Конкла́в (від лат. con claudere (замикати разом), хоча часто вважається, що походить від лат. cum clave (під ключем)) — збори, на яких кардинали-виборці, кожен з яких теоретично має шанси бути обраним, обирають папу Римського. З метою запобігти впливу на хід обрання кардиналів ззовні, процедура виборів відбувається в ізольованому від зовнішнього світу приміщенні, яке відкривають лише після обрання папи. Сьогодні конклави проводяться у Сикстинській капелі.
Конклав | |
Дата створення / заснування | 1274 |
---|---|
Сфера роботи | d |
Країна | Ватикан |
Юрисдикція | Ватикан |
Виборна посада | Папа Римський |
Конклав у Вікісховищі |
Вибори проводять двічі на день закритим голосуванням. Для обрання кандидат повинен набрати дві третини голосів плюс один голос. Після кожного голосування від спалювання бюлетенів з димаря над Сикстинською капелою піднімається темний дим. Про обрання нового понтифіка зовнішньому світові сповіщають білим димом, додаючи до вогню солому.
Такий спосіб вибору Папи був розроблений під час Другого Ліонського собору і встановлений папою Григорієм Х в 1274.
Історія
Розвиток способів папських виборів
На сьогодні точно не відомо, як проходили перші вибори єпископів, але можна припустити, що найперші з них обиралися апостолами і їхніми найближчими соратниками. Пізніше ця форма виборів змінилася на ту, під час якої право обирати єпископа мали священники та громада єпархії, разом з найстаршими єпископами сусідніх (найчастіше залежних сільських) єпархій. писав, що папа Корнелій був обраний «у згоді з установами Бога і Його Церкви, свідченнями майже всього кліру, собором старших за віком єпископів (sacerdotum) і добрими людьми». Правом активного вибору було наділене римське духовенство, але вони обирали римського єпископа не звичайною подачею голосів, а найчастіше консенсусом або акламацією. Після цього кандидат мав бути представлений громаді для схвалення. Така не досить ясна процедура призводила до частих непорозумінь і появ антипап, особливо після того, як папство почало грати вагому роль не тільки в церковному житті.
У 769 році Латеранський Синод скасував обов'язкову згоду народу для вибору папи, але Римський Синод 862 повернув це право римській аристократії. В цей час вибір римського первосвященника залежав насамперед від імператорів Священної Римської імперії. Реакцією на це стало видання в 1059 році папою Миколаєм II декрету In nomine Domini, за яким правом обирати папу наділялися лише кардинали-єпископи за чисто формальної згоди громади. Латеранський Синод 1139 року встановив, що навіть така згода іншого кліру і народу не потрібна.
Більшу частину Середньовіччя кардиналів було не багато, а за часів папи Олександра IV їхня кількість зменшилась лише до семи. Через важку та довгу подорож до місця проведення конклаву прибувала значно менша кількість кардиналів, ніж їх було загалом. Така маленька кількість виборників призводила до того, що кожен голос мав велику вагу, а політичні впливи на голосування тільки посилювалися. Конклави могли тривати місяцями і навіть роками. Довготривале міжцарювання після смерті Климента IV в 1268 році, що тривало 2 роки і було припинене лише через втручання святого Бонавентури, примусила новообраного папу Григорія Х та Другий Ліонський собор встановити правила, за якими під час виборів кардинали мали бути зачинені, а, якщо вони були неспроможні обрати нового єпископа Риму протягом трьох-восьми днів, то їхній раціон обмежувався. Такі жорсткі правила не дуже подобалися кардиналам і папа Іоанн XXI тимчасово їх призупинив. Але відомий своєю набожністю бенедиктинець П'єтро Анджелеріо зміг вмовити кардиналів змінити свою позицію і 1294 року його обрали папою. Він прийняв під ім'я Целестина V. Видавши три булли (Quia in futurum від 29 вересня 1294, Pridem від 27 жовтня 1294 року та Constitutionem від 10 грудня 1294 року), що повернули правила Григорія Х, Целестин V відрікся від престолу і в 1313 році був канонізований.
Після смерті французького папи Григорія XI в 1378 році народ Риму здійняв повстання і добився обрання італійського папи — Урбана VI. Але його жорстокість та різні політичні суперечки призвели до того, що французькі та деякі інші кардинали втекли до Фонді, де проголосили обрання папи Урбана VI незаконним і обрали відомого кардинала і проповідника Робера Женевського антипапою під ім'ям Климента VII. Таким чином виявилося два папи — законний у Римі та антипапа в Авіньйоні. Кожен з них мав своїх щиро відданих прихильників, що були впевнені в законності «свого» папи. Ця ситуація ускладнилась тим, що в 1409 році, намагаючись розв'язати проблему, позбавив престолу обидвох пап-суперників і обрав свого. Тож претендентів стало троє. Ця схизма отримала назву Великого розколу Заходу. Ситуація вирішилась лише тоді, коли папа Григорій XII зрікся, а обидва антипапи були позбавлені престолу в 1415 році Констанцьким собором (1414–1418). Під час цього ж собору зібрався конклав, до якого було введено представників усіх католицьких націй. Конклав обрав папу Мартина V. На цьому розкол закінчився, а на майбутнє собор був позбавлений права обирати папу або змінювати порядок виборів.
Вимоги до кандидатів
Спочатку обраним римським єпископом, як і будь-яким іншим, міг бути навіть новонавернений (як, наприклад, Святий Амвросій Медіоланський, архієпископ Міланський). Пізніше, під час проблем зв'язаних з обранням антипапи Констянтина II, на Римському Синоді 769 р. папа Сергій III встановив, що за римським духовенством зберігається право обирати римського єпископа, але лише з кардиналів-пресвітерів або кардиналів-дияконів (це перша чітка згадка про кардиналів). Миколай II встановивши, що правом вибору наділені тільки кардинали-єпископи, вирішив, що обиратися папа мав насамперед саме з римського кліру (хоча кардинали не були повністю зв'язані цими правилами). 1179 року Третій Латеранський собор повернув старі правила щодо кандидатів в римські єпископи, дозволивши обиратися будь-якому неодруженому чоловікові-католику. Останнім папою, що був обраний не з кардиналів, був Урбан VI. Хоча в новітній час були свідчення про те, що на конклаві 1958 року декілька голосів набрав Джованні Монтіні, архієпископ Міланський, що на той ще не був кардиналом.
Хоча папа Римський є насамперед римським єпископом він не обов'язково має бути не тільки римлянином, але й навіть італійцем. Папа Бенедикт XVI, наприклад, німець, а Іван-Павло II — поляк. В часи Римської імперії та Середньовіччя було багато пап з різних частин світу — греки, сирійці, німці та ін. Але після Адріана VI обраного в 1522 році, що був уродженцем Нідерландів, але німцем за етнічним походженням (тому вважається папою-німцем), всі папи походили з областей, що складають сьогоднішню Італію аж до обрання Івана Павла II в 1978 році.
Встановлення більшості
До того, як Третій Латеранський собор в 1179 встановив, що для обрання папи необхідна більшість у дві третини голосів виборників, тоді як раніше потрібна була проста більшість. Така зміна сталася через ситуацію, яка склалася коли папою був обраний Олександр III в 1159 році. Тоді Оттавіано ді Монтечелло за підтримки імператора Священної Римської імперії виступив проти обраного чіткою більшістю голосів Олександра III і звернувся до народу, щоб той проголосив його папою. За час свого понтифікату Олександру III прийшлося боротися з чотирма антипапами, яких підтримували ті чи інші кардинали. Канон І Третього Латеранського собору проголошував:
Хоча нашими попередниками були видані достатньо ясні едикти щодо того, як уникнути суперечностей при виборах Римського Понтифіка, але поскільки часто ставалось що після цих виборів, через зухвалість дурної гордині, церква зазнавала серйозної схизми, також і ми, з поради наших братів і зі згоди священного собору, задля запобігання цього зла, маємо постановити, що дещо має бути додано в ці попередні постанови. Через це ми постановляємо, що якщо станеться так, що ворог посіє незгоду серед кардиналів і серед них не буде повної згоди відносно того, кого потрібно обрати понтифіком, і дві частини з них прийдуть до згоди, а третя відмовиться погодитися з ними, або буде мати намір висунути зі своїх рядів іншого кандидата, то нехай тоді єпископ, що був обраний та визнаний двома частинами буде прийнятий Вселенською церквою. Але, якщо хтось, довірившись вибору третьої частини, сам узурпує ім'я єпископа, на яке він в дійсності не може претендувати, то нехай і він, і ті, хто визнають його, будуть відлучені від церкви і нехай будуть покарані тим, що будуть залишені без причастя, окрім самого останнього; і поки вони не повернуться на шлях мудрості, нехай буде їм уготована доля Датана і Абірама, яких живцем поглинула земля. Крім того, якщо хтось буде обраний на Апостольський престол менше, ніж двома третинами, то до тих пір, поки на його обрання не погодиться більша кількість і не настане більша згода, то нехай він ніяким чином не вважається обраним, і якщо він сам не побажає смиренно відступитися, то нехай зазнає вищезазначеної кари. Але, нехай від цієї постанови не виникне збиток канонічним інститутам та іншим церквам, в яких має перемогти точка зору простої більшості мудрішої частини. Тому, що якщо у них виникнуть якісь розбіжності, то вони можуть бути вирішені постановою суду вищої влади, але римська церква і римський двір — особливий випадок, оскільки тут не можна звернутися за допомогою ні до кого вищого.
Були встановлені складні процедури проведення виборів та кардиналам заборонялося голосувати на свій розсуд. В 1945 папою Пієм XII процедура була спрощена, але встановлена необхідна більшість в дві третини плюс один голос. Папа Іван Павло II повернув необхідну більшість в дві третини та дозволив кардиналам в 1996 у випадку, якщо вони не можуть обрати папу протягом 30 турів і при цьому кількість голосів що бракує до необхідної більшості перевищує сім, обрати його абсолютною більшістю голосів після звернення до кардиналів-єпископів.
Вибори могли проходити акламацією, компромісом або таємною подачею голосів. Коли кардинали використовували процедуру акламації, то вважалося, що вони обирають папу quasi afflati Spiritu sancto (за натхненням Святого Духа). Якщо ж колегія голосувала через компроміс, то вона обирала спеціальну комісію, що обирала кандидата, а останні кардинали його затверджували. Останній раз коли використовувалася процедура акламації було обрання Григорія XV в 1621 році, а компромісом — Іоанна XXII в 1316 році. Тепер, єдиною дозволеною процедурою є таємна подача голосів.
Світський вплив
За довгу історію папських виборів часто велику роль грали світські впливи. Нижче вказані найважливіші приклади таких впливів.
Римський та Візантійський
Деякий час римські імператори мали достатньо вагомий вплив на вибори римських єпископів. Коли в 418 році виникла суперечка між папою Боніфацієм І та претендентом Евлалієм, вони обидва звернулися до імператора Гонорія. Гонорій, підтримавши Боніфація І, встановив, що, якщо виникнуть нові суперечки щодо вибору папи Римського, то потрібно проводити нові вибори. Але ця норма ніколи не застосовувалась.
Після падіння Західної Римської імперії можливість впливу на папські вибори перейшла до остготських королів. 532 року папа Іоанн II визнав їхнє право затверджувати обраного римського єпископа. Після того, як, своєю чергою, наприкінці 530-х років, зникло остготське королівство, це право перейшло до візантійських імператорів. Згідно з процедурою, після смерті папи про це мав бути повідомлений екзарх Равенни, який, своєю чергою, повідомляв візантійського імператора. Коли, новий папа був обраний він посилав посланців до імператора з проханням про затвердження. Він не міг здійснювати своїх повноважень до цього. Через те, що така подорож продовжувалась довго папа Бенедикт II випрохав у імператора Костянтина IV право вступати у володіння престолом без попередньої згоди візантійських імператорів. З часу понтифікату Папи Римського Захарії імператори навіть спеціально не повідомлялися про обрання папи.
Священної Римської імперії
З X ст. вплив на вибори пап отримала Священна Римська імперія. Тоді, як перші два імператори — Карл І Великий і Людовик I Благочестивий напряму не втручалися у вибори, Лотар I встановив, що папські вибори не можуть відбуватися без послів імператора. Після серії бунтів, що прокотилися Римом папа Іоанн IX мусив для свого захисту в 898 році визнати особливу опіку імператорів Священної Римської імперії.
Коли в 1059 році папа Миколай II видав декрет In nomine Domini, він формально визнав особливе право імператора бути спеціально повідомленим про вибір кардиналів. Але навіть таку формальність скасував Григорій VII під час боротьби за інвеституру. 1119 року це було визнано Священною Римською імперією через підписання Вормського конкордату.
Авіньйонський полон пап
Під час конфлікту між папством і французьким королем Філіпом IV Красивим папою Римським був обраний французький кардинал, архієпископ Бордо Бертран де Го під ім'ям Климента V. 1309 року він переніс свою резиденцію до міста Авіньйон, що було оточене французькими володіннями. Цей період, який продовжувався до 1378 року і часто також називався «Вавилонським полоном», характеризувався значним впливом політики королів Франції на папство і одночасним посиленням й вдосконаленням адміністративного апарату Святого престолу. В цей час були проведені важливі реформи в римській курії та колегії кардиналів, які мали вплив на весь наступний розвиток папства.
Право вето
Починаючи з XVI ст., деякі католицькі нації отримали так зване право вето. Згідно з неофіційною практикою кожна держава мала лише одну можливість використати це право через кардинала, що її представляв. Вето не можливо було використати проти вже обраного кандидата і воно традиційно накладалося, якщо якийсь кандидат набирав значну кількість голосів, але ще не був обраний, перед наступним туром голосування.
Після зникнення Священної Римської імперії німецької нації право вето перейшло до Австрії, як її наступниці. Останній випадок використання цього права стався, коли кардинал на конклаві 1903 року від імені австрійського імператора наклав вето на кандидатуру кардинала (він отримав 29 з 60 голосів під час туру голосування) і 55 голосами папою був обраний кардинал Сарто. Пій Х одразу ж після обрання заборонив практику вето (апостольська конституція Commissum nobis від 20 січня 1904), встановивши, що кардинал, який від імені свого уряду використає це право, може бути відлучений від церкви або залишений без причастя.
Конклав | Держава, що наклала вето | Особа, що представляла цю державу | Проти кого було накладене вето | Обраний папа |
8 лютого 1621—9 лютого 1621 | Іспанія | — | Кардинал Франсуа Марі Бурбон | Григорій XV (Алессандро Людовізі) |
9 серпня 1644—15 вересня 1644 | Іспанія Франція | Жиль Каррілло де Альборноц Джуліо Мазаріні | Джуліо Чезаре Сакетті Джованні Баттіста Памфілі | Іннокентій Х (Джованні Баттіста Памфілі) |
18 січня 1655—7 квітня 1655 | Іспанія | — | Джуліо Чезаре Сакетті | Олександр VII (Фабіо Кіджі) |
20 грудня 1669—29 квітня 1670 | Франція | — | Бенедетто Одескалькі | Климент X (Еміліо Альт'єрі) |
9 жовтня 1700—23 листопада 1700 | Франція | — | Галеаццо Марескотті | Климент XI (Джованні Франческо Альбані) |
31 березня 1721—8 травня 1721 | Священна Римська імперія | Міхал Алтан | Фабріціо Паолуччі | Іннокентій XIII (Мікеланджело деі Конті) |
5 березня 1730—7 квітня 1730 | Іспанія | Корнеліо Бентівольйо | Джузеппе Ренато Імперіалі | Климент XII (Лоренцо Корсіні) |
18 лютого 1740—17 серпня 1740 | Іспанія | Трояно Аквавіва д'Араґона | П'єр Марчелліно Коррадіні | Бенедикт XIV (Просперо Лоренцо Ламбертіні) |
15 травня 1758—6 липня 1758 | Франція | — | Карло Альберто Гвідобоно Кавалькіні | Климент XIII (Карло делла Торре Реццоніко) |
5 жовтня 1774—15 лютого 1775 | Франція | — | Джованні Карло Боскі | Пій VI (Джованні Анджело Браскі) |
1 грудня 1799—14 березня 1800 | Священна Римська імперія | Франтішек де Паула Ґрзан з Гаррасу | Карло Беллісомі Гіацинт Сіґізмонд Ґерділь | Пій VII |
2 вересня 1823—28 вересня 1823 | Австрія | Джузеппе Альбані | Антоніо Ґабрієле Северолі | Лев XII (Аннібале делла Дженґа) |
24 лютого 1829—31 березня 1829 | Франція | — | Джузеппе Альбані | Пій VIII |
14 грудня 1830—2 лютого 1831 | Іспанія | Хуан Франціско Марко-і-Каталан | Джакомо Джустініані | Григорій XVI (Мауро Альберто Капелларі) |
18 лютого 1878—20 лютого 1878 | Франція | — | Луїджі Марія Біліо | Лев XIII (Джоаккіно Печчі) |
31 липня 1903—4 серпня 1903 | Австро-Угорщина | Ян Пузина | Маріано Рамполла дель Тіндаро | Св. Пій Х (Джузеппе Мелькіоре Сарто) |
Процедури проведення конклаву
В історії папських виборів були часті випадки, коли вони продовжувались дуже довго, заходячи у глухий кут. Коли таке ставалося, влада місць, де проводились вибори, часто примусово зачиняла кардиналів в якомусь відведеному місці. Цей метод, наприклад, використовувався містом Перуджею в 1216 році і містом Римом в 1241 році. Після смерті Климента IV в 1268 році до такого методу довелося вдатись мешканцям міста Вітербо. Кардинали були зачинені у єпископському палаці. Коли кардинали були досі не в змозі обрати папу, мешканці міста відмовились відсилати їм будь-яку їжу, крім хліба та води. Після цього жителі міста, під впливом святого Бонавентури, розібрали дах єпископського палацу і лише після цього кардинали обрали папу Григорія Х. Загалом період вакантного престолу тривав більше двох років.
Для того, щоб унеможливити повторення таких ситуацій папа Григорій Х впровадив нові жорсткі правила, за якими кардинали мали бути ізольованими у спеціально відведеному приміщенні. Вони не мали права на окремі кімнати і у разі, якщо були дуже слабкі мали право на лише одного слугу. Їжа мала подаватися крізь спеціальне вікно; після трьох днів конклаву їхній раціон обмежувався лише однією стравою на день, після п'яти днів — лише хлібом і водою. Увесь час, поки проходив конклав, жоден кардинал не міг отримувати будь-які прибутки. 1562 року папа Пій IV випустив буллу, якою встановлювалися інструкції, щодо бюлетенів та процедури проведення голосування. Папа Григорій XV в 1621 випустив буллу Aeterni Patris, якою внормував виборчий процес та іншою буллою, в 1622 році, встановив церемонії, що мають бути виконані за голосування.
Місце проведення конклаву не було встановленим до XIV ст., коли, з часу Великого розколу Заходу, він завжди почав проводитись в Римі (окрім конклаву 1800 року, який через окупацію Риму наполеонівськими військами проводився у Венеції). У самому Римі конклави проводилися у різних місцях. До 1846 року вони найчастіше проходили в Квирінальському палаці, але в зв'язку з приєднанням Риму до Італійського королівства в 1871 році конклави завжди проводяться в Сикстинській капелі Апостольського палацу.
В 1996 році папою Іваном Павлом II була видана апостольська конституція Universi Dominici Gregis, якою регулюються питання папських виборів і скасовуються всі більш ранні документи, що регулювали це питання. Згідно з цією конституцією кардинали тепер живуть в спеціальному Domus Sanctæ Marthæ (Домі св. Марти). Хоча часто роздаються голоси, що право обирати папу має бути передано Синоду або Вселенському собору, та конституція чітко встановлює конклав, як єдино можливий тепер спосіб обрання верховного первосвященника. Навіть, якщо смерть папи настане під час проведення Синоду або Вселенського собору, його засідання мають бути призупинені до обрання нового папи.
Смерть папи
Смерть папи Римського має бути затверджена кардиналом-камерленгом, який раніше також мав тричі бити срібним молоточком по лобі померлого. Але протягом двадцятого століття ця церемонія не використовувалась і папа Іван Павло II встановив, що кардинал має лише тричі покликати померлого його хресним ім'ям у присутності папського церемоніймейстера, прелатів, секретаря та канцлера Апостольської палати. Після цього, камерленг забирає Перстень Рибалки і знищує його в присутності колегії кардиналів. Раніше це робилося для унеможливлення підробки документів.
Під час вакантності престолу окремі повноваження переходять до Колегії кардиналів, засідання якої веде кардинал-декан. Всі кардинали мають бути присутні на засідання загальної конгрегації, окрім тих, які є хворими та тих, кому виповнилося 80 років (хоча вони можуть бути присутніми за своїм бажанням). Партикулярна конгрегація, що займається щоденними справами церкви складається з кардинала-камерленга та трьох кардиналів-помічників — одного кардинала-єпископа, одного кардинала-пресвітера і одного кардинала-диякона. Кардинали-помічники переобираються кожні три дні.
Конгрегації мають зробити відповідні приготування, щодо похоронів папи, які традиційно відбуваються в проміжку з чотирьох до шести днів для того, щоб паломники могли попрощатися з померлим папою. Після смерті папи настає дев'ятиденний період жалоби (лат. novemdiales). Також конгрегації встановлюють час проведення виборів, які мають відбуватися в проміжку між 15 та 20 днями після смерті понтифіка.
Вакантність престолу також може ставати через зречення Папи. Такі випадки історії відомі, але вони є дуже рідкісними. Так, до 2013 року, останнім Папою, який зрікся престолу, був Григорій XII в 1415 році. Але 11 лютого 2013 року Папа Бенедикт XVI на черговій консисторії у Ватикані офіційно оголосив про зречення престолу за станом здоров'я.
Початок голосування
Вранці дня визначеного Колегією кардиналів відбувається меса Proeligendo Pontifice (лат. Для вибору Понтифіка) в Базиліці св. Петра. Ця меса традиційно очолюється кардиналом-деканом і супроводжується проповіддю. Пізніше, вдень, кардинали очолювані кардиналом-деканом збираються в і з гімном Veni Creator Spiritus вирушають до Сикстинської капели. Після того, як вони займають свої місця в капелі кардинали-виборці складають присягу такого змісту:
- Nos omnes et singuli in hac electione Summi Pontificis versantes Cardinales
- electores promittimus, vovemus et iuramus inviolate et ad unguem Nos esse
- fideliter et diligenter observaturos omnia quae continentur in Constitutione
- Apostolica Summi Pontificis Ioannis Pauli II, quae a verbis " Universi
- Dominici Gregis " incipit, data die xxii mensis Februarii anno MCMXCVI. Item
- promittimus, vovemus et iuramus, quicumque nostrum, Deo sic disponente,
- Romanus Pontifex erit electus, eum munus Petrinum Pastoris Ecclesiae
- universae fideliter exsecuturum esse atque spiritualia et temporalia iura
- libertatemque Sanctae Sedis integre ac strenue asserere atque tueri numquam
- esse destiturum. Praecipue autem promittimus et iuramus Nos religiosissime
- et quoad cunctos, sive clericos sive laicos, secretum esse servaturos de iis
- omnibus, quae ad electionem Romani Pontificis quomodolibet pertinent, et de
- iis, quae in loco electionis aguntur, scrutinium directe vel indirecte
- respicientibus; neque idem secretum quoquo modo violaturos sive perdurante
- novi Pontificis electione, sive etiam post, nisi expressa facultas ab eodem
- Pontifice tributa sit, itemque nulli consensioni, dissensioni, aliique
- cuilibet intercessioni, quibus auctoritates saeculares cuiuslibet ordinis et
- gradus, vel quivis hominum coetus vel personae singulae voluerint sese
- Pontificis electioni immiscere, auxilium vel favorem praestaturos.
(Ми, кардинали, що мають право голосу і присутні на виборах Верховного Понтифіка
|
Кардинал-декан читає текст присяги вголос, а виборники підходять до Євангелія, яке розташоване в центрі капели, згідно з порядком старшинства і, покладаючи на нього руку, вимовляють:
Sic me Deus adiuvet et haec sancta Dei Evangelia, quae manu mea tango.
(лат. Нехай допоможе мені Бог і це святе Боже Євангеліє, якого я торкаюсь моєю рукою)
Після того, як складання присяги завершується, (Магістр папських літургійних урочистостей) підходячи до дверей Сикстинської капели і зачиняючи їх, проголошує: «Extra omnes!» (прибл. «Всі геть!»). Загалом, кардиналам читаються дві проповіді. Перша перед конклавом (найчастіше за день), а друга вже перед самим голосуванням. На конклаві 2005 року першу проповідь проголошував отець-капуцин , тодішній проповідник . А проповідь безпосередньо перед голосуванням — кардинал , який не мав права голосу.
Після того, як церковнослужитель, визначений для проповіді перед голосуванням, закінчує її, та після закінчення молитов, кардинал-декан питає присутніх кардиналів щодо зауважень та побажань до процедури. Після розв'язання всіх організаційних питань починаються самі вибори. Кардинали, що запізнилися до початку виборів мають бути допущені. Хворі кардинали також мають право полишити конклав і пізніше приєднатися до нього, але кардинал, що полишає конклав з інших, аніж хвороба, причин, не має повертатись.
Кожен кардинал-виборщик може мати двох, або, у випадку хвороби — трьох помічників, чи конклавістів. До конклаву також допускаються секретар Колегії кардиналів, папський оберцеремоніймейстер, два церемоніймейстери, служителі та церковнослужитель, що допомагає Декану Колегії кардиналів. Допускаються священники-сповідники, двоє лікарів та визначений штат служителів для допомоги та ведення господарства. Конклавісти та інші служителі також присягають зберігати таємницю папських виборів. Їм та кардиналам забороняється будь-яке спілкування із зовнішнім світом. Порушення цього правила карається відлученням від церкви latae sententiae. Також забороняється присутність засобів масової інформації та сторонніх спостерігачів.
Хід голосування
Під час першого дня конклаву може бути проведене одне голосування. Якщо під час першого голосування ніхто не обраний, або голосування першого дня конклаву не проводилося, кожного наступного дня має проводитись по чотири тури голосування: два вранці і два увечері. Якщо протягом трьох днів голосування ніхто не обраний, процес має бути призупинений на один день для молитов та звернення до Колегії старшого кардинала-диякона. Після семи безуспішних турів голосування процес призупиняється знову, але вже зі зверненням старшого кардинала-пресвітера. І, якщо, навіть після семи наступних турів папа не обраний, процес призупиняється для звернення старшого кардинала-єпископа (найчастіше, декана Колегії). Після наступних семи безуспішних турів голосування кардинали можуть вибрати один з наступних шляхів: або кардинали зменшують кількість кандидатів до двох, що набрали більше голосів під час попереднього туру голосування, або обрати папу абсолютною більшістю голосів. Але ні за яких умов кардинали не можуть зменшити необхідну кількість голосів більш ніж до абсолютної більшості.
Виборчий процес поділяється на три частини: pre-scrutinium, scrutinium та post-scrutinium. Під час першої частини церемоніймейстри готують необхідні для голосування бюлетені з написом — Eligo in Summum Pontificem (від лат. Обираю у Верховні Первосвященники) та роздають їх кожному кардиналу (не менше ніж по двоє кожному). Як тільки починається сама процедура голосування, папський обер-церемоніймейстр, церемоніймейстери та секретар Колегії кардиналів полишають приміщення, яке закриває молодший кардинал-диякон. Після чого він же витягає за жеребом дев'ять імен кардиналів: троє складають рахункову комісію, троє Infirmarii, і троє ревізорів. Вони обираються на весь час конклаву.
Коли всі попередні процедури закінчено, починається частина під назвою scrutinium. Під час неї кардинали-виборщики у порядку старшинства підходять до вівтаря де стоять члени рахункової комісії зі своїми бюлетенями. Перед подачею свого бюлетеня кожен кардинал вимовляє присягу: «Testor Christum Dominum, qui me iudicaturus est, me eum eligere, quem secundum Deum iudico eligi debere.» (лат. Свідок Христос Господь, який є моїм суддею, що я віддаю свій голос тому, хто, перед Богом вважаю, має бути обраним). Якщо кардинал-виборщик знаходиться в капелі, але не може підійти, щоб вкинути свій бюлетень, то останній в переліку членів рахункової комісії підходить до нього і забирає бюлетень. Якщо ж кардинал не може покинути свою кімнату для участі у голосуванні, до нього приходять Infirmarii з бюлетенями і урною. Після того, як Infirmarii повертаються з бюлетенями кардиналів, що проголосували, кількість цих бюлетенів підраховується для гарантії, що вона збігається з кількістю немічних кардиналів-виборщиків. Присяга вимовляється кардиналами лише під час першого туру голосування. Бюлетені не підписуються. До 1945 року кардинали підписували свої бюлетені і згортали та запечатували їх так, щоб імені не було видно. Але тепер бюлетені просто згортаються удвоє. До 1621 року не існувало спеціальної присяги перед голосуванням і бюлетені використовувались не завжди. Часто голосування проходило усно.
До 1621 року існувала лише присяга таємності, що проголошувалася перед закриттям дверей конклаву. Папа Григорій XV увів додаткову присягу перед кожною ранковою та кожною вечірньою сесіями. Таким чином він намагався спонукати кардиналів не голосувати «з люб'язності», а голосувати за реалістичного, прохідного кандидата на престол. Завдяки реформам Григорія XV 1621 і 1622 років була створена чітка система папських виборів, яка в своїй основі збереглася до сьогодні. Найсуттєвішою зміною в правилах голосування було скасування вимоги підписання кардиналами своїх бюлетенів. Це правило було скасовано папою Пієм XII в 1945 році.
Після того, як всі кардинали проголосують, перший член рахункової комісії перемішує контейнер, витягає та рахує бюлетені. Якщо кількість поданих бюлетенів і кількість кардиналів, що голосували, не збігається, всі бюлетені не читаються і спалюються. Якщо ж ніяких проблем з кількістю немає, то голоси підраховуються. Перший з членів рахункової палати розгортає бюлетені. Кожен член рахункової комісії записує ім'я кандидата, що в бюлетені, а останній — також проголошує це ім'я в голос. Всі голоси кардиналів складаються і ревізори перевіряють всі списки, щоб не було помилок. Після оголошення остаточних результатів бюлетені спалюються членом рахункової комісії за допомогою секретаря Колегії та церемоніймейстерів. У випадку, коли в першому турі сесії кардинали не можуть обрати папу, вони переходять до другого негайно, і бюлетені спалюються лише після другого туру. У випадку, коли ніхто не обраний, дим з печі іде чорний (раніше до нього додавалася мокра солома, а з 1958 року — спеціальні , а саме суміш перхлорату калію, антрацену і сірки), якщо ж новий римський єпископ обраний, то йде білий дим, для утворення якого додають бертолетову сіль, лактозу і каніфоль. Тепер, для унеможливлення непорозумінь, білий дим також супроводжується звуком дзвонів.
Проголошення результатів
Після того, як остаточні результати успішного голосування проголошуються, молодший кардинал-декан викликає в приміщення для голосування секретаря Колегії кардиналів і папського оберцеремоніймейстера. А кардинал-декан питає у новообраного папи: «Acceptasne electionem de te canonice factam in Summum Pontificem?» («Чи приймаєш канонічний вибір тебе Верховим Первосвященником?»). Обраний відповідає — «accepto» або «non accepto» (раніше, також, існувала традиція, згідно з якою над місцем кожного кардинала був підвішений спеціальний балдахін, і коли результати проголошувались, то всі балдахіни опускалися, окрім балдахіна кардинала, що був обраний папою. Але через збільшення кількості кардиналів ця традиція була анульована). Останнім кардиналом, про якого достовірно відомо, що він вже набрав достатню кількість голосів і при цьому відмовився, був .
Якщо папою римським обраний не єпископ, то кардинал-декан має надати йому єпископське свячення (або, якщо обраний навіть не священник, він має отримати від декана всі ступені священства по черзі). У випадку, коли кардинал-декан не може виконувати свої функції, за нього це робить субдекан.
Також новообраний папа оголошує своє нове ім'я, після того, як кардинал-декан питає у нього: «Quo nomine vis vocari?» («Яким ім'ям хочеш, щоб тебе звали?»). Ця традиція встановилась в 533 році, коли Іоанн II, справжнє ім'я якого було Меркурій, вирішив, що воно не підходить для римського єпископа. Остаточно така практика склалася з Х ст. Останнім папою, що використав своє хресне ім'я, був Марцелл II — Марчелло Червіні. Після цього папський оберцеремоніймейстер виготовляє спеціальний документ з ім'ям новообраного папи.
Після означених процедур папа вирушає до так зв. «кімнати плачу» (лат. camera lacrimatoria), невеликої кімнати червоного кольору біля Сикстинської капели, де має вибрати білу рясу з білим пілеолусом, роше та моцетту з представлених там трьох розмірів. Також він одягає червону розшиту столу, і виходить до кардиналів в капелі. Там він приймає від них вияви поваги.
Коли кардинали закінчують вітати новообраного папу, кардинал-протодиякон виходить на центральну лоджію Базиліки св. Петра і проголошує:
Annuntio vobis gaudium magnum: | («Я оголошую вам велику радість: |
Якщо ж папою, як це не раз бувало раніше, обраний сам кардинал-протодиякон, то за нього оголошення має зробити наступний старший кардинал-диякон. Теж саме відбувається у разі неможливості кардиналом-протодияконом виконувати свої функції.
Після оголошення на лоджію виходить сам новообраний папа і надає своє перше благословіння «Urbi et Orbi» (Місту і світу). Раніше, через деякий час після обрання проводилася папська коронація, яку тепер замінила інтронізація або інавгурація.
Перелік конклавів
Конклав | Тривалість | Особа, що була обрана | Папа | Тривалість понтифікату |
2 вересня 1823—28 вересня 1823 | 26 днів | Аннібале Серматті делла Дженґа | Лев XII | 28 вересня 1823—10 лютого 1829 |
24 лютого 1829—31 березня 1829 | 1 місяць 7 днів | Франческо Северіно Кастільйоне | Пій VIII | 31 березня 1829—30 листопада 1830 |
14 грудня 1830—2 лютого 1831 | 1 місяць 19 днів | Бартоломео Альберто Каппелларі, O.S.B. Cam. | Григорій XVI | 2 лютого 1831—1 червня 1846 |
14 червня 1846—16 червня 1846 | 3 дні | Джованні Марія Мастаї-Ферретті, T.O.R. | Блаженний Пій IX | 16 червня 1846—7 лютого 1878 |
18 лютого 1878—20 лютого 1878 | 3 дні | Джоаккіно Віченцо Раффаеле Луїджі Печчі | Лев XIII | 20 лютого 1878—20 липня 1903 |
Конклав | Тривалість | Особа, що була обрана | Папа | Тривалість понтифікату |
31 липня 1903—4 серпня 1903 | 5 днів | Джузеппе Мелькіоре Сарто | Святий Пій X | 4 серпня 1903—20 серпня 1914 |
31 серпня 1914—3 вересня 1914 | 4 дні | Джакомо дела К'єза | Бенедикт XV | 3 вересня 1914—22 січня 1922 |
2 лютого 1922—6 лютого 1922 | 4 дні | Акілле Ратті | Пій XI | 6 лютого 1922—10 лютого 1939 |
1 березня 1939—2 березня 1939 | 2 дні | Еудженіо Пачеллі | Пій XII | 2 березня 1939—9 жовтня 1958 |
25 жовтня 1958—28 жовтня 1958 | 3 дні | Анджело Джузеппе Ронкаллі, T.O.R. | Святий Іоанн XXIII | 28 жовтня 1958—3 червня 1963 |
19 червня 1963—21 червня 1963 | 3 дні | Джованні Баттіста Монтіні | Блаженний Павло VI | 21 червня 1963—6 серпня 1978 |
25 серпня 1978—26 серпня 1978 | 2 дні | Альбіно Лучані | Іван Павло І | 26 серпня 1978—28 вересня 1978 |
14 жовтня 1978—16 жовтня 1978 | 3 дні | Кароль Юзеф Войтила | Святий Іван Павло II | 16 жовтня 1978—2 квітня 2005 |
Конклав | Тривалість | Особа, що була обрана | Папа | Тривалість понтифікату |
18 квітня 2005—19 квітня 2005 | 2 дні | Йозеф Алоїз Ратцінґер | Бенедикт XVI | 19 квітня 2005 —28 лютого 2013 |
12 березня 2013-13 березня 2013 | 2 дні | Хорхе Маріо Бергольйо, S.J. | Франциск | 13 березня 2013 — |
Примітки
- Св. Кіпріан Карфагенський, 4 лист до Антоніни
- Декрет папи Миколая II In nomine Domini, пп. 3 і 4
- Цитується за: Вільям Ньюбурзький «Historia Rerum Anglicarum» («Історія Англії»), книга III, глава 3
- Дектет папи Миколая II In nomine Domini, п. 6
- «34. Якщо Апостольський престол стає вакантним в період проведення Вселенського Собору або Синоду Єпископів, що проходять у Римі чи в якомусь іншому місці, вибори нового папи мають проводитись тільки і суто кардиналами, що вказані в § 33 цієї конституції, а не Собором чи Синодом Єпископів. У зв'язку з чим я оголошую недійсними і такими, що не мають сили будь-які дії направлені на зміну правил та норм щодо виборів або Колегії кардиналів-вибощиків. Більш того, відповідно до кан. 340 і 347 § 2 Кодексу канонічного права та кан. 53 Кодексу канонів Східних церков Собор чи Синод мають буть негайно припинені ipso iure, як тільки стає відомо про вакантність Апостольського престолу. Також без затримки мають бути припинені всі засідання конґреґацій, робочих сесій, підготовка будь-яких указів чи канонів і також необхідно відкласти обнародування вже складених документів. Ні робота Собору, ні Синоду не можуть бути продовжені, навіть, якщо вони розглядають дуже важливі питання, поки новообраний папа не вирішить продовжити або розпустити Собор чи синод.» Папа Іван Павло II, апостольська конституція «Universi Dominici Gregis», § 34.
- Апостольська конституція «Universi Dominici Gregis», § 37
- Апостольська конституція «Universi Dominici Gregis», § 59
- Апостольська конституція «Universi Dominici Gregis», §§ 52 та 53
- Апостольська конституція «Universi Dominici Gregis», §§ 39 та 40.
- Ватикан розкрив технологію забарвлення диму, який сповіщає про підсумки виборів Папи. оригіналу за 22 March 2013. Процитовано 14 березня 2013.
Джерела та література
- Н. С. Рубльова. Конклав [ 18 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 27. — .
- П. Л. Яроцький. Конклав [ 26 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — .
- Папа Іван Павло II, Апостольська конституція «Universi Dominici Gregis», 1996 (лат.) [ 11 березня 2013 у Wayback Machine.]
- Папа Пій Х, Апостольська конституція «Vacante Sede Apostolica», 1904
- Папа Пій XII, Апостольська конституція «Vacantis Apostolicae Sedis», 1945
- Папа Пій Х, Апостольська конституція «Commissum nobis», 1904
- Папа Іван Павло II, Кодекс Канонічного права, 1983
- Frederick J. Baumgartner: Behind Locked Doors. A History of the Papal Elections. Palgrave Macmillan, New York 2003,
Посилання
- Конклав // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
- Конклав [ 9 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — 1960. — Т. 3, кн. VI : Літери Ком — Ле. — С. 702. — 1000 екз.
- Конклав: процедура избрания Папы Римского, Немецкая Волна (рос.) [ 31 березня 2008 у Wayback Machine.]
- Напутствовать членов Конклава будет чешский кардинал, Ася Чеканова, Чешское радио [ 12 травня 2005 у Wayback Machine.]
- , та
- В очікуванні білого диму, Клара Ґудзик, «День» від 16 квітня 2005 року [ 3 травня 2005 у Wayback Machine.]
- Папа Римський Бенедикт XVI іде у відставку за власним бажанням [ 17 лютого 2013 у Wayback Machine.]
Ця стаття належить до Української Вікіпедії. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Konkla v vid lat con claudere zamikati razom hocha chasto vvazhayetsya sho pohodit vid lat cum clave pid klyuchem zbori na yakih kardinali viborci kozhen z yakih teoretichno maye shansi buti obranim obirayut papu Rimskogo Z metoyu zapobigti vplivu na hid obrannya kardinaliv zzovni procedura viboriv vidbuvayetsya v izolovanomu vid zovnishnogo svitu primishenni yake vidkrivayut lishe pislya obrannya papi Sogodni konklavi provodyatsya u Sikstinskij kapeli KonklavData stvorennya zasnuvannya1274Sfera robotidKrayina VatikanYurisdikciyaVatikanViborna posadaPapa Rimskij Konklav u Vikishovishi Vibori provodyat dvichi na den zakritim golosuvannyam Dlya obrannya kandidat povinen nabrati dvi tretini golosiv plyus odin golos Pislya kozhnogo golosuvannya vid spalyuvannya byuleteniv z dimarya nad Sikstinskoyu kapeloyu pidnimayetsya temnij dim Pro obrannya novogo pontifika zovnishnomu svitovi spovishayut bilim dimom dodayuchi do vognyu solomu Takij sposib viboru Papi buv rozroblenij pid chas Drugogo Lionskogo soboru i vstanovlenij papoyu Grigoriyem H v 1274 IstoriyaRozvitok sposobiv papskih viboriv Na sogodni tochno ne vidomo yak prohodili pershi vibori yepiskopiv ale mozhna pripustiti sho najpershi z nih obiralisya apostolami i yihnimi najblizhchimi soratnikami Piznishe cya forma viboriv zminilasya na tu pid chas yakoyi pravo obirati yepiskopa mali svyashenniki ta gromada yeparhiyi razom z najstarshimi yepiskopami susidnih najchastishe zalezhnih silskih yeparhij pisav sho papa Kornelij buv obranij u zgodi z ustanovami Boga i Jogo Cerkvi svidchennyami majzhe vsogo kliru soborom starshih za vikom yepiskopiv sacerdotum i dobrimi lyudmi Pravom aktivnogo viboru bulo nadilene rimske duhovenstvo ale voni obirali rimskogo yepiskopa ne zvichajnoyu podacheyu golosiv a najchastishe konsensusom abo aklamaciyeyu Pislya cogo kandidat mav buti predstavlenij gromadi dlya shvalennya Taka ne dosit yasna procedura prizvodila do chastih neporozumin i poyav antipap osoblivo pislya togo yak papstvo pochalo grati vagomu rol ne tilki v cerkovnomu zhitti U 769 roci Lateranskij Sinod skasuvav obov yazkovu zgodu narodu dlya viboru papi ale Rimskij Sinod 862 povernuv ce pravo rimskij aristokratiyi V cej chas vibir rimskogo pervosvyashennika zalezhav nasampered vid imperatoriv Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Reakciyeyu na ce stalo vidannya v 1059 roci papoyu Mikolayem II dekretu In nomine Domini za yakim pravom obirati papu nadilyalisya lishe kardinali yepiskopi za chisto formalnoyi zgodi gromadi Lateranskij Sinod 1139 roku vstanoviv sho navit taka zgoda inshogo kliru i narodu ne potribna Bilshu chastinu Serednovichchya kardinaliv bulo ne bagato a za chasiv papi Oleksandra IV yihnya kilkist zmenshilas lishe do semi Cherez vazhku ta dovgu podorozh do miscya provedennya konklavu pribuvala znachno mensha kilkist kardinaliv nizh yih bulo zagalom Taka malenka kilkist vibornikiv prizvodila do togo sho kozhen golos mav veliku vagu a politichni vplivi na golosuvannya tilki posilyuvalisya Konklavi mogli trivati misyacyami i navit rokami Dovgotrivale mizhcaryuvannya pislya smerti Klimenta IV v 1268 roci sho trivalo 2 roki i bulo pripinene lishe cherez vtruchannya svyatogo Bonaventuri primusila novoobranogo papu Grigoriya H ta Drugij Lionskij sobor vstanoviti pravila za yakimi pid chas viboriv kardinali mali buti zachineni a yaksho voni buli nespromozhni obrati novogo yepiskopa Rimu protyagom troh vosmi dniv to yihnij racion obmezhuvavsya Taki zhorstki pravila ne duzhe podobalisya kardinalam i papa Ioann XXI timchasovo yih prizupiniv Ale vidomij svoyeyu nabozhnistyu benediktinec P yetro Andzhelerio zmig vmoviti kardinaliv zminiti svoyu poziciyu i 1294 roku jogo obrali papoyu Vin prijnyav pid im ya Celestina V Vidavshi tri bulli Quia in futurum vid 29 veresnya 1294 Pridem vid 27 zhovtnya 1294 roku ta Constitutionem vid 10 grudnya 1294 roku sho povernuli pravila Grigoriya H Celestin V vidriksya vid prestolu i v 1313 roci buv kanonizovanij Konklav 1415 roku pid chas Konstanckogo soboru pislya zakinchennya yakogo vpershe vikoristano visliv Habemus Papam Pislya smerti francuzkogo papi Grigoriya XI v 1378 roci narod Rimu zdijnyav povstannya i dobivsya obrannya italijskogo papi Urbana VI Ale jogo zhorstokist ta rizni politichni superechki prizveli do togo sho francuzki ta deyaki inshi kardinali vtekli do Fondi de progolosili obrannya papi Urbana VI nezakonnim i obrali vidomogo kardinala i propovidnika Robera Zhenevskogo antipapoyu pid im yam Klimenta VII Takim chinom viyavilosya dva papi zakonnij u Rimi ta antipapa v Avinjoni Kozhen z nih mav svoyih shiro viddanih prihilnikiv sho buli vpevneni v zakonnosti svogo papi Cya situaciya uskladnilas tim sho v 1409 roci namagayuchis rozv yazati problemu pozbaviv prestolu obidvoh pap supernikiv i obrav svogo Tozh pretendentiv stalo troye Cya shizma otrimala nazvu Velikogo rozkolu Zahodu Situaciya virishilas lishe todi koli papa Grigorij XII zriksya a obidva antipapi buli pozbavleni prestolu v 1415 roci Konstanckim soborom 1414 1418 Pid chas cogo zh soboru zibravsya konklav do yakogo bulo vvedeno predstavnikiv usih katolickih nacij Konklav obrav papu Martina V Na comu rozkol zakinchivsya a na majbutnye sobor buv pozbavlenij prava obirati papu abo zminyuvati poryadok viboriv Vimogi do kandidativ Spochatku obranim rimskim yepiskopom yak i bud yakim inshim mig buti navit novonavernenij yak napriklad Svyatij Amvrosij Mediolanskij arhiyepiskop Milanskij Piznishe pid chas problem zv yazanih z obrannyam antipapi Konstyantina II na Rimskomu Sinodi 769 r papa Sergij III vstanoviv sho za rimskim duhovenstvom zberigayetsya pravo obirati rimskogo yepiskopa ale lishe z kardinaliv presviteriv abo kardinaliv diyakoniv ce persha chitka zgadka pro kardinaliv Mikolaj II vstanovivshi sho pravom viboru nadileni tilki kardinali yepiskopi virishiv sho obiratisya papa mav nasampered same z rimskogo kliru hocha kardinali ne buli povnistyu zv yazani cimi pravilami 1179 roku Tretij Lateranskij sobor povernuv stari pravila shodo kandidativ v rimski yepiskopi dozvolivshi obiratisya bud yakomu neodruzhenomu cholovikovi katoliku Ostannim papoyu sho buv obranij ne z kardinaliv buv Urban VI Hocha v novitnij chas buli svidchennya pro te sho na konklavi 1958 roku dekilka golosiv nabrav Dzhovanni Montini arhiyepiskop Milanskij sho na toj she ne buv kardinalom Hocha papa Rimskij ye nasampered rimskim yepiskopom vin ne obov yazkovo maye buti ne tilki rimlyaninom ale j navit italijcem Papa Benedikt XVI napriklad nimec a Ivan Pavlo II polyak V chasi Rimskoyi imperiyi ta Serednovichchya bulo bagato pap z riznih chastin svitu greki sirijci nimci ta in Ale pislya Adriana VI obranogo v 1522 roci sho buv urodzhencem Niderlandiv ale nimcem za etnichnim pohodzhennyam tomu vvazhayetsya papoyu nimcem vsi papi pohodili z oblastej sho skladayut sogodnishnyu Italiyu azh do obrannya Ivana Pavla II v 1978 roci Vstanovlennya bilshosti Do togo yak Tretij Lateranskij sobor v 1179 vstanoviv sho dlya obrannya papi neobhidna bilshist u dvi tretini golosiv vibornikiv todi yak ranishe potribna bula prosta bilshist Taka zmina stalasya cherez situaciyu yaka sklalasya koli papoyu buv obranij Oleksandr III v 1159 roci Todi Ottaviano di Montechello za pidtrimki imperatora Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi vistupiv proti obranogo chitkoyu bilshistyu golosiv Oleksandra III i zvernuvsya do narodu shob toj progolosiv jogo papoyu Za chas svogo pontifikatu Oleksandru III prijshlosya borotisya z chotirma antipapami yakih pidtrimuvali ti chi inshi kardinali Kanon I Tretogo Lateranskogo soboru progoloshuvav Hocha nashimi poperednikami buli vidani dostatno yasni edikti shodo togo yak uniknuti superechnostej pri viborah Rimskogo Pontifika ale poskilki chasto stavalos sho pislya cih viboriv cherez zuhvalist durnoyi gordini cerkva zaznavala serjoznoyi shizmi takozh i mi z poradi nashih brativ i zi zgodi svyashennogo soboru zadlya zapobigannya cogo zla mayemo postanoviti sho desho maye buti dodano v ci poperedni postanovi Cherez ce mi postanovlyayemo sho yaksho stanetsya tak sho vorog posiye nezgodu sered kardinaliv i sered nih ne bude povnoyi zgodi vidnosno togo kogo potribno obrati pontifikom i dvi chastini z nih prijdut do zgodi a tretya vidmovitsya pogoditisya z nimi abo bude mati namir visunuti zi svoyih ryadiv inshogo kandidata to nehaj todi yepiskop sho buv obranij ta viznanij dvoma chastinami bude prijnyatij Vselenskoyu cerkvoyu Ale yaksho htos dovirivshis viboru tretoyi chastini sam uzurpuye im ya yepiskopa na yake vin v dijsnosti ne mozhe pretenduvati to nehaj i vin i ti hto viznayut jogo budut vidlucheni vid cerkvi i nehaj budut pokarani tim sho budut zalisheni bez prichastya okrim samogo ostannogo i poki voni ne povernutsya na shlyah mudrosti nehaj bude yim ugotovana dolya Datana i Abirama yakih zhivcem poglinula zemlya Krim togo yaksho htos bude obranij na Apostolskij prestol menshe nizh dvoma tretinami to do tih pir poki na jogo obrannya ne pogoditsya bilsha kilkist i ne nastane bilsha zgoda to nehaj vin niyakim chinom ne vvazhayetsya obranim i yaksho vin sam ne pobazhaye smirenno vidstupitisya to nehaj zaznaye vishezaznachenoyi kari Ale nehaj vid ciyeyi postanovi ne vinikne zbitok kanonichnim institutam ta inshim cerkvam v yakih maye peremogti tochka zoru prostoyi bilshosti mudrishoyi chastini Tomu sho yaksho u nih viniknut yakis rozbizhnosti to voni mozhut buti virisheni postanovoyu sudu vishoyi vladi ale rimska cerkva i rimskij dvir osoblivij vipadok oskilki tut ne mozhna zvernutisya za dopomogoyu ni do kogo vishogo Papa Oleksandr III Buli vstanovleni skladni proceduri provedennya viboriv ta kardinalam zaboronyalosya golosuvati na svij rozsud V 1945 papoyu Piyem XII procedura bula sproshena ale vstanovlena neobhidna bilshist v dvi tretini plyus odin golos Papa Ivan Pavlo II povernuv neobhidnu bilshist v dvi tretini ta dozvoliv kardinalam v 1996 u vipadku yaksho voni ne mozhut obrati papu protyagom 30 turiv i pri comu kilkist golosiv sho brakuye do neobhidnoyi bilshosti perevishuye sim obrati jogo absolyutnoyu bilshistyu golosiv pislya zvernennya do kardinaliv yepiskopiv Vibori mogli prohoditi aklamaciyeyu kompromisom abo tayemnoyu podacheyu golosiv Koli kardinali vikoristovuvali proceduru aklamaciyi to vvazhalosya sho voni obirayut papu quasi afflati Spiritu sancto za nathnennyam Svyatogo Duha Yaksho zh kolegiya golosuvala cherez kompromis to vona obirala specialnu komisiyu sho obirala kandidata a ostanni kardinali jogo zatverdzhuvali Ostannij raz koli vikoristovuvalasya procedura aklamaciyi bulo obrannya Grigoriya XV v 1621 roci a kompromisom Ioanna XXII v 1316 roci Teper yedinoyu dozvolenoyu proceduroyu ye tayemna podacha golosiv Svitskij vpliv Za dovgu istoriyu papskih viboriv chasto veliku rol grali svitski vplivi Nizhche vkazani najvazhlivishi prikladi takih vpliviv Rimskij ta Vizantijskij Deyakij chas rimski imperatori mali dostatno vagomij vpliv na vibori rimskih yepiskopiv Koli v 418 roci vinikla superechka mizh papoyu Bonifaciyem I ta pretendentom Evlaliyem voni obidva zvernulisya do imperatora Gonoriya Gonorij pidtrimavshi Bonifaciya I vstanoviv sho yaksho viniknut novi superechki shodo viboru papi Rimskogo to potribno provoditi novi vibori Ale cya norma nikoli ne zastosovuvalas Pislya padinnya Zahidnoyi Rimskoyi imperiyi mozhlivist vplivu na papski vibori perejshla do ostgotskih koroliv 532 roku papa Ioann II viznav yihnye pravo zatverdzhuvati obranogo rimskogo yepiskopa Pislya togo yak svoyeyu chergoyu naprikinci 530 h rokiv zniklo ostgotske korolivstvo ce pravo perejshlo do vizantijskih imperatoriv Zgidno z proceduroyu pislya smerti papi pro ce mav buti povidomlenij ekzarh Ravenni yakij svoyeyu chergoyu povidomlyav vizantijskogo imperatora Koli novij papa buv obranij vin posilav poslanciv do imperatora z prohannyam pro zatverdzhennya Vin ne mig zdijsnyuvati svoyih povnovazhen do cogo Cherez te sho taka podorozh prodovzhuvalas dovgo papa Benedikt II viprohav u imperatora Kostyantina IV pravo vstupati u volodinnya prestolom bez poperednoyi zgodi vizantijskih imperatoriv Z chasu pontifikatu Papi Rimskogo Zahariyi imperatori navit specialno ne povidomlyalisya pro obrannya papi Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Z X st vpliv na vibori pap otrimala Svyashenna Rimska imperiya Todi yak pershi dva imperatori Karl I Velikij i Lyudovik I Blagochestivij napryamu ne vtruchalisya u vibori Lotar I vstanoviv sho papski vibori ne mozhut vidbuvatisya bez posliv imperatora Pislya seriyi buntiv sho prokotilisya Rimom papa Ioann IX musiv dlya svogo zahistu v 898 roci viznati osoblivu opiku imperatoriv Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Koli v 1059 roci papa Mikolaj II vidav dekret In nomine Domini vin formalno viznav osoblive pravo imperatora buti specialno povidomlenim pro vibir kardinaliv Ale navit taku formalnist skasuvav Grigorij VII pid chas borotbi za investituru 1119 roku ce bulo viznano Svyashennoyu Rimskoyu imperiyeyu cherez pidpisannya Vormskogo konkordatu Avinjonskij polon pap Dokladnishe Avinjonskij polon pap Pid chas konfliktu mizh papstvom i francuzkim korolem Filipom IV Krasivim papoyu Rimskim buv obranij francuzkij kardinal arhiyepiskop Bordo Bertran de Go pid im yam Klimenta V 1309 roku vin perenis svoyu rezidenciyu do mista Avinjon sho bulo otochene francuzkimi volodinnyami Cej period yakij prodovzhuvavsya do 1378 roku i chasto takozh nazivavsya Vavilonskim polonom harakterizuvavsya znachnim vplivom politiki koroliv Franciyi na papstvo i odnochasnim posilennyam j vdoskonalennyam administrativnogo aparatu Svyatogo prestolu V cej chas buli provedeni vazhlivi reformi v rimskij kuriyi ta kolegiyi kardinaliv yaki mali vpliv na ves nastupnij rozvitok papstva Pravo veto Pochinayuchi z XVI st deyaki katolicki naciyi otrimali tak zvane pravo veto Zgidno z neoficijnoyu praktikoyu kozhna derzhava mala lishe odnu mozhlivist vikoristati ce pravo cherez kardinala sho yiyi predstavlyav Veto ne mozhlivo bulo vikoristati proti vzhe obranogo kandidata i vono tradicijno nakladalosya yaksho yakijs kandidat nabirav znachnu kilkist golosiv ale she ne buv obranij pered nastupnim turom golosuvannya Pislya zniknennya Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi nimeckoyi naciyi pravo veto perejshlo do Avstriyi yak yiyi nastupnici Ostannij vipadok vikoristannya cogo prava stavsya koli kardinal na konklavi 1903 roku vid imeni avstrijskogo imperatora naklav veto na kandidaturu kardinala vin otrimav 29 z 60 golosiv pid chas turu golosuvannya i 55 golosami papoyu buv obranij kardinal Sarto Pij H odrazu zh pislya obrannya zaboroniv praktiku veto apostolska konstituciya Commissum nobis vid 20 sichnya 1904 vstanovivshi sho kardinal yakij vid imeni svogo uryadu vikoristaye ce pravo mozhe buti vidluchenij vid cerkvi abo zalishenij bez prichastya Konklav Derzhava sho naklala veto Osoba sho predstavlyala cyu derzhavu Proti kogo bulo nakladene veto Obranij papa8 lyutogo 1621 9 lyutogo 1621 Ispaniya Kardinal Fransua Mari Burbon Grigorij XV Alessandro Lyudovizi 9 serpnya 1644 15 veresnya 1644 Ispaniya Franciya Zhil Karrillo de Albornoc Dzhulio Mazarini Dzhulio Chezare Saketti Dzhovanni Battista Pamfili Innokentij H Dzhovanni Battista Pamfili 18 sichnya 1655 7 kvitnya 1655 Ispaniya Dzhulio Chezare Saketti Oleksandr VII Fabio Kidzhi 20 grudnya 1669 29 kvitnya 1670 Franciya Benedetto Odeskalki Kliment X Emilio Alt yeri 9 zhovtnya 1700 23 listopada 1700 Franciya Galeacco Mareskotti Kliment XI Dzhovanni Franchesko Albani 31 bereznya 1721 8 travnya 1721 Svyashenna Rimska imperiya Mihal Altan Fabricio Paoluchchi Innokentij XIII Mikelandzhelo dei Konti 5 bereznya 1730 7 kvitnya 1730 Ispaniya Kornelio Bentivoljo Dzhuzeppe Renato Imperiali Kliment XII Lorenco Korsini 18 lyutogo 1740 17 serpnya 1740 Ispaniya Troyano Akvaviva d Aragona P yer Marchellino Korradini Benedikt XIV Prospero Lorenco Lambertini 15 travnya 1758 6 lipnya 1758 Franciya Karlo Alberto Gvidobono Kavalkini Kliment XIII Karlo della Torre Recconiko 5 zhovtnya 1774 15 lyutogo 1775 Franciya Dzhovanni Karlo Boski Pij VI Dzhovanni Andzhelo Braski 1 grudnya 1799 14 bereznya 1800 Svyashenna Rimska imperiya Frantishek de Paula Grzan z Garrasu Karlo Bellisomi Giacint Sigizmond Gerdil Pij VII2 veresnya 1823 28 veresnya 1823 Avstriya Dzhuzeppe Albani Antonio Gabriyele Severoli Lev XII Annibale della Dzhenga 24 lyutogo 1829 31 bereznya 1829 Franciya Dzhuzeppe Albani Pij VIII14 grudnya 1830 2 lyutogo 1831 Ispaniya Huan Francisko Marko i Katalan Dzhakomo Dzhustiniani Grigorij XVI Mauro Alberto Kapellari 18 lyutogo 1878 20 lyutogo 1878 Franciya Luyidzhi Mariya Bilio Lev XIII Dzhoakkino Pechchi 31 lipnya 1903 4 serpnya 1903 Avstro Ugorshina Yan Puzina Mariano Rampolla del Tindaro Sv Pij H Dzhuzeppe Melkiore Sarto Proceduri provedennya konklavuV istoriyi papskih viboriv buli chasti vipadki koli voni prodovzhuvalis duzhe dovgo zahodyachi u gluhij kut Koli take stavalosya vlada misc de provodilis vibori chasto primusovo zachinyala kardinaliv v yakomus vidvedenomu misci Cej metod napriklad vikoristovuvavsya mistom Perudzheyu v 1216 roci i mistom Rimom v 1241 roci Pislya smerti Klimenta IV v 1268 roci do takogo metodu dovelosya vdatis meshkancyam mista Viterbo Kardinali buli zachineni u yepiskopskomu palaci Koli kardinali buli dosi ne v zmozi obrati papu meshkanci mista vidmovilis vidsilati yim bud yaku yizhu krim hliba ta vodi Pislya cogo zhiteli mista pid vplivom svyatogo Bonaventuri rozibrali dah yepiskopskogo palacu i lishe pislya cogo kardinali obrali papu Grigoriya H Zagalom period vakantnogo prestolu trivav bilshe dvoh rokiv Dlya togo shob unemozhliviti povtorennya takih situacij papa Grigorij H vprovadiv novi zhorstki pravila za yakimi kardinali mali buti izolovanimi u specialno vidvedenomu primishenni Voni ne mali prava na okremi kimnati i u razi yaksho buli duzhe slabki mali pravo na lishe odnogo slugu Yizha mala podavatisya kriz specialne vikno pislya troh dniv konklavu yihnij racion obmezhuvavsya lishe odniyeyu stravoyu na den pislya p yati dniv lishe hlibom i vodoyu Uves chas poki prohodiv konklav zhoden kardinal ne mig otrimuvati bud yaki pributki 1562 roku papa Pij IV vipustiv bullu yakoyu vstanovlyuvalisya instrukciyi shodo byuleteniv ta proceduri provedennya golosuvannya Papa Grigorij XV v 1621 vipustiv bullu Aeterni Patris yakoyu vnormuvav viborchij proces ta inshoyu bulloyu v 1622 roci vstanoviv ceremoniyi sho mayut buti vikonani za golosuvannya Misce provedennya konklavu ne bulo vstanovlenim do XIV st koli z chasu Velikogo rozkolu Zahodu vin zavzhdi pochav provoditis v Rimi okrim konklavu 1800 roku yakij cherez okupaciyu Rimu napoleonivskimi vijskami provodivsya u Veneciyi U samomu Rimi konklavi provodilisya u riznih miscyah Do 1846 roku voni najchastishe prohodili v Kvirinalskomu palaci ale v zv yazku z priyednannyam Rimu do Italijskogo korolivstva v 1871 roci konklavi zavzhdi provodyatsya v Sikstinskij kapeli Apostolskogo palacu V 1996 roci papoyu Ivanom Pavlom II bula vidana apostolska konstituciya Universi Dominici Gregis yakoyu regulyuyutsya pitannya papskih viboriv i skasovuyutsya vsi bilsh ranni dokumenti sho regulyuvali ce pitannya Zgidno z ciyeyu konstituciyeyu kardinali teper zhivut v specialnomu Domus Sanctae Marthae Domi sv Marti Hocha chasto rozdayutsya golosi sho pravo obirati papu maye buti peredano Sinodu abo Vselenskomu soboru ta konstituciya chitko vstanovlyuye konklav yak yedino mozhlivij teper sposib obrannya verhovnogo pervosvyashennika Navit yaksho smert papi nastane pid chas provedennya Sinodu abo Vselenskogo soboru jogo zasidannya mayut buti prizupineni do obrannya novogo papi Smert papi Kardinal kamerleng ogoloshuye smert papi Smert papi Rimskogo maye buti zatverdzhena kardinalom kamerlengom yakij ranishe takozh mav trichi biti sribnim molotochkom po lobi pomerlogo Ale protyagom dvadcyatogo stolittya cya ceremoniya ne vikoristovuvalas i papa Ivan Pavlo II vstanoviv sho kardinal maye lishe trichi poklikati pomerlogo jogo hresnim im yam u prisutnosti papskogo ceremonijmejstera prelativ sekretarya ta kanclera Apostolskoyi palati Pislya cogo kamerleng zabiraye Persten Ribalki i znishuye jogo v prisutnosti kolegiyi kardinaliv Ranishe ce robilosya dlya unemozhlivlennya pidrobki dokumentiv Pid chas vakantnosti prestolu okremi povnovazhennya perehodyat do Kolegiyi kardinaliv zasidannya yakoyi vede kardinal dekan Vsi kardinali mayut buti prisutni na zasidannya zagalnoyi kongregaciyi okrim tih yaki ye hvorimi ta tih komu vipovnilosya 80 rokiv hocha voni mozhut buti prisutnimi za svoyim bazhannyam Partikulyarna kongregaciya sho zajmayetsya shodennimi spravami cerkvi skladayetsya z kardinala kamerlenga ta troh kardinaliv pomichnikiv odnogo kardinala yepiskopa odnogo kardinala presvitera i odnogo kardinala diyakona Kardinali pomichniki pereobirayutsya kozhni tri dni Kongregaciyi mayut zrobiti vidpovidni prigotuvannya shodo pohoroniv papi yaki tradicijno vidbuvayutsya v promizhku z chotiroh do shesti dniv dlya togo shob palomniki mogli poproshatisya z pomerlim papoyu Pislya smerti papi nastaye dev yatidennij period zhalobi lat novemdiales Takozh kongregaciyi vstanovlyuyut chas provedennya viboriv yaki mayut vidbuvatisya v promizhku mizh 15 ta 20 dnyami pislya smerti pontifika Vakantnist prestolu takozh mozhe stavati cherez zrechennya Papi Taki vipadki istoriyi vidomi ale voni ye duzhe ridkisnimi Tak do 2013 roku ostannim Papoyu yakij zriksya prestolu buv Grigorij XII v 1415 roci Ale 11 lyutogo 2013 roku Papa Benedikt XVI na chergovij konsistoriyi u Vatikani oficijno ogolosiv pro zrechennya prestolu za stanom zdorov ya Pochatok golosuvannya Chornij dim u Sikstinskij kaplici oznachaye sho ne bulo dvi tretiniBilij dim simvolizuye obrannya novogo papi Vranci dnya viznachenogo Kolegiyeyu kardinaliv vidbuvayetsya mesa Proeligendo Pontifice lat Dlya viboru Pontifika v Bazilici sv Petra Cya mesa tradicijno ocholyuyetsya kardinalom dekanom i suprovodzhuyetsya propoviddyu Piznishe vden kardinali ocholyuvani kardinalom dekanom zbirayutsya v i z gimnom Veni Creator Spiritus virushayut do Sikstinskoyi kapeli Pislya togo yak voni zajmayut svoyi miscya v kapeli kardinali viborci skladayut prisyagu takogo zmistu Nos omnes et singuli in hac electione Summi Pontificis versantes Cardinales electores promittimus vovemus et iuramus inviolate et ad unguem Nos esse fideliter et diligenter observaturos omnia quae continentur in Constitutione Apostolica Summi Pontificis Ioannis Pauli II quae a verbis Universi Dominici Gregis incipit data die xxii mensis Februarii anno MCMXCVI Item promittimus vovemus et iuramus quicumque nostrum Deo sic disponente Romanus Pontifex erit electus eum munus Petrinum Pastoris Ecclesiae universae fideliter exsecuturum esse atque spiritualia et temporalia iura libertatemque Sanctae Sedis integre ac strenue asserere atque tueri numquam esse destiturum Praecipue autem promittimus et iuramus Nos religiosissime et quoad cunctos sive clericos sive laicos secretum esse servaturos de iis omnibus quae ad electionem Romani Pontificis quomodolibet pertinent et de iis quae in loco electionis aguntur scrutinium directe vel indirecte respicientibus neque idem secretum quoquo modo violaturos sive perdurante novi Pontificis electione sive etiam post nisi expressa facultas ab eodem Pontifice tributa sit itemque nulli consensioni dissensioni aliique cuilibet intercessioni quibus auctoritates saeculares cuiuslibet ordinis et gradus vel quivis hominum coetus vel personae singulae voluerint sese Pontificis electioni immiscere auxilium vel favorem praestaturos Mi kardinali sho mayut pravo golosu i prisutni na viborah Verhovnogo Pontifika obicyayemo i klyanemosya kozhen okremo i vsi razom virno i doskiplivo vikonuvati pripisi apostolskoyi konstituciyi Verhovnogo Pontifika Ivana Pavla II Universi Dominici Gregis sho bula oprilyudnena 22 lyutogo 1996 Mi obicyayemo i klyanemosya sho toj hto bozhestvennim obrazom bude obranij Verhovnim Pontifikom virno prisvyatit sebe vikonannyumunus Petrinumobov yazkiv pastirya Vselenskoyi cerkvi i bude postijno utverdzhuvati ta zahishati duhovni i svitski prava i svobodi Svyatogo Prestolu Osoblivo mi klyanemosya doderzhuvatisya tayemnici pered vsima lyudmi yak miryanami tak i duhovnimi vidnosno vsogo sho torkayetsya viboriv Rimskogo Pontifika a takozh vidbuvayetsya pid chas ceremoniyi viboriv i sho yakimos chinom mozhe vplivati na rezultat golosuvannya Mi obicyayemo i klyanemosya niyakim chinom ne rozgoloshuvati ciyeyi tayemnici yak pid chas tak i pislya viboriv novogo Pontifika yaksho na ce ne bude vinyatkovogo dozvolu novogo Pontifika Mi obicyayemo i klyanemosya ne terpiti bud yakogo vtruchannya abo protidiyi viboram z boku miryan chi predstavnikiv yakihos ordeniv abo grup sho namagayutsya vtruchatisya u proces viboru Rimskogo Pontifika Kardinal dekan chitaye tekst prisyagi vgolos a viborniki pidhodyat do Yevangeliya yake roztashovane v centri kapeli zgidno z poryadkom starshinstva i pokladayuchi na nogo ruku vimovlyayut Sic me Deus adiuvet et haec sancta Dei Evangelia quae manu mea tango lat Nehaj dopomozhe meni Bog i ce svyate Bozhe Yevangeliye yakogo ya torkayus moyeyu rukoyu Pislya togo yak skladannya prisyagi zavershuyetsya Magistr papskih liturgijnih urochistostej pidhodyachi do dverej Sikstinskoyi kapeli i zachinyayuchi yih progoloshuye Extra omnes pribl Vsi get Zagalom kardinalam chitayutsya dvi propovidi Persha pered konklavom najchastishe za den a druga vzhe pered samim golosuvannyam Na konklavi 2005 roku pershu propovid progoloshuvav otec kapucin todishnij propovidnik A propovid bezposeredno pered golosuvannyam kardinal yakij ne mav prava golosu Pislya togo yak cerkovnosluzhitel viznachenij dlya propovidi pered golosuvannyam zakinchuye yiyi ta pislya zakinchennya molitov kardinal dekan pitaye prisutnih kardinaliv shodo zauvazhen ta pobazhan do proceduri Pislya rozv yazannya vsih organizacijnih pitan pochinayutsya sami vibori Kardinali sho zapiznilisya do pochatku viboriv mayut buti dopusheni Hvori kardinali takozh mayut pravo polishiti konklav i piznishe priyednatisya do nogo ale kardinal sho polishaye konklav z inshih anizh hvoroba prichin ne maye povertatis Kozhen kardinal viborshik mozhe mati dvoh abo u vipadku hvorobi troh pomichnikiv chi konklavistiv Do konklavu takozh dopuskayutsya sekretar Kolegiyi kardinaliv papskij oberceremonijmejster dva ceremonijmejsteri sluzhiteli ta cerkovnosluzhitel sho dopomagaye Dekanu Kolegiyi kardinaliv Dopuskayutsya svyashenniki spovidniki dvoye likariv ta viznachenij shtat sluzhiteliv dlya dopomogi ta vedennya gospodarstva Konklavisti ta inshi sluzhiteli takozh prisyagayut zberigati tayemnicyu papskih viboriv Yim ta kardinalam zaboronyayetsya bud yake spilkuvannya iz zovnishnim svitom Porushennya cogo pravila karayetsya vidluchennyam vid cerkvi latae sententiae Takozh zaboronyayetsya prisutnist zasobiv masovoyi informaciyi ta storonnih sposterigachiv Hid golosuvannya Kopiya viborchogo byuletenya starogo zrazka Pid chas pershogo dnya konklavu mozhe buti provedene odne golosuvannya Yaksho pid chas pershogo golosuvannya nihto ne obranij abo golosuvannya pershogo dnya konklavu ne provodilosya kozhnogo nastupnogo dnya maye provoditis po chotiri turi golosuvannya dva vranci i dva uvecheri Yaksho protyagom troh dniv golosuvannya nihto ne obranij proces maye buti prizupinenij na odin den dlya molitov ta zvernennya do Kolegiyi starshogo kardinala diyakona Pislya semi bezuspishnih turiv golosuvannya proces prizupinyayetsya znovu ale vzhe zi zvernennyam starshogo kardinala presvitera I yaksho navit pislya semi nastupnih turiv papa ne obranij proces prizupinyayetsya dlya zvernennya starshogo kardinala yepiskopa najchastishe dekana Kolegiyi Pislya nastupnih semi bezuspishnih turiv golosuvannya kardinali mozhut vibrati odin z nastupnih shlyahiv abo kardinali zmenshuyut kilkist kandidativ do dvoh sho nabrali bilshe golosiv pid chas poperednogo turu golosuvannya abo obrati papu absolyutnoyu bilshistyu golosiv Ale ni za yakih umov kardinali ne mozhut zmenshiti neobhidnu kilkist golosiv bilsh nizh do absolyutnoyi bilshosti Viborchij proces podilyayetsya na tri chastini pre scrutinium scrutinium ta post scrutinium Pid chas pershoyi chastini ceremonijmejstri gotuyut neobhidni dlya golosuvannya byuleteni z napisom Eligo in Summum Pontificem vid lat Obirayu u Verhovni Pervosvyashenniki ta rozdayut yih kozhnomu kardinalu ne menshe nizh po dvoye kozhnomu Yak tilki pochinayetsya sama procedura golosuvannya papskij ober ceremonijmejstr ceremonijmejsteri ta sekretar Kolegiyi kardinaliv polishayut primishennya yake zakrivaye molodshij kardinal diyakon Pislya chogo vin zhe vityagaye za zherebom dev yat imen kardinaliv troye skladayut rahunkovu komisiyu troye Infirmarii i troye revizoriv Voni obirayutsya na ves chas konklavu Koli vsi poperedni proceduri zakincheno pochinayetsya chastina pid nazvoyu scrutinium Pid chas neyi kardinali viborshiki u poryadku starshinstva pidhodyat do vivtarya de stoyat chleni rahunkovoyi komisiyi zi svoyimi byuletenyami Pered podacheyu svogo byuletenya kozhen kardinal vimovlyaye prisyagu Testor Christum Dominum qui me iudicaturus est me eum eligere quem secundum Deum iudico eligi debere lat Svidok Hristos Gospod yakij ye moyim suddeyu sho ya viddayu svij golos tomu hto pered Bogom vvazhayu maye buti obranim Yaksho kardinal viborshik znahoditsya v kapeli ale ne mozhe pidijti shob vkinuti svij byuleten to ostannij v pereliku chleniv rahunkovoyi komisiyi pidhodit do nogo i zabiraye byuleten Yaksho zh kardinal ne mozhe pokinuti svoyu kimnatu dlya uchasti u golosuvanni do nogo prihodyat Infirmarii z byuletenyami i urnoyu Pislya togo yak Infirmarii povertayutsya z byuletenyami kardinaliv sho progolosuvali kilkist cih byuleteniv pidrahovuyetsya dlya garantiyi sho vona zbigayetsya z kilkistyu nemichnih kardinaliv viborshikiv Prisyaga vimovlyayetsya kardinalami lishe pid chas pershogo turu golosuvannya Byuleteni ne pidpisuyutsya Do 1945 roku kardinali pidpisuvali svoyi byuleteni i zgortali ta zapechatuvali yih tak shob imeni ne bulo vidno Ale teper byuleteni prosto zgortayutsya udvoye Do 1621 roku ne isnuvalo specialnoyi prisyagi pered golosuvannyam i byuleteni vikoristovuvalis ne zavzhdi Chasto golosuvannya prohodilo usno Do 1621 roku isnuvala lishe prisyaga tayemnosti sho progoloshuvalasya pered zakrittyam dverej konklavu Papa Grigorij XV uviv dodatkovu prisyagu pered kozhnoyu rankovoyu ta kozhnoyu vechirnoyu sesiyami Takim chinom vin namagavsya sponukati kardinaliv ne golosuvati z lyub yaznosti a golosuvati za realistichnogo prohidnogo kandidata na prestol Zavdyaki reformam Grigoriya XV 1621 i 1622 rokiv bula stvorena chitka sistema papskih viboriv yaka v svoyij osnovi zbereglasya do sogodni Najsuttyevishoyu zminoyu v pravilah golosuvannya bulo skasuvannya vimogi pidpisannya kardinalami svoyih byuleteniv Ce pravilo bulo skasovano papoyu Piyem XII v 1945 roci Pislya togo yak vsi kardinali progolosuyut pershij chlen rahunkovoyi komisiyi peremishuye kontejner vityagaye ta rahuye byuleteni Yaksho kilkist podanih byuleteniv i kilkist kardinaliv sho golosuvali ne zbigayetsya vsi byuleteni ne chitayutsya i spalyuyutsya Yaksho zh niyakih problem z kilkistyu nemaye to golosi pidrahovuyutsya Pershij z chleniv rahunkovoyi palati rozgortaye byuleteni Kozhen chlen rahunkovoyi komisiyi zapisuye im ya kandidata sho v byuleteni a ostannij takozh progoloshuye ce im ya v golos Vsi golosi kardinaliv skladayutsya i revizori pereviryayut vsi spiski shob ne bulo pomilok Pislya ogoloshennya ostatochnih rezultativ byuleteni spalyuyutsya chlenom rahunkovoyi komisiyi za dopomogoyu sekretarya Kolegiyi ta ceremonijmejsteriv U vipadku koli v pershomu turi sesiyi kardinali ne mozhut obrati papu voni perehodyat do drugogo negajno i byuleteni spalyuyutsya lishe pislya drugogo turu U vipadku koli nihto ne obranij dim z pechi ide chornij ranishe do nogo dodavalasya mokra soloma a z 1958 roku specialni a same sumish perhloratu kaliyu antracenu i sirki yaksho zh novij rimskij yepiskop obranij to jde bilij dim dlya utvorennya yakogo dodayut bertoletovu sil laktozu i kanifol Teper dlya unemozhlivlennya neporozumin bilij dim takozh suprovodzhuyetsya zvukom dzvoniv Progoloshennya rezultativ Novij pontifik Francisk na benediktinskij lodzhiyi Soboru svyatogo Petra u den viboriv Pislya togo yak ostatochni rezultati uspishnogo golosuvannya progoloshuyutsya molodshij kardinal dekan viklikaye v primishennya dlya golosuvannya sekretarya Kolegiyi kardinaliv i papskogo oberceremonijmejstera A kardinal dekan pitaye u novoobranogo papi Acceptasne electionem de te canonice factam in Summum Pontificem Chi prijmayesh kanonichnij vibir tebe Verhovim Pervosvyashennikom Obranij vidpovidaye accepto abo non accepto ranishe takozh isnuvala tradiciya zgidno z yakoyu nad miscem kozhnogo kardinala buv pidvishenij specialnij baldahin i koli rezultati progoloshuvalis to vsi baldahini opuskalisya okrim baldahina kardinala sho buv obranij papoyu Ale cherez zbilshennya kilkosti kardinaliv cya tradiciya bula anulovana Ostannim kardinalom pro yakogo dostovirno vidomo sho vin vzhe nabrav dostatnyu kilkist golosiv i pri comu vidmovivsya buv Yaksho papoyu rimskim obranij ne yepiskop to kardinal dekan maye nadati jomu yepiskopske svyachennya abo yaksho obranij navit ne svyashennik vin maye otrimati vid dekana vsi stupeni svyashenstva po cherzi U vipadku koli kardinal dekan ne mozhe vikonuvati svoyi funkciyi za nogo ce robit subdekan Takozh novoobranij papa ogoloshuye svoye nove im ya pislya togo yak kardinal dekan pitaye u nogo Quo nomine vis vocari Yakim im yam hochesh shob tebe zvali Cya tradiciya vstanovilas v 533 roci koli Ioann II spravzhnye im ya yakogo bulo Merkurij virishiv sho vono ne pidhodit dlya rimskogo yepiskopa Ostatochno taka praktika sklalasya z H st Ostannim papoyu sho vikoristav svoye hresne im ya buv Marcell II Marchello Chervini Pislya cogo papskij oberceremonijmejster vigotovlyaye specialnij dokument z im yam novoobranogo papi Pislya oznachenih procedur papa virushaye do tak zv kimnati plachu lat camera lacrimatoria nevelikoyi kimnati chervonogo koloru bilya Sikstinskoyi kapeli de maye vibrati bilu ryasu z bilim pileolusom roshe ta mocettu z predstavlenih tam troh rozmiriv Takozh vin odyagaye chervonu rozshitu stolu i vihodit do kardinaliv v kapeli Tam vin prijmaye vid nih viyavi povagi Koli kardinali zakinchuyut vitati novoobranogo papu kardinal protodiyakon vihodit na centralnu lodzhiyu Baziliki sv Petra i progoloshuye Annuntio vobis gaudium magnum Habemus Papam Eminentissimum ac Reverendissimum Dominum Dominum im ya Sanctae Romanae Ecclesiae Cardinalem prizvishe qui sibi nomen imposuit tronne im ya Ya ogoloshuyu vam veliku radist Mi mayemo papu Visokopreosvyashennijshogo i najdostojnishogo pana pana im ya Kardinala Svyatoyi Rimskoyi cerkvi prizvishe yakij vzyav sobi im ya tronne im ya Yaksho zh papoyu yak ce ne raz buvalo ranishe obranij sam kardinal protodiyakon to za nogo ogoloshennya maye zrobiti nastupnij starshij kardinal diyakon Tezh same vidbuvayetsya u razi nemozhlivosti kardinalom protodiyakonom vikonuvati svoyi funkciyi Pislya ogoloshennya na lodzhiyu vihodit sam novoobranij papa i nadaye svoye pershe blagoslovinnya Urbi et Orbi Mistu i svitu Ranishe cherez deyakij chas pislya obrannya provodilasya papska koronaciya yaku teper zaminila intronizaciya abo inavguraciya Perelik konklavivXIII stolittya Konklav Trivalist Osoba sho bula obrana Papa Trivalist pontifikatu29 listopada 1268 1 veresnya 1271 2 roki 9 misyaciv 3 dni Teobaldo Viskonti O Cist Blazhennij Grigorij H 1 veresnya 1271 20 sichnya 127620 sichnya 1276 21 sichnya 1276 2 dni P yetro de Tarantaziya O P Svyatij Innokentij V 21 sichnya 1276 22 chervnya 12762 lipnya 1276 11 lipnya 1276 9 dniv Ottobono Fiyeski Adrian V 11 lipnya 1276 18 serpnya 127619 serpnya 1276 20 veresnya 1276 1 misyac 1 den Pedro Zhuliani Ioann XXI 20 veresnya 1276 20 travnya 127730 travnya 1277 25 listopada 1277 5 misyaciv 26 dniv Dzhovanni Gaetano Orsini O S B Mikolaj III 25 listopada 1277 22 serpnya 128022 veresnya 1280 22 lyutogo 1281 5 misyaciv Simon de Brion Martin IV 22 lyutogo 1281 28 bereznya 128529 bereznya 1285 2 kvitnya 1285 5 dniv Dzhakomo Savelli Gonorij IV 2 kvitnya 1285 3 kvitnya 12874 kvitnya 1287 22 lyutogo 1288 9 misyaciv 18 dniv Dzhirolamo Maseyi de Askoli O F M Mikolaj IV 22 lyutogo 1288 4 kvitnya 12925 kvitnya 1292 5 lipnya 1294 2 roki 3 misyaci P yetro del Murrone O S B Svyatij Celestin V 5 lipnya 1294 10 grudnya 129423 grudnya 1294 24 grudnya 1294 2 dni Benedetto Gaetani Bonifacij VIII 24 grudnya 1294 11 zhovtnya 1303XIV stolittya Konklav Trivalist Osoba sho bula obrana Papa Trivalist pontifikatu21 zhovtnya 1303 22 zhovtnya 1303 2 dni Nikkolo Bokkasini O P Blazhennij Benedikt XI 22 zhovtnya 1303 7 lipnya 1304Lipen 1304 5 chervnya 1305 11 misyaciv Bertran de Go Kliment V 5 chervnya 1305 20 kvitnya 13141 travnya 1314 7 veresnya 1316 2 roki 4 misyaci 6 dniv Zhak Dyuez Ioann XXII 7 veresnya 1316 4 grudnya 133413 grudnya 1334 22 grudnya 1334 9 dniv Zhak Furnye O Cist Benedikt XII 22 grudnya 1334 25 kvitnya 13425 travnya 1342 7 travnya 1342 3 dni P yer Rozhe de Bofor Kliment VI 7 travnya 1342 6 grudnya 135216 grudnya 1352 18 grudnya 1352 3 dni Etyenn Ober Innokentij VI 18 grudnya 1352 12 grudnya 136222 grudnya 1362 28 grudnya 1362 6 dniv Gijom de Grimoar O S B Svyatij Urban V 28 grudnya 1362 19 veresnya 137029 veresnya 1370 30 grudnya 1370 3 misyaci 1 den P yer Rozheriyi Grigorij XI 30 grudnya 1370 27 bereznya 13787 kvitnya 1378 8 kvitnya 1378 2 dni Bartolomeo Prinyano Urban VI 8 kvitnya 1378 15 zhovtnya 138925 zhovtnya 1389 2 listopada 1389 8 dniv P yetro Tomachelli Bonifacij IX 2 listopada 1389 1 zhovtnya 1404XV stolittya Konklav Trivalist Osoba sho bula obrana Papa Trivalist pontifikatu12 zhovtnya 1404 17 zhovtnya 1404 5 dniv Kozma de Miljorati Innokentij VII 17 zhovtnya 1404 6 listopada 140618 listopada 1406 30 listopada 1406 12 dniv Andzhelo Korrer Grigorij XII 30 listopada 1406 4 lipnya 14158 listopada 1417 11 listopada 1417 3 dni Odo Kolonna Martin V 11 listopada 1417 20 lyutogo 14312 bereznya 1431 3 bereznya 1431 2 dni Gabriyel Kondulmer O S A Yevgenij IV 3 bereznya 1431 23 lyutogo 14474 bereznya 1447 6 bereznya 1447 3 dni Tomazo Paretuchelli O P Mikolaj V 6 bereznya 1447 25 bereznya 14554 kvitnya 1455 8 kvitnya 1455 4 dni Alfonso de Borha Bordzha Kalikst III 8 kvitnya 1455 6 serpnya 145816 serpnya 1458 19 serpnya 1458 3 dni Enea Silvio de Pikkolomini Pij II 19 serpnya 1458 15 serpnya 146427 serpnya 1464 30 serpnya 1464 3 dni P yetro Barbo Pavlo II 30 serpnya 1464 26 lipnya 14716 serpnya 1471 9 serpnya 1471 3 dni Franchesko della Rovere O F M Sikst IV 9 serpnya 1471 12 serpnya 148426 serpnya 1484 29 serpnya 1484 3 dni Dzhovanni Battista Chibo Innokentij VIII 29 serpnya 1484 25 lipnya 14926 serpnya 1492 10 serpnya 1492 4 dni Rodrigo Bordzha Olesandr VI 10 serpnya 1492 18 serpnya 1503XVI stolittya Konklav Trivalist Osoba sho bula obrana Papa Trivalist pontifikatu16 serpnya 1503 16 veresnya 1503 1 misyac Franchesko Todeskini Pikkolomini Pij III 16 veresnya 1503 18 zhovtnya 150331 zhovtnya 1503 1 listopada 1503 2 dni Dzhuliano della Rovere O F M Yulij II 1 listopada 1503 20 lyutogo 15134 bereznya 1513 19 bereznya 1513 15 dniv Dzhovanni di Lorenco de Medichi Lev X 19 bereznya 1513 1 grudnya 152127 grudnya 1521 9 sichnya 1522 13 dniv Adriano Florizun Bojens Adrian VI 9 sichnya 1522 14 veresnya 15231 zhovtnya 1523 19 listopada 1523 1 misyac 18 dniv Dzhuliano di Dzhuliano de Medichi Kliment VII 19 listopada 1523 25 veresnya 153411 zhovtnya 1534 13 zhovtnya 1534 3 dni Alessandro Farneze Pavlo III 13 zhovtnya 1534 10 listopada 154925 listopada 1549 29 listopada 1549 5 dniv Dzhovanni Mariya Chokki del Monte Yulij III 29 listopada 1549 25 bereznya 15555 kvitnya 1555 7 kvitnya 1555 3 dni Marchelo Chervini Marcell II 7 kvitnya 1555 30 kvitnya 155515 travnya 1555 23 travnya 1555 8 dniv Dzhanp yetro Karafa Pavlo IV 23 travnya 1555 18 serpnya 15595 veresnya 1559 26 grudnya 1559 3 misyacya 21 den Dzhovannya Andzhelo Medichi Pij IV 26 grudnya 1559 9 grudnya 156520 grudnya 1565 7 sichnya 1566 18 dniv Mikele Gizliyeri O P Svyatij Pij V 7 sichnya 1566 1 travnya 157212 travnya 1572 13 travnya 1572 2 dni Ugo Bonkompanyi Grigorij XIII 13 travnya 1572 10 kvitnya 158521 kvitnya 1585 24 kvitnya 1585 3 dni Felichi Peretti O F M Conv Sikst V 24 kvitnya 1585 27 serpnya 15907 veresnya 1590 15 veresnya 1590 8 dniv Dzhovanni Battista Kastan ya Urban VII 15 veresnya 1590 27 veresnya 15908 zhovtnya 1590 5 grudnya 1590 1 misyac 27 dniv Nikolo Sfondrati Grigorij XIV 5 grudnya 1590 16 zhovtnya 159127 zhovtnya 1591 3 listopada 1591 6 dniv Dzhovanni Antonio Fakinetti Innokentij IX 3 listopada 1591 30 grudnya 159110 sichnya 1592 30 sichnya 1592 20 dniv Ippolito Aldobrandini Kliment VIII 30 sichnya 1592 5 bereznya 1605XVII stolittya Konklav Trivalist Osoba sho bula obrana Papa Trivalist pontifikatu14 bereznya 1605 1 kvitnya 1605 18 dniv Alessandro Ottaviano de Medichi Lev XI 1 kvitnya 1605 27 kvitnya 16058 travnya 1605 16 travnya 1605 8 dniv Kamilo Borgeze Pavlo V 16 travnya 1605 28 sichnya 16218 lyutogo 1621 9 lyutogo 1621 2 dni Alessandro Lyudovichi Grigorij XV 9 lyutogo 1621 8 lipnya 162319 lipnya 1623 6 serpnya 1623 18 dniv Mafeo Barberini Urban VIII 6 serpnya 1623 29 lipnya 16449 serpnya 1644 15 veresnya 1644 1 misyac 6 dniv Dzhovanni Battista Pamfili Innokentij X 15 veresnya 1644 7 sichnya 165518 sichnya 1655 7 kvitnya 1655 3 misyaci 20 dniv Fabio Kidzhi Oleksandr VII 7 kvitnya 1655 22 travnya 16672 chervnya 1667 20 chervnya 1667 18 dniv Dzhulio Rospiljozi Kliment IX 20 chervnya 1667 9 grudnya 166920 grudnya 1669 29 kvitnya 1670 4 misyaci 9 dniv Emilio Alt yeri Kliment X 29 kvitnya 1670 22 lipnya 16762 serpnya 1676 21 veresnya 1676 1 misyac 19 dniv Benedetto Odeskalki Blazhennij Innokentij XI 21 veresnya 1676 12 serpnya 168923 serpnya 1689 6 zhovtnya 1689 1 misyac 13 dniv P yetro Votti Ottoboni Oleksandr VIII 6 zhovtnya 1689 1 lyutogo 169112 lyutogo 1691 21 lipnya 1691 5 misyaciv 9 dniv Antonio Pin yatelli Innokentij XII 21 lipnya 1691 27 veresnya 17009 zhovtnya 1700 23 listopada 1700 1 misyac 14 dniv Dzhovanni Franchesko Albani Kliment XI 23 listopada 1700 19 bereznya 1721XVIII stolittya Konklav Trivalist Osoba sho bula obrana Papa Trivalist pontifikatu31 bereznya 1721 8 travnya 1721 1 misyac 8 dniv Mikelandzhelo dei Konti Innokentij XIII 8 travnya 1721 7 bereznya 172420 bereznya 1724 29 travnya 1724 2 misyaci 9 dniv P yetro Franchesko Orsini O P Benedikt XIII 29 travnya 1724 21 lyutogo 17305 bereznya 1730 7 kvitnya 1730 1 misyac 2 dni Lorenco Korsini Kliment XII 7 kvitnya 1730 6 lyutogo 174018 lyutogo 1740 17 serpnya 1740 5 misyaciv 31 den Prospero Lorenco Lambertini Benedikt XIV 17 serpnya 1740 3 travnya 175815 travnya 1758 6 lipnya 1758 1 misyac 22 dni Karlo Della Torre Reconikko Kliment XIII 6 lipnya 1758 2 lyutogo 176915 lyutogo 1769 19 travnya 1769 3 misyaci 4 dni Dzhovanni Vichenco Antonio Ganganelli O F M Conv Kliment XIV 19 travnya 1769 22 veresnya 17745 zhovtnya 1774 15 lyutogo 1775 4 misyaci 10 dniv Dzhovanni Andzhelo Braki Pij VI 15 lyutogo 1775 29 serpnya 17991 grudnya 1799 14 bereznya 1800 3 misyaci 14 dniv Luyidzhi Barnaba K yaramonti O S B Pij VII 14 bereznya 1800 20 serpnya 1823XIX stolittya Konklav Trivalist Osoba sho bula obrana Papa Trivalist pontifikatu2 veresnya 1823 28 veresnya 1823 26 dniv Annibale Sermatti della Dzhenga Lev XII 28 veresnya 1823 10 lyutogo 182924 lyutogo 1829 31 bereznya 1829 1 misyac 7 dniv Franchesko Severino Kastiljone Pij VIII 31 bereznya 1829 30 listopada 183014 grudnya 1830 2 lyutogo 1831 1 misyac 19 dniv Bartolomeo Alberto Kappellari O S B Cam Grigorij XVI 2 lyutogo 1831 1 chervnya 184614 chervnya 1846 16 chervnya 1846 3 dni Dzhovanni Mariya Mastayi Ferretti T O R Blazhennij Pij IX 16 chervnya 1846 7 lyutogo 187818 lyutogo 1878 20 lyutogo 1878 3 dni Dzhoakkino Vichenco Raffaele Luyidzhi Pechchi Lev XIII 20 lyutogo 1878 20 lipnya 1903XX stolittya Konklav Trivalist Osoba sho bula obrana Papa Trivalist pontifikatu31 lipnya 1903 4 serpnya 1903 5 dniv Dzhuzeppe Melkiore Sarto Svyatij Pij X 4 serpnya 1903 20 serpnya 191431 serpnya 1914 3 veresnya 1914 4 dni Dzhakomo dela K yeza Benedikt XV 3 veresnya 1914 22 sichnya 19222 lyutogo 1922 6 lyutogo 1922 4 dni Akille Ratti Pij XI 6 lyutogo 1922 10 lyutogo 19391 bereznya 1939 2 bereznya 1939 2 dni Eudzhenio Pachelli Pij XII 2 bereznya 1939 9 zhovtnya 195825 zhovtnya 1958 28 zhovtnya 1958 3 dni Andzhelo Dzhuzeppe Ronkalli T O R Svyatij Ioann XXIII 28 zhovtnya 1958 3 chervnya 196319 chervnya 1963 21 chervnya 1963 3 dni Dzhovanni Battista Montini Blazhennij Pavlo VI 21 chervnya 1963 6 serpnya 197825 serpnya 1978 26 serpnya 1978 2 dni Albino Luchani Ivan Pavlo I 26 serpnya 1978 28 veresnya 197814 zhovtnya 1978 16 zhovtnya 1978 3 dni Karol Yuzef Vojtila Svyatij Ivan Pavlo II 16 zhovtnya 1978 2 kvitnya 2005XXI stolittya Konklav Trivalist Osoba sho bula obrana Papa Trivalist pontifikatu18 kvitnya 2005 19 kvitnya 2005 2 dni Jozef Aloyiz Ratcinger Benedikt XVI 19 kvitnya 2005 28 lyutogo 201312 bereznya 2013 13 bereznya 2013 2 dni Horhe Mario Bergoljo S J Francisk 13 bereznya 2013 PrimitkiSv Kiprian Karfagenskij 4 list do Antonini Dekret papi Mikolaya II In nomine Domini pp 3 i 4 Cituyetsya za Vilyam Nyuburzkij Historia Rerum Anglicarum Istoriya Angliyi kniga III glava 3 Dektet papi Mikolaya II In nomine Domini p 6 34 Yaksho Apostolskij prestol staye vakantnim v period provedennya Vselenskogo Soboru abo Sinodu Yepiskopiv sho prohodyat u Rimi chi v yakomus inshomu misci vibori novogo papi mayut provoditis tilki i suto kardinalami sho vkazani v 33 ciyeyi konstituciyi a ne Soborom chi Sinodom Yepiskopiv U zv yazku z chim ya ogoloshuyu nedijsnimi i takimi sho ne mayut sili bud yaki diyi napravleni na zminu pravil ta norm shodo viboriv abo Kolegiyi kardinaliv viboshikiv Bilsh togo vidpovidno do kan 340 i 347 2 Kodeksu kanonichnogo prava ta kan 53 Kodeksu kanoniv Shidnih cerkov Sobor chi Sinod mayut but negajno pripineni ipso iure yak tilki staye vidomo pro vakantnist Apostolskogo prestolu Takozh bez zatrimki mayut buti pripineni vsi zasidannya kongregacij robochih sesij pidgotovka bud yakih ukaziv chi kanoniv i takozh neobhidno vidklasti obnaroduvannya vzhe skladenih dokumentiv Ni robota Soboru ni Sinodu ne mozhut buti prodovzheni navit yaksho voni rozglyadayut duzhe vazhlivi pitannya poki novoobranij papa ne virishit prodovzhiti abo rozpustiti Sobor chi sinod Papa Ivan Pavlo II apostolska konstituciya Universi Dominici Gregis 34 Apostolska konstituciya Universi Dominici Gregis 37 Apostolska konstituciya Universi Dominici Gregis 59 Apostolska konstituciya Universi Dominici Gregis 52 ta 53 Apostolska konstituciya Universi Dominici Gregis 39 ta 40 Vatikan rozkriv tehnologiyu zabarvlennya dimu yakij spovishaye pro pidsumki viboriv Papi originalu za 22 March 2013 Procitovano 14 bereznya 2013 Dzherela ta literaturaN S Rublova Konklav 18 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 5 Kon Kyu S 27 ISBN 978 966 00 0855 4 P L Yarockij Konklav 26 serpnya 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 2004 ISBN 966 749 200 1 Papa Ivan Pavlo II Apostolska konstituciya Universi Dominici Gregis 1996 lat 11 bereznya 2013 u Wayback Machine Papa Pij H Apostolska konstituciya Vacante Sede Apostolica 1904 Papa Pij XII Apostolska konstituciya Vacantis Apostolicae Sedis 1945 Papa Pij H Apostolska konstituciya Commissum nobis 1904 Papa Ivan Pavlo II Kodeks Kanonichnogo prava 1983 Frederick J Baumgartner Behind Locked Doors A History of the Papal Elections Palgrave Macmillan New York 2003 ISBN 0 312 29463 8PosilannyaKonklav Ukrayinska Religiyeznavcha Enciklopediya Konklav 9 listopada 2016 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini 1960 T 3 kn VI Literi Kom Le S 702 1000 ekz Konklav procedura izbraniya Papy Rimskogo Nemeckaya Volna ros 31 bereznya 2008 u Wayback Machine Naputstvovat chlenov Konklava budet cheshskij kardinal Asya Chekanova Cheshskoe radio 12 travnya 2005 u Wayback Machine ta V ochikuvanni bilogo dimu Klara Gudzik Den vid 16 kvitnya 2005 roku 3 travnya 2005 u Wayback Machine Papa Rimskij Benedikt XVI ide u vidstavku za vlasnim bazhannyam 17 lyutogo 2013 u Wayback Machine Cya stattya nalezhit do vibranih statej Ukrayinskoyi Vikipediyi