www.wikidata.uk-ua.nina.az

Консерваторія Консервато рія італ conservatorio від лат conservo охороняти зберігати традиційна у багатьох країнах назва

Консерваторія

Консервато́рія (італ. conservatorio від лат. conservo — охороняти, зберігати) — традиційна у багатьох країнах назва спец. муз. шкіл переважно середнього чи вищого рівня підготовки. В Італії 16 століття — заклад на кшталт інтернату, де діти-сироти навчалися ремесел та музики, а також здійснювалася підготовка співаків до церковних хорів. У Венеції такі заклади мали назву «оспедале» (шпиталь) і діяли окремо для хлопчиків та дівчаток. В XX—XXI частина консерваторій була перейменована у музичні академії.

Походження терміну Редагувати

Спочатку «консерваторіями» (від лат. conservare — зберігати) називали притулки для безпритульних в Італії. Такі притулки вперше з'явилися в Венеції в XVI столітті, в них дітям-сиротам давали початкову освіту. Поряд з ремеслами, там навчали співу: численним храмам потрібні церковні півчі. Поступово викладанню музики в цих установах почали відводити чільне місце, навчатися могли не тільки вихованці притулку, а й, за плату, сторонні охочі. Проводилися заняття зі співу й гри на різних інструментах. «Консерваторії», втративши свою колишню роль, по суті, перетворилися на музичні навчальні заклади нижчого рівня.

Консерваторії як вищий навчальний заклад Редагувати

Першу ж консерваторію як вищий навчальний заклад (на ті часи) відкрив Джованні ді Тапія в 1537 році у Неаполі. У Парижі в 1784 році відкрито Королівську школу співаків та декламації, яку в 1793 року було реорганізовано в Національний музичний інститут, а з 1795 — в Консерваторію музики і декламації.

Ospedale della Pieta в Венеції

У XIX–XX століттях музичні спеціальні навчальні заклади було відкрито в багатьох великих містах: у Празі 1811, Варшаві та Відні 1821, Лондоні (1822), Мадриді (1830), Будапешті (1840), Ріо-де-Жанейро (1847), Бостоні (1853). Дрездені (1856), Санкт-Петербурзі (1862), Бухаресті та Люксембурзі (1864), Москві (1866), Копенгагені, Турині, Базелі, Антверпені (1867), Балтиморі, Чикаго (1868), Монреалі (1876), Боготі та Гельсінкі (1882), Амстердамі та Карлсруе (1884), Гавані (1885), Торонто (1886), Буенос-Айресі (1893), Белграді (1899), Ла Пасі (1908), Сан-Пауло (1909), Мельбурні, Сіднеї, Саратові (1912), Тбілісі (1917), Тегерані (1918), Ризі, Таллінні (1919), Баку, Софії (1921). Єревані (1923), Мінську (1932), в Ташкенті (1934).

Перша в Україні консерваторія Галицького музичного товариства була створена в 1853 у Львові (нині — Львівська національна музична академія імені Миколи Лисенка). Консерваторія в Києві (нині — Національна музична академія України імені П. І. Чайковського) — 1913 р., в Одесі — 1913 р., в Харкові (Інститут мистецтв ім. І.Котляревського) — 1917 р., в Донецьку (Донецька консерваторія ім. С. С. Прокоф'єва) — 1993, в Дніпропетровську — 2006 р.

Перейменування консерваторій Редагувати

З плином часу, ряд консерваторій були перейменовані в музичні академії. Зокрема перейменувань зазнали п'ять консерваторії України — Київська (1995), Львівська (2000), Одеська (2002), Донецька (2002) і Дніпропетровська (2016).

Процес перейменування консерваторій в музичні академії відбувався і в інших країнах. Так, у Польщі консерваторіями у довоєнний час називалися вищі музичні навчальні заклади в Кракові, в Катовіцах, Варшаві, а 1945 також у Лодзі. У повоєнний час вони іменувалися «вищими музичними школами», а з початку 1980-х років отримали назви музичних академій. Перейменування торкнулось також консерваторій у Баку (1991), у Вільнюсі (1992), Таллінні (1993), Ризі, Мінську (2000). Натомість зберігають свої традиційні назви дві найстаріші консерваторії — Паризька і Празька, а також консерваторії Росії (в тому числі Московська, Петербурзька) та ряду інших пост-радянських країнах.

Консерваторії в Україні Редагувати

Станом на 2016 рік усі 6 колишніх консерваторій України втратили свої колишні назви. 5 із них були перейменовані на «музичні академії» (у Львові, Одесі, Києві, Донецьку і Дніпропетровську), натомість Харківська консерваторія, яку було об'єднано з театральним інститутом ще у 1963 році, іменується як Університет мистецтв. Чотири з цих закладів (у Львові, Одесі, Києві і Харкові) перебувають у державній формі власності та мають IV рівень акредитації, одна (в Дніпрі) — в комунальній і має ІІІ рівень акредитації, і ще одна — в Донецьку, фактично контролюється структурами терористичної організації «ДНР».

Для вступу в музичну академію необхідно мати повну середню освіту і музичну підготовку в обсязі музичного училища або Середньої Спеціальної музичної школи (ССМШ) при консерваторії. Студенти проходять професійне навчання спеціальності (на виконавських факультетах це гра на конкретному музичному інструменті), загальний курс фортепіано, теорію та історію музики, є оркестрові і ансамблеві класи, хор. Крім лекцій та групових семінарів, професор дві години на тиждень індивідуально займається з кожним учнем за фахом, завдяки чому є поняття «клас такого-то педагога», відсутнє в технічних вузах. Серед педагогів чимало артистів зі світовими іменами (в технічних вузах аналогом є ситуація, коли видатний вчений викладає за сумісництвом). Кращі студенти стають лауреатами конкурсів ще до випуску.

Консерваторія готує концертних виконавців класичної музики, музикознавців, майбутніх музичних педагогів для училищ і ДМШ. Дає диплом державного зразка. При цьому підготовка виробників інструментів, фахівців з акустики, записуючої апаратури і т. П. В завдання консерваторії не входить.

Галерея Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Консерваторія

Примітки Редагувати

  1. Орёл Е. В. Мир Венеции. — 1-е. — Харьков : Фолио. — С. 149. — 1500 прим. — ISBN 978-966-03-5972-7.
  2. У 2020 році вченою радою цього закладу було вирішено вважати датою заснування консерваторії 1863 рік — дату заснування Київського відділення РМТ

Джерела Редагувати


Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Konservato riya ital conservatorio vid lat conservo ohoronyati zberigati tradicijna u bagatoh krayinah nazva spec muz shkil perevazhno serednogo chi vishogo rivnya pidgotovki V Italiyi 16 stolittya zaklad na kshtalt internatu de diti siroti navchalisya remesel ta muziki a takozh zdijsnyuvalasya pidgotovka spivakiv do cerkovnih horiv U Veneciyi taki zakladi mali nazvu ospedale shpital i diyali okremo dlya hlopchikiv ta divchatok V XX XXI chastina konservatorij bula perejmenovana u muzichni akademiyi Zmist 1 Pohodzhennya terminu 2 Konservatoriyi yak vishij navchalnij zaklad 3 Perejmenuvannya konservatorij 4 Konservatoriyi v Ukrayini 5 Galereya 6 Primitki 7 DzherelaPohodzhennya terminu RedaguvatiSpochatku konservatoriyami vid lat conservare zberigati nazivali pritulki dlya bezpritulnih v Italiyi 1 Taki pritulki vpershe z yavilisya v Veneciyi v XVI stolitti v nih dityam sirotam davali pochatkovu osvitu Poryad z remeslami tam navchali spivu chislennim hramam potribni cerkovni pivchi Postupovo vikladannyu muziki v cih ustanovah pochali vidvoditi chilne misce navchatisya mogli ne tilki vihovanci pritulku a j za platu storonni ohochi Provodilisya zanyattya zi spivu j gri na riznih instrumentah Konservatoriyi vtrativshi svoyu kolishnyu rol po suti peretvorilisya na muzichni navchalni zakladi nizhchogo rivnya Konservatoriyi yak vishij navchalnij zaklad RedaguvatiPershu zh konservatoriyu yak vishij navchalnij zaklad na ti chasi vidkriv Dzhovanni di Tapiya v 1537 roci u Neapoli U Parizhi v 1784 roci vidkrito Korolivsku shkolu spivakiv ta deklamaciyi yaku v 1793 roku bulo reorganizovano v Nacionalnij muzichnij institut a z 1795 v Konservatoriyu muziki i deklamaciyi nbsp Ospedale della Pieta v VeneciyiU XIX XX stolittyah muzichni specialni navchalni zakladi bulo vidkrito v bagatoh velikih mistah u Prazi 1811 Varshavi ta Vidni 1821 Londoni 1822 Madridi 1830 Budapeshti 1840 Rio de Zhanejro 1847 Bostoni 1853 Drezdeni 1856 Sankt Peterburzi 1862 Buharesti ta Lyuksemburzi 1864 Moskvi 1866 Kopengageni Turini Bazeli Antverpeni 1867 Baltimori Chikago 1868 Monreali 1876 Bogoti ta Gelsinki 1882 Amsterdami ta Karlsrue 1884 Gavani 1885 Toronto 1886 Buenos Ajresi 1893 Belgradi 1899 La Pasi 1908 San Paulo 1909 Melburni Sidneyi Saratovi 1912 Tbilisi 1917 Tegerani 1918 Rizi Tallinni 1919 Baku Sofiyi 1921 Yerevani 1923 Minsku 1932 v Tashkenti 1934 Persha v Ukrayini konservatoriya Galickogo muzichnogo tovaristva bula stvorena v 1853 u Lvovi nini Lvivska nacionalna muzichna akademiya imeni Mikoli Lisenka Konservatoriya v Kiyevi nini Nacionalna muzichna akademiya Ukrayini imeni P I Chajkovskogo 1913 r 2 v Odesi 1913 r v Harkovi Institut mistectv im I Kotlyarevskogo 1917 r v Donecku Donecka konservatoriya im S S Prokof yeva 1993 v Dnipropetrovsku 2006 r Perejmenuvannya konservatorij RedaguvatiZ plinom chasu ryad konservatorij buli perejmenovani v muzichni akademiyi Zokrema perejmenuvan zaznali p yat konservatoriyi Ukrayini Kiyivska 1995 Lvivska 2000 Odeska 2002 Donecka 2002 i Dnipropetrovska 2016 Proces perejmenuvannya konservatorij v muzichni akademiyi vidbuvavsya i v inshih krayinah Tak u Polshi konservatoriyami u dovoyennij chas nazivalisya vishi muzichni navchalni zakladi v Krakovi v Katovicah Varshavi a 1945 takozh u Lodzi U povoyennij chas voni imenuvalisya vishimi muzichnimi shkolami a z pochatku 1980 h rokiv otrimali nazvi muzichnih akademij Perejmenuvannya torknulos takozh konservatorij u Baku 1991 u Vilnyusi 1992 Tallinni 1993 Rizi Minsku 2000 Natomist zberigayut svoyi tradicijni nazvi dvi najstarishi konservatoriyi Parizka i Prazka a takozh konservatoriyi Rosiyi v tomu chisli Moskovska Peterburzka ta ryadu inshih post radyanskih krayinah Konservatoriyi v Ukrayini RedaguvatiStanom na 2016 rik usi 6 kolishnih konservatorij Ukrayini vtratili svoyi kolishni nazvi 5 iz nih buli perejmenovani na muzichni akademiyi u Lvovi Odesi Kiyevi Donecku i Dnipropetrovsku natomist Harkivska konservatoriya yaku bulo ob yednano z teatralnim institutom she u 1963 roci imenuyetsya yak Universitet mistectv Chotiri z cih zakladiv u Lvovi Odesi Kiyevi i Harkovi perebuvayut u derzhavnij formi vlasnosti ta mayut IV riven akreditaciyi odna v Dnipri v komunalnij i maye III riven akreditaciyi i she odna v Donecku faktichno kontrolyuyetsya strukturami teroristichnoyi organizaciyi DNR Dlya vstupu v muzichnu akademiyu neobhidno mati povnu serednyu osvitu i muzichnu pidgotovku v obsyazi muzichnogo uchilisha abo Serednoyi Specialnoyi muzichnoyi shkoli SSMSh pri konservatoriyi Studenti prohodyat profesijne navchannya specialnosti na vikonavskih fakultetah ce gra na konkretnomu muzichnomu instrumenti zagalnij kurs fortepiano teoriyu ta istoriyu muziki ye orkestrovi i ansamblevi klasi hor Krim lekcij ta grupovih seminariv profesor dvi godini na tizhden individualno zajmayetsya z kozhnim uchnem za fahom zavdyaki chomu ye ponyattya klas takogo to pedagoga vidsutnye v tehnichnih vuzah Sered pedagogiv chimalo artistiv zi svitovimi imenami v tehnichnih vuzah analogom ye situaciya koli vidatnij vchenij vikladaye za sumisnictvom Krashi studenti stayut laureatami konkursiv she do vipusku Konservatoriya gotuye koncertnih vikonavciv klasichnoyi muziki muzikoznavciv majbutnih muzichnih pedagogiv dlya uchilish i DMSh Daye diplom derzhavnogo zrazka Pri comu pidgotovka virobnikiv instrumentiv fahivciv z akustiki zapisuyuchoyi aparaturi i t P V zavdannya konservatoriyi ne vhodit Galereya RedaguvatiMuzichni ZVO kolishni konservatoriyi Ukrayini nbsp Nacionalna muzichna akademiya Ukrayini m Kiyiv nbsp Lvivska derzhavna muzichna akademiya nbsp Odeska nacionalna muzichna akademiya nbsp Dnipropetrovska akademiya muziki nbsp Harkivskij universitet mistectvNajstarshi konservatoriyi svitu sho zberegli svoyi nazvi nbsp Konservatoriya San P yetro Mazhella Neapol z 1537 nbsp Parizka konservatoriya z 1784 nbsp Prazka konservatoriya z 1811 nbsp Madridska konservatoriya z 1830 nbsp Sankt Peterburzka konservatoriya z 1862 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu KonservatoriyaPrimitki Redaguvati Oryol E V Mir Venecii 1 e Harkov Folio S 149 1500 prim ISBN 978 966 03 5972 7 U 2020 roci vchenoyu radoyu cogo zakladu bulo virisheno vvazhati datoyu zasnuvannya konservatoriyi 1863 rik datu zasnuvannya Kiyivskogo viddilennya RMTDzherela RedaguvatiYurij Yucevich Muzika slovnik dovidnik Ternopil 2003 404 s ISBN 966 7924 10 6 html poshuk po slovniku djvu Konservatoriya Ukrayinska muzichna enciklopediya T 2 In t mistectvoznavstva folkloristiki ta etnologiyi im M T Rilskogo NAN Ukrayini 2008 C 528 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Konservatoriya amp oldid 31911462