www.wikidata.uk-ua.nina.az

Мадяризація від угор magyar угорець угорська мова насильне переведення на угорську мову і насаджування угорської культур

Мадяризація

Мадяризація (від угор. magyar «угорець», «угорська мова») — насильне переведення на угорську мову і насаджування «угорської культури» неугорським народам.

Термін «мадяризація» набув найбільшої популярності в історіографії стосовно періоду 1867–1918, коли угорська верхівка під приводом самоврядування розгорнула цілеспрямовану, амбітну та досить агресивну політику з асиміляції неугорських народів на землях Угорського королівства. Найвідомішим об'єктом цієї політики були хорвати, з якими 1868 року Будапешт був вимушений укласти угорсько-хорватську угоду про розподіл владних повноважень у Транслейтанії, але попри яку протягом другої половини XIX століття намагався продовжувати в Хорватії політику мадяризації; також об'єктами були словаки, трансільванські сакси, румуни, євреї, карпатські русини (українці), цигани, серби, з якими ніяких угод не укладали і ситуація яких була набагато гіршою порівняно з хорватами.

Політика мадяризації мала тимчасовий успіх, переважно в міській місцевості, але викликала масове невдоволення підкорених народів. Після розпаду Австро-Угорщини (і, зокрема, Угорського королівства — згідно з Тріанонським договором) на низку незалежних держав, угорські меншини в деяких з них стали об'єктом зворотної дискримінації.

Угорська мова в Австрійській імперії Редагувати

До кінця XVIII століття офіційною мовою діловодства, богослужіння та освіти у католицькій Угорщині була латина. При цьому на основі народної латини пізньої античності в підвладній Угорщині Трансільванії сформувалася румунська мова. І все ж, омертвіння класичної латині поступово призводить до поширення «живої» німецької мови, що стає мовою торгівлі та міських регістрів. Угорська шляхта, крім латини, досить добре володіла французькою та німецькою мовами, тоді як мадярськими говірками розмовляли селяни і слуги.

Іштван Сечені

У травні 1774 року імператор Йосиф II офіційно замінив латинь німецькою, що стала офіційною мовою Австрійської імперії. Переконаний в тому, що країною можна керувати тільки за допомогою єдиної живої мови, імператор відправляв всіх чиновників на три роки вчити німецьку мову. Цей указ підштовхнув багатьох угорців до відродження мови своїх предків. У 1791 році Йоганн-Ґотфрід Гердер, в четвертому томі своїх «Ідей до філософії історії людства» пророкував, що угорці зникнуть разом зі своєю мовою в морі слов'ян та німців. Вже через два роки, в першому томі «Листів про заохочення гуманності» (Рига, 1793), він схвально відгукнувся про боротьбу угорців за збереження своєї національної мови.

У 1792 році угорська мова стала обов'язковою для викладання в усіх школах країни, за винятком Хорватії. У 1805 році в нижній палаті парламенту Королівства Угорщини було надано дозвіл вести дебати як угорською, так і латиною. На прохання, подані угорською мовою, королівським чиновникам наказано відповідати цією ж мовою. Мова стала стрижнем угорської самосвідомості.

Своєрідний символічний поворот у відродженні мови стався в жовтні 1825 року, коли Іштван Сечені (1791-1860) звернувся до верхньої палати парламенту угорською мовою, яку угорські магнати раніше вважали мовою селян. Через місяць цей реформатор запропонував внести суму в розмірі річного прибутку від свого маєтку, щоб допомогти заснувати Угорську академію наук, і необхідна сума була зібрана. Слідом за Сечені великий внесок у справу мадяризації вніс журналіст Лайош Кошут, який вважав, що повсюдне поширення угорської мови  — найефективніша зброя у боротьбі проти тиранії німецького Відня та постійного суперництва з більш численними слов'янами.

Між 1832 та 1844 роками угорська мова в Угорщині стала офіційною у всіх сферах життя. Так, у 1836 році угорська стала обов'язковою в судочинстві, у 1840 році урядовців зобов'язали спілкуватися один з одним угорською, в 1844 році угорська мова стала обов'язковою в парламенті та в усіх установах країни. Починаючи з цього року всі закони стали публікуватися угорською. Угорська стає мовою викладання в школах Королівства Угорщина, за винятком Хорватії, Словенії та німецьких колоній в Трансільванії.

Активну мадяризацію провадив кабінет Кальмана Тиса (1875–1890), який вважав що, «мадяри здобули цю державу для мадярів, а не для інших. Тому зверхність і гегемонія мадярів сповна виправдані». У ролі міністра внутрішніх справ він закрив три словацькі гімназії, звинувативши їхніх керівників у проповідуванні панславізму. Така ж доля спіткала і єдину на Закарпатті, у м. Ужгород, учительську семінарію, в якій до 1879 року навчання здійснювалося українською мовою. Поглинання інших національностей стало головним завданням внутрішньої політики уряду Тісо протягом 1880–1890 років. Законом від 1879 року угорська мова вводилася як обов'язковий предмет у програми всіх народних шкіл, гімназій. Тоді ж було скасовано «рутенську» мову як обов'язкову в народних школах, гімназіях та греко-католицьких школах Закарпаття.

Шкільний закон 1890 року запроваджував нову систему організації освіти, а саме: народна школа поділялася на елементарну, вищу народну, міську. Елементарні народні школи могли бути церковними, державними та приватними. Між церковними та державними школами істотної різниці не було: вони утримувалися за рахунок «шкільного податку», який сплачувало місцеве населення. Вищих народних, міських та середніх шкіл з русинською мовою навчання на Закарпатті взагалі не існувало. Такі школи могли бути, й були, лише державними, і тільки з угорською мовою навчання, оскільки у законі було записано: «В сільській, церковній чи іншій публічній народній школі на посади вчителя, помічника чи тимчасового вчителя можуть прийматися лише особи, що здатні навчати угорської мови». Кваліфікаційні дипломи про закінченя школи можна було отримати лише в тому випадку, якщо той, хто складав іспити, в достатній мірі володів угорською мовою.

Угорські греко-католики Редагувати

В Угорщині, згідно з переписом 2001 року, мешкають 268 935 греко-католиків. Майже всі вони, за винятком кілька тисяч українців та румун, вважаються «етнічними угорцями». З 1771 до 1912 року греко-католики всіх національностей окормлялися у Мукачівської єпархії, переважну їх більшість складали українці-русини, богослужіння велося старослов'янською мовою. Проте вже 1795 року, у приватний спосіб, було видано повний переклад літургії Івана Золотоустого угорською мовою.

У 1863 році угорський уряд повів пропаганду за впровадження мадярської мови до літургії, що мала служити як один із засобів мадяризації.

Вже у 1868 році Гайдудорозі група мадяронів зібралася на нараду і написала листа до Мукачівського єпископа з проханням дозволити відправляти богослужіння угорською мовою. Але ні владика Василь Попович, ні Апостольська столиця, куди він передав прохання, цього не дозволили. У 1866 році Рим «суворо заборонив» мадяризацію богослужінь.

Проте вже у 1873 році за, підтримки світської угорської влади, був заснований мадярський Гайдудорозький вікаріат із 33 парафій, в яких неофіційно відправляли угорською. У 1896 році Рим знову офіційно заборонив мадярські богослужбові книги. Ситуація почала дещо змінюватись після масового паломництва угорських греко-католиків до Рима в 1900 році. Надія зажевріла, проте Рим формально й далі заборони не скасовував, а українці, які жили на території вікаріату, протестували проти заміни церковнослов'янської угорською. Угорська мова була запроваджена в богослужбу без схвалення Риму.

Все ж Гайдудорозька єпархія була створена 1912 року Францом Йосифом І під тиском угорського уряду і затверджена Пієм X. До складу її входило 162 парафії (з них 8 вилучених із пряшівської, 70 з мукачівської, 83 з румунської єпархії). Вірні Гайдудорозької єпархії — угорці східного обряду, переважно нащадки мадяризованих русинів-українців, які компактними островами і в діаспорі жили в північно-східній частині Угорщини, продовжуючи закарпатські українські поселення в Паннонській низовині. Канонізуючи Гайдудорозьку єпархію, Пій Х затвердив для нової єпархії старогрецьку мову як літургічну з паралельним вживанням угорської. Однак угорці запровадили тільки угорську мову.

У 1918 році в результаті створення Чехословаччини і зміни кордонів, із 168 парафій Гайдудорозької єпархії в межах Угорщини лишились тільки 90, більшість румунських парохій опинилася в Румунії. В той же час до Угорщини відійшли 21 парафія Пряшівської єпархії і одна — Мукачівської. 1924 року ці єпархії були об'єднані в Екзархат Мішкольц, який також розглядався як частина Угорської греко-католицької церкви.

1930 року в Угорщині мешкало 201 000 (2,3% населення) греко-католиків, переважно у Гайдудорозькій єпархії і частково в апостольській адміністратурі у Мішкольці. Майже усі вони вже тоді були записані угорцями та перейшли на угорську мову.

У 1905 році угорський парламент ухвалив законопроєкт, за яким усіх учителів церковних шкіл слід було вважати державними урядовцями, зважаючи на те, що держслужбовці мали спілкуватися угорською, це робило їх інструментом мадяризації. Також було запроваджено заборону використовувати кирилицю для написання церковних книг. Про успіхи мадяризації свідчили дані статистики, за якою у шести українських комітатах в 1910 році з 508 греко-католицьких священників українцями-русинами себе називали тільки 72, а з 831 вчителів народних шкіл — всього 97.

Рік Населення
Угорського королівства 		Відсоток угорців,
від загальної кількості населення
Угорського королівства
900 бл. 800,000 55-71%
1222 бл. 2,000,000 70-80%
1370 2,500,000 60-70% (включно з Хорватією)
1490 бл. 3,500,000 80%
1699 бл. 3,500,000 50-55%
1711 3,000,000 53%
1790 8,525,480 37.7%
1828 11,495,536 40-45%
1846 12,033,399 40–45%
1850 11,600,000 41.4%
1880 13,749,603 46%
1900 16,838,255 51.4%
1910 18,264,533 54.5% (включно з 5% євреїв)

Методи мадяризації Редагувати

Перший угорський уряд (1867–1871), після австро-угорського компромісу 1867 року, на чолі з графом Дюлою Андраші, при підтримці Ференца Деака та його послідовників, прийняв Закон про національність 1868 року, який оголосив усіх громадян Угорщини рівними у правах та однією угорською нацією, членом якої є кожен громадянин країни, незалежно від його походження. Закон про освіту, прийнятий того ж року, поділяв цю точку зору, і мадяри були «primus inter pares» («перший серед рівних»). У цей час етнічні меншини, де-юре, мали велику культурну та мовну автономію, включаючи освіту, релігію та місцеве самоврядування.

Проте під час Першої світової війни, коли набули чинності воєнні закони, мадяризація почала вестись шаленими методами. Так у 1914 році вивчення української мови в церковних народних школах було обмежене лише трьома роками, а у державних школах, яких була абсолютна більшість, вона навіть не вивчалася. Рішенням Міністерства шкільництва 1916 року кирилицю було заборонено навіть у такій науці як історія релігії. У хід були пущені й багато інших засобів.

Поступово підтримка та поширення угорської мови стали основою угорської внутрішньої політики. Національна приналежність відійшла на другий план. Національність визначалася на основі рідної мови, що дозволяло зараховувати до угорців багатьох угорськомовних людей різних культур й навіть віросповідань. На відміну від Цислейтанії, де німецька самосвідомість, німецьке походження та німецька мова розглядалися як триєдина модель з трьома обов'язковими компонентами, угорський уряд виявив велику гнучкість. Для заохочення мадяризації були зняті заборони на міжнаціональні шлюби, в тому числі з євреями. Багато угорськомовні євреї отримали можливість широкого кар'єрного росту. Діти у більшості змішаних сімей, в тому числі й в тих, де обоє батьків були не угорцями, відвідували угорські школи та засвоювали угорську мову. При цьому будь-який опір мадяризації жорстоко придушувалися поліцією та іншими адміністративними органами.

Найбільшої мадяризації піддалися дисперсно розселені, але досить численні євреї, які масово перейшли з їдишу на угорську. Швидко асимілювалися багато трансильванських саксів та більшість циган в Угорщині. Словацька та румунська шляхта мадяризувалася ще у XI-XIII століттях. Практично повального характеру мадяризація набула в містах, особливо у великих.

Мадяризація особистих імен та прізвищ Редагувати

Угорська влада постійно чинить тиск на усіх не угорців, щоб вони мадяризували свої імена та прізвища. У 1881 році в Будапешті було засновано «Центральне товариство мадяризації імен» (угор. Központi Névmagyarositó Társaság), для надання консультацій та рекомендацій тим, хто хотів мадяризувати свої імена та прізвища. Було розпочато рекламну кампанію у газетах, розіслано циркулярні листи. Також було знижено плату за зміну імені та прізвища. Після цих заходів у 1881 та 1882 роках зміни прізвища сягнули піку (1261 та 1065 осіб змінили), та продовжувались у наступні роки, з показником 750–850 змін прізвищ у рік. Статистика свідчить, що лише у період з 1881 по 1905 роки були мадяризовані 42 477 прізвищ. Така «добровільна» мадяризація німецьких, румунських та слов'янозвучних прізвищ залишалася типовим явищем в Угорщині протягом усього XX століття.

Міграція Редагувати

Важливим інструментом мадяризації стала міграція. Угорський уряд систематично заохочував еміграцію найменш асимільованих слов'ян та румунів з сільських регіонів країни в США, Канаду, Аргентину та Бразилію, через підвладні Австро-Угорщини хорватські порти на Адріатиці. Для цього в прискореному порядку їм видавалися паспорти, а з американськими судноплавними компаніями були підписані взаємовигідні контракти. Так, американські компанії отримували дешеву робочу силу, а Угорщина «позбавлялася» від неблагонадійних меншин. При цьому етнічним угорцям закордонні паспорти або взагалі не видавалися, або цей процес навмисне гальмувався угорської бюрократією. Так, угорці становили 54,5% населення Транслейтанії у 1910 році, проте серед них було лише 26,2% емігрантів у період між 1901 та 1913 роках, в той час як серед не угорців цей показник становив 46,5%. Паралельно йшов процес розселення угорців з центру країни по всьому периметру угорської держави, особливо на околиці: у Трансільванію, Воєводину, Словаччину, Закарпаття, а не угорців заохочували до переселення в центр Угорщини, де на них очікувала асиміляція.

Див. також Редагувати

Джерела Редагувати

  • Макаренко Т. Закарпаття під тиском мадяризації: 1867-1914 рр. / Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України. 2008. Вип. 37. С. 176-187
  • Шандор В. Закарпаття. Історично-правовий нарис від ІХ ст. до 1920 р. — Нью-Йорк, 1992. ISBN 0-914834-87-8

Примітки Редагувати

  1. . Архів оригіналу за 21 жовтня 2019. Процитовано 24 жовтня 2019. 
  2. . Архів оригіналу за 25 вересня 2017. Процитовано 22 вересня 2017. 
  3. Авґустин Штефан. За правду і волю: Спомини і дещо з історії Карпатської України від давніх давен до 1927. – Кн. 2. – Торонто: Пробоєм, 1981. – 384 с

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Madyarizaciya vid ugor magyar ugorec ugorska mova nasilne perevedennya na ugorsku movu i nasadzhuvannya ugorskoyi kulturi neugorskim narodam Termin madyarizaciya nabuv najbilshoyi populyarnosti v istoriografiyi stosovno periodu 1867 1918 koli ugorska verhivka pid privodom samovryaduvannya rozgornula cilespryamovanu ambitnu ta dosit agresivnu politiku z asimilyaciyi neugorskih narodiv na zemlyah Ugorskogo korolivstva Najvidomishim ob yektom ciyeyi politiki buli horvati z yakimi 1868 roku Budapesht buv vimushenij uklasti ugorsko horvatsku ugodu pro rozpodil vladnih povnovazhen u Translejtaniyi ale popri yaku protyagom drugoyi polovini XIX stolittya namagavsya prodovzhuvati v Horvatiyi politiku madyarizaciyi takozh ob yektami buli slovaki transilvanski saksi rumuni yevreyi karpatski rusini ukrayinci cigani serbi z yakimi niyakih ugod ne ukladali i situaciya yakih bula nabagato girshoyu porivnyano z horvatami Politika madyarizaciyi mala timchasovij uspih perevazhno v miskij miscevosti ale viklikala masove nevdovolennya pidkorenih narodiv Pislya rozpadu Avstro Ugorshini i zokrema Ugorskogo korolivstva zgidno z Trianonskim dogovorom na nizku nezalezhnih derzhav ugorski menshini v deyakih z nih stali ob yektom zvorotnoyi diskriminaciyi Zmist 1 Ugorska mova v Avstrijskij imperiyi 2 Ugorski greko katoliki 3 Metodi madyarizaciyi 3 1 Madyarizaciya osobistih imen ta prizvish 3 2 Migraciya 4 Div takozh 5 Dzherela 6 Primitki 7 PosilannyaUgorska mova v Avstrijskij imperiyi RedaguvatiDo kincya XVIII stolittya oficijnoyu movoyu dilovodstva bogosluzhinnya ta osviti u katolickij Ugorshini bula latina Pri comu na osnovi narodnoyi latini piznoyi antichnosti v pidvladnij Ugorshini Transilvaniyi sformuvalasya rumunska mova I vse zh omertvinnya klasichnoyi latini postupovo prizvodit do poshirennya zhivoyi nimeckoyi movi sho staye movoyu torgivli ta miskih registriv Ugorska shlyahta krim latini dosit dobre volodila francuzkoyu ta nimeckoyu movami todi yak madyarskimi govirkami rozmovlyali selyani i slugi nbsp Ishtvan SecheniU travni 1774 roku imperator Josif II oficijno zaminiv latin nimeckoyu sho stala oficijnoyu movoyu Avstrijskoyi imperiyi Perekonanij v tomu sho krayinoyu mozhna keruvati tilki za dopomogoyu yedinoyi zhivoyi movi imperator vidpravlyav vsih chinovnikiv na tri roki vchiti nimecku movu Cej ukaz pidshtovhnuv bagatoh ugorciv do vidrodzhennya movi svoyih predkiv U 1791 roci Jogann Gotfrid Gerder v chetvertomu tomi svoyih Idej do filosofiyi istoriyi lyudstva prorokuvav sho ugorci zniknut razom zi svoyeyu movoyu v mori slov yan ta nimciv Vzhe cherez dva roki v pershomu tomi Listiv pro zaohochennya gumannosti Riga 1793 vin shvalno vidguknuvsya pro borotbu ugorciv za zberezhennya svoyeyi nacionalnoyi movi U 1792 roci ugorska mova stala obov yazkovoyu dlya vikladannya v usih shkolah krayini za vinyatkom Horvatiyi U 1805 roci v nizhnij palati parlamentu Korolivstva Ugorshini bulo nadano dozvil vesti debati yak ugorskoyu tak i latinoyu Na prohannya podani ugorskoyu movoyu korolivskim chinovnikam nakazano vidpovidati ciyeyu zh movoyu Mova stala strizhnem ugorskoyi samosvidomosti Svoyeridnij simvolichnij povorot u vidrodzhenni movi stavsya v zhovtni 1825 roku koli Ishtvan Secheni 1791 1860 zvernuvsya do verhnoyi palati parlamentu ugorskoyu movoyu yaku ugorski magnati ranishe vvazhali movoyu selyan Cherez misyac cej reformator zaproponuvav vnesti sumu v rozmiri richnogo pributku vid svogo mayetku shob dopomogti zasnuvati Ugorsku akademiyu nauk i neobhidna suma bula zibrana Slidom za Secheni velikij vnesok u spravu madyarizaciyi vnis zhurnalist Lajosh Koshut yakij vvazhav sho povsyudne poshirennya ugorskoyi movi najefektivnisha zbroya u borotbi proti tiraniyi nimeckogo Vidnya ta postijnogo supernictva z bilsh chislennimi slov yanami Mizh 1832 ta 1844 rokami ugorska mova v Ugorshini stala oficijnoyu u vsih sferah zhittya Tak u 1836 roci ugorska stala obov yazkovoyu v sudochinstvi u 1840 roci uryadovciv zobov yazali spilkuvatisya odin z odnim ugorskoyu v 1844 roci ugorska mova stala obov yazkovoyu v parlamenti ta v usih ustanovah krayini Pochinayuchi z cogo roku vsi zakoni stali publikuvatisya ugorskoyu Ugorska staye movoyu vikladannya v shkolah Korolivstva Ugorshina za vinyatkom Horvatiyi Sloveniyi ta nimeckih kolonij v Transilvaniyi Aktivnu madyarizaciyu provadiv kabinet Kalmana Tisa 1875 1890 yakij vvazhav sho madyari zdobuli cyu derzhavu dlya madyariv a ne dlya inshih Tomu zverhnist i gegemoniya madyariv spovna vipravdani U roli ministra vnutrishnih sprav vin zakriv tri slovacki gimnaziyi zvinuvativshi yihnih kerivnikiv u propoviduvanni panslavizmu Taka zh dolya spitkala i yedinu na Zakarpatti u m Uzhgorod uchitelsku seminariyu v yakij do 1879 roku navchannya zdijsnyuvalosya ukrayinskoyu movoyu Poglinannya inshih nacionalnostej stalo golovnim zavdannyam vnutrishnoyi politiki uryadu Tiso protyagom 1880 1890 rokiv Zakonom vid 1879 roku ugorska mova vvodilasya yak obov yazkovij predmet u programi vsih narodnih shkil gimnazij Todi zh bulo skasovano rutensku movu yak obov yazkovu v narodnih shkolah gimnaziyah ta greko katolickih shkolah Zakarpattya 1 Shkilnij zakon 1890 roku zaprovadzhuvav novu sistemu organizaciyi osviti a same narodna shkola podilyalasya na elementarnu vishu narodnu misku Elementarni narodni shkoli mogli buti cerkovnimi derzhavnimi ta privatnimi Mizh cerkovnimi ta derzhavnimi shkolami istotnoyi riznici ne bulo voni utrimuvalisya za rahunok shkilnogo podatku yakij splachuvalo misceve naselennya Vishih narodnih miskih ta serednih shkil z rusinskoyu movoyu navchannya na Zakarpatti vzagali ne isnuvalo Taki shkoli mogli buti j buli lishe derzhavnimi i tilki z ugorskoyu movoyu navchannya oskilki u zakoni bulo zapisano V silskij cerkovnij chi inshij publichnij narodnij shkoli na posadi vchitelya pomichnika chi timchasovogo vchitelya mozhut prijmatisya lishe osobi sho zdatni navchati ugorskoyi movi Kvalifikacijni diplomi pro zakinchenya shkoli mozhna bulo otrimati lishe v tomu vipadku yaksho toj hto skladav ispiti v dostatnij miri volodiv ugorskoyu movoyu Ugorski greko katoliki RedaguvatiV Ugorshini zgidno z perepisom 2001 roku meshkayut 268 935 greko katolikiv Majzhe vsi voni za vinyatkom kilka tisyach ukrayinciv ta rumun vvazhayutsya etnichnimi ugorcyami Z 1771 do 1912 roku greko katoliki vsih nacionalnostej okormlyalisya u Mukachivskoyi yeparhiyi perevazhnu yih bilshist skladali ukrayinci rusini bogosluzhinnya velosya staroslov yanskoyu movoyu Prote vzhe 1795 roku u privatnij sposib bulo vidano povnij pereklad liturgiyi Ivana Zolotoustogo ugorskoyu movoyu U 1863 roci ugorskij uryad poviv propagandu za vprovadzhennya madyarskoyi movi do liturgiyi sho mala sluzhiti yak odin iz zasobiv madyarizaciyi Vzhe u 1868 roci Gajdudorozi grupa madyaroniv zibralasya na naradu i napisala lista do Mukachivskogo yepiskopa z prohannyam dozvoliti vidpravlyati bogosluzhinnya ugorskoyu movoyu Ale ni vladika Vasil Popovich ni Apostolska stolicya kudi vin peredav prohannya cogo ne dozvolili U 1866 roci Rim suvoro zaboroniv madyarizaciyu bogosluzhin Prote vzhe u 1873 roci za pidtrimki svitskoyi ugorskoyi vladi buv zasnovanij madyarskij Gajdudorozkij vikariat iz 33 parafij v yakih neoficijno vidpravlyali ugorskoyu U 1896 roci Rim znovu oficijno zaboroniv madyarski bogosluzhbovi knigi Situaciya pochala desho zminyuvatis pislya masovogo palomnictva ugorskih greko katolikiv do Rima v 1900 roci Nadiya zazhevrila prote Rim formalno j dali zaboroni ne skasovuvav a ukrayinci yaki zhili na teritoriyi vikariatu protestuvali proti zamini cerkovnoslov yanskoyi ugorskoyu Ugorska mova bula zaprovadzhena v bogosluzhbu bez shvalennya Rimu Vse zh Gajdudorozka yeparhiya bula stvorena 1912 roku Francom Josifom I pid tiskom ugorskogo uryadu i zatverdzhena Piyem X Do skladu yiyi vhodilo 162 parafiyi z nih 8 viluchenih iz pryashivskoyi 70 z mukachivskoyi 83 z rumunskoyi yeparhiyi 2 Virni Gajdudorozkoyi yeparhiyi ugorci shidnogo obryadu perevazhno nashadki madyarizovanih rusiniv ukrayinciv yaki kompaktnimi ostrovami i v diaspori zhili v pivnichno shidnij chastini Ugorshini prodovzhuyuchi zakarpatski ukrayinski poselennya v Pannonskij nizovini Kanonizuyuchi Gajdudorozku yeparhiyu Pij H zatverdiv dlya novoyi yeparhiyi starogrecku movu yak liturgichnu z paralelnim vzhivannyam ugorskoyi Odnak ugorci zaprovadili tilki ugorsku movu U 1918 roci v rezultati stvorennya Chehoslovachchini i zmini kordoniv iz 168 parafij Gajdudorozkoyi yeparhiyi v mezhah Ugorshini lishilis tilki 90 bilshist rumunskih parohij opinilasya v Rumuniyi V toj zhe chas do Ugorshini vidijshli 21 parafiya Pryashivskoyi yeparhiyi i odna Mukachivskoyi 1924 roku ci yeparhiyi buli ob yednani v Ekzarhat Mishkolc yakij takozh rozglyadavsya yak chastina Ugorskoyi greko katolickoyi cerkvi 1930 roku v Ugorshini meshkalo 201 000 2 3 naselennya greko katolikiv perevazhno u Gajdudorozkij yeparhiyi i chastkovo v apostolskij administraturi u Mishkolci Majzhe usi voni vzhe todi buli zapisani ugorcyami ta perejshli na ugorsku movu U 1905 roci ugorskij parlament uhvaliv zakonoproyekt za yakim usih uchiteliv cerkovnih shkil slid bulo vvazhati derzhavnimi uryadovcyami zvazhayuchi na te sho derzhsluzhbovci mali spilkuvatisya ugorskoyu ce robilo yih instrumentom madyarizaciyi Takozh bulo zaprovadzheno zaboronu vikoristovuvati kirilicyu dlya napisannya cerkovnih knig Pro uspihi madyarizaciyi svidchili dani statistiki za yakoyu u shesti ukrayinskih komitatah v 1910 roci z 508 greko katolickih svyashennikiv ukrayincyami rusinami sebe nazivali tilki 72 a z 831 vchiteliv narodnih shkil vsogo 97 3 Rik Naselennya Ugorskogo korolivstva Vidsotok ugorciv vid zagalnoyi kilkosti naselennya Ugorskogo korolivstva900 bl 800 000 55 71 1222 bl 2 000 000 70 80 1370 2 500 000 60 70 vklyuchno z Horvatiyeyu 1490 bl 3 500 000 80 1699 bl 3 500 000 50 55 1711 3 000 000 53 1790 8 525 480 37 7 1828 11 495 536 40 45 1846 12 033 399 40 45 1850 11 600 000 41 4 1880 13 749 603 46 1900 16 838 255 51 4 1910 18 264 533 54 5 vklyuchno z 5 yevreyiv Metodi madyarizaciyi RedaguvatiPershij ugorskij uryad 1867 1871 pislya avstro ugorskogo kompromisu 1867 roku na choli z grafom Dyuloyu Andrashi pri pidtrimci Ferenca Deaka ta jogo poslidovnikiv prijnyav Zakon pro nacionalnist 1868 roku yakij ogolosiv usih gromadyan Ugorshini rivnimi u pravah ta odniyeyu ugorskoyu naciyeyu chlenom yakoyi ye kozhen gromadyanin krayini nezalezhno vid jogo pohodzhennya Zakon pro osvitu prijnyatij togo zh roku podilyav cyu tochku zoru i madyari buli primus inter pares pershij sered rivnih U cej chas etnichni menshini de yure mali veliku kulturnu ta movnu avtonomiyu vklyuchayuchi osvitu religiyu ta misceve samovryaduvannya Prote pid chas Pershoyi svitovoyi vijni koli nabuli chinnosti voyenni zakoni madyarizaciya pochala vestis shalenimi metodami Tak u 1914 roci vivchennya ukrayinskoyi movi v cerkovnih narodnih shkolah bulo obmezhene lishe troma rokami a u derzhavnih shkolah yakih bula absolyutna bilshist vona navit ne vivchalasya Rishennyam Ministerstva shkilnictva 1916 roku kirilicyu bulo zaboroneno navit u takij nauci yak istoriya religiyi U hid buli pusheni j bagato inshih zasobiv Postupovo pidtrimka ta poshirennya ugorskoyi movi stali osnovoyu ugorskoyi vnutrishnoyi politiki Nacionalna prinalezhnist vidijshla na drugij plan Nacionalnist viznachalasya na osnovi ridnoyi movi sho dozvolyalo zarahovuvati do ugorciv bagatoh ugorskomovnih lyudej riznih kultur j navit virospovidan Na vidminu vid Cislejtaniyi de nimecka samosvidomist nimecke pohodzhennya ta nimecka mova rozglyadalisya yak triyedina model z troma obov yazkovimi komponentami ugorskij uryad viyaviv veliku gnuchkist Dlya zaohochennya madyarizaciyi buli znyati zaboroni na mizhnacionalni shlyubi v tomu chisli z yevreyami Bagato ugorskomovni yevreyi otrimali mozhlivist shirokogo kar yernogo rostu Diti u bilshosti zmishanih simej v tomu chisli j v tih de oboye batkiv buli ne ugorcyami vidviduvali ugorski shkoli ta zasvoyuvali ugorsku movu Pri comu bud yakij opir madyarizaciyi zhorstoko pridushuvalisya policiyeyu ta inshimi administrativnimi organami Najbilshoyi madyarizaciyi piddalisya dispersno rozseleni ale dosit chislenni yevreyi yaki masovo perejshli z yidishu na ugorsku Shvidko asimilyuvalisya bagato transilvanskih saksiv ta bilshist cigan v Ugorshini Slovacka ta rumunska shlyahta madyarizuvalasya she u XI XIII stolittyah Praktichno povalnogo harakteru madyarizaciya nabula v mistah osoblivo u velikih Madyarizaciya osobistih imen ta prizvish Redaguvati Ugorska vlada postijno chinit tisk na usih ne ugorciv shob voni madyarizuvali svoyi imena ta prizvisha U 1881 roci v Budapeshti bulo zasnovano Centralne tovaristvo madyarizaciyi imen ugor Kozponti Nevmagyarosito Tarsasag dlya nadannya konsultacij ta rekomendacij tim hto hotiv madyarizuvati svoyi imena ta prizvisha Bulo rozpochato reklamnu kampaniyu u gazetah rozislano cirkulyarni listi Takozh bulo znizheno platu za zminu imeni ta prizvisha Pislya cih zahodiv u 1881 ta 1882 rokah zmini prizvisha syagnuli piku 1261 ta 1065 osib zminili ta prodovzhuvalis u nastupni roki z pokaznikom 750 850 zmin prizvish u rik Statistika svidchit sho lishe u period z 1881 po 1905 roki buli madyarizovani 42 477 prizvish Taka dobrovilna madyarizaciya nimeckih rumunskih ta slov yanozvuchnih prizvish zalishalasya tipovim yavishem v Ugorshini protyagom usogo XX stolittya Migraciya Redaguvati Vazhlivim instrumentom madyarizaciyi stala migraciya Ugorskij uryad sistematichno zaohochuvav emigraciyu najmensh asimilovanih slov yan ta rumuniv z silskih regioniv krayini v SShA Kanadu Argentinu ta Braziliyu cherez pidvladni Avstro Ugorshini horvatski porti na Adriatici Dlya cogo v priskorenomu poryadku yim vidavalisya pasporti a z amerikanskimi sudnoplavnimi kompaniyami buli pidpisani vzayemovigidni kontrakti Tak amerikanski kompaniyi otrimuvali deshevu robochu silu a Ugorshina pozbavlyalasya vid neblagonadijnih menshin Pri comu etnichnim ugorcyam zakordonni pasporti abo vzagali ne vidavalisya abo cej proces navmisne galmuvavsya ugorskoyi byurokratiyeyu Tak ugorci stanovili 54 5 naselennya Translejtaniyi u 1910 roci prote sered nih bulo lishe 26 2 emigrantiv u period mizh 1901 ta 1913 rokah v toj chas yak sered ne ugorciv cej pokaznik stanoviv 46 5 Paralelno jshov proces rozselennya ugorciv z centru krayini po vsomu perimetru ugorskoyi derzhavi osoblivo na okolici u Transilvaniyu Voyevodinu Slovachchinu Zakarpattya a ne ugorciv zaohochuvali do pereselennya v centr Ugorshini de na nih ochikuvala asimilyaciya Div takozh RedaguvatiMadyaroni Ugorci v Ukrayini Ugorci v SlovachchiniDzherela RedaguvatiMakarenko T Zakarpattya pid tiskom madyarizaciyi 1867 1914 rr Naukovi zapiski Institutu politichnih i etnonacionalnih doslidzhen im I F Kurasa NAN Ukrayini 2008 Vip 37 S 176 187 Shandor V Zakarpattya Istorichno pravovij naris vid IH st do 1920 r Nyu Jork 1992 ISBN 0 914834 87 8Primitki Redaguvati Tovaristvo Prosvita na Zakarpatti u minulomu ta sogodenni Arhiv originalu za 21 zhovtnya 2019 Procitovano 24 zhovtnya 2019 Gajdudorozka yeparhiya Arhiv originalu za 25 veresnya 2017 Procitovano 22 veresnya 2017 Avgustin Shtefan Za pravdu i volyu Spomini i desho z istoriyi Karpatskoyi Ukrayini vid davnih daven do 1927 Kn 2 Toronto Proboyem 1981 384 sPosilannya RedaguvatiRostislav Major Politika madyarizaciyi ta yiyi vpliv na rozvitok ukrayinskogo nacionalnogo ruhu v Zakarpatti V seredini HIH na pochatku HH st Arhivovano 19 serpnya 2019 u Wayback Machine Kam yanec Podilskoij nacionalnij universitet imeni Ivana Ogiyenka 28 bereznya 2013 r Madyarizaciya Slavyan ugorskih Obizhnik Treforta Dѣlo 21 04 1888 Arhivovano 17 listopada 2015 u Wayback Machine Visti pro patriyarhat u Lvovyi Dѣlo 09 02 1888 Arhivovano 17 listopada 2015 u Wayback Machine V F V De sho z za Beskida Dѣlo 1 09 1890 Arhivovano 17 listopada 2015 u Wayback Machine I V Kryuchkov Ugorske opovidannya v Istoriyi Zahidnoyi Yevropi u novij chas N I Kareyeva abo pro poshirenih klishe i stereotipi v okremomu istorichnomu doslidzhenni Arhivovano 17 listopada 2015 u Wayback Machine ros Nul ukrayinskih shkil ta zhorstka madyarizaciya Chi maye pravo Ugorshina pogrozhuvati Ukrayini https espreso tv Espreso TV 10 zhovtnya 2017 Arhiv originalu za 29 chervnya 2018 Procitovano 29 chervnya 2018 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Madyarizaciya amp oldid 40087407