«Тракта́т про дві Сарма́тії» (лат. Tractatus de duabus Sarmatiis) — історично-географічний твір доби Відродження, присвячений Східній Європі, що названа Сарматією. Написаний латиною. Виданий 1517 року в Кракові. Автор — краківський канонік і професор Краківської академії Матвій із Міхова. Адресований ольмюцському єпископу Станіславу Турсону. Складається з двох книг. Перша описує Сарматію Азійську — місця проживання татар та передкавказьких народів від Каспійського моря до басейна Дону. Друга розповідає про Сарматію Європейську — землі русинів, литовців і московитів від Дону до Карпат. Перше детальне дослідження східноєвропейського регіону від часів Птолемея.
Трактат про дві Сарматії | |
---|---|
Титульна сторінка першого видання. | |
Автор | Матвій із Міхова |
Мова | латина |
Опубліковано | Краків, 1517 |
| |
Цей твір у Вікісховищі |
Цінне джерело з географії, історії та побуту народів Причорномор'я, Північного Кавказу, Польщі, Угорщини, Литви, Русі, Московії та Криму. У роботі спростовані птолемеєві припущення про існування Гіперборейських і Рифейських гір на північному сході Сарматії. Твір був резонансним у тогочасній Європі і перекладався німецькою (1518, 1534), польською (1535), італійською (1561) мовами.
Назва Редагувати
- За виданням 1517 року: «Трактат про дві Сарматії, Азійську і Європейську, і про те, що в них» (Tractatus de duabus Sarmatiis Asiana et Europiana et de contentis in eis).
- За виданням 1521 року: «Опис Сарматії Азійської та Європейської, і того, що в них міститься» (Descriptio Sarmatiarum Asianae et Europianae et eorum, quae in eis continentur).
Зміст Редагувати
Трактат про дві Сарматії — невелика праця, обсягом 36 аркушів. Вона складається із двох книг. Перша присвячена опису Азійської Сарматії, друга — Європейської Сарматії. Перша книга містить три частини, друга — дві частини. Частини називаються трактатами і поділені на глави за темами. В передмові до твору міститься лист автора до єпископа Станіслава Турсона; в післямові — лист до краківського видавця Йоганна Галлера. У передмові Матвій із Міхова зазначає головний мотив написання свого твору:
Південні краї та приморські народи аж до Індії відкриті королем Португалії. Нехай же і північні краї з народами, що живуть біля Північного океану на схід, відкриті військами короля Польського, стануть тепер відомі світові. |
Книга перша присвячена історії кочових народів Донсько-Волзького межиріччя. Автор розповідає про нашестя татар в ХІІІ столітті, доводячи, що вони є прийшлим, а не автохтонним народом Північного Причорномор'я. Описується завоювання татарами половців, Русі, їхні руйнівні походи до Польщі та Угорщини. В книзі пояснюється як і чому татари прийняли іслам, а також наводяться цінні відомості про їхній побут та дикі звичаї. Автор називає країну татарських народів Скіфією й наводить відомості про історію, ієрархію та військове мистецтво цих народів. Подається поділ татар на три орди — старшу, середню й молодшу. До першої відносяться волзькі татари, прямі нащадки татарських імператорів-завойовників ХІІІ століття. Другу орду складають кримські татари, яких названо татарами-уланами або перекопськими татарами. Третя, наймолодша група, сформована із казанських та ногайських татар. Матвій із Міхова зазначає, що всі татари є неспокійними, агресивними і схильними до по грабунку.
Так само в першій книзі про Азійську Сарматію розповідається про половців, яких автор ототожнює із готами. Подаються відомості про стародавніх аланів, вандалів, свевів, югрів (мадяр) та турків. У другій частині першої книги Матвій із Міхова намагається довести тезу, що поляки є германцями, нащадками вандалів, відомих згодом як венеди.
Книга друга присвячена Русі, Литві та Московії. Під Руссю автор розуміє українські землі від Дону до Карпат (Сарматських гір). Він розповідає про них як про великий край, багатий природними ресурсами. Зазначається, що русини є переважно православними, а їхній політичний центр розташований у Львові. Також описується Самоготія (Жмудь) та Литва, що займали терени Білорусі та власне Литви. Автор подає коротку політичну історію литовців, їхніх взаємин із сусідніми країнами, а також оповідає про географію й устрій Великого князівства Литовського. Остання частина книги розповідає про Московську державу, звичаї її мешканців, історію знищення Новгорода й Пскова, а також підкорення московитами областей Північної Скіфії — Пермі, Югри та Карелії.
Видання Редагувати
- 1517
Mathiae de Mechovia. Tractatus de duabus Sarmatiis Asiana et Europiana et de contentis in eis. — Cracoviae: Ioannis Haller, 1517.
- 1518
Mathiae de Mechovia. Tractatus de duabus Sarmatiis Asiana et Europiana et de contentis in eis. — Augustae Vindelicorum, 1518.
- 1521
Mathiae de Mechovia. Descriptio Sarmatiarum Asianae et Europianae et eorum, quae in eis continentur [Опис Сарматії Азійської та Європейської, і того, що в них міститься]. — Cracoviae, 1521.
Переклади Редагувати
Примітки Редагувати
- Меховский М. Трактат о двух Сарматиях, 1936. — C.45—47.
- Меховский М. Трактат о двух Сарматиях, 1936. — C.119—120.
- Меховский М. Трактат о двух Сарматиях, 1936. — C.47.
- Меховский М. Трактат о двух Сарматиях, 1936. — C.47—93.
- Меховский М. Трактат о двух Сарматиях, 1936. — C.72—79.
- Меховский М. Трактат о двух Сарматиях, 1936. — C.94—98.
- Меховский М. Трактат о двух Сарматиях, 1936. — C.98—112.
- Меховский М. Трактат о двух Сарматиях, 1936. — C.112—119.
- Меховский М. Трактат о двух Сарматиях, 1936. — C.6—7.
- ↑ Меховский М. Трактат о двух Сарматиях, 1936. — C.7.
- Меховский М. Трактат о двух Сарматиях, 1936. — C.7—8.
Джерела Редагувати
Видання:
- Mathiae de Mechovia. . — Cracoviae: Ioannis Haller, 1517.
- Mathias de Miechow. Tractatus de duabus Sarmatiis Asiana et Europiana et de contentis in eis. — Auguste Vindelicorum: Sigmund Grim, Marx Wirsung, 1518.
- Mathias de Miechow. Descriptio Sarmatiarum Asianae et Europianae et eorum, quae in eis continentur. — Cracouiae: Ioannis Haller, 1521.
- Mathiæ a Michou de Sarmatia Asiana atque Europea // Novus orbis regionum ac insularum veteribus incognitarum. — Parisiis, 1532. — p.423—467.
- Johann Huttich, Simon Grynaeus. Novus orbis regionum ac insularum veteribus incognitarum una cum tabula cosmographica. — Basel: Johannes Hervagius, 1537.
- Johann Huttich, Simon Grynaeus. Novus orbis regionum ac insularum veteribus incognitarum una cum tabula cosmographica. — Basel: Johannes Hervagius, 1555.
Переклади і дослідження:
- Johann Mair von Eck. Traktat von baiden Sarmatien und andern anstossenden landen in Asia und Europa von sitten und gepräuchen der völker so darinnen wonen. — Augspurg, 1518.
- Historia delle dve Sarmatie di Mattheo di Micheovo tradotta per il signore Annibal Maggi: con la tavola delle cose notabili. — Vinegia: Gabriel Giolito de Ferrari, 1562.
- Матвей Меховский и его сочинение «О двух Сармациях» // Отечестевнные записки. — т. 92. — Санкт-Петербург, 1854. — Отд ІІ.
- Меховский Матвей. Трактат о двух Сарматиях / Пер. и комм. С. А. Аннинского. — Москва-Ленинград: Издательство Академии наук СССР, 1936. (djvu)
- Maciej z Miechowa. «Opis Sarmacji Azjatyckiej i Europejskiej (oraz tego co się w nich znajduje)» / z łac. przeł. i koment. opatrzył Tadeusz Bieńkowski. — Wrocław: Zakład Narodowy im. Ossolińskich. Wydawnictwo PAN, 1972.
- Меховский Матвей. Трактат о двух Сарматиях // Сибирь в известиях западно-европейских путешественников и писателей, XIII—XVII вв. — Новосибирск. Сибирское отделение Российской академии наук. 2006.
Посилання Редагувати
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Трактат про дві Сарматії