www.wikidata.uk-ua.nina.az

Олексюк Мирослав Миронович Ця стаття має кілька недоліків Будь ласка допоможіть удосконалити її або обговоріть ці пробле

Олексюк Мирослав Миронович

Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на сторінці обговорення.
Ця стаття містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, погодивши стиль викладу зі стилістичними правилами Вікіпедії. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін. (жовтень 2016)
Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. Ви можете допомогти вдосконалити цю статтю, погодивши її із чинними мовними стандартами. (жовтень 2016)
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Олексюк.

Олексюк Мирослав Миронович
Народився 6 червня 1925(1925-06-06)
Пониква, Бродівський повіт, Львівське воєводство, Польща
Помер 28 квітня 1998(1998-04-28) (72 роки)
Львів, Україна
Країна II Польська Республіка →  СРСР →  Україна
Національність українець
Діяльність філософ
Alma mater Філологічний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка
Галузь Філософія
Заклад ЛНУ, Інститут суспільних наук АН УРСР
Посада професор
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор філософських наук
Нагороди
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «Ветеран праці»

Миросла́в Миро́нович Олексю́к (6 червня 1925, с. Пониква, нині Бродівський район, Львівська область— 28 квітня 1998, м. Львів)— український вчений, філософ, директор інституту суспільних наук АН УРСР (1964—1973).

Біографія Редагувати

Мирослав Миронович Олексюк народився 6 червня 1925 року в селі Пониква Бродівського повіту Львівського воєводства (нині — Бродівський район Львівської області). Навчався у Бродівській гімназії. З початком Німецько-радянської війни в червні 1941 року разом із батьками евакуйований у місто Ташкент. Того самого року вступив на навчання в авіаційне училище. У 1944 році став членом КПРС.

У 1945 році брав участь в бойових діях проти Японії.

По закінченні другої світової війни повертається у місто Львів, де у 1950 році закінчив філологічний факультет Львівського університету.

У 1953 році став викладачем на кафедрі філософії Львівського університету, і 26 травня 1955 року захищає кандидатську дисертацію «Суспільно-політичні та філософські погляди Лесі Українки», здобуваючи вчену ступінь кандидата філософських наук.

У 1963 році йому було присуджено науковий ступінь доктора філософії, а у 1964 році займає посаду директора Львівського інституту суспільних наук, замінивши на цій посаді академіка Крип'якевича І. П.

Своєрідним підсумком діяльності інституту цього періоду стала праця під назвою «Торжество історичної справедливості. Закономірність воз'єднання західноукраїнських земель у єдиній Українській радянській державі». В написанні книги, відповідальним редактором якої був тодішній директор інституту, філософ Мирослав Олексюк, взяла участь більшість провідних науковців усіх відділів. Незважаючи на досить-таки непривабливу назву, це був перший великий за обсягом і насичений фактами нарис історії всіх західноукраїнських земель у загальноукраїнському контексті. Книжка була дозволена до видання у ті роки, коли вождь комуністичного Китаю Мао Цзедун у розпалі конфлікту з радянськими лідерами заявив, що СРСР завжди був агресором і свого часу насильно захопив від Польщі, Чехословаччини та Румунії «їхні» землі: йшлося про Галичину, Західну Волинь, Закарпаття і Буковину. Єдиним способом довести законність поширення влади СРСР на цій території було заперечення слушності претензій Польщі, Румунії та інших держав на панування в західних українських землях. Ця ідея, звичайно ж, була близькою і авторам книги, навіть тим, хто розумів злочинність методів радянських «визволителів». Вже на першій сторінці книги, випущеної видавництвом Львівського університету, в передмові від редакційної колегії підкреслювалося: "Специфікою історичного розвитку українського народу була довготривала роз'єднаність його земель. Так, західноукраїнські землі протягом багатьох століть перебували під гнітом різних іноземних держав. Для історичного обґрунтування анексії цих земель правлячі кола окупаційних держав поширювали різні псевдонаукові концепції про «неукраїнський характер західних регіонів України», про «незрілість українського народу» до «самостійного життя» і навіть заперечували саме існування української нації. Ці концепції стосуються всіх частин західноукраїнських земель Галичини, Волині, Закарпаття та Буковини.

Попри те, що до редакційної колегії для застрахування від можливих репресій було включено і двох партійних функціонерів, у керівні інстанції посипалися доноси про націоналістичний характер цієї книги, «замовчування» чи «применшування» «благотворного» впливу Росії на Україну, говорилося навіть про «популяризацію в книзі ідей українських буржуазних націоналістів». Політичні звинувачення авторів з ряду причин не призвели тоді до репресій, зокрема можна припустити небажання тодішнього партійного керівництва області взяти на себе провину за дозвіл на вихід «шкідливої», з точки зору консервативних кіл у партії, книги. Зовсім іншою була би реакція верхів, якщо б книга вийшла не в 1968 р., а через чотири роки: з 1973 р. репресії посипалися на твори значно «невинніші» з політичного огляду.

В травні 1973 року М.Олексюка було звинувачено в українському буржуазному націоналізмі й усунено з посади директора Львівського інституту суспільних наук та переведено на посаду завідувача відділу критики антикомунізму тієї ж установи. Офіційна мотивація звільнення була за так звану «засміченість кадрів», а також за те, що він у позитивному плані писав про українського соціалістичного діяча і політика Володимира Левинського, не знаючи про його націоналістичні «збочення». Деякі звільнення були особливо невмотивованими, і це наводило ще більший страх: якщо карають зовсім невинних, то якої ж кари сподіватися за реальну «провину», навіть найменшу.

Громадська діяльність Редагувати

У 1957 році Мирослава Олексюка обрано депутатом Львівської міської ради 6 скликання по виборчому округу № 130.

Основні праці Редагувати

М. Олексюк автор значної кількості праць з історії філософії, зокрема:

  • Суспільно-політичні погляди Лесі Українки
  • Філософсько-атеїстичні погляди Степана Тудора
  • Розвиток філософської думки на західноукраїнських землях в 20-30-х роках
  • Боротьба матеріалізму проти ідеалізму в домарксистській філософії
  • Боротьба філософських течій на західноукраїнських землях у 20-х — 30-х роках XX ст.
  • Торжество історичної справедливості

Нагороди Редагувати

  • Медаль «За відвагу»
  • Медаль «За перемогу над Японією»
  • Орден Великої вітчизняної війни 2-ї ступеня
  • Орден Трудового червоного прапора.

Джерела Редагувати

Посилання Редагувати

Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na storinci obgovorennya Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin zhovten 2016 Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami zhovten 2016 U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Oleksyuk portret Oleksyuk Miroslav MironovichNarodivsya 6 chervnya 1925 1925 06 06 Ponikva Brodivskij povit Lvivske voyevodstvo PolshaPomer 28 kvitnya 1998 1998 04 28 72 roki Lviv UkrayinaKrayina II Polska Respublika SRSR UkrayinaNacionalnist ukrayinecDiyalnist filosofAlma mater Filologichnij fakultet Lvivskogo nacionalnogo universitetu imeni Ivana FrankaGaluz FilosofiyaZaklad LNU Institut suspilnih nauk AN URSRPosada profesorVchene zvannya profesorNaukovij stupin doktor filosofskih naukNagorodi Medal Za doblesnu pracyu Za vijskovu doblest Medal 50 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Medal 60 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Medal 70 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Medal Veteran praci Mirosla v Miro novich Oleksyu k 6 chervnya 1925 s Ponikva nini Brodivskij rajon Lvivska oblast 28 kvitnya 1998 m Lviv ukrayinskij vchenij filosof direktor institutu suspilnih nauk AN URSR 1964 1973 Zmist 1 Biografiya 2 Gromadska diyalnist 3 Osnovni praci 4 Nagorodi 5 Dzherela 6 PosilannyaBiografiya RedaguvatiMiroslav Mironovich Oleksyuk narodivsya 6 chervnya 1925 roku v seli Ponikva Brodivskogo povitu Lvivskogo voyevodstva nini Brodivskij rajon Lvivskoyi oblasti Navchavsya u Brodivskij gimnaziyi Z pochatkom Nimecko radyanskoyi vijni v chervni 1941 roku razom iz batkami evakujovanij u misto Tashkent Togo samogo roku vstupiv na navchannya v aviacijne uchilishe U 1944 roci stav chlenom KPRS U 1945 roci brav uchast v bojovih diyah proti Yaponiyi Po zakinchenni drugoyi svitovoyi vijni povertayetsya u misto Lviv de u 1950 roci zakinchiv filologichnij fakultet Lvivskogo universitetu U 1953 roci stav vikladachem na kafedri filosofiyi Lvivskogo universitetu i 26 travnya 1955 roku zahishaye kandidatsku disertaciyu Suspilno politichni ta filosofski poglyadi Lesi Ukrayinki zdobuvayuchi vchenu stupin kandidata filosofskih nauk U 1963 roci jomu bulo prisudzheno naukovij stupin doktora filosofiyi a u 1964 roci zajmaye posadu direktora Lvivskogo institutu suspilnih nauk zaminivshi na cij posadi akademika Krip yakevicha I P Svoyeridnim pidsumkom diyalnosti institutu cogo periodu stala pracya pid nazvoyu Torzhestvo istorichnoyi spravedlivosti Zakonomirnist voz yednannya zahidnoukrayinskih zemel u yedinij Ukrayinskij radyanskij derzhavi V napisanni knigi vidpovidalnim redaktorom yakoyi buv todishnij direktor institutu filosof Miroslav Oleksyuk vzyala uchast bilshist providnih naukovciv usih viddiliv Nezvazhayuchi na dosit taki neprivablivu nazvu ce buv pershij velikij za obsyagom i nasichenij faktami naris istoriyi vsih zahidnoukrayinskih zemel u zagalnoukrayinskomu konteksti Knizhka bula dozvolena do vidannya u ti roki koli vozhd komunistichnogo Kitayu Mao Czedun u rozpali konfliktu z radyanskimi liderami zayaviv sho SRSR zavzhdi buv agresorom i svogo chasu nasilno zahopiv vid Polshi Chehoslovachchini ta Rumuniyi yihni zemli jshlosya pro Galichinu Zahidnu Volin Zakarpattya i Bukovinu Yedinim sposobom dovesti zakonnist poshirennya vladi SRSR na cij teritoriyi bulo zaperechennya slushnosti pretenzij Polshi Rumuniyi ta inshih derzhav na panuvannya v zahidnih ukrayinskih zemlyah Cya ideya zvichajno zh bula blizkoyu i avtoram knigi navit tim hto rozumiv zlochinnist metodiv radyanskih vizvoliteliv Vzhe na pershij storinci knigi vipushenoyi vidavnictvom Lvivskogo universitetu v peredmovi vid redakcijnoyi kolegiyi pidkreslyuvalosya Specifikoyu istorichnogo rozvitku ukrayinskogo narodu bula dovgotrivala roz yednanist jogo zemel Tak zahidnoukrayinski zemli protyagom bagatoh stolit perebuvali pid gnitom riznih inozemnih derzhav Dlya istorichnogo obgruntuvannya aneksiyi cih zemel pravlyachi kola okupacijnih derzhav poshiryuvali rizni psevdonaukovi koncepciyi pro neukrayinskij harakter zahidnih regioniv Ukrayini pro nezrilist ukrayinskogo narodu do samostijnogo zhittya i navit zaperechuvali same isnuvannya ukrayinskoyi naciyi Ci koncepciyi stosuyutsya vsih chastin zahidnoukrayinskih zemel Galichini Volini Zakarpattya ta Bukovini Popri te sho do redakcijnoyi kolegiyi dlya zastrahuvannya vid mozhlivih represij bulo vklyucheno i dvoh partijnih funkcioneriv u kerivni instanciyi posipalisya donosi pro nacionalistichnij harakter ciyeyi knigi zamovchuvannya chi primenshuvannya blagotvornogo vplivu Rosiyi na Ukrayinu govorilosya navit pro populyarizaciyu v knizi idej ukrayinskih burzhuaznih nacionalistiv Politichni zvinuvachennya avtoriv z ryadu prichin ne prizveli todi do represij zokrema mozhna pripustiti nebazhannya todishnogo partijnogo kerivnictva oblasti vzyati na sebe provinu za dozvil na vihid shkidlivoyi z tochki zoru konservativnih kil u partiyi knigi Zovsim inshoyu bula bi reakciya verhiv yaksho b kniga vijshla ne v 1968 r a cherez chotiri roki z 1973 r represiyi posipalisya na tvori znachno nevinnishi z politichnogo oglyadu V travni 1973 roku M Oleksyuka bulo zvinuvacheno v ukrayinskomu burzhuaznomu nacionalizmi j usuneno z posadi direktora Lvivskogo institutu suspilnih nauk ta perevedeno na posadu zaviduvacha viddilu kritiki antikomunizmu tiyeyi zh ustanovi Oficijna motivaciya zvilnennya bula za tak zvanu zasmichenist kadriv a takozh za te sho vin u pozitivnomu plani pisav pro ukrayinskogo socialistichnogo diyacha i politika Volodimira Levinskogo ne znayuchi pro jogo nacionalistichni zbochennya Deyaki zvilnennya buli osoblivo nevmotivovanimi i ce navodilo she bilshij strah yaksho karayut zovsim nevinnih to yakoyi zh kari spodivatisya za realnu provinu navit najmenshu Gromadska diyalnist RedaguvatiU 1957 roci Miroslava Oleksyuka obrano deputatom Lvivskoyi miskoyi radi 6 sklikannya po viborchomu okrugu 130 Osnovni praci RedaguvatiM Oleksyuk avtor znachnoyi kilkosti prac z istoriyi filosofiyi zokrema Suspilno politichni poglyadi Lesi Ukrayinki Filosofsko ateyistichni poglyadi Stepana Tudora Rozvitok filosofskoyi dumki na zahidnoukrayinskih zemlyah v 20 30 h rokah Borotba materializmu proti idealizmu v domarksistskij filosofiyi Borotba filosofskih techij na zahidnoukrayinskih zemlyah u 20 h 30 h rokah XX st Torzhestvo istorichnoyi spravedlivostiNagorodi RedaguvatiMedal Za vidvagu Medal Za peremogu nad Yaponiyeyu Orden Velikoyi vitchiznyanoyi vijni 2 yi stupenya Orden Trudovogo chervonogo prapora Dzherela RedaguvatiGorin V I Oleksyuk Miroslav Mironovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2010 T 7 Ml O S 578 728 s il ISBN 978 966 00 1061 1 Oleksyuk Miroslav Mironovich Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 S 448 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X Posilannya RedaguvatiOleksyuk Miroslav Mironovich Russkij Gumanitarnyj Internet Universitet nedostupne posilannya z lipnya 2019 ros nbsp Ce nezavershena stattya pro osobu sho maye stosunok do Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Oleksyuk Miroslav Mironovich amp oldid 36994544