Злакові (Poaceae), або тонконогові - це велика і майже повсюдна родина однодольних квіткових рослин, відомих як трави. Вона включає злакові трави, бамбук та трави з природних лугів та види, що вирощуються на газонах та пасовищах. Останні зазвичай називаються сукупно травами.
| Злакові | |
|---|---|
| Пшениця (Triticum sp.) | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
| Клада: | Комелініди (Commelinids) |
| Порядок: | Тонконогоцвіті (Poales) |
| Клада: | Грамінідна клада (Graminid clade) |
| Родина: | Злакові (Poaceae) Barnhart |
| Підродини | |
| |
| Вікісховище: Poaceae |
Маючи близько 780 родів та близько 12000 видів (340 з яких є в Україні), Злакові-п’яте за величиною сімейство рослин, слідом за Айстровими, Орхідними, Бобовими та Мареновими.
Злакові - це економічно найважливіша родина рослин, що забезпечує основні продукти харчування з одомашнених зернових культур, таких як кукурудза, пшениця, рис, ячмінь та просо, а також корм для м’яса -виробництво тварин. Вони забезпечують за рахунок прямого споживання людиною трохи більше половини (51%) усієї дієтичної енергії; рис забезпечує 20%, пшениця - 20%, кукурудза (кукурудза) - 5,5%, а інші зернові - 6%. Деякі представники Злакових використовуються як будівельні матеріали (бамбук, стріха та солома); інші можуть забезпечувати джерело біопалива, насамперед шляхом перетворення кукурудзи на етанол.
Злакові мають порожнисті стебла, за винятком вузлів, і вузькі альтернативні листки, розташовані у два ряди. Нижня частина кожного листа охоплює стебло, утворюючи оболонку листя. Лист виростає з основи леза, пристосування, що дозволяє йому впоратися з частим випасом.
Травостої, такі як савани та прерії, де переважають трави, становлять 40,5% площі суші Землі, за винятком Гренландії та Антарктиди. Трави також є важливою частиною рослинності в багатьох інших середовищах існування, включаючи водно -болотні угіддя, ліси та тундру.
Хоча їх зазвичай називають "травами", такі групи, як морські трави, сипухи та осоки, падають поза цією родиною. Рос і осока споріднені з Злаковими, які є членами порядку Тонконогоцвіті, але морські трави є членами порядку Частухоцвіті. Однак усі вони належать до однодольної групи рослин.
Назва Редагувати
Назва Злакові (Poaceae) була дана Джоном Хендлі Барнхартом у 1895 р. на основі племені Poeae, описаного в 1814 р. Робертом Брауном, та роду типу Тонконіг (Poa), описаного у 1753 р. Карлом Ліннеєм. Термін походить від Стародавньої Греції
Загальна характеристика Редагувати
Коренева система, як і у всіх однодольних — мичкуватого типу.
Мають стебло — соломину. Пагін часто є кореневищем. Злаковим властивий інтеркалярний ріст (пагін складається з вузлів та міжвузль). Тонконогові мають порожнисте стебло — соломину, на якому чітко видно вузли та міжвузля. Листки лінійні, з паралельним жилкуванням, сидячі; у місці переходу листкової пластинки в піхву є язичок (плівчастий виріз).
Квіти дрібні, анемогамні, в основному двостатеві, та одну маточку. Суцвіття тонконогових, як правило, — складний колос (у культурної кукурудзи жіноча квітка — складний початок, а чоловіча квітка — волоть).
Квітка злакових складається з двох лусок, має трипроменеву симетрію. Маточка одна з двома приймочками. Тичинок 3 або 6.Мають дві плівки
Плід — зернівка, горішок або ягода (у бамбуку) серед злаків відомі як самозапильні.
Розвиток родини злакових пов'язаний із пристосуванням до запилення вітром. Злакові є основою рослинного покриву Землі.
Еволюція Редагувати
До останнього часу вважалось, що трави як форма рослинності з'явились близько 55 мільйонів років тому; але, згідно з останніми палеонтологічними знахідками скам'янілих залишків трав (попередників рису та бамбуку), вони існували вже в Крейдовому періоді, приблизно 65 мільйонів років тому. Вважають, що еволюційно трави з'явились в результаті утворення неотенічних форм багаторічних рослин, що надало їм ряд екологічних переваг, насамперед пов'язаних із вкороченим життєвим циклом і, як результат, більшою плодючістю на довгостроковому проміжку часу.
Порівняно з іншими покритонасінними, еволюція трав проходила досить повільно. Їхнє широке розповсюдження та швидке збільшення кількості видів почалося лише в Міоцені (20-10 мільйонів років тому), коли трав'яні екосистеми стали домінувати на великих територіях. Це звичайно пов'язують із кліматичними змінами того періоду (періодичні зледеніння), завдяки яким різко збільшилась площа суходолу із сухим та холодним кліматом; а саме до такого типу клімату трави екологічно більше пристосовані, ніж інші форми рослин. Окрім того, трави швидше відновлюються після пошкодження при випасі тварин та пожежах; почастішання цих явищ по мірі розвитку людства також мало сприяти заміні трав'янистими екосистемами всіх інших.
Практичне використання Редагувати
Злакові мають технічне та декоративне значення.
Тонконогові використовуються як агрокультура. Це, в основному, — пшениця, жито, ячмінь і овес, але до них також належать рис, просо і кукурудза. Тонконогові містять близько 75 % складних вуглеводів і 10 % білків, а також жири і клітковину. Добре зберігаються.
Господарське значення родини злакових Редагувати
Значення злакових у житті людини надзвичайно велике та різноманітне. Перше місце посідають хлібні та круп'яні культури, серед яких пшениця, рис посівний і кукурудза, вони є основними харчовими рослинами людства. Не менш важливим є використання кормових злакових культур. Найкращими з них є тимофіївка лучна, лисохвіст лучний, тонконіг лучний, костриця лучна тощо. Є серед злакових і лікарські рослини (кукурудза, пирій), рослини що використовуються у косметиці (з рисового борошна виробляють найвишуканіші види пудри). Чимало серед злакових і бур'янів (пирій, плоскуха, мишій).
Роди Редагувати
Примітки Редагувати
Література Редагувати
- Ю. Н. Прокудин, А. Г. Вовк, О. А. Петрова. Злаки Украины. — Київ : «Наукова думка», 1977. — 518 с.
| Це незавершена стаття про злакові. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |