Святий Пій X (світське ім'я — Джузеппе Мелькіоре Сарто; (2 червня 1835, Рієзе-Піо-X, Ломбардо-Венеційське королівство — 20 серпня 1914 або 1914, Апостольський палац)) — папа римський у 1903–1914 роках.
Святий Пій Х (Pius PP. X) | ||
| ||
---|---|---|
4 серпня 1903 — 20 серпня 1914 | ||
Девіз: | Instaurare omnia in Christo | |
Попередник: | Лев XIII | |
Наступник: | Бенедикт XV | |
Ім'я при народженні: | італ. Giuseppe Melchiorre Sarto | |
Дата народження: | 2 червня 1835[1][2][…] | |
Місце народження: | Рієзе-Піо-X, Ломбардо-Венеційське королівство[4] | |
Дата смерті: | 20 серпня 1914[1][2][…] (79 років) або 1914 | |
Місце смерті: | Апостольський палац, Ватикан | |
Поховання: | собор Святого Петра | |
Громадянство: | Королівство Італія | |
Релігія: | католицька церква[5] | |
Інтронізація: | 9 серпня 1903 | |
У миру: | Джузеппе Мелькіоре Сарто | |
Медіафайли у Вікісховищі |
З 1858 року — священник, з 1884 — єпископ, з 1893 — кардинал і патріарх Венеції. Скасував право трьох католицьких держав (Австрії, Іспанії та Франції) відхиляти небажані кандидатури під час виборів папи, що існувало з часів середньовіччя. Був противником модерністських змін у католицькій церкві, опублікував енцикліку (письмове звернення Папи до всіх католиків) проти модернізму Pascendi. Пій Х виступав проти відокремлення церкви від держави, 1906 року звернувся з енциклікою проти прийняття такого закону в Франції. Пій Х призначив першого єпископа Української греко-католицької церкви у США (1907, фактично 1913; С. Ортинський) та в Канаді з осідком у Вінніпегу (1912, єпископ Н. Будка). Підтримував діяльність митрополита А. Шептицького.
Священник, єпископ Мантуї, патріарх Венеції та кардинал
Джузеппе Мелькіоре Сарто народився 2 червня 1835 року в Рієзе, поблизу Тревізо. Був сином поштаря та швачки. Навчався у католицьких семінаріях у Тревізо й Падуї. 1858 року прийняв сан священника та служив у Венеції. 1875 року був призначений ректором семінарії в Тревізо. 1884 року став єпископом Мантуї. 1893 року папа Лев XIII вручив йому кардинальську шапку й того ж року призначив його на пост патріарха Венеції.
Папа Пій X
Після смерті Льва XIII перебіг конклаву було порушено через втручання архієпископа Краківського кардинала Яна Пузини, який від імені австрійського імператора наклав вето на кандидатуру , який набрав під час голосування 31 голос (Пій X — 5 голосів). Виборщики висловили своє невдоволення, але підкорились волі імператора. 4 серпня 1903 року 50 голосами папою було обрано патріарха Венеції, міста, де вплив Австрії був досить значним. Зійшовши на трон Святого Петра, Пій Х призначив кардинала Державним секретарем Ватикану. Він значно переважав новообраного папу за політичним досвідом та вмінням орієнтуватись у переплетеннях дипломатичних відносин. Меррі дель Валь зважав на впливовість і дотримувався консервативних тенденцій.
Противник модернізму
В галузі соціальних відносин і церковної дисципліни папа був прихильником твердої руки. Коли після прийняття французьким парламентом «Закону про відокремлення церкви від держави» (9 грудня 1905) загострились відносини апостольської столиці з Францією, Меррі дель Валь схилив Пія Х зайняти непримиренну позицію, навіть ціною значного збідніння французького духовенства. Іншою проблемою, що привернула увагу Пія Х та його співробітників, була нова філософсько-релігійна течія, що мала назву модернізму та проголошувала необхідність оновлення католицької ідеології та підлаштування її змісту й мови до мислення людини XX століття. Про реформу замислювався вже Лев XIII, але його програма була зосереджена на відродженні традиції середньовічної схоластичної філософії.
Модерністи шукали натхнення в сучасній філософії. Пій Х не відхилився від програми свого попередника й 8 вересня 1907 року урочисто засудив модерністів. Почалось інспіроване Ватиканом суворе утиснення модерністів: у єресі підозрювався кожен представник духовенства, який хоч єдиним словом висловив свою симпатію відносно модернізму. За ініціативою папи була створена спеціальна організація, що займалась збиранням інформації та доносів, на підставі яких церковна інквізиція карала підозрюваних у «новій єресі». Смерть Пія Х та початок Першої світової війни послабили це повернення до середньовічних методів інквізиції, проте боротьба ватиканських закладів зі спробами осучаснення думки та структури католицизму тривала до II Ватиканського собору (1962–1965). Пій XII 1951 року звів Пія Х в ранг блаженних, а 1954 року проголосив його святим.
Ім'я Пія X, який активно боровся проти модернізму, має опозиційне до Ватикану Священицьке братство святого Пія Х, засноване архієпископом Марселем Лефевром та яке не визнає змін у богослужінні, ухвалених Другим Ватиканським собором; з 1988 року воно перебуває поза молитовним спілкуванням з Ватиканом.
Пій X у побуті
Поводився папа демократично. Своїх гостей люб'язно усаджував до крісел. Перебравшися до Ватикану, Пій X аніскільки не змінив своїх провінційних звичок. Як і до того, він продовжував користуватись дешевим годинником-цибулиною, писати звичайною канцелярською ручкою, причому чистив перо манжетами своєї білосніжної сутани, від чого вони завжди були вимазані чорнилом.
Пій X увійшов до історії як перший папа, який подивився кінофільм. То була короткометражна стрічка про реконструкцію дзвіниці Святого Марка у Венеції. Фільм дуже сподобався папі, він передивлявся його багато разів, впізнавав у кадрах друзів та знайомих, вказував на них, голосно вигукував їхні імена, сміявся, одним словом, повною мірою насолоджувався видовищем.
Голові енцикліки та булли
- Poloniae populum («Польський народ») — грудень 1905 року
- Pascendi Dominici Gregis — 8 вересня 1907 року
- Sapiente concillo (про скорочення конгрегацій курії з 37 до 19)
- Singulari quadam (про трудові організації) — 24 вересня 1912 року.
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118594737 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- SNAC — 2010.
- Find a Grave — 1996.
- Archivio Storico Ricordi — 1808.
- Catholic-Hierarchy.org — USA: 1990.
Література
Й.Р. Григулевич. Папство. Століття XX. — Москва : Политиздат, 1978. — Т. Пий X – перший Папа XX століття. — С. 109-157.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Пій X |
- Святий Пій X у католицькій енциклопедії [Архівовано 22 червня 2012 у WebCite] (англ.)
- Енцикліки Пія X [ 16 січня 2010 у Wayback Machine.]
- Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Svyatij Pij X svitske im ya Dzhuzeppe Melkiore Sarto 2 chervnya 1835 1835 06 02 Riyeze Pio X Lombardo Venecijske korolivstvo 20 serpnya 1914 1914 08 20 abo 1914 Apostolskij palac papa rimskij u 1903 1914 rokah Svyatij Pij H Pius PP X Papa Rimskij 4 serpnya 1903 20 serpnya 1914 Deviz Instaurare omnia in Christo Poperednik Lev XIII Nastupnik Benedikt XV Im ya pri narodzhenni ital Giuseppe Melchiorre SartoData narodzhennya 2 chervnya 1835 1835 06 02 1 2 Misce narodzhennya Riyeze Pio X Lombardo Venecijske korolivstvo 4 Data smerti 20 serpnya 1914 1914 08 20 1 2 79 rokiv abo 1914Misce smerti Apostolskij palac VatikanPohovannya sobor Svyatogo PetraGromadyanstvo Korolivstvo ItaliyaReligiya katolicka cerkva 5 Intronizaciya 9 serpnya 1903U miru Dzhuzeppe Melkiore Sarto Mediafajli b u Vikishovishi Z 1858 roku svyashennik z 1884 yepiskop z 1893 kardinal i patriarh Veneciyi Skasuvav pravo troh katolickih derzhav Avstriyi Ispaniyi ta Franciyi vidhilyati nebazhani kandidaturi pid chas viboriv papi sho isnuvalo z chasiv serednovichchya Buv protivnikom modernistskih zmin u katolickij cerkvi opublikuvav encikliku pismove zvernennya Papi do vsih katolikiv proti modernizmu Pascendi Pij H vistupav proti vidokremlennya cerkvi vid derzhavi 1906 roku zvernuvsya z enciklikoyu proti prijnyattya takogo zakonu v Franciyi Pij H priznachiv pershogo yepiskopa Ukrayinskoyi greko katolickoyi cerkvi u SShA 1907 faktichno 1913 S Ortinskij ta v Kanadi z osidkom u Vinnipegu 1912 yepiskop N Budka Pidtrimuvav diyalnist mitropolita A Sheptickogo Svyashennik yepiskop Mantuyi patriarh Veneciyi ta kardinalDzhuzeppe Melkiore Sarto narodivsya 2 chervnya 1835 roku v Riyeze poblizu Trevizo Buv sinom poshtarya ta shvachki Navchavsya u katolickih seminariyah u Trevizo j Paduyi 1858 roku prijnyav san svyashennika ta sluzhiv u Veneciyi 1875 roku buv priznachenij rektorom seminariyi v Trevizo 1884 roku stav yepiskopom Mantuyi 1893 roku papa Lev XIII vruchiv jomu kardinalsku shapku j togo zh roku priznachiv jogo na post patriarha Veneciyi Papa Pij XPislya smerti Lva XIII perebig konklavu bulo porusheno cherez vtruchannya arhiyepiskopa Krakivskogo kardinala Yana Puzini yakij vid imeni avstrijskogo imperatora naklav veto na kandidaturu yakij nabrav pid chas golosuvannya 31 golos Pij X 5 golosiv Viborshiki vislovili svoye nevdovolennya ale pidkorilis voli imperatora 4 serpnya 1903 roku 50 golosami papoyu bulo obrano patriarha Veneciyi mista de vpliv Avstriyi buv dosit znachnim Zijshovshi na tron Svyatogo Petra Pij H priznachiv kardinala Derzhavnim sekretarem Vatikanu Vin znachno perevazhav novoobranogo papu za politichnim dosvidom ta vminnyam oriyentuvatis u perepletennyah diplomatichnih vidnosin Merri del Val zvazhav na vplivovist i dotrimuvavsya konservativnih tendencij Protivnik modernizmu V galuzi socialnih vidnosin i cerkovnoyi disciplini papa buv prihilnikom tverdoyi ruki Koli pislya prijnyattya francuzkim parlamentom Zakonu pro vidokremlennya cerkvi vid derzhavi 9 grudnya 1905 zagostrilis vidnosini apostolskoyi stolici z Franciyeyu Merri del Val shiliv Piya H zajnyati neprimirennu poziciyu navit cinoyu znachnogo zbidninnya francuzkogo duhovenstva Inshoyu problemoyu sho privernula uvagu Piya H ta jogo spivrobitnikiv bula nova filosofsko religijna techiya sho mala nazvu modernizmu ta progoloshuvala neobhidnist onovlennya katolickoyi ideologiyi ta pidlashtuvannya yiyi zmistu j movi do mislennya lyudini XX stolittya Pro reformu zamislyuvavsya vzhe Lev XIII ale jogo programa bula zoseredzhena na vidrodzhenni tradiciyi serednovichnoyi sholastichnoyi filosofiyi Foto Piya X Modernisti shukali nathnennya v suchasnij filosofiyi Pij H ne vidhilivsya vid programi svogo poperednika j 8 veresnya 1907 roku urochisto zasudiv modernistiv Pochalos inspirovane Vatikanom suvore utisnennya modernistiv u yeresi pidozryuvavsya kozhen predstavnik duhovenstva yakij hoch yedinim slovom visloviv svoyu simpatiyu vidnosno modernizmu Za iniciativoyu papi bula stvorena specialna organizaciya sho zajmalas zbirannyam informaciyi ta donosiv na pidstavi yakih cerkovna inkviziciya karala pidozryuvanih u novij yeresi Smert Piya H ta pochatok Pershoyi svitovoyi vijni poslabili ce povernennya do serednovichnih metodiv inkviziciyi prote borotba vatikanskih zakladiv zi sprobami osuchasnennya dumki ta strukturi katolicizmu trivala do II Vatikanskogo soboru 1962 1965 Pij XII 1951 roku zviv Piya H v rang blazhennih a 1954 roku progolosiv jogo svyatim Im ya Piya X yakij aktivno borovsya proti modernizmu maye opozicijne do Vatikanu Svyashenicke bratstvo svyatogo Piya H zasnovane arhiyepiskopom Marselem Lefevrom ta yake ne viznaye zmin u bogosluzhinni uhvalenih Drugim Vatikanskim soborom z 1988 roku vono perebuvaye poza molitovnim spilkuvannyam z Vatikanom Pij X u pobuti Povodivsya papa demokratichno Svoyih gostej lyub yazno usadzhuvav do krisel Perebravshisya do Vatikanu Pij X aniskilki ne zminiv svoyih provincijnih zvichok Yak i do togo vin prodovzhuvav koristuvatis deshevim godinnikom cibulinoyu pisati zvichajnoyu kancelyarskoyu ruchkoyu prichomu chistiv pero manzhetami svoyeyi bilosnizhnoyi sutani vid chogo voni zavzhdi buli vimazani chornilom Pij X uvijshov do istoriyi yak pershij papa yakij podivivsya kinofilm To bula korotkometrazhna strichka pro rekonstrukciyu dzvinici Svyatogo Marka u Veneciyi Film duzhe spodobavsya papi vin peredivlyavsya jogo bagato raziv vpiznavav u kadrah druziv ta znajomih vkazuvav na nih golosno vigukuvav yihni imena smiyavsya odnim slovom povnoyu miroyu nasolodzhuvavsya vidovishem Golovi encikliki ta bulliPoloniae populum Polskij narod gruden 1905 roku Pascendi Dominici Gregis 8 veresnya 1907 roku Sapiente concillo pro skorochennya kongregacij kuriyi z 37 do 19 Singulari quadam pro trudovi organizaciyi 24 veresnya 1912 roku PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118594737 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 SNAC 2010 d Track Q29861311 Find a Grave 1996 d Track Q63056 Archivio Storico Ricordi 1808 d Track Q3621644 Catholic Hierarchy org USA 1990 d Track Q30d Track Q3892772LiteraturaJ R Grigulevich Papstvo Stolittya XX Moskva Politizdat 1978 T Pij X pershij Papa XX stolittya S 109 157 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Pij X Svyatij Pij X u katolickij enciklopediyi Arhivovano 22 chervnya 2012 u WebCite angl Encikliki Piya X 16 sichnya 2010 u Wayback Machine Enciklopedicheskij slovar v 86 t 82 t i 4 dop SPb F A Brokgauz I A Efron 1890 1907 ros