www.wikidata.uk-ua.nina.az

Бєлгородська область Бє лгородська о бласть історично Білгородська область 2 Білогородчина 3 4 Білгородщина рос Белгород

Бєлгородська область

Бє́лгородська о́бласть (історично Білгородська область, Білогородчина, Білгородщина; рос. Белгородская область) — регіон Російської Федерації, що розташований в Центральній Росії на 500—700 км на південь від Москви, на кордоні з Україною. Південна частина області належить до української національної території. У сучасних межах Бєлгородська область існує з 6 січня 1954 року. Обласний центр — місто Бєлгород.

Бєлгородська область
рос. Белгородская область
   
Країна  Росія
Фед. округ Центральний
Адмін. центр Бєлгород
Глава Гладков В'ячеслав Володимирович
Дата утворення 6 січня 1954
Оф. вебсайт belregion.ru​(рос.)
Географія
Координати 50°46′ пн. ш. 37°27′ сх. д. / 50.767° пн. ш. 37.450° сх. д. / 50.767; 37.450
Площа 27 100 км² (68-а)
  • внутр. вод 0,07 %
Часовий пояс MSK (UTC+3)
Населення
Чисельність 1532497 (01.01.2011) (31-а) (2011)
Густота 56.55/км²
Економіка
Економ. район Центрально-Чорноземний
Коди
ISO 3166-2 RU-BEL
ЗКАТО 14
Суб'єкта РФ 31
Телефонний (+7)
Карти


 Бєлгородська область у Вікісховищі

Географія

Загальні відомості

Бєлгородська область входить до складу Центрально-Чорноземного економічного району й Центрального федерального округу Російської Федерації. На півдні й заході вона межує з Луганською, Харківською й Сумською областями України, на півночі й північному заході — з Курською, на сході — з Воронезькою областями Росії. Загальна довжина її кордонів становить близько 1150 км, з них з Україною — 540 км.

Площа області становить 27,1 тис. км², довжина з півночі на південь — близько 190 км, із заходу на схід — близько 270 км. Область розташована на південно-західних і південних схилах Середньоросійської височини в басейнах річок Дніпра й Дону, у лісостеповій зоні на піднятій горбистій рівнині із середньою висотою над рівнем моря 200 м. Найвища точка 277 м над рівнем моря — перебуває в Прохоровському районі. Найнижча — у долинах річок Оскола й Сіверського Дінця. Територія порізана балками, ярами, по яких розкидані діброви.

Гідрографія

Область належить до маловодних: річками, озерами, болотами зайнято близько 1 % її території. Тут протікає більш як 480 малих річок і струмків. Найбільш великі з них на північному заході — Сіверський Донець, Ворскла, Ворсклиця, Псел, у східних районах — Оскіл, Тиха Сосна, Чорна Калитва, Валуй. Загальна довжина річкової мережі — 5000 км. Крім того, в області налічується 1100 ставків і 4 водоймища.

Клімат

Клімат помірно континентальний з досить м'якою зимою зі снігопадами й відлигами й тривалим літом. Середня річна температура повітря змінюється від +5,4 °C на півночі до +6,7 °C на південному сході. Найхолодніший місяць — січень. Безморозний період становить 155—160 днів, тривалість сонячного часу — 1800 годин. Ґрунт промерзає й нагрівається до глибини 0,5­­­–1 м. Опади нерівномірні. Найбільша їхня кількість випадає в західних і північних районах області й становлять у середньому 540—550 мм. У східні й південно-східні в окремі роки меншає до 400 мм.

Фауна

Фауна Бєлгородської області лучно-степова. Особливу неповторність фауні надають кальцефільні зоокомплекси, пов'язані із крейдовими відкладеннями. Фауна Білгородської області нараховує за різними оцінками від 10 до 15 тисяч видів. Близько 10 % видів тварин перебуває під охороною держави. 50 видів включено до списку Червоної Книги.

Налічується близько 279 видів птахів, у тому числі 152 гніздових. Найбагатшими є ряди: горобцеподібних (111 видів); кулики (45 видів); гусеподібні (до 30 видів); денні хижаки (21 вид).

Чисельність мисливських тварин приблизно становить: лось — 387; олень — 501; сарна — 4474; кабан — 2574; заєць сірий — 18361; лисиця — 3856; куниця — 2025; тхір — 1120; вовк — 36. Щорічна чисельність мисливських тварин залишається стабільною.

Флора

Рослинний покрив області відбиває риси північного лісостепу, для якого характерне чергування лісів з луковим степом. Вона представлена двома типами рослинності — зональної й екстразональної. Зональна рослинність — це плакорні діброви (221 вид) і степові луки (211 видів). Екстразональна рослинність — це луки (232 види), види чагарників і узлісь (161 вид), фітоценози крейдових оголень (93 виду) і синатропні спільноти (192 виду). У цілому флора області нараховує 1284 види. Лісистість області становить 9,8 %. Більш як 800 га лісових масивів, де зустрічаються рідкісні види тварин і рослин, віднесені до територій, що охороняються.

Історія

Бєлгородська область — один із наймолодших регіонів Російської Федерації. У своїх нинішніх адміністративно-територіальних кордонах її утворено 6 січня 1954 року. Разом з тим Бєлгородщина — це стародавній край, який має багате історичне минуле. Про це свідчить і те, що обласний центр, місто Бєлгород, старше від Москви.

На рубежі XVI—XVII століть для надійної охорони російських володінь була споруджена суцільна лінія військових укріплень — Бєлгородська оборонна лінія, яка простягнулася майже на 800 кілометрів. Бєлгород став військово-адміністративним центром, у якім стояв Великий Бєлгородський полк.

У 1727 році була утворена Бєлгородська губернія, яка проіснувала до 1779 року. Вона займала землі не тільки сучасної Бєлгородщини, але й території нинішніх Курської, Орловської, частково Брянської й Харківської областей. Мала губернія й свій герб, який тепер є гербом Бєлгородської області.

Виникнувши як форпост на південних рубежах Росії, Бєлгородщина вписала у свою історію чимало героїчних сторінок. За подвиги в битві під Полтавою Петро I подарував воїнам Великого Бєлгородського полку прапор.

На Бєлгородській землі в роки німецько-радянської війни відбувся знаменитий Прохоровський танковий бій, що став відправною точкою перемоги над фашистською Німеччиною. На згадку про нього в епіцентрі Вогненної дуги на Третьому ратному полі Росії — Прохоровському — спорудять Пам'ятник Перемоги — Дзвіниця, а в самому селищі на народні пожертви споруджено Храм святих апостолів Петра й Павла.

За мужність і стійкість, виявлені бєлгородцями при захисті Батьківщини в період Великої Вітчизняної війни й за досягнуті успіхи у відновленні й розвитку народного господарства Указом Президії Верховної Ради СРСР від 4 січня 1967 року Бєлгородська область нагороджена орденом Леніна, 1980 року місто Бєлгород був нагороджений орденом Вітчизняної війни I ступеня за мужність і стійкість, виявлені трудящими міста в роки Великої Вітчизняної війни й за успіхи, досягнуті в господарському й культурному будівництві.

У травні 2023 року губернатор Бєлгородської області Гладков заявив, що в область проникла українська "диверсійна група". Українські ЗМІ ідентифікували ймовірні групи як легіон «Свобода Росії» та Російський добровольчий корпус. Підрозділи заявили, що «повністю звільнили» населений пункт Козинка області та увійшли до Грайворона.

Населення

Область посідає за територією 71 місце, за чисельностю й густотою населення відповідно 35 і 15 місця серед всіх суб'єктів РФ. Населення області становить 1511,6 тис. осіб (2005), у тому числі міського — 65,8 %, сільського — 34,2 % (2005). Густота населення — 55,8 oc. на 1 км² (2005). Середній вік становить 38,5 роки, у тому числі чоловіків — 35,6, жінок — 41 рік. Частка економічно активного населення — 46 %.

Природний рух населення

Як і в інших регіонах європейської частини РФ, у Бєлгородській області з початку 1990-х років спостерігається природне скорочення населення (приблизно −5 осіб на 1000 населення). В останні роки спостерігається деяке скорочення цієї величини в результаті росту народжуваності й зниження смертності. Проте, незважаючи на негативні величини приросту, населення області залишалося стабільним протягом 1990-х років через значний міграційний приріст.

Міграція

Міграція (а точніше інтенсивна імміграція) відіграє дуже значну (і навіть першорядну) роль у демографії сучасної області, чим вона сильно відрізняється від інших регіонів РФ. Область традиційно, ще в радянські часи залучала трудівників Крайньої Півночі, що вийшли на пенсію, а з початку 1990-х стала улюбленим пунктом призначенням для змушених переселенців (переважно росіян і українців) із країн СНД. Особливо значні в області діаспори казахів, економічних мігрантів з України та інших. Міграційний приріст області значний (після деякого зниження наприкінці 1990-х), він знову почав рости в 2005 році й у цей час повністю компенсує природний збиток населення, що важливо для підтримки високого економічного потенціалу області. Область, як і перше, має популярність серед росіян, що відробили на Півночі.

Етнічний склад

Тепер область практично мононаціональна: 94,4 % — росіяни, 2,8 % — українці, 0,5 % — вірмени. Основна і офіційна мова спілкування на території області — російська мова.

1897 року національний склад населення в повітах, що нині входять до складу Бєлгородської області, був такий: росіян — 673166 осіб — 60,5 %, українців — 439926 осіб — 39,5 % ..

Народ чисельність в 2002 році, тис (* [Архівовано 24 січня 2012 у WebCite])
Росіяни 1404,0
Українці 57,8
Вірмени 7,8
Білоруси 4,9
Азербайджанці 4,5
Турки 4,0
Татари 3,4
Німці 2,2
Молдовани 2,0
Цигани 1,8
Грузини 1,1
показані народи з чисельністю більше 1000 людин

Національний склад по районах 2010

росіяни українці вірмени
м. Бєлгород 94,1 % 3,4 % 0,5 %
Губкінський район 96,6 % 1,6 % 0,2 %
Старооскольський район 95,2 % 2,3 % 0,7 %
Алєксєєвський район 97,1 % 1,3 % 0,3 %
Бєлгородський район 92,0 % 4,8 % 0,5 %
Борисовський район 93,5 % 3,1 % 0,4 %
Валуйський район 95,2 % 2,0 % 0,5 %
Вейделєвський район 94,7 % 2,9 % 0,3 %
Волоконовський район 95,3 % 1,7 % 0,8 %
Грайворонський район 91,7 % 4,4 % 0,8 %
Івнянський район 94,0 % 2,3 % 1,3 %
Корочанський район 92,9 % 2,7 % 0,2 %
Красненський район 97,2 % 1,2 % 0,1 %
Красногвардєйський район 97,6 % 1,0 % 0,5 %
Красноярузький район 91,8 % 3,1 % 0,4 %
Новооскольський район 94,1 % 2,4 % 0,3 %
Прохоровський район 90,6 % 2,9 % 0,6 %
Ракитнянський район 93,8 % 2,4 % 0,4 %
Ровенський район 91,5 % 6,9 % 0,6 %
Чернянський район 94,2 % 1,9 % 0,8 %
Шебекинський район 93,2 % 3,5 % 0,7 %
Яковлевський район 93,4 % 3,5 % 0,3 %
Бєлгородська область 94,4 % 2,8 % 0,5 %

Органи державної влади

Губернатор області

Губернатор Бєлгородської області — Євген Савченко, уперше призначений на цю посаду в 1993 році, переобирався в 1995, 1999, 2003 і 2007 роках. В 1999 році конкурентом Євгена Савченка на виборах був Володимир Жириновський.

Попередником Савченка був Віктор Берестовий (керував областю з 1990 по 1993 роки)[джерело?].

Економіка

Бєлгородщина — високорозвинений індустріально-аграрний регіон, економіка якого спирається на колосальні багатства надр і унікальні чорноземи. В області зосереджене більш ніж 40 відсотків розвіданих запасів залізних руд країни.

Торгово-економічні зв'язки

Бєлгородська область традиційно мала й має міцні зв'язки з економікою й агропромисловим комплексом сусідньої України. Незважаючи на невеликі розміри, на область припадає п'ята частина сучасного товарообороту РФ і України.

Корисні копалини

Виявлені й у різному ступені розвідані великі родовища бокситів, апатитів, мінеральних підземних вод (радонових і лікувально-столових), численні родовища будівельних матеріалів (крейди, піску, глин і ін.). Відомі прояви золота, графіту й рідкісних металів. Є географічні передумови для виявлення платини й інших корисних копалин.

Сільське господарство

Земельні угіддя становлять 2713,4 тис. га, більше 70 % яких — чорноземи. На душу населення припадає 1,43 га сільгоспугідь, у тому числі ріллі — 1,1 га, Природні ліси й лісопосадки займають 248,3 тис. га — 12,5 % території області. Загальні запаси деревини — 34,3 млн м³.

Транспорт

Через Бєлгородську область проходять найважливіші залізничні й автомобільні магістралі міждержавного значення, що з'єднують Москву з південними районами Росії й Україною, у тому числі федеральна автотраса М2 «Крим» і залізнична магістраль Москва — Харків — Севастополь. Експлуатаційна довжина залізничних колій загального користування становить 694,6 км, довжина автомобільних доріг із твердим покриттям (включаючи відомчі) — 8,5 тис. км або 87,7 % від загальної довжини.

Адміністративно-територіальний устрій області

До складу області входять 21 район, 6 міст обласного підпорядкування Алексєєвка, Бєлгород, Валуйки, Старий Оскол, Губкін, Шебекіно) і 4 міста районного підпорядкування (Грайворон, Новий Оскол, Короча, Строїтель), 20 селищ міського типу, 1592 сільських населених пункти. Адміністративний центр — місто Бєлгород з населенням 348 тис. осіб, розташоване за 695 км на південь від Москви.

Райони

Міста Бєлгородської області

Примітки

  1. . Архів оригіналу за 15.03.2012. Процитовано 14.12.2011. 
  2. ↑ . izbornyk.org.ua. Архів оригіналу за 27 квітня 2022. Процитовано 27 квітня 2022. 
  3. АЗБУЧНИЙ ПОКАЖЧИК імен особових і ґеоґрафічних, згаданих в XVII. і ХVІІІ. т. Рускої Історичної Бібліотеки // ІСТОРИЧНІ ΜΟΗΟΓΡΑΦΙΪ МИКОЛИ КОСТОМАРОВА. — Львів, 1896. — Т. XI ЧАСТЬ II : Мазепа. — С. 276. — (РУСКА ІСТОРІЧНА БІБЛІОТЕКА / під редакциєю ОЛЕКСАНДРА БАРВІНЬСКОГО ; т. XVIII).
  4. ГЕОГРАФІЧНИЙ ПОКАЖЧИК // Історія України : Науково-допоміжний бібліографічний покажчик за 2000 рік ІІ частина / Олена Виноградова. — Київ, 2004. — С. 348.
  5. https://www.bbc.com/ukrainian/articles/clm9jp1jn83o
  6. [. Архів оригіналу за 1 лютого 2014. Процитовано 21 травня 2010.  Демоскоп. Перепис населення (рос.) ]
  7. . belg.gks.ru. Архів оригіналу за 10 квітня 2016. Процитовано 30 квітня 2016. 

Джерела

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бєлгородська область
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Bye lgorodska o blast istorichno Bilgorodska oblast 2 Bilogorodchina 3 4 Bilgorodshina ros Belgorodskaya oblast region Rosijskoyi Federaciyi sho roztashovanij v Centralnij Rosiyi na 500 700 km na pivden vid Moskvi na kordoni z Ukrayinoyu Pivdenna chastina oblasti nalezhit do ukrayinskoyi nacionalnoyi teritoriyi 2 U suchasnih mezhah Byelgorodska oblast isnuye z 6 sichnya 1954 roku Oblasnij centr misto Byelgorod Byelgorodska oblastros Belgorodskaya oblast Prapor Byelgorodskoyi oblasti Gerb Byelgorodskoyi oblastiKrayina RosiyaFed okrug CentralnijAdmin centr ByelgorodGlava Gladkov V yacheslav VolodimirovichData utvorennya 6 sichnya 1954Of vebsajt belregion ru ros GeografiyaKoordinati 50 46 pn sh 37 27 sh d 50 767 pn sh 37 450 sh d 50 767 37 450Plosha 27 100 km 68 a vnutr vod 0 07 Chasovij poyas MSK UTC 3 NaselennyaChiselnist 1532497 01 01 2011 1 31 a 2011 Gustota 56 55 km EkonomikaEkonom rajon Centralno ChornozemnijKodiISO 3166 2 RU BELZKATO 14Sub yekta RF 31Telefonnij 7 Karti Byelgorodska oblast u Vikishovishi Zmist 1 Geografiya 1 1 Zagalni vidomosti 1 2 Gidrografiya 1 3 Klimat 1 4 Fauna 1 5 Flora 2 Istoriya 3 Naselennya 3 1 Prirodnij ruh naselennya 3 2 Migraciya 3 3 Etnichnij sklad 3 4 Nacionalnij sklad po rajonah 2010 7 4 Organi derzhavnoyi vladi 4 1 Gubernator oblasti 5 Ekonomika 5 1 Torgovo ekonomichni zv yazki 5 2 Korisni kopalini 5 3 Silske gospodarstvo 6 Transport 7 Administrativno teritorialnij ustrij oblasti 7 1 Rajoni 7 2 Mista Byelgorodskoyi oblasti 8 Primitki 9 DzherelaGeografiya RedaguvatiZagalni vidomosti Redaguvati Byelgorodska oblast vhodit do skladu Centralno Chornozemnogo ekonomichnogo rajonu j Centralnogo federalnogo okrugu Rosijskoyi Federaciyi Na pivdni j zahodi vona mezhuye z Luganskoyu Harkivskoyu j Sumskoyu oblastyami Ukrayini na pivnochi j pivnichnomu zahodi z Kurskoyu na shodi z Voronezkoyu oblastyami Rosiyi Zagalna dovzhina yiyi kordoniv stanovit blizko 1150 km z nih z Ukrayinoyu 540 km Plosha oblasti stanovit 27 1 tis km dovzhina z pivnochi na pivden blizko 190 km iz zahodu na shid blizko 270 km Oblast roztashovana na pivdenno zahidnih i pivdennih shilah Serednorosijskoyi visochini v basejnah richok Dnipra j Donu u lisostepovij zoni na pidnyatij gorbistij rivnini iz serednoyu visotoyu nad rivnem morya 200 m Najvisha tochka 277 m nad rivnem morya perebuvaye v Prohorovskomu rajoni Najnizhcha u dolinah richok Oskola j Siverskogo Dincya Teritoriya porizana balkami yarami po yakih rozkidani dibrovi Gidrografiya Redaguvati Oblast nalezhit do malovodnih richkami ozerami bolotami zajnyato blizko 1 yiyi teritoriyi Tut protikaye bilsh yak 480 malih richok i strumkiv Najbilsh veliki z nih na pivnichnomu zahodi Siverskij Donec Vorskla Vorsklicya Psel u shidnih rajonah Oskil Tiha Sosna Chorna Kalitva Valuj Zagalna dovzhina richkovoyi merezhi 5000 km Krim togo v oblasti nalichuyetsya 1100 stavkiv i 4 vodojmisha Klimat Redaguvati Klimat pomirno kontinentalnij z dosit m yakoyu zimoyu zi snigopadami j vidligami j trivalim litom Serednya richna temperatura povitrya zminyuyetsya vid 5 4 C na pivnochi do 6 7 C na pivdennomu shodi Najholodnishij misyac sichen Bezmoroznij period stanovit 155 160 dniv trivalist sonyachnogo chasu 1800 godin Grunt promerzaye j nagrivayetsya do glibini 0 5 1 m Opadi nerivnomirni Najbilsha yihnya kilkist vipadaye v zahidnih i pivnichnih rajonah oblasti j stanovlyat u serednomu 540 550 mm U shidni j pivdenno shidni v okremi roki menshaye do 400 mm Fauna Redaguvati Fauna Byelgorodskoyi oblasti luchno stepova Osoblivu nepovtornist fauni nadayut kalcefilni zookompleksi pov yazani iz krejdovimi vidkladennyami Fauna Bilgorodskoyi oblasti narahovuye za riznimi ocinkami vid 10 do 15 tisyach vidiv Blizko 10 vidiv tvarin perebuvaye pid ohoronoyu derzhavi 50 vidiv vklyucheno do spisku Chervonoyi Knigi Nalichuyetsya blizko 279 vidiv ptahiv u tomu chisli 152 gnizdovih Najbagatshimi ye ryadi gorobcepodibnih 111 vidiv kuliki 45 vidiv gusepodibni do 30 vidiv denni hizhaki 21 vid Chiselnist mislivskih tvarin priblizno stanovit los 387 olen 501 sarna 4474 kaban 2574 zayec sirij 18361 lisicya 3856 kunicya 2025 thir 1120 vovk 36 Shorichna chiselnist mislivskih tvarin zalishayetsya stabilnoyu Flora Redaguvati Roslinnij pokriv oblasti vidbivaye risi pivnichnogo lisostepu dlya yakogo harakterne cherguvannya lisiv z lukovim stepom Vona predstavlena dvoma tipami roslinnosti zonalnoyi j ekstrazonalnoyi Zonalna roslinnist ce plakorni dibrovi 221 vid i stepovi luki 211 vidiv Ekstrazonalna roslinnist ce luki 232 vidi vidi chagarnikiv i uzlis 161 vid fitocenozi krejdovih ogolen 93 vidu i sinatropni spilnoti 192 vidu U cilomu flora oblasti narahovuye 1284 vidi Lisistist oblasti stanovit 9 8 Bilsh yak 800 ga lisovih masiviv de zustrichayutsya ridkisni vidi tvarin i roslin vidneseni do teritorij sho ohoronyayutsya Istoriya RedaguvatiByelgorodska oblast odin iz najmolodshih regioniv Rosijskoyi Federaciyi U svoyih ninishnih administrativno teritorialnih kordonah yiyi utvoreno 6 sichnya 1954 roku Razom z tim Byelgorodshina ce starodavnij kraj yakij maye bagate istorichne minule Pro ce svidchit i te sho oblasnij centr misto Byelgorod starshe vid Moskvi Na rubezhi XVI XVII stolit dlya nadijnoyi ohoroni rosijskih volodin bula sporudzhena sucilna liniya vijskovih ukriplen Byelgorodska oboronna liniya yaka prostyagnulasya majzhe na 800 kilometriv Byelgorod stav vijskovo administrativnim centrom u yakim stoyav Velikij Byelgorodskij polk U 1727 roci bula utvorena Byelgorodska guberniya yaka proisnuvala do 1779 roku Vona zajmala zemli ne tilki suchasnoyi Byelgorodshini ale j teritoriyi ninishnih Kurskoyi Orlovskoyi chastkovo Bryanskoyi j Harkivskoyi oblastej Mala guberniya j svij gerb yakij teper ye gerbom Byelgorodskoyi oblasti Viniknuvshi yak forpost na pivdennih rubezhah Rosiyi Byelgorodshina vpisala u svoyu istoriyu chimalo geroyichnih storinok Za podvigi v bitvi pid Poltavoyu Petro I podaruvav voyinam Velikogo Byelgorodskogo polku prapor Na Byelgorodskij zemli v roki nimecko radyanskoyi vijni vidbuvsya znamenitij Prohorovskij tankovij bij sho stav vidpravnoyu tochkoyu peremogi nad fashistskoyu Nimechchinoyu Na zgadku pro nogo v epicentri Vognennoyi dugi na Tretomu ratnomu poli Rosiyi Prohorovskomu sporudyat Pam yatnik Peremogi Dzvinicya a v samomu selishi na narodni pozhertvi sporudzheno Hram svyatih apostoliv Petra j Pavla Za muzhnist i stijkist viyavleni byelgorodcyami pri zahisti Batkivshini v period Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni j za dosyagnuti uspihi u vidnovlenni j rozvitku narodnogo gospodarstva Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 4 sichnya 1967 roku Byelgorodska oblast nagorodzhena ordenom Lenina 1980 roku misto Byelgorod buv nagorodzhenij ordenom Vitchiznyanoyi vijni I stupenya za muzhnist i stijkist viyavleni trudyashimi mista v roki Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni j za uspihi dosyagnuti v gospodarskomu j kulturnomu budivnictvi U travni 2023 roku gubernator Byelgorodskoyi oblasti Gladkov zayaviv sho v oblast pronikla ukrayinska diversijna grupa Ukrayinski ZMI identifikuvali jmovirni grupi yak legion Svoboda Rosiyi ta Rosijskij dobrovolchij korpus Pidrozdili zayavili sho povnistyu zvilnili naselenij punkt Kozinka oblasti ta uvijshli do Grajvorona 5 Naselennya RedaguvatiOblast posidaye za teritoriyeyu 71 misce za chiselnostyu j gustotoyu naselennya vidpovidno 35 i 15 miscya sered vsih sub yektiv RF Naselennya oblasti stanovit 1511 6 tis osib 2005 u tomu chisli miskogo 65 8 silskogo 34 2 2005 Gustota naselennya 55 8 oc na 1 km 2005 Serednij vik stanovit 38 5 roki u tomu chisli cholovikiv 35 6 zhinok 41 rik Chastka ekonomichno aktivnogo naselennya 46 Prirodnij ruh naselennya Redaguvati Yak i v inshih regionah yevropejskoyi chastini RF u Byelgorodskij oblasti z pochatku 1990 h rokiv sposterigayetsya prirodne skorochennya naselennya priblizno 5 osib na 1000 naselennya V ostanni roki sposterigayetsya deyake skorochennya ciyeyi velichini v rezultati rostu narodzhuvanosti j znizhennya smertnosti Prote nezvazhayuchi na negativni velichini prirostu naselennya oblasti zalishalosya stabilnim protyagom 1990 h rokiv cherez znachnij migracijnij pririst Migraciya Redaguvati Migraciya a tochnishe intensivna immigraciya vidigraye duzhe znachnu i navit pershoryadnu rol u demografiyi suchasnoyi oblasti chim vona silno vidriznyayetsya vid inshih regioniv RF Oblast tradicijno she v radyanski chasi zaluchala trudivnikiv Krajnoyi Pivnochi sho vijshli na pensiyu a z pochatku 1990 h stala ulyublenim punktom priznachennyam dlya zmushenih pereselenciv perevazhno rosiyan i ukrayinciv iz krayin SND Osoblivo znachni v oblasti diaspori kazahiv ekonomichnih migrantiv z Ukrayini ta inshih Migracijnij pririst oblasti znachnij pislya deyakogo znizhennya naprikinci 1990 h vin znovu pochav rosti v 2005 roci j u cej chas povnistyu kompensuye prirodnij zbitok naselennya sho vazhlivo dlya pidtrimki visokogo ekonomichnogo potencialu oblasti Oblast yak i pershe maye populyarnist sered rosiyan sho vidrobili na Pivnochi Etnichnij sklad Redaguvati Teper oblast praktichno mononacionalna 94 4 rosiyani 2 8 ukrayinci 0 5 virmeni Osnovna i oficijna mova spilkuvannya na teritoriyi oblasti rosijska mova 1897 roku nacionalnij sklad naselennya v povitah sho nini vhodyat do skladu Byelgorodskoyi oblasti buv takij rosiyan 673166 osib 60 5 ukrayinciv 439926 osib 39 5 6 Narod chiselnist v 2002 roci tis Arhivovano 24 sichnya 2012 u WebCite Rosiyani 1404 0Ukrayinci 57 8Virmeni 7 8Bilorusi 4 9Azerbajdzhanci 4 5Turki 4 0Tatari 3 4Nimci 2 2Moldovani 2 0Cigani 1 8Gruzini 1 1pokazani narodi z chiselnistyu bilshe 1000 lyudinNacionalnij sklad po rajonah 2010 7 Redaguvati rosiyani ukrayinci virmenim Byelgorod 94 1 3 4 0 5 Gubkinskij rajon 96 6 1 6 0 2 Starooskolskij rajon 95 2 2 3 0 7 Alyeksyeyevskij rajon 97 1 1 3 0 3 Byelgorodskij rajon 92 0 4 8 0 5 Borisovskij rajon 93 5 3 1 0 4 Valujskij rajon 95 2 2 0 0 5 Vejdelyevskij rajon 94 7 2 9 0 3 Volokonovskij rajon 95 3 1 7 0 8 Grajvoronskij rajon 91 7 4 4 0 8 Ivnyanskij rajon 94 0 2 3 1 3 Korochanskij rajon 92 9 2 7 0 2 Krasnenskij rajon 97 2 1 2 0 1 Krasnogvardyejskij rajon 97 6 1 0 0 5 Krasnoyaruzkij rajon 91 8 3 1 0 4 Novooskolskij rajon 94 1 2 4 0 3 Prohorovskij rajon 90 6 2 9 0 6 Rakitnyanskij rajon 93 8 2 4 0 4 Rovenskij rajon 91 5 6 9 0 6 Chernyanskij rajon 94 2 1 9 0 8 Shebekinskij rajon 93 2 3 5 0 7 Yakovlevskij rajon 93 4 3 5 0 3 Byelgorodska oblast 94 4 2 8 0 5 Organi derzhavnoyi vladi RedaguvatiGubernator oblasti Redaguvati Gubernator Byelgorodskoyi oblasti Yevgen Savchenko upershe priznachenij na cyu posadu v 1993 roci pereobiravsya v 1995 1999 2003 i 2007 rokah V 1999 roci konkurentom Yevgena Savchenka na viborah buv Volodimir Zhirinovskij Poperednikom Savchenka buv Viktor Berestovij keruvav oblastyu z 1990 po 1993 roki dzherelo Ekonomika RedaguvatiByelgorodshina visokorozvinenij industrialno agrarnij region ekonomika yakogo spirayetsya na kolosalni bagatstva nadr i unikalni chornozemi V oblasti zoseredzhene bilsh nizh 40 vidsotkiv rozvidanih zapasiv zaliznih rud krayini Torgovo ekonomichni zv yazki Redaguvati Byelgorodska oblast tradicijno mala j maye micni zv yazki z ekonomikoyu j agropromislovim kompleksom susidnoyi Ukrayini Nezvazhayuchi na neveliki rozmiri na oblast pripadaye p yata chastina suchasnogo tovarooborotu RF i Ukrayini Korisni kopalini Redaguvati Viyavleni j u riznomu stupeni rozvidani veliki rodovisha boksitiv apatitiv mineralnih pidzemnih vod radonovih i likuvalno stolovih chislenni rodovisha budivelnih materialiv krejdi pisku glin i in Vidomi proyavi zolota grafitu j ridkisnih metaliv Ye geografichni peredumovi dlya viyavlennya platini j inshih korisnih kopalin Silske gospodarstvo Redaguvati Zemelni ugiddya stanovlyat 2713 4 tis ga bilshe 70 yakih chornozemi Na dushu naselennya pripadaye 1 43 ga silgospugid u tomu chisli rilli 1 1 ga Prirodni lisi j lisoposadki zajmayut 248 3 tis ga 12 5 teritoriyi oblasti Zagalni zapasi derevini 34 3 mln m Transport RedaguvatiCherez Byelgorodsku oblast prohodyat najvazhlivishi zaliznichni j avtomobilni magistrali mizhderzhavnogo znachennya sho z yednuyut Moskvu z pivdennimi rajonami Rosiyi j Ukrayinoyu u tomu chisli federalna avtotrasa M2 Krim i zaliznichna magistral Moskva Harkiv Sevastopol Ekspluatacijna dovzhina zaliznichnih kolij zagalnogo koristuvannya stanovit 694 6 km dovzhina avtomobilnih dorig iz tverdim pokrittyam vklyuchayuchi vidomchi 8 5 tis km abo 87 7 vid zagalnoyi dovzhini Administrativno teritorialnij ustrij oblasti RedaguvatiDo skladu oblasti vhodyat 21 rajon 6 mist oblasnogo pidporyadkuvannya Aleksyeyevka Byelgorod Valujki Starij Oskol Gubkin Shebekino i 4 mista rajonnogo pidporyadkuvannya Grajvoron Novij Oskol Korocha Stroyitel 20 selish miskogo tipu 1592 silskih naselenih punkti Administrativnij centr misto Byelgorod z naselennyam 348 tis osib roztashovane za 695 km na pivden vid Moskvi Rajoni Redaguvati Aleksyeyevskij rajon Byelgorodskij rajon Borisovskij rajon Valujskij rajon Vejdelyevskij rajon Volokonovskij rajon Grajvoronskij rajon Ivnyanskij rajon Korochanskij rajon Krasnenskij rajon Krasnogvardyejskij rajon Krasnoyaruzkij rajon Novooskolskij rajon Prohorovskij rajon Rakityanskij rajon Rovenskij rajon Starooskolskij rajon Chernyanskij rajon Shebekinskij rajon Yakovlevskij rajonMista Byelgorodskoyi oblasti Redaguvati Naseleni punkti z kilkistyu meshkanciv ponad 7 tisyach osib 2007 Byelgorod 348 2 Rakitne 10 4 Starij Oskol 219 1 Rovenki 9 7 Gubkin 86 3 Prohorovka 9 6 Shebekino 45 6 Syevyernij 9 1 Aleksyeyevka 39 3 Proletarskij 8 6 Valujki 35 9 Tomarovka 8 0 Stroyitel 21 4 Biryuch 8 0 Novij Oskol 20 3 Krasna Yaruga 7 9 Razumne 16 3 Ivnya 7 9 Chernyanka 15 1 Majskij 7 4 2003 Borisovka 14 1 Oktyabrskij 7 1 Volokonovka 11 7 Vejdelyevka 7 1Primitki Redaguvati Rosstat ocinka chiselnosti naselennya stanom na 01 01 2011 Arhiv originalu za 15 03 2012 Procitovano 14 12 2011 a b Ber Bil Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina Tom 1 izbornyk org ua Arhiv originalu za 27 kvitnya 2022 Procitovano 27 kvitnya 2022 AZBUChNIJ POKAZhChIK imen osobovih i geografichnih zgadanih v XVII i HVIII t Ruskoyi Istorichnoyi Biblioteki ISTORIChNI MOHOGRAFII MIKOLI KOSTOMAROVA Lviv 1896 T XI ChAST II Mazepa S 276 RUSKA ISTORIChNA BIBLIOTEKA pid redakciyeyu OLEKSANDRA BARVINSKOGO t XVIII GEOGRAFIChNIJ POKAZhChIK Istoriya Ukrayini Naukovo dopomizhnij bibliografichnij pokazhchik za 2000 rik II chastina Olena Vinogradova Kiyiv 2004 S 348 https www bbc com ukrainian articles clm9jp1jn83o Demoskop Perepis naselennya ros Arhiv originalu za 1 lyutogo 2014 Procitovano 21 travnya 2010 Demoskop Perepis naselennya ros Itogi Belgorodstat belg gks ru Arhiv originalu za 10 kvitnya 2016 Procitovano 30 kvitnya 2016 Dzherela RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Byelgorodska oblastOficijnij sajt gubernatora j uryadu Byelgorodskoyi oblasti Arhivovano 10 grudnya 2020 u Wayback Machine ros Byelgorodska oblasna Duma Oficijnij sajt Arhivovano 2 sichnya 2012 u Wayback Machine ros Byelgorodska oblast na karti ros Svit Byelogor ya Informacijno analitichnij portal Byelgorodskoyi oblasti ros Novini Byelgorodskoyi oblasti ros Avtorskij proekt Kostyantina Bityugina Istoriya Byelgorodskoyi oblasti ros Sajt suspilnogo telebachennya Byelgorodskoyi oblasti ros Foto Sajt Byelgoroda Arhivovano 31 bereznya 2022 u Wayback Machine ros Nash forum teritoriya vilnogo spilkuvannya byelgorodciv Arhivovano 2 kvitnya 2022 u Wayback Machine ros cgi bin allrussia v3 index pl act reg amp id 31 Byelgorodska oblast u dovidniku katalozi Usya Rosiya Arhivovano 13 listopada 2007 u Wayback Machine ros Slovniki Ukrayini on line Arhivovano 25 chervnya 2013 u WebCite Slobozhanska hvilya Navchalnij posibnik hrestomatiya z ukrayinskoyi literaturi u spivavtorstvi Doneck Shidnij vidavnichij dim 2005 280 s Arhivovano 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Kurska oblast Ukrayina Voronezka oblast Ukrayina Ukrayina Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Byelgorodska oblast amp oldid 40068907