Василь Якович Совачів (15 (27) червня 1876, місто Прилуки, Чернігівська область — 3 травня 1924, село Сливки, Рожнятівський район, Івано-Франківська область) — український громадський діяч, військовий лікар, доктор медицини. Полковник або ж генерал-хорунжий Армії УНР. Чоловік актриси Ганни Совачевої. Небіж українського політичного діяча Миколи Міхновського.
| Василь Якович Совачів | |
|---|---|
| Полковник (1913) Полковник або Генерал-хорунжий медичної служби | |
| | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 15 (27) червня 1876 м. Прилуки, Чернігівська область |
| Смерть | 3 травня 1924 (47 років) с. Сливки, Рожнятівський район, Івано-Франківська область (тиф) |
| Alma Mater | Медичний факультет Київського імператорського університету Святого Володимира |
| Військова служба | |
| Приналежність | УНР |
| Війни / битви | Російсько-японська війна Перша світова війна Українсько-більшовицька війна |
| Командування | |
| інспектор санітарної управи Дієвої армії УНР | |
| Нагороди та відзнаки | |
Життєпис ред.
Народився в місті Прилуки на Полтавщині. Мати Василя — Олімпіада Іванівна Совачева (народжена Міхновська) була сестрою Миколи Івановича Міхновського, батько — священик. У місцевій гімназії заснував учнівську громаду.
З 1893 — на військовій службі у російській армії. Закінчив військове училище, медичний факультет Київського університету (1902 рік), очолював тут студентську громаду, двічі був ув'язнений. Брав участь у російсько-японській війні. З 1907 — начальник дивізійної медично-санітарної лабораторії в Калузі. Згодом працював у військових академіях Санкт-Петербурга асистентом професора Левашова. У роки Першої світової війни 1914-18 років на фронті, полковник медичної служби (1913). У 1917 році в Чернівцях на посаді полкового лікаря, заснував тут Український клюб.
З 1917 року перебував на службі в Армії УНР. У січні 1919 — начальник військово-санітарної управи, з травня 1920 — інспектор санітарної управи Дієвої армії. З 1920 року в таборах інтернованих українських частин у Польщі. Після війни в Галичині — лікар курорту Підлютого з 1923 року.
Помер у містечку Сливки в Карпатах від епідемічного висипного тифу, на який він заразився під час лікування селян.
Совачів залишив кілька праць у галузі медицини, які були надруковані в російських фахових журналах. На еміграції писав довшу джерельну студію про санітарну справу в УНР.
Примітки ред.
- Згідно з Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга I. — К. : Темпора, 2007. — ISBN 966-8201-26-4.
- Згідно з / за ред. І. З. Підкови, Р. М. Шуста. — К. : Генеза, 2001. — ISBN 966-504-439-7. і Українське військо [ 2017-06-26 у Wayback Machine.]
- А. П. Ротач. «Всю жизнь я верила в красоту…» — Анна Викторовна Совачова — известная украинская актриса и общественная деятельница. с. 4 [ 14 грудня 2013 у Wayback Machine.](рос.)
Література ред.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
- Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга I. — К. : Темпора, 2007. — ISBN 966-8201-26-4.
- / за ред. І. З. Підкови, Р. М. Шуста. — К. : Генеза, 2001. — ISBN 966-504-439-7.
- «Календар червоної калини на 1925 рік». — Львів, 1924. — С.141-142.
Посилання ред.
- Українське військо
- Василь Совачів[недоступне посилання з липня 2019] [недоступне посилання]
- Д-р ВАСИЛЬ ЯКОВЛЕВИЧ СОВАЧІВ
| Це незавершена стаття про практикуючого лікаря. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |