Джамбуйлуцька орда

Джамбуйлуцька орда (Перекопська орда) — етнополітичне утворення татарських ногаїв на лівому березі Дніпра між Перекопом, Дніпром і річкою Бердою.

Заснована в другій половині XVI століття. Походила із північно-кавказьких степів. Головним центром було місто-фортеця Перекоп, від якого орда іноді називалася Перекопською. На чолі стояв каймакам, рідше — сераскир.

Джамбуйлуцька орда перебувала у васальній залежності від Кримського ханства, брала участь у його нападах на українські та інші землі. У ході російсько-турецької війни 1768—1774 у 1770 році визнала протекторат Російської імперії і невдовзі була ліквідована. У 1771 році переселена на Кубань, а в 1790 році — у приазовські степи.

Після Кримської війни 1853—1856 років джамбуйлуцькі ногаї емігрували до Османської імперії.

Див. також

• Мала Тартарія

Література

• В. В. Панашенко. Джамбуйлуцька орда [ 17 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 372. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2.
• Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — ISBN 5-325-00781-5.

Посилання

• Український об'єднаний портал^{[недоступне посилання з липня 2019]}