www.wikidata.uk-ua.nina.az

Бур ян Див також 1 Бур я н дикоросла трав яниста рослина що росте в посівах культурних рослин а також на необроблюваних

Бур'ян

Див. також: Бур'ян

Бур'я́н — дикоросла трав'яниста рослина, що росте в посівах культурних рослин, а також на необроблюваних землях. Бур'яни мають велике господарське значення, оскільки конкурують з корисними рослинами за світло, воду, поживні речовини, а також сприяють поширенню шкідників і хвороб, тим самим зменшуючи їхню врожайність.

Розрізняють бур'яни сегетальні, що засмічують культурні насадження (вівсюг, осот), і рудеральні, що селяться на смітниках (нетреба, чорнощир).

Шкідливість бур'янів

Шкідливість більшості карантинних бур'янів досить вагома. Вона проявляється передусім у зниженні врожайності сільськогосподарських культур, луків і пасовищ; засміченні урожаю та погіршенні його якості; перенесенні збудників захворювань та накопиченні шкідників сільськогосподарських культур; у токсичності для тварин, збитках тваринництву; в негативному впливі на здоров'я людей; порушенні складу та структури місцевих фітоценозів.

Класифікація бур'янів

Перестріч гайовий.

За характером живлення

Бур'яни-паразити (незелені рослини), що нездатні до самостійного синтезу органічних речовин, оскільки не мають хлорофілу. Вони не мають коренів, а використовують поживні речовини рослин-живителів. Бур'яни-паразити за місцем паразитування на рослинах поділяють на стеблові (повитиця) й кореневі (вовчки).

Рослини-напівпаразити (дзвінець великий, перестріч гайовий, кравник звичайний, омела звичайна) приростають до коріння або стебел інших рослин і використовують їхні поживні речовини, але в них є зелені листки і вони засвоюють вуглекислоту з повітря; ці рослини здатні до фотосинтезу.

Зелені рослини — це найчисленніша група бур'янів. Вони мають хлорофіл, зелені листки, асимілюють, завдяки кореневій системі використовують поживні речовини і воду з ґрунту.

За тривалістю періоду життя

Талабан польовий.

За тривалістю періоду життя бур'яни поділяють на малорічні й багаторічні.

Малорічні бур'яни поділяють на ефемери, однорічні й дворічні, а однорічні — на ярі, зимуючі й озимі.

У малорічних бур'янів повний цикл розвитку триває один — два роки. Розмножуються вони тільки насінням, яке протягом життя утворюють один раз, і після цього відмирають. До малорічних бур'янів належать ярі, зимуючі, озимі та дворічні бур'яни.

Малорічні бур'яни з дуже коротким періодом вегетації здатні за сезон дати 2-3 покоління. Їх називають ефемери, до них належить мокриця, або зірочник середній, що росте на городах, у садах і на зволожених землях. Ці бур'яни дають з однієї рослини до 25 тис. насінин, які можуть зберігати життєздатність у ґрунті до 30 років.

Триреберник непахучий.
  • Ярі бур'яни за часом проростання насіння поділяють на ранні та пізні. Якщо сходи цієї групи бур'янів з'являються восени, то вони гинуть після перших приморозків. До ранніх ярих належать такі бур'яни: вівсюг звичайний, лобода біла, гречка розлога, редька дика, гречка татарська, підмаренник чіпкий тощо.
  • Ярі пізні бур'яни — рослини короткого дня. Їхнє насіння проростає за підвищеної температури (6-8°С і вищій), а сходи з'являються в кінці весни — на початку літа. Вони особливо засмічують просапні та овочеві культури. До них належать мишій сизий, плоскуха звичайна, або куряче просо, щириця загнута, курай, амброзія полинолиста, паслін колючий.
  • Зимуючі бур'яни — рослини, для яких умови перезимівлі не обов'язкові. Якщо ж сходи з'являються восени, тоді вони перезимовують і продовжують розвиток навесні. Якщо насіння зимуючих бур'янів проросло навесні, тоді вони розвиваються як ярі. До них належать волошка синя, сокирки польові, триреберник непахучий, талабан польовий тощо.
  • Озимі бур'яни з перших етапів розвитку потребують подовженого періоду з поступовим зниженням температур. Тому для них умови перезимівлі обов'язкові. Якщо сходи з'являються навесні, тоді плодоносні стебла не утворюються. Вони часто трапляються в посівах озимої пшениці і жита. До них належать бромус житній, метлюг, вика озима. Обсіменяються вони зазвичай під час збирання врожаю озимих.
  • Дворічні бур'яни ростуть два роки, розмножуються лише насінням, яке утворюють на другий рік. Сходи з'являються навесні, протягом першого літа розвивається коренева система й утворюється прикоренева розетка листків, і лише на другий рік — квітконосні пагони й насіння. До них належать буркун білий і жовтий, будяк пониклий, блекота чорна, морква звичайна дика, болиголов плямистий.

Багаторічні бур'яни — це численна група бур'янів, які розмножуються як насінням, так і вегетативними органами (кореневищами, кореневими паростками, частинами стебел, корінням, вусами). За способом вегетативного розмноження їх поділяють на кореневищні, коренепаросткові, стрижнекореневі, цибулинні, повзучі, гронокореневі тощо. До них належать пирій повзучий, хвощ польовий, гострець, свинорий пальчастий, гумай тощо.

Перстач гусячий.
  • Коренепаросткові, як і кореневищні, бур'яни розмножуються насінням, а також кореневими паростками, що розвиваються з бруньок, які є на корінні. Головними, найпоширенішими і дуже шкідливими з цієї групи бур'янів, є осот рожевий, або будяк польовий, осот жовтий, або польовий, гірчак повзучий, берізка польова, щавель гороб'ячий та малий тощо.
  • У стрижнекореневих бур'янів бруньки утворюються в кореневій шийці (полин звичайний, кульбаба, петрові батоги) і з одного кореня в наступному році виростає кілька рослин.
  • Цибулинні розмножуються цибулинами, що залишаються в ґрунті після відмирання надземної частини (цибуля виноградна).
  • Повзучі розмножуються надземними стеблами, які стеляться по землі, утворюючи коріння та розетки листків. Після вкорінення зв'язок з материнською рослиною втрачається, і молоді рослини ростуть самостійно (жовтець повзучий, перстач гусячий).

Карантинні бур'яни

Амброзія полинолиста.

До цієї групи належать окремі рослини з різних біологічних груп, які не мають значного поширення, але завдають великої шкоди сільському господарству. Щоб запобігти поширенню і повністю ліквідувати їх, здійснюють спеціальні заходи, в тому числі й адміністративні. Наприклад, заборонено висівати насіння, засмічене карантинними бур'янами, а також вивозити грубі корми з районів, де вони поширені, тощо. Розрізняють бур'яни внутрішнього карантину (вони є на території України) і зовнішнього (їх немає, але вони можуть бути завезені з-за кордону).

До бур'янів внутрішнього карантину належать амброзія багаторічна, тридільна і полинолиста, паслін колючий, каролінський і триквітковий, гірчак повзучий, а до зовнішнього — амброзія приморська, бузинник пазушний, стрига (всі види), деякі види дикого соняшнику.

Життєздатність насіння

Найдовший експеримент в біологічній науці пов'язаний з насінням бур'янів. Американський ботанік Вільям Джеймс Біл восени 1879 року закопав у землю 20 пляшок з насінням 21 виду поширених бур'янів по 50 насінин кожного виду. Пляшки з вологим піском закопали не закритими догори низом, щоб запобігти накопиченню зайвої вологи. З тих пір періодично (спочатку 40 років кожні п'ять, потім десять, а пізніше — кожні двадцять років) учені викопують одну пляшку та перевіряють насіння на схожість. Деякі особливо стійкі бур'яни проростають досі. У 2000 році проросло 26 насінин з 1050 у пляшці — 23 дивини тарганячої, 1 мальви круглолистої (після стратифікації). Залишилось ще 5 пляшок.

Примітки

  1. Remeniuk S. Problems of potential weediness of soil in Ukraine. https://agrovisnyk.com/pdf/en_2018_08_09.pdf. 
  2. Бур'ян // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  3. Береговий П.М., Білоконь І.П., Лавітська З.Г. та ін. (1965). Словник-довідник з ботаніки. с. 81. 
  4. Под общ. ред. И.А. Дудки. (1984). Словарь ботанических терминов. с. 36, 211, 213. 
  5. Угода про співробітництво в галузі карантину і захисту рослин від шкідників та хвороб (Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1960 — № 41. — с. 675—681.)
  6. Замятіна Н. Опыт продолжается 120 лет [ 22 жовтня 2010 у Wayback Machine.], «Наука і життя» № 7, 2001. (рос.)

Джерела

  1. Гудзь В. П. Землеробство, Навчальний посібник. — К.: Центр учбової літератури, 2010. — 464 c.
  2. Косолап М. П., Кротінов О. П. Система землеробства No‐Till. — Київ, 2011. — 372 с.

Література

  • Бур'яни у західному Лісостепу / В. П. Дерев'янський [и др.] ; УААН, Хмельницька держ. сільськогосподарська дослідна станція, Хмельницька держ. служба з карантину рослин. — К. : [Хмельницька ДСГДС], 2009. — 76 с.: іл.
  • Цілющі, отруйні і шкідливі бур'янисті рослини в землеробстві України: [навч. посіб. для підгот. фахівців ОКР «бакалавр» напряму 6.090101 «Агрономія» у ВНЗ ІІ—IV рівнів акредитації] / І. Д. Примак [та ін.] ; за ред. І. Д. Примака. — Вінниця: Нілан, 2017. — 199 с. : іл., табл. — Бібліогр.: с. 197 (17 назв). — Алф. покажч. укр. назв рослин: с. 193—194. — Алф. покажч. латин. назв рослин: с. 195—196. — ISBN 978-966-924-418-5

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Div takozh Bur yan 1 Bur ya n dikorosla trav yanista roslina sho roste v posivah kulturnih roslin a takozh na neobroblyuvanih zemlyah 2 Bur yani mayut velike gospodarske znachennya oskilki konkuruyut z korisnimi roslinami za svitlo vodu pozhivni rechovini a takozh spriyayut poshirennyu shkidnikiv i hvorob tim samim zmenshuyuchi yihnyu vrozhajnist Rozriznyayut bur yani segetalni sho zasmichuyut kulturni nasadzhennya vivsyug osot i ruderalni sho selyatsya na smitnikah netreba chornoshir 3 4 Zmist 1 Shkidlivist bur yaniv 2 Klasifikaciya bur yaniv 2 1 Za harakterom zhivlennya 2 2 Za trivalistyu periodu zhittya 3 Karantinni bur yani 4 Zhittyezdatnist nasinnya 5 Primitki 6 Dzherela 7 Literatura 8 PosilannyaShkidlivist bur yaniv RedaguvatiShkidlivist bilshosti karantinnih bur yaniv dosit vagoma Vona proyavlyayetsya peredusim u znizhenni vrozhajnosti silskogospodarskih kultur lukiv i pasovish zasmichenni urozhayu ta pogirshenni jogo yakosti perenesenni zbudnikiv zahvoryuvan ta nakopichenni shkidnikiv silskogospodarskih kultur u toksichnosti dlya tvarin zbitkah tvarinnictvu v negativnomu vplivi na zdorov ya lyudej porushenni skladu ta strukturi miscevih fitocenoziv Klasifikaciya bur yaniv Redaguvati Perestrich gajovij Za harakterom zhivlennya Redaguvati Bur yani paraziti nezeleni roslini sho nezdatni do samostijnogo sintezu organichnih rechovin oskilki ne mayut hlorofilu Voni ne mayut koreniv a vikoristovuyut pozhivni rechovini roslin zhiviteliv Bur yani paraziti za miscem parazituvannya na roslinah podilyayut na steblovi poviticya j korenevi vovchki Roslini napivparaziti dzvinec velikij perestrich gajovij kravnik zvichajnij omela zvichajna prirostayut do korinnya abo stebel inshih roslin i vikoristovuyut yihni pozhivni rechovini ale v nih ye zeleni listki i voni zasvoyuyut vuglekislotu z povitrya ci roslini zdatni do fotosintezu Zeleni roslini ce najchislennisha grupa bur yaniv Voni mayut hlorofil zeleni listki asimilyuyut zavdyaki korenevij sistemi vikoristovuyut pozhivni rechovini i vodu z gruntu Za trivalistyu periodu zhittya Redaguvati Talaban polovij Za trivalistyu periodu zhittya bur yani podilyayut na malorichni j bagatorichni Malorichni bur yani podilyayut na efemeri odnorichni j dvorichni a odnorichni na yari zimuyuchi j ozimi U malorichnih bur yaniv povnij cikl rozvitku trivaye odin dva roki Rozmnozhuyutsya voni tilki nasinnyam yake protyagom zhittya utvoryuyut odin raz i pislya cogo vidmirayut Do malorichnih bur yaniv nalezhat yari zimuyuchi ozimi ta dvorichni bur yani Malorichni bur yani z duzhe korotkim periodom vegetaciyi zdatni za sezon dati 2 3 pokolinnya Yih nazivayut efemeri do nih nalezhit mokricya abo zirochnik serednij sho roste na gorodah u sadah i na zvolozhenih zemlyah Ci bur yani dayut z odniyeyi roslini do 25 tis nasinin yaki mozhut zberigati zhittyezdatnist u grunti do 30 rokiv Trirebernik nepahuchij Yari bur yani za chasom prorostannya nasinnya podilyayut na ranni ta pizni Yaksho shodi ciyeyi grupi bur yaniv z yavlyayutsya voseni to voni ginut pislya pershih primorozkiv Do rannih yarih nalezhat taki bur yani vivsyug zvichajnij loboda bila grechka rozloga redka dika grechka tatarska pidmarennik chipkij tosho Yari pizni bur yani roslini korotkogo dnya Yihnye nasinnya prorostaye za pidvishenoyi temperaturi 6 8 S i vishij a shodi z yavlyayutsya v kinci vesni na pochatku lita Voni osoblivo zasmichuyut prosapni ta ovochevi kulturi Do nih nalezhat mishij sizij ploskuha zvichajna abo kuryache proso shiricya zagnuta kuraj ambroziya polinolista paslin kolyuchij Zimuyuchi bur yani roslini dlya yakih umovi perezimivli ne obov yazkovi Yaksho zh shodi z yavlyayutsya voseni todi voni perezimovuyut i prodovzhuyut rozvitok navesni Yaksho nasinnya zimuyuchih bur yaniv proroslo navesni todi voni rozvivayutsya yak yari Do nih nalezhat voloshka sinya sokirki polovi trirebernik nepahuchij talaban polovij tosho Ozimi bur yani z pershih etapiv rozvitku potrebuyut podovzhenogo periodu z postupovim znizhennyam temperatur Tomu dlya nih umovi perezimivli obov yazkovi Yaksho shodi z yavlyayutsya navesni todi plodonosni stebla ne utvoryuyutsya Voni chasto traplyayutsya v posivah ozimoyi pshenici i zhita Do nih nalezhat bromus zhitnij metlyug vika ozima Obsimenyayutsya voni zazvichaj pid chas zbirannya vrozhayu ozimih Dvorichni bur yani rostut dva roki rozmnozhuyutsya lishe nasinnyam yake utvoryuyut na drugij rik Shodi z yavlyayutsya navesni protyagom pershogo lita rozvivayetsya koreneva sistema j utvoryuyetsya prikoreneva rozetka listkiv i lishe na drugij rik kvitkonosni pagoni j nasinnya Do nih nalezhat burkun bilij i zhovtij budyak poniklij blekota chorna morkva zvichajna dika boligolov plyamistij Bagatorichni bur yani ce chislenna grupa bur yaniv yaki rozmnozhuyutsya yak nasinnyam tak i vegetativnimi organami korenevishami korenevimi parostkami chastinami stebel korinnyam vusami Za sposobom vegetativnogo rozmnozhennya yih podilyayut na korenevishni koreneparostkovi strizhnekorenevi cibulinni povzuchi gronokorenevi tosho Do nih nalezhat pirij povzuchij hvosh polovij gostrec svinorij palchastij gumaj tosho Perstach gusyachij Koreneparostkovi yak i korenevishni bur yani rozmnozhuyutsya nasinnyam a takozh korenevimi parostkami sho rozvivayutsya z brunok yaki ye na korinni Golovnimi najposhirenishimi i duzhe shkidlivimi z ciyeyi grupi bur yaniv ye osot rozhevij abo budyak polovij osot zhovtij abo polovij girchak povzuchij berizka polova shavel gorob yachij ta malij tosho U strizhnekorenevih bur yaniv brunki utvoryuyutsya v korenevij shijci polin zvichajnij kulbaba petrovi batogi i z odnogo korenya v nastupnomu roci virostaye kilka roslin Cibulinni rozmnozhuyutsya cibulinami sho zalishayutsya v grunti pislya vidmirannya nadzemnoyi chastini cibulya vinogradna Povzuchi rozmnozhuyutsya nadzemnimi steblami yaki stelyatsya po zemli utvoryuyuchi korinnya ta rozetki listkiv Pislya vkorinennya zv yazok z materinskoyu roslinoyu vtrachayetsya i molodi roslini rostut samostijno zhovtec povzuchij perstach gusyachij Karantinni bur yani Redaguvati Ambroziya polinolista Do ciyeyi grupi nalezhat okremi roslini z riznih biologichnih grup yaki ne mayut znachnogo poshirennya ale zavdayut velikoyi shkodi silskomu gospodarstvu Shob zapobigti poshirennyu i povnistyu likviduvati yih zdijsnyuyut specialni zahodi v tomu chisli j administrativni Napriklad zaboroneno visivati nasinnya zasmichene karantinnimi bur yanami a takozh vivoziti grubi kormi z rajoniv de voni poshireni tosho Rozriznyayut bur yani vnutrishnogo karantinu voni ye na teritoriyi Ukrayini i zovnishnogo yih nemaye ale voni mozhut buti zavezeni z za kordonu Do bur yaniv vnutrishnogo karantinu nalezhat ambroziya bagatorichna tridilna i polinolista paslin kolyuchij karolinskij i trikvitkovij girchak povzuchij a do zovnishnogo ambroziya primorska buzinnik pazushnij striga vsi vidi deyaki vidi dikogo sonyashniku 5 Zhittyezdatnist nasinnya RedaguvatiNajdovshij eksperiment v biologichnij nauci pov yazanij z nasinnyam bur yaniv Amerikanskij botanik Vilyam Dzhejms Bil voseni 1879 roku zakopav u zemlyu 20 plyashok z nasinnyam 21 vidu poshirenih bur yaniv po 50 nasinin kozhnogo vidu Plyashki z vologim piskom zakopali ne zakritimi dogori nizom shob zapobigti nakopichennyu zajvoyi vologi Z tih pir periodichno spochatku 40 rokiv kozhni p yat potim desyat a piznishe kozhni dvadcyat rokiv ucheni vikopuyut odnu plyashku ta pereviryayut nasinnya na shozhist Deyaki osoblivo stijki bur yani prorostayut dosi U 2000 roci proroslo 26 nasinin z 1050 u plyashci 23 divini targanyachoyi 1 malvi kruglolistoyi pislya stratifikaciyi Zalishilos she 5 plyashok 6 Primitki Redaguvati Remeniuk S Problems of potential weediness of soil in Ukraine https agrovisnyk com pdf en 2018 08 09 pdf Bur yan Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Beregovij P M Bilokon I P Lavitska Z G ta in 1965 Slovnik dovidnik z botaniki s 81 Pod obsh red I A Dudki 1984 Slovar botanicheskih terminov s 36 211 213 Ugoda pro spivrobitnictvo v galuzi karantinu i zahistu roslin vid shkidnikiv ta hvorob Vidomosti Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR 1960 41 s 675 681 Zamyatina N Opyt prodolzhaetsya 120 let Arhivovano 22 zhovtnya 2010 u Wayback Machine Nauka i zhittya 7 2001 ros Dzherela RedaguvatiGudz V P Zemlerobstvo Navchalnij posibnik K Centr uchbovoyi literaturi 2010 464 c Kosolap M P Krotinov O P Sistema zemlerobstva No Till Kiyiv 2011 372 s Literatura RedaguvatiBur yani u zahidnomu Lisostepu V P Derev yanskij i dr UAAN Hmelnicka derzh silskogospodarska doslidna stanciya Hmelnicka derzh sluzhba z karantinu roslin K Hmelnicka DSGDS 2009 76 s il Cilyushi otrujni i shkidlivi bur yanisti roslini v zemlerobstvi Ukrayini navch posib dlya pidgot fahivciv OKR bakalavr napryamu 6 090101 Agronomiya u VNZ II IV rivniv akreditaciyi I D Primak ta in za red I D Primaka Vinnicya Nilan 2017 199 s il tabl Bibliogr s 197 17 nazv Alf pokazhch ukr nazv roslin s 193 194 Alf pokazhch latin nazv roslin s 195 196 ISBN 978 966 924 418 5Posilannya RedaguvatiBur yani Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Enciklopediya bur yaniv Arhivovano 6 lipnya 2015 u Wayback Machine na sajti Agrarnogo sektora Ukrayini Klasifikaciya bur yaniv Arhivovano 22 kvitnya 2016 u Wayback Machine Agrarna enciklopediya Bur yani kropiva ocheret osot polin kukil budyak kupina Obrazi bur yaniv Enciklopedichnij slovnik simvoliv kulturi Ukrayini Za zag red V P Kocura O I Potapenka V V Kujbidi 5 e vid Korsun Shevchenkivskij FOP Gavrishenko V M 2015 S 91 98 912 s Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Bur 27yan amp oldid 39789642