Ква́шинці [ 5 Січня 2022 у Wayback Machine.] — історичний куток Прилук у західній частині міста між центром і Трубарівщиною. Охоплює територію сучасних вулиць Алгазіна, Юрія Коптєва, Незалежності, Земської, Іванівської, Ветеранської, Костянтинівської, Квашинської, частини Київської.
| Квашинці Прилуки | |
| Вулиця на Квашинцях | |
| Загальна інформація | |
|---|---|
| 50°35′51″ пн. ш. 32°24′49″ сх. д. / 50.59750° пн. ш. 32.41361° сх. д.Координати: 50°35′51″ пн. ш. 32°24′49″ сх. д. / 50.59750° пн. ш. 32.41361° сх. д. | |
| Адмінодиниця | Прилуки |
| Головні вулиці | Київська вулиця, Іванівська вулиця |
Етимологія ред.
За народною етимологією, назва походить від того, що мешканці виготовляли для продажу на прилуцьких базарах квас та квашені овочі і фрукти. ред.
Історичний огляд ред.
Археологічні знахідки на території передмістя Прилук доводять існування поселення ще у добу Київської Русі. Відомо, що 1239 р. Квашинці разом із містом знищили татаро-монголи.
Поселення почали відбудовувати у XVII ст.
Квашинці як передмістя Прилук стали забудовувати згідно з генеральним планом 1802 р. Починалися від Київської брами фортеці (біля сучасного Опанасівського в'їзду) і простягалися вздовж Київської вулиці між p. Удаєм і полем до виїзду з міста (до сучасної вул. Квашинської, колишньої Ділової).
За переписом 1897 р. на Квашинцях нараховувався 1 491 мешканець.
За радянські часи (1929 р.) тут заснували один із найбільших приміських колгоспів «Маяк Ілліча».
Церква і храмові свята ред.
У 1708–1709 роках неподалік від Київської брами на вигоні Квашинців прилуцький полковник Дмитро Горленко власним коштом побудував Іоанно-Дмитрівську церкву на честь святих — покровителів гетьмана Івана Мазепи та його самого.
Храмові свята — день Івана Хрестителя (7 липня) і день св. Дмитра (8 листопада). Сучасні мешканці особливо відзначають перший храм, який збігається з язичницьким святом Купала.
У ці дні починались щорічні ярмарки, які тривали понад тиждень.
Квашинський цвинтар ред.
Згідно з планом Прилук 1805 р. цвинтар розпланували на тодішній західній околиці міста. З приблизно 1840 р. займає місце між вул. Квашинською та пров. Партизанським. Закритий близько 1972.
На цвинтарі розташовані братська могила радянських воїнів, померлих від ран у прилуцьких госпіталях у період Другої світової війни, могила заслуженого лікаря України М. С. Ждановича.
Пам'ятки ред.
- Іванівська церква (1865), ріг вулиць Київської та Іванівської.
Музей ред.
Цікаві Матеріали ред.
- Черниговщина, м. Прилуки. Девушки из угла Квашинец. Нач. 20 ст.
- Карта места
- Упоминание Квашинцев в книге 19 века
Установи ред.
- Завод «Пластмас-Прилуки»,
- Завод ливарно-механічний,
- Панчішна фабрика
- Бавовно-прядильна фабрика
- Фабрика «Прилучанка»,
- Взуттєва фабрика,
- Школи № 2, № 8,
- Медичне училище.
- Музична школа
Галерея квашинських хат ред.
Джерела ред.
- Шкоропад Д. О., Савон O.A. Прилуччина: Енциклопедичний довідник / За ред. Г. Ф. Гайдая. — Ніжин: TOB "Видавництво «Аспект-Поліграф» , 2007. — 560 с. ISBN 978-966-340-221-5
- (укр.). Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України). Архів оригіналу за 5 Січня 2022. Процитовано 5 Січня 2022.
- (укр.). Український науково-дослідницкий інститут архівної справи та документознавства. Архів оригіналу за 21 Січня 2022. Процитовано 5 Січня 2022.
- (рос.). При любом использовании материалов ссылка на https://val.ua обязательная. Архів оригіналу за 5 Січня 2022. Процитовано 5 Січня 2022.
- . wikimapia.org (рос.). Архів оригіналу за 5 Січня 2022. Процитовано 5 січня 2022.
- Afanasij Šafonskij. (рос.). Мыхайло Судиенко, 1851. Архів оригіналу за 5 Січня 2022. Процитовано 30 май 2014.