Новомосковськ Росія У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою Новомосковськ значення Новомоско вськ р

54°02′00″ пн. ш. 38°16′00″ сх. д. / 54.03333333336077259900775971° пн. ш. 38.2666666666947747899030219° сх. д.Координати: 54°02′00″ пн. ш. 38°16′00″ сх. д. / 54.03333333336077259900775971° пн. ш. 38.2666666666947747899030219° сх. д.

Часовий пояс

+3; Влітку +4

День міста

13 вересня

Найближча залізнична станція

Новомосковськ-1

Відстань

До центру регіону (км):
- фізична:
- залізницею:
- автошляхами:

75
60

До Москви (км):
- фізична:
- залізницею:
- автошляхами:

193

228

Влада

Вебсторінка

nmosk.ru

Міський голова

Микола Мінаков

Мапа

Новомосковськ

Новомосковськ у Вікісховищі

Історія Редагувати

Новомосковськ виник як селище 'Бобріки', в 1930 отримав статус міста, з 1934 по 1961 називався 'Сталіногорськ', а в 1961 отримав сучасну назву — «Новомосковськ». Новомосковськ зобов'язаний своєю появою глобальному будівництву хімічного гіганта НВО «Азот» (зараз НАК «Азот»), а так само розробці підмосковного вугільного басейну. Ледве пізніше, тоді ще Сталіногорськ, став столицею територіального регіону Мосбас у складі Московської області.

У 1930—1935 роках чисельність поселень в тутешніх місцях збільшилася в десятки разів — люди з'їжджалися зі всієї країни на перспективну і гідну роботу по будівництву молодого міста. Власне, місто отримало свою сучасну назву саме завдяки грандіозним обсягам будівництва, сумірним на ті часи лише з московськими.

Розвиток в другій половині XX століття пов'язаний в першу чергу з відкриттям нових виробництв (перш за все хімічних), спорудою нових мікрорайонів: Залісного, Урванського, Західного.

У 2007 році Новомосковськ виграв конкурс «Золотий рубель», як економічно найрозвиненіший серед великих міст.

29 червня 2008 року в Новомосковське і районі пройшов референдум по зміні статусу на міський округ. У голосуванні проміняло участь понад 60 % жителів міста і навколишніх поселень, понад 90 % проголосували за об'єднання району у складі міста. На початку липня Тульська обласна Дума провела ряд засідань, присвячених статусу Новомосковська, і постановила, що віднині муніципальне утворення є не районом, а міським округом, а населені пункти Ріга-Васильевка, Соколькникі, Спаське і Гремячєє стають мікрорайонами об'єднаного Новомосковська. До жовтня 2008 року, коли пройде голосування у виборні органи влади міського округу, повноваження законодавчої і старанної влади залишаються в Зборів і адміністрації району. Населення Новомосковська після злиття з районом і утворення міського округу становить 145 тисяч чоловік — виходячи з сумарній чисельності населення Новомосковська і району на 2007 рік.

Період Німецько-радянської війни Редагувати

Місто сильно постраждало в час Німецько-радянської війни, хоча було окуповано лише 17 днів (з 25 листопада по 12 грудня 1941). Увесь Мосбас, включаючи його столицю, після Німецько-радянської війни відійшов до Тульської області.

Економіка Редагувати

У Новомосковському районі розвинена хімічна, енергетична і харчова промисловість, будівельна індустрія, сільське господарство, залізничний і автомобільний транспорт.

Обсяг відвантажених товарів власного виробництва по вигляду оброблювальні виробництва (2007 р) — 37,39 млрд крб.

Район займає одне з провідних місць в країні з виробництва мінеральних добрив і ряду інших видів хімічної продукції (79 % відвантажених товарів). У місті й районі працюють понад 100 промислових підприємств і будівельних організацій. Найбільшими в промисловості міста і району є АК «Азот», ООО "Проктер енд Гембл-Новомосковськ ", ВАТ «Оргсинтез», ВАТ «Полімерконтейнер», ВАТ «Гипс-Кнауф», ГРЕС АТ «Туленерго», ЗАТ «Новомосковський завод керамічних матеріалів — Центргаз», вогнетривкий завод Новомосковський та інші.

У сільськогосподарському виробництві району розвинене рослинництво і тваринництво. Особливостями у розвитку тваринництва є розведення худоби і птиці на промисловій основі.

Соціальна сфера Редагувати

У місті 45 загальноосвітніх шкіл, 3 школа-інтернати, допоміжна школа, 76 дитячих дошкільних установи. У Новомосковське працюють інститут Російського хімічно-технологічного університету, філії Університету Російської академії освіти і Московського інституту підвищення кваліфікації, десять середньо-спеціальних навчальних закладів, медичне і музичне училища, дитяча школа мистецтв, художня і музична школи, дитяча залізниця.

У Новомосковське є свій драматичний театр, працюють художній салон і виставковий зал, 28 палаців і будинків культури, 8 клубів. Видається 16 газет, працює муніципальна телерадіокомпанія і кабельне телебачення. Новомосковськ — одне з найупорядкованіших російських міст: за підсумками Всеросійського конкурсу з благоустрою місто двічі підряд (1997 і 1998 рік) займало третє місце.

Транспорт Редагувати

Міський громадський транспорт Новомосковська представлений міським електропоїздом («міська електричка», «s-bahn», «наземне метро», серед місцевих жителів поширена назва «Новомосковськоє кільце»), автобусом і маршрутним таксі.

Лінія міського електропоїзда Маклец — Новомосковськ-1 — Донською для Бобрика має протяжність 25 кілометрів, лінія Урванка — Московська — 2 кілометри. (Рух по лінії Урванка — Анілінова завдовжки 8 кілометрів закрито.) Всього налічується 13 станцій. Час проїзду по основній лінії близько 55 хвилин.

Пам'ятки Редагувати

Гремячевськие карстові печери
Найбільше і глибше в Тульської області Пронськоє водосховище
Архітектурний комплекс «Витік Дона»
Дитяча залізниця (одна з двох на Московській залізниці)
Унікальні бульвари в центрі проїжджих частин вулиць Московська і Комсомольська
Сквер військової слави з трьома меморіальними комплексами: Великої Вітчизняної війни, Пам'яті полеглих при виконанні службового обов'язку в гарячих крапках, Алея слави подвигу ліквідаторів аварії на ЧАЕС
Свято-успенський чоловічий монастир , де зберігаються нетлінні мощі Святої Матрони Московської Блаженна старіца Матрона Московська.

Вищі навчальні заклади, що видають державні дипломи Редагувати

Новомосковський інститут РХТУ ім. Д. І. Менделєєва
Російський державний відкритий транспортний університет шляхів сполучення
Університет Російської академії освіти

Відомі уродженці і жителі Новомосковська Редагувати

Ірина Салтикова
Ярослав Смєляков
Василь Стародубцев
Ксенія Семенова
Ольга Ватліна
Ільїнський Микола Серафимович (* 1934) — радянський і український кінорежисер та сценарист
Кістерський Леонід Леонідович (* 1944) — доктор економічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України.

Міста-побратими Редагувати

Кременчук
Прієвідзе

Посилання Редагувати

Новомосковськ в енциклопедії «Моє місто» [ 9 червня 2008 у Wayback Machine.]
Інформаційний портал Тульської області [ 5 жовтня 2008 у Wayback Machine.]
Віртуальний Новомосковськ [ 8 жовтня 2007 у Wayback Machine.]
Інформаційний портал МОУ «СОШ № 18» [ 24 червня 2008 у Wayback Machine.]
Історія герба Новомосковська^{[недоступне посилання з липня 2019]}
на «Сайті про залізницю» Сергія Болашенко

Це незавершена стаття з географії Росії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

. Архів оригіналу за 6 жовтня 2019. Процитовано 8 листопада 2019.

[1] . Архів оригіналу за 6 жовтня 2019. Процитовано 8 листопада 2019.