www.wikidata.uk-ua.nina.az

Улус монг плем я люди народ спільнота військо держава назва племені адміністративного утворення у стародавніх тюркомовни

Улус

Улус (монг. — плем'я, люди, народ, спільнота, військо, держава) — назва племені, адміністративного утворення, у стародавніх тюркомовних і ойратомовних народів Степу — синонім слів «орда», урда і юрт. У зв'язку з тим, що в стародавніх народів Степу кожне плем'я являло собою одночасно військо-державу (орду), з часом це слово стало також використовуватись і в такому значенні. Монгольську імперію було поділено на чотири частини, тобто улуси.

Землі, підконтрольні Великому Монгольському Улусу-Орді

Найвідоміший приклад вживання — україномовна історіографія, присвячена періоду Ординського або Монгольського царства, Великої Монгольської Орди або Іх Монгол Улус — Великого Монгольського Улусу — державному утворенню на землях Великого Степу, яке, за різними оцінками, проіснувало з XIII по XIV або й до XX ст., і в якому по відношенню до її складових прийнято також використовувати поряд з назвами орда, держава і уділ термін «улус».

Сучасний вжиток Редагувати

  • У 1920—1930 роках улус був адміністративною одиницею Калмикії, аналог району.
  • У сучасній РФ улусами називаються райони Якутії і дрібні поселення сільського типу в Бурятії (якут. улуус, бур. улас), у яких переважає місцеве населення.
  • У сучасній монгольській і калмицькій мовах улусами називаються держави світу, так само як і степові племена та орди часів античності й середньовіччя.

Історія державності народів Степу Редагувати

Формування поняття улуса й орди засвідчує формування уявлень про державу в народів Степу від стародавніх часів до наших днів. Первісно термін «улус» (орда) позначав представників одного покоління роду-племені, з часом також і військо, сформоване на основі даного племені. Тривалий час у Степу саме військовим одиницям різних розмірів належали державотворчі функції (на відміну від Європи, де держави утворювались переважно на основі громад міст-полісів). Саме таким чином було утворене Ординське царство — держава Великої Монгольської Орди, яке поклало початок корінним перетворенням багатовікового кочового укладу степовиків. Це державне утворення пройшло шлях від військового формування до повноцінної держави-імперії в європейському сенсі цього слова.

У значенні уділу термін «улус» початково стосувався частин Монгольської імперії, призначених Чингізханом 4-м синам-спадкоємцям. Уділ великого кагана не мав спеціальної назви (хіба тільки «юрт» як метафора батьківського дому), а для інших уділів для запобігання двозначності терміна вживали уточнюючі визначення: два називали за іменами синів-власників («Улус Джучі», «Улус Чагатая»), а уділ, який утворив онук Чингізхана Хулагу з центром в Ірані, називався за титулом правителя «іль-хан», що демонстрував підлеглий великому кагану статус. Уділ Огедея був розформований внаслідок усобиці. Через децентралізацію Монгольської імперії на початку 14 ст. і перетворення улусів на де-факто суверенні держави термін утратив значення уділу, що спричинило витіснення монгольських самоназв з міжнародного вжитку іноземними («Золота Орда», або «Кипчацький ханат» замість «Улусу Джучі»).

Улусний поділ у Золотій Орді Редагувати

Улусний поділ у Золотій Орді запровадив хан Бату (Батий) одразу по завершенні походу в Центральну Європу, і його засвідчив 1245 Плано Карпіні. На території Східної Європи існувало 5 улусів. Кордони між ними були проведені по великих річках. Їхні території включали і степові регіони з переважно кочовим населенням, і регіони з переважно осілим населенням (Русь, Волзька Болгарія, землі мордви та ін. народів лісової зони). Адміністративними центрами улусів виступали зазвичай міста, розташовані на півдні, у степах, де зимували кочові скотарі, а кордони були ясно задані руслами річок. Північні території улусів, які лежали далі витоків пограничних річок, становили непевну прикордонну зону. Завдяки значній автономії улусів їхні кордони вплинули на наступну політичну та етнічну історію Східної Європи. Відомі 5 західних улусів (назви умовні):

  • Дунайсько-Дністровський улус;
  • Дністровсько-Дніпровський улус;
  • Дніпрово-Донський улус;
  • Донсько-Волзький улус;
  • Волзько-Уральський (Волзько-Яїцький) улус.

Див. також Редагувати

Джерела Редагувати

Посилання Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ↑ Енциклопедія історії України
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Ulus mong plem ya lyudi narod spilnota vijsko derzhava nazva plemeni administrativnogo utvorennya u starodavnih tyurkomovnih i ojratomovnih narodiv Stepu sinonim sliv orda urda i yurt U zv yazku z tim sho v starodavnih narodiv Stepu kozhne plem ya yavlyalo soboyu odnochasno vijsko derzhavu ordu z chasom ce slovo stalo takozh vikoristovuvatis i v takomu znachenni Mongolsku imperiyu bulo podileno na chotiri chastini tobto ulusi Zemli pidkontrolni Velikomu Mongolskomu Ulusu OrdiNajvidomishij priklad vzhivannya ukrayinomovna istoriografiya prisvyachena periodu Ordinskogo abo Mongolskogo carstva Velikoyi Mongolskoyi Ordi abo Ih Mongol Ulus Velikogo Mongolskogo Ulusu derzhavnomu utvorennyu na zemlyah Velikogo Stepu yake za riznimi ocinkami proisnuvalo z XIII po XIV abo j do XX st i v yakomu po vidnoshennyu do yiyi skladovih prijnyato takozh vikoristovuvati poryad z nazvami orda derzhava i udil termin ulus Zmist 1 Suchasnij vzhitok 2 Istoriya derzhavnosti narodiv Stepu 3 Ulusnij podil u Zolotij Ordi 4 Div takozh 5 Dzherela 6 Posilannya 7 PrimitkiSuchasnij vzhitok RedaguvatiU 1920 1930 rokah ulus buv administrativnoyu odiniceyu Kalmikiyi analog rajonu U suchasnij RF ulusami nazivayutsya rajoni Yakutiyi i dribni poselennya silskogo tipu v Buryatiyi yakut uluus bur ulas u yakih perevazhaye misceve naselennya U suchasnij mongolskij i kalmickij movah ulusami nazivayutsya derzhavi svitu tak samo yak i stepovi plemena ta ordi chasiv antichnosti j serednovichchya Istoriya derzhavnosti narodiv Stepu RedaguvatiFormuvannya ponyattya ulusa j ordi zasvidchuye formuvannya uyavlen pro derzhavu v narodiv Stepu vid starodavnih chasiv do nashih dniv Pervisno termin ulus orda poznachav predstavnikiv odnogo pokolinnya rodu plemeni z chasom takozh i vijsko sformovane na osnovi danogo plemeni Trivalij chas u Stepu same vijskovim odinicyam riznih rozmiriv nalezhali derzhavotvorchi funkciyi na vidminu vid Yevropi de derzhavi utvoryuvalis perevazhno na osnovi gromad mist polisiv Same takim chinom bulo utvorene Ordinske carstvo derzhava Velikoyi Mongolskoyi Ordi yake poklalo pochatok korinnim peretvorennyam bagatovikovogo kochovogo ukladu stepovikiv Ce derzhavne utvorennya projshlo shlyah vid vijskovogo formuvannya do povnocinnoyi derzhavi imperiyi v yevropejskomu sensi cogo slova U znachenni udilu termin ulus pochatkovo stosuvavsya chastin Mongolskoyi imperiyi priznachenih Chingizhanom 4 m sinam spadkoyemcyam Udil velikogo kagana ne mav specialnoyi nazvi hiba tilki yurt yak metafora batkivskogo domu a dlya inshih udiliv dlya zapobigannya dvoznachnosti termina vzhivali utochnyuyuchi viznachennya dva nazivali za imenami siniv vlasnikiv Ulus Dzhuchi Ulus Chagataya a udil yakij utvoriv onuk Chingizhana Hulagu z centrom v Irani nazivavsya za titulom pravitelya il han sho demonstruvav pidleglij velikomu kaganu status Udil Ogedeya buv rozformovanij vnaslidok usobici Cherez decentralizaciyu Mongolskoyi imperiyi na pochatku 14 st i peretvorennya ulusiv na de fakto suverenni derzhavi termin utrativ znachennya udilu sho sprichinilo vitisnennya mongolskih samonazv z mizhnarodnogo vzhitku inozemnimi Zolota Orda abo Kipchackij hanat zamist Ulusu Dzhuchi 1 Ulusnij podil u Zolotij Ordi RedaguvatiUlusnij podil u Zolotij Ordi zaprovadiv han Batu Batij odrazu po zavershenni pohodu v Centralnu Yevropu i jogo zasvidchiv 1245 Plano Karpini Na teritoriyi Shidnoyi Yevropi isnuvalo 5 ulusiv Kordoni mizh nimi buli provedeni po velikih richkah Yihni teritoriyi vklyuchali i stepovi regioni z perevazhno kochovim naselennyam i regioni z perevazhno osilim naselennyam Rus Volzka Bolgariya zemli mordvi ta in narodiv lisovoyi zoni Administrativnimi centrami ulusiv vistupali zazvichaj mista roztashovani na pivdni u stepah de zimuvali kochovi skotari a kordoni buli yasno zadani ruslami richok Pivnichni teritoriyi ulusiv yaki lezhali dali vitokiv pogranichnih richok stanovili nepevnu prikordonnu zonu Zavdyaki znachnij avtonomiyi ulusiv yihni kordoni vplinuli na nastupnu politichnu ta etnichnu istoriyu Shidnoyi Yevropi Vidomi 5 zahidnih ulusiv nazvi umovni Dunajsko Dnistrovskij ulus Dnistrovsko Dniprovskij ulus Dniprovo Donskij ulus Donsko Volzkij ulus Volzko Uralskij Volzko Yayickij ulus 1 Div takozh RedaguvatiUlus Dzhuchi Chagatajskij ulusDzherela RedaguvatiGalenko O I Ulus Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 224 784 s il ISBN 978 966 00 1359 9 http dic academic ru dic nsf brokgauz 21582 http www classes ru all russian russian dictionary Vasmer term 14234 htmPosilannya RedaguvatiUlus Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Primitki Redaguvati a b Enciklopediya istoriyi Ukrayini Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Ulus amp oldid 39716316