Чернянка Черня нка рос селище міського типу центр Чернянського району Бєлгородської області Росія Знаходиться в межах ук

50°56′ пн. ш. 37°48′ сх. д. / 50.933° пн. ш. 37.800° сх. д. / 50.933; 37.800Координати: 50°56′ пн. ш. 37°48′ сх. д. / 50.933° пн. ш. 37.800° сх. д. / 50.933; 37.800

Найближча залізнична станція

Чернянка

Відстань

До центру регіону (км):
- фізична:
- залізницею:
- автошляхами:

91

Мапа

Чернянка

Чернянка у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Чорнянка.

Географія Редагувати

Селище розташоване на лівому березі річки Оскіл, лівій притоці Сіверського Дінця.

Населення Редагувати

Рік	Населення (тис.)
1782	4,251 з них 4198 малоросіян (українців — 98,8%), 53 селянина, разом з селом Чернянським (Красний Острів) і селом Лівенка
1850	5,500
1865	5,410 .
1897	5,800
1926	8,744
1932	8,342
1939	8,071
1959	8,784
1970	10,106
1979	11,795
1989	13,475
2002	15,067
2006	14,950
2008	15,040
2009	15,110
2011	15,217

Етнічний склад Редагувати

У 1926 році в Чернянській волості українці становили 67,7%, росіяни 32,1 населення.

Мова спілкування мешканців селища змішана, російсько-українська (суржик).

Історія Редагувати

Після укладення Брестського миру в 1918 р. демаркаційна лінія пройшла північніше Новооскільського повіту і слобода Чернянка була включена до складу земського центру м. Острогозька, землі Подоння, Української народної республіки (У Н Р). а в 1919 р. слобода ввійшла до складу Харківської губернії, Української держави гетьмана Скоропадського. Пізніше захоплена Озброєними силами Півдня Росії і його займала Добровольча армія.

З 1923 р. по 1933 р. в україномовних поселеннях Чернянського району здійснювалася державна політика українізації (в Центральному Чорнозем'ї проживало більше 1 500 000 українців). Українізація передбачала вивчення і застосування в повсякденному житті, в школі та на державній службі української мови в тих районах і слободах, де проживало понад 50% українців, Чернянка підлягала повній українізації.

Статус селища міського типу поселення отримало 1958 року.

Економіка Редагувати

В селищі працюють цегляний, цукровий, маслоробний заводи, підприємство з виробництва сухого молока, харчовий комбінат, м'ясокомбінат, елеватор.

Транспорт і залізниця Редагувати

У 1895 р. збудована залізниця Старий Оскіл — Валуйки, через Чернянку, з'єднавши найкоротшим шляхом Донбас і Москву..

Відомі люди Редагувати

Бондаренко Петро Кузьмич (1915—1992) — український живописець.
Безуглов Володимир Васильович (нар. 1947) — український художник.
Бубліченко Лазар Іванович — українець, акушер-гінеколог, доктор медичних наук, лауреат Державної премії.
Єрошева Ніна Миколаївна, заслужений працівник культури України.
Жученко Павло Данилович — українець, Герой Радянського Союзу.
Марінченко Микола Данилович — українець, Герой Радянського Союзу..
Петренко Микола Антонович^[ru] — українець, Герой Радянського Союзу.
Федоров Іван Андрійович^[ru] — українець, Герой Радянського Союзу.

Мапи Редагувати

Чернянка в 1792 р. [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
Чернянка в 1796 р.^{[недоступне посилання з червня 2019]}
Чернянка в 1822 р. [ 15 листопада 2013 у Wayback Machine.]
Чернянка в 1871 р. [ 28 травня 2010 у Wayback Machine.]
Чернянка в 1896 р. [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
Розселення українців на 1897 р.^{[недоступне посилання з травня 2019]}
Чернянка на мапі Курської губернії в 1901 р.
Чернянка в 1903 р. [ 14 березня 2009 у Wayback Machine.]
Чернянка на мапі розміщення українського населення
Утворення Української Народної Республіки 1918 рік
Етнографічна карта 1949 рік

Посилання Редагувати

Велика Радянська Енциклопедія^{[недоступне посилання з серпня 2019]}
(рос.)
(рос.)

Виноски Редагувати

Українська етнічна територія-1949 рік
«Етнографічна границя» української території. Архів оригіналу за 22 грудня 2012. Процитовано 9 квітня 2022.
. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 23 жовтня 2015.
Архів оригіналу за 1 лютого 2014. Процитовано 14 вересня 2012.
. Архів оригіналу за 28 жовтня 2012. Процитовано 14 вересня 2012.
. Архів оригіналу за 8 листопада 2016. Процитовано 14 вересня 2012.
Архів оригіналу за 25 березня 2005. Процитовано 14 вересня 2012.

Це незавершена стаття з географії Бєлгородської області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Українська етнічна територія-1949 рік

[2] «Етнографічна границя» української території. Архів оригіналу за 22 грудня 2012. Процитовано 9 квітня 2022.

[3] . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 23 жовтня 2015.

[4] Архів оригіналу за 1 лютого 2014. Процитовано 14 вересня 2012.

[5] . Архів оригіналу за 28 жовтня 2012. Процитовано 14 вересня 2012.

[6] . Архів оригіналу за 8 листопада 2016. Процитовано 14 вересня 2012.

[7] Архів оригіналу за 25 березня 2005. Процитовано 14 вересня 2012.