www.wikidata.uk-ua.nina.az

Обоянь Обоя нь місто у Росії адміністративний центр Обоянського району Курської області Місто Герб ПрапорКраїна РосіяСуб

Обоянь

Обоя́нь — місто у Росії, адміністративний центр Обоянського району Курської області.

Місто Обоянь
Герб Прапор
Країна  Росія
Суб'єкт Російської Федерації Курська область
Муніципальний район Обоянський район
Код ЗКАТУ: 38226501000
Код ЗКТМО: 38626101001
Основні дані
Час заснування 1639
Статус 1779
Населення 13 696
Площа 12 км²
Поштові індекси 306230
Телефонний код +7 47141
Географічні координати: 51°12′31″ пн. ш. 36°15′49″ сх. д. / 51.20885000002777332° пн. ш. 36.26371111113877532° сх. д. / 51.20885000002777332; 36.26371111113877532Координати: 51°12′31″ пн. ш. 36°15′49″ сх. д. / 51.20885000002777332° пн. ш. 36.26371111113877532° сх. д. / 51.20885000002777332; 36.26371111113877532
Висота над рівнем моря 180 м
Вебсторінка oboyan.org
Мапа

Обоянь

 Обоянь у Вікісховищі

Залізниця, багатоколійний залізничний переїзд федеральної траси, на задньому плані - елеватор

Населення — 13 696 чоловік (2010) .

Географія Редагувати

Місто розташовано у гирлі мілкої річки Обоянка , що на Курщині. Обоянка розбиває його на дві половини, впадаючи у Псел, на берег якого виходить околиця міста.

Тут пролягає автомагістраль «Крим» (E105) між Курськом (60 км на північ від Обояні) й Білгородом (70 км на південь).

Однойменна залізнична станція на одноколійному тепловозному відгалуженні Ржава — Обоянь (31 км) від магістралі Москва — Харків.

Історія Редагувати

Карамзін ототожнював з містом Обоянь містечко з назвою Веяхань чи Беяхань, що вперше згадується в Іпатіївському літопису у 1147 році й знаходилось між Посем'ям та переяславськими володіннями.

Заснування Редагувати

Роком заснування вважається 1639, коли було засновано Обоянську фортецю.

Зведенню фортеці передувала чолобитна курян й білгородців царю Михайлу Федоровичу. Чолобитна була надіслана у липні 1638 року Белгородським воєводою Петром Пожарським.

1 серпня 1639 року на Обоянське городище прибув воєвода Іван Колтовський з 600 дітьми боярськими, які мали в городищі оселитись. Обоянська фортеця та прилеглі села утворювали Обоянський повіт.

Російська імперія Редагувати

В 1708 році під час проведення обласної реформи Петра I Обоянський повіт було скасовано, Обоянь було приписано до Київської губернії , а під час розділу губерній на провінції 1719 року було віднесено до Бєлгородської провінції тієї самої губернії. З 1727 року — у Бєлгородській губернії. В 1743 році збудовано Троїцьку церкву, що не збереглась до наших днів, 1790 - Смоленську церкву. В 1779 році місто призначено повітовим знову утвореного Обоянського повіту Курського намісництва, перетвореного 1796 року на Курську губернію. 1780 року місто отримало герб. В 1805 році місто являло у плані неправильний п’ятикутник, в окружності 5 верст 500 сажень. У ньому налічувалось 540 житлових будинків. В 1812 було відкрито повітове училище, в 1836 - парафіяльне. В 1841 році збудовано Іллінську церкву. В 1842 - Георгіївську.

Під час Кримської війни було сформовано дружину (мала назву «сорок сьома»), яка з 22 по 28 серпня брала участь у обороні Севастополя. 750 ратників з дружини були нагороджені срібними медалями «За захист Севастополя».

В 1862 році в Обояні проживало 4375 чоловік. В 1882 році почала функціонувати вузькоколійка протяжністю 29,3 версти, що сполучало місто зі станцією Ржава. Наприкінці XIX століття у місті налічувалось 6 шкіряних заводів, на яких працювало разом 13 найманих працівників. Так само був гончарний, миловарний, свічковий та цегляний заводи. 1896 року у місті проживало вже 6995 чоловік. В 1891 році почалось будівництво собору Олександра Невського та Троїцького собору. В 1892 році відкрито жіночу гімназію.

В 1906 році в Обояні була організована підпільна група РСДРП. До неї входили: телеграфіст залізничної станції О.Ф.Непиющий, вчителька А.І. Сойнікова, О.Г.Яковлев, М.Ф.Полякова. До групи входив і майбутній співредактор «Правди» Лев Сосновський.

В 1916 році населення становило 13 426 чоловік. Промисловість складали маслобійний паровий завод, 4 вітряних млини, 3 синильних, 2 шкіряних, медовий, восковий й салотопний заводи (на всіх підприємствах працювало близько 40 найманих працівників).

Радянський період Редагувати

У грудні 1917 року була організована тимчасова революційна Рада. Було сформовано 1-й Обоянський добровольчий червоногвардійський полк. 17 квітня 1918 року до міста вступив загін німців. Створювалась загроза Курську. Але вже 19 квітня червоногвардійці вибили німців з Обояні. Після вигнання ворога у місті була обрана Рада робітничих, солдатських й селянських депутатів. 5 травня більшовики Обояні обрали свій перший партійний комітет на чолі з Г. П. Косухіним. 22 червня створено повітову партійну організацію.

У зв'язку з наступом денікінців в Обояни був створений оперативний штаб оборони міста й повіту, який очолив воєнком С. І. Ісаков. Місто й повіт були оголошені на становищі облоги. Охорону міста було покладено на комуністичний загін та міліцію.

З 1 до 15 липня обоянський військкомат направив до військових частин 3274 чоловіки. Але 17 серпня денікінці зайняли Обоянь. 30 серпня місто було звільнено. 13 вересня в ході запеклих боїв денікінці знову зайняли Обоянь, а до кінця вересня — всю губернію. Білогвардійці влаштовували грабежі, розстріли, поміщикам повернули землю. У ніч на 20 листопада на річці Псел були розстріляні перші борці за радянську владу. Їх трупи були скинуті під лід. 26 листопада 1919 року Обоянь знову було звільнено.

Г. П. Косухін — голова Повіткому РКП(б) загинув 1919 року під Перм'ю.

Після громадянської війни Обоянь стала посилено розвиватись. Почала видаватись газета «За комуну». У 1930 році був відкритий педагогічний технікум (з 1936 року — педучилище), у 1936 році — бібліотечний технікум.

У 1935 році в Обояні діяли МТС, сушильний завод, масляний, інкубаторно-пташина станція, яєчно-пташиний комбінат, 2 млинових комбінати, 2 цегляних заводи, 2 кустарно-промислових артілі й артіль інвалідів. В числі комунальних підприємств були: лазня, електростанція, готель. Також у місті були пошта, телеграф, телефон, радіовузол, бібліотека, громадський сад, міський театр, кінотеатр, Будинок соцкультпобуту, Будинок селянина, лікарня, 16 крамниць, 4 їдальні, 3 початкових школи (2 неповних середніх, одна середня), радянсько-партійна школа, тракторно-механічна школа.

Під час Німецько-радянської війни Обоянь була окупована. Залишена радянськими військами 16 листопада 1941 року. Звільнена 18 лютого 1943 року військами Воронізького фронту в ході Харківської операції. Того ж року в ході Курської битви німцям не вдалось знову захопити місто, хоча первинний загальний напрям удару з півдня був саме в район Обояні.

1945 року було встановлено електростанцію.

1947 року почалось будівництво заводу «Ізоплит», у 1957 році введено до експлуатації.

1950 року через місто пройшла нова автомагістраль Москва-Сімферополь, були побудовані мости через річку Псел та річку Обоянку.

Сучасність Редагувати

У 2006 році на центральних вулицях було встановлено декоративні ліхтарі , які досить кумедно виглядають у провінційному містечку сільської місцевості.

2008 року відкрито об’їзну дорогу навколо міста , до цього проїзд центром міста ускладнювався світлофором та залізничним переїздом. Дорога дозволила пустити транзитний транспорт в обхід центральних вулиць, що прискорило проїзд, але ускладнило життя місцевій дрібній торгівлі.

Економіка Редагувати

Населення Редагувати

Кількість жителів досить стала:

рік 1856 1897 1916 1926 1931 1939 1959 1970 1979 1989 1992
Жителів 5.4 тис. 11 872 13 426 5.7 тис. 12.3 тис. 7.85 тис. 11.9 тис. 13.4 тис. 14.4 тис. 15.4 тис. 15.5 тис.
Рік 1996 1998 2000 2001 2003 2005 2006 2007 2008 2009 2010
Жителів 15.7 тис. 15.7 тис. 15.4 тис. 15.1 тис. 14.6 тис. 14.1 тис. 13.8 тис. 13.7 тис. 13 706 13 789 13 696

Відомі мешканці Редагувати

  • Василь Петров — російський фізик-експериментатор, електротехнік, академік Петербурзької АН
  • Євген Клєвцов — радянський спортсмен, велогонщик, перший курський Олімпійський медаліст
  • Микола Волков-ст. (1902—1985) — радянський актор театру й кіно
  • Володимир Губкін — генерал-майор танкових військ, учасник бойових дій, командував танковим батальйоном, танковим полком, танковою дивізією, заступник Командувача армії на Далекому Сході, заступник Командувача МВО з бойової підготовки. Нагороджений орденами Бойового Червоного прапора, Червоної Зірки, численними медалями Радянської Армії та армій іноземних країн
  • Ніна Блукет — радянська шахістка, один з організаторів жіночого шахового руху в СРСР

Пам’ятки Редагувати

Галерея Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ↑ Численность населения Российской Федерации по городам, поселкам городского типа и районам на 1 января 2009 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
  2. . Архів оригіналу за 19 серпня 2014. Процитовано 26 квітня 2011. 
  3. Танков, Историческая летопись Курского дворянства, [1] [ 3 липня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
  4. Указ про започаткування губерній та про розпис до них міст
  5. В Обояні здано до експлуатації мережу вуличного освітлення
  6. . Архів оригіналу за 19 серпня 2014. Процитовано 26 квітня 2011. 
  7. ↑ . Архів оригіналу за 14 червня 2013. Процитовано 26 квітня 2011. 
  8. ↑ . Архів оригіналу за 27 грудня 2014. Процитовано 2 червня 2013. 
  9. Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою odin не вказано текст
  10. . Архів оригіналу за 11 вересня 2012. Процитовано 26 квітня 2011. 

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Oboya n misto u Rosiyi administrativnij centr Oboyanskogo rajonu Kurskoyi oblasti Misto OboyanGerb PraporKrayina RosiyaSub yekt Rosijskoyi Federaciyi Kurska oblastMunicipalnij rajon Oboyanskij rajonKod ZKATU 38226501000Kod ZKTMO 38626101001Osnovni daniChas zasnuvannya 1639Status 1779Naselennya 13 696 1 Plosha 12 km Poshtovi indeksi 306230Telefonnij kod 7 47141Geografichni koordinati 51 12 31 pn sh 36 15 49 sh d 51 20885000002777332 pn sh 36 26371111113877532 sh d 51 20885000002777332 36 26371111113877532 Koordinati 51 12 31 pn sh 36 15 49 sh d 51 20885000002777332 pn sh 36 26371111113877532 sh d 51 20885000002777332 36 26371111113877532Visota nad rivnem morya 180 mVebstorinka oboyan orgMapaOboyan Oboyan u VikishovishiZaliznicya bagatokolijnij zaliznichnij pereyizd federalnoyi trasi na zadnomu plani elevatorNaselennya 13 696 cholovik 2010 1 Zmist 1 Geografiya 2 Istoriya 2 1 Zasnuvannya 2 2 Rosijska imperiya 2 3 Radyanskij period 2 4 Suchasnist 3 Ekonomika 4 Naselennya 5 Vidomi meshkanci 6 Pam yatki 7 Galereya 8 Primitki 9 PosilannyaGeografiya RedaguvatiMisto roztashovano u girli milkoyi richki Oboyanka 2 sho na Kurshini Oboyanka rozbivaye jogo na dvi polovini vpadayuchi u Psel na bereg yakogo vihodit okolicya mista Tut prolyagaye avtomagistral nbsp Krim E105 mizh Kurskom 60 km na pivnich vid Oboyani j Bilgorodom 70 km na pivden Odnojmenna zaliznichna stanciya na odnokolijnomu teplovoznomu vidgaluzhenni Rzhava Oboyan 31 km vid magistrali Moskva Harkiv Istoriya RedaguvatiKaramzin ototozhnyuvav z mistom Oboyan mistechko z nazvoyu Veyahan chi Beyahan sho vpershe zgaduyetsya v Ipatiyivskomu litopisu u 1147 roci j znahodilos mizh Posem yam ta pereyaslavskimi volodinnyami Zasnuvannya Redaguvati Rokom zasnuvannya vvazhayetsya 1639 koli bulo zasnovano Oboyansku fortecyu Zvedennyu forteci pereduvala cholobitna kuryan j bilgorodciv caryu Mihajlu Fedorovichu Cholobitna bula nadislana u lipni 1638 roku Belgorodskim voyevodoyu Petrom Pozharskim 3 1 serpnya 1639 roku na Oboyanske gorodishe pribuv voyevoda Ivan Koltovskij z 600 ditmi boyarskimi yaki mali v gorodishi oselitis Oboyanska fortecya ta prilegli sela utvoryuvali Oboyanskij povit Rosijska imperiya Redaguvati V 1708 roci pid chas provedennya oblasnoyi reformi Petra I Oboyanskij povit bulo skasovano Oboyan bulo pripisano do Kiyivskoyi guberniyi 4 a pid chas rozdilu gubernij na provinciyi 1719 roku bulo vidneseno do Byelgorodskoyi provinciyi tiyeyi samoyi guberniyi Z 1727 roku u Byelgorodskij guberniyi V 1743 roci zbudovano Troyicku cerkvu sho ne zbereglas do nashih dniv 1790 Smolensku cerkvu V 1779 roci misto priznacheno povitovim znovu utvorenogo Oboyanskogo povitu Kurskogo namisnictva peretvorenogo 1796 roku na Kursku guberniyu 1780 roku misto otrimalo gerb V 1805 roci misto yavlyalo u plani nepravilnij p yatikutnik v okruzhnosti 5 verst 500 sazhen U nomu nalichuvalos 540 zhitlovih budinkiv V 1812 bulo vidkrito povitove uchilishe v 1836 parafiyalne V 1841 roci zbudovano Illinsku cerkvu V 1842 Georgiyivsku Pid chas Krimskoyi vijni bulo sformovano druzhinu mala nazvu sorok soma yaka z 22 po 28 serpnya brala uchast u oboroni Sevastopolya 750 ratnikiv z druzhini buli nagorodzheni sribnimi medalyami Za zahist Sevastopolya V 1862 roci v Oboyani prozhivalo 4375 cholovik V 1882 roci pochala funkcionuvati vuzkokolijka protyazhnistyu 29 3 versti sho spoluchalo misto zi stanciyeyu Rzhava Naprikinci XIX stolittya u misti nalichuvalos 6 shkiryanih zavodiv na yakih pracyuvalo razom 13 najmanih pracivnikiv Tak samo buv goncharnij milovarnij svichkovij ta ceglyanij zavodi 1896 roku u misti prozhivalo vzhe 6995 cholovik V 1891 roci pochalos budivnictvo soboru Oleksandra Nevskogo ta Troyickogo soboru V 1892 roci vidkrito zhinochu gimnaziyu V 1906 roci v Oboyani bula organizovana pidpilna grupa RSDRP Do neyi vhodili telegrafist zaliznichnoyi stanciyi O F Nepiyushij vchitelka A I Sojnikova O G Yakovlev M F Polyakova Do grupi vhodiv i majbutnij spivredaktor Pravdi Lev Sosnovskij V 1916 roci naselennya stanovilo 13 426 cholovik Promislovist skladali maslobijnij parovij zavod 4 vitryanih mlini 3 sinilnih 2 shkiryanih medovij voskovij j salotopnij zavodi na vsih pidpriyemstvah pracyuvalo blizko 40 najmanih pracivnikiv Radyanskij period Redaguvati U grudni 1917 roku bula organizovana timchasova revolyucijna Rada Bulo sformovano 1 j Oboyanskij dobrovolchij chervonogvardijskij polk 17 kvitnya 1918 roku do mista vstupiv zagin nimciv Stvoryuvalas zagroza Kursku Ale vzhe 19 kvitnya chervonogvardijci vibili nimciv z Oboyani Pislya vignannya voroga u misti bula obrana Rada robitnichih soldatskih j selyanskih deputativ 5 travnya bilshoviki Oboyani obrali svij pershij partijnij komitet na choli z G P Kosuhinim 22 chervnya stvoreno povitovu partijnu organizaciyu U zv yazku z nastupom denikinciv v Oboyani buv stvorenij operativnij shtab oboroni mista j povitu yakij ocholiv voyenkom S I Isakov Misto j povit buli ogolosheni na stanovishi oblogi Ohoronu mista bulo pokladeno na komunistichnij zagin ta miliciyu Z 1 do 15 lipnya oboyanskij vijskkomat napraviv do vijskovih chastin 3274 choloviki Ale 17 serpnya denikinci zajnyali Oboyan 30 serpnya misto bulo zvilneno 13 veresnya v hodi zapeklih boyiv denikinci znovu zajnyali Oboyan a do kincya veresnya vsyu guberniyu Bilogvardijci vlashtovuvali grabezhi rozstrili pomishikam povernuli zemlyu U nich na 20 listopada na richci Psel buli rozstrilyani pershi borci za radyansku vladu Yih trupi buli skinuti pid lid 26 listopada 1919 roku Oboyan znovu bulo zvilneno G P Kosuhin golova Povitkomu RKP b zaginuv 1919 roku pid Perm yu Pislya gromadyanskoyi vijni Oboyan stala posileno rozvivatis Pochala vidavatis gazeta Za komunu U 1930 roci buv vidkritij pedagogichnij tehnikum z 1936 roku peduchilishe u 1936 roci bibliotechnij tehnikum U 1935 roci v Oboyani diyali MTS sushilnij zavod maslyanij inkubatorno ptashina stanciya yayechno ptashinij kombinat 2 mlinovih kombinati 2 ceglyanih zavodi 2 kustarno promislovih artili j artil invalidiv V chisli komunalnih pidpriyemstv buli laznya elektrostanciya gotel Takozh u misti buli poshta telegraf telefon radiovuzol biblioteka gromadskij sad miskij teatr kinoteatr Budinok sockultpobutu Budinok selyanina likarnya 16 kramnic 4 yidalni 3 pochatkovih shkoli 2 nepovnih serednih odna serednya radyansko partijna shkola traktorno mehanichna shkola Pid chas Nimecko radyanskoyi vijni Oboyan bula okupovana Zalishena radyanskimi vijskami 16 listopada 1941 roku Zvilnena 18 lyutogo 1943 roku vijskami Voronizkogo frontu v hodi Harkivskoyi operaciyi Togo zh roku v hodi Kurskoyi bitvi nimcyam ne vdalos znovu zahopiti misto hocha pervinnij zagalnij napryam udaru z pivdnya buv same v rajon Oboyani 1945 roku bulo vstanovleno elektrostanciyu 1947 roku pochalos budivnictvo zavodu Izoplit u 1957 roci vvedeno do ekspluataciyi 1950 roku cherez misto projshla nova avtomagistral Moskva Simferopol buli pobudovani mosti cherez richku Psel ta richku Oboyanku Suchasnist Redaguvati U 2006 roci na centralnih vulicyah bulo vstanovleno dekorativni lihtari 5 yaki dosit kumedno viglyadayut u provincijnomu mistechku silskoyi miscevosti 2008 roku vidkrito ob yiznu dorogu navkolo mista 6 do cogo proyizd centrom mista uskladnyuvavsya svitloforom ta zaliznichnim pereyizdom Doroga dozvolila pustiti tranzitnij transport v obhid centralnih vulic sho priskorilo proyizd ale uskladnilo zhittya miscevij dribnij torgivli Ekonomika RedaguvatiOboyanskij elevator Arhivovano 19 serpnya 2014 u Wayback Machine Zavod DVP Arhivovano 15 bereznya 2022 u Wayback Machine Zavod rezinotehnichnih virobiv RTV Arhivovano 27 lipnya 2019 u Wayback Machine Zavod nasinnya Arhivovano 15 bereznya 2022 u Wayback Machine Naselennya RedaguvatiKilkist zhiteliv dosit stala rik 1856 1897 1916 1926 1931 1939 1959 1970 1979 1989 1992Zhiteliv 5 4 tis 7 11 872 8 7 13 426 8 5 7 tis 7 12 3 tis 7 7 85 tis 7 11 9 tis 7 13 4 tis 7 14 4 tis 7 15 4 tis 7 15 5 tis 7 Rik 1996 1998 2000 2001 2003 2005 2006 2007 2008 2009 2010Zhiteliv 15 7 tis 7 15 7 tis 7 15 4 tis 7 15 1 tis 7 14 6 tis 7 14 1 tis 7 13 8 tis 7 13 7 tis 7 13 706 7 13 789 13 696 9 Vidomi meshkanci RedaguvatiVasil Petrov rosijskij fizik eksperimentator elektrotehnik akademik Peterburzkoyi AN Yevgen Klyevcov radyanskij sportsmen velogonshik pershij kurskij Olimpijskij medalist Mikola Volkov st 1902 1985 radyanskij aktor teatru j kino Volodimir Gubkin general major tankovih vijsk uchasnik bojovih dij komanduvav tankovim bataljonom tankovim polkom tankovoyu diviziyeyu zastupnik Komanduvacha armiyi na Dalekomu Shodi zastupnik Komanduvacha MVO z bojovoyi pidgotovki Nagorodzhenij ordenami Bojovogo Chervonogo prapora Chervonoyi Zirki chislennimi medalyami Radyanskoyi Armiyi ta armij inozemnih krayin Nina Bluket radyanska shahistka odin z organizatoriv zhinochogo shahovogo ruhu v SRSRPam yatki RedaguvatiU misti na budinuk 41 po vul Lunacharskogo vstanovleno memorialnu doshku na chest ukrayinskogo profesora Volodimira Simirenka zhittya yakogo pov yazane z Kurshinoyu 10 Galereya Redaguvati nbsp Golovna plosha kumedni lihtari kinoteatr nbsp Zaliznichna stanciya nbsp Zaliznichni koliyi nbsp Zaliznichna stanciya nbsp Tehnichni budivli zaliznichnoyi stanciyi nbsp Primitki Redaguvati a b Chislennost naseleniya Rossijskoj Federacii po gorodam poselkam gorodskogo tipa i rajonam na 1 yanvarya 2009 goda Federalna sluzhba derzhavnoyi statistiki RF ros Richka Oboyanka Arhiv originalu za 19 serpnya 2014 Procitovano 26 kvitnya 2011 Tankov Istoricheskaya letopis Kurskogo dvoryanstva 1 Arhivovano 3 lipnya 2010 u Wayback Machine ros Ukaz pro zapochatkuvannya gubernij ta pro rozpis do nih mist V Oboyani zdano do ekspluataciyi merezhu vulichnogo osvitlennya Nova ob yizna doroga rozvantazhit centr Oboyani Arhiv originalu za 19 serpnya 2014 Procitovano 26 kvitnya 2011 a b v g d e zh i k l m n p r s t u f h Narodna enciklopediya Moj gorod Oboyan Kurska oblast Arhiv originalu za 14 chervnya 2013 Procitovano 26 kvitnya 2011 a b Istoriya mista na oficijnomu sajti Arhiv originalu za 27 grudnya 2014 Procitovano 2 chervnya 2013 Pomilka cituvannya Nepravilnij viklik tegu lt ref gt dlya vinosok pid nazvoyu odin ne vkazano tekst Yabluchnogo profesora pid rozstril Arhiv originalu za 11 veresnya 2012 Procitovano 26 kvitnya 2011 Posilannya RedaguvatiAdministraciya mista Oboyani Arhivovano 3 bereznya 2011 u Wayback Machine Istoriya gerba mista Oboyan u enciklopediyi Moj gorod Arhivovano 1 travnya 2011 u Wayback Machine Portal mista Arhivovano 30 listopada 2010 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Oboyan amp oldid 38940343