Сейм — річка в Росії (в межах Бєлгородської і Курської областей) та в Україні, в межах Сумської області (Сумський та Конотопський райони) та Чернігівської області (Корюківський і Ніжинський райони). Ліва і найбільша притока Десни (басейн Чорного моря).
| Сейм | |
|---|---|
| | |
| | |
| 51°09′50″ пн. ш. 37°13′58″ сх. д. / 51.16390000002777327° пн. ш. 37.23290000002777589° сх. д. | |
| Витік | Бєлгородська область |
| • координати | 51°09′50″ пн. ш. 37°13′58″ сх. д. / 51.16390000002777327° пн. ш. 37.23290000002777589° сх. д. |
| Гирло | Десна |
| • координати | 51°27′33″ пн. ш. 32°33′50″ сх. д. / 51.45940000002777737° пн. ш. 32.56390000002777185° сх. д. |
| Басейн | басейн Десни |
| Країни: | Росія Бєлгородська область Курська область Україна Сумська область Чернігівська область |
| Регіон | Сумська область Курська область Бєлгородська область |
| Довжина | 748 км |
| Площа басейну: | 27 500 км² |
| Середньорічний стік | 99,6 м³/с |
| Притоки: | Сім Колкуданська, Плоска, Донецька Сеймиця, Ржава, Івиця, Усть-Плоське, Повна, Млодать, Реут, Бик, Ізбиця, Щемля(Осога), Снагість, Вир, Вижлиця, Чаша, Стара, Єзуч, Куколка, Митча, Криниця (ліві); Пузатий Сейм, Кривець, Ліщинка, Хан, Кременець, Рать, Тускар, Моква, Велика Куриця, Рогізна, Ломня, Деміна, Прутище, Свапа, Амонька, Рило, Горн, Буривня, Клевень, Мутинка, Божок, Мелень, Степурівка, Валки (праві) |
| Медіафайли у Вікісховищі |
Опис
Довжина Сейму становить 714 км (у межах України — бл. 250 км), площа басейну — 27 500 км². Долина асиметрична, завширшки до 4 км, місцями 9—12 км. Переважна ширина русла 80—100 м, завглибшки пересічно 4—5 м. Русло звивисте, розгалужене, супроводиться численними старицями і заплавними озерами. Правий берег високий (до 40 м), стрімкий, розчленований балками і ярами, лівий — пологий (заввишки 5—10 м). Заплава переважно лівостороння, завширшки понад 2 км. Похил річки 0,18 м/км.
Течія повільна 0,3-0,4 м/с, на перекатах — до 0,7 м/с. Висота витоку 178 метрів над рівнем моря, гирла — 112 метрів над рівнем моря. Падіння річки становить 66 метрів, уклон річки — 0,095 м/км. Середня витрата води поблизу Рильська в межень — 32 м³/с., середня річна витрата води поблизу с. Мутин Кролевецького району Сумської області (105 км від гирла) — 99,6 м³/сек. Живлення переважно снігове, 35-40 % стоку формується підземними водами. До 70-80 % річного стоку весняний. Мінералізація води — менш як 200 мг/л весною та 300—500 мг/л влітку. Замерзає в кінці листопада — в грудні, скресає в кінці березня — на початку квітня. У пониззі річка судноплавна. Весняний паводок продовжується близько 70 днів.
Розташування
Бере початок на північно-західній стороні від залізничної станції Строкино. Протікає через Середньоруську височину і Придніпровську низовину. Російсько-український кордон перетинає на схід від села Бояро-Лежачі. Тече переважно на захід (місцями змінюючи напрямок на південний або північний). У пригирловій частині тече переважно на північний захід. Впадає до Десни на схід від села Мале Устя, що на південний схід від смт Сосниці.
Прибережні міста
На річці розташовані міста:
Притоки
- Сім Колкуданська, Плоска, Донецька Сеймиця, Ржава, Івиця, Усть-Плоське, Повна, Млодать, Реут, Бик, Ізбиця, Щемля (Осога), Снагість, Вир, Вижлиця, Чаша, Стара, Єзуч, Куколка, Митча, Криниця (ліві);
- Пузатий Сейм, Кривець, Ліщинка, Хан, Кременець, Рать, Тускар, Моква, Велика Куриця, Рогізна, Ломня, Деміна, Прутище, Свапа, Амонька, Рило, Горн, Буривня, Клевень, Мутинка, Божок, Мелень, Степурівка, Валки (праві).
Фауна
Іхтіофауна
Флора і фауна річки досить різноманітна. У річці живе багато видів риб: підуст, голавиль, в'язь, жерех(білизна), лящ, щука, сом, короп, плітка, окунь, пічкур, краснопірка, верховодка звичайна, карась та ін. У затоках річки та в самій річці живуть раки.
Птахи
На високих берегах річки часто трапляються нірки берегових ластівок. Вони живуть переважно великими колоніями. У деяких місцях на обривистому березі можна нарахувати до тисячі і більше нірок. На заплавних луках біля річки, в озерцях живуть сірі та білі чаплі, також сюди на харчування прилітає багато лелек, які гніздяться звичайно в навколишніх селах. Інколи на річці можна бачити диких качок та гусей.
Ссавці
У річці живе річковий бобер, про це свідчать характерно повалені дерева (зріз має форму конуса), які можна бачити на березі. Проте основним місцем, де він будує свої дамби, є невеликі притоки Сейму.
Гідроекологія річки Сейм
У культурі
Річка згадується в повісті українського письменника Олександра Довженка «Зачарована Десна», де оспівується краса прибережної природи.
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 8 квітня 2013.
Джерела
- «Каталог річок України» [ 21 грудня 2016 у Wayback Machine.]. — К. : Видавництво АН УРСР, 1957. — С. 95. — (№ 1591).
- Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
- Лозовіцький П. С. Екологічне оцінювання якості води Сейму на кордоні з Росією та транскордонне перенесення речовин стоком [Текст] / П.С Лозовіцький, А. П. Лозовицький // Екологічні науки. 2015. № 10. С.62-83.
Посилання
- Сейм // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
| Ця стаття містить перелік посилань, але походження окремих тверджень залишається незрозумілим через брак внутрішньотекстових джерел-виносок. (липень 2017) |