www.wikidata.uk-ua.nina.az

Угорці в Україні національна меншина що проживає на території України з X століття Розселення національних груп у Закарп

Угорці в Україні

Угорці в Україні — національна меншина, що проживає на території України з X століття.

Розселення національних груп у Закарпатті у 2001 р.:
Див. також: Угорці

Тривале сусідство угорців і українців призвело до мовно-культурного взаємовпливу.

У період мадяризації XIX — початку ХХ століть сильного угорського впливу зазнали мова, побут, фольклор та музика Закарпаття.

Більшість угорців сучасної України проживають компактно в Закарпатській області на території, що межує з Угорщиною.

Історія Редагувати

X—XVI століття Редагувати

Перші хвилі багатолюдного переселеня фіно-угорських племен на територію нинішньої Угорщини відбулися з початку Х століття.

Нинішню територію Закарпаття (частково її західно-південну частину), яке ще IV століття було заселене праукраїнцями (зокрема Білими хорватами) угорці почали заселяти з XVI ст.ст.

Оселення угорців на території України проходило також у пізніші періоди у результаті двох великих міграційних хвиль: в другій половині XIII століття (після татаро-монгольської навали) і в другій половині XVI століття (війни з турками-османами).

XVIII століття Редагувати

Протягом 1703—1711-х років край став центром антигабсбурзької визвольної боротьби під керівництвомвом угорського князя Ференца II Ракоці (див. Національно-визвольна війна угорського народу (1703—1711)).

У цій боротьбі активну участь брали й українці.

Визвольна війна 1703—1711-х років, татарський напад 1717 року та моровиця 1738—1742-х років призвели на середину XVIII століття до скорочення населення краю, в тому числі й угорського. Почалося нове заселення, переважно з навколишніх угорських областей.

Цей процес тривав до початку XIX століття, потім продовжився в його другій половині.

XX століття Редагувати

За переписом 1910 року угорці становили 30 % населення нинішнього Закарпаття.

Така офіційна частка угорців була пов'язана з політикою мадяризації, згідно з якою, етнічними угорцями вважалися також євреї, котрі розмовляли угорською мовою (про це свідчить перепис релігійних громад, де юдеїв за віросповіданням було 14,2 %, а за мовою — 0 %).

За переписом 1930 року угорці становили вже 16 % населення.

Зменшення статистичної частки угорців у населенні було пов'язано з приєднанням Закарпаття до складу Чехословаччини, яка припинила політику мадяризації.

Але головним чинником було урахування євреїв як окремої групи — у переписі 1930 року, проведеного в Чехословаччині. Ще однією причиною було повернення угорців на територію Угорщини.

Угорці, які залишилися в Закарпатті, об'єдналися в ряд політичних партій, з яких найбільшим впливом користувалася Угорська національна партія, що набирала на виборах у 1920—1930-х роках від 10 до 11 % голосів виборців.

Під час окупаційного панування Королівства Угорщини на Закарпатті, угорська політика була надзвичайно жорстокою щодо корінного українського населення та була спрямована на насильницьку асиміляцію українців.

З цією метою до середини XVIII ст. в краї було заборонено Православну Церкву, поетапно вводились обмеження на використання української мови і закриття українсько мовних шкіл, політичного переслідування зазнали всі національно свідомі українці.

До початку ХХ ст. на Закарпатті було закрито всі школи з українською мовою навчання.

Особливу жорстокість угорська влада Королівства Угорщини проявила стосовно українців Карпатської України (Закарпаття), в період поетапної новітньої мадярської окупації краю з осені 1938 по осінь 1944 рр.

За цей період політичних репресій, убивств, катувань до смерті, направлень до концтаборів смерті (з них близько 100 000 євреїв) та ув'язнення зазнали близько 250 000 українців та представників інших національностей.

На території УРСР (і, відповідно, СРСР) місцеві угорці опинилися після 1945 року.

Після возз'єднання Карпатської України (Закарпаття) з УРСР, за переписом 1959 року, угорці становили 13,6 % населення області.

Надалі їхня частка в населенні повільно зменшувалася в результаті зовнішньої міграції і зниження народжуваності.

Станом на 2017 рок на території Закарпатської області проживає до 95 000 угорців (що складає бл. 7,3 % населення краю).

Вікова структура, 2001 рік
Вік Чисельність
0-14 29.582 18,9 %
15-64 107.202 68,5 %
>65 19.782 12,6 %
Історична динаміка чисельності угорців в Україні
1959 1970 1979 1989 2001
Чисельність, тис 149,2 157,7 164,4 163,1 156,6
Частка, % 0,36 0,33 0,33 0,32 0,32

Особливості розселення Редагувати

Частка населення, що назвало рідною мовою угорську за переписом 2001 р.

За переписом 2001 року в Україні нараховувалося 156 600 угорців.

Кількість угорців, порівняно з переписом 1989 року зменшилася на 4 %, що пояснюється в першу чергу нижчим рівнем народжуваності і фертильності в угорців в порівнянні з українцями, і, відповідно, більш швидким наростанням природних втрат.

Асиміляція угорців в слов'янському середовищі традиційно була невеликою, хоча вона збільшилася останнім часом.

Так, майже 95 % угорців назвали рідною мовою угорську (149 431 чол.), 5 367 чол. — українську (3,4 %) і 1513 чол. — російську (1,6 %).

Абсолютна більшість угорців України — це жителі Закарпаття (151, 5 тис. з 156,6 тис.), де вони становлять понад 12 % населення.

Угорцями за переписом 2001 р. були 3/4 населення Берегівського району, 1/3 Ужгородського, 1/4 населення Виноградівського та 1/8 населення Мукачівського районів.

Угорська меншість характеризується значною стійкістю до асиміляції завдяки компактному розселенню в межах декількох районів, які межують з Угорщиною.

Розподіл угорців за містами Закарпатської області (перепис 2001 року)
назва міста населення кількість угорців % населення
Ужгород (Ungvár) 115 568 7 972 6,90
Берегове (Beregszász) 26 554 12 785 48,15
Мукачеве (Munkács) 81 637 6 975 8,54
Хуст (Huszt) 31 864 1 726 5,42
Розподіл угорців за районами Закарпатської області (перепис 2001 року)
назва району населення кількість угорців % населення
Берегівський район (Beregszászi járás) 54.052 41 163 76,15
Великоберезнянський район (Nagybereznai járás) 28.211 15 0,05
Виноградівський район (Nagyszőlősi járás) 117.957 30 874 26,17
Воловецький район (Volóci járás) 25.474 25 0,10
Іршавський район (Ilosvai járás) 100.905 114 0,11
Міжгірський район (Ökörmezői járás) 49.890 8 0,02
Мукачівський район (Munkácsi járás) 101.443 12 871 12,69
Перечинський район (Perecsenyi járás) 32.026 78 0,24
Рахівський район (Rahói járás) 90.945 2 929 3,22
Свалявський район (Szolyvai járás) 54.869 383 0,70
Тячівський район (Técsői járás) 171.850 4 991 2,90
Ужгородський район (Ungvári járás) 74.399 24 822 33,36
Хустський район (Huszti járás) 96.960 3 785 3,90
Рівень урбанізації серед угорців України за даними переписів населення:
Населення 1970 1989 2001
міського 53.818 34,1 % 62.912 38,6 % 56.611 36,2 %
сільського 103.913 65,9 % 100.199 61,4 % 99.955 63,8 %
всього 157.731 100,0 % 163.111 100,0 % 156.566 100,0 %
Динаміка частки угорців у районах Закарпаття, %
2001 1989 1959
Берегівський район 76,1 75,6 80,3
Берегове 48,1 50,8 55,6
Ужгородський район (з м.Чоп) 33,4 34,8 38,9
Виноградівський район 26,2 24,8 30,0
Мукачівський район 12,7 12,3 13,5
Мукачеве 8,5 8,5 14,9
Ужгород 6,9 7,9 12,2
Хуст 4,3 5,2
Хустський район 3,9 4,3 6,1
Тячівський район 2,9 3,7 3,8
Рахівський район 3,2 4,1 9,9
Свалявський район 0,7 0,8 1,1
Перечинський район 0,2 0,3 0,3
Іршавський район 0,1 0,3 0,3
Воловецький район <0,1 <0,1 <0,1
Міжгірський район <0,1 <0,1 <0,1
Великоберезнянський район <0,1 <0,1 <0,1
Закарпатська область 12,1 12,5 15,9

Чисельність угорців у інших регіонах України Редагувати

Решта 5 тисяч угорців нерівномірно розсіяні по різних регіонах України

Мова Редагувати

Найпоширеніша рідна мова у містах, селищах і селах Закарпатської області за переписом 2001 р.
Частка населення з рідною мовою угорською у міських, селищних та сільських радах Закарпатської області за переписом 2001 р.
Частка угорців, що назвали рідною угорську мову за переписом 2001 р.

Рідна мова угорців України за переписами, %

1970 1979 1989 2001
угорська 97,8 96,7 95,6 95,4
українська 1,2 1,9 2,6 3,4
російська 0,9 1,3 1,6 1,0
інша 0,1 0,1 0,2 0,2

Вільне володіння мовами серед угорців України (УРСР) за даними переписами населення, %:

рік угорська українська російська
1970 98,0 11,3 24,6
1979 98,0 11,5 36,9
1989 98,0 14,4 44,3
2001 97,5 49,1 31,7

Райони та міста компактного проживання угорців та угорськомовних за результатами перепису 2001 року.

Місто/Район Рідна мова угорська Угорці за національністю Угорськомовні
/ угорці
Берегівський район 80,2 % 76,1 % 1,05
м. Берегове 54,8 % 48,1 % 1,14
Ужгородський район 36,5 % 33,4 % 1,09
Виноградівський район 26,3 % 26,2 % 1,00
Мукачівський район 13,8 % 12,7 % 1,09
м. Мукачеве 9,6 % 8,5 % 1,13
м. Ужгород 7,0 % 6,9 % 1,02
м. Хуст 4,3 % 5,4 % 0,80
Хустський район 3,9 % 3,9 % 0,99
Тячівський район 2,8 % 2,9 % 0,95
Рахівський район 2,5 % 3,2 % 0,78
Свалявський район 0,5 % 0,7 % 0,71
Перечинський район 0,19 % 0,28 % 0,69
Іршавський район 0,9 % 0,13 % 0,74
Воловецький район 0,07 % 0,10 % 0,68
Великоберезнянський район 0,05 % 0,07 % 0,67
Міжгірський район 0,01 % 0,04 % 0,25
Закарпатська область 12,7 % 12,1 % 1,05

Рідні мови угорців у районах і містах Закарпатської області за результатами перепису 2001 року.

чисельність угорська українська російська інша
Берегове 12785 99,2 0,5 0,2 0,0
Хуст 1726 77,1 22,2 0,5 0,1
Мукачеве 6975 92,4 6,6 0,8 0,2
Ужгород 7972 87,7 9,5 2,4 0,3
Берегівський район 41163 99,8 0,1 0,0 0,0
Хустський район 3785 98,3 1,6 0,1 0,0
Іршавський район 114 73,7 25,4 0,9
Мукачівський район 12871 98,9 1,0 0,0 0,2
Великоберезнянський район 15 66,7 33,3
Виноградівський район 30874 97,9 2,0 0,1 0,0
Міжгірський район 8 25,0 75,0
Перечинський район 78 69,2 29,5 1,3
Рахівський район 2929 75,9 23,8 0,2 0,1
Свалявський район 383 53,8 45,4 0,3 0,5
Тячівський район 4991 93,8 6,7 0,2 0,3
Ужгородський район 24822 99,0 0,7 0,2 0,1
Воловецький район 25 68,0 28,0 4,0
Закарпатська область 151 516 97,1 2,6 0,2 0,1


Населені пункти Закарпатської області, у яких угорську мову назвали рідною понад 50 % населення.

Населений пункт Район % угорськомовних
с. Гетен БЕРЕГІВСЬКИЙ РАЙОН 98,6
с. Мала Добронь УЖГОРОДСЬКИЙ РАЙОН 98,5
с. Тисаагтелек УЖГОРОДСЬКИЙ РАЙОН 98,4
с. БАДАЛОВО БЕРЕГІВСЬКИЙ РАЙОН 98,2
с. ВАРИ БЕРЕГІВСЬКИЙ РАЙОН 98,1
с. ГАЛАБОР БЕРЕГІВСЬКИЙ РАЙОН 98,1
с. ПОПОВО БЕРЕГІВСЬКИЙ РАЙОН 98
с. ДЕРЦЕН МУКАЧІВСЬКИЙ РАЙОН 97,8
с. ВЕЛИКА ДОБРОНЬ УЖГОРОДСЬКИЙ РАЙОН 97,7
с. ОКЛІ ГЕДЬ ВИНОГРАДІВСЬКИЙ РАЙОН 97,7
с. ТИСОБИКЕНЬ ВИНОГРАДІВСЬКИЙ РАЙОН 97,7
с. ЧОМОНИН МУКАЧІВСЬКИЙ РАЙОН 97,7
с. ЕСЕНЬ УЖГОРОДСЬКИЙ РАЙОН 97,6
с. СЕРНЕ МУКАЧІВСЬКИЙ РАЙОН 97,5
с. ЧЕТФАЛВА БЕРЕГІВСЬКИЙ РАЙОН 97,4
с. ВЕЛИКА ПАЛАДЬ ВИНОГРАДІВСЬКИЙ РАЙОН 97,3
с. ФОРГОЛАНЬ ВИНОГРАДІВСЬКИЙ РАЙОН 97,2
с. МАЛЕ ПОПОВО БЕРЕГІВСЬКИЙ РАЙОН 97,1
с. ФОРНОШ МУКАЧІВСЬКИЙ РАЙОН 97
с. ОКЛІ ВИНОГРАДІВСЬКИЙ РАЙОН 96,7
с. ФЕРТЕШОЛМАШ ВИНОГРАДІВСЬКИЙ РАЙОН 96,7
с. РАФАЙНОВО БЕРЕГІВСЬКИЙ РАЙОН 96,4
с. БОТАР ВИНОГРАДІВСЬКИЙ РАЙОН 96,3
с. ДЮЛА ВИНОГРАДІВСЬКИЙ РАЙОН 96,1
с. КОСОНЬ БЕРЕГІВСЬКИЙ РАЙОН 96,1
с. ПИЙТЕРФОЛВО ВИНОГРАДІВСЬКИЙ РАЙОН 96,1
с. ГУТ БЕРЕГІВСЬКИЙ РАЙОН 95,8
с. ТИСААШВАНЬ УЖГОРОДСЬКИЙ РАЙОН 95,7
с. МАЛА БИЙГАНЬ БЕРЕГІВСЬКИЙ РАЙОН 95,6
с. ЧОРНИЙ ПОТІК ВИНОГРАДІВСЬКИЙ РАЙОН 95,3
с. ШОМ БЕРЕГІВСЬКИЙ РАЙОН 95,2
с. БОРЖАВА БЕРЕГІВСЬКИЙ РАЙОН 95,1
с. ОРОСІЄВО БЕРЕГІВСЬКИЙ РАЙОН 95,1
с. СОЛОВКА УЖГОРОДСЬКИЙ РАЙОН 94,8
с. ЗАПСОНЬ БЕРЕГІВСЬКИЙ РАЙОН 94,3
с. ГАТЬ БЕРЕГІВСЬКИЙ РАЙОН 94,2
с. ВЕРБОВЕЦЬ ВИНОГРАДІВСЬКИЙ РАЙОН 94,1
с. МАЛІ СЕЛМЕНЦІ УЖГОРОДСЬКИЙ РАЙОН 92,5
с. ТИСАУЙФАЛУ УЖГОРОДСЬКИЙ РАЙОН 92,1
с. ВЕЛИКІ ГЕЇВЦІ УЖГОРОДСЬКИЙ РАЙОН 91,5
с. ЯНОШІ БЕРЕГІВСЬКИЙ РАЙОН 91,5
с. МАЛІ ГЕЇВЦІ УЖГОРОДСЬКИЙ РАЙОН 91,2
с. БЕНЕ БЕРЕГІВСЬКИЙ РАЙОН 90,6
с. БАЛАЖЕР БЕРЕГІВСЬКИЙ РАЙОН 90,3
с. ШАЛАНКИ ВИНОГРАДІВСЬКИЙ РАЙОН 89,6
с. ГЕЧА БЕРЕГІВСЬКИЙ РАЙОН 88,6
с. ПАЛАДЬ-КОМАРІВЦІ УЖГОРОДСЬКИЙ РАЙОН 88,3
с. ГАЛОЧ УЖГОРОДСЬКИЙ РАЙОН 88
с. ЧОМА БЕРЕГІВСЬКИЙ РАЙОН 88
с. ВЕЛИКА БИЙГАНЬ БЕРЕГІВСЬКИЙ РАЙОН 87,5
с. ВЕЛИКІ БЕРЕГИ БЕРЕГІВСЬКИЙ РАЙОН 87,4
с. АСТЕЙ БЕРЕГІВСЬКИЙ РАЙОН 87,3
с. КІДЬОШ БЕРЕГІВСЬКИЙ РАЙОН 86,9
с. НЕВЕТЛЕНФОЛУ ВИНОГРАДІВСЬКИЙ РАЙОН 86,8
с. БАРКАСОВО МУКАЧІВСЬКИЙ РАЙОН 86,6
с. ДИЙДА БЕРЕГІВСЬКИЙ РАЙОН 83,4
с. КАРАЧИН ВИНОГРАДІВСЬКИЙ РАЙОН 83,3
с. ТИЙГЛАШ УЖГОРОДСЬКИЙ РАЙОН 82,9
с. МУЖІЄВО БЕРЕГІВСЬКИЙ РАЙОН 82,3
с. БЕРЕГУЙФАЛУ БЕРЕГІВСЬКИЙ РАЙОН 82,2
смт ВИЛОК ВИНОГРАДІВСЬКИЙ РАЙОН 81,5
с. РАТОВЦІ УЖГОРОДСЬКИЙ РАЙОН 80,7
с. МОЧОЛА БЕРЕГІВСЬКИЙ РАЙОН 80,2
с. БАТФА УЖГОРОДСЬКИЙ РАЙОН 79,7
с. ГОРОНГЛАБ БЕРЕГІВСЬКИЙ РАЙОН 79,1
с. СЮРТЕ УЖГОРОДСЬКИЙ РАЙОН 78,8
с. БАТРАДЬ БЕРЕГІВСЬКИЙ РАЙОН 77,2
с. ПЕРЕХРЕСТЯ ВИНОГРАДІВСЬКИЙ РАЙОН 74,2
с. ПАЛЛО УЖГОРОДСЬКИЙ РАЙОН 73
с. НОВЕ КЛИНОВЕ ВИНОГРАДІВСЬКИЙ РАЙОН 68,5
с. НОВЕ СЕЛО ВИНОГРАДІВСЬКИЙ РАЙОН 68,5
с. ЧЕПА ВИНОГРАДІВСЬКИЙ РАЙОН 66,9
с. МАТІЙОВО ВИНОГРАДІВСЬКИЙ РАЙОН 66,5
с. БОТФАЛВА УЖГОРОДСЬКИЙ РАЙОН 66
смт БАТЬОВО БЕРЕГІВСЬКИЙ РАЙОН 64,6
с. ЖНЯТИНО МУКАЧІВСЬКИЙ РАЙОН 63,4
с. СОЛОМОНОВО УЖГОРОДСЬКИЙ РАЙОН 59,9
с. ШИШЛІВЦІ УЖГОРОДСЬКИЙ РАЙОН 59,6
м. БЕРЕГОВЕ БЕРЕГОВЕ (міськрада) 55,9
с. ХОЛМЦІ УЖГОРОДСЬКИЙ РАЙОН 51,1
с. КОНЦОВО УЖГОРОДСЬКИЙ РАЙОН 50,2

Угорська мова визнана регіональною:

Освіта Редагувати

В Україні існує ціла система культурних і освітніх угорських закладів, видавництв, засобів масової інформації, громадських об´єднань.

У 4-х вузах області відкрито групи з угорською мовою викладання (Ужгородський національний університет, Мукачівський гуманітарно-педагогічний інститут, Ужгородське училище культури, Берегівське медичне училище).

При УжНУ діє Центр угорології.

В області діє Центр координації діяльності навчальних закладів національних меншин.

На чотирьох факультетах УжНУ, зокрема філологічному, математичному, фізичному та медичному випускники угорськомовних шкіл навчаються за цільовим направленням.

2005 р. на історичному факультеті УжНУ було відкрито кафедру історії Угорщини і європейської інтеґрації, 2008 р. створено гуманітарно-природничий факультет з угорською мовою навчання фахових дисциплін.

У м. Берегове з 1996 р. функціонує угорськомовний інститут, у якому навчається понад 1200 студентів.

Інститут готує вчителів із спеціальностей: дошкільне виховання, вчитель початкової школи, українська мова, угорська мова, географія, англійська мова, біологія, математика-інформатика, вчитель історії, аудит і кредит.

Освіта угорською мовою в Україні станом на 2008/2009 н.р.

Кількість закладів з навчанням угорською мовою Навчальний процес угорською мовою, учнів Вивчають угорську мову як предмет Вивчають факультативно або в гуртках Спільний відсоток до загальної кількості учнів (4 438 383) Відсоток угорців за Переписом-2001
66 16.407 1337 278 0,41 % 0,32 %

Культура Редагувати

У населених пунктах, де компактно проживають угорці, діє 87 бібліотек, у фондах яких 408,3 тис. прим. книг угорською мовою (при обласній централізованій науковій, Мукачівській міській та Виноградівській районній бібліотеках діють сектори літератури угорською мовою); 76 клубних закладів, 395 колективів художньої самодіяльності; професійний угорський драмтеатр ім. Д. Ійєша в Берегові.

В Україні зареєстровано 88 періодичних видань угорською мовою, з них у Закарпатській області 20 періодичних видань угорською мовою (разом з дубляжем).

На підтримку газети «Карпаті ігоз со» виділяються кошти з обласного бюджету (у 2006—2007 рр. виділено 175 тис. грн., 2008 р. передбачалося 100 тис. грн.).

Із місцевих бюджетів на підтримку газет «Унгварі відекі гірек» (дубляж), «Берегсаз», «Нодьсевлош відекі гірек» (дубляж), «Берегі гірлап» (дубляж) щороку виділяються кошти сумою близько 500 тис. грн.

У Закарпатській обласній державній телерадіокомпанії працює угорськомовна редакція. З 1 листопада 2005 р. на базі облдержтелерадіокомпанії започатковано новий канал «Тиса-1», на якому транслюються передачі, зокрема угорською мовою.

З 1 вересня 2006 р. телепередачі ведуться через супутникове мовлення.

У вересні 2014 року Закарпатським окружним адміністративним судом було припинено діяльність благодійного фонду «Приймальня незалежного депутата Європейського парламенту Ковача Бейли», організатором якого є Бейла Ковач, депутат угорського парламенту від партії «Йоббік», через діяльність фонду, яка була спрямована на втручання у внутрішні справи України та посягання на її територіальну цілісність.

Угорці у політичному житті Редагувати

Іштван Гайдош, міський голова Берегового, член ДСУУ

Угорська етнічна меншина є надзвичайно активною у політико-етнологічних процесах.

Українські угорці намагаються включитися у політичну боротьбу не лише на регіональному закарпатському рівні, а й на загальноукраїнському.

Угорці, у березні 1990 р., брали участь у виборах до республіканських та місцевих рад народних депутатів, що проходили на хвилі національного відродження.

За підсумками виборів, у Верховну Раду України не було обрано жодного угорця, в той же час, в обласну раду із 120 чоловік — обрали 14 угорців (11,6 %), з них 11 членів Товариства угорської культури Закарпаття (9,1 %).

Це був період становлення угорської національної меншини в суспільно-політичному житті, створювались угорські громадські організації, з'являлись нові національні лідери.

На парламентських виборах 1994 р. угорці обрали відомого політичного діяча, голову Демократичної спілки угорців України (ДСУУ) М. Товта народним депутатом України від Берегівського виборчого округу.

М. Товт був представником владних структур і на момент обрання займав посаду представника Президента у Берегівському районі.

М. Товт протягом 1994-1998 рр. представляв в українському парламенті угорську національну меншину.

В 1994 р. у Верховній Раді України створюється постійна комісія з питань прав людини, національних меншин, міжнаціональних відносин.

До складу комісії входять ряд підкомісій, у тому числі з питань національних меншин, етнічних груп і корінного населення, головою цієї підкомісії обрано М. Товта.

Він 5 березня 1996 р. разом з І. Попеску та іншими депутатами (разом 18 осіб) створив міжфракційне депутатське об'єднання національних меншин у Верховній Раді України.

Його метою було привернути увагу народних депутатів до відображення в проекті нової Конституції основних прав і свобод людини та колективних прав національних меншин.

Особливістю парламентських виборів 1998 р. було створення угорського національного виборчого округу.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 7 Закону України «Про вибори народних депутатів України» від 24 вересня 1997 року при утворенні виборчих округів мав братися до уваги чинник компактності проживання національних меншин.

Місцевості такого проживання не мали виходити за межі одного виборчого округу. (Ця норма була вилучена у жовтні 2001 р. при ухваленні нового Закону «Про вибори народних депутатів України») Саме тому, що кількість угорців у Закарпатті є найбільшою після українців, а місце проживання меншини — компактне, на парламентських виборах 1998 р. Центральною Виборчою комісією (ЦВК) був створений 72-й виборчий округ з центром у м. Берегові, більшість виборців у якому є угорці.

Головними претендентами серед угорців на отримання депутатського мандату стали М. Ковач, голова Товариства угорської культури Закарпаття (ТУКЗ) та М. Товт, народний депутат попереднього скликання від Берегівського виборчого округу.

За результатами голосування перемогу отримав М. Ковач, набравши 35 170 голосів виборців (29,27 %) [31, 143].

Отже, угорська національна меншина у Верховній Раді 3-го скликання була представлена одним угорцем.

За підсумками виборів у місцеві органи влади 1998 р., кількість угорців серед депутатів усіх рівнів рад Закарпатської області зросла в порівнянні з попередніми виборами, і склала — 13,3 %, у Берегівському районі — 75,6 %, у Виноградівському районі — 26,9 %.

В обласній раді із 60 делегатів — 6 були угорцями, а в райрадах 120 угорців із 320 членів.

49 із 130 голів рад населених пунктів Закарпатської області також було обрано угорців.

За результатами виборів у Берегівському виборчому окрузі 12,5 % виборців проголосували проти всіх партій, це був другий рекорд по Україні, адже більше голосів «проти всіх» в Україні було подано лише в Севастополі.

Такий результат можна пояснити недостатньою увагою з боку політичних партій до національної меншини, адже більшість партій орієнтувались на титульний етнос, в той час як боротьба за електорат національних меншин несе в собі ризик втрати більшої частини традиційних виборців.

Народним депутатом України від Берегівського виборчого округу, на виборах до Верховної Ради України в 2002 р. було обрано голову Демократичної спілки угорців України І. Ф. Гайдоша, який набрав 33,05 % голосів виборців.

Аналітики прогнозували перемогу в даному окрузі М. Ковачу, члену групи «Солідарність», прихильнику ідей регіоналізму та ініціатору створення угорської адміністративно-територіальної одиниці.

Проте, М. Ковач набрав лише 32,72 % голосів виборців.

Підрахунки голосів у даному окрузі відбувались найдовше, а голосування в ряді дільниць округу були визнані недійсними.

Зіграло свою роль у поразці М. М. Ковача балотування його майже двійника М. І. Ковача, який набрав 8,04 % голосів виборців.

І. Гайдош зайняв посаду Секретаря Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин та став Головою представників громадських організацій національних меншин України при Президентові України.

З 2002 р. по 2004 р. І. Гайдош представляв Соціал-демократичну партію України (об'єднану), в 2004 р. перейшов до Соціалістичної партії України, з 2005 р. очолив Демократичну партію угорців України.

Слід відмітити, що на президентських виборах 2004 р. угорська національна меншина активно підтримували кандидатуру В. Януковича.

Тому одна із останніх передвиборчих поїздок В. Януковича у 3-му турі виборів була здійснена ним саме в м. Берегів.

Партія угорців України

За результатами виборів в Закарпатську обласну раду, що відбулись 2006 року (яка збільшилася з 85 до 90 депутатів) із 115 обласних осередків політичних партій, які зареєстровані на Закарпатті, участь у виборах взяли 52.

Так, до обласної ради п'ятого скликання обрано представників від семи політичних сил: Блок «Наша Україна» — 30 чол. (23 % голосів виборців), БЮТ — 25 чол. (19,2 %), Партія регіонів — 15 чол. (11,5 %), Народний блок Литвина — 7 чол. (5,2 %), СПУ — 4 чол. (3,1 %).

Вперше в сучасній вітчизняній політичній практиці до облради потрапили представники «КМКС» — Партії угорців України, яка набрала 3,3 % голосів виборців (5 чол.), та Демократичної партії угорців України (ДПУУ) — 3,1 % (4 чол.)

Президентські вибори 2010 року Редагувати

Напередодні Президентських виборів 2010 року Демократична спілка угорців України та кандидат на пост Президента України Віктор Янукович уклали угоду про співпрацю між ДСУУ та кандидатом у Президенти України В. Януковичем, підписану 30 листопада 2009 р.

Вже після обрання президентом Януковича ДСУУ звернулась до Януковича з проханням:

дати відповідні доручення новоствореному керівництву Міносвіти України щодо перекладу тестів із незалежного оцінювання знань угорською мовою для випускників шкіл із мовою викладання національних меншин у 2010 р., а також відмінити відомчі нормативно-правові документи, які забороняють переклад зазначених тестів. Депутати одностайно підтримали це звернення, але з поправкою на те, що це звернення слід скерувати і на адресу нового міністра освіти пана Табачника.

Позачергові вибори до Верховної Ради 2014 Редагувати

Наприкінці вересня 2014 року перший заступник голови Закарпатської обласної ради та голова Товариства угорської культури Закарпаття Ласло Брензович заявив, що угорським населенням Закарпатської області готується позов проти України до Європейського суду щодо небажання Центральної виборчої комісії України змінити межі одномандатного виборчого округу № 73, аби угорці Закарпаття мали змогу обрати свого представника до Верховної Ради України, хоча Петро Порошенко обіцяв надати таке представництво як кандидат у президенти.

Угорський уряд назвав такі дії ЦВК порушенням прав закарпатських угорців.

Представництво у районних радах Закарпаття Редагувати

Що стосується районних рад Закарпатської області, то й тут угорці намагаються добитися своєї політичної репрезентації.

Так у Виноградівській районній раді, що налічує 90 депутатів, шестеро депутатів представляють Демократичну партію угорців України, одинадцятеро «КМКС — партію угорців України».

Разом угорські партії мають 17 мандатів (18,8 % мандатів від загального числа) у райраді.

Частка угорців поміж представників інших національностей району становить 30,9 %.

  • Берегівська районна рада: «КМКС-Партія угорців України» — 27, ДПУУ — 25, "Блок «Наша Укураїна» — 13, Партія регіонів — 13, БЮТ — 7, ПП «Відродження» — 5. Частка угорців поміж представників інших національностей району становить (76,1 %).
  • Ужгородська районна рада: БЮТ — 17, Блок «Наша Україна» — 14, «Народний Блок Литвина» — 10, ПУУ — 6, ДПУУ — 5, ПП «Відродження» — 3. Частка угорців поміж представників інших національностей району становить 24,8 %.
  • Перечинська районна рада: Блок «Наша Україна» — 11, БЮТ — 10, Партія регіонів — 6, УП «Християнський рух» — 6, СПУ — 5, УРП «Собор» — 3, НДП — 2, СелПУ — 2. Частка угорців поміж представників інших національностей району становить менше 1 %.
  • Великоберезнянська районна рада: Блок «Наша Україна» — 11, БЮТ — 10, СПУ — 5, Партія регіонів — 4, «Народний Блок Литвина» — 4, ПП «Відродження» — 3, ПНЕРУ — 3, ПЗУ — 2. Частка угорців поміж представників інших національностей району становить менше 1 %.
  • Воловецька районна рада: БЮТ — 18, Блок «Наша Україна» — 7, Партія регіонів — 4, «Народний Блок Литвина» — 3, Опозиційний блок «Не Так!» — 3, СПУ — 2, ПРП — 2, ХДПУ — 2. Частка угорців поміж представників інших національностей району становить менше 1 %.
  • Свалявська районна рада: БЮТ — 11, Блок «Наша Україна» — 8, СПУ — 8, Партія регіонів — 6, «Народний Блок Литвина» — 5, «Відродження» — 4. Частка угорців поміж представників інших національностей району становить 0,4 %.
  • Мукачівська районна рада: Блок «Наша Україна» — 41, БЮТ — 17, Партія регіонів — 9, СПУ — 4, ПУУ — 4, ПП «Відродження» — 3. Частка угорців поміж представників інших національностей району становить 12,9 %
  • Іршавська районна рада: Блок «Наша Україна» — 27, БЮТ — 17, ПП «Відродження» — 9, Партія регіонів — 7, СПУ — 6, «Народний Блок Литвина» — 5, ПП «Третя сила» — 4, УП «Християнський рух» — 3. Частка угорців поміж представників інших національностей району становить 0,1 %.
  • Міжгірська районна рада: Блок «Наша Україна» — 22, «Народний Блок Литвина» — 11, БЮТ — 9, СПУ — 9, Партія регіонів — 7, ЛПУ — 5, ГП «ПОРА» — 3, Український народний блок Костенка і Плюща — 3. Частка угорців поміж представників інших національностей району становить менше 1 %.
  • Тячівська районна рада: Блок «Наша Україна» — 24, Партія регіонів — 13, БЮТ — 12, «Блок Цірика: За майбутнє Тячівщини» — 6, СПУ — 5, ПП «Відродження» — 4, «Єдина Україна» — 4, «Народний Блок Литвина» — 3, Опозиційний блок «Не Так!» — 3. Частка угорців поміж представників інших національностей району становить 5 %.
  • Хустська районна рада: Блок «Наша Україна» — 19, Партія регіонів — 18, БЮТ — 14, «Народний Блок Литвина» — 11, СПУ — 8, ГП «ПОРА» — 4, ПРП — 4. Частка угорців поміж представників інших національностей району становить 3,8 %.
  • Рахівська районна рада: Блок «Наша Україна» — 28, БЮТ — 15, Партія регіонів — 7, «Народний Блок Литвина» — 4, СПУ — 3, ПРП — 3, ПНЕРУ — 3. Частка угорців поміж представників інших національностей району становить 2,9 %.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. KlimoTheca :: Könyvtár. Kt.lib.pte.hu. Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 26 червня 2012. 
  2. ↑ Molnár József — Molnár D. István: Kárpátalja népessége és magyarsága a népszámlálási és népmozgalmi adatok tükrében (II. Rákóczi Ferenc Kárpátaljai Magyar Főiskola, Matematika és Természettudományi Tanszék, Beregszász, 2005)
  3. у складі Хустського району
  4. Національний склад регіонів України за переписом 2001 р.
  5. Перепис населення 2001 року. Розподіл населення за національністю та рідною мовою.
  6. ↑ . Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 3 травня 2013. 
  7. Архів оригіналу за 29 жовтня 2020. Процитовано 30 серпня 2013. 
  8. ↑ Итоги Всесоюзной переписи населения 1970 года. Том IV — М., Статистика, 1973
  9. Архів оригіналу за 9 травня 2022. Процитовано 30 серпня 2013. 
  10. Перепис 2001 року. Розподіл населення окремих національностей за іншими мовами, крім рідної, якими володіють
  11. ↑ . Архів оригіналу за 6 жовтня 2013. Процитовано 20 березня 2013. 
  12. Угорська національна меншина в державотворчому процесі України за роки незалежності (1991—2006 рр.)
  13. Повний текст рішення щодо надання статусу регіональної угорській мові в Берегові // Сайт Мукачево.net
  14. Угорська отримала статус регіональної у місті на Закарпатті // Сайт www.day.kiev.ua, 7.09.2012
  15. Угорська мова стала регіональною на Берегівщині
  16. Угорська мова стала регіональною вже у другому районі Закарпаття
  17. ↑ http://forumn.kiev.ua/2009-03-82/82-10.html
  18. . Архів оригіналу за 19 серпня 2011. Процитовано 21 червня 2013. 
  19. На Закарпатті через посягання на цілісність України закрили фонд угорського «Йоббіка». УНІАН. 01.10.2014.
  20. Токар П. Національний рух на Закарпатті: 1988—1993 рр.: Соціолого-політологічний аналіз. — Ужгород, 2002. — 47 с.
  21. Закон України «Про вибори народних депутатів України»: Науково-практичний коментар / В. В. Алсуф'єв; Інститут генеральної прокуратури України. — К.: Український інформаційно-правничий центр, 2002. — c. 332—324.
  22. 33. Закарпаття — багатонаціональний край // Поточний архів управління у справах національностей та міграції Закарпатської ОДА. — Ужгород, 2003. — c. 4
  23. Керівні органи районної ради сформовано // Вісті Свалявщини. — 2006. — 20 травня.
  24. http://www.beregovo.uz.ua/ua/index.php?option=com_content&view=article&id=215:2010-03-20-13-06-00&catid=12:2009-05-09-22-50-19&Itemid=12[недоступне посилання з липня 2019]
  25. ЗМІ: Угорці Закарпаття позиваються проти України до Євросуду. Тиждень.ua. 28.09.2014.

Джерела та література Редагувати

Література Редагувати

  • Закарпатські угорці і німці: інтернування та депортаційні процеси. 1944—1955 рр. : архів. док. і матеріали / Закарпат. обл. держ. адмін., Закарпат. обл. рада, Держ. архів Закарпат. обл., Архів упр. СБ України в Закарпат. обл., Архів упр. МВС України в Закарпат. обл. ; [упоряд. О. М. Корсун ; редкол.: І. І. Качур (голова) та ін.]. — Ужгород: Карпати, 2012. — 780 с. : іл. — Бібліогр.: с. 721—728. — ISBN 978-966-671-347-9

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Ugorci v Ukrayini nacionalna menshina sho prozhivaye na teritoriyi Ukrayini z X stolittya Rozselennya nacionalnih grup u Zakarpatti u 2001 r ukrayinci ugorci rumuniDiv takozh Ugorci Trivale susidstvo ugorciv i ukrayinciv prizvelo do movno kulturnogo vzayemovplivu U period madyarizaciyi XIX pochatku HH stolit silnogo ugorskogo vplivu zaznali mova pobut folklor ta muzika Zakarpattya Bilshist ugorciv suchasnoyi Ukrayini prozhivayut kompaktno v Zakarpatskij oblasti na teritoriyi sho mezhuye z Ugorshinoyu Zmist 1 Istoriya 1 1 X XVI stolittya 1 2 XVIII stolittya 1 3 XX stolittya 2 Osoblivosti rozselennya 3 Chiselnist ugorciv u inshih regionah Ukrayini 4 Mova 5 Osvita 6 Kultura 7 Ugorci u politichnomu zhitti 7 1 Prezidentski vibori 2010 roku 7 2 Pozachergovi vibori do Verhovnoyi Radi 2014 8 Predstavnictvo u rajonnih radah Zakarpattya 9 Div takozh 10 Primitki 11 Dzherela ta literatura 11 1 Literatura 11 2 PosilannyaIstoriya RedaguvatiX XVI stolittya Redaguvati Pershi hvili bagatolyudnogo pereselenya fino ugorskih plemen na teritoriyu ninishnoyi Ugorshini vidbulisya z pochatku H stolittya Ninishnyu teritoriyu Zakarpattya chastkovo yiyi zahidno pivdennu chastinu yake she IV stolittya bulo zaselene praukrayincyami zokrema Bilimi horvatami ugorci pochali zaselyati z XVI st st Oselennya ugorciv na teritoriyi Ukrayini prohodilo takozh u piznishi periodi u rezultati dvoh velikih migracijnih hvil v drugij polovini XIII stolittya pislya tataro mongolskoyi navali i v drugij polovini XVI stolittya vijni z turkami osmanami XVIII stolittya Redaguvati Protyagom 1703 1711 h rokiv kraj stav centrom antigabsburzkoyi vizvolnoyi borotbi pid kerivnictvomvom ugorskogo knyazya Ferenca II Rakoci div Nacionalno vizvolna vijna ugorskogo narodu 1703 1711 U cij borotbi aktivnu uchast brali j ukrayinci Vizvolna vijna 1703 1711 h rokiv tatarskij napad 1717 roku ta morovicya 1738 1742 h rokiv prizveli na seredinu XVIII stolittya do skorochennya naselennya krayu v tomu chisli j ugorskogo Pochalosya nove zaselennya perevazhno z navkolishnih ugorskih oblastej Cej proces trivav do pochatku XIX stolittya potim prodovzhivsya v jogo drugij polovini XX stolittya Redaguvati Za perepisom 1910 roku ugorci stanovili 30 naselennya ninishnogo Zakarpattya Taka oficijna chastka ugorciv bula pov yazana z politikoyu madyarizaciyi zgidno z yakoyu etnichnimi ugorcyami vvazhalisya takozh yevreyi kotri rozmovlyali ugorskoyu movoyu pro ce svidchit perepis religijnih gromad de yudeyiv za virospovidannyam bulo 14 2 a za movoyu 0 1 Za perepisom 1930 roku ugorci stanovili vzhe 16 naselennya Zmenshennya statistichnoyi chastki ugorciv u naselenni bulo pov yazano z priyednannyam Zakarpattya do skladu Chehoslovachchini yaka pripinila politiku madyarizaciyi Ale golovnim chinnikom bulo urahuvannya yevreyiv yak okremoyi grupi u perepisi 1930 roku provedenogo v Chehoslovachchini She odniyeyu prichinoyu bulo povernennya ugorciv na teritoriyu Ugorshini Ugorci yaki zalishilisya v Zakarpatti ob yednalisya v ryad politichnih partij z yakih najbilshim vplivom koristuvalasya Ugorska nacionalna partiya sho nabirala na viborah u 1920 1930 h rokah vid 10 do 11 golosiv viborciv Pid chas okupacijnogo panuvannya Korolivstva Ugorshini na Zakarpatti ugorska politika bula nadzvichajno zhorstokoyu shodo korinnogo ukrayinskogo naselennya ta bula spryamovana na nasilnicku asimilyaciyu ukrayinciv Z ciyeyu metoyu do seredini XVIII st v krayi bulo zaboroneno Pravoslavnu Cerkvu poetapno vvodilis obmezhennya na vikoristannya ukrayinskoyi movi i zakrittya ukrayinsko movnih shkil politichnogo peresliduvannya zaznali vsi nacionalno svidomi ukrayinci Do pochatku HH st na Zakarpatti bulo zakrito vsi shkoli z ukrayinskoyu movoyu navchannya Osoblivu zhorstokist ugorska vlada Korolivstva Ugorshini proyavila stosovno ukrayinciv Karpatskoyi Ukrayini Zakarpattya v period poetapnoyi novitnoyi madyarskoyi okupaciyi krayu z oseni 1938 po osin 1944 rr Za cej period politichnih represij ubivstv katuvan do smerti napravlen do konctaboriv smerti z nih blizko 100 000 yevreyiv ta uv yaznennya zaznali blizko 250 000 ukrayinciv ta predstavnikiv inshih nacionalnostej Na teritoriyi URSR i vidpovidno SRSR miscevi ugorci opinilisya pislya 1945 roku Pislya vozz yednannya Karpatskoyi Ukrayini Zakarpattya z URSR za perepisom 1959 roku ugorci stanovili 13 6 naselennya oblasti Nadali yihnya chastka v naselenni povilno zmenshuvalasya v rezultati zovnishnoyi migraciyi i znizhennya narodzhuvanosti Stanom na 2017 rok na teritoriyi Zakarpatskoyi oblasti prozhivaye do 95 000 ugorciv sho skladaye bl 7 3 naselennya krayu Vikova struktura 2001 rikVik Chiselnist0 14 29 582 18 9 15 64 107 202 68 5 gt 65 19 782 12 6 Istorichna dinamika chiselnosti ugorciv v Ukrayini 1959 1970 1979 1989 2001Chiselnist tis 149 2 157 7 164 4 163 1 156 6Chastka 0 36 0 33 0 33 0 32 0 32Osoblivosti rozselennya Redaguvati nbsp Chastka naselennya sho nazvalo ridnoyu movoyu ugorsku za perepisom 2001 r Za perepisom 2001 roku v Ukrayini narahovuvalosya 156 600 ugorciv Kilkist ugorciv porivnyano z perepisom 1989 roku zmenshilasya na 4 sho poyasnyuyetsya v pershu chergu nizhchim rivnem narodzhuvanosti i fertilnosti v ugorciv v porivnyanni z ukrayincyami i vidpovidno bilsh shvidkim narostannyam prirodnih vtrat Asimilyaciya ugorciv v slov yanskomu seredovishi tradicijno bula nevelikoyu hocha vona zbilshilasya ostannim chasom Tak majzhe 95 ugorciv nazvali ridnoyu movoyu ugorsku 149 431 chol 5 367 chol ukrayinsku 3 4 i 1513 chol rosijsku 1 6 Absolyutna bilshist ugorciv Ukrayini ce zhiteli Zakarpattya 151 5 tis z 156 6 tis de voni stanovlyat ponad 12 naselennya Ugorcyami za perepisom 2001 r buli 3 4 naselennya Beregivskogo rajonu 1 3 Uzhgorodskogo 1 4 naselennya Vinogradivskogo ta 1 8 naselennya Mukachivskogo rajoniv Ugorska menshist harakterizuyetsya znachnoyu stijkistyu do asimilyaciyi zavdyaki kompaktnomu rozselennyu v mezhah dekilkoh rajoniv yaki mezhuyut z Ugorshinoyu Rozpodil ugorciv za mistami Zakarpatskoyi oblasti perepis 2001 roku 2 nazva mista naselennya kilkist ugorciv naselennyaUzhgorod Ungvar 115 568 7 972 6 90Beregove Beregszasz 26 554 12 785 48 15Mukacheve Munkacs 81 637 6 975 8 54Hust Huszt 31 864 1 726 5 42Rozpodil ugorciv za rajonami Zakarpatskoyi oblasti perepis 2001 roku 2 nazva rajonu naselennya kilkist ugorciv naselennyaBeregivskij rajon Beregszaszi jaras 54 052 41 163 76 15Velikobereznyanskij rajon Nagybereznai jaras 28 211 15 0 05Vinogradivskij rajon Nagyszolosi jaras 117 957 30 874 26 17Voloveckij rajon Voloci jaras 25 474 25 0 10Irshavskij rajon Ilosvai jaras 100 905 114 0 11Mizhgirskij rajon Okormezoi jaras 49 890 8 0 02Mukachivskij rajon Munkacsi jaras 101 443 12 871 12 69Perechinskij rajon Perecsenyi jaras 32 026 78 0 24Rahivskij rajon Rahoi jaras 90 945 2 929 3 22Svalyavskij rajon Szolyvai jaras 54 869 383 0 70Tyachivskij rajon Tecsoi jaras 171 850 4 991 2 90Uzhgorodskij rajon Ungvari jaras 74 399 24 822 33 36Hustskij rajon Huszti jaras 96 960 3 785 3 90Riven urbanizaciyi sered ugorciv Ukrayini za danimi perepisiv naselennya Naselennya 1970 1989 2001miskogo 53 818 34 1 62 912 38 6 56 611 36 2 silskogo 103 913 65 9 100 199 61 4 99 955 63 8 vsogo 157 731 100 0 163 111 100 0 156 566 100 0 Dinamika chastki ugorciv u rajonah Zakarpattya 2001 1989 1959Beregivskij rajon 76 1 75 6 80 3Beregove 48 1 50 8 55 6Uzhgorodskij rajon z m Chop 33 4 34 8 38 9Vinogradivskij rajon 26 2 24 8 30 0Mukachivskij rajon 12 7 12 3 13 5Mukacheve 8 5 8 5 14 9Uzhgorod 6 9 7 9 12 2Hust 4 3 5 2 3 Hustskij rajon 3 9 4 3 6 1Tyachivskij rajon 2 9 3 7 3 8Rahivskij rajon 3 2 4 1 9 9Svalyavskij rajon 0 7 0 8 1 1Perechinskij rajon 0 2 0 3 0 3Irshavskij rajon 0 1 0 3 0 3Voloveckij rajon lt 0 1 lt 0 1 lt 0 1Mizhgirskij rajon lt 0 1 lt 0 1 lt 0 1Velikobereznyanskij rajon lt 0 1 lt 0 1 lt 0 1Zakarpatska oblast 12 1 12 5 15 9Chiselnist ugorciv u inshih regionah Ukrayini RedaguvatiReshta 5 tisyach ugorciv nerivnomirno rozsiyani po riznih regionah Ukrayini Dnipropetrovska oblast 593 Harkivska oblast 453 Donecka oblast 421 Lvivska oblast 384 Poltavska oblast 349 Kirovogradska oblast 265 Kiyiv 257 Luganska oblast 246 Zaporizka oblast 218 Hersonska oblast 212 Krim 186 Odeska oblast 175 Cherkaska oblast 164 Kiyivska oblast 139 Ivano Frankivska oblast 124 Mikolayivska oblast 120 Zhitomirska oblast 94 Sumska oblast 93 Hmelnicka oblast 91 Ternopilska oblast 85 Chernivecka oblast 80 Vinnicka oblast 77 Volinska oblast 71 Rivnenska oblast 68 Chernigivska oblast 61 Sevastopol 24 4 Mova RedaguvatiDokladnishe Ugorska mova v Ukrayini nbsp Najposhirenisha ridna mova u mistah selishah i selah Zakarpatskoyi oblasti za perepisom 2001 r nbsp Chastka naselennya z ridnoyu movoyu ugorskoyu u miskih selishnih ta silskih radah Zakarpatskoyi oblasti za perepisom 2001 r nbsp Chastka ugorciv sho nazvali ridnoyu ugorsku movu za perepisom 2001 r Ridna mova ugorciv Ukrayini za perepisami 5 6 7 8 1970 1979 1989 2001ugorska 97 8 96 7 95 6 95 4ukrayinska 1 2 1 9 2 6 3 4rosijska 0 9 1 3 1 6 1 0insha 0 1 0 1 0 2 0 2Vilne volodinnya movami sered ugorciv Ukrayini URSR za danimi perepisami naselennya rik ugorska ukrayinska rosijska1970 8 98 0 11 3 24 61979 6 98 0 11 5 36 91989 9 98 0 14 4 44 32001 10 97 5 49 1 31 7Rajoni ta mista kompaktnogo prozhivannya ugorciv ta ugorskomovnih za rezultatami perepisu 2001 roku 11 12 Misto Rajon Ridna mova ugorska Ugorci za nacionalnistyu Ugorskomovni ugorciBeregivskij rajon 80 2 76 1 1 05m Beregove 54 8 48 1 1 14Uzhgorodskij rajon 36 5 33 4 1 09Vinogradivskij rajon 26 3 26 2 1 00Mukachivskij rajon 13 8 12 7 1 09m Mukacheve 9 6 8 5 1 13m Uzhgorod 7 0 6 9 1 02m Hust 4 3 5 4 0 80Hustskij rajon 3 9 3 9 0 99Tyachivskij rajon 2 8 2 9 0 95Rahivskij rajon 2 5 3 2 0 78Svalyavskij rajon 0 5 0 7 0 71Perechinskij rajon 0 19 0 28 0 69Irshavskij rajon 0 9 0 13 0 74Voloveckij rajon 0 07 0 10 0 68Velikobereznyanskij rajon 0 05 0 07 0 67Mizhgirskij rajon 0 01 0 04 0 25Zakarpatska oblast 12 7 12 1 1 05 Ridni movi ugorciv u rajonah i mistah Zakarpatskoyi oblasti za rezultatami perepisu 2001 roku 2 chiselnist ugorska ukrayinska rosijska inshaBeregove 12785 99 2 0 5 0 2 0 0Hust 1726 77 1 22 2 0 5 0 1Mukacheve 6975 92 4 6 6 0 8 0 2Uzhgorod 7972 87 7 9 5 2 4 0 3Beregivskij rajon 41163 99 8 0 1 0 0 0 0Hustskij rajon 3785 98 3 1 6 0 1 0 0Irshavskij rajon 114 73 7 25 4 0 9Mukachivskij rajon 12871 98 9 1 0 0 0 0 2Velikobereznyanskij rajon 15 66 7 33 3Vinogradivskij rajon 30874 97 9 2 0 0 1 0 0Mizhgirskij rajon 8 25 0 75 0Perechinskij rajon 78 69 2 29 5 1 3Rahivskij rajon 2929 75 9 23 8 0 2 0 1Svalyavskij rajon 383 53 8 45 4 0 3 0 5Tyachivskij rajon 4991 93 8 6 7 0 2 0 3Uzhgorodskij rajon 24822 99 0 0 7 0 2 0 1Voloveckij rajon 25 68 0 28 0 4 0Zakarpatska oblast 151 516 97 1 2 6 0 2 0 1Naseleni punkti Zakarpatskoyi oblasti u yakih ugorsku movu nazvali ridnoyu ponad 50 naselennya 11 Naselenij punkt Rajon ugorskomovnihs Geten BEREGIVSKIJ RAJON 98 6s Mala Dobron UZhGORODSKIJ RAJON 98 5s Tisaagtelek UZhGORODSKIJ RAJON 98 4s BADALOVO BEREGIVSKIJ RAJON 98 2s VARI BEREGIVSKIJ RAJON 98 1s GALABOR BEREGIVSKIJ RAJON 98 1s POPOVO BEREGIVSKIJ RAJON 98s DERCEN MUKAChIVSKIJ RAJON 97 8s VELIKA DOBRON UZhGORODSKIJ RAJON 97 7s OKLI GED VINOGRADIVSKIJ RAJON 97 7s TISOBIKEN VINOGRADIVSKIJ RAJON 97 7s ChOMONIN MUKAChIVSKIJ RAJON 97 7s ESEN UZhGORODSKIJ RAJON 97 6s SERNE MUKAChIVSKIJ RAJON 97 5s ChETFALVA BEREGIVSKIJ RAJON 97 4s VELIKA PALAD VINOGRADIVSKIJ RAJON 97 3s FORGOLAN VINOGRADIVSKIJ RAJON 97 2s MALE POPOVO BEREGIVSKIJ RAJON 97 1s FORNOSh MUKAChIVSKIJ RAJON 97s OKLI VINOGRADIVSKIJ RAJON 96 7s FERTEShOLMASh VINOGRADIVSKIJ RAJON 96 7s RAFAJNOVO BEREGIVSKIJ RAJON 96 4s BOTAR VINOGRADIVSKIJ RAJON 96 3s DYuLA VINOGRADIVSKIJ RAJON 96 1s KOSON BEREGIVSKIJ RAJON 96 1s PIJTERFOLVO VINOGRADIVSKIJ RAJON 96 1s GUT BEREGIVSKIJ RAJON 95 8s TISAAShVAN UZhGORODSKIJ RAJON 95 7s MALA BIJGAN BEREGIVSKIJ RAJON 95 6s ChORNIJ POTIK VINOGRADIVSKIJ RAJON 95 3s ShOM BEREGIVSKIJ RAJON 95 2s BORZhAVA BEREGIVSKIJ RAJON 95 1s OROSIYeVO BEREGIVSKIJ RAJON 95 1s SOLOVKA UZhGORODSKIJ RAJON 94 8s ZAPSON BEREGIVSKIJ RAJON 94 3s GAT BEREGIVSKIJ RAJON 94 2s VERBOVEC VINOGRADIVSKIJ RAJON 94 1s MALI SELMENCI UZhGORODSKIJ RAJON 92 5s TISAUJFALU UZhGORODSKIJ RAJON 92 1s VELIKI GEYiVCI UZhGORODSKIJ RAJON 91 5s YaNOShI BEREGIVSKIJ RAJON 91 5s MALI GEYiVCI UZhGORODSKIJ RAJON 91 2s BENE BEREGIVSKIJ RAJON 90 6s BALAZhER BEREGIVSKIJ RAJON 90 3s ShALANKI VINOGRADIVSKIJ RAJON 89 6s GEChA BEREGIVSKIJ RAJON 88 6s PALAD KOMARIVCI UZhGORODSKIJ RAJON 88 3s GALOCh UZhGORODSKIJ RAJON 88s ChOMA BEREGIVSKIJ RAJON 88s VELIKA BIJGAN BEREGIVSKIJ RAJON 87 5s VELIKI BEREGI BEREGIVSKIJ RAJON 87 4s ASTEJ BEREGIVSKIJ RAJON 87 3s KIDOSh BEREGIVSKIJ RAJON 86 9s NEVETLENFOLU VINOGRADIVSKIJ RAJON 86 8s BARKASOVO MUKAChIVSKIJ RAJON 86 6s DIJDA BEREGIVSKIJ RAJON 83 4s KARAChIN VINOGRADIVSKIJ RAJON 83 3s TIJGLASh UZhGORODSKIJ RAJON 82 9s MUZhIYeVO BEREGIVSKIJ RAJON 82 3s BEREGUJFALU BEREGIVSKIJ RAJON 82 2smt VILOK VINOGRADIVSKIJ RAJON 81 5s RATOVCI UZhGORODSKIJ RAJON 80 7s MOChOLA BEREGIVSKIJ RAJON 80 2s BATFA UZhGORODSKIJ RAJON 79 7s GORONGLAB BEREGIVSKIJ RAJON 79 1s SYuRTE UZhGORODSKIJ RAJON 78 8s BATRAD BEREGIVSKIJ RAJON 77 2s PEREHRESTYa VINOGRADIVSKIJ RAJON 74 2s PALLO UZhGORODSKIJ RAJON 73s NOVE KLINOVE VINOGRADIVSKIJ RAJON 68 5s NOVE SELO VINOGRADIVSKIJ RAJON 68 5s ChEPA VINOGRADIVSKIJ RAJON 66 9s MATIJOVO VINOGRADIVSKIJ RAJON 66 5s BOTFALVA UZhGORODSKIJ RAJON 66smt BATOVO BEREGIVSKIJ RAJON 64 6s ZhNYaTINO MUKAChIVSKIJ RAJON 63 4s SOLOMONOVO UZhGORODSKIJ RAJON 59 9s ShIShLIVCI UZhGORODSKIJ RAJON 59 6m BEREGOVE BEREGOVE miskrada 55 9s HOLMCI UZhGORODSKIJ RAJON 51 1s KONCOVO UZhGORODSKIJ RAJON 50 2 Ugorska mova viznana regionalnoyu Beregove Zakarpatskoyi oblasti 13 14 Beregivskij rajon Zakarpatskoyi oblasti 15 Vinogradivskij rajon Zakarpatskoyi oblasti 16 Osvita RedaguvatiV Ukrayini isnuye cila sistema kulturnih i osvitnih ugorskih zakladiv vidavnictv zasobiv masovoyi informaciyi gromadskih ob yednan U 4 h vuzah oblasti vidkrito grupi z ugorskoyu movoyu vikladannya Uzhgorodskij nacionalnij universitet Mukachivskij gumanitarno pedagogichnij institut Uzhgorodske uchilishe kulturi Beregivske medichne uchilishe Pri UzhNU diye Centr ugorologiyi V oblasti diye Centr koordinaciyi diyalnosti navchalnih zakladiv nacionalnih menshin Na chotiroh fakultetah UzhNU zokrema filologichnomu matematichnomu fizichnomu ta medichnomu vipuskniki ugorskomovnih shkil navchayutsya za cilovim napravlennyam 2005 r na istorichnomu fakulteti UzhNU bulo vidkrito kafedru istoriyi Ugorshini i yevropejskoyi integraciyi 2008 r stvoreno gumanitarno prirodnichij fakultet z ugorskoyu movoyu navchannya fahovih disciplin U m Beregove z 1996 r funkcionuye ugorskomovnij institut u yakomu navchayetsya ponad 1200 studentiv Institut gotuye vchiteliv iz specialnostej doshkilne vihovannya vchitel pochatkovoyi shkoli ukrayinska mova ugorska mova geografiya anglijska mova biologiya matematika informatika vchitel istoriyi audit i kredit 17 Osvita ugorskoyu movoyu v Ukrayini stanom na 2008 2009 n r 18 Kilkist zakladiv z navchannyam ugorskoyu movoyu Navchalnij proces ugorskoyu movoyu uchniv Vivchayut ugorsku movu yak predmet Vivchayut fakultativno abo v gurtkah Spilnij vidsotok do zagalnoyi kilkosti uchniv 4 438 383 Vidsotok ugorciv za Perepisom 200166 16 407 1337 278 0 41 0 32 Kultura RedaguvatiU naselenih punktah de kompaktno prozhivayut ugorci diye 87 bibliotek u fondah yakih 408 3 tis prim knig ugorskoyu movoyu pri oblasnij centralizovanij naukovij Mukachivskij miskij ta Vinogradivskij rajonnij bibliotekah diyut sektori literaturi ugorskoyu movoyu 76 klubnih zakladiv 395 kolektiviv hudozhnoyi samodiyalnosti profesijnij ugorskij dramteatr im D Ijyesha v Beregovi V Ukrayini zareyestrovano 88 periodichnih vidan ugorskoyu movoyu z nih u Zakarpatskij oblasti 20 periodichnih vidan ugorskoyu movoyu razom z dublyazhem Na pidtrimku gazeti Karpati igoz so vidilyayutsya koshti z oblasnogo byudzhetu u 2006 2007 rr vidileno 175 tis grn 2008 r peredbachalosya 100 tis grn Iz miscevih byudzhetiv na pidtrimku gazet Ungvari videki girek dublyazh Beregsaz Nodsevlosh videki girek dublyazh Beregi girlap dublyazh shoroku vidilyayutsya koshti sumoyu blizko 500 tis grn U Zakarpatskij oblasnij derzhavnij teleradiokompaniyi pracyuye ugorskomovna redakciya Z 1 listopada 2005 r na bazi oblderzhteleradiokompaniyi zapochatkovano novij kanal Tisa 1 na yakomu translyuyutsya peredachi zokrema ugorskoyu movoyu Z 1 veresnya 2006 r teleperedachi vedutsya cherez suputnikove movlennya 17 U veresni 2014 roku Zakarpatskim okruzhnim administrativnim sudom bulo pripineno diyalnist blagodijnogo fondu Prijmalnya nezalezhnogo deputata Yevropejskogo parlamentu Kovacha Bejli organizatorom yakogo ye Bejla Kovach deputat ugorskogo parlamentu vid partiyi Jobbik cherez diyalnist fondu yaka bula spryamovana na vtruchannya u vnutrishni spravi Ukrayini ta posyagannya na yiyi teritorialnu cilisnist 19 Ugorci u politichnomu zhitti Redaguvati nbsp Ishtvan Gajdosh miskij golova Beregovogo chlen DSUUUgorska etnichna menshina ye nadzvichajno aktivnoyu u politiko etnologichnih procesah Ukrayinski ugorci namagayutsya vklyuchitisya u politichnu borotbu ne lishe na regionalnomu zakarpatskomu rivni a j na zagalnoukrayinskomu Ugorci u berezni 1990 r brali uchast u viborah do respublikanskih ta miscevih rad narodnih deputativ sho prohodili na hvili nacionalnogo vidrodzhennya Za pidsumkami viboriv u Verhovnu Radu Ukrayini ne bulo obrano zhodnogo ugorcya v toj zhe chas v oblasnu radu iz 120 cholovik obrali 14 ugorciv 11 6 z nih 11 chleniv Tovaristva ugorskoyi kulturi Zakarpattya 9 1 20 Ce buv period stanovlennya ugorskoyi nacionalnoyi menshini v suspilno politichnomu zhitti stvoryuvalis ugorski gromadski organizaciyi z yavlyalis novi nacionalni lideri Na parlamentskih viborah 1994 r ugorci obrali vidomogo politichnogo diyacha golovu Demokratichnoyi spilki ugorciv Ukrayini DSUU M Tovta narodnim deputatom Ukrayini vid Beregivskogo viborchogo okrugu M Tovt buv predstavnikom vladnih struktur i na moment obrannya zajmav posadu predstavnika Prezidenta u Beregivskomu rajoni M Tovt protyagom 1994 1998 rr predstavlyav v ukrayinskomu parlamenti ugorsku nacionalnu menshinu V 1994 r u Verhovnij Radi Ukrayini stvoryuyetsya postijna komisiya z pitan prav lyudini nacionalnih menshin mizhnacionalnih vidnosin Do skladu komisiyi vhodyat ryad pidkomisij u tomu chisli z pitan nacionalnih menshin etnichnih grup i korinnogo naselennya golovoyu ciyeyi pidkomisiyi obrano M Tovta Vin 5 bereznya 1996 r razom z I Popesku ta inshimi deputatami razom 18 osib stvoriv mizhfrakcijne deputatske ob yednannya nacionalnih menshin u Verhovnij Radi Ukrayini Jogo metoyu bulo privernuti uvagu narodnih deputativ do vidobrazhennya v proekti novoyi Konstituciyi osnovnih prav i svobod lyudini ta kolektivnih prav nacionalnih menshin Osoblivistyu parlamentskih viboriv 1998 r bulo stvorennya ugorskogo nacionalnogo viborchogo okrugu Vidpovidno do ch 1 ta 2 st 7 Zakonu Ukrayini Pro vibori narodnih deputativ Ukrayini vid 24 veresnya 1997 roku pri utvorenni viborchih okrugiv mav bratisya do uvagi chinnik kompaktnosti prozhivannya nacionalnih menshin Miscevosti takogo prozhivannya ne mali vihoditi za mezhi odnogo viborchogo okrugu Cya norma bula viluchena u zhovtni 2001 r pri uhvalenni novogo Zakonu Pro vibori narodnih deputativ Ukrayini 21 Same tomu sho kilkist ugorciv u Zakarpatti ye najbilshoyu pislya ukrayinciv a misce prozhivannya menshini kompaktne na parlamentskih viborah 1998 r Centralnoyu Viborchoyu komisiyeyu CVK buv stvorenij 72 j viborchij okrug z centrom u m Beregovi bilshist viborciv u yakomu ye ugorci Golovnimi pretendentami sered ugorciv na otrimannya deputatskogo mandatu stali M Kovach golova Tovaristva ugorskoyi kulturi Zakarpattya TUKZ ta M Tovt narodnij deputat poperednogo sklikannya vid Beregivskogo viborchogo okrugu Za rezultatami golosuvannya peremogu otrimav M Kovach nabravshi 35 170 golosiv viborciv 29 27 31 143 Otzhe ugorska nacionalna menshina u Verhovnij Radi 3 go sklikannya bula predstavlena odnim ugorcem Za pidsumkami viboriv u miscevi organi vladi 1998 r kilkist ugorciv sered deputativ usih rivniv rad Zakarpatskoyi oblasti zrosla v porivnyanni z poperednimi viborami i sklala 13 3 u Beregivskomu rajoni 75 6 u Vinogradivskomu rajoni 26 9 V oblasnij radi iz 60 delegativ 6 buli ugorcyami a v rajradah 120 ugorciv iz 320 chleniv 49 iz 130 goliv rad naselenih punktiv Zakarpatskoyi oblasti takozh bulo obrano ugorciv Za rezultatami viboriv u Beregivskomu viborchomu okruzi 12 5 viborciv progolosuvali proti vsih partij ce buv drugij rekord po Ukrayini adzhe bilshe golosiv proti vsih v Ukrayini bulo podano lishe v Sevastopoli Takij rezultat mozhna poyasniti nedostatnoyu uvagoyu z boku politichnih partij do nacionalnoyi menshini adzhe bilshist partij oriyentuvalis na titulnij etnos v toj chas yak borotba za elektorat nacionalnih menshin nese v sobi rizik vtrati bilshoyi chastini tradicijnih viborciv Narodnim deputatom Ukrayini vid Beregivskogo viborchogo okrugu na viborah do Verhovnoyi Radi Ukrayini v 2002 r bulo obrano golovu Demokratichnoyi spilki ugorciv Ukrayini I F Gajdosha yakij nabrav 33 05 golosiv viborciv 22 Analitiki prognozuvali peremogu v danomu okruzi M Kovachu chlenu grupi Solidarnist prihilniku idej regionalizmu ta iniciatoru stvorennya ugorskoyi administrativno teritorialnoyi odinici Prote M Kovach nabrav lishe 32 72 golosiv viborciv Pidrahunki golosiv u danomu okruzi vidbuvalis najdovshe a golosuvannya v ryadi dilnic okrugu buli viznani nedijsnimi Zigralo svoyu rol u porazci M M Kovacha balotuvannya jogo majzhe dvijnika M I Kovacha yakij nabrav 8 04 golosiv viborciv I Gajdosh zajnyav posadu Sekretarya Komitetu Verhovnoyi Radi Ukrayini z pitan prav lyudini nacionalnih menshin i mizhnacionalnih vidnosin ta stav Golovoyu predstavnikiv gromadskih organizacij nacionalnih menshin Ukrayini pri Prezidentovi Ukrayini Z 2002 r po 2004 r I Gajdosh predstavlyav Social demokratichnu partiyu Ukrayini ob yednanu v 2004 r perejshov do Socialistichnoyi partiyi Ukrayini z 2005 r ocholiv Demokratichnu partiyu ugorciv Ukrayini Slid vidmititi sho na prezidentskih viborah 2004 r ugorska nacionalna menshina aktivno pidtrimuvali kandidaturu V Yanukovicha Tomu odna iz ostannih peredviborchih poyizdok V Yanukovicha u 3 mu turi viboriv bula zdijsnena nim same v m Beregiv nbsp Partiya ugorciv UkrayiniZa rezultatami viboriv v Zakarpatsku oblasnu radu sho vidbulis 2006 roku yaka zbilshilasya z 85 do 90 deputativ iz 115 oblasnih oseredkiv politichnih partij yaki zareyestrovani na Zakarpatti uchast u viborah vzyali 52 Tak do oblasnoyi radi p yatogo sklikannya obrano predstavnikiv vid semi politichnih sil Blok Nasha Ukrayina 30 chol 23 golosiv viborciv BYuT 25 chol 19 2 Partiya regioniv 15 chol 11 5 Narodnij blok Litvina 7 chol 5 2 SPU 4 chol 3 1 Vpershe v suchasnij vitchiznyanij politichnij praktici do oblradi potrapili predstavniki KMKS Partiyi ugorciv Ukrayini yaka nabrala 3 3 golosiv viborciv 5 chol ta Demokratichnoyi partiyi ugorciv Ukrayini DPUU 3 1 4 chol 23 Prezidentski vibori 2010 roku Redaguvati Naperedodni Prezidentskih viboriv 2010 roku Demokratichna spilka ugorciv Ukrayini ta kandidat na post Prezidenta Ukrayini Viktor Yanukovich uklali ugodu pro spivpracyu mizh DSUU ta kandidatom u Prezidenti Ukrayini V Yanukovichem pidpisanu 30 listopada 2009 r Vzhe pislya obrannya prezidentom Yanukovicha DSUU zvernulas do Yanukovicha z prohannyam nbsp dati vidpovidni doruchennya novostvorenomu kerivnictvu Minosviti Ukrayini shodo perekladu testiv iz nezalezhnogo ocinyuvannya znan ugorskoyu movoyu dlya vipusknikiv shkil iz movoyu vikladannya nacionalnih menshin u 2010 r a takozh vidminiti vidomchi normativno pravovi dokumenti yaki zaboronyayut pereklad zaznachenih testiv Deputati odnostajno pidtrimali ce zvernennya ale z popravkoyu na te sho ce zvernennya slid skeruvati i na adresu novogo ministra osviti pana Tabachnika nbsp 24 Pozachergovi vibori do Verhovnoyi Radi 2014 Redaguvati Naprikinci veresnya 2014 roku pershij zastupnik golovi Zakarpatskoyi oblasnoyi radi ta golova Tovaristva ugorskoyi kulturi Zakarpattya Laslo Brenzovich zayaviv sho ugorskim naselennyam Zakarpatskoyi oblasti gotuyetsya pozov proti Ukrayini do Yevropejskogo sudu shodo nebazhannya Centralnoyi viborchoyi komisiyi Ukrayini zminiti mezhi odnomandatnogo viborchogo okrugu 73 abi ugorci Zakarpattya mali zmogu obrati svogo predstavnika do Verhovnoyi Radi Ukrayini hocha Petro Poroshenko obicyav nadati take predstavnictvo yak kandidat u prezidenti Ugorskij uryad nazvav taki diyi CVK porushennyam prav zakarpatskih ugorciv 25 Predstavnictvo u rajonnih radah Zakarpattya RedaguvatiSho stosuyetsya rajonnih rad Zakarpatskoyi oblasti to j tut ugorci namagayutsya dobitisya svoyeyi politichnoyi reprezentaciyi Tak u Vinogradivskij rajonnij radi sho nalichuye 90 deputativ shestero deputativ predstavlyayut Demokratichnu partiyu ugorciv Ukrayini odinadcyatero KMKS partiyu ugorciv Ukrayini Razom ugorski partiyi mayut 17 mandativ 18 8 mandativ vid zagalnogo chisla u rajradi Chastka ugorciv pomizh predstavnikiv inshih nacionalnostej rajonu stanovit 30 9 Beregivska rajonna rada KMKS Partiya ugorciv Ukrayini 27 DPUU 25 Blok Nasha Ukurayina 13 Partiya regioniv 13 BYuT 7 PP Vidrodzhennya 5 Chastka ugorciv pomizh predstavnikiv inshih nacionalnostej rajonu stanovit 76 1 Uzhgorodska rajonna rada BYuT 17 Blok Nasha Ukrayina 14 Narodnij Blok Litvina 10 PUU 6 DPUU 5 PP Vidrodzhennya 3 Chastka ugorciv pomizh predstavnikiv inshih nacionalnostej rajonu stanovit 24 8 Perechinska rajonna rada Blok Nasha Ukrayina 11 BYuT 10 Partiya regioniv 6 UP Hristiyanskij ruh 6 SPU 5 URP Sobor 3 NDP 2 SelPU 2 Chastka ugorciv pomizh predstavnikiv inshih nacionalnostej rajonu stanovit menshe 1 Velikobereznyanska rajonna rada Blok Nasha Ukrayina 11 BYuT 10 SPU 5 Partiya regioniv 4 Narodnij Blok Litvina 4 PP Vidrodzhennya 3 PNERU 3 PZU 2 Chastka ugorciv pomizh predstavnikiv inshih nacionalnostej rajonu stanovit menshe 1 Volovecka rajonna rada BYuT 18 Blok Nasha Ukrayina 7 Partiya regioniv 4 Narodnij Blok Litvina 3 Opozicijnij blok Ne Tak 3 SPU 2 PRP 2 HDPU 2 Chastka ugorciv pomizh predstavnikiv inshih nacionalnostej rajonu stanovit menshe 1 Svalyavska rajonna rada BYuT 11 Blok Nasha Ukrayina 8 SPU 8 Partiya regioniv 6 Narodnij Blok Litvina 5 Vidrodzhennya 4 Chastka ugorciv pomizh predstavnikiv inshih nacionalnostej rajonu stanovit 0 4 Mukachivska rajonna rada Blok Nasha Ukrayina 41 BYuT 17 Partiya regioniv 9 SPU 4 PUU 4 PP Vidrodzhennya 3 Chastka ugorciv pomizh predstavnikiv inshih nacionalnostej rajonu stanovit 12 9 Irshavska rajonna rada Blok Nasha Ukrayina 27 BYuT 17 PP Vidrodzhennya 9 Partiya regioniv 7 SPU 6 Narodnij Blok Litvina 5 PP Tretya sila 4 UP Hristiyanskij ruh 3 Chastka ugorciv pomizh predstavnikiv inshih nacionalnostej rajonu stanovit 0 1 Mizhgirska rajonna rada Blok Nasha Ukrayina 22 Narodnij Blok Litvina 11 BYuT 9 SPU 9 Partiya regioniv 7 LPU 5 GP PORA 3 Ukrayinskij narodnij blok Kostenka i Plyusha 3 Chastka ugorciv pomizh predstavnikiv inshih nacionalnostej rajonu stanovit menshe 1 Tyachivska rajonna rada Blok Nasha Ukrayina 24 Partiya regioniv 13 BYuT 12 Blok Cirika Za majbutnye Tyachivshini 6 SPU 5 PP Vidrodzhennya 4 Yedina Ukrayina 4 Narodnij Blok Litvina 3 Opozicijnij blok Ne Tak 3 Chastka ugorciv pomizh predstavnikiv inshih nacionalnostej rajonu stanovit 5 Hustska rajonna rada Blok Nasha Ukrayina 19 Partiya regioniv 18 BYuT 14 Narodnij Blok Litvina 11 SPU 8 GP PORA 4 PRP 4 Chastka ugorciv pomizh predstavnikiv inshih nacionalnostej rajonu stanovit 3 8 Rahivska rajonna rada Blok Nasha Ukrayina 28 BYuT 15 Partiya regioniv 7 Narodnij Blok Litvina 4 SPU 3 PRP 3 PNERU 3 Chastka ugorciv pomizh predstavnikiv inshih nacionalnostej rajonu stanovit 2 9 Div takozh RedaguvatiNaselennya Zakarpatskoyi oblasti Pritisyanska avtonomiya Velika UgorshinaPrimitki Redaguvati KlimoTheca Konyvtar Kt lib pte hu Arhiv originalu za 23 chervnya 2013 Procitovano 26 chervnya 2012 a b v Molnar Jozsef Molnar D Istvan Karpatalja nepessege es magyarsaga a nepszamlalasi es nepmozgalmi adatok tukreben II Rakoczi Ferenc Karpataljai Magyar Foiskola Matematika es Termeszettudomanyi Tanszek Beregszasz 2005 u skladi Hustskogo rajonu Nacionalnij sklad regioniv Ukrayini za perepisom 2001 r Perepis naselennya 2001 roku Rozpodil naselennya za nacionalnistyu ta ridnoyu movoyu a b Chislennost i sostav naseleniya SSSR Po dannym Vsesoyuznoj perepisi naseleniya 1979 goda Arhiv originalu za 3 grudnya 2013 Procitovano 3 travnya 2013 Perepis naselennya 1989 roku Rozpodil naselennya za nacionalnistyu ta ridnoyu movoyu Arhiv originalu za 29 zhovtnya 2020 Procitovano 30 serpnya 2013 a b Itogi Vsesoyuznoj perepisi naseleniya 1970 goda Tom IV M Statistika 1973 Perepis naselennya 1989 roku Rozpodil naselennya za nacionalnistyu ta drugoyu movoyu narodiv SRSR Arhiv originalu za 9 travnya 2022 Procitovano 30 serpnya 2013 Perepis 2001 roku Rozpodil naselennya okremih nacionalnostej za inshimi movami krim ridnoyi yakimi volodiyut a b Rozpodil naselennya regioniv Ukrayini za ridnoyu movoyu u rozrizi administrativno teritorialnih odinic Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2013 Procitovano 20 bereznya 2013 Ugorska nacionalna menshina v derzhavotvorchomu procesi Ukrayini za roki nezalezhnosti 1991 2006 rr Povnij tekst rishennya shodo nadannya statusu regionalnoyi ugorskij movi v Beregovi Sajt Mukachevo net Ugorska otrimala status regionalnoyi u misti na Zakarpatti Sajt www day kiev ua 7 09 2012 Ugorska mova stala regionalnoyu na Beregivshini Ugorska mova stala regionalnoyu vzhe u drugomu rajoni Zakarpattya a b http forumn kiev ua 2009 03 82 82 10 html Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 19 serpnya 2011 Procitovano 21 chervnya 2013 Na Zakarpatti cherez posyagannya na cilisnist Ukrayini zakrili fond ugorskogo Jobbika UNIAN 01 10 2014 Tokar P Nacionalnij ruh na Zakarpatti 1988 1993 rr Sociologo politologichnij analiz Uzhgorod 2002 47 s Zakon Ukrayini Pro vibori narodnih deputativ Ukrayini Naukovo praktichnij komentar V V Alsuf yev Institut generalnoyi prokuraturi Ukrayini K Ukrayinskij informacijno pravnichij centr 2002 c 332 324 33 Zakarpattya bagatonacionalnij kraj Potochnij arhiv upravlinnya u spravah nacionalnostej ta migraciyi Zakarpatskoyi ODA Uzhgorod 2003 c 4 Kerivni organi rajonnoyi radi sformovano Visti Svalyavshini 2006 20 travnya http www beregovo uz ua ua index php option com content amp view article amp id 215 2010 03 20 13 06 00 amp catid 12 2009 05 09 22 50 19 amp Itemid 12 nedostupne posilannya z lipnya 2019 ZMI Ugorci Zakarpattya pozivayutsya proti Ukrayini do Yevrosudu Tizhden ua 28 09 2014 Dzherela ta literatura RedaguvatiJ V Kobal Ugorci v Ukrayini Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 200 784 s il ISBN 978 966 00 1359 9 Literatura Redaguvati Zakarpatski ugorci i nimci internuvannya ta deportacijni procesi 1944 1955 rr arhiv dok i materiali Zakarpat obl derzh admin Zakarpat obl rada Derzh arhiv Zakarpat obl Arhiv upr SB Ukrayini v Zakarpat obl Arhiv upr MVS Ukrayini v Zakarpat obl uporyad O M Korsun redkol I I Kachur golova ta in Uzhgorod Karpati 2012 780 s il Bibliogr s 721 728 ISBN 978 966 671 347 9Posilannya Redaguvati Strategiya protidiyi ugorskomu vplivu https mil in ua Ukrayinskij militarnij portal 26 zhovtnya 2018 Procitovano 26 zhovtnya 2018 Ugorskij vpliv na Zakarpatti Chastina 1 https mil in ua Ukrayinskij militarnij portal 22 zhovtnya 2018 Procitovano 26 zhovtnya 2018 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Ugorci v Ukrayini amp oldid 40374099