Ква шинці 5 Січня 2022 у Wayback Machine історичний куток Прилук у західній частині міста між центром і Трубарівщиною Ох

Ква́шинці [ 5 Січня 2022 у Wayback Machine.] — історичний куток Прилук у західній частині міста між центром і Трубарівщиною. Охоплює територію сучасних вулиць Алгазіна, Юрія Коптєва, Незалежності, Земської, Іванівської, Ветеранської, Костянтинівської, Квашинської, частини Київської.


Загальна інформація
Квашинці Прилуки
Квашинці Вулиця на Квашинцях
50°35′51″ пн. ш. 32°24′49″ сх. д. / 50.59750° пн. ш. 32.41361° сх. д. / 50.59750; 32.41361Координати: 50°35′51″ пн. ш. 32°24′49″ сх. д. / 50.59750° пн. ш. 32.41361° сх. д. / 50.59750; 32.41361
Адмінодиниця	Прилуки
Головні вулиці	Київська вулиця, Іванівська вулиця

Етимологія

За народною етимологією, назва походить від того, що мешканці виготовляли для продажу на прилуцьких базарах квас та квашені овочі і фрукти.

Історичний огляд

Археологічні знахідки на території передмістя Прилук доводять існування поселення ще у добу Київської Русі. Відомо, що 1239 р. Квашинці разом із містом знищили татаро-монголи.

Поселення почали відбудовувати у XVII ст.

Квашинці як передмістя Прилук стали забудовувати згідно з генеральним планом 1802 р. Починалися від Київської брами фортеці (біля сучасного Опанасівського в'їзду) і простягалися вздовж Київської вулиці між p. Удаєм і полем до виїзду з міста (до сучасної вул. Квашинської, колишньої Ділової).

За переписом 1897 р. на Квашинцях нараховувався 1 491 мешканець.

За радянські часи (1929 р.) тут заснували один із найбільших приміських колгоспів «Маяк Ілліча».

Церква і храмові свята

У 1708–1709 роках неподалік від Київської брами на вигоні Квашинців прилуцький полковник Дмитро Горленко власним коштом побудував Іоанно-Дмитрівську церкву на честь святих — покровителів гетьмана Івана Мазепи та його самого.

Храмові свята — день Івана Хрестителя (7 липня) і день св. Дмитра (8 листопада). Сучасні мешканці особливо відзначають перший храм, який збігається з язичницьким святом Купала.

У ці дні починались щорічні ярмарки, які тривали понад тиждень.

Квашинський цвинтар

Згідно з планом Прилук 1805 р. цвинтар розпланували на тодішній західній околиці міста. З приблизно 1840 р. займає місце між вул. Квашинською та пров. Партизанським. Закритий близько 1972.

На цвинтарі розташовані братська могила радянських воїнів, померлих від ран у прилуцьких госпіталях у період Другої світової війни, могила заслуженого лікаря України М. С. Ждановича.

Пам'ятки

Іванівська церква (1865), ріг вулиць Київської та Іванівської.

Музей

Музей Олега Кошового

Цікаві Матеріали

Черниговщина, м. Прилуки. Девушки из угла Квашинец. Нач. 20 ст.
Карта места
Упоминание Квашинцев в книге 19 века

Установи

Музична школа (колишня синагога) на вул. Земській

Завод «Пластмас-Прилуки»,
Завод ливарно-механічний,
Бавовно-прядильна фабрика
Фабрика «Прилучанка»,
Взуттєва фабрика,
Школи № 2, № 8,
Медичне училище.
Музична школа

Галерея квашинських хат

Іванівська вул.
вул. Квашинська (колишня Чапаєва)
Квашинці
Музей Олега Кошового
Старі віконниці на вул. Київській

Джерела

Шкоропад Д. О., Савон O.A. Прилуччина: Енциклопедичний довідник / За ред. Г. Ф. Гайдая. — Ніжин: TOB "Видавництво «Аспект-Поліграф» , 2007. — 560 с.

(укр.). Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України). Архів оригіналу за 5 Січня 2022. Процитовано 5 Січня 2022.
(PDF) (укр.). Український науково-дослідницкий інститут архівної справи та документознавства. Архів оригіналу (PDF) за 21 Січня 2022. Процитовано 5 Січня 2022.
(рос.). При любом использовании материалов ссылка на https://val.ua обязательная. Архів оригіналу за 5 Січня 2022. Процитовано 5 Січня 2022.
. wikimapia.org (рос.). Архів оригіналу за 5 Січня 2022. Процитовано 5 січня 2022.
Afanasij Šafonskij. (рос.). Мыхайло Судиенко, 1851. Архів оригіналу за 5 Січня 2022. Процитовано 30 май 2014.

[1] (укр.). Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України). Архів оригіналу за 5 Січня 2022. Процитовано 5 Січня 2022.

[2] (PDF) (укр.). Український науково-дослідницкий інститут архівної справи та документознавства. Архів оригіналу (PDF) за 21 Січня 2022. Процитовано 5 Січня 2022.

[3] (рос.). При любом использовании материалов ссылка на https://val.ua обязательная. Архів оригіналу за 5 Січня 2022. Процитовано 5 Січня 2022.

[4] . wikimapia.org (рос.). Архів оригіналу за 5 Січня 2022. Процитовано 5 січня 2022.

[5] Afanasij Šafonskij. (рос.). Мыхайло Судиенко, 1851. Архів оригіналу за 5 Січня 2022. Процитовано 30 май 2014.