dekorativnimi vlastivostyami Odnochasno z rozvitkom parkovih landshaftiv vinikla neobhidnist stvorennya zahisnih nasadzhen Ce zdijsnyuvalos shlyahom zalisnennya stepovih dilyanok rozmirom vid 0 5 do 15 ga za mezhami parkovoyi teritoriyi Nasadzhennya rozmishuvalis smugami chi kompaktnimi galyavinami navkrugi parku na vidstani do 2 km vid nogo stvoryuyuchi zahisnu zonu rozshirenu z boku perevazhnogo napryamku vitriv Yak pravilo u bilshosti cih nasadzhen dominuvav yakijs odin vid napriklad sosna bereza yalina dub ale buli i zmishani nasadzhennya de do miscevih vidiv dodavalis ekzoti zapas sadzhanciv yakih stvoryuvavsya u rozsadniku Tak ploshu zahisnih nasadzhen bulo dovedeno do 155 ga z yakih 100 ga zajmali hvojni vidi Z 1858 roku pochavsya novij etap u budivnictvi Trostyaneckogo parku peretvorennya rivninnoyi miscevosti na relyefnij landshaft Spochatku roboti zdijsnyuvalis na 5 ga a zgodom ploshu bulo rozshireno do 30 ga po oboh bokah vid Velikogo stavu Keruvav robotami golovnij sadivnik K D Shlinglof Z metoyu stvorennya girskogo relyefu na vidvedenih dilyankah chastkovo virubuvali isnuyuchi nasadzhennya a v miscyah de stvoryuvali visoki girki voni stavali karkasom i povnistyu zasipalis zemleyu U rezultati robit sho provodili blizko 30 rokiv stvoreno goristij relyef de visota okremih girok syagala 35 metriv Girki obsadzhuvali derevami perevazhno sosnami ta kushovimi vidami U 1886 roci bulo provedeno pershu inventarizaciyu nasadzhen parku i skladeno topografichnij plan Za yiyi pidsumkami plosha parku stanovila 170 ga vidovij sklad nalichuvav 623 vidi ta formi z nih 161 hvojnih 462 listyanih u tomu chisli duba 50 vidiv i form klena 60 yasena 37 ilmovih 34 lipi 27 berezi 16 topoli 18 gorobini 17 yalini ta yalici 51 sosni 22 tuyi 32 yalivcyu 25 vidiv ta form Vzagali za cej period landshaft parku buv praktichno sformovanij zahisni nasadzhennya zajmali ploshu 180 ga formuvannya relyefu bezposeredno na teritoriyi parku zakincheno prokladeno dorizhki vstanovleno kam yani ta derev yani lavi j altanki skulpturi pobudovani mali arhitekturni formi grebli ta mosti Zanepad parku Redaguvati Z kincya XIX stolittya v istoriyi dendroparku pochinayetsya period povnogo zanepadu sprichinenogo smertyu Ivana Skoropadskogo v 1887 roci i vidomimi suspilno politichnimi podiyami pochatku i seredini XX stolittya Fakt zanepadu dostovirno zasvidchila inventarizaciya nasadzhen parku 1948 roku koli bulo viyavleno tilki 391 vid i formu zokrema 70 hvojnih i 312 listyanih Istotne znachennya u takomu zmenshenni vidovogo i formovogo skladu nasadzhen mav faktor vidsutnosti protyagom trivalogo chasu kompetentnogo i zacikavlenogo gospodarya Tak u sichni 1918 roku sadibu bulo zrujnovano j uprodovzh majzhe dvoh desyatilit park buv u vidanni stvorenogo u Trostyanci tvarinnickogo radgospu Vidpovidno do postanovi Radnarkomu URSR vid 25 bereznya 1938 roku 392 golovna chastina parku bula vidilena v samostijnu gospodarsku odinicyu i pidporyadkovana bezposeredno Narkomzemu URSR a v 1940 roci vin stav derzhavnim zapovidnikom i buv pidporyadkovanij Golovnomu upravlinnyu po zapovidnikah Cogo zh roku zapovidniku bulo dodano 30 ga ornoyi zemli dlya stvorennya rozsadnika i kolekcijnoyi dilyanki Vidrodzhennya Redaguvati Z peredacheyu dendroparku do Akademiyi nauk URSR u 1951 roci v jogo istoriyi pochavsya yakisno novij period rozvitku Vin staye naukovo doslidnickoyu ustanovoyu de vivchayutsya pitannya introdukciyi ta aklimatizaciyi roslin rekonstrukciyi ta vidnovlennya parkovih landshaftiv vegetativnogo ta generativnogo rozmnozhennya introdukovanih roslin i provoditsya efektivna kulturno prosvitnicka robota Praktichno vidrazu pislya peredachi v Trostyanci na ploshi 11 4 ga stvoryuyetsya arboretum de zibrano majzhe tisyachnu kolekciyu derevnih vidiv riznovidiv i form Aktivno rozvivayetsya virobnichij rozsadnik de viroshuyutsya sotni tisyach sadzhanciv riznomanitnih vidiv i form yak dlya potreb vlasne dendroparku tak i dlya potreb zelenogo budivnictva Z chasom dendropark stav golovnim virobnikom dekorativnih sadzhanciv dlya pivnichnih regioniv Ukrayini a takozh Rosiyi i Bilorusi Dendropark vikoristovuyetsya i yak nasinnyeva baza dlya postachannya zacikavlenim strukturam nasinnya ekzotichnih vidiv Roslinnist RedaguvatiTeper u Trostyanci roste ponad 400 vidiv i form derev ta kushiv u tomu chisli bl 75 shpilkovih sered nih ridkisni smereka Frazera smereka kalifornijska yalina kanadska tuya veletenska ta inshi i velika kolekciya listyanih zokrema dubiv ponad 15 vidiv kleniv ponad 20 lip 9 Problemi parku RedaguvatiYak svidchat materiali sistematichnih inventarizacij isnuye pomitna tendenciya do zmini vidovogo skladu nasadzhen sho osoblivo virazheno u zmishanih grupah do skladu yakih vhodyat introdukovani ta miscevi vidi Intensivna dinamika zmini vidovogo skladu harakterna takozh dlya nasadzhen yaki dosyagayut abo vzhe dosyagli kritichnogo viku tut sposterigayetsya zmenshennya kilkosti introducentiv i zbilshennya kilkosti miscevih vidiv yak ot bereza klen yasen lipa ta inshi Samozasiv zaznachenih vidiv rozpovsyudzhuyetsya nastilki aktivno sho mozhe stvoryuvati realnu zagrozu isnuvannyu mensh adaptovanih do miscevih umov introdukovanih vidiv Ne mensh aktivnoyu problemoyu parku ye vidnovlennya ta rekonstrukciya landshaftiv sho ye tipovoyu praktichno dlya vsih starovinnih parkiv Prichinoyu cogo ye te sho z plinom chasu v nasadzhennyah z yavilos bagato ekzemplyariv derev yaki vzhe perezhili svij optimalnij dekorativnij vik dosyagli kritichnoyi vikovoyi mezhi i praktichno vtratili svoye dekorativne znachennya Kilkist takih derev neuhilno zbilshuyetsya i zagalna tendenciya staye zagrozlivoyu Galereya Redaguvati nbsp nbsp nbsp nbsp byust Skoropadskogo mistok cherez stav usichena kolona galyavinaYuvilejna moneta Redaguvati nbsp Avers nbsp Revers15 veresnya 2008 roku Nacionalnij bank Ukrayini prodovzhuyuchi seriyu Flora i fauna Ukrayini vviv v obig yuvilejnu monetu 175 rokiv derzhavnomu dendrologichnomu parku Trostyanec nominalom 5 griven prisvyachenu Trostyaneckomu parku Monetu vigotovleno z nejzilberu kategoriya yakosti karbuvannya specialnij ancirkulejted masa 16 54 g diametr 35 0 mm tirazh 45 000 shtuk Gurt moneti riflenij Na aversi moneti rozmisheno pravoruch na dzerkalnomu tli relyefne zobrazhennya lebedya na vodi livoruch dzerkalne zobrazhennya lebedya na relyefnomu tli vodi nad nim nominal 5 GRIVEN ugori pravoruch malij Derzhavnij gerb Ukrayini pivkolom napis NACIONALNIJ BANK UKRAYiNI pravoruch unizu rik karbuvannya moneti 2008 ta logotip Monetnogo dvoru Nacionalnogo banku Ukrayini Na reversi moneti na tli stilizovano zobrazhenogo stavka i parku pravoruch rozmisheno skulpturnij portret jogo zasnovnika ta napis pid nim IVAN SKOROPADSKIJ 1804 1887 livoruch 175 ROKIV po kolu napis DERZhAVNIJ DENDROLOGIChNIJ PARK livoruch TROSTYaNEC ugori Hudozhniki Volodimir Taran Oleksandr Haruk Sergij Haruk Skulptori Svyatoslav Ivanenko Volodimir Atamanchuk Mogila zasnovnika parku RedaguvatiBurhliva i tragichna istoriya Ukrayini spriyala yak rozporoshennyu kulturnogo nadbannya krayini tak i vidsutnosti zberezhenih pohovan istorichnih diyachiv Trostyaneckij dendrologichnij park odne z nebagatoh misc Ukrayini de vipadkovo zbereglosya pohovannya kolishnogo volodarya parku Ivana Skoropadskogo Na nadgrobku napis rosijskoyu Lyubeznyj prohozhij Sad v kotorom ty gulyaesh nasazhen mnoyu On sluzhil mne utesheniem v moej zhizni Esli ty zametish besporyadok vedushij k unichtozheniyu ego to skazhi ob etom hozyainu sada ty sdelaesh dobroe delo Primitki RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Trostyanec dendrologichnij park Sajt Verhovnoyi Radi Ukrayini Dzherela Redaguvati Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 Ilyenko O O Trostyanec Derzhavnij dendrologichnij park Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 159 784 s il ISBN 978 966 00 1359 9 Bogdana Shevchenko Trostyanec K 2012 96 s Bogdana Shevchenko Ichnyanshina Kriz viki Ichnya Fotoalbom Zoshit pershij K 2010 272 s Bogdana Shevchenko Ichnyanshina Kachanivka Trostyanec Ichnya Fotoalbom K 2010 160 s Bogdana Shevchenko Ichnyanshina Do Udayu do Ichenki do Smoshu do Ostra Fotoalbom Zoshit tretij chastina druga K 2010 284 s Posilannya RedaguvatiFoto Sergiya KlimenkaDiv takozh RedaguvatiKachanivka nacionalnij istoriko kulturnij zapovidnik Sokirinskij arhitekturno parkovij kompleks Chernigivska oblast Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Trostyanec dendrologichnij park amp oldid 39665990