www.wikidata.uk-ua.nina.az

Біла Орда Ця стаття про державу Про палац див Акорда резиденція Бі ла Орда Ак Орда феодальне тюркське політичне і військ

Біла Орда

Ця стаття про державу. Про палац див. Акорда (резиденція).

Бі́ла Орда́ (Ак-Орда) — феодальне тюркське політичне і військове утворення, що утворилася в XIV столітті (В середині XIII століття засноване Ордою Іхеном, сином Джучі) на території Казахстану в процесі розділу земель Золотої Орди поміж синами Джучі.

Історія Редагувати

Мапа з позначенням Ак-Орди 1300 рік

Посідала більшу частину басейну Сирдар'ї та степи на північному сході від Аральського моря до річок Ішиму й Сарису.

Столицею Білої Орди було місто Сигнак.

Населення складалося з тюркських кочових племен, яких історичні джерела називають узбеками-казахами.

На початку XV сторіччя Біла Орда розділилася на ряд володінь, найбільшими з яких були Ногайська орда й Узбецьке ханство.

Хани Білої Орди Редагувати

Джучі, хан Золотої Орди (1225—1226)

Території Редагувати

У тюркських мовах слово «ак» означає «білий», «священний», слово «кок» позначає спектр кольорів від темно-синього до світло-блакитного. Китайці ділять світ на 5 кольорових гам: північ - чорний, схід - зелений (синій), захід - білий (священна країна), південь - червоний і золотий (жовта) середина. У свою чергу блакитний - це колір неба, тобто Тенгрі, вищого божества тюрків і монголів.

Ак-Орда ділилася на дві частини: західну - Північне Причорномор'я, Крим, Подоння, що стала володінням Куремси, Ногая, і східну - Надволжя, Північний Кавказ, що стала володінням Батия, Берке та інших Джучидів. Улуси Батия і Берке в правління Берке були об'єднані в єдиний улус.

За версією Г. О. Федорова-Давидова про вторинний розподіл улусів, що підтримали Трепавлов В.В й Піщуліна К.А., - було дві Білі Орди та дві Сині Орди у східній (Казахстан й Сибір) та у західній частині (степові Україна й Росія) Дешт-і-Кипчак відповідно.

Література Редагувати

  • Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  • Th.T. Allsen. The Princes of the Left Hand: An Introduction to the History of the Ulus of Orda in the Thirteenth and Early Fourteenth Centuries. „Archivum Eurasiae Medii Aevi”. 1985 [1987]. V. S. 5-40. ISSN 0724-8822 (ang.).
  • Blue Horde. W: Christopher P. Atwood: Encyclopedia of Mongolia and the Mongol Empire. New York: Facts on File, Inc., 2004, s. 41 - 42. ISBN 978-1-4381-2922-8.
  • [www.archive.org/stream/historymongolss00howogoog#page/n14/mode/2up History of the Mongols, from the 9th to the 19th century]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Cya stattya pro derzhavu Pro palac div Akorda rezidenciya Bi la Orda Ak Orda feodalne tyurkske politichne i vijskove utvorennya sho utvorilasya v XIV stolitti V seredini XIII stolittya zasnovane Ordoyu Ihenom sinom Dzhuchi na teritoriyi Kazahstanu v procesi rozdilu zemel Zolotoyi Ordi pomizh sinami Dzhuchi Zmist 1 Istoriya 2 Hani Biloyi Ordi 3 Teritoriyi 4 LiteraturaIstoriya Redaguvati nbsp Mapa z poznachennyam Ak Ordi 1300 rikPosidala bilshu chastinu basejnu Sirdar yi ta stepi na pivnichnomu shodi vid Aralskogo morya do richok Ishimu j Sarisu Stoliceyu Biloyi Ordi bulo misto Signak Naselennya skladalosya z tyurkskih kochovih plemen yakih istorichni dzherela nazivayut uzbekami kazahami Na pochatku XV storichchya Bila Orda rozdililasya na ryad volodin najbilshimi z yakih buli Nogajska orda j Uzbecke hanstvo Hani Biloyi Ordi RedaguvatiDzhuchi han Zolotoyi Ordi 1225 1226 Orda Ihen sin Dzhuchi 1226 1246 han Zolotoyi Ordi 1246 1251 han Ak Ordi Kun Kiran 1251 1280 Konshi han 1280 1302 Bayan 1302 1309 Sasi Buka 1309 1320 1321 Erzen han 1320 21 1337 1338 Mubarak Hodzha 1337 1338 1344 Shimtaj han 1344 1360 Urus han han Biloyi Ordi ta ulusbek Signackogo hanstva 1369 1377 Toktakiya en 1377 Temir Melik kk 1377 1378 Tohtamish 1378 1395 ob yednav Kok Ordu i Ak Ordu v yedinu derzhavu Koyirshik han 1395 Barak han han Ak Ordi 1423 1428 Teritoriyi RedaguvatiU tyurkskih movah slovo ak oznachaye bilij svyashennij slovo kok poznachaye spektr koloriv vid temno sinogo do svitlo blakitnogo Kitajci dilyat svit na 5 kolorovih gam pivnich chornij shid zelenij sinij zahid bilij svyashenna krayina pivden chervonij i zolotij zhovta seredina U svoyu chergu blakitnij ce kolir neba tobto Tengri vishogo bozhestva tyurkiv i mongoliv Ak Orda dililasya na dvi chastini zahidnu Pivnichne Prichornomor ya Krim Podonnya sho stala volodinnyam Kuremsi Nogaya i shidnu Nadvolzhya Pivnichnij Kavkaz sho stala volodinnyam Batiya Berke ta inshih Dzhuchidiv Ulusi Batiya i Berke v pravlinnya Berke buli ob yednani v yedinij ulus Za versiyeyu G O Fedorova Davidova pro vtorinnij rozpodil ulusiv sho pidtrimali Trepavlov V V j Pishulina K A bulo dvi Bili Ordi ta dvi Sini Ordi u shidnij Kazahstan j Sibir ta u zahidnij chastini stepovi Ukrayina j Rosiya Desht i Kipchak vidpovidno Literatura RedaguvatiUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Th T Allsen The Princes of the Left Hand An Introduction to the History of the Ulus of Orda in the Thirteenth and Early Fourteenth Centuries Archivum Eurasiae Medii Aevi 1985 1987 V S 5 40 ISSN 0724 8822 ang Blue Horde W Christopher P Atwood Encyclopedia of Mongolia and the Mongol Empire New York Facts on File Inc 2004 s 41 42 ISBN 978 1 4381 2922 8 www archive org stream historymongolss00howogoog page n14 mode 2up History of the Mongols from the 9th to the 19th century Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Bila Orda amp oldid 40530250