Батьки Панаса Мирного, Тетяна Іванівна та Яків Григорович РудченкиПам'ятний знак на місці, де народився і жив Панас Мирний
Дитинство
Панас Якович Рудченко народився 13 травня 1849 року в родині бухгалтера повітового казначейства в місті Миргороді на Полтавщині. Його батько походив з родини простого козака, який брав участь у війні з Наполеоном 1812 року, зумів дослужитися до чину прапорщика, а повернувшись на Полтавщину, придбав невеликий маєток у селі Білики Миргородського повіту. Мати, Тетяна Іванівна Гординська — донька місцевого колезького реєстратора. Свій рід вона виводила від захожого грека, який брав участь у Семилітній війні (1756—1763). За словами самого Мирного, цей чоловік, «що й прозвавсь Грековим, мав штабс-капітанського чина і за свою службу був нагороджений землею і кріпаками».
Панас був третьою дитиною в сім'ї. Як згадувала ровесниця Мирного Олена Пчілка: «Обставини хатнього життя в сім'ї Рудченків, як і в нашій, були суто українські. Я не пригадую, щоб мати Панасова, Тетяна Іванівна, говорила до дітей інакше, як по-українському, не через яку-небудь ідейну тенденцію, а просто через те, що і в панських повітових сім'ях, не дуже багатих, жилося простенько, можна сказати, серед народної течії української. Отже, діти виростали в близькім товаристві слуг, на лоні простого українського життя. Тим-то українське слово, українська пісня, українські звичаї оточали й П. Рудченка змалку. Часто заходили і в їх господу кобзарі, лірники; вони грали дітям „Чечітку“, „Щиглика“, а всім — пісень поважніших».
Малий Панас відзначався тихою, миролюбною і замкнутою вдачею. Його старша сестра Олександра згадувала, що він любив самотність, був «дуже мирний, колотнечі не терпів: одразу ж тікав геть». Таким самим запам'ятала його й Олена Пчілка вже на ту пору, як їхні родини мешкали в Гадячі: «Малий Панас… пригадується мені яко хлопчик дуже тихої, лагідної вдачі; в дитячому товаристві… держався більше осторонь; сяде, було, собі над горою і дивиться на той широкий краєвид, що одкривався йому з гори».
Навчання і становлення
Після кількох років навчання в Миргородському парафіяльному, а потім у Гадяцькому повітовому училищі (1858—1862) чотирнадцятилітній хлопець йде на роботу. Чиновницька служба Рудченка почалася 1863 року в Гадяцькому повітовому суді. Наступного року він переходить у повітове казначейство помічником бухгалтера, а згодом, після короткочасного перебування у Прилуках, займає цю ж посаду в Миргородському казначействі. Так минули перші вісім років служби в невеликих містах Полтавщини.
На цей час припадають його перші спроби літературної творчості та фольклористичної діяльності. Рудченко почав займатися літературою за вікопомного часу «великих реформ» у Російській імперії, тієї нетривалої «весни» початку 1860-х років, позначеної не лише ліквідацією кріпосного рабства, але й лібералізацією життя загалом. На українському ґрунті ця лібералізація мала яскравий національний колорит, особливо характерний для «громадівського» руху.
Григорій Коваленко наголошував на тому, що Мирного «виховали роки шестидесяті, але не безпосереднє (бо тоді ще Панас був малий), а при допомозі старшого брата Івана». Справді-бо, талановитий і енергійний Іван Рудченко — товариш Михайла Драгоманова відтоді, як сім'я переїхала до Гадяча, де мешкали й Драгоманови, чоловік, близький до провідних діячів полтавської та київської «громад» — був щиро захоплений ідеями «шістдесятників».
Частину зібраних Панасом фольклорних матеріалів згодом опублікував його брат Іван Білик у збірниках «Народные южнорусские сказки» (1869, 1870) та «Чумацкие народные песни» (1874).
З 1871 року Панас Рудченко жив і працював у Полтаві, займаючи різні посади в місцевій казенній палаті. Його зовсім не приваблювала чиновницька кар'єра (хоч сумлінне, ретельне виконання службових обов'язків і дозволило досягти високого чину дійсного статського радника). Панас починає пробувати свої сили в літературі. Прикладом для нього був старший брат Іван, що вже з початку 1860-х публікував свої фольклорні матеріали в «Полтавских губернских ведомостях», друкувався в «Основі», а пізніше видав окремі збірники казок і пісень, перекладав оповідання Тургенєва, виступав у львівському журналі «Правда» з критичними статтями.
Літературна праця
Літературна праця стає справжньою втіхою і відрадою П. Рудченка. Уриваючи час від відпочинку, просиджуючи вечори за письмовим столом, він з натхненням віддається улюбленим заняттям. Перші його твори (вірш «Україні» та оповідання «Лихий попутав»), підписані прибраним ім'ям Панас Мирний, з'явилися за кордоном, у львівському журналі «Правда» 1872 року. Попри те, що у 1870–1880-х письменник продовжує інтенсивно працювати, його твори, в зв'язку з цензурними переслідуваннями українського слова в Російській імперії, друкувались переважно за кордоном і в Наддніпрянській Україні, тому були майже невідомі широким колам читачів.
Так, 1874 року в журналі «Правда» побачили світ нарис «Подоріжжя од Полтави до Гадячого» та оповідання «П'яниця», а 1877 року в Женеві з'являється повість «Лихі люди». Ще 1875 року в співавторстві з братом Іваном Біликом було закінчено роботу над романом «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» і подано до цензури, але у зв'язку з так званим Емським указом1876 року в Росії цей твір не був опублікований і теж вперше з'являється у Женеві1880 року.
Тільки в середині 1880-х твори Панаса Мирного починають друкуватися на Наддніпрянщині: на сторінках альманаху «Рада», який видавав Михайло Старицький у 1883—1884, публікуються перші дві частини роману «Повія» та два оповідання з циклу «Як ведеться, так і живеться». 1886 року в Києві виходять збірник творів письменника «Збираниця з рідного поля» та комедія «Перемудрив». Одночасно Мирний продовжує виступати і в західноукраїнських збірниках та журналах, де друкуються його твори «Лови», «Казка про Правду та Кривду», «Лимерівна», переспів «Дума про військо Ігореве».
Літературні інтереси Панаса Мирного тісно поєднувалися з його громадською діяльністю. Ще за молодих років він був зв'язаний з революційним визвольним рухом, з 1875 року брав участь у нелегальній роботі революційного гуртка «Унія», який був утворений у Полтаві; під час обшуку в нього були знайдені заборонені політичні видання.
Особливо посилюється громадська діяльність Панаса Мирного напередодні і в період першої російської революції. Він виступає з відозвами, в яких закликає до боротьби за свободу й рівноправність жінок. Співпрацює з журналом «Рідний край», який 1905 року почав видаватися в Полтаві. У ряді своїх творів («До сучасної музи», «Сон», «До братів-засланців») відгукується на революційні події.
Коли 1914 року було заборонено вшанування пам'яті Шевченка, письменник у відозві, написаній з цього приводу, висловлює глибокий протест і обурення діями російської влади. Не дивно, що 1915 року поліція розшукує «політично підозрілу особу» Панаса Мирного.
Через те, що письменник, не бажаючи ускладнювати свої службові стосунки, весь час конспірувався, його особа для широких кіл читачів та й для офіційних властей була таємницею. Та річ ще й в тому, що Панас Мирний, як людина виняткової скромності, вважав, що треба дбати не за популярність своєї особи, а за працю на користь народові.
Вже після зайняття Полтави радянськими військами Панас Мирний, незважаючи на свій похилий вік, був змушений працювати у Полтавському губфінвідділі. Серед причин, які змусили письменника працевлаштуватися у похилому віці — тогочасна фінансова й економічна нестабільність та потреба утримувати родину.
Помер Панас Мирний 28 січня 1920 року. Похований у Полтаві.
Псевдонім та розкриття імені
До кінця життя Рудченко не бажав розкривати таємницю власного імені, так само не афішував своє приватне життя. Сергій Єфремов зазначав, що Панас Мирний залишався «напівміфічною істотою, не розгаданою й не оціненою до ладу, хоча б навіть у загальних рисах, навіть на ім'я ширшій громаді незнаною». Деякі його твори були видані навіть без зазначення імені автора — наприклад, повість «Лихі люди», опублікована Михайлом Драгомановим в Женеві 1877 року.
Леонід Ушкалов припускає, що тільки двічі він порушував це тверде правило. Уперше — коли у квітні 1892 року після закінчення вистави «Лимерівна» на прохання публіки вийшов на сцену. Вдруге псевдонім «Панас Мирний» було розкрито наприкінці 1913 року в київському тижневику «Спутник чиновника», де з'явилась коротка інформація «Юбилей А. Я. Рудченко», та в схожому повідомленні, надрукованому на шпальтах газети «Полтавский голос» від 29 жовтня цього ж таки року. Але навіть після цього Мирний залишався «напівміфічною істотою».
Зокрема завдяки такій конспірації у листопаді 1915 року губернське жандармське управління, розшукуючи діячів українського національного руху, не змогло вирахувати особу Рудченка. Вони вважали, що той живе в Полтаві на нелегальному становищі, тоді як справжній Панас Рудченко був одним з найповажніших чиновників на всю губернію: статський радник (цивільний генеральський чин), кавалер п'яти орденів, начальник першого відділу Полтавської казенної палати.
Панас Мирний став відомий широкому загалу вже після смерті.
Реакція на відхід брата від українського руху
З розвитком чиновницької кар'єри і переведенням у Петербург Іван Рудченко відійшов від українофільства. Після свого переїзду до Санкт-Петербурга в 1885 році, він зрікся ідеалів юності, зокрема й українофільства.
Незадовго до смерті, у лютому 1905 року, під враженням від початку Першої російської революції, він писав Мирному: «Теперішній напівбезумний лібералізм, якщо його не загнуздає Земський Собор, може довести Росію до пугачовщини й коліївщини… Не знаю — кому від цього краще буде. А мені — помирати пора… Повернення в дотатарські часи навряд чи приємне Богу й корисне для цивілізації, на якій би мові вона не відбувалася. Пам'ятайте про це!».
На українську літературу він тепер дивитися з неабияким скепсисом. У цьому ж таки листі він напише: «Я, на жаль, і раніше, і тепер не вірив і не вірю у всебічний розвиток малоруської літератури: її межі та значення — для „хатнього вжитку“…».
Є підстави припускати, що Мирний з ним полемізував. Приблизно у 1905—1906 роках він писав: і досі є «чимало своїх-таки мудраків, що, забувши, якого вони роду і плоду, негують своєю рідною мовою, пророкуючи їй короткий вік, доки прості люди просвітяться наукою і одкинуть тоді свою мову як нікчемну…».
Сім'я
Дружина — Олександра Михайлівна Шейдеман (одружилися 1889 року), була молодшою за чоловіка на 14 років.
Середній син Михайло навчався у Варшавському політехнікумі, згодом перевівся у Катеринославський політехнічний інститут. Під час Громадянської війни служив спочатку у Добровольчій армії, згодом у Червоній армії. Пізніше був директором музею Панаса Мирного в Полтаві (1940—1961, з перервою в роки війни). Його син Юрій загинув під час бойових дій на Кавказі 1942 року.
Молодший син Леонід, закінчив гімназію, був вбитий під час радянсько-української війни.
1925 року в Полтаві 3-ю Кобищанську вулицю перейменовано на вулицю Панаса Мирного. Згідно з постановою уряду Української РСР в будинку, де з 1903 року жив письменник, 1940 року утворено літературно-меморіальний музей. 1985 року садибу-музей взято під охорону держави як пам’ятку архітектури місцевого значення. А через кілька років у новому приміщенні відкрито літературну експозицію. Садиба відновлена майже такою, якою була за життя письменника. У центрі подвір’я стоїть дерев’яний будинок, поруч альтанка, навколо сад, де збереглися дерева, посаджені письменником, за садом — ставок.
1951 року в Полтаві було відкрито пам'ятник письменникові.
В 1999 році на його честь було викарбувано пам'ятну монету.
7 квітня1999 року з нагоди 150-ї річниці від дня народження письменника Полтавською обласною радою засновано щорічну обласну премію імені Панаса Мирного за пропозицією Полтавського літературно-меморіального музею Панаса Мирного. Премія присуджується за кращі здобутки, які утверджують гуманістичні й національні ідеали, ідеї незалежності України, духовні цінності українського народу та є вагомим внеском у національно-культурне відродження Української держави у таких номінаціях:
література, літературознавство;
мистецтво;
Могила Панаса Мирного у Полтавінародна творчість, народні ремесла;
журналістика, публіцистика;
благодійна та громадська діяльність (без вручення грошової винагороди).
Премію вручають щорічно 13 травня, у день народження Панаса Мирного.
Творчість
Панас Мирний був одним з найбільш плідних українських письменників свого часу, написавши 718 оригінальних та перекладних поезій, 9 драм, 69 великих та малих прозових творів, 40 прозових уривків без назв — усього понад тисячу творів. Однак левова частка його доробку залишилася в рукописах, і це давало підставу стверджувати, нібито за чотири десятиліття своєї літературної праці він написав не так уже й багато.
оповідання «Лихий попутав», автобіографічне оповідання «Ганнуся», цикл оповідань «Як ведеться, так і живеться», «Пасічник», «Яків Бородай», «Замчище», «Визвол», «Морозенко»
повісті «П'яниця», «Лихі люди», «Лихо давнє й сьогочасне», «Голодна воля», «За водою»
п'єси«Лимерівна», «У черницях», «Перемудрив», «Згуба», «Спокуса», «Не вгашай духу!».
Тематика
Мирний порушував старозаповітну тему страху перед Божою карою. Чому людина так часто зазнає катастроф на бурхливому житейському морі? — думає герой оповідання «Народолюбець». Відповідь: тому що піддається ідеальним поривам, не тримається міри, «золотої середини». "Не здерже чоловік свого замаху, не вкоротча заміру — і полетів сторч головою! Ні, історія не йде шкереберть, вона не робить перескоків — вона плазує тихо, помалу, як мала дитина, але рівним шляхом і рівною ходою. Коли б мене спитали, який шлях вибрати чоловікові, котрий от, приміром, як я, оснастив, осмолив свій корабель і хоче спускати на море, я б йому спершу всього заспівав би слова колядки: «Ой не їдь, синку, поперед війська, / Не зоставайся позаду війська, / Держись війська середнього…». Поняття «золотої мірноти» віддзеркалюють «еволюціонізм» як принцип життя і окремої людини, і всього суспільства. Це — повна підлеглість людини обставинам, законам життя, його «розумові», яка робить її невразливою. І навпаки, підлеглість ідеальним поривам, «дурному серцю» — запорука життєвих поразок і катастроф. Однак на практиці «золота мірнота» часто означала те, що передають українські приказки: «Покірне телятко дві матки ссе» або «Тихше їдь, дальше будеш». В оповіданні «П'яниця» батько, дуже схожий на Якова Григоровича Рудченка, виряджаючи сина на службу, каже: «Знай, сину…, покірне телятко дві матки ссе! Не дивися ти на других, що дуже бришкають угору… Такі завжди тратять своє. Тихше, кажуть, іди, далі будеш. Так і тута». Леонід Ушкалов вважав, що принцип «золотої середини» був утілений у житті Панаса Рудченка як чиновника, що зробив блискучу кар'єру.
Однак для письменника Панаса Мирного був прийнятним протилежний шлях. Ті герої Мирного, що їх можна трактувати як його alter ego, і своїми роздумами, і своїми вчинками є бунтарями. Сергій Єфремов мав усі підстави стверджувати, що Мирний найбільше дорожив «правом на бунт, можливістю стати проти свого „державця“… Сили були занадто нерівні — він це знав, кінець бунту наперед визначено, загибіль забезпечено, — але спокушала принадно вже сама можливість сказати в вічі авторитетові, чого він вартий, зректися послуху й самому спробувати по-своєму і незалежно впорядкувати своє життя». Про це красномовно свідчить і поезія Мирного, і роман «Хіба ревуть воли…», і драма «Лимерівна» та, мабуть, найбільше — містерія «Спокуса», де письменник пробує трактувати бунт як прояв людської екзистенції.
Ушкалов вважає, що в апокрифічному сюжеті про гріхопадіння Мирний розробляє ту саму проблематику, що знайде перегодом свій класичний вираз в «абсурдній людині» Альбера Камю, найвиразніше втіленій французьким екзистенціалістом у сюжеті старогрецького міфа про Сізіфа.
Поштова Марка «Панас Мирний»
Екранізації
за п'єсою В. Лапокниш поставив кінокартину «Лимерівна» (1954);
Панас Мирний у листах та спогадах сучасників: монографія / І. В. Григоренко. — Київ: НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2013. — 203 с. — ISBN 966-660-934-5.
Посилання
Мирний Панас // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 214-215.
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Rudchenko Pana s Mi rnij Pana s Ya kovich Ru dchenko 1 13 travnya 1849 18490513 Mirgorod 28 sichnya 1920 Poltava ukrayinskij prozayik ta dramaturg Panas MirnijIm ya pri narodzhenni Rudchenko Panas YakovichPsevdonim Panas MirnijNarodivsya 1 13 travnya 1849 1849 05 13 Mirgorod Poltavska guberniya Rosijska imperiyaPomer 28 sichnya 1920 1920 01 28 70 rokiv Poltava Poltavska guberniya USRRPohovannya PoltavaPiddanstvo Rosijska imperiyaDiyalnist prozaSfera roboti literatura 1 i drama 1 Mova tvoriv ukrayinska 1 Napryamok realizmZhanr roman opovidannya novela p yesa povistiMagnum opus Hiba revut voli yak yasla povni Brati sestri Rudchenko Ivan Yakovich Panas Mirnij u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Roboti u Vikidzherelah Zmist 1 Zhittyepis 1 1 Ditinstvo 1 2 Navchannya i stanovlennya 1 3 Literaturna pracya 1 4 Psevdonim ta rozkrittya imeni 1 5 Reakciya na vidhid brata vid ukrayinskogo ruhu 2 Sim ya 3 Vshanuvannya pam yati 4 Tvorchist 4 1 Tvori 4 2 Tematika 4 3 Ekranizaciyi 4 4 Teatralni postanovki 5 Bibliografiya 6 Primitki 7 Dzherela ta literatura 8 PosilannyaZhittyepis nbsp Batki Panasa Mirnogo Tetyana Ivanivna ta Yakiv Grigorovich Rudchenki nbsp Pam yatnij znak na misci de narodivsya i zhiv Panas MirnijDitinstvo Panas Yakovich Rudchenko narodivsya 13 travnya 1849 roku v rodini buhgaltera povitovogo kaznachejstva v misti Mirgorodi na Poltavshini Jogo batko pohodiv z rodini prostogo kozaka yakij brav uchast u vijni z Napoleonom 1812 roku zumiv dosluzhitisya do chinu praporshika a povernuvshis na Poltavshinu pridbav nevelikij mayetok u seli Biliki Mirgorodskogo povitu Mati Tetyana Ivanivna Gordinska donka miscevogo kolezkogo reyestratora Svij rid vona vivodila vid zahozhogo greka yakij brav uchast u Semilitnij vijni 1756 1763 Za slovami samogo Mirnogo cej cholovik sho j prozvavs Grekovim mav shtabs kapitanskogo china i za svoyu sluzhbu buv nagorodzhenij zemleyu i kripakami 2 Panas buv tretoyu ditinoyu v sim yi Yak zgaduvala rovesnicya Mirnogo Olena Pchilka Obstavini hatnogo zhittya v sim yi Rudchenkiv yak i v nashij buli suto ukrayinski Ya ne prigaduyu shob mati Panasova Tetyana Ivanivna govorila do ditej inakshe yak po ukrayinskomu ne cherez yaku nebud idejnu tendenciyu a prosto cherez te sho i v panskih povitovih sim yah ne duzhe bagatih zhilosya prostenko mozhna skazati sered narodnoyi techiyi ukrayinskoyi Otzhe diti virostali v blizkim tovaristvi slug na loni prostogo ukrayinskogo zhittya Tim to ukrayinske slovo ukrayinska pisnya ukrayinski zvichayi otochali j P Rudchenka zmalku Chasto zahodili i v yih gospodu kobzari lirniki voni grali dityam Chechitku Shiglika a vsim pisen povazhnishih 3 Malij Panas vidznachavsya tihoyu mirolyubnoyu i zamknutoyu vdacheyu Jogo starsha sestra Oleksandra zgaduvala sho vin lyubiv samotnist buv duzhe mirnij kolotnechi ne terpiv odrazu zh tikav get Takim samim zapam yatala jogo j Olena Pchilka vzhe na tu poru yak yihni rodini meshkali v Gadyachi Malij Panas prigaduyetsya meni yako hlopchik duzhe tihoyi lagidnoyi vdachi v dityachomu tovaristvi derzhavsya bilshe ostoron syade bulo sobi nad goroyu i divitsya na toj shirokij krayevid sho odkrivavsya jomu z gori Navchannya i stanovlennya Pislya kilkoh rokiv navchannya v Mirgorodskomu parafiyalnomu a potim u Gadyackomu povitovomu uchilishi 1858 1862 chotirnadcyatilitnij hlopec jde na robotu Chinovnicka sluzhba Rudchenka pochalasya 1863 roku v Gadyackomu povitovomu sudi Nastupnogo roku vin perehodit u povitove kaznachejstvo pomichnikom buhgaltera a zgodom pislya korotkochasnogo perebuvannya u Prilukah zajmaye cyu zh posadu v Mirgorodskomu kaznachejstvi Tak minuli pershi visim rokiv sluzhbi v nevelikih mistah Poltavshini Na cej chas pripadayut jogo pershi sprobi literaturnoyi tvorchosti ta folkloristichnoyi diyalnosti Rudchenko pochav zajmatisya literaturoyu za vikopomnogo chasu velikih reform u Rosijskij imperiyi tiyeyi netrivaloyi vesni pochatku 1860 h rokiv poznachenoyi ne lishe likvidaciyeyu kriposnogo rabstva ale j liberalizaciyeyu zhittya zagalom Na ukrayinskomu grunti cya liberalizaciya mala yaskravij nacionalnij kolorit osoblivo harakternij dlya gromadivskogo ruhu Grigorij Kovalenko nagoloshuvav na tomu sho Mirnogo vihovali roki shestidesyati ale ne bezposerednye bo todi she Panas buv malij a pri dopomozi starshogo brata Ivana Spravdi bo talanovitij i energijnij Ivan Rudchenko tovarish Mihajla Dragomanova vidtodi yak sim ya pereyihala do Gadyacha de meshkali j Dragomanovi cholovik blizkij do providnih diyachiv poltavskoyi ta kiyivskoyi gromad buv shiro zahoplenij ideyami shistdesyatnikiv Chastinu zibranih Panasom folklornih materialiv zgodom opublikuvav jogo brat Ivan Bilik u zbirnikah Narodnye yuzhnorusskie skazki 1869 1870 ta Chumackie narodnye pesni 1874 Z 1871 roku Panas Rudchenko zhiv i pracyuvav u Poltavi zajmayuchi rizni posadi v miscevij kazennij palati Jogo zovsim ne privablyuvala chinovnicka kar yera hoch sumlinne retelne vikonannya sluzhbovih obov yazkiv i dozvolilo dosyagti visokogo chinu dijsnogo statskogo radnika Panas pochinaye probuvati svoyi sili v literaturi Prikladom dlya nogo buv starshij brat Ivan sho vzhe z pochatku 1860 h publikuvav svoyi folklorni materiali v Poltavskih gubernskih vedomostyah drukuvavsya v Osnovi a piznishe vidav okremi zbirniki kazok i pisen perekladav opovidannya Turgenyeva vistupav u lvivskomu zhurnali Pravda z kritichnimi stattyami Literaturna pracya Literaturna pracya staye spravzhnoyu vtihoyu i vidradoyu P Rudchenka Urivayuchi chas vid vidpochinku prosidzhuyuchi vechori za pismovim stolom vin z nathnennyam viddayetsya ulyublenim zanyattyam Pershi jogo tvori virsh Ukrayini ta opovidannya Lihij poputav pidpisani pribranim im yam Panas Mirnij z yavilisya za kordonom u lvivskomu zhurnali Pravda 1872 roku Popri te sho u 1870 1880 h pismennik prodovzhuye intensivno pracyuvati jogo tvori v zv yazku z cenzurnimi peresliduvannyami ukrayinskogo slova v Rosijskij imperiyi drukuvalis perevazhno za kordonom i v Naddnipryanskij Ukrayini tomu buli majzhe nevidomi shirokim kolam chitachiv nbsp Panas Mirnij pravoruch ta Ivan Bilik 1881 Tak 1874 roku v zhurnali Pravda pobachili svit naris Podorizhzhya od Poltavi do Gadyachogo ta opovidannya P yanicya a 1877 roku v Zhenevi z yavlyayetsya povist Lihi lyudi She 1875 roku v spivavtorstvi z bratom Ivanom Bilikom bulo zakincheno robotu nad romanom Hiba revut voli yak yasla povni i podano do cenzuri ale u zv yazku z tak zvanim Emskim ukazom 1876 roku v Rosiyi cej tvir ne buv opublikovanij i tezh vpershe z yavlyayetsya u Zhenevi 1880 roku Tilki v seredini 1880 h tvori Panasa Mirnogo pochinayut drukuvatisya na Naddnipryanshini na storinkah almanahu Rada yakij vidavav Mihajlo Starickij u 1883 1884 publikuyutsya pershi dvi chastini romanu Poviya ta dva opovidannya z ciklu Yak vedetsya tak i zhivetsya 1886 roku v Kiyevi vihodyat zbirnik tvoriv pismennika Zbiranicya z ridnogo polya ta komediya Peremudriv Odnochasno Mirnij prodovzhuye vistupati i v zahidnoukrayinskih zbirnikah ta zhurnalah de drukuyutsya jogo tvori Lovi Kazka pro Pravdu ta Krivdu Limerivna perespiv Duma pro vijsko Igoreve Literaturni interesi Panasa Mirnogo tisno poyednuvalisya z jogo gromadskoyu diyalnistyu She za molodih rokiv vin buv zv yazanij z revolyucijnim vizvolnim ruhom z 1875 roku brav uchast u nelegalnij roboti revolyucijnogo gurtka Uniya yakij buv utvorenij u Poltavi pid chas obshuku v nogo buli znajdeni zaboroneni politichni vidannya Pidtrimuvav Panas Mirnij tisni zv yazki z bagatma diyachami ukrayinskoyi kulturi Lisenkom Starickim Karpenkom Karim Kropivnickim Kocyubinskim Leseyu Ukrayinkoyu Zankoveckoyu Bililovskim Zharkom Yak chlen komisiyi miskoyi dumi vin bere aktivnu uchast u sporudzhenni pam yatnika Ivanovi Kotlyarevskomu v Poltavi Osoblivo posilyuyetsya gromadska diyalnist Panasa Mirnogo naperedodni i v period pershoyi rosijskoyi revolyuciyi Vin vistupaye z vidozvami v yakih zaklikaye do borotbi za svobodu j rivnopravnist zhinok Spivpracyuye z zhurnalom Ridnij kraj yakij 1905 roku pochav vidavatisya v Poltavi U ryadi svoyih tvoriv Do suchasnoyi muzi Son Do brativ zaslanciv vidgukuyetsya na revolyucijni podiyi Koli 1914 roku bulo zaboroneno vshanuvannya pam yati Shevchenka pismennik u vidozvi napisanij z cogo privodu vislovlyuye glibokij protest i oburennya diyami rosijskoyi vladi Ne divno sho 1915 roku policiya rozshukuye politichno pidozrilu osobu Panasa Mirnogo Cherez te sho pismennik ne bazhayuchi uskladnyuvati svoyi sluzhbovi stosunki ves chas konspiruvavsya jogo osoba dlya shirokih kil chitachiv ta j dlya oficijnih vlastej bula tayemniceyu Ta rich she j v tomu sho Panas Mirnij yak lyudina vinyatkovoyi skromnosti vvazhav sho treba dbati ne za populyarnist svoyeyi osobi a za pracyu na korist narodovi Vzhe pislya zajnyattya Poltavi radyanskimi vijskami Panas Mirnij nezvazhayuchi na svij pohilij vik buv zmushenij pracyuvati u Poltavskomu gubfinviddili Sered prichin yaki zmusili pismennika pracevlashtuvatisya u pohilomu vici togochasna finansova j ekonomichna nestabilnist ta potreba utrimuvati rodinu Pomer Panas Mirnij 28 sichnya 1920 roku Pohovanij u Poltavi Psevdonim ta rozkrittya imeni Do kincya zhittya Rudchenko ne bazhav rozkrivati tayemnicyu vlasnogo imeni tak samo ne afishuvav svoye privatne zhittya Sergij Yefremov zaznachav sho Panas Mirnij zalishavsya napivmifichnoyu istotoyu ne rozgadanoyu j ne ocinenoyu do ladu hocha b navit u zagalnih risah navit na im ya shirshij gromadi neznanoyu Deyaki jogo tvori buli vidani navit bez zaznachennya imeni avtora napriklad povist Lihi lyudi opublikovana Mihajlom Dragomanovim v Zhenevi 1877 roku Leonid Ushkalov pripuskaye sho tilki dvichi vin porushuvav ce tverde pravilo Upershe koli u kvitni 1892 roku pislya zakinchennya vistavi Limerivna na prohannya publiki vijshov na scenu Vdruge psevdonim Panas Mirnij bulo rozkrito naprikinci 1913 roku v kiyivskomu tizhneviku Sputnik chinovnika de z yavilas korotka informaciya Yubilej A Ya Rudchenko ta v shozhomu povidomlenni nadrukovanomu na shpaltah gazeti Poltavskij golos vid 29 zhovtnya cogo zh taki roku Ale navit pislya cogo Mirnij zalishavsya napivmifichnoyu istotoyu Zokrema zavdyaki takij konspiraciyi u listopadi 1915 roku gubernske zhandarmske upravlinnya rozshukuyuchi diyachiv ukrayinskogo nacionalnogo ruhu ne zmoglo virahuvati osobu Rudchenka Voni vvazhali sho toj zhive v Poltavi na nelegalnomu stanovishi todi yak spravzhnij Panas Rudchenko buv odnim z najpovazhnishih chinovnikiv na vsyu guberniyu statskij radnik civilnij generalskij chin kavaler p yati ordeniv nachalnik pershogo viddilu Poltavskoyi kazennoyi palati 2 Panas Mirnij stav vidomij shirokomu zagalu vzhe pislya smerti Reakciya na vidhid brata vid ukrayinskogo ruhu Z rozvitkom chinovnickoyi kar yeri i perevedennyam u Peterburg Ivan Rudchenko vidijshov vid ukrayinofilstva Pislya svogo pereyizdu do Sankt Peterburga v 1885 roci vin zriksya idealiv yunosti zokrema j ukrayinofilstva Nezadovgo do smerti u lyutomu 1905 roku pid vrazhennyam vid pochatku Pershoyi rosijskoyi revolyuciyi vin pisav Mirnomu Teperishnij napivbezumnij liberalizm yaksho jogo ne zagnuzdaye Zemskij Sobor mozhe dovesti Rosiyu do pugachovshini j koliyivshini Ne znayu komu vid cogo krashe bude A meni pomirati pora Povernennya v dotatarski chasi navryad chi priyemne Bogu j korisne dlya civilizaciyi na yakij bi movi vona ne vidbuvalasya Pam yatajte pro ce Na ukrayinsku literaturu vin teper divitisya z neabiyakim skepsisom U comu zh taki listi vin napishe Ya na zhal i ranishe i teper ne viriv i ne viryu u vsebichnij rozvitok maloruskoyi literaturi yiyi mezhi ta znachennya dlya hatnogo vzhitku Ye pidstavi pripuskati sho Mirnij z nim polemizuvav Priblizno u 1905 1906 rokah vin pisav i dosi ye chimalo svoyih taki mudrakiv sho zabuvshi yakogo voni rodu i plodu neguyut svoyeyu ridnoyu movoyu prorokuyuchi yij korotkij vik doki prosti lyudi prosvityatsya naukoyu i odkinut todi svoyu movu yak nikchemnu 2 Sim yaDruzhina Oleksandra Mihajlivna Shejdeman odruzhilisya 1889 roku bula molodshoyu za cholovika na 14 rokiv Starshij sin Viktor zakinchiv yurfak Moskovskogo universitetu Zaginuv 1915 roku v boyah pid Rivnim Serednij sin Mihajlo navchavsya u Varshavskomu politehnikumi zgodom perevivsya u Katerinoslavskij politehnichnij institut Pid chas Gromadyanskoyi vijni sluzhiv spochatku u Dobrovolchij armiyi zgodom u Chervonij armiyi Piznishe buv direktorom muzeyu Panasa Mirnogo v Poltavi 1940 1961 z perervoyu v roki vijni Jogo sin Yurij zaginuv pid chas bojovih dij na Kavkazi 1942 roku Molodshij sin Leonid zakinchiv gimnaziyu buv vbitij pid chas radyansko ukrayinskoyi vijni 4 Vshanuvannya pam yatiDiv takozh Biblioteka imeni Panasa Mirnogo nbsp Byust bilya memorialnogo muzeyu u Poltavi 1925 roku v Poltavi 3 yu Kobishansku vulicyu perejmenovano na vulicyu Panasa Mirnogo Zgidno z postanovoyu uryadu Ukrayinskoyi RSR v budinku de z 1903 roku zhiv pismennik 1940 roku utvoreno literaturno memorialnij muzej 1985 roku sadibu muzej vzyato pid ohoronu derzhavi yak pam yatku arhitekturi miscevogo znachennya A cherez kilka rokiv u novomu primishenni vidkrito literaturnu ekspoziciyu Sadiba vidnovlena majzhe takoyu yakoyu bula za zhittya pismennika U centri podvir ya stoyit derev yanij budinok poruch altanka navkolo sad de zbereglisya dereva posadzheni pismennikom za sadom stavok 5 1951 roku v Poltavi bulo vidkrito pam yatnik pismennikovi V 1999 roci na jogo chest bulo vikarbuvano pam yatnu monetu 6 7 kvitnya 1999 roku z nagodi 150 yi richnici vid dnya narodzhennya pismennika Poltavskoyu oblasnoyu radoyu zasnovano shorichnu oblasnu premiyu imeni Panasa Mirnogo za propoziciyeyu Poltavskogo literaturno memorialnogo muzeyu Panasa Mirnogo 7 Premiya prisudzhuyetsya za krashi zdobutki yaki utverdzhuyut gumanistichni j nacionalni ideali ideyi nezalezhnosti Ukrayini duhovni cinnosti ukrayinskogo narodu ta ye vagomim vneskom u nacionalno kulturne vidrodzhennya Ukrayinskoyi derzhavi u takih nominaciyah literatura literaturoznavstvo mistectvo nbsp Mogila Panasa Mirnogo u Poltavinarodna tvorchist narodni remesla zhurnalistika publicistika blagodijna ta gromadska diyalnist bez vruchennya groshovoyi vinagorodi Premiyu vruchayut shorichno 13 travnya u den narodzhennya Panasa Mirnogo TvorchistPanas Mirnij buv odnim z najbilsh plidnih ukrayinskih pismennikiv svogo chasu napisavshi 718 originalnih ta perekladnih poezij 9 dram 69 velikih ta malih prozovih tvoriv 40 prozovih urivkiv bez nazv usogo ponad tisyachu tvoriv Odnak levova chastka jogo dorobku zalishilasya v rukopisah i ce davalo pidstavu stverdzhuvati nibito za chotiri desyatilittya svoyeyi literaturnoyi praci vin napisav ne tak uzhe j bagato nbsp Yuvilejna moneta NBU Panas Mirnij nominalom 2 grivni ReversTvori opovidannya Lihij poputav avtobiografichne opovidannya Gannusya cikl opovidan Yak vedetsya tak i zhivetsya Pasichnik Yakiv Borodaj Zamchishe Vizvol Morozenko povisti P yanicya Lihi lyudi Liho davnye j sogochasne Golodna volya Za vodoyu romani Hiba revut voli yak yasla povni Poviya novela Lovi p yesi Limerivna U chernicyah Peremudriv Zguba Spokusa Ne vgashaj duhu Tematika Mirnij porushuvav starozapovitnu temu strahu pered Bozhoyu karoyu Chomu lyudina tak chasto zaznaye katastrof na burhlivomu zhitejskomu mori dumaye geroj opovidannya Narodolyubec Vidpovid tomu sho piddayetsya idealnim porivam ne trimayetsya miri zolotoyi seredini Ne zderzhe cholovik svogo zamahu ne vkorotcha zamiru i poletiv storch golovoyu Ni istoriya ne jde shkerebert vona ne robit pereskokiv vona plazuye tiho pomalu yak mala ditina ale rivnim shlyahom i rivnoyu hodoyu Koli b mene spitali yakij shlyah vibrati cholovikovi kotrij ot primirom yak ya osnastiv osmoliv svij korabel i hoche spuskati na more ya b jomu spershu vsogo zaspivav bi slova kolyadki Oj ne yid sinku popered vijska Ne zostavajsya pozadu vijska Derzhis vijska serednogo Ponyattya zolotoyi mirnoti viddzerkalyuyut evolyucionizm yak princip zhittya i okremoyi lyudini i vsogo suspilstva Ce povna pidleglist lyudini obstavinam zakonam zhittya jogo rozumovi yaka robit yiyi nevrazlivoyu I navpaki pidleglist idealnim porivam durnomu sercyu zaporuka zhittyevih porazok i katastrof Odnak na praktici zolota mirnota chasto oznachala te sho peredayut ukrayinski prikazki Pokirne telyatko dvi matki sse abo Tihshe yid dalshe budesh V opovidanni P yanicya batko duzhe shozhij na Yakova Grigorovicha Rudchenka viryadzhayuchi sina na sluzhbu kazhe Znaj sinu pokirne telyatko dvi matki sse Ne divisya ti na drugih sho duzhe brishkayut ugoru Taki zavzhdi tratyat svoye Tihshe kazhut idi dali budesh Tak i tuta Leonid Ushkalov vvazhav sho princip zolotoyi seredini buv utilenij u zhitti Panasa Rudchenka yak chinovnika sho zrobiv bliskuchu kar yeru Odnak dlya pismennika Panasa Mirnogo buv prijnyatnim protilezhnij shlyah Ti geroyi Mirnogo sho yih mozhna traktuvati yak jogo alter ego i svoyimi rozdumami i svoyimi vchinkami ye buntaryami Sergij Yefremov mav usi pidstavi stverdzhuvati sho Mirnij najbilshe dorozhiv pravom na bunt mozhlivistyu stati proti svogo derzhavcya Sili buli zanadto nerivni vin ce znav kinec buntu napered viznacheno zagibil zabezpecheno ale spokushala prinadno vzhe sama mozhlivist skazati v vichi avtoritetovi chogo vin vartij zrektisya posluhu j samomu sprobuvati po svoyemu i nezalezhno vporyadkuvati svoye zhittya Pro ce krasnomovno svidchit i poeziya Mirnogo i roman Hiba revut voli i drama Limerivna ta mabut najbilshe misteriya Spokusa de pismennik probuye traktuvati bunt yak proyav lyudskoyi ekzistenciyi Ushkalov vvazhaye sho v apokrifichnomu syuzheti pro grihopadinnya Mirnij rozroblyaye tu samu problematiku sho znajde peregodom svij klasichnij viraz v absurdnij lyudini Albera Kamyu najviraznishe vtilenij francuzkim ekzistencialistom u syuzheti starogreckogo mifa pro Sizifa 8 nbsp Poshtova Marka Panas Mirnij Ekranizaciyi za p yesoyu V Lapoknish postaviv kinokartinu Limerivna 1954 za odnojmennim romanom pismennika I Kavaleridze stvoriv film Poviya 1961 Teatralni postanovki Teatr na Podoli Hiba revut voli yak yasla povni 2019 avtor Vitalij Zhezhera rezhiser postanovnik ta hudozhnik postanovnik Vitalij Malahov Nacionalnij akademichnij dramatichnij teatr im I Franka Limerivna 1968 Limerivna 2019 rezhiser postanovnik Ivan Urivskij BibliografiyaMirnij P Tvori T 1 Povisti j opovidannya Panas Mirnij Rudchenko red vstup st ta prim Iv Tkachenka Harkiv Derzh vid vo Ukrayini 1928 303 4 s Praci Institutu Tarasa Shevchenka Mirnij P Tvori T 2 Povisti j opovidannya Panas Mirnij Rudchenko red vstup st ta prim Iv Tkachenka Vid 2 ge Kiyiv Derzh vid vo Ukrayini 1929 388 3 s Praci Institutu Tarasa Shevchenka Mirnij P Tvori T 5 Poviya roman z nar zhittya na chotiri chastini Panas Mirnij Rudchenko red vstup st ta prim Iv Tkachenka Vid 2 ge Harkiv Derzh vid vo Ukrayini 1928 284 s Praci Institutu Tarasa Shevchenka Mirnij P Tvori T 6 Drami i komediyi Panas Mirnij Rudchenko red vstup st ta prim Iv Tkachenka Harkiv Derzh vid vo Ukrayini 1929 353 2 s Praci Institutu Tarasa Shevchenka Mirnij P Vibrani tvori v 2 t T 1 Panas Mirnij vstup st M Bazhana Kiyiv Derzh vid vo hudozh lit 1949 12 581 s Mirnij P Vibrani tvori v 2 t T 2 Panas Mirnij Kiyiv Derzh vid vo hudozh lit 1949 639 s 1 portr Mirnij P Hiba revut voli yak yasla povni roman z nar zhittya P Mirnogo ta I Bilika P Mirnij ta I Bilik Nezmin peredruk z 1 go zhenev vid Kiyiv Lviv Ukr nar b ka 19 346 2 s Mirnij P Poviya roman z nar zhittya na 4 chastini Panas Mirnij vstup st i zag red M Aguf B m Derzh lit vid vo 1936 635 5 s Biblioteka klasikiv Mirnij P Hiba revut voli yak yasla povni roman z nar zhittya Panas Mirnij Harkiv Folio 2005 349 1 s Ukrayinska klasika Mirnij P Sered stepiv Panas Mirnij peredm Yu Ciganenka Harkiv Kiyiv Derzh vid vo Ukrayini 1930 66 1 s Mirnij P Poviya Panas Mirnij Harkiv Folio 2007 252 2 s Ukrayinska klasika Mirnij P Vibrani tvori P Mirnij Harkiv Derzh lit vid vo 1936 619 s Mirnij P Vibrani tvori P Mirnij vstup st i prim F Yakubovskogo Harkiv Kiyiv Knigospilka 1930 276 s Literaturna biblioteka Mirnij P Poviya roman z nar zhittya na 4 chastini Panas Mirnij Kiyiv Rad pismennik 1949 447 s Mirnij P Carivna Polunichka p yesa dlya dit teatru na tri spravi z spivami i tancyami zlozhiv virshami Panas Mirnij z ros pyesi Zemlyanichka P Soloveva Allegro Poltava Vid T va Zirka 1919 24 s Mirnij P Hiba revut voli yak yasla povni roman P Mirnij B m Derzh lit vid vo 1936 328 s Mirnij P Vibori do zemstva Panas Mirnij Kiyiv Derzh lit vid vo 1939 76 3 s Mirnij P Golodna volya Liho davnye j sogochasne Panas Mirnij Kiyiv Derzh vid vo hudozh lit 1950 130 s Mirnij P Tovarishi Panas Mirnij Kiyiv Derzh vid vo hudozh lit 1949 88 s il Mirnij P Son Panas Mirnij Kiyiv Derzh vid vo hudozh lit 1950 18 s Primitki a b v Czech National Authority Database d Track Q13550863 a b v Ushkalov Leonid 2012 Panas Mirnij Harkiv Folio Pchilka Olena Slovo pro Panasa Mirnogo https www segodnya ua oldarchive c2256713004f33f5c2256f9a0057e7fb html Chi buli povnimi yasla u Panasa Mirnogo istoriya zhittya znamenitogo avtora Hiba revut voli ipoltavets com ukr 27 lipnya 2022 Procitovano 28 lipnya 2022 Monety Ukrainy moneta Panas Mirnyj nejzilber Numizmatika monety Ukrainy Procitovano 13 travnya 2023 Polozhennya pro Premiyu im Panasa Mirnogo Arhiv originalu za 1 lipnya 2014 Procitovano 20 kvitnya 2011 Ushkalov Leonid 2012 Realizm ce eshatologiya Panas Mirnij Harkiv Majdan Dzherela ta literaturaT I Lazanska Mirnij Panas Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi S 663 784 s il ISBN 978 966 00 1028 1 Enciklopediya Ukrayinoznavstva Lviv 1994 S 1536 1537 Mirnij Panas Zibrannya tvoriv U 7 t Kiyiv Naukova dumka 1968 1971 Mistectvo Ukrayini Biografichnij dovidnik K 1997 S 412 413 Vsemirnyj biograficheskij Enciklopedicheskij slovar M 1998 S 498 USE Universalnij slovnik enciklopediya K 1999 S 1019 Vidatni diyachi Ukrayini minulih stolit K 2001 S 388 389 Rudinska Ye Listi Vasilya Gorlenka do Panasa Mirnogo 1883 1905 z 8 fotogr znimkami Yevgeniya Rudinska Ukr akad nauk Muzej ukr diyachiv nauki ta mistectva U Kiyivi Z druk Ukr akad nauk 1928 IV 106 2 s 6 ark fotoil Zbirnik Istorichno filologichnogo viddilu 60 Kirilyuk Ye Panas Mirnij naris pro zhittya i tvorchist Yevg Kirilyuk Kiyiv Derzh lit vid vo 1939 150 1 s 1 ark portr Panas Mirnij 1849 1949 pam yatka do 100 richchya z dnya narodzh bibliogr ta metod materiali dlya b k sklala M V Bulavicka Akad nauk Ukr RSR Derzh publich b ka URSR Kiyiv Vid vo Akad nauk Ukr RSR 1949 47 s Kirilyuk Ye Panas Mirnij popul naris Ye Kirilyuk Kiyiv Harkiv Ukr derzh vid vo 1944 23 s Panas Mirnij u listah ta spogadah suchasnikiv monografiya I V Grigorenko Kiyiv NPU im M P Dragomanova 2013 203 s ISBN 966 660 934 5 PosilannyaMirnij Panas Shevchenkivska enciklopediya T 4 M Pa u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2013 S 214 215 Mirnij Panas Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1961 T 4 kn VIII Literi Me Na S 979 980 1000 ekz Tvori Panasa Mirnogo v merezhevij biblioteci Vidkrita kniga Mirnij Panas v Elektronnij biblioteci Kultura Ukrayini nbsp Tvori cogo avtora perebuvayut u suspilnomu nadbanni Vi mozhete dopomogti proyektu dodavshi yih u Vikidzherela Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Panas Mirnij amp oldid 40444295
