www.wikidata.uk-ua.nina.az

Орда У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна хан з половецької orda зібрання двір 1 у X XVIII ст тип суспіл

Орда

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Орда (хан).

Орда́ (з половецької: orda, «зібрання», «двір») — у X—XVIII ст. тип суспільно-військової організації кочових народів Євразійського степу. Аналог племені або роду. Деякі успішні орди утворювали держави — ханства. Синоніми — «юрт» (юрта, «рід, плем'я») і «улус» («країна»).

Етимологія Редагувати

Етимологічно, слово «орда» походить від монгольського слова «ордо» або турецького «орта», що означає сторону, відділ, намет або напрям, тлумачиться як обоз, табір або палац, намет, місце влади або королівського двору.

У рамках китайської імперії Ляо, слово «ордо» використовувалось по відношенню до навколишнього середовища найважливіших людей в країні (як Європейського королівського двору), включаючи рабів, слуг і охоронців. Імператори, імператриці і князі мали свої орди.

Пізніше у європейській історичній літературі у зв'язку з створенням негативного образу давніх степових народів Азії це слово набуває негативного значення (щось на зразок «військо-зграя ворогів-кочівників-загарбників»).

Назвою Орда (з великої букви) прийнято позначати суспільно-політичну військову, структуру створену Чингіз-ханом у XIII ст. в степах Євразії. Інші її назви — Монгольська імперія та царство Ординське.

Орди Редагувати

В руській, польській а згодом і в українській та російській історичній науці ордою прийнято називати будь-яку суспільно-політичну військову структуру кочівників Великого Євразійського степу до XIII ст. Так, можна зустріти згадки про скіфські і сарматські орди, тюркські орди, орди Аттіли, булгарські, половецькі та інші.

На території Південної України за середньовіччя також існували орди:

Відомі орди Редагувати

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Codex cumanicus. Magyar Tudományos Akadémia, Budapest, 1880. — P. 257.
  2. Abbott Gleason: A companion to Russian history. Wiley-Blackwell, 2009. ISBN 9781405135603.
  3. The Turks: Middle ages. 2002.
  4. Empire of the Mongols. August 2009, s. 12-. ISBN 9781604131635
  5. Leo de Hartog: Russia and the Mongol yoke: the history of the Russian principalities and the Golden Horde, 1221—1502. 1996. ISBN 9781850439615.
  6. Michael Kohn: Mongolia. 1 May 2008, s. 25-. ISBN 9781741045789.
  7. The journey of William of Rubruck to the eastern parts of the world, 1253-55. Printed for the Hakluyt Society, 1900, s. 57

Джерела та література Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Orda han Orda z poloveckoyi orda zibrannya dvir 1 u X XVIII st tip suspilno vijskovoyi organizaciyi kochovih narodiv Yevrazijskogo stepu Analog plemeni abo rodu Deyaki uspishni ordi utvoryuvali derzhavi hanstva Sinonimi yurt yurta rid plem ya i ulus krayina Zmist 1 Etimologiya 2 Ordi 3 Vidomi ordi 4 Div takozh 5 Primitki 6 Dzherela ta literatura 7 PosilannyaEtimologiya RedaguvatiEtimologichno slovo orda pohodit vid mongolskogo slova ordo 2 abo tureckogo orta sho oznachaye storonu viddil namet abo napryam 3 tlumachitsya yak oboz tabir abo palac namet 4 misce vladi 5 abo korolivskogo dvoru 6 7 U ramkah kitajskoyi imperiyi Lyao slovo ordo vikoristovuvalos po vidnoshennyu do navkolishnogo seredovisha najvazhlivishih lyudej v krayini yak Yevropejskogo korolivskogo dvoru vklyuchayuchi rabiv slug i ohoronciv Imperatori imperatrici i knyazi mali svoyi ordi Piznishe u yevropejskij istorichnij literaturi u zv yazku z stvorennyam negativnogo obrazu davnih stepovih narodiv Aziyi ce slovo nabuvaye negativnogo znachennya shos na zrazok vijsko zgraya vorogiv kochivnikiv zagarbnikiv Nazvoyu Orda z velikoyi bukvi prijnyato poznachati suspilno politichnu vijskovu strukturu stvorenu Chingiz hanom u XIII st v stepah Yevraziyi Inshi yiyi nazvi Mongolska imperiya ta carstvo Ordinske Ordi RedaguvatiV ruskij polskij a zgodom i v ukrayinskij ta rosijskij istorichnij nauci ordoyu prijnyato nazivati bud yaku suspilno politichnu vijskovu strukturu kochivnikiv Velikogo Yevrazijskogo stepu do XIII st Tak mozhna zustriti zgadki pro skifski i sarmatski ordi tyurkski ordi ordi Attili bulgarski polovecki ta inshi Na teritoriyi Pivdennoyi Ukrayini za serednovichchya takozh isnuvali ordi Bilgorodska Budzhacka Dobrudzhanska Malih nogayiv Dzhambujlucka Perekopska Yedisanska Ochakivska Yedichkulska KrimskaVidomi ordi RedaguvatiBila Orda utvorena 1226 Sinya Orda utvorena 1227 Zolota Orda Tataro mongolska derzhava utvorena v 1240 h rokah Velika Orda zalishki Zolotoyi Ordi priblizno z 1466 do 1502 Nogajska Orda tatarskogo klanu roztashovana v regioni gir Kavkazu utvorena 1390Div takozh RedaguvatiYurta OrdosPrimitki Redaguvati Codex cumanicus Magyar Tudomanyos Akademia Budapest 1880 P 257 Abbott Gleason A companion to Russian history Wiley Blackwell 2009 ISBN 9781405135603 The Turks Middle ages 2002 Empire of the Mongols August 2009 s 12 ISBN 9781604131635 Leo de Hartog Russia and the Mongol yoke the history of the Russian principalities and the Golden Horde 1221 1502 1996 ISBN 9781850439615 Michael Kohn Mongolia 1 May 2008 s 25 ISBN 9781741045789 The journey of William of Rubruck to the eastern parts of the world 1253 55 Printed for the Hakluyt Society 1900 s 57Dzherela ta literatura RedaguvatiO I Galenko Orda Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2010 T 7 Ml O S 622 728 s il ISBN 978 966 00 1061 1 Malij slovnik istoriyi Ukrayini vidpov red V A Smolij K Libid 1997 464 s ISBN 5 325 00781 5 Posilannya RedaguvatiOrda Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2002 T 4 N P 720 s ISBN 966 7492 04 4 Derzhavnist i derzhavna sluzhba u davnih stepovih imperiyah Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Orda amp oldid 36808126