www.wikidata.uk-ua.nina.az

Словаки Слова ки словац Slováci західнослов янський народ який становить основне населення Словаччини меншість у США Чех

Словаки

Слова́ки (словац. Slováci) — західнослов'янський народ, який становить основне населення Словаччини, меншість у США, Чехії, Сербії (Воєводині), Угорщині та деяких інших країнах.

Мова

Цей розділ не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цей розділ, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (січень 2023)

Словацька мова, поряд з близькою їй чеською, належить до чесько-словацької мовної групи західнослов'янських мов. Офіційна мова Словаччини. Загальне число мовців близько 5,2 млн осіб (2013), з них в Словаччині — 4,34 млн осіб (2012). Засновником літературної словацької мови на основі середньо-словацького діалекту є просвітитель, депутат Угорського парламенту Людовит Штур. Писемність на базі латинської графіки.

Назва

Щодо походження етноніму «словаки» існує кілька теорій. Так історик Річард Марсіна та ін. вважають, що «з огляду на те, що словаки є одним з двох слов'янських народів (другий — словенці), які не створили власного етноніма, назва „Slavus“, що з'являється в латинських документах, починаючи з 13 століття, коли йдеться про територію Словаччини і корінний народ, що проживає в Словаччині, є притаманною саме словакам. Первісним етнонімом цієї спільноти був словен (Sloven), який найпізніше в 15 столітті трансформувався під іноземним впливом у словацький, але представниці цієї спільноти називалися і досі називаються словенками (Slovenka), мова завжди називала цю спільноту словацькою, а територію, яку вона населяє, словацькою».

В угорській мові «словацький» — це Tót (pl: tótok), екзонім. Спочатку він використовувався для позначення всіх слов'ян, включаючи словенців і хорватів, але з часом став позначати насамперед словаків. Багато топонімів в Угорщині, таких як Тотцентдьордь, Тотцентмартон і Тоткомлош, досі носять цю назву. Тот — поширене угорське прізвище[джерело?].

Словаків також історично називали по-різному: Slovyenyn, Slowyenyny, Sclavus, Sclavi, Slavus, Slavi, Winde, Wende або Wenden. Останні три терміни є варіаціями германського терміну Wends, який історично використовувався для позначення будь-яких слов'ян, що жили поблизу німецьких поселень[джерело?].

Історичні державні формування

Серед найважливіших утворень, частиною яких були словаки або їхні слов'янські предки, — Саамська держава, князівство Нітра, Велика Моравія, Польща, Угорське королівство (яке пізніше належало до Габсбурзької монархії або Австро-Угорської імперії), Чехословаччина, Словацька держава (1939—1945) і, з 1993 року, незалежна Словацька Республіка.

Території проживання

Цей розділ не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цей розділ, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (січень 2023)

Кількість словаків на світі:

Словаки в Україні

Цей розділ не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цей розділ, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (січень 2023)

В Україні (за переписом 1970 р.) жили 10 200 словаків, у тому ч. 9 600 — у Закарпатській області (6 900 у містах, 2 700 у селах), в Ужгородському, Перечинському, Великоберезнянському й Свалявському районах, здебільша в місті Ужгороді близько двох тисяч. Лише половина з них користується словацькою мовою, решта — українською або угорською. Тільки в одній школі міста вивчають словацьку мову (СШ № 20).

Див. також

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Словаки

Примітки

  1. Slovak Spectator: Перепис: Менше угорців, католики — і словаки, 5 травня 2012 [1]
  2. ↑ (2010 census)
  3. . Архів оригіналу за 23 грудня 2018. Процитовано 20 листопада 2014. 
  4. ↑ . Архів оригіналу за 31 жовтня 2008. Процитовано 8 червня 2008. 
  5. Hungarian census 2011
  6. [2]
  7. Marsina, Richard. Prvé storočia Slovákov v Uhorskom kráľovstve. Bratislava: Literárne informačné centrum. 
  8. ŠKVARNA, Dušan (1997). Lexikón slovenských dejín. Bratislava (словацька). Bratislava: SPN. с. 357. ISBN 80-08-02477-1. 

Джерела

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Slova ki slovac Slovaci zahidnoslov yanskij narod yakij stanovit osnovne naselennya Slovachchini menshist u SShA Chehiyi Serbiyi Voyevodini Ugorshini ta deyakih inshih krayinah SlovakiSlovaciAnton Bernolak Lyudovit Shtur Jedlik Anosh Ishtvan Jozef Pecval Pavol Orsag Milan Rastislav Shtefanik Gustav Gusak Aleksander DubchekKilkist 6 000 000Areal Slovachchina 4 352 775 1 SShA 810 000 2 Chehiya 200 000 3 Kanada 100 000 4 Velika Britaniya 90 000 4 Serbiya 52 750 Ugorshina 29 647 5 Irlandiya 10 801 6 Avstriya 25 000 4 Nimechchina 20 200 Ukrayina 6 397 2 Blizki do Zahidni slov yaniMova Slovacka movaReligiya Katolicizm Zmist 1 Mova 2 Nazva 3 Istorichni derzhavni formuvannya 4 Teritoriyi prozhivannya 4 1 Slovaki v Ukrayini 5 Div takozh 6 Primitki 7 DzherelaMova RedaguvatiCej rozdil ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cej rozdil dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno sichen 2023 Slovacka mova poryad z blizkoyu yij cheskoyu nalezhit do chesko slovackoyi movnoyi grupi zahidnoslov yanskih mov Oficijna mova Slovachchini Zagalne chislo movciv blizko 5 2 mln osib 2013 z nih v Slovachchini 4 34 mln osib 2012 Zasnovnikom literaturnoyi slovackoyi movi na osnovi seredno slovackogo dialektu ye prosvititel deputat Ugorskogo parlamentu Lyudovit Shtur Pisemnist na bazi latinskoyi grafiki Nazva RedaguvatiShodo pohodzhennya etnonimu slovaki isnuye kilka teorij Tak istorik Richard Marsina ta in vvazhayut sho z oglyadu na te sho slovaki ye odnim z dvoh slov yanskih narodiv drugij slovenci yaki ne stvorili vlasnogo etnonima nazva Slavus sho z yavlyayetsya v latinskih dokumentah pochinayuchi z 13 stolittya koli jdetsya pro teritoriyu Slovachchini i korinnij narod sho prozhivaye v Slovachchini ye pritamannoyu same slovakam Pervisnim etnonimom ciyeyi spilnoti buv sloven Sloven yakij najpiznishe v 15 stolitti transformuvavsya pid inozemnim vplivom u slovackij ale predstavnici ciyeyi spilnoti nazivalisya i dosi nazivayutsya slovenkami Slovenka mova zavzhdi nazivala cyu spilnotu slovackoyu a teritoriyu yaku vona naselyaye slovackoyu 7 V ugorskij movi slovackij ce Tot pl totok ekzonim Spochatku vin vikoristovuvavsya dlya poznachennya vsih slov yan vklyuchayuchi slovenciv i horvativ ale z chasom stav poznachati nasampered slovakiv Bagato toponimiv v Ugorshini takih yak Totcentdord Totcentmarton i Totkomlosh dosi nosyat cyu nazvu Tot poshirene ugorske prizvishe dzherelo Slovakiv takozh istorichno nazivali po riznomu Slovyenyn Slowyenyny Sclavus Sclavi Slavus Slavi Winde Wende abo Wenden Ostanni tri termini ye variaciyami germanskogo terminu Wends yakij istorichno vikoristovuvavsya dlya poznachennya bud yakih slov yan sho zhili poblizu nimeckih poselen dzherelo Istorichni derzhavni formuvannya RedaguvatiSered najvazhlivishih utvoren chastinoyu yakih buli slovaki abo yihni slov yanski predki Saamska derzhava knyazivstvo Nitra Velika Moraviya Polsha Ugorske korolivstvo yake piznishe nalezhalo do Gabsburzkoyi monarhiyi abo Avstro Ugorskoyi imperiyi Chehoslovachchina Slovacka derzhava 1939 1945 i z 1993 roku nezalezhna Slovacka Respublika 8 Teritoriyi prozhivannya RedaguvatiCej rozdil ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cej rozdil dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno sichen 2023 Kilkist slovakiv na sviti bl 6 0 mln u tomu chisli u Slovachchini 4 35 mln Ukrayina bl 7 tis 1992 bl 5 6 mln u tomu chisli u Slovachchini 4 5 mln Ukrayina bl 14 tis 1970 bl 5 mln Slovachchina 3 9 mln SShA bl 450 tis Chehiya bl 200 tis Ugorshina bl 100 tis Yugoslaviya bl 90 tis Kanada 40 tis Rumuniya 25 tis Polsha 20 tis Slovaki v Ukrayini Redaguvati Cej rozdil ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cej rozdil dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno sichen 2023 V Ukrayini za perepisom 1970 r zhili 10 200 slovakiv u tomu ch 9 600 u Zakarpatskij oblasti 6 900 u mistah 2 700 u selah v Uzhgorodskomu Perechinskomu Velikobereznyanskomu j Svalyavskomu rajonah zdebilsha v misti Uzhgorodi blizko dvoh tisyach Lishe polovina z nih koristuyetsya slovackoyu movoyu reshta ukrayinskoyu abo ugorskoyu Tilki v odnij shkoli mista vivchayut slovacku movu SSh 20 Div takozh RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu SlovakiEtnogenez slov yan Istoriya Slovachchini Sotaki Slovaki v Ukrayini Slovaki v SShA Slovaki u VoyevodiniPrimitki Redaguvati Slovak Spectator Perepis Menshe ugorciv katoliki i slovaki 5 travnya 2012 1 a b 2010 census Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 23 grudnya 2018 Procitovano 20 listopada 2014 a b v Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 31 zhovtnya 2008 Procitovano 8 chervnya 2008 Hungarian census 2011 2 Marsina Richard Prve storocia Slovakov v Uhorskom kraľovstve Bratislava Literarne informacne centrum SKVARNA Dusan 1997 Lexikon slovenskych dejin Bratislava slovacka Bratislava SPN s 357 ISBN 80 08 02477 1 Dzherela RedaguvatiEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Slovaki amp oldid 38264830