Підсніжник складчастий (Galanthus plicatus M.Bieb.) — багаторічна цибулинна рослина. Один з трьох видів роду флори України. Назва роду походить від грецьких слів (гала «молоко» та антос «квітка»), які в перекладі означають «молочно-квітковий» (колір квіток цієї рослини схожий на колір молока). «Складчастий» — від складки на листкові. Підсніжник складчастий трапляється в передгір'ях та горах, на узбіччі лісів і в чагарниках.
| Підсніжник складчастий | |
|---|---|
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
| Порядок: | Холодкоцвіті (Asparagales) |
| Родина: | Амарилісові (Amaryllidaceae) |
| Підродина: | Amaryllidoideae |
| Рід: | Підсніжник (Galanthus) |
| Вид: | Підсніжник складчастий (G. plicatus) |
| Біноміальна назва | |
| Galanthus plicatus M.Bieb., 1819 |
Ареал виду та його поширення в Україні Редагувати
Північно-причорноморський вид. Поширення: Добруджа (Румунія), Бессарабська височина (єдиний локалітет в Молдові), Гірський Крим (Україна), Кавказ (Росія, Грузія). Вікарний вид — підсніжник візантійський (G. byzantinus Barker) поширений у Туреччині та Греції.
В Україні підсніжник складчастий поширений у горах Гірського Криму від Балаклави до Коктебелю (виключаючи яйли). За межами суцільного ареалу трапляються окремі острівні локалітети (Черкаська обл., Холодний Яр). Є декілька гіпотез походження цих локалітетів: реліктова (з прадавніх часів, коли ліси Подніпров'я та Криму становили собою одну екосистему) та адвентивна (завезення з ареалу поширення).
Умови місцезростання Редагувати
Широколистяні ліси на схилах Кримських гір з нижнього до верхнього поясів, на добре розвинутих бурих ґрунтах. Вид прилучений також до шиблякових угруповань. Популяції залишаються навіть після порушення ценозу. Мезофіт, ефемероїд, сциофіт.
Чисельність та структура популяцій Редагувати
Популяції місцями чисельні (багато млн особин), з нормальним віковим спектром. Наприклад, на г. Каратау: прегенеративних особин 65%, генеративних 35%; на Південному березі Криму, гомеостатичні, характеризуються високою щільністю (до 350 особин на м2), повночленністю, з лівосторонніми спектрами вікових станів.
Загальна біоморфологічна характеристика Редагувати
Геофіт. Багаторічна трав'яна рослина 10-25 см заввишки. Цибулина яйцеподібна зі світлими оболонками. Листки лінійні, сизо-зелені, з восковим нальотом, складчасті, по краях загнуті вниз. Квітки запашні, поодинокі, пониклі, 2-3 см завдовжки. Зовнішні листочки оцвітини білі, внутрішні з яскраво- або жовто-зеленою плямою, яка може бути як підковоподібною біля самої виїмки, так і охоплювати всю поверхню листочка до його основи. Цвіте в лютому-квітні, плодоносить у червні-липні. Плід — куляста чорнувата коробочка до 1 см у діаметрі. Розмножується насінням та поділом цибулини.
Охорона Редагувати
Охороняють у Ялтинському гірсько-лісовому, Кримському, «Мис Мартьян», Карадазькому природних заповідниках, заказниках загальнодержавного значення «Фіолент», «Айя», «Байдарський», «Великий каньйон Криму», «Аю-Даг», «Кубалач», «Хапхальский» та в заказнику місцевого значення «Білосніжний» в Холодному Ярі. Заборонено проведення суцільних рубок лісу, викопування, заготівля і продаж рослин. Підсніжник потребує охорони, він занесений до Червоної книги України. Кримськотатарською підсніжник зветься aqbardaq - білий стакан.
Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Редагувати
Культивують в Національному ботанічному саду ім. М. М. Гришка НАН України, Нікітському ботанічному саду — ННЦ УААН, в ботанічних садах Київського, Львівського, Одеського, Харківського університетів.
Див. також Редагувати
Джерела Редагувати
- Чопик В. И., Дудченко Л. Г., Краснова А. Н. Дикорастущие полезные растения Украины. Справочник. — К. : Наукова думка, 1983. — 400 с. (рос.)
Посилання Редагувати
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Galanthus nivalis |
- Підсніжник складчастий — Червона книга України [ 25 січня 2013 у Wayback Machine.]
- До підсніжників Холодного Яру [ 27 квітня 2013 у Wayback Machine.] на сайті Via est Vita
- Красиленко, Юлія. Національна академія наук України. https://www.nas.gov.ua/.