Всеросі́йські устано́вчі збо́ри (рос. Всероссийское учредительное собрание; за тогочасним правописом: укр. Всеросійське Учредительне зібрання) — виборна представницька установа (Установчі збори), на яку різними політичними силами Російської республіки покладалось завдання остаточного вирішення питання про державний устрій Росії після ліквідації монархії.
| Всеросійські установчі збори | |
|---|---|
| Тип | Установчі збори |
| Розпущено | 1918 |
| Країна | Російська СФРР · Російська демократична федеративна республіка[d] |
| Всеросійські установчі збори у Вікісховищі |
З ідеєю Установчих зборів Тимчасовий уряд пов'язував сподівання на стабілізацію — в своїх інтересах — політичної обстановки, зміцнення своєї влади. Водночас, вказуючи на перспективу Установчих зборів, уряд О. Ф. Керенського всіляко зволікав з відповіддю про автономію України.
Вибори до установчих зборів Редагувати
Ще після жовтневого перевороту, коли владу фактично захопили більшовики, було вирішено все-таки проводити вибори до Всеросійський Установчих Зборів, як це і було заплановано Тимчасовим урядом. По Росії більшовики отримали 22 % голосів, в Україні — 10,5.
Перебіг Редагувати
Установчі збори були скликані 5 січня 1918 р., в умовах, коли владу у Петрограді вже захопили більшовики, яким вдалося очолити проведення Другого Всеросійського з'їзду Рад робітничих і солдатських депутатів і утворити пробільшовицький уряд — Раду народних комісарів Російської республіки.
О 10 годині 5 січня 1918 року Установчі Збори розпочали роботу.
Першим питанням, на якому почався конфлікт, було питання про те, хто ж відкриє збори? Однак незважаючи на конфліктність, роботу збори все-таки розпочали.
Більшовики, які були в меншості, запропонували прийняти програмний документ «Декларація прав трудящих і експлуатованих». Отримавши відмову, вони залишили залу засідань, давши вказівку охороні випускати всіх охочих, але назад вже нікого не впускати.
Установчі збори прийняли Резолюцію про демократичний мир .
Збори пропрацювали до самого ранку наступного дня, коли начальник охорони Железняков попросив: «Панове, розходьтеся! Варта втомилася!» («Господа, расходитесь! Караул устал!»).
Цього ж дня, вже 6 січня 1918 року, більшовицький уряд оголосив про розпуск представницьких Всеросійських установчих зборів, які, по-суті, проіснували лише добу.
До розпуску Зборів Росія ще мала альтернативу свого розвитку: або Ради, або нова Конституція, після ж розпуску ця альтернатива була втрачена і країна почала скочуватися до громадянської війни.
Примітки Редагувати
- . Архів оригіналу за 1 лютого 2009. Процитовано 23 січня 2012.
- Резолюция о демократическом мире, принятая всероссийским учредительным собранием 5/18 января 1918 года.— В кн.: Ключников Ю.В., Сабанин А.В. Международная политика новейшего времени в договорах, нотах и декларациях. Ч. 2. От империалистической войны до снятия блокады с Советской России.— М.: Литиздат НКИД, 1926.— С. 110.
Джерела та література Редагувати
- В. Ф. Верстюк. Всеросійські установчі збори [ 4 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України: У 10 т.— Т. 1 : А—В./ Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін.— К.: Наук. думка, 2003.— С. 647—648.
- Годъ русской революциіи (1917—1918 г.г.): Сборникъ статей / А. Н. Бахъ, М. В. Вишнякъ, Ф. А. Даниловъ, А. А. Мининъ, О. С. Миноръ, А. А. Николаевъ, Г. К. Покровскій, Д. С. Розенблюмъ, В. В. Рудневъ, Г. А. Сандомирскій, В. Ф. Сахаровъ, Н. В. Святицкій, П. Н. Фабричный, Б. Н. Черенковъ, В. М. Черновъ. — Московское издательство «Земля и Воля», 1918.— 233 с.
Див. також Редагувати
Посилання Редагувати
- Установчі збори в Росії [ 19 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. — Т. 6 : Т — Я. — 768 с. — ISBN 966-7492-06-0.
| Це незавершена стаття з історії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |