Кульба́ба (Taraxacum) — рід багаторічних трав'янистих рослин родини айстрових (лат. Asteraceae).
| Кульбаба Період існування: міоцен — наш час | |
|---|---|
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Айстериди (Asterids) |
| Порядок: | Айстроцвіті (Asterales) |
| Родина: | Айстрові (Asteraceae) |
| Підродина: | Цикорієві (Cichorioideae) |
| Триба: | Cichorieae |
| Рід: | Кульбаба (Taraxacum) F.H.Wigg., 1780 |
| Види | |
| понад 2000 | |
| Вікісховище: Taraxacum |
Етимологія назви Редагувати
Українське «кульбаба» утворене від ранішої форми *кульбава (що змінило вимову внаслідок асиміляції «б»), похідної від прасл. *kulьbava květka («квітка, здатна до загинання, округлості»). Прикметник *kulьbava (чоловічий рід *kulьbavъ) — від дієслова *kuliti («гнути», пор. «кулитись»). З того ж кореня й кульбастий («горбатий», «загнутий»). Назва пов'язана з тим, що обірване стебло кульбаби, коли діти беруть його ротом («Кульбабо, розвернися!»), розривається на кінці на 3-4 частини, що загинаються у боки.
Латинська назва Taraxácum виникла внаслідок латинізації арабської (tharakhchakon) або перської (talkh chakok) назви іншого складноцвіта.
Опис Редагувати
Кульбаба — рослина з гіллястим, стрижневим коренем завтовшки близько 2 см і завдовжки близько 60 см, яке у верхній частині переходить в коротке багатоголове кореневище. Листки голі, перисто-надрізані або цілісні, зібрані в прикореневу розетку. Квітконос соковитий, циліндричної форми, порожнистий, несе поодиноке суцвіття-кошик язичкових яскраво-жовтих квіток. Усі частини рослини містять густий білий молочний сік. Квітне кульбаба в квітні, плодоносить сім'янками з білим чубком — з квітня по травень.
Еволюція Редагувати
Насіння кульбаби утворюється без запліднення (явище апоміксису). Таким чином, його генетичний матеріал ідентичний генетичному матеріалу батьківської рослини (за винятком мутацій). Отже, природний добір понизив варіативність популяції, що зменшує пристосованість її до середовища, тим не менше кульбаба досягла значного поширення у світі.
Систематика й поширення Редагувати
Представники роду поширені в Європі, Азії, Америці, Австралії та Північній Африці. Рід Кульбаба налічує понад 2000 видів, в Україні зростають дванадцять, з них найпоширенішим є Кульбаба звичайна, або лікарська (Taraxacum officinale). Росте скрізь в Україні на луках, вигонах, у садах як бур'ян.
Види Редагувати
Застосування Редагувати
Екстракт або порошок з коренів (іноді й з листків) кульбаби лікарської застосовують у медицині для поліпшення діяльності органів травлення. Сушені на сонці жовті квіти кульбаби заварюють як чай, що, зі свого боку, поліпшує відкашлювання (відхаркування) слизу та лікує кашель[джерело?].
Деякі види кульбаб, наприклад крим-сагиз, або кульбаба осіння (Taraxacum hybernum), росте в Криму, та кок-сагиз, який раніше вирощували в Україні, містять в коренях 4 — 6 % каучуку.
Цікаві факти Редагувати
- Уповільнена кінозйомка, опублікована в інтернеті, де квітка кульбаби перетворюється на пухнасту кульку з насінням, виявила, що багато людей вважає ці дві стадії розвитку — різними рослинами.
Галерея Редагувати
Звичайна кульбаба з білими сім'янками після дощу | Кульбаба лікарська | Кошик квітки кульбаби з сім'янками |
Див. також Редагувати
Джерела Редагувати
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Примітки Редагувати
- Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.
- П. Кемп, К. Армс. Введение в биологию. М. Мир, 1988 — 671 с. — С.39 (рос.)
- Dean, Signe. . ScienceAlert (en-gb). Архів оригіналу за 22 травня 2018. Процитовано 21 травня 2018.
Посилання Редагувати
- КУЛЬБАБА [ 5 квітня 2016 у Wayback Machine.] //Фармацевтична енциклопедія
| Це незавершена стаття про айстрові. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |