www.wikidata.uk-ua.nina.az

Владислав II Вигнанець пол Władysław II Wygnaniec 1105 30 березня 1159 князь польський у 1138 1146 роках пол Władysław I

Владислав II Вигнанець

Владислав II Вигнанець (пол. Władysław II Wygnaniec; 1105 — 30 березня 1159) — князь польський у 1138-1146 роках.

Владислав II Вигнанець
пол. Władysław II Wygnaniec
Владислав II Вигнанець
1138 — 1146
Попередник: Болеслав III Кривоустий
Наступник: Болеслав IV Кучерявий
1138 — 1146
Попередник: Болеслав III Кривоустий
Наступник: Болеслав IV Кучерявий
 
Народження: 1105(1105)
Краків, Королівство Польське
Смерть: 30 березня 1159(1159-03-30)
Альтенбург
Поховання: Альтенбурґ
Країна: Республіка Польща
Рід: П'ясти
Батько: Болеслав III Кривоустий
Мати: Збислава Святополківна
Шлюб: Агнеса Бабенбергська
Діти: Болеслав, Рикса, Мешко, Конрад, Альберт

 Медіафайли у Вікісховищі

Онук Великого князя Київського Святополка II Ізяславича. По батьківській і по материнський лінії був нащадком Великих князів Київських Володимира I Великого та Ярослава I Мудрого.

Життєпис Редагувати

Походив з династії П'ястів. Син князя Болеслава III Кривоустого та Збислави Святополківни, доньки Великого князя Київського Святополка Ізяславича.

Спочатку як домен отримав Сілезію. Це відбулося наприкінці 1120-х років. Йому було доручено захист кордонів Польщі від зазіхань Богемського королівства. Для посилення союзників в цей час (1125) Владислав одружується на представниці роду Бабенбергів, які були родичами імператорської династії Гогенштауфенів. У 1133-1135 роках боровся проти вторгнення чеської армії на чолі із князем Собеславом I. Втім був змушений відступати до річки Одри.

У 1138 році після смерті батька відповідно до «Статуту Болеслава III» Владислава визнано Великим князем Польським. Як володіння окрім Сілезії отримав Краківську, Середзьку землі, східну частину Великої Польщі із містом Гнєзно, Помор'є (частину Померанії). Із самого початку Владислав II став вести політику на об'єднання усіх польських земель під своєю владою. У 1141 році відбувся з'їзд П'ястів у Ленчині (володінні Владислава), де оговорювалися стосунки між братами — Болеславом, Мешко, Казимиром. Проте тут спроби позбавити Владислава II обмежити їх права виявилися марними. Натомість великий князь польський заручився підтримкою великого князя київського Всеволода II, одруживши своїх дітей (Болеслава та Звениславу). У 1142 році спрямував війська на допомогу Всеволоду II, який намагався приборкати Володимирка Володаровича, князя Галицького.

У 1142-1143 роках при підтримці військ Київської держави, князівства Богемського, Бабенбергів Владислав II раптово атакував братів, змусивши їх визнати верховним володарем. Того часу значний вплив у державі перебрав воєвода Пйотр Властович, який в значній мірі визначав зовнішню та внутрішню політику Польщі. У 1144 році після смерті удови та мачухи Владислава виник конфлікт за Ленчинську та Сандомирську землю, яку повинен був успадкувати молодший зведений брат Владислава II — Генріх. Але на неї висунули вимоги Мєшек та Болеслав. Владислав також планував скористатися ситуацією задля розширення власних володінь. Він виступив проти Болеслава, що володів Мазовією, але зазнав поразки. Втім надходження руського війська Всеволода II сприяло перемозі біля Піліци. Внаслідок цієї війни Владислав II отримав Ленчинську землю. Натомість на дяку віддав Всеволоду Київському фортецю Візну.

Разом з тим Владислав II наштовхнувся на протидію воєводи Властовича своїм намаганням позбавити братів отриманих доменів. У 1145 році Властовича було заарештовано та осліплено, а потім заслано до Києва. Втім це викликано незадоволення польської знаті, яке у більшості відвернулося від Владислава. Останній вирішив взяти ініціативу, захопивши усі окремішні польські володіння. Спочатку відняв у брата Блеслава Мазовію, аое зазнав поразку біля Познані. Водночас знать інших земель виступила проти Владислава, а Якуб Знінський, архієпископ Гнєзно. Власні війська зрадили Владислава II, тому він був змушений відступати до Кракова, але не зміг зберегти і його та втік до Священної Римської імперії.

Спочатку мешкав у Празі при дворі князя Владислава II, потім перебирається до Німеччини під захист Конрад III Гогенштауфена. Владислав визнав себе васалом Німеччини. В обмін на це Конрад Гогенштауфен намагався повернути того на трон, але марно. Тоді Гогеннштауфен надав Владиславу маєток Альтенбург в Тюрингії. У 1147 році намагався за допомогою папи римського Євгена III повернути владу, але й тут не досяг успіху.

У 1157 році заручився підтримкою нового імператора Фрідриха I Гогенштауфена, який змусив польського князя Болеслава IV визнати владу Священної Римської імперії та віддати Владиславу Сілезію. Втім той не встиг вступити у володіння сілезькою землею, померши 1159 року в Альтенбурзі.

Родина Редагувати

Дружина — Агнеса (1111—1157), донька Леопольд III Святого, маркграфа Австрії

Діти:

  • Болеслав (1127—1201), князь Сілезії
  • Рикса (1130—1185), дружина Альфонсо VII, короля Кастилії і Леону.
  • Мешко (1131—1211), князь Рациборський, Битомський, Опольський, Краківський
  • Конрад (1146—1190), князь Глогувський
  • Альберт (д/н-1168)

Родовід Редагувати

Владислав II веде свій родовід, в тому числі, й від Великих князів Київських Ярослава Мудрого, Володимира Великого та Святослава Хороброго.

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Мешко II,
князь Польщі
 
 
 
 
 
 
 
Казимир I,
князь Польщі
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Річеза Лотаринзька
 
 
 
 
 
 
 
Владислав I Герман,
князь Польщі
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Володимир Великий,
Великий князь Київський
 
 
 
 
 
 
 
Добронега Володимирівна,
українська княжна
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Анна Порфірогенета
 
 
 
 
 
 
 
Болеслав III,
князь Польщі
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Бржетіслав I,,
князь Богемії
 
 
 
 
 
 
 
Вратислав ІІ,
король Богемії
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Юдит фон Швейнфурт
 
 
 
 
 
 
 
Юдіт Богемська,
українська княжна
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Андрій I,
король Угорщини
 
 
 
 
 
 
 
Аделаїда Арпад,
угорсько-українська княжна
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Анастасія Ярославна,
українська княжна
 
 
 
 
 
 
 
Владислав II,
князь Польщі
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ярослав Мудрий,
Великий князь Київський
 
 
 
 
 
 
 
Ізяслав Ярославич
Король Русі
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Інгігерда,
Шведська принцеса
 
 
 
 
 
 
 
Святополк Ізяславич,
Великий князь Київський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Мешко II,
князь Польщі
 
 
 
 
 
 
 
Гертруда Польська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Річеза Лотаринзька
 
 
 
 
 
 
 
Збислава Святополківна,
Українська князівна
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Богемська князівна
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Джерела Редагувати

  • Dworsatschek M.: Władysław II Wygnaniec, z serii Władcy polscy, Universitas Kraków 2009, s. 224, ISBN 83-242-0814-2. (пол.)
  • Historische Kommission für Schlesien (Hrsg.): Geschichte Schlesiens. Bd. 1, Sigmaringen 1988, ISBN 3-7995-6341-5, S. 83-86 (нім.)
  1. ↑ Jasiński K. (unspecified title) — 2 — С. 58.
    d:Track:Q11737967d:Track:Q9311570
  2. Jirásek Z., Antonín R., Čapský M. et al. Slezsko v dějinách českého státu I. Od pravěku do roku 1490 — Nakladatelství Lidové noviny, 2012. — С. 569. — 708 с. — ISBN 978-80-7422-168-2
    d:Track:Q10857552d:Track:Q12049477d:Track:Q67579439d:Track:Q12040355d:Track:Q12035880d:Track:Q67579766
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Vladislav II Vignanec pol Wladyslaw II Wygnaniec 1105 30 bereznya 1159 knyaz polskij u 1138 1146 rokah Vladislav II Vignanec pol Wladyslaw II WygnaniecVladislav II VignanecPrapor Knyaz Polshi1138 1146Poperednik Boleslav III KrivoustijNastupnik Boleslav IV KucheryavijPrapor Knyaz silezkij1138 1146Poperednik Boleslav III KrivoustijNastupnik Boleslav IV Kucheryavij Narodzhennya 1105 1105 Krakiv Korolivstvo PolskeSmert 30 bereznya 1159 1159 03 30 AltenburgPohovannya Altenburg 1 Krayina Respublika PolshaRid P yastiBatko Boleslav III KrivoustijMati Zbislava SvyatopolkivnaShlyub Agnesa Babenbergska 2 1 Diti Boleslav Riksa Meshko Konrad Albert Mediafajli u VikishovishiOnuk Velikogo knyazya Kiyivskogo Svyatopolka II Izyaslavicha Po batkivskij i po materinskij liniyi buv nashadkom Velikih knyaziv Kiyivskih Volodimira I Velikogo ta Yaroslava I Mudrogo Zmist 1 Zhittyepis 2 Rodina 3 Rodovid 4 DzherelaZhittyepis RedaguvatiPohodiv z dinastiyi P yastiv Sin knyazya Boleslava III Krivoustogo ta Zbislavi Svyatopolkivni donki Velikogo knyazya Kiyivskogo Svyatopolka Izyaslavicha Spochatku yak domen otrimav Sileziyu Ce vidbulosya naprikinci 1120 h rokiv Jomu bulo dorucheno zahist kordoniv Polshi vid zazihan Bogemskogo korolivstva Dlya posilennya soyuznikiv v cej chas 1125 Vladislav odruzhuyetsya na predstavnici rodu Babenbergiv yaki buli rodichami imperatorskoyi dinastiyi Gogenshtaufeniv U 1133 1135 rokah borovsya proti vtorgnennya cheskoyi armiyi na choli iz knyazem Sobeslavom I Vtim buv zmushenij vidstupati do richki Odri U 1138 roci pislya smerti batka vidpovidno do Statutu Boleslava III Vladislava viznano Velikim knyazem Polskim Yak volodinnya okrim Sileziyi otrimav Krakivsku Seredzku zemli shidnu chastinu Velikoyi Polshi iz mistom Gnyezno Pomor ye chastinu Pomeraniyi Iz samogo pochatku Vladislav II stav vesti politiku na ob yednannya usih polskih zemel pid svoyeyu vladoyu U 1141 roci vidbuvsya z yizd P yastiv u Lenchini volodinni Vladislava de ogovoryuvalisya stosunki mizh bratami Boleslavom Meshko Kazimirom Prote tut sprobi pozbaviti Vladislava II obmezhiti yih prava viyavilisya marnimi Natomist velikij knyaz polskij zaruchivsya pidtrimkoyu velikogo knyazya kiyivskogo Vsevoloda II odruzhivshi svoyih ditej Boleslava ta Zvenislavu U 1142 roci spryamuvav vijska na dopomogu Vsevolodu II yakij namagavsya priborkati Volodimirka Volodarovicha knyazya Galickogo U 1142 1143 rokah pri pidtrimci vijsk Kiyivskoyi derzhavi knyazivstva Bogemskogo Babenbergiv Vladislav II raptovo atakuvav brativ zmusivshi yih viznati verhovnim volodarem Togo chasu znachnij vpliv u derzhavi perebrav voyevoda Pjotr Vlastovich yakij v znachnij miri viznachav zovnishnyu ta vnutrishnyu politiku Polshi U 1144 roci pislya smerti udovi ta machuhi Vladislava vinik konflikt za Lenchinsku ta Sandomirsku zemlyu yaku povinen buv uspadkuvati molodshij zvedenij brat Vladislava II Genrih Ale na neyi visunuli vimogi Myeshek ta Boleslav Vladislav takozh planuvav skoristatisya situaciyeyu zadlya rozshirennya vlasnih volodin Vin vistupiv proti Boleslava sho volodiv Mazoviyeyu ale zaznav porazki Vtim nadhodzhennya ruskogo vijska Vsevoloda II spriyalo peremozi bilya Pilici Vnaslidok ciyeyi vijni Vladislav II otrimav Lenchinsku zemlyu Natomist na dyaku viddav Vsevolodu Kiyivskomu fortecyu Viznu Razom z tim Vladislav II nashtovhnuvsya na protidiyu voyevodi Vlastovicha svoyim namagannyam pozbaviti brativ otrimanih domeniv U 1145 roci Vlastovicha bulo zaareshtovano ta oslipleno a potim zaslano do Kiyeva Vtim ce viklikano nezadovolennya polskoyi znati yake u bilshosti vidvernulosya vid Vladislava Ostannij virishiv vzyati iniciativu zahopivshi usi okremishni polski volodinnya Spochatku vidnyav u brata Bleslava Mazoviyu aoe zaznav porazku bilya Poznani Vodnochas znat inshih zemel vistupila proti Vladislava a Yakub Zninskij arhiyepiskop Gnyezno Vlasni vijska zradili Vladislava II tomu vin buv zmushenij vidstupati do Krakova ale ne zmig zberegti i jogo ta vtik do Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Spochatku meshkav u Prazi pri dvori knyazya Vladislava II potim perebirayetsya do Nimechchini pid zahist Konrad III Gogenshtaufena Vladislav viznav sebe vasalom Nimechchini V obmin na ce Konrad Gogenshtaufen namagavsya povernuti togo na tron ale marno Todi Gogennshtaufen nadav Vladislavu mayetok Altenburg v Tyuringiyi U 1147 roci namagavsya za dopomogoyu papi rimskogo Yevgena III povernuti vladu ale j tut ne dosyag uspihu U 1157 roci zaruchivsya pidtrimkoyu novogo imperatora Fridriha I Gogenshtaufena yakij zmusiv polskogo knyazya Boleslava IV viznati vladu Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi ta viddati Vladislavu Sileziyu Vtim toj ne vstig vstupiti u volodinnya silezkoyu zemleyu pomershi 1159 roku v Altenburzi Rodina RedaguvatiDruzhina Agnesa 1111 1157 donka Leopold III Svyatogo markgrafa AvstriyiDiti Boleslav 1127 1201 knyaz Sileziyi Riksa 1130 1185 druzhina Alfonso VII korolya Kastiliyi i Leonu Meshko 1131 1211 knyaz Raciborskij Bitomskij Opolskij Krakivskij Konrad 1146 1190 knyaz Gloguvskij Albert d n 1168 Rodovid RedaguvatiVladislav II vede svij rodovid v tomu chisli j vid Velikih knyaziv Kiyivskih Yaroslava Mudrogo Volodimira Velikogo ta Svyatoslava Horobrogo Meshko II knyaz Polshi Kazimir I knyaz Polshi Richeza Lotarinzka Vladislav I German knyaz Polshi Volodimir Velikij Velikij knyaz Kiyivskij Dobronega Volodimirivna ukrayinska knyazhna Anna Porfirogeneta Boleslav III knyaz Polshi Brzhetislav I knyaz Bogemiyi Vratislav II korol Bogemiyi Yudit fon Shvejnfurt Yudit Bogemska ukrayinska knyazhna Andrij I korol Ugorshini Adelayida Arpad ugorsko ukrayinska knyazhna Anastasiya Yaroslavna ukrayinska knyazhna Vladislav II knyaz Polshi Yaroslav Mudrij Velikij knyaz Kiyivskij Izyaslav Yaroslavich Korol Rusi Ingigerda Shvedska princesa Svyatopolk Izyaslavich Velikij knyaz Kiyivskij Meshko II knyaz Polshi Gertruda Polska Richeza Lotarinzka Zbislava Svyatopolkivna Ukrayinska knyazivna Bogemska knyazivna Dzherela RedaguvatiDworsatschek M Wladyslaw II Wygnaniec z serii Wladcy polscy Universitas Krakow 2009 s 224 ISBN 83 242 0814 2 pol Historische Kommission fur Schlesien Hrsg Geschichte Schlesiens Bd 1 Sigmaringen 1988 ISBN 3 7995 6341 5 S 83 86 nim PoperednikBoleslav III Krivoustij nbsp Knyaz Polshi1138 1146 nbsp NastupnikBoleslav IV KucheryavijPoperednikBoleslav III Krivoustij nbsp Knyaz silezkij1138 1146 nbsp NastupnikBoleslav IV Kucheryavij a b Jasinski K unspecified title 2 S 58 d Track Q11737967d Track Q9311570 Jirasek Z Antonin R Capsky M et al Slezsko v dejinach ceskeho statu I Od praveku do roku 1490 Nakladatelstvi Lidove noviny 2012 S 569 708 s ISBN 978 80 7422 168 2 d Track Q10857552d Track Q12049477d Track Q67579439d Track Q12040355d Track Q12035880d Track Q67579766 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Vladislav II Vignanec amp oldid 40175539