www.wikidata.uk-ua.nina.az

Плітка рід ПліткаБіологічна класифікаціяДомен Ядерні Eukaryota Царство Тварини Animalia Підцарство Справжні багатоклітин

Плітка (рід)

?
Плітка

Біологічна класифікація
Види

див. текст

Посилання
Вікісховище: Rutilus
Віківиди: Rutilus
EOL: 24304
ITIS: 163760
NCBI: 48667
Запит «Плітка» перенаправляє сюди; див. також інші значення.

Плі́тка (Rutilus) — рід риб родини коропові (Cyprinidae). Поширена в Європі, в Західній і Північній Азії. Тіло покрите крупною лускою; завдовжки до 30 см, вагою до 300 г, іноді понад 1 кг. Утворює багато підвидів (прісноводні, житлові і напівпрохідні). Живиться рослинами, планктоном, бентосом. Плітка має місцеве промислове значення. Чисельність деяких промислових підвидів (вобла, тараня) помітно зменшується, і вони украй потребують охорони.

Види Редагувати

Рід включає близько 17 видів, котрі населяють прісноводні та рідше солонуватоводні водойми:

В Україні достовірно зустрічаються три види: Плітка звичайна, Вирозуб і Кутум.

Поширення Редагувати

Поширена в Європі, в Західній і Північній Азії. Плітка звичайна (Rutilus rutilus) поширена повсюдно, відсутня лише в р. Колимі і азійській частині басейну Тихого океану. Плітка звичайна в Україні водиться в басейні Дніпра, Дунаю, Дністра та інших річок.

Викопні рештки риб роду Rutilus є досить звичайними у матеріалах із місцезнаходжень пізнього міоцену, пліоцену та антропогену України. Найдавніші представники роду відомі з олігоцену Монголії (Rutilus sp. - Ардин Обо, Південно-Східна Гобі) та Іспанії (Rutilus antiquus).
Рештки Rutilus sp. ідентифіковані у матеріалах міоценових місцезнаходжень Автрії (Schernham b. Haag), Німеччини (Howenegg), Казахстану (Тунгурук сор; Зайсанська котловина, Жаман гора), Росії (печера Ая, Кизил-Чин, Морська 2, Ольхон Тагай), Туреччини (Chalikli 132 - K692) та України (Лиса Гора 2, Єгорівка 2, Виноградівка 1, Фрунзівка 2). Ізольовані глоткові зуби Rutilus cf. frisii знайдені в міоцені Казахстану (Голубі піски, Калмакпай, Муратхан, Сарибулак, Туєрик 1 тощо) і Росії (Джилинда) разом з рештками Rutilus tungurukensis Sytchevskaya, 1989. Із пізнього міоцену Іспанії (Ternal) описаний Rutilus pachecri Gaudant, 1984. Рештки риб роду знайдені у пліоценових відкладах Вірменії (Rutilus oswaldi Bogatchov, 1938 - Dzoraghbyur, Kotayk), Болгарії (Rutilus sp. - Tchelopetchene 1, Anodonta facies), Німеччини (Rutilus cf. rutilus - Willershausen), Нідерландів (Rutilus rutilus - Tegelen) та України (Rutilus cf. rutilus, Rutilus cf. frisii - Кам'янське, Кучурган, Ногайськ, Одеса)

Розмноження Редагувати

Статевої зрілості досягає в 3—4 роки. Плодючість до 100 тисяч ікринок. Нерест в квітні — травні. Ікру відкладає на торішню рослинність. Самці відрізняються шлюбним вбранням.

Рідкісні види Редагувати

Плітка вирезуб — рідкісний вид роду Rutilus, занесений до ЧКУ

Вид вирозуб занесений до Червоної книги України.


Література Редагувати

  • Морфологічна мінливість та структура популяцій плітки та окуня в річкових системах різного типу : автореф. дис. ... канд. біол. наук : 03.00.10 / Гупало Олена Олександрівна ; НАН України, Ін-т гідробіології. - Київ, 2018. - 22 с. : рис.

Джерела Редагувати

  1. Froese, Rainer, and Daniel Pauly, eds. (2012). Види роду Rutilus на FishBase. Версія за May 2012 року.
  2. . Архів оригіналу за 17 червня 2016. Процитовано 29 серпня 2013. 
  3. Ковальчук А.Н. Карповые рыбы (Cyprinidae) в палеонтологической летописи Украины // Современная палеонтология: классические и новейшие методы: тезисы IX Всерос. научн. школы молодых ученых палеонтологов (1-3 октября 2012 г., ПИН им. А.А. Борисяка РАН. - М.,2012. - С. 25.
  4. Сычевская Е.К. Пресноводная палеогеновая ихтиофауна СССР и Монголии. - В кн.: Труды Совместной советско-монгольской палеонтологической экспедиции. - М.: Наука, 1986. - Вып. 29. - 157 с.
  5. Cabrera L., Gaudant J. Los Cyprinidos (Pisces) del sistema lacustre Oligocenico-Miocenico de los Monegros (sector SE de la Cuenca del Ebro, provincias de Lleida, Torrangona, Huesca y Zaragoza) // Acta geologica Hispanica. - 1985. - 20 (3-4). - P. 219-226.
  6. of Vertebrates: fossil Fishes, Amphibians, Reptiles and Birds (fosFARbase) localities and taxa from the Triassic to the Neogene[недоступне посилання з липня 2019]
  7. Tobien H. Die jungtertiäre Fossilgrabungsstätte Höwenegg im Hegau (Südwestdeutschland). Ein Statusbericht // Carolinea. - 1986. - 44. - Р. 9–34.
  8. ↑ Сычевская Е.К. Пресноводная ихтиофауна неогена Монголии. - В кн.: Труды Совместной советско-монгольской палеонтологической экспедиции. - М.: Наука, 1989. - Вып. 39. - 144 с.
  9. Филиппов А.Г., Ербаева М.А., Сычевская Е.К. Миоценовые отложения пещеры Ая на Байкале // Геология и геофизика. 2000. - 41 (5). - С. 755–764.
  10. Титов В.В., Тесаков А.С., Данилов И.Г., Данукалова Г.А., Мащенко Е.Н., Пантелеев А.В., Сотникова М.В., Сычевская Е.К. Первая представительная фауна позвоночных позднего миоцена на юге европейской России // Доклады РАН. - 2006. - 411 (5). - С. 715–717.
  11. Логачев Н.А., Ломоносова Т.К., Климанова В.М. Кайнозойские отложения Иркутского амфитеатра. - М.: Наука, 1964. - 196 с.
  12. Menzel H., Becker-Platen J.D. Otolithen aus dem Tertiär der Türkei (Känozoikum der Türkei) // Geologisches Jahrbuch. - 1981. - 42. - S. 5–91.
  13. Ковальчук О.М., Рековець Л.І. Рештки прісноводних риб (Teleostei) з міоценових та плейстоценових відкладів місцезнаходження Лиса Гора (Запорізька обл.) // Природничі науки: зб. наук. праць. - Суми, 2012. - С. 108–113.
  14. Ковальчук А.Н. Сообщество пресноводных рыб в озерных отложениях позднемиоценового местонахождения Егоровка (Одесская область) // Збірник праць Зоологічного музею. - 2011. - №42. - С. 128–136.
  15. Ковальчук А.Н. Пресноводная ихтиофауна раннего туролия из местонахождения Фрунзовка 2 (Одесская обл.) // Вісник Одеського національного університету ім. І.І. Мечнікова. Серія Біологія. - 2013. - Т. 17, вип. 1 (30). - С. 60–64.
  16. Gaudant J. Sur les poissons fossiles (Téléostéens, Cyprinidae) des gypses Turoliens du Fosse de Teruel: essai d’approche paleoécologique // Estudios geol. Inst. invest. geol. Lucas Mallada. - 1984. - 40. - Р. 463–472.
  17. Богачев В.В. Фауна диатомовых плиоценовых отложений в Закавказье // Труды Азербайджанской филии АН СССР. - 1938. - № 9. - С. 61–65.
  18. Сычевская Е.К. Ископаемые костистые рыбы СССР. - М.: Наука, 1980. - 210 с.
  19. Kamenov B., Kojumdshieva E. Stratigraphy of the Neogene in the Sofia Basin // Palaeontology, Stratigraphy and Lithology (Bulgarian Academy of Science). - 1983. - 18. - Р. 69–84.
  20. Gaudant J. L'ichthyofaune pliocene de Willershausen am Harz (Basse Saxe, Allemagne) – un reexamen // Stuttgarter Beitrage zur Naturkunde, Serie B. - 1997. - 257. - 51 p.
  21. Weiler W. Fischreste aus dem Oberpliozän von Willershausen // Archiv für Hydrobiologie. - 1933. - 25. - S. 291–354.
  22. Gaudant J. L'ichthyofaune tiglienne de Tegelen (Pays-Bas): signification paléoécologique et paléoclimatique // Scripta Geologica. - 1979. - 50. - Р. 1–16.
  23. Дуброво И.А., Капелист К.В. Каталог местонахождений третичных позвоночных УССР. - М., 1979. - 160 с.
  24. Таращук В.І. Матеріали до вивчення прісноводних риб з неогенових та антропогенових відкладів України // Збірник праць Зоологічного музею АН УРСР. - 1962. №31. - С. 3–27.
  25. . Архів оригіналу за 28 листопада 2012. Процитовано 19 жовтня 2011. 
Це незавершена стаття про Коропоподібних.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.


Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
PlitkaBiologichna klasifikaciyaDomen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Pidcarstvo Spravzhni bagatoklitinni Eumetazoa Tip Hordovi Chordata Pidtip Cherepni Craniata Nadklas Shelepni Gnathostomata Klas Promeneperi Actinopterygii Pidklas Novoperi Neopterygii Infraklas Kostisti ribi Teleostei Nadryad Ostariofizi Ostariophysi Ryad Koropopodibni Cypriniformes Rodina Koropovi Cyprinidae Pidrodina LeuciscinaeRid Plitka Rutilus Rafinesque 1820Vididiv tekstPosilannyaVikishovishe RutilusVikividi RutilusEOL 24304ITIS 163760NCBI 48667Zapit Plitka perenapravlyaye syudi div takozh inshi znachennya Pli tka Rutilus rid rib rodini koropovi Cyprinidae Poshirena v Yevropi v Zahidnij i Pivnichnij Aziyi Tilo pokrite krupnoyu luskoyu zavdovzhki do 30 sm vagoyu do 300 g inodi ponad 1 kg Utvoryuye bagato pidvidiv prisnovodni zhitlovi i napivprohidni Zhivitsya roslinami planktonom bentosom Plitka maye misceve promislove znachennya Chiselnist deyakih promislovih pidvidiv vobla taranya pomitno zmenshuyetsya i voni ukraj potrebuyut ohoroni Zmist 1 Vidi 2 Poshirennya 3 Rozmnozhennya 4 Ridkisni vidi 5 Literatura 6 DzherelaVidi RedaguvatiRid vklyuchaye blizko 17 vidiv kotri naselyayut prisnovodni ta ridshe solonuvatovodni vodojmi 1 Rutilus albus Rutilus aula Rutilus basak Rutilus caspicus Vobla Rutilus frisii Virozub Rutilus heckelii Taranya Rutilus karamani Rutilus kutum Kutum Rutilus meidingeri Rutilus ohridanus Rutilus panosi Rutilus pigus Rutilus prespensis Rutilus rubilio Rutilus rutilus Plitka zvichajna Rutilus virgo Plitka panonska Rutilus ylikiensisV Ukrayini dostovirno zustrichayutsya tri vidi Plitka zvichajna Virozub i Kutum 2 Poshirennya RedaguvatiPoshirena v Yevropi v Zahidnij i Pivnichnij Aziyi Plitka zvichajna Rutilus rutilus poshirena povsyudno vidsutnya lishe v r Kolimi i azijskij chastini basejnu Tihogo okeanu Plitka zvichajna v Ukrayini voditsya v basejni Dnipra Dunayu Dnistra ta inshih richok Vikopni reshtki rib rodu Rutilus ye dosit zvichajnimi u materialah iz misceznahodzhen piznogo miocenu pliocenu ta antropogenu Ukrayini 3 Najdavnishi predstavniki rodu vidomi z oligocenu Mongoliyi Rutilus sp Ardin Obo Pivdenno Shidna Gobi 4 ta Ispaniyi Rutilus antiquus 5 Reshtki Rutilus sp identifikovani u materialah miocenovih misceznahodzhen Avtriyi Schernham b Haag 6 Nimechchini Howenegg 7 Kazahstanu Tunguruk sor Zajsanska kotlovina Zhaman gora 8 Rosiyi pechera Aya 9 Kizil Chin 8 Morska 2 10 Olhon Tagaj 11 Turechchini Chalikli 132 K692 12 ta Ukrayini Lisa Gora 2 13 Yegorivka 2 14 Vinogradivka 1 Frunzivka 2 15 Izolovani glotkovi zubi Rutilus cf frisii znajdeni v mioceni Kazahstanu Golubi piski Kalmakpaj Murathan Saribulak Tuyerik 1 tosho i Rosiyi Dzhilinda razom z reshtkami Rutilus tungurukensis Sytchevskaya 1989 8 Iz piznogo miocenu Ispaniyi Ternal opisanij Rutilus pachecri Gaudant 1984 16 Reshtki rib rodu znajdeni u pliocenovih vidkladah Virmeniyi Rutilus oswaldi Bogatchov 1938 Dzoraghbyur Kotayk 17 18 Bolgariyi Rutilus sp Tchelopetchene 1 Anodonta facies 19 Nimechchini Rutilus cf rutilus Willershausen 20 21 Niderlandiv Rutilus rutilus Tegelen 22 ta Ukrayini Rutilus cf rutilus Rutilus cf frisii Kam yanske Kuchurgan Nogajsk Odesa 23 24 Rozmnozhennya RedaguvatiStatevoyi zrilosti dosyagaye v 3 4 roki Plodyuchist do 100 tisyach ikrinok Nerest v kvitni travni Ikru vidkladaye na torishnyu roslinnist Samci vidriznyayutsya shlyubnim vbrannyam Ridkisni vidi Redaguvati nbsp Plitka virezub ridkisnij vid rodu Rutilus zanesenij do ChKUVid virozub zanesenij do Chervonoyi knigi Ukrayini 25 Literatura RedaguvatiMorfologichna minlivist ta struktura populyacij plitki ta okunya v richkovih sistemah riznogo tipu avtoref dis kand biol nauk 03 00 10 Gupalo Olena Oleksandrivna NAN Ukrayini In t gidrobiologiyi Kiyiv 2018 22 s ris Dzherela Redaguvati Froese Rainer and Daniel Pauly eds 2012 Vidi rodu Rutilus na FishBase Versiya za May 2012 roku Movchan Yu V Ribi Ukrayini taksonomiya nomenklatura zauvazhennya Zbirnik prac Zoologichnogo muzeyu 2008 2009 40 S 47 86 Arhiv originalu za 17 chervnya 2016 Procitovano 29 serpnya 2013 Kovalchuk A N Karpovye ryby Cyprinidae v paleontologicheskoj letopisi Ukrainy Sovremennaya paleontologiya klassicheskie i novejshie metody tezisy IX Vseros nauchn shkoly molodyh uchenyh paleontologov 1 3 oktyabrya 2012 g PIN im A A Borisyaka RAN M 2012 S 25 Sychevskaya E K Presnovodnaya paleogenovaya ihtiofauna SSSR i Mongolii V kn Trudy Sovmestnoj sovetsko mongolskoj paleontologicheskoj ekspedicii M Nauka 1986 Vyp 29 157 s Cabrera L Gaudant J Los Cyprinidos Pisces del sistema lacustre Oligocenico Miocenico de los Monegros sector SE de la Cuenca del Ebro provincias de Lleida Torrangona Huesca y Zaragoza Acta geologica Hispanica 1985 20 3 4 P 219 226 of Vertebrates fossil Fishes Amphibians Reptiles and Birds fosFARbase localities and taxa from the Triassic to the Neogene nedostupne posilannya z lipnya 2019 Tobien H Die jungtertiare Fossilgrabungsstatte Howenegg im Hegau Sudwestdeutschland Ein Statusbericht Carolinea 1986 44 R 9 34 a b v Sychevskaya E K Presnovodnaya ihtiofauna neogena Mongolii V kn Trudy Sovmestnoj sovetsko mongolskoj paleontologicheskoj ekspedicii M Nauka 1989 Vyp 39 144 s Filippov A G Erbaeva M A Sychevskaya E K Miocenovye otlozheniya peshery Aya na Bajkale Geologiya i geofizika 2000 41 5 S 755 764 Titov V V Tesakov A S Danilov I G Danukalova G A Mashenko E N Panteleev A V Sotnikova M V Sychevskaya E K Pervaya predstavitelnaya fauna pozvonochnyh pozdnego miocena na yuge evropejskoj Rossii Doklady RAN 2006 411 5 S 715 717 Logachev N A Lomonosova T K Klimanova V M Kajnozojskie otlozheniya Irkutskogo amfiteatra M Nauka 1964 196 s Menzel H Becker Platen J D Otolithen aus dem Tertiar der Turkei Kanozoikum der Turkei Geologisches Jahrbuch 1981 42 S 5 91 Kovalchuk O M Rekovec L I Reshtki prisnovodnih rib Teleostei z miocenovih ta plejstocenovih vidkladiv misceznahodzhennya Lisa Gora Zaporizka obl Prirodnichi nauki zb nauk prac Sumi 2012 S 108 113 Kovalchuk A N Soobshestvo presnovodnyh ryb v ozernyh otlozheniyah pozdnemiocenovogo mestonahozhdeniya Egorovka Odesskaya oblast Zbirnik prac Zoologichnogo muzeyu 2011 42 S 128 136 Kovalchuk A N Presnovodnaya ihtiofauna rannego turoliya iz mestonahozhdeniya Frunzovka 2 Odesskaya obl Visnik Odeskogo nacionalnogo universitetu im I I Mechnikova Seriya Biologiya 2013 T 17 vip 1 30 S 60 64 Gaudant J Sur les poissons fossiles Teleosteens Cyprinidae des gypses Turoliens du Fosse de Teruel essai d approche paleoecologique Estudios geol Inst invest geol Lucas Mallada 1984 40 R 463 472 Bogachev V V Fauna diatomovyh pliocenovyh otlozhenij v Zakavkaze Trudy Azerbajdzhanskoj filii AN SSSR 1938 9 S 61 65 Sychevskaya E K Iskopaemye kostistye ryby SSSR M Nauka 1980 210 s Kamenov B Kojumdshieva E Stratigraphy of the Neogene in the Sofia Basin Palaeontology Stratigraphy and Lithology Bulgarian Academy of Science 1983 18 R 69 84 Gaudant J L ichthyofaune pliocene de Willershausen am Harz Basse Saxe Allemagne un reexamen Stuttgarter Beitrage zur Naturkunde Serie B 1997 257 51 p Weiler W Fischreste aus dem Oberpliozan von Willershausen Archiv fur Hydrobiologie 1933 25 S 291 354 Gaudant J L ichthyofaune tiglienne de Tegelen Pays Bas signification paleoecologique et paleoclimatique Scripta Geologica 1979 50 R 1 16 Dubrovo I A Kapelist K V Katalog mestonahozhdenij tretichnyh pozvonochnyh USSR M 1979 160 s Tarashuk V I Materiali do vivchennya prisnovodnih rib z neogenovih ta antropogenovih vidkladiv Ukrayini Zbirnik prac Zoologichnogo muzeyu AN URSR 1962 31 S 3 27 Virezub v Chervonij knizi Ukrayini Arhiv originalu za 28 listopada 2012 Procitovano 19 zhovtnya 2011 nbsp Ce nezavershena stattya pro Koropopodibnih Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Plitka rid amp oldid 38363922