www.wikidata.uk-ua.nina.az

Сарматія У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Сармат 450 до н е 400 н е історичні кордони на картіЄвропе

Сарматія

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Сармат.
Сарматія

450 до н.е. – 400 н.е
Сарматія: історичні кордони на карті
Європейська Сарматія. «Восьма мапа Європи». Згідно «Географії» Клавдія Птолемея. Меркатор, 1482 р.
Столиця Метрополія
Мови Сарматська
Релігії Язичництво
Форма правління Військова демократія
Цар Аріфарн
Інісмей
Історія
 - Засновано 450 до н.е.
 - Ліквідовано 400 н.е
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Сарматія
Приблизне розташування Сарматії в зоні поширення племен Східноіранської мовної групи (позначено помаранчевим) в І ст. до Р. Х.
Європа у 50 р. до н. е.

Сарма́тія (лат. Sarmatia) — історичний регіон у Східній Європі, в Північному Причорноморії, від Сарматських гір (Бескиди у Польщі), Вісли, до Сарматського моря (Балтійське), і до Гіперборейських гір (Урал). Згадується в працях античних авторів як батьківщина кочівницького народу сарматів. За часів Птолемея вважалось, що межа Європи та Азії проходить по Танаїсу (Дон), тому Сарматію поділяли на Європейську та Азійську. У роботах науковців середньовіччя та періоду Відродження використовувалася як синонім Східної Європи — від Балтійського моря на півночі до Чорного моря на півдні, й від Карпат на заході до Волги на сході. Одна з поетичних назв шляхетської Польщі та козацької України раннього нового часу.

Історія Редагувати

Античність Редагувати

Сарматія описується в третій книзі «Географії» античного вченого Клавдія Птолемея. Нею він окреслював терени сучасної Східної Європи, які поділяв на дві частини — Європейську і Азійську Сарматії. Згідно з Птолемеєм Європейська Сарматія (Octava Europe tabula continet Sarmatiam) обмежувалася на півночі Венедською протокою Сарматського океану (Балтійським морем) й частиною невідомої землі. На заході кордон Сарматії пролягав по річці Вістулі (Вісла), частині Германії, що лежала між її витоками, й Сарматським горам (Карпатам). Південну межу складали південь Сарматських гір, Дакія, гирло Борисфену (Дніпра) й берегова лінія Понту (Чорного моря) до річки Керкініт в Криму. Східний кордон Сарматії пролягав від річки Керкініт, через озеро Віка, берегову лінію Меотійського озера (Азовського моря) до річки Танаїс (Дон), а далі — по меридіану, що починається від гирла Танаїсу й закінчується у невідомій північній землі.

За Птолемеєм в Сарматії лежали такі гори: Сарматські, Певка (Тейки), Амадока, Гора Водін (Бодін), Гора Алан (Алаун), Гора Карпат, Венедські гор, Ріпейські гори.

Перша простягалася від Карпат до Дону; друга — від Дону до Каспійського моря. В майбутньому цього поділу Сарматії на Європейську й Азійську частини дотримувалися Маркіан Гераклейський у праці «Об'їзд Європейської Сарматії» (кн ІІ), Помпоній Мела (кн. ІІІ, 55) та інші географи. За Уралом починалась Скитія (див. мапу Птолемея Азія 7 табула).

Середньовіччя й новий час Редагувати

У Середньовіччі землі Північного Причорномор'я називали Сарматією Якоппо з Бергамо та Еней Сільвія Пікколоміні. Останній, щоправда, зазначав, що більшість географів того часу надавали перевагу назві «Скіфія».

В часи Відродження інтерес до Сарматії виріс завдяки праці Матвія із Міхова «Трактат про дві Сарматії» (1517), який вперше після Птолемея детально описав географію Європейської та Азійської Сарматій, а також подав короткі відомості про історію, звичаї та побут народів, що населяли їх.

На географічних картах Східної Європи (М. Вальдземюллера 1513, Бернарда Ваповського 1526 та ін.), у хроніках і в описах польських (Я. Длуґош, Матвій з Мехова), італільських (Алессандро Гваньїні) та інших істориків, як також у писаннях гуманістів XVI–XVII століть назва Сарматія була прийнята для визначення України й Польщі.

Від античних сарматів виводили себе польські, литовські та руські (українські) маґнати і шляхта, з чого й виникла ідеологія сарматизму XVII—XVIII століть.

Сарматія на географічних картах Редагувати

В рукописі «Географія Птолемея» 1420 р. (автор невідомий), на карті «Сарматія» (Сарматіас) (назва карти умовна) вперше були зображені українські землі та вперше на карті міститься напис «Сарматія». В цьому рукописі на карті «Сарматія Азійська» (назва карти умовна) — напис «САRМАТЇА АСЇА» (Сарматія Азійська)..

1467 р. карти: «Європейська Сарматія» (Sarmatia Evropє) та «Сарматія Азійська» (Sarmatia Asiatica). На карті «Сарматія Азійська» (Sarmatia Asiatica) показано частину східноукраїнських земель (Sarmatie in Evropa pars)...

1513 р. Мартін Вальдземюллер. Карта– «Tabula Moderna Sarmatie, Eur, Sive, Hungarie, Polonie, Russie, Prussie, Et, Vvalachie»). Назву «Сарматія» прийняв для визначення України, Польщі, Угорщини, Волощини та Пруссії..

1526 р. Бернард Ваповський. Карта– «Tabula in qua illustrantur ditiones Regni Poloniae ac Magni Ducatus Lithuaniae pars». Ототожнював Сарматію з Україною, Польщею, Угорщиною, Волощиною..

1548 р. Джакомо Гастальді. Карта — «Tabula Europae III» (венеціанське видання «Географії» Птолемея"). Територія на північ і схід від Карпат (Sarmatice montes) — Сарматія Європейська (Sarmatiae Europae Pars)..

1570 р. Андрій Поґрабка. Карта — «Partis Sarmatiae Europae, quae Sigismundo Augusto regi Poloniae potentissimo subiacet nova descriptio» (Частини Європейської Сарматії…). З українських земель виділено «Русь, відома як Роксоланія» (Rvssia, А Ptol Roxolania), Поділля (Podolia), Волинь (Volhinia) та Кодимію (Codimia). В Причорномор'ї, біля Дніпровського лиману (на Лівобережжі) напис — SCYTHIAE PARS (СКІФІЯ)..

1581 р.Абрагам Ортеліус. Карта— «Romani Imperii Imago» — в своєму атласі «Theatrum Orbis Terrarum» (перше видання атласу 1570 р.). Українські землі позначені як Sarmatiae..

1661 р. Філіп Клювер.Карта — «Sarmatia et Scythia, Russia et Tartaria Europaea». На карті українські землі (Правобережжя) позначені як Скіфія (Scythia), а російські землі та Лівобережна Україна як Московія Європейська. Напис Сарматія Європейська (Sarmatia Europaea) охоплює польські, українські, білоруські, литовські та московські землі..

1680 р. Крістоф Целларіус. Карта— «Bosporus, Maeotis, Iberia, Albania et Sarmatia Asiatica» (Босфор, Меотида, Іберія, Албанія та Сарматія Азійська). Територія України позначена як Сарматія Європейська (Sarmatia Europaea). Землі, що знаходяться південніше р. Дон — Сарматія Азійська (Sarmatia Asiatica), на північ від Каспію — «Scythia intra Imaum»..

1685 р. Крістоф Целларіус. Праця «Historia antiqua». Карта «Sarmatia» (Сарматія). Українські землі позначені як Сарматія Європейська (Sarmatia Europaea). Землі, що знаходяться південніше р. Дон — Сарматія Азійська (Sarmatia Asiatica), на північ від Каспійського моря — «Scythia intra Imaum»..

Цікаві факти Редагувати

Юрій Хмельницький — князь Сарматський і вождь Війська Запорозького
  • З 1677 року гетьман Війська Запорозького Юрій Хмельницький використовував титули «князя сарматського і гетьмана Війська Запорозького»; у деяких джерелах — «князя Сарматії, Малої Росії і України, вождь Війська Запорозького».
  • У літописі Самійла Величка XVIII століття сарматськими називаються два народи: «сарматійський народ польський» та «вольний, шляхетський, савроматійський, козако-руський народ». Там само щодо козаків вживаються епітети: «сармато-козацькі предки», «слов'яно-козаки», «козако-руські предки». Також, у тексті Білоцерківського універсалу Богдана Хмельницького від 1648 року до всієї України, Самійло Величко твердить про первинність сарматського походження козаків-русів, від яких пішли поляки:
Передаємо вам це і сповіщаємо, що поляки народилися й пішли від нас же, савроматів та русів, і про це свідчать їхні ж польські хронікарі. Отож були вони спочатку братами нашими, савроматами й русами, але мали велику пожадність до слави й душезгубного багатства і віддалилися від співжиття з нашими стародавніми предками. Вони взяли собі іншу назву (тобто ляхи й поляки), і заволоклися аж за Віслу... Потім, як минуло відтоді вже багато часу, вони розплодилися й примножилися у своїх поселеннях понад Віслою і за Віслою і, невдоволені згаданими вже людськими шкодами і здирствами, безпричинно й по-зрадницькому повстали (як колись Каїн на Авеля) на русів чи савроматів, тобто на своїх же з давнини природних братів... Вони звоювали війною і привласнили через свою ненаситність достеменно наші зі стародавніх часів землі та провінції козако-руські, савроматійські від Поділля і Волох по Віслу і аж до самого Вільня і Смоленська. Мав наш край довгі й просторі кордони, включаючи землі Київську, Галицьку, Львівську, Холминську, Белзьку, Подільську, Волинську, Перемисльську, Мстиславську, Вітебську й Полоцьку. Вони, поляки,не тільки знищили і згладили на згаданих наших землях та провінціях ім’я наше славне козацьке, але, що найгірше й найбільше засмучує, запрягли вони всіх братів наших, роксолан, у невільниче підданське ярмо....
  • В популярній міфологізованій «Історії Русів» XIX століття наводиться привілей короля Казимира III Великого від 17 березня 1339 року, в якому одним із обґрунтувань приєднання Галичини до Польщі було те, що «люд Руський» є з поляками «від одної крові нашої Сарматицької породжений і нам теж кревною посесією приналежний». Там само подається лист козаків до короля Сигізмунда ІІІ від 1596 року, де також наголошується спільне «сарматське» походження русинів і поляків: «Народ Руський, бувши в поєднанні спершу з Князівством Литовським, а згодом — і з Королівством Польським, не був ніколи од них завойований і їм раболіпний, але, яко союзний і єдиноплемінний, од єдиного кореня слов'янського, альбо Сарматського, виниклий…». В іншому місці у зверненні Богдана Хмельницького до козаків, стверджується, що «предки наші, відомі всьому світові Слов'яни, або Сармати і Руси…»

Примітки Редагувати

  1. Клавдий Птолемей. Руководство по географии / составитель проф. М. С. Боднарский. — Москва: Государственное издательство географической литературы, 1953. — Книга третья. Глава V. Положение европейской Сарматии; Глава VIII. Положение азиатской Сарматии [ 21 вересня 2013 у Wayback Machine.]
  2. ↑ Клавдий Птолемей. Руководство по географии / составитель проф. М. С. Боднарский. — Москва: Государственное издательство географической литературы, 1953. — Книга третья. Глава V. Положение европейской Сарматии [ 21 вересня 2013 у Wayback Machine.]
  3. Клавдій Птолемей. Кн. III, гл. 5, ; Кн, V, гл. 8, § 1.
  4. Supplementum supplement ! chronicarum… Venetiis 1513, аркуш 9.
  5. Космографія, гл. XXVII
  6. ↑ Байцар Андрій. Українські землі на картах Клавдія Птолемея http://baitsar.blogspot.com/2017/04/blog-post_24.html
  7. Байцар Андрій.САРМАТСЬКА ДОБА УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ. КАРТИ XV ст. — XVIII ст. https://baitsar.blogspot.com/2018/01/xv-xviii_17.html?spref=fb
  8. ↑ Байцар Андрій. САРМАТСЬКА ДОБА УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ. КАРТИ XV ст. — XVIII ст. http://baitsar.blogspot.com/2018/01/xv-xviii_17.html
  9. Вивод о гетьману Хмельницьком, хто он був і откуда; о дітєх єго і слугах значнійших; і о історику німецьким Пуфендорфію // Летопись событий в Юго-Западной России в XVII веке. Составил Самоил Величко, бывший канцелярист канцелярии войска запорожского, 1720. — Киев: Временная комиссиея для разбора древних актов, 1848—1864. — т. I—XI; Запорозьке козацтво в українській історії, культурі та націоналній самосвідомості: матеріали міжнародної наукової конференції. — Інститут історії України, Науково-дослідний інститут козацтва, 1997. — С. 173.
  10. О обидах, утісненіях, і розореніях, малоросіянам, от поляков творимих; за якого короля і як давно онії начашася… // Летопись событий в Юго-Западной России в XVII веке. Составил Самоил Величко, бывший канцелярист канцелярии войска запорожского, 1720. — Киев: Временная комиссиея для разбора древних актов, 1848—1864. — т. I—XI
  11. Передмова до читальника // Величко С. В. Літопис. Т. 1. / Пер. з книжної української мови, вст. стаття, комент. В. О. Шевчука; Відп. ред. О. В. Мишанич.— К.: Дніпро, 1991.
  12. Літопис. Т. 1. Частина 5./ Пер. з книжної української мови, вст. стаття, комент. В. О. Шевчука; Відп. ред. О. В. Мишанич.— К.: Дніпро, 1991.
  13. Історія Русів. Частина І / Пер. І. Драч. — Київ, 1991.
  14. ↑ Історія Русів. Частина ІІ / Пер. І. Драч. — Київ, 1991.

Джерела та література Редагувати

Література Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Sarmat Sarmatiya450 do n e 400 n eSarmatiya istorichni kordoni na kartiYevropejska Sarmatiya Vosma mapa Yevropi Zgidno Geografiyi Klavdiya Ptolemeya Merkator 1482 r Stolicya MetropoliyaMovi SarmatskaReligiyi YazichnictvoForma pravlinnya Vijskova demokratiyaCar ArifarnInismejIstoriya Zasnovano 450 do n e Likvidovano 400 n eVikishovishe maye multimedijni daniza temoyu SarmatiyaPriblizne roztashuvannya Sarmatiyi v zoni poshirennya plemen Shidnoiranskoyi movnoyi grupi poznacheno pomaranchevim v I st do R H Yevropa u 50 r do n e Sarma tiya lat Sarmatia istorichnij region u Shidnij Yevropi v Pivnichnomu Prichornomoriyi vid Sarmatskih gir Beskidi u Polshi Visli do Sarmatskogo morya Baltijske i do Giperborejskih gir Ural Zgaduyetsya v pracyah antichnih avtoriv yak batkivshina kochivnickogo narodu sarmativ Za chasiv Ptolemeya vvazhalos sho mezha Yevropi ta Aziyi prohodit po Tanayisu Don tomu Sarmatiyu podilyali na Yevropejsku ta Azijsku U robotah naukovciv serednovichchya ta periodu Vidrodzhennya vikoristovuvalasya yak sinonim Shidnoyi Yevropi vid Baltijskogo morya na pivnochi do Chornogo morya na pivdni j vid Karpat na zahodi do Volgi na shodi Odna z poetichnih nazv shlyahetskoyi Polshi ta kozackoyi Ukrayini rannogo novogo chasu Zmist 1 Istoriya 1 1 Antichnist 1 2 Serednovichchya j novij chas 2 Sarmatiya na geografichnih kartah 3 Cikavi fakti 4 Primitki 5 Dzherela ta literatura 5 1 Literatura 6 PosilannyaIstoriya RedaguvatiAntichnist Redaguvati Sarmatiya opisuyetsya v tretij knizi Geografiyi antichnogo vchenogo Klavdiya Ptolemeya 1 Neyu vin okreslyuvav tereni suchasnoyi Shidnoyi Yevropi yaki podilyav na dvi chastini Yevropejsku i Azijsku Sarmatiyi Zgidno z Ptolemeyem Yevropejska Sarmatiya Octava Europe tabula continet Sarmatiam obmezhuvalasya na pivnochi Venedskoyu protokoyu Sarmatskogo okeanu Baltijskim morem j chastinoyu nevidomoyi zemli 2 Na zahodi kordon Sarmatiyi prolyagav po richci Vistuli Visla chastini Germaniyi sho lezhala mizh yiyi vitokami j Sarmatskim goram Karpatam 2 Pivdennu mezhu skladali pivden Sarmatskih gir Dakiya girlo Borisfenu Dnipra j beregova liniya Pontu Chornogo morya do richki Kerkinit v Krimu 2 Shidnij kordon Sarmatiyi prolyagav vid richki Kerkinit cherez ozero Vika beregovu liniyu Meotijskogo ozera Azovskogo morya do richki Tanayis Don a dali po meridianu sho pochinayetsya vid girla Tanayisu j zakinchuyetsya u nevidomij pivnichnij zemli 2 Za Ptolemeyem v Sarmatiyi lezhali taki gori Sarmatski Pevka Tejki Amadoka Gora Vodin Bodin Gora Alan Alaun Gora Karpat Venedski gor Ripejski gori 2 Persha prostyagalasya vid Karpat do Donu druga vid Donu do Kaspijskogo morya 3 V majbutnomu cogo podilu Sarmatiyi na Yevropejsku j Azijsku chastini dotrimuvalisya Markian Geraklejskij u praci Ob yizd Yevropejskoyi Sarmatiyi kn II Pomponij Mela kn III 55 ta inshi geografi Za Uralom pochinalas Skitiya div mapu Ptolemeya Aziya 7 tabula Serednovichchya j novij chas Redaguvati U Serednovichchi zemli Pivnichnogo Prichornomor ya nazivali Sarmatiyeyu Yakoppo z Bergamo 4 ta Enej Silviya Pikkolomini 5 Ostannij shopravda zaznachav sho bilshist geografiv togo chasu nadavali perevagu nazvi Skifiya V chasi Vidrodzhennya interes do Sarmatiyi viris zavdyaki praci Matviya iz Mihova Traktat pro dvi Sarmatiyi 1517 yakij vpershe pislya Ptolemeya detalno opisav geografiyu Yevropejskoyi ta Azijskoyi Sarmatij a takozh podav korotki vidomosti pro istoriyu zvichayi ta pobut narodiv sho naselyali yih Na geografichnih kartah Shidnoyi Yevropi M Valdzemyullera 1513 Bernarda Vapovskogo 1526 ta in u hronikah i v opisah polskih Ya Dlugosh Matvij z Mehova italilskih Alessandro Gvanyini ta inshih istorikiv yak takozh u pisannyah gumanistiv XVI XVII stolit nazva Sarmatiya bula prijnyata dlya viznachennya Ukrayini j Polshi Vid antichnih sarmativ vivodili sebe polski litovski ta ruski ukrayinski magnati i shlyahta z chogo j vinikla ideologiya sarmatizmu XVII XVIII stolit Sarmatiya na geografichnih kartah RedaguvatiV rukopisi Geografiya Ptolemeya 1420 r avtor nevidomij na karti Sarmatiya Sarmatias nazva karti umovna vpershe buli zobrazheni ukrayinski zemli ta vpershe na karti mistitsya napis Sarmatiya V comu rukopisi na karti Sarmatiya Azijska nazva karti umovna napis SARMATYiA ASYiA Sarmatiya Azijska 6 1467 r karti Yevropejska Sarmatiya Sarmatia Evropye ta Sarmatiya Azijska Sarmatia Asiatica Na karti Sarmatiya Azijska Sarmatia Asiatica pokazano chastinu shidnoukrayinskih zemel Sarmatie in Evropa pars 6 7 1513 r Martin Valdzemyuller Karta Tabula Moderna Sarmatie Eur Sive Hungarie Polonie Russie Prussie Et Vvalachie Nazvu Sarmatiya prijnyav dlya viznachennya Ukrayini Polshi Ugorshini Voloshini ta Prussiyi 8 1526 r Bernard Vapovskij Karta Tabula in qua illustrantur ditiones Regni Poloniae ac Magni Ducatus Lithuaniae pars Ototozhnyuvav Sarmatiyu z Ukrayinoyu Polsheyu Ugorshinoyu Voloshinoyu 8 1548 r Dzhakomo Gastaldi Karta Tabula Europae III venecianske vidannya Geografiyi Ptolemeya Teritoriya na pivnich i shid vid Karpat Sarmatice montes Sarmatiya Yevropejska Sarmatiae Europae Pars 8 1570 r Andrij Pograbka Karta Partis Sarmatiae Europae quae Sigismundo Augusto regi Poloniae potentissimo subiacet nova descriptio Chastini Yevropejskoyi Sarmatiyi Z ukrayinskih zemel vidileno Rus vidoma yak Roksolaniya Rvssia A Ptol Roxolania Podillya Podolia Volin Volhinia ta Kodimiyu Codimia V Prichornomor yi bilya Dniprovskogo limanu na Livoberezhzhi napis SCYTHIAE PARS SKIFIYa 8 1581 r Abragam Ortelius Karta Romani Imperii Imago v svoyemu atlasi Theatrum Orbis Terrarum pershe vidannya atlasu 1570 r Ukrayinski zemli poznacheni yak Sarmatiae 8 1661 r Filip Klyuver Karta Sarmatia et Scythia Russia et Tartaria Europaea Na karti ukrayinski zemli Pravoberezhzhya poznacheni yak Skifiya Scythia a rosijski zemli ta Livoberezhna Ukrayina yak Moskoviya Yevropejska Napis Sarmatiya Yevropejska Sarmatia Europaea ohoplyuye polski ukrayinski biloruski litovski ta moskovski zemli 8 1680 r Kristof Cellarius Karta Bosporus Maeotis Iberia Albania et Sarmatia Asiatica Bosfor Meotida Iberiya Albaniya ta Sarmatiya Azijska Teritoriya Ukrayini poznachena yak Sarmatiya Yevropejska Sarmatia Europaea Zemli sho znahodyatsya pivdennishe r Don Sarmatiya Azijska Sarmatia Asiatica na pivnich vid Kaspiyu Scythia intra Imaum 8 1685 r Kristof Cellarius Pracya Historia antiqua Karta Sarmatia Sarmatiya Ukrayinski zemli poznacheni yak Sarmatiya Yevropejska Sarmatia Europaea Zemli sho znahodyatsya pivdennishe r Don Sarmatiya Azijska Sarmatia Asiatica na pivnich vid Kaspijskogo morya Scythia intra Imaum 8 nbsp Yevropejska Sarmatiya Vosma mapa Yevropi zgidno z Geografiyeyu Klavdiya Ptolemeya Nikolaus Germanus 1467 nbsp Azijska Sarmatiya Druga mapa Aziyi Zgidno z Geografiyeyu Klavdiya Ptolemeya N Germanus 1467 nbsp Pont Evksinskij Abragam Ortelius 1590 nbsp Sarmatiya Nikola Sanson 1651Cikavi fakti Redaguvati nbsp Yurij Hmelnickij knyaz Sarmatskij i vozhd Vijska ZaporozkogoZ 1677 roku getman Vijska Zaporozkogo Yurij Hmelnickij vikoristovuvav tituli knyazya sarmatskogo i getmana Vijska Zaporozkogo u deyakih dzherelah knyazya Sarmatiyi Maloyi Rosiyi i Ukrayini vozhd Vijska Zaporozkogo 9 U litopisi Samijla Velichka XVIII stolittya sarmatskimi nazivayutsya dva narodi sarmatijskij narod polskij ta volnij shlyahetskij savromatijskij kozako ruskij narod 10 Tam samo shodo kozakiv vzhivayutsya epiteti sarmato kozacki predki slov yano kozaki kozako ruski predki 11 Takozh u teksti Bilocerkivskogo universalu Bogdana Hmelnickogo vid 1648 roku do vsiyeyi Ukrayini Samijlo Velichko tverdit pro pervinnist sarmatskogo pohodzhennya kozakiv rusiv vid yakih pishli polyaki nbsp Peredayemo vam ce i spovishayemo sho polyaki narodilisya j pishli vid nas zhe savromativ ta rusiv i pro ce svidchat yihni zh polski hronikari Otozh buli voni spochatku bratami nashimi savromatami j rusami ale mali veliku pozhadnist do slavi j dushezgubnogo bagatstva i viddalilisya vid spivzhittya z nashimi starodavnimi predkami Voni vzyali sobi inshu nazvu tobto lyahi j polyaki i zavoloklisya azh za Vislu Potim yak minulo vidtodi vzhe bagato chasu voni rozplodilisya j primnozhilisya u svoyih poselennyah ponad Visloyu i za Visloyu i nevdovoleni zgadanimi vzhe lyudskimi shkodami i zdirstvami bezprichinno j po zradnickomu povstali yak kolis Kayin na Avelya na rusiv chi savromativ tobto na svoyih zhe z davnini prirodnih brativ Voni zvoyuvali vijnoyu i privlasnili cherez svoyu nenasitnist dostemenno nashi zi starodavnih chasiv zemli ta provinciyi kozako ruski savromatijski vid Podillya i Voloh po Vislu i azh do samogo Vilnya i Smolenska Mav nash kraj dovgi j prostori kordoni vklyuchayuchi zemli Kiyivsku Galicku Lvivsku Holminsku Belzku Podilsku Volinsku Peremislsku Mstislavsku Vitebsku j Polocku Voni polyaki ne tilki znishili i zgladili na zgadanih nashih zemlyah ta provinciyah im ya nashe slavne kozacke ale sho najgirshe j najbilshe zasmuchuye zapryagli voni vsih brativ nashih roksolan u nevilniche piddanske yarmo 12 nbsp V populyarnij mifologizovanij Istoriyi Rusiv XIX stolittya navoditsya privilej korolya Kazimira III Velikogo vid 17 bereznya 1339 roku v yakomu odnim iz obgruntuvan priyednannya Galichini do Polshi bulo te sho lyud Ruskij ye z polyakami vid odnoyi krovi nashoyi Sarmatickoyi porodzhenij i nam tezh krevnoyu posesiyeyu prinalezhnij 13 Tam samo podayetsya list kozakiv do korolya Sigizmunda III vid 1596 roku de takozh nagoloshuyetsya spilne sarmatske pohodzhennya rusiniv i polyakiv Narod Ruskij buvshi v poyednanni spershu z Knyazivstvom Litovskim a zgodom i z Korolivstvom Polskim ne buv nikoli od nih zavojovanij i yim rabolipnij ale yako soyuznij i yedinopleminnij od yedinogo korenya slov yanskogo albo Sarmatskogo viniklij 14 V inshomu misci u zvernenni Bogdana Hmelnickogo do kozakiv stverdzhuyetsya sho predki nashi vidomi vsomu svitovi Slov yani abo Sarmati i Rusi 14 Primitki Redaguvati Klavdij Ptolemej Rukovodstvo po geografii sostavitel prof M S Bodnarskij Moskva Gosudarstvennoe izdatelstvo geograficheskoj literatury 1953 Kniga tretya Glava V Polozhenie evropejskoj Sarmatii Glava VIII Polozhenie aziatskoj Sarmatii Arhivovano 21 veresnya 2013 u Wayback Machine a b v g d Klavdij Ptolemej Rukovodstvo po geografii sostavitel prof M S Bodnarskij Moskva Gosudarstvennoe izdatelstvo geograficheskoj literatury 1953 Kniga tretya Glava V Polozhenie evropejskoj Sarmatii Arhivovano 21 veresnya 2013 u Wayback Machine Klavdij Ptolemej Kn III gl 5 Kn V gl 8 1 Supplementum supplement chronicarum Venetiis 1513 arkush 9 Kosmografiya gl XXVII a b Bajcar Andrij Ukrayinski zemli na kartah Klavdiya Ptolemeya http baitsar blogspot com 2017 04 blog post 24 html Bajcar Andrij SARMATSKA DOBA UKRAYiNSKOGO NARODU KARTI XV st XVIII st https baitsar blogspot com 2018 01 xv xviii 17 html spref fb a b v g d e zh i Bajcar Andrij SARMATSKA DOBA UKRAYiNSKOGO NARODU KARTI XV st XVIII st http baitsar blogspot com 2018 01 xv xviii 17 html Vivod o getmanu Hmelnickom hto on buv i otkuda o dityeh yego i slugah znachnijshih i o istoriku nimeckim Pufendorfiyu Letopis sobytij v Yugo Zapadnoj Rossii v XVII veke Sostavil Samoil Velichko byvshij kancelyarist kancelyarii vojska zaporozhskogo 1720 Kiev Vremennaya komissieya dlya razbora drevnih aktov 1848 1864 t I XI Zaporozke kozactvo v ukrayinskij istoriyi kulturi ta nacionalnij samosvidomosti materiali mizhnarodnoyi naukovoyi konferenciyi Institut istoriyi Ukrayini Naukovo doslidnij institut kozactva 1997 S 173 O obidah utisneniyah i rozoreniyah malorosiyanam ot polyakov tvorimih za yakogo korolya i yak davno oniyi nachashasya Letopis sobytij v Yugo Zapadnoj Rossii v XVII veke Sostavil Samoil Velichko byvshij kancelyarist kancelyarii vojska zaporozhskogo 1720 Kiev Vremennaya komissieya dlya razbora drevnih aktov 1848 1864 t I XI Peredmova do chitalnika Velichko S V Litopis T 1 Per z knizhnoyi ukrayinskoyi movi vst stattya koment V O Shevchuka Vidp red O V Mishanich K Dnipro 1991 Litopis T 1 Chastina 5 Per z knizhnoyi ukrayinskoyi movi vst stattya koment V O Shevchuka Vidp red O V Mishanich K Dnipro 1991 Istoriya Rusiv Chastina I Per I Drach Kiyiv 1991 a b Istoriya Rusiv Chastina II Per I Drach Kiyiv 1991 Dzherela ta literatura RedaguvatiSarmatiya Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 460 944 s il ISBN 978 966 00 1290 5 Bajcar Andrij SARMATSKA DOBA UKRAYiNSKOGO NARODU KARTI XV st XVIII st https baitsar blogspot com 2018 01 xv xviii 17 html spref fbLiteratura Redaguvati Gvanyini Oleksandr Hronika yevropejskoyi Sarmatiyi 1 Vidp red V A Smolij uporyadk ta per z polskoyi o Yu Micika Kiyiv Kiyevo mogilyanska akademiya 2007 Gvanyini Oleksandr Hronika yevropejskoyi Sarmatiyi Uporyadkuv ta per z polskoyi o Yu Micika 2 ge vid dooprac Kiyiv Kiyevo Mogilyanska akademiya 2009 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 Posilannya RedaguvatiSarmatiya Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2003 T 5 P S 736 s ISBN 966 7492 05 2 Opis Sarmatiyi v Geografiyi Klavdiya Ptolemeya druga polovina II st n e Istoriya Ukrayini Hrestomatiya Uporyad V M Litvin Vidp red V A Smolij NAN Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini K Naukova dumka 2013 S 29 30 1056 s ISBN 978 966 00 1312 4 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Sarmatiya amp oldid 40015609