www.wikidata.uk-ua.nina.az

Остап Гоголь Остап Євстафій Гоголь 5 січня 1679 2 український військовий діяч доби Хмельниччини і Руїни полковник Кальни

Остап Гоголь

Остап (Євстафій) Гоголь (? — 5 січня 1679) — український військовий діяч доби Хмельниччини і Руїни, полковник Кальницького (1649, 1674), Подільського (1654–1661, 1663–1669, 1673–1675) та Брацлавського (1663–1665) полків, наказний гетьман Правобережної України (1675–1679).

Остап Гоголь
Правління 1675-1679
Обрання 1675
Попередник Михайло Ханенко
Наступник Стефан Куницький
Інші титули Шляхтич
Біографічні дані
Імена Євстафій, Остафій
Народження поч.XVII ст.
Гоголі
Смерть 5 січня 1679(1679-01-05)
Димер
Дружина Ірина
Діти Прокіп, Ілля, Анастасія
Династія Гоголі

Життєпис Редагувати

Можливим місцем народження Євстафія називається подільське село під назвою Гоголі (Летичівського пов. на Поділлі, нині: село Віньковецького р-ну Хмельницької обл.), яке перед тим заснував православний шляхтич з Волині Микита Гоголь.

Хмельниччина Редагувати

Напередодні 1648 року Остап Гоголь був ротмістром «панцерних» козаків у війську Речі Посполитої під командуванням Самуеля Калиновського, яке дислокувалось в Умані. Однак із початком бойових дій Гоголь разом з підлеглим відділом важкої кавалерії перейшов на бік козаків.

Євстафій Гоголь належав до «найенергійнішої під національним поглядом, найбільш ще національно життєтворчої частини тодішньої руської шляхти». Зважаючи на це, він посідав одне з чільних місць серед козацької старшини правобережних полків. У 1648 р. на чолі Кальницького полку, в якому налічувалося близько двох тисяч козаків, стояв полковник Остап. Деякі дослідники вважають, що цим полковником був саме О. Гоголь. Окремі дослідники також вважають Остапа, який керував кальницькими козаками в поході на фортецю Нестервар, та О. Гоголя однією особою.

Можемо стверджувати, що полковник Гоголь робив усе можливе для створення національних адміністративно-військових інституцій на українських землях Правобережжя. У березні 1649 р. йому довелося виявити неабиякі організаторські здібності для формування загонів з подільських селян і міщан у Подністров'ї, оскільки утримання під своєю владою Поділля було одним з найважчих завдань Богдана Хмельницького. Зборівський договір, укладений 8 серпня 1649 р. між Чигирином і Варшавою, передбачав встановлення лінії розмежування між козацькою територією і землями, які відходили під контроль адміністрації Речі Посполитої. Подільське воєводство, за винятком південно-східної частини, відходило до Речі Посполитої, проте подільські полки ще протягом усієї осені утримували за собою територію по лінії Сатанів-Бар. Лише на початку 1650 р. вони, керуючись безпосереднім наказом гетьмана, відійшли за визначений кордон.

Гоголь, незважаючи на п'ятий пункт Зборівського договору, де зазначалося, що король пробачав шляхті участь у війні на боці повстанців і обіцяв усілякі «достоїнства й уряди», продовжував служити й очолив один з багатьох військових загонів, які боролися за подільські землі. Перемога ж гетьмана Б. Хмельницького над поляками під Батогом 22-23 травня 1652 р. викликала масове повстання українців на Поділлі. Згідно з дослідженнями істориків В. Смолія та В. Степанкова, Гоголь отримав наказ звільнити цей регіон від шляхти Речі Посполитої, який він успішно виконав. У серпні тут знову почали створюватися українські владні структури.

Десь на початку 1654 року Остап став керувати Подільським (Могилівським, Подністрянським) полком. Очевидно, що на цю посаду його призначив сам Б. Хмельницький. Існує також припущення, що після страти уманського полковника Осипа Глуха Гоголь став його наступником на цій посаді. Близько двохсот представників старшини і козаків Війська Запорозького брали участь у козацькій раді в Переяславі, яка ухвалила рішення укласти договір з московським царем. Імовірно, що на ній був присутній і Є. Гоголь. Однак, незважаючи на переяславсько-московські домовленості, війна за Правобережну Україну тривала. «Восени гетьман коронний під Брацлав прийшов з військом, до них же і татари поза Бугом притягнули. Проти них послав Хмельницький наказного свого гетьмана Томиленка з військом козацьким». Це були здебільшого правобережні полки. Допомога татар забезпечила полякам перемогу. Однак «полковник Зеленський брацлавський, Богун вінницький, Гоголь подністровський і інші з козаками відійшли до Умані».

Доба Руїни Редагувати

Після смерті Богдана Хмельницького, у жовтні 1657 року, гетьман Іван Виговський з генеральною старшиною, членом якої був Остап Гоголь, уклав Корсунський договір Гетьманщини з Шведською імперією, яким було визначено «Військо Запорозьке за народ вільний і нікому не підлеглий».

Очевидно, що він визнав Гадяцьку угоду з Річчю Посполитою, але особисто її не підписував. Підтримуючи гетьманування Івана Виговського, полк Гоголя восени 1658 р. брав участь у битвах з російським воєводою Василем Шереметьєвим під Києвом. Однак невдовзі воєвода вже повідомляв цареві про те, що «гетьман Виговський приїхав у Київ з полковниками — подільським Степаном Гоголем, кальницьким А. Бештанком, корсунським наказним О. Правицьким… великому государю присягти». Урочистий акт присяги, в якому йшлося про те, щоб бути під царською «високою рукою в вічнім підданстві», був складений козацькою старшиною на чолі з Гоголем 9 листопада у Софійському соборі.

Але незабаром подільський полковник у складі війська Івана Виговського знову воює з Москвою. 1 липня 1659 р. Остап Гоголь та інші старшини Українського гетьманату: Петро Дорошенко, Іван Богун, Т. Носач, Оникій Силич, Тиміш Цицюра, Герман Гапонович, Михайло Ханенко, Ф. Лобода, І. Кравченко — звертаються до самопроголошеного «гетьмана» Івана Безпалого з критикою його промосковських поглядів. Це звернення було укладено у таборі під Конотопом, а отже, Гоголь брав участь у Конотопській битві.

Коли гетьман Потоцький оточив Могилів, Остап Гоголь керував могилівською залогою, що оборонялася від поляків.

Влітку 1660 року полк О. Гоголя взяв участь в Чуднівському поході, після якого був підписаний Слободищенський договір. Гоголь виступив прихильником козацької автономії у складі Речі Посполитої, його зробили шляхтичем.

1664 — на Правобережній Україні спалахнуло повстання проти поляків і гетьмана Павла Тетері. Гоголь спочатку підтримав повсталих, проте згодом перейшов на протилежний бік. Причиною тому стали його сини, яких гетьман Потоцький тримав заручниками у Львові. Коли гетьманом став Петро Дорошенко, Гоголь перейшов під його булаву і багато йому допомагав. Але поки він воював з османами під Очаковом, Дорошенко на раді біля річки Росава запропонував визнати верховенство османського султана, і воно було прийняте.

Наприкінці 1671 року коронний гетьман Ян Собеський узяв Могилів, резиденцію Гоголя. При обороні фортеці загинув один із синів полковника. Сам він утік до Молдавії і звідти прислав Собеському грамоту про своє бажання підкоритися. У нагороду за це отримав село Вільховець.

Згодом полковник Гоголь став гетьманом Правобережної України від імені короля Яна III Собеського.

Помер в 1679 році в своїй резиденції в Димері, був похований 7 січня в Києво-Межигірському монастирі неподалік від Києва.

Примітки Редагувати

  1. Архів оригіналу за 5 лютого 2010. Процитовано 2 січня 2008. 
  2. Гоголь Остап // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003—2019. — ISBN 966-00-0632-2.
  3. . Архів оригіналу за 19 вересня 2009. Процитовано 19 вересня 2009. 
  4. Крикун М. З історії української козацької старшини…- С.399.
  5. Липинський В. Твори.- Філадельфія, 1980.- Т.2.- С.209
  6. Липинський В. Твори. Т.2.- С.21.
  7. Документи Богдана Хмельницького (1648–1657).- К.,1961.-С.109.
  8. Величко С. Літопис.-К.,1991.-Т.1.-С.83.
  9. Степанков В. С. Поділля в роки Визвольної війни українського народу // Нариси історії Поділля.- Хмельницький, 1990.-С.77-78.
  10. Чарт.- Од. зб. 144, арк. 439; Акты ЮЗР.- Т.ІІІ.- Санкт-Петербург, 1862.-С.415.
  11. Смолій В. А., Степанков В. С. Богдан Хмельницький: хроніка життя та діяльності.-К.,1994.-С.151.
  12. Крикун М. З історії української козацької старшини…-С.405.
  13. Липинський В. Твори.-Т.2.-С.152.
  14. Смолій В. А., Степанков В. С. Богдан Хмельницький: соціально-політичний портрет.-К.,1993.-С.357.
  15. Софонович Ф. Хроніка з літописців давніх.- К.,1992.-С.232.
  16. Акты ЮЗР. — Т. XV. — С. 282;Дорошенко Д. Гетьман Петро Дорошенко. — С. 36.
  17. Там само. — Т. XV. — С. 282—288.
  18. Там само. — С. 405—406.
  19. Извлеченіе изъ козацкихъ лѣтописей / Отделъ І. Извѣстія лѣтописные // Сборникъ матеріаловъ для исторической топографіи Кіева и его окрестностей.— Кіевъ: типографія Е. Я. Федорова, 1874.— С. 45

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Ostap Yevstafij Gogol 5 sichnya 1679 2 ukrayinskij vijskovij diyach dobi Hmelnichchini i Ruyini polkovnik Kalnickogo 1649 1674 Podilskogo 1654 1661 1663 1669 1673 1675 ta Braclavskogo 1663 1665 polkiv nakaznij getman Pravoberezhnoyi Ukrayini 1675 1679 3 Ostap GogolPravlinnya 1675 1679Obrannya 1675Poperednik Mihajlo HanenkoNastupnik Stefan KunickijInshi tituli ShlyahtichBiografichni daniImena Yevstafij OstafijNarodzhennya poch XVII st GogoliSmert 5 sichnya 1679 1679 01 05 DimerDruzhina IrinaDiti Prokip Illya Anastasiya 1 Dinastiya Gogoli Zmist 1 Zhittyepis 1 1 Hmelnichchina 1 2 Doba Ruyini 2 Primitki 3 PosilannyaZhittyepis RedaguvatiMozhlivim miscem narodzhennya Yevstafiya nazivayetsya podilske selo pid nazvoyu Gogoli Letichivskogo pov na Podilli nini selo Vinkoveckogo r nu Hmelnickoyi obl yake pered tim zasnuvav pravoslavnij shlyahtich z Volini Mikita Gogol 4 Hmelnichchina Redaguvati Naperedodni 1648 roku Ostap Gogol buv rotmistrom pancernih kozakiv u vijsku Rechi Pospolitoyi pid komanduvannyam Samuelya Kalinovskogo yake dislokuvalos v Umani 5 Odnak iz pochatkom bojovih dij Gogol razom z pidleglim viddilom vazhkoyi kavaleriyi perejshov na bik kozakiv Yevstafij Gogol nalezhav do najenergijnishoyi pid nacionalnim poglyadom najbilsh she nacionalno zhittyetvorchoyi chastini todishnoyi ruskoyi shlyahti 6 Zvazhayuchi na ce vin posidav odne z chilnih misc sered kozackoyi starshini pravoberezhnih polkiv U 1648 r na choli Kalnickogo polku v yakomu nalichuvalosya blizko dvoh tisyach kozakiv stoyav polkovnik Ostap Deyaki doslidniki vvazhayut sho cim polkovnikom buv same O Gogol 7 Okremi doslidniki takozh vvazhayut Ostapa yakij keruvav kalnickimi kozakami v pohodi na fortecyu Nestervar ta O Gogolya odniyeyu osoboyu 8 Mozhemo stverdzhuvati sho polkovnik Gogol robiv use mozhlive dlya stvorennya nacionalnih administrativno vijskovih institucij na ukrayinskih zemlyah Pravoberezhzhya U berezni 1649 r jomu dovelosya viyaviti neabiyaki organizatorski zdibnosti dlya formuvannya zagoniv z podilskih selyan i mishan u Podnistrov yi 9 oskilki utrimannya pid svoyeyu vladoyu Podillya bulo odnim z najvazhchih zavdan Bogdana Hmelnickogo Zborivskij dogovir ukladenij 8 serpnya 1649 r mizh Chigirinom i Varshavoyu peredbachav vstanovlennya liniyi rozmezhuvannya mizh kozackoyu teritoriyeyu i zemlyami yaki vidhodili pid kontrol administraciyi Rechi Pospolitoyi Podilske voyevodstvo za vinyatkom pivdenno shidnoyi chastini vidhodilo do Rechi Pospolitoyi prote podilski polki she protyagom usiyeyi oseni utrimuvali za soboyu teritoriyu po liniyi Sataniv Bar Lishe na pochatku 1650 r voni keruyuchis bezposerednim nakazom getmana vidijshli za viznachenij kordon Gogol nezvazhayuchi na p yatij punkt Zborivskogo dogovoru de zaznachalosya sho korol probachav shlyahti uchast u vijni na boci povstanciv i obicyav usilyaki dostoyinstva j uryadi 10 prodovzhuvav sluzhiti j ocholiv odin z bagatoh vijskovih zagoniv yaki borolisya za podilski zemli Peremoga zh getmana B Hmelnickogo nad polyakami pid Batogom 22 23 travnya 1652 r viklikala masove povstannya ukrayinciv na Podilli Zgidno z doslidzhennyami istorikiv V Smoliya ta V Stepankova Gogol otrimav nakaz zvilniti cej region vid shlyahti Rechi Pospolitoyi 11 yakij vin uspishno vikonav U serpni tut znovu pochali stvoryuvatisya ukrayinski vladni strukturi Des na pochatku 1654 roku Ostap stav keruvati Podilskim Mogilivskim Podnistryanskim polkom Ochevidno sho na cyu posadu jogo priznachiv sam B Hmelnickij 12 Isnuye takozh pripushennya sho pislya strati umanskogo polkovnika Osipa Gluha Gogol stav jogo nastupnikom na cij posadi 13 Blizko dvohsot predstavnikiv starshini i kozakiv Vijska Zaporozkogo brali uchast u kozackij radi v Pereyaslavi yaka uhvalila rishennya uklasti dogovir z moskovskim carem 14 Imovirno sho na nij buv prisutnij i Ye Gogol Odnak nezvazhayuchi na pereyaslavsko moskovski domovlenosti vijna za Pravoberezhnu Ukrayinu trivala Voseni getman koronnij pid Braclav prijshov z vijskom do nih zhe i tatari poza Bugom prityagnuli Proti nih poslav Hmelnickij nakaznogo svogo getmana Tomilenka z vijskom kozackim Ce buli zdebilshogo pravoberezhni polki Dopomoga tatar zabezpechila polyakam peremogu Odnak polkovnik Zelenskij braclavskij Bogun vinnickij Gogol podnistrovskij i inshi z kozakami vidijshli do Umani 15 Doba Ruyini Redaguvati Pislya smerti Bogdana Hmelnickogo u zhovtni 1657 roku getman Ivan Vigovskij z generalnoyu starshinoyu chlenom yakoyi buv Ostap Gogol uklav Korsunskij dogovir Getmanshini z Shvedskoyu imperiyeyu yakim bulo viznacheno Vijsko Zaporozke za narod vilnij i nikomu ne pidleglij Ochevidno sho vin viznav Gadyacku ugodu z Richchyu Pospolitoyu ale osobisto yiyi ne pidpisuvav Pidtrimuyuchi getmanuvannya Ivana Vigovskogo polk Gogolya voseni 1658 r brav uchast u bitvah z rosijskim voyevodoyu Vasilem Sheremetyevim pid Kiyevom Odnak nevdovzi voyevoda vzhe povidomlyav carevi pro te sho getman Vigovskij priyihav u Kiyiv z polkovnikami podilskim Stepanom Gogolem kalnickim A Beshtankom korsunskim nakaznim O Pravickim velikomu gosudaryu prisyagti 16 Urochistij akt prisyagi v yakomu jshlosya pro te shob buti pid carskoyu visokoyu rukoyu v vichnim piddanstvi buv skladenij kozackoyu starshinoyu na choli z Gogolem 9 listopada u Sofijskomu sobori 17 Ale nezabarom podilskij polkovnik u skladi vijska Ivana Vigovskogo znovu voyuye z Moskvoyu 1 lipnya 1659 r Ostap Gogol ta inshi starshini Ukrayinskogo getmanatu Petro Doroshenko Ivan Bogun T Nosach Onikij Silich Timish Cicyura German Gaponovich Mihajlo Hanenko F Loboda I Kravchenko zvertayutsya do samoprogoloshenogo getmana Ivana Bezpalogo z kritikoyu jogo promoskovskih poglyadiv 18 Ce zvernennya bulo ukladeno u tabori pid Konotopom a otzhe Gogol brav uchast u Konotopskij bitvi Koli getman Potockij otochiv Mogiliv Ostap Gogol keruvav mogilivskoyu zalogoyu sho oboronyalasya vid polyakiv Vlitku 1660 roku polk O Gogolya vzyav uchast v Chudnivskomu pohodi pislya yakogo buv pidpisanij Slobodishenskij dogovir Gogol vistupiv prihilnikom kozackoyi avtonomiyi u skladi Rechi Pospolitoyi jogo zrobili shlyahtichem 1664 na Pravoberezhnij Ukrayini spalahnulo povstannya proti polyakiv i getmana Pavla Teteri Gogol spochatku pidtrimav povstalih prote zgodom perejshov na protilezhnij bik Prichinoyu tomu stali jogo sini yakih getman Potockij trimav zaruchnikami u Lvovi Koli getmanom stav Petro Doroshenko Gogol perejshov pid jogo bulavu i bagato jomu dopomagav Ale poki vin voyuvav z osmanami pid Ochakovom Doroshenko na radi bilya richki Rosava zaproponuvav viznati verhovenstvo osmanskogo sultana i vono bulo prijnyate Naprikinci 1671 roku koronnij getman Yan Sobeskij uzyav Mogiliv rezidenciyu Gogolya Pri oboroni forteci zaginuv odin iz siniv polkovnika Sam vin utik do Moldaviyi i zvidti prislav Sobeskomu gramotu pro svoye bazhannya pidkoritisya U nagorodu za ce otrimav selo Vilhovec Zgodom polkovnik Gogol stav getmanom Pravoberezhnoyi Ukrayini vid imeni korolya Yana III Sobeskogo Pomer v 1679 roci v svoyij rezidenciyi v Dimeri buv pohovanij 7 sichnya 19 v Kiyevo Mezhigirskomu monastiri nepodalik vid Kiyeva Primitki Redaguvati Taras Chuhlib Do 260 richchya napisannya povisti M Gogolya Taras Bulba Prototip gogolivskogo Tarasa Bulbi dalekij predok pismennika getman Ostap Gogol Dzerkalo tizhnya 2002 27 lip Arhiv originalu za 5 lyutogo 2010 Procitovano 2 sichnya 2008 Gogol Ostap Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 2019 ISBN 966 00 0632 2 Vijsko Ukrayini 08 110 2009 st 5 Arhiv originalu za 19 veresnya 2009 Procitovano 19 veresnya 2009 Krikun M Z istoriyi ukrayinskoyi kozackoyi starshini S 399 Lipinskij V Tvori Filadelfiya 1980 T 2 S 209 Lipinskij V Tvori T 2 S 21 Dokumenti Bogdana Hmelnickogo 1648 1657 K 1961 S 109 Velichko S Litopis K 1991 T 1 S 83 Stepankov V S Podillya v roki Vizvolnoyi vijni ukrayinskogo narodu Narisi istoriyi Podillya Hmelnickij 1990 S 77 78 Chart Od zb 144 ark 439 Akty YuZR T III Sankt Peterburg 1862 S 415 Smolij V A Stepankov V S Bogdan Hmelnickij hronika zhittya ta diyalnosti K 1994 S 151 Krikun M Z istoriyi ukrayinskoyi kozackoyi starshini S 405 Lipinskij V Tvori T 2 S 152 Smolij V A Stepankov V S Bogdan Hmelnickij socialno politichnij portret K 1993 S 357 Sofonovich F Hronika z litopisciv davnih K 1992 S 232 Akty YuZR T XV S 282 Doroshenko D Getman Petro Doroshenko S 36 Tam samo T XV S 282 288 Tam samo S 405 406 Izvlechenie iz kozackih lѣtopisej Otdel I Izvѣstiya lѣtopisnye Sbornik materialov dlya istoricheskoj topografii Kieva i ego okrestnostej Kiev tipografiya E Ya Fedorova 1874 S 45Posilannya RedaguvatiGogol Ostap Ukrayina v mizhnarodnih vidnosinah Enciklopedichnij slovnik dovidnik Vipusk 5 Biografichna chastina A M Vidp red M M Varvarcev K In t istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2014 s 102 103 T V Chuhlib Ye Gogol polkovnik Vijska Zaporozkogo ta nakaznij getman Pravoberezhnoyi Ukrayini Ukrayinskij istorichnij zhurnal 1997 1 S 94 103 ISSN 0130 5247 Chuhlib T V Yevstafij Gogol S 63 80 Polkovodci Vijska Zaporozkogo Istorichni portreti Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini Naukovo doslidnij institut kozactva Redkol V Smolij vidp red ta in K Vidavnichij dim KM Academia 1998 Kn 1 400 s ISBN 966 518 011 89 Mikola Krikun Ostap Gogol getman kozactva Pravoberezhnoyi Ukrayini nedostupne posilannya z lipnya 2019 PoperednikMihajlo Hanenko nbsp Getman Pravoberezhnoyi Ukrayini1675 1679 nbsp NastupnikStefan Kunickij Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Ostap Gogol amp oldid 39852641