Славсько (до 2023 року — Славське) — селище міського типу у Стрийському районі Львівської області, адміністративний центр Славської селищної територіальної громади.
| смт Славсько | |
|---|---|
| Країна | Україна |
| Область | Львівська область |
| Район | Стрийський район |
| Громада | Славська селищна громада |
| Код КАТОТТГ: | |
| Основні дані | |
| Засноване | 1014 |
| Перша згадка | 1483 (540 років) |
| Статус | із 1961 року |
| Площа | 60 км² |
| Населення | ▲ 3584 (01.01.2020) |
| Густота | 810,8 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 82660 |
| Телефонний код | +380 3251 |
| Географічні координати | 48°50′00″ пн. ш. 23°27′03″ сх. д. / 48.83333° пн. ш. 23.45083° сх. д.Координати: 48°50′00″ пн. ш. 23°27′03″ сх. д. / 48.83333° пн. ш. 23.45083° сх. д. |
| Висота над рівнем моря | 500—600 м над рівнем моря м |
| Водойма | р. Опір, Славка |
| Відстань | |
| Найближча залізнична станція: | Славське |
| До обл. центру: | |
| - залізницею: | 141 км |
| - автошляхами: | 141 км |
| Селищна влада | |
| Адреса | 82660, Львівська обл., Стрийський р-н, смт Славсько |
| Голова селищної ради | Бега Володимир Миронович |
| Карта | |
Славсько | |
Славсько | |
| Славсько у Вікісховищі |
Географія Редагувати
Селище розташоване глибоко в Українських Карпатах за 23 км від міста Сколе, в мальовничій долині річки Опір та її правої притоки Славки, серед покритих лісами та полонинами хребтів Бескидів та Ґорґанів, на схилах гір Тростяна (1235 м над рівнем моря), Ільзи (1066 м), Писаної або Довбушанки (1236 м), Менчела (1014 м), і Погару 840 м які оточують селище з усіх боків. На північ від селища височить гора Клива (1069 м).
Історія Редагувати
Давня епоха та Річ Посполита Редагувати
На території смт Славсько знайдено крем'яні знаряддя епохи неоліту.
На думку українського історика Венедикта Площанського, перші поселенці на території села з'явилися близько X століття. Венедикт Площанський особливо наголошує на давнє походження Славська:
| «Славське — село старовинне, положене на давнім шляху з Галича (через Синєвідсько) до Угорщини». |
Назва села походить від річки Славка. За іншою версією вона походить від прізвиська «славні», яке отримали у населення навколишніх місць за їх участь у походах дружинників князя Святослава Володимировича, вбитого над Опором між Сколем та Гребеновим під час князівських міжусобиць у 1015 році. За переказами, що передаються тут з покоління в покоління, дружинники князя Святослава Володимировича, які залишилися живими, не повернулися у рідні місця, а оселилися в горах над Опором, зокрема біля впадіння в нього річки Славки.
Вперше Славсько згадується в документальних джерелах 1483 року як вже існуюче поселення. В записах Перемиського земського суду згадується, що шляхтич Іванко із Криниці письмово оформив право своєї дружини Марусі на половину його майна в Криниці і Славську Перемиської округи.
Після встановлення панування шляхетської Польщі селяни Славська обкладалися усе більшими податками і повинностями. Нерідко ватаги шляхтичів та їх прислужників чинили набіги на села, палили й грабували, калічили і вбивали підданих своїх противників.
Шляхетські напади і пограбування у XVI—XVII століттях були іноді настільки жахливими, кривавими й безкарними, що навіть польський історик Владислав Лозинський, розповідаючи про них, писав з обуренням:
| «Що за світ, що за світ! Темний, дикий, убивчий. Світ без уряду, без ладу, без справедливости і без милосердя. Кров у ньому дешевша вина, людина дешевша коня. Світ, у якому легко вбити, важко не бути вбитому». |
Нестерпний феодальний гніт змушував селян ставати до боротьби. Чимало верховинців вступало в загони опришків, які понад три століття наганяли жах на шляхту та її прислужників. Зокрема в районі Бескидів майже протягом десяти років (1671—1681) вів боротьбу опришківський загін, очолений колишнім пастухом Андрієм Дзигановичем. На горі, що височить поблизу селища, в печері знаходили притулок опришки Олекси Довбуша (звідси і нинішня назва гори — Довбушанка).
Під правлінням Відня Редагувати
Після першого поділу Речі Посполитої Галичина ввійшла до складу імперії Габсбургів (з 1804 року — у Австрійській імперії). З 1820 року Славсько належало польському графові Потоцькому, який посилює нещадну експлуатацію селян[джерело?].
В останній чверті XIX століття через Славсько була прокладена залізницю, яка сполучила Сколе з Мукачевом. Перший поїзд залізницею пройшов 4 квітня 1887 року.
Доведені до відчаю злиднями, безправ'ям та панською сваволею жителі Славсько та інших навколишніх сіл взяли активну участь у антифеодальному повстанні 1824—1826 років на Сколівщині, яке привернуло увагу ще Івана Франка та Миколи Устияновича. 1901 року завершено спорудження нової церкви за проєктом Василя Нагірного. 10 липня 1902 року її освятив митрополит Андрей Шептицький.
Міжвоєнний та повоєнний період Редагувати
У 1934—1939 роках Славське було адміністративним центром Славської ґміни (волості).
У 1939—1941 та 1944—1959 роках було адміністративним центром Славського району Дрогобицької області.
1 жовтня 1944 року радянські війська увійшли до районного центру Дрогобицької області та захопили залізничну станцію Славське.
1963 року встановлено пам'ятник Тарасові Шевченку (скульптор Володимир Сколоздра, архітектор Микола Мікула).
15 квітня 1994 року розпорядженням № 374 Представника Президента України у Львівській області Степана Давимуки, храм Успіння Пресвятої Богородиці (1901) в смт. Славсько, та дзвіницю храму занесено до реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 2922/1.
11 травня 2013 року парафіянами церкви Успіння Пресвятої Богородиці на чолі з отцем Андрієм Петришиним було самовільно перекрито храм булатною бляхою, наново поштукатурено храм і знищено автентичні елементи декору, замінено автентичні вхідні двері та демонтовано кам'яний хрест над входом у храм, на його місце самовільно встановлено фігуру Богородиці.
15 травня 2019 року парафіяни храму Успіння Пресвятої Богородиці в смт. Славсько за вказівкою пароха отця Андрія Петришина знищили автентичні розписи авторства Модеста Сосенка і Юліана Буцманюка, та плитку фабрики Івана Левинського.
17 травня 2019 року Прокуратурою Львівської області відкрито кримінальне провадження № 12019140300000214 за ознаками вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 за статті 298 КК України «Незаконне проведення пошукових робіт на об'єкті археологічної спадщини, знищення, руйнування або пошкодження об'єктів культурної спадщини».
За результатами проведеного досудового розслідування 15 листопада 2020 року слідчим СВ Сколівського РВ ГУ МВС України у Львівській області винесено постанову про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку із закінченням строків досудового розслідування. З прийнятим СВ Сколівського РВ ГУ МВС України у Львівській області рішенням прокуратура погодилася.
29 червня 2023 року селищу повернено історичну назву — Славсько.
Герб Славська Редагувати
Сучасний герб Славського має такий вигляд: у срібному щиті зелене вістря, завершене п'ятьма ялинами і обтяжене трьома золотими мечами, покладеними зіркоподібно. Щит обрамований декоративним картушем і увінчаний срібною міською короною.
Релігія Редагувати
- церква Успіння Пресвятої Богородиці (1901, УГКЦ, мурована).
Транспорт Редагувати
Станом на 2023 рік до селища (і з селища) курсували потяги.
Гірськолижний курорт Редагувати
Селище є відомим гірськолижним курортом. Туристичний бізнес у Славську розпочали підприємці Ґрьодлі (нім. Grödl), які у XIX столітті влаштували тут готелі та кліматотерапевтичну станцію. У 1920—1930-х роках Ґрьодлями і Шмідтами були споруджені гірськолижні витяги і трампліни на горах Погар та Ільза. Найбільшого туристичного розвитку Славсько набуло у 1970—1980-х роках, коли було споруджено понад 10 витягів та засновано спортивні гірськолижні школи.
Працюють заклади харчування (кафе, ресторани, гриль-бари, швидка їжа), готелі, аптеки, крамниці, лікарня.
У період водопілля та паводків Опір стає придатним для заняття водним туризмом та рафтингом. Славсько є лідером Львівщини за кількістю чанів. Такий різновид відпочинку тут пропонують як відпочинкові комплекси, так приватні садиби.
За сприяння місцевої влади, компанії «Спортивні та культурні ініціативи» (СКІ) та інвесторів з 2007 по 2011 роки проходив міжнародний рок-фестиваль Славсько Рок.
У рамках заявки Львова на проведення Зимових Олімпійських ігор 2022 року у Славську планували провести змагання зі сноубордингу.
Одні із відомих готелів є:
- Бюргер Тростян «Resort&Hotel»;
- готельно-відпочинковий комплекс «Смерічка»;
- котедж «ZIGVA»;
- готель «Лагуна» тощо.
Основними лижними трасами є:
- Гора Тростян (1235 м) — найвідоміший комплекс серед любителів та професіоналів лижного спорту;
- Гора Погар (857 м) — порівняно невеличка гора, працює двохмісний крісельний витяг, розташована недалеко від самого містечка, поблизу розташовані кілька барів. На Погарі ще у 1896 році, за Австро-Угорщини, був збудований перший у Славську витяг на кінній тязі;
- Гора Кремінь — на горі розташовані «Політех» і «ФМІ» — найлегші та найпологіші траси, розташовані близько від містечка;
- Гора Менчіл (Варшава) — гора поблизу села Грабовець, де є низькі ціни на витяги та житло. На початку траси знаходиться досить полога поличка, де можуть тренуватись недосвідчені, існує декілька варіантів спуску, серед яких — по трубі.
Лісове господарство Редагувати
Населення Редагувати
Населення Славського зростає. Якщо 1787 року в селі налічувалося 148 дворів, в 1820 — 173, то в 1880 — 237, а число населення досягло 1280 осіб. У 1900 році кількість дворів зросла до 302, а населення — до 1672 осіб.
Чисельність населення Редагувати
| 1979 | 1989 | 2001 | 2017 | 2018 | 2019 | 2020 |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 3282 | 3537 | 3274 | 3508 | 3530 | 3551 | 3584 |
Розподіл населення за рідною мовою (2018) Редагувати
| українська мова |
|---|
| 100 % |
Відомі люди Редагувати
Народилися Редагувати
- Євген Голубович (1884—1944) — український освітній і громадський діяч.
- Федір Заревич (1835—1879) — український письменник, журналіст, засновник української періодики в Галичині. Псевдоніми — Юрко Ворона, Федько Клепайло, Ф. Чорногір.
- Євстахій Качмарський — парох, делегат Української Національної Ради ЗУНР.
- Любомир Кузьмін (1990—2014) — старший солдат, водій санітарного автомобіля 1-го батальйону 51-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ ЗС України. Загинув під час проведення антитерористичної операції на сході України в боях під Волновахою.
- Віктор Бурачек (нар. 1959) — український науковець.
- Андрій Альошин (1987—2020) — солдат 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади. Загинув на Донбасі 23 квітня 2020 року.
Пов'язані з селом Редагувати
- Модест Сосенко — український художник-монументаліст.
- Юліан Буцманюк — український художник-монументаліст, учень Модеста Сосенка.
- Микола Устиянович — український письменник і громадський діяч, священик УГКЦ.
- Михайло Глушко — етнолог, історик фольклорист, доктор історичних наук, професор, дійсний член НТШ в Україні, навчався у місцевій середній школі (1967—1973).
- Василь Онаць (1934—2017) — інженер-геофізик, громадський діяч.
- Підприємці Ґрьодлі.
Світлини Редагувати
Примітки Редагувати
- {{http://database.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2020/zb_chuselnist%202019.pdf}}
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 29 червня 2023 року за № 3211-IX «Про перейменування селища міського типу Славське Стрийського району Львівської області» // Голос України. — 6 липня 2023. — Вип. № 134 (8151). — С. 3.
- Gazeta Lwowska. — 17 lipca 1902. — № 162. — S. 2. (пол.)
- Памятники истории и культуры Украинской ССР: Каталог–справочник / АН УССР. Ин-т истории; Украинское общество охраны памятников истории и культуры; Редкол.: П. Т. Тронько (гл. ред.) и др. — Киев : Наукова думка, 1987. — С. 338. (рос.)
- У церкві на Львівщині знищили автентичні розписи Сосенка та плитку Левинського. Що відбувається. tvoemisto.tv. Медіа-хаб «Твоє Місто». 16 травня 2019. оригіналу за 1 липня 2023. Процитовано 10 липня 2023.
- Оксана Дудар (22 травня 2019). У церкві на Львівщині знищили автентичні розписи Сосенка та плитку Левинського. Що відбувається. dyvys.info. Інформаційна агенція «Дивись.info». оригіналу за 1 липня 2023. Процитовано 10 липня 2023.
- Верховна рада перейменувала селище Славське, що на Львівщині. tvoemisto.tv. Медіа-хаб «Твоє Місто». Процитовано 29 червня 2023.
- Карти, лижі, два коня. Понад 100 років тому двоє студентів відкрили Славське як гірськолижний курорт. ua.korrespondent.net. Корреспондент. 31 січня 2014. оригіналу за 1 липня 2023. Процитовано 19 лютого 2019.
- Чани у Львівській області — цілих сорок локацій!. svitom.info. Мандруємо світом. 23 березня 2023. оригіналу за 1 липня 2023. Процитовано 10 липня 2023.
- Україна обіцяє найкращі Олімпійські ігри. ukraine2012.gov.ua. Інформаційний центр «Україна-2012». 18 грудня 2010. оригіналу за 22 грудня 2010. Процитовано 29 грудня 2010.
- Сімейний котедж «ZIGVA» в Славському.
Джерела Редагувати
- Славське // Історія міст і сіл Української РСР: У 26 т. Львівська область / Маланчук В. Ю. (голова редколегії), Гнидюк М. Я., Дудикевич Б. К., Івасюта М. К., Крип'якевич I. П., Огоновський В. П., Олексюк М. М., Пастер П. I. (відповідальний секретар редколегії), Сісецький А. Г., Смішко М. Ю., Челак П. П., Чугайов В. П.. АН УРСР. Інститут історії. — Київ : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1968. — С. 704.
- Sławsko, wś // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1889. — Т. X. — S. 793. (пол.)
Посилання Редагувати
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Славсько (Україна) |
- Майкл Щур (12 січня 2022). Не їдьте в Славське на лижі. zaxid.net. Zaxid.net. оригіналу за 1 липня 2023. Процитовано 23 серпня 2023.
- Чисельність наявного населення України на 1 січня 2019 року
- Банк даних Державної служби статистики України
- Cities & towns of Ukraine (англ.)
- Славське на сайті skole.com.ua
- Відпочинок у Славську
- Мапа Славська та історична довідка про селище
- Офіційний сайт Славської селищної громади. slavska-gromada.gov.ua. Славська селищна громада. оригіналу за 14 серпня 2023. Процитовано 24 вересня 2023.